Забезпечення перевезення військ залізничним транспортом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

перевезення військовий озброєння залізничний

В умовах збільшення інтенсивності виконання програм бойової підготовки підрозділів та частин Збройних Сил України все частіше виникає потреба у перевезеннях військ на великі відстані для участі у навчаннях, а також з метою надання допомоги місцевим органам влади при ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф і стихійних лих у різних регіонах України. Це вимагає від інженерних підрозділів підтримання постійної готовності до перевезень різними видами транспорту, готовності особового складу та техніки, а штаби таких підрозділів повинні мати заготовлені плануючі документи і підготовлених фахівців, здатних у короткі строки організувати здійснення перевезень у взаємодії з органами військових перевезень. Керівництво Збройних Сил України вимагає від військових кадрів підвищити якість планувальних та організаційних рішень з метою швидкого та якісного виконання поставлених завдань з найменшими витратами коштів та матеріальних засобів, розробляти нові способи та методи вирішення поставлених завдань.

У зв'язку з цим, найважливішим завданням, що вирішують вищі військові навчальні заклади, є виховання у курсантів здібностей до самостійної і плідної діяльності у військах. Ще в процесі навчання у ВВНЗ велика увага приділяється самостійній та близькій до дослідної роботі майбутніх військових фахівців. Тому для прищеплення навичок самостійної творчої роботи у навчальному процесі передбачені курсові роботи.

Під час виконання курсової роботи з дисципліни «Організація експлуатації та ремонту інженерного озброєння» курсанти вирішують ряд актуальних завдань, пов'язаних з плануванням та підготовкою до здійснення військових перевезень озброєння, бойової та іншої техніки військових частин та підрозділів. Відпрацювання таких питань вимагає глибокого вивчення матеріалу дисципліни та використання різноманітної літератури.



РОЗДІЛ І. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВІЙСЬК ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ

1.1 Технічні умові розміщення і закріплення озброєння і військової техніки на залізничному рухомому складі

Для перевезення озброєння і військової техніки у складі військових ешелонів і транспорту, які перевозяться під охороною військових варт, залізниця надає платформи, напіввагони і транспортери. Залізниця зобов'язана подавати під вантаження платформи, напіввагони і транспортери справні і придатні для перевезення даного вантажу, очищені від залишків бруду і сміття. Придатність вагонів для перевезення в технічному відношенні визначає залізниця.

Придатність вагонів для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні визначає вантажовідправник, якщо вантаження проводиться його засобами, або залізниця, якщо вантаження проводиться засобами залізниці.

Платформи, що подаються під вантаження техніки, яка закріплюється за допомогою багатооборотних пристосувань типу металевих шпор, опірних металевих башмаків, універсальних багатооборотних кріплень (УМК), повинні мати настил підлоги з щільно підігнаних цілих дощок, укріплених по всьому периметру сталевим куточком.

При перевезенні у складі військових ешелонів, а також транспорту, які перевозяться під охороною військових варт, техніку розміщують і закріплюють на платформах (у напіввагонах) відповідно до Технічних умов.

Перевірку правильності розміщення, закріплення і маскування техніки при вантаженні військового ешелону проводить начальник ешелону, а при вантаженні військового транспорту - вантажовідправник, які несуть відповідальність за недотримання технічних умов, зокрема кількості, розмірів і якості матеріалів і пристосувань, вживаних при закріпленні техніки.

Перевезення техніки, яка має негабаритність 1-2 ступенів бічної і нижньої, 1-3 верхня, проводиться без пред'явлення органам залізничного транспорту креслень або ескізів вантаження з розрахунками кріпленні і без комісійних оглядів на станції вантаження і в дорозі проходження.

Маса завантаженої техніки не повинна перевищувати вантажопідйомності платформ (полу вагонів) з урахуванням допускає мого перевантаження.

Візки вагонів повинні бути завантажені рівномірно. Якщо це неможливо забезпечити, то допускається зміщення загального центру маси техніки від вертикальної площини, в якай знаходиться поперекові вісь вагону, не більш як на одну восьму довжини бази вагону.

Різниця в завантаженні візків чотирьох вісних вагонів не повинна перевищувати 10т, шестивісних - 15т і восьмивісних - 20т. Одночасно необхідно, щоб завантаження яке передається на кожний візок цих вагонів, не перевищував половини вантажопідйомності, встановлених для вагонів даного типу з урахуванням перевантаження, яке допускається.

Рис.1.1. Габарити вантаження

Поперечний зсув загального центру маси від вертикальної площини, в якій знаходяться подовжня вісь вагону, допускається не більше 100мм.

1.2 Матеріали і пристосування для розміщення і закріплення техніки

Для розміщення і закріплення техніки застосовують дротяні розтяжки (ув'язки, обв'язування), дерев'яні упорні і бічні бруски, дерев'яні вкладиші, підкладки, прокладки, бруски розпорів, стійкі, цвяхи, скоби, а також стандартне кріплення багаторазового використання (УМК, шпори, упорні башмаки, струбцини-розтяжки, струбцини, табельні розтяжки).

Дріт для закріплення техніки застосовується м'який, термічно оброблений (що відпалює), круглий, діаметром не менш 4мм, без тріщин, перекручин і інших дефектів.

Дерев'яні деталі кріплення (упорні і бічні бруски, вкладиші, підкладки, прокладки, бруски розпорів, стійкі) виготовляють тільки із здорової деревини.

У деталях кріплення з твердих порід (дуб, граб і ін.) для цвяхів просвердлюють отвори.

Упорні бруски (напівкругляк, четвертинки полін, обрізки шпал і ін.) перешкоджають переміщенню ВГМ і колісних машин уздовж платформ (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Упорні бруски

Розміри брусків встановлюються залежно від маси ВГМ або діаметру колеса.

Довжина бруска при приляганні його довгою стороною до гусениці або колеса повинна бути не менше ширини гусениці або дещо більше ширини колеса (при двоскатних колесах більше ширини обох скатів).

Для закріплення колісних машин допускається застосування упорних брусків прямокутного перетину, складених з двох частин по висоті.

Бічні бруски разом з скобами перешкоджають поперечному переміщенню ВГМ на платформі при деяких способах закріплення і колісних машин, коли борти платформ не можуть бути закриті, а також при розташуванні їх над зчепленням платформ.

Бічні бруски для закріплення ВГМ повинні мати розміри не менше 100х100х2000мм.

Для колісних машин з діаметром коліс до 1200мм розміри брусків повинні бути не менш 75х75х400мм, при більшому діаметрі - не менш 100x100х1000мм.

Типові упорні і бічні упорні бруски перешкоджають подовжньому і поперечному переміщенню колісних машин на платформах і використовуються багато разів (рис. 1.3). Виготовляються вони вантажовідправником. Допускається виготовлення типових брусків з матеріалів, що надаються залізницею для закріплення техніки військових ешелонів. У типових брусках для цвяхів просвердлюють отвори.

Рис.1.3. Типові упорні і бічні бруски

а - упорний брусок; б і в - бічні бруски

Дерев'яні вкладиші застосовують при закріпленні ВГМ для запобігання перекочуванню опорних катків по нижніх гілках гусениць (рис.1.4).

Підкладки, прокладки і бруски розпорів застосовують для розосередження навантажень, оберігання техніки від пошкоджень і т.ін.

Рис. 1.4. Дерев'яні вкладиші

а - подовжній вкладиш для гусениць з одинарними гребенями;

б - поперечний вкладиш для гусениць з подвійними гребенями

Довжина поперечних підкладок повинна бути рівна ширині вагонів, а прокладок - ширині вантажу. Дозволяється вихід кінців прокладок за завантажений вантаж до 200мм за умови забезпечення габаритності вантаження.

Висота підкладок і прокладок повинна бути не менш 25мм, а брусків розпорів - 50мм.

Цвяхи повинні мати довжину на 50 - 60мм більше висоти деталей кріплення і пробивати дошки підлоги платформи. Цвяхи забивають вертикально на відстані не менш 90мм від торців деталей кріплення, дощок підлоги платформи або один від одного в напрямі уздовж волокон і не менш 30мм від країв деталей кріплення і дощок підлоги платформи або один від одного в поперечному по відношенню до волокон напрямі. Скоби застосовуються для того, що скріпляє дерев'яних деталей кріплення між собою, а також для закріплення ВГМ на платформах.

Розтяжки (ув'язки, обв'язування) для закріплення техніки можуть бути одноразового користування (дротяні) і багаторазові (табельні).

Табельні розтяжки (стропи механізовані) можуть бути тросові і ланцюгові (рис. 1.5).

Табельна розтяжка являється ланцюгом або тросом, які забезпечені натягувачем (талрепом) і двома ланками, які закріплюються за ув'язочні пристрої вагону і машини.

Дротяна розтяжка (ув'язка, обв'язування) - це туго натягнуті, скручені нитки проволоки, сполучаючи ув'язочні пристрої вагону і машини, а також машини між собою.

Розтяжки закріплюються на машинах за буксирні крюки або петлі, мости, рами і інші деталі, які забезпечують міцність закріплення і не можуть бути пошкоджені розтяжками або викликати їх зріз. На ВГМ розтяжки допускається закріплювати за гусениць в обхват.

На колісних машинах, встановлених над зчепленням вагонів, розтяжки закріплюють за задні або за задні і середні мости.

Розтяжки не повинні торкатися гумових покришок і коліс машин, гострих металевих деталей машин, техніки і одна іншої.

Рис. 1.5. Табельні розтяжки (стропи механізовані):

а - тросова розтяжка; б - ланцюгова розтяжка

На платформах розтяжки закріплюють за стоїчні скоби, опорні кронштейни з торцевого боку платформ, а в піввагонах -- тільки за ув'язочні пристрої. На платформах з металевими бортами розтяжки пропускають під відкритими бортами або через борт, якщо місце закріплення розтяжок на техніці знаходиться вищим за борти, а якщо борти дерев'яні - тільки під борти. При цьому повинно бути забезпечено збереження бортів платформ від пошкодження. При необхідності борту платформи можуть бути опущені і закріплені.

Розтяжки ставлять так, щоб одночасно кути між розтяжкою і підлогою вагону, між проекцією розтяжки на підлогу вагону і подовжньою віссю вагону не перевищували 45⁰, якщо такі кути забезпечити неможливо, то допускається збільшення їх з обов'язковим збільшенням перетину розтяжок.

Дротяна розтяжка повинна складатися з одного відрізка дроту, який пов'язують між місцями закріплення. Нитки дроту в розтяжці повинні бути скручені між собою, кінці заплетені. Кількість ниток дроту в розтяжці визначають в найбільш слабкому її перетині (у місці закріплення розтяжки за ув'язочні пристрої).

Допускається замінювати кожні дві нитки дроту діаметром 6мм трьома нитками дроту діаметром 5мм або п'ятьма нитками дроту діаметром 4мм. Повторне використання дроту в розтяжках не допускається.

Універсальні багатооборотні кріплення (УМК-1Г і УМК-2Г) застосовують для закріплення на залізничних платформах всіх типів ВГМ (рис. 1.6).

Кріплення є металевою опорною плитою з привареними вертикальними штирями, які під дією маси машини входять в дошки підлоги платформи. На плиті є гребінь з хвостовиком, що утримують машину від подовжніх і поперечних переміщень.



Рис. 1.6. Універсальні багатооборотні кріплення

(УМК-1Г) для закріплення військових гусеничних машин:

1 - гребінь; 2 - опорна плита; 8 - хвостовик; 4 - штирі

Залежно від маси ВГМ застосовують два види кріплень. Основні характеристики кріплень приведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Тип УБК	Маса ВБГ, т	Розміри опорної плити (довжина х ширина х товщина), мм	Кількість штирів, шт.	Розміри штирів (довжина х діаметр), мм	Маса комплекту (чотирьох упорів), кг
УМК-1Г	7 - 25	280х200х8	6	26х14	26
УМК-2Г	25,1 - 42	280х240х10	10	26х14	31

Універсальні багатооборотні кріплення (УМК-1К і УМК-2К) застосовують для закріплення на залізничних платформах колісних машин (рис. 1.7).

Кріплення є упорами, з вертикальними штирями, що складаються, що вільно переміщаються, які забивають в підлогу платформи і фіксують спеціальними пристроями (фіксаторами).

Залежно від маси машини застосовують два види кріплень. Основні характеристики кріплень приведені в таблиці 1.2.



Рис. 1.7. Універсальні багатооборотні кріплення (УМК-К) для закріплення колісних машин:

1 - упор; 2 - фіксатор; 3 - штирі; 4 - рамка; 5 - підстава; 6 - опорна плита

Таблиця 1.2

Тип УМК	Маса ВГМ, т	Розміри опорної плити (довжина х ширина х товщина), мм	Кількість штирів, шт.	Розміри штирів (довжина х діаметр), мм	Маса комплекту, кг
УМК-1К	до 15	480х200х280	2 в бічних упорах; 4 в подовжніх упорах	45 х 10 в бічних упорах; 45 х 14 в подовжніх упорах	36
УМК-2К	15,1 - 26	540х245х280	2 в бічних упорах; 6 в подовжніх упорах	45х14	80

Комплект УМК складається з чотирьох подовжніх і чотирьох поперечних упорів. У неробочому положенні (для зберігання) комплект складають в два пакети (див. рис. 1.6).



Рис. 1.8. Металеві шпори:

1 - плита; 2 - гребені плити; 3 - стійка; 4 - обмежувач; 5 - фіксатор; 6 - шплінт; 7 - отвір для обмежувача

Шпори є металевою опорною плитою з вертикальними полицями у вигляді гребенів, які під дією маси машини входять в дошки підлоги платформи.

Для з'єднання з траком гусениці на плиті є дві вертикальні стійки з фіксаторами (поворотними притискними прапорцями).

Упорні металеві башмаки застосовуються для закріплення на залізничних платформах ВМГ: Т-54, Т-55 і машин на їх базі.

Рис. 1.9. Металеві упорні башмаки:

а - КТТ; 1 - палець; 2 - прапорець; 3 - корпус; 4 - плита; 5 - штир;

б- Т-137; в -Т-34; г -КТП; 6 - стрижень; 7 - скоба



Струбцини-розтяжки МК-765 і струбцини С-765 допускається застосовувати для закріплення на залізничних платформах об'єктів 765, 675 і машин на їх базі при транспортуванні на платформах залізниць України.

Рис. 1.10. Струбцина-розтяжка і струбцина:

а - струбцина-розтяжка МК-765; 1 - скоба; 2 - стрижень; 3 - гайка;

4 - фіксатор гайки;

б - струбцина С-755: 1 - скоба; 2 - стопорний болт; 3 - контргайка

1.3 Способи кріплення колісних і гусеничних машин на залізничну платформу

Підготовка техніки до перевезення проводиться силами екіпажів і водіїв під керівництвом офіцерів.

Закріплення на платформі гусеничних машин зі справними гальмівними приладами і ходовою частиною розташуванням центру маси під підлогою платформи не вище 1,5м можливо проводити одним із наступних способів:

- універсальними багато обертовими кріпленнями;

металевими шпорами;

дерев'яними упорними брусками і дротяними (табельними) розтяжками;

металевими упорними башмаками і дерев'яними вкладишами;

дерев'яними упорними брусками і вкладишами;

струбцинами-розтяжками і струбцинами.

Всі способи, крім 5, застосовують при перевезенні техніки в складі військових ешелонів, а також транспортів з караулами. Закріплення дерев'яними брусками і вкладишами застосовують при перевезенні техніки військових ешелонів при цьому поздовжні борту платформ повинні бути закриті. Закріплення на платформі колісних машин, установленнях горизонтально може проводитись одним із наступних способів:

1. Універсальними багатообертовими кріпленнями - перший спосіб.

2. Дерев'яними упорними брусками і дротяними (табельними) розтяжками - другій спосіб.

3. Типовими дерев'яними упорами і боковими брусками - третій спосіб.

Перший та другий спосіб застосовується при перевезенні в составі військових ешелонів колісних машин масою до 40т, якщо наявності надійно діючої гальмівної системи і справної ходової частини, другий спосіб крім того застосовують для закріплення машин без гальм, масою до 10т. Третій спосіб застосовується при перевезенні на платформах із закритими бортами колісних машин масою до 12т при наявності надійно діючих у них гальмівної системи і справної ходової частини в складі ешелону.

Всі три способи можуть застосовуватися для колісних машин, що мають висоту центру маси над підлогою платформи не більше 1,7м. Перед вантаженням машини приводять в положення для транспортування по залізниці відповідно до інструкцій по експлуатації. Машини встановлюють симетрично подовжній осі платформи (піввагона) і закріплюють тільки після їх остаточної установки по місцю. Кожна одиниця техніки, завантажена на платформу і закріплена на ній одним з перерахованих способів, повинна бути поставлена на нижчу передачу і загальмована. У автомобіля з двома-трьома провідними мостами, встановленого над зчепленням, передній міст вимикають.



РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВИЗНАЧЕНИХ СИЛ ТА ЗАСОБІВ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ

2.1 Методика розрахунку перевезення визначених сил та засобів залізничним транспортом в заданий район

1. Потреба у вагонах для перевезення особового складу.

Кількість особового складу та техніки, що плануються до перевезення залізничним транспортом, визначається з завдання на виконання курсової роботи.

1.1. Кількість пасажирських твердих купейних вагонів для перевезення офіцерів та прапорщиків (з урахуванням розміщення в них варти у складі 10 -12 чоловік)

N_пас = , вагонів, (2.1)

де П_оф - кількість офіцерів та прапорщиків, які підлягають перевезенню, чол.;

П_варт - склад варти для охорони ешелону у ході перевезень, чол.;

М_ваг - місткість вагону для перевезення особового складу, чол.

Таблиця 2.1.

Норми розміщення особового складу по різним типам вагонів

№ з.п.	Особовий склад	Кількість особового складу по типам вагонів, чол..
		4-х вісний критий	Твердий не купейний	Твердий купейний
1.	Офіцери і прапорщики	-	54	38
2.	Сержанти та солдати при їх перевезенні терміном до трьох діб	64	81	56
3.	Сержанти та солдати при їх перевезенні терміном понад три доби	56	77	45

N_пас = = = 1 вагонів

1.2. Кількість вагонів для перевезення сержантів і солдат:

N_пас = , вагонів, (2.2)

де П_сс - кількість сержантів та солдат, які підлягають перевезенню, чол.;

М_ваг - місткість вагону для перевезення особового складу, за даними табл. 3.1, чол.

N_пас = = = 1 вагонів

1.3. Потреба у залізничних платформах для перевезення автотранспортних засобів і спеціальної техніки з урахуванням ущільненого завантаження

N_пл = m_a + + + , платформ, (2.3)

де m_a - кількість автотранспортних засобів і спеціальної техніки, яка за даними табл.3.2 розміщується з розрахунку 1 од. на 1 платформі, од.;

m_б - кількість автотранспортних засобів, які за даними табл. 2.2 розміщуються з розрахунку 3 од. на 2 платформах, од.;

m_в - кількість автотранспортних засобів, які за даними табл. 2.2 розміщуються з розрахунку 3 од. на 1 платформі, од.;

m_г - кількість автотранспортних засобів, які за даними табл. 2.2 розміщуються з розрахунку 4 од. на 1 платформі, од.

N_пл = m_a + + + = 21 + + + = 27 платформ

Таблиця 2.2

Норми розміщення основних зразків автотранспортних засобів і спеціальної техніки на залізничних платформах.

Найменування та марка машини	Розміщується
	при горизонтальному встановленні
	на 4-х вісній платформі	на зчепі суміжних 4-х вісних платформ
Гусеничні машини масою понад 15 тонн Гусеничні машини масою до 15 тонн	1 1-2	- -
Екскаватори на гусеничному ходу	1	-
Автокрани типу КС-3571 (на КамАЗ-5320)	1	-
Автомобілі: - УАЗ-3151, двохвісні причепи - ГАЗ-3307, ГАЗ-3309 - ГАЗ-66, ГАЗ-33021, ГАЗ-2705 - ЗИЛ-4314, ЗИЛ-130 - ЗИЛ-131, УРАЛ-4320, КамАЗ-4310 - КрАЗ-260 - причепи одновісні (кухні типу КП-130)	3 2 2 2 1 1 4	- 3 3 3 3 - -

2. Очікувана довжина поїзду в умовних вагонах

N ^*_ваг=1,05^. (N_пл+N_кр)+1,75^.N_пас<40 ум. ваг. (2.4)

де N_пл, N_кр, N_пас - розрахована потреба у платформах, критих і пасажирських вагонах відповідно, од.

N ^*_ваг=1,05^. ( 27 + 0 ) + 1,75 ^. 1 = 30.1 <40 ум. ваг.

3. Очікувана маса поїзда у визначеному складі

G_п = 52^.N_пас+23^.N_кр+21^.N_пл+G_м+G_атз<1500 т (2.5)

де G_м - загальна маса зброї, боєприпасів і майна, що підлягають перевезенню, т.; G_атз - загальна маса автотранспортних засобів, що підлягають перевезенню, т.

G_п = 52^. 1 + 23 + 0 +21 27 + 44+364.6 = 1027.6 1028 <1500 т

5. Термін, який необхідно для завантаження, як правило, з бокової платформи і закріплення на залізничних платформах автотранспортних засобів підрозділу без застосування табельного кріплення (деревяними упорними брусками та дротяними розтяжками)

Таблиця 2.3

Норми часу на завантаження (розвантаження) ешелону

на залізничний рухомий склад

Типи ешелонів	Термін, год., хвилин
	на завантаження при використанні	на розвантаження при використанні
	торцевої платформи	бокової платформи	торцевої платформи	бокової платформи
Гусеничні та колісні машини після розміщення на залізничному рухомому складі без застосування табельного кріплення	3.20	4.00	2.30	2.45
Автомобілі з причепами після розміщення на залізничному рухомому складі без застосування табельного кріплення	2.30	3.00	1.45	2.00

6. За нормами, наданими в табл. 2.4 - 2.6 та з врахуванням завантаженості автомобілів і причепів матеріальними засобами, розрахунок потреби в матеріалах для їх закріплення приводиться у табл. 2.7.



Таблиця 2.4

Норми витрати матеріалів для закріплення колісних машин

Маса машини, т	Кількість дротяних розтяжок, шт.	Кількість ниток у розтяжці з дроту 6мм, шт.	Кількість цвяхів 6х200 мм на один брусок, шт	Витрата дроту на машину	Витрата цвяхів на машину, шт.
			при 4 упорних брусках	при 8 упорних брусках	Кг	м.пог.
Для колісних машин з гальмами
До 2	4	2	2	2	4,4	20	8
2,1-4	4	2	4	2	4,4	20	16
4,1-6,3	4	2	6	3	4,4	20	24
6,4-12	4	4	12	6	5,8	40	48
12,1-18	4	6	18	9	13,2	60	72
18,1-24	4	8	24	12	17,6	80	96
Для колісних машин без гальм
До 3,5	4	2	4	2	4,4	20	16
3,6-7	4	4	8	4	8,8	40	32
7,1-10	4	6	-	9	13,2	60	72

У двохвісних автомобілів ГАЗ-66, ГАЗ-3302, ЗИЛ-4314, які встановлені на зчепі платформ, необхідно підклинити упорними брусками с обох боків колеса заднього мосту, а у трьохвісних автомобілів типу Урал-4320 - заднього та середнього мостів з зовнішніх сторін.

Паралельно до коліс переднього мосту всіх цих автомобілів з зовнішніх сторін на відстані 20-30 мм від бокової поверхні покришок встановити повздовжні бруски і прибити кожний чотирма цвяхами діаметром 6 мм і довжиною 200 мм при масі машини до 12 т, а при більшій масі машини - 6-ма цвяхами. Всі двовісні причепи повинні бути підкинені вісьмома деревяними упорними брусками.



Таблиця 2.5

Розмір цвяхів для закріплення техніки на залізничних платформах.

Діаметр стержня цвяха, мм	Довжина цвяха, мм	Кількість цвяхів в 1 кг., шт.
5	150	43
6	200	22-23
8	250	10

Таблиця 2.6

Розмір скоб для закріплення гусеничної техніки.

Діаметр стержня скоби, мм	Довжина скоби, мм	Довжина рогу, Мм	Маса 100 скоб, Кг
8	250-300	70-80	150-160
10	250-300	70-80	210-250
12	250-300	70-80	300-360

Таблиця 2.7

Потреба в матеріалах для закріплення колісних транспортних засобів на залізничних платформах

Маса машини, т	Марка машини	Кількість машин, од.	Кількість дротяних розтяжок, шт.	Витрата дроту на машини, м. пог.	Кількість цвяхів на машини, шт.	Кількість брусків на машини, шт.
						повз-довжніх	попереч- них
2,1-4	ГАЗ-66	3	12(72)	4.4	16	6	24
6,4-12	УРАЛ	5	20(180)	5.8	48	20	40
6.4-12	ЗІЛ-131	4	16(96)	5.8	48	16	32
12.1-18	-	-	-	-	-	-	-
18-24	-	-	-	-	-	-	-
Всього	12	48(348)	16	112	42	96
БЕЗ ГАЛЬМ
До 3.5	2ПН2	4	16(96)	4.4	73	8	20
	2ПН4	4	16(96)	4.4	116	16	36
Всього	8	32(192)	8.8	189	24	56
В загальному	20	80(540)	24.8	301	66	152

Для інженерної техніки складаються схеми розміщення на залізничних платформах з вказівкою порядку вантаження та кількості матеріалів, необхідних для її закріплення. Схеми розміщення складаються на підставі технічних описів та інструкцій з експлуатації відповідної інженерної техніки. Приклад схеми розміщення плаваючого транспортера ПТС-2 на залізничній платформі наведений у додатку 1.

У зв'язку з тим, що для закріплення інженерної техніки використовується значний перелік матеріалів різних розмірів, для узагальненого розрахунку їх кількості пропонується заповнювати таблицю 2.8 з необхідною кількістю рядків.

Таблиця 2.8

Потреба в матеріалах для закріплення ____ІТ_____________ на залізничних платформах

Найменування матеріалу	Розмір бруса	К-сть брусів	К-сть цвяхів	К-сть розтяжок	Довжина дротум\пог	К-сть скоб
БГМ-1
Передні упорні	100	4	24	4	52	-
Задні упорні	100	4	24
ПММ-2М
Упори переднього брусу і задньго	150	4	52	8	145	32
Упорні бруси		2	84
ПТС-2
Повздовжній брус		2	14кг.	8	300	32
Упорні бруси		8
Поперечні бруси		2
Поперечні бруси		2
ТММ-3М1
Передні бруси		8	234	8	145
Задні бруси		8
Поперечні бруси		8
Повздовжні задні		2
Повздовжні передні		2
		2
ЕОВ-4421
Упорний брус		12	6.2	16	240
Упорний брус		8
Поперечний брус		8

Технічна характеристика вантажу

ТЕХНІКА	довжина	ширина	висота	Маса
ПТС-2	11900	3300	3160	24200
БГМ-1	7700	2425	2475	9900
ПММ-2М	13000	3036	2000	36000
ТММ-3М1	8900	3220	3550	20000
ЕОВ-4421	1300	2770	3300	2000

7. Необхідна кількість дров та вугілля для обігріву особового складу при його перевезеннях з зовнішньою температурою менше +5⁰С при опаленні вагонів.

7.1. За умови, коли опалення вагонів здійснюється лише дровами

V_др = , м³ (2.6)

де N_пас, N_лд, N_і - кількість пасажирських, людських вагонів та критих вагонів під ізолятори відповідно, од.;

Т_р - очікувана тривалість залізничних перевезень підрозділу, діб;

7.2. За умови, якщо опалення здійснюється вугіллям, то його потреба - 200 кг на добу для кожного пасажирського, людського вагону та ізолятору. При цьому кількість дров для розпалювання вугілля за нормою витрати складає 0,14 м³ на кожний пасажирський, людський вагон та ізолятор.

V_др = = 4.06 м³

7.3. За умови перевезення підрозділу залізничним транспортом тривалістю більше доби, для забезпечення роботи одного критого вагону - кухні за нормою необхідно 1 м³ дров або 400 кг вугілля на добу, при цьому для розпалювання вугілля додатково визначається використати 0,28 м³ дров.

8. Пропозиції щодо порядку перевезення визначених сил та засобів залізничним транспортом в призначений район (варіант). Основні зусилля на перевезенні визначених сил та засобів залізничним транспортом зосередити на всебічній підготовці матеріальних засобів та своєчасному виконанні поставлених завдань. Для здійснення перевезень залізницею передбачається замовити наступний рухомий склад залізничного транспорту:

- для перевезення офіцерів, прапорщиків та складу варти 1__од. пасажирських твердих купейних вагонів;

- для перевезення решти особового складу __1__од. людських критих чотирьохвісних вагонів, в тому числі під вагон - кухню (за потреби);

- для перевезення матеріальних засобів __-__ од. критих вагонів;

- для перевезення транспортних засобів і спеціальної техніки _24__ од. чотирьохвісних платформ, з розміщенням на них зразків за наданою до плану завантаження поїзду схемою його складу, рис.1;

Розрахована потреба в матеріалах для закріплення транспортних засобів і спеціальної техніки на залізничних платформах надана в таблиці.

Для опалення пасажирських та людських вагонів замовити _4.06__дров та _400кг.___ вугілля.

Завантаження визначених сил та засобів з бокової платформи, у тому числі, закріплення на залізничних платформах автотранспортних засобів і інженерної техніки підрозділу здійснити за__6.5__год.

9. На основі проведених розрахунків начальник інженерної служби оформляє розрахунок на перевезення підрозділу залізничним транспортом та заявку на завантаження військового ешелону, зразки бланків заповнення яких наведені у додатку 2. У додатку до розрахунку вказуються назви лише тих матеріалів, які потрібні для закріплення техніки.

10. Схема складу поїзду є основною частиною плану навантаження, яка також подається у органи військових перевезень. Крім неї розробляється акт прийому, загальний вигляд якого наведений у додатку 3. Акт заповнюється в довільній формі, незадані відомості вибираються на розсуд слухачів.

11. Якщо у складі військового ешелону є техніка, габарити якої виходять за межі габаритів 02-Т для Європейської залізниці та Укрзалізниці та 01-Т для Укрзалізниці та країн СНД в залежності від маршруту руху, складається акт на перевантаження негабаритної техніки (додаток 4), в якому вказуються ступені негабаритності кожного негабаритного зразка та номер вагона, на якому він закріплений. Ступінь негабаритності можливо з'ясувати з технічного опису на зразок техніки (розділ - перевезення залізничним транспортом). Якщо таких даних не наведено, можливо визначити ступінь негабаритності за відомими габаритами вантажу по методиці, наведеній нижче.

11.1. Вантажі, що підлягають перевезенню в межах мережі залізниць СНД колії 1520(1524) мм на загальних умовах, не повинні перевищувати загальномережевого габариту вантаження (рис. 2.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Габарит вантаження для автомобілів, тракторів, сільськогосподарських і дорожньо-будівельних та інженерних машин, залізобетонні і металеві конструкції, а також інші вантажі завдовжки в межах платформ і на піввагонів



11.2. Залежно від висоти, на якій вантаж виходить за габарит вантаження, встановлюються три основні зони негабаритності вантажу:

- зона нижньої негабаритності - на висоті від 380 до 1400 мм при відстані від осі шляху 1626-1760 мм і на висоті від 1230 до 1400 мм при відстані від осі шляху 1761-2240 мм;

- зона бічної негабаритності - на висоті від 1400 до 4000 мм;

- зона верхньої негабаритності - на висоті від 4000 до 5300 мм.

Крім того, для точнішого визначення умов пропуску вантажів верхньої негабаритності на двоколійних лініях додатково вводиться умовна зона сумісної бічної і верхньої негабаритності на висоті від 4000 до 4603 мм при відстані від осі шляху 1625 мм до межі зони верхньої негабаритності.

11.3. Залежно від виходу вантажів за габарит вантаження у вказаних вище основних зонах і можливостей (умов) їх пропуску через споруди і по двоколійних лініях встановлюються наступні ступені негабаритності вантажів: нижня негабаритність - шість ступенів, бічна негабаритність - шість ступенів, верхня негабаритність - три ступені.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3. Контур 2-го ступеня бічної і верхньої негабаритності Примітка: штриховою лінією показаний габарит вантаження



12. Маршрутний лист (додаток 5) видається начальнику ешелону перед відправленням і в ньому зазначаються посадові особи ешелону, а також забезпеченість необхідними матеріальними засобами та готовність особового складу до відправлення. Друга сторінка листа заповнюється перевіряючими на станціях зупинки ешелону. Курсанти заповнюють лише першу сторінку, прізвища посадових осіб обираються довільно.

2.2 Розробка сітьових моделей вантаження техніки на залізничні платформи

Використання сітьового моделювання дозволяє визначити час виконання робіт декількома працівниками або групами, але крім того надає можливість обрати раціональний технологічний процес виконання робіт із максимальним використанням особового складу та матеріальних засобів.

Першим етапом моделювання є оцінка та розподіл сил, що залучаються для виконання робіт. Для цього проводиться аналіз трудомісткості кріплення різних зразків техніки та розподілу особового складу по підрозділах, тому що завжди найефективніше можливо використати потенціал групи людей, якщо вони працюють у складі свого підрозділу.

Наступним етапом моделювання є розробка переліку операцій технологічного процесу кріплення техніки на платформу. Для цього необхідно провести аналіз технічних описів вантаження, які прикладаються до схем кріплення техніки, провести перерозподіл робіт на такі, що можуть паралельно виконуватись окремими розрахунками, при цьому деякі прості операції, які виконуються послідовно силами одного розрахунку, можливо об'єднувати в одну операцію. Методом експертного опитування фахівців кафедри інженерної техніки та технічних працівників академії можливо визначити приблизні норми часу на виконання робіт закріплення техніки. Для закріплення ПТС-2 основні дані наведені у табл.2.9.



Таблиця 2.9

Перелік операцій технологічного процесу закріплення ПТС-2 на залізничну платформу

Код операції	Заходи технологічного процесу	Номер виконавця	Трудомісткість, люд.-хв.
1-5	Підготовка й розмітка місць завантаження та платформ	3-4	20
2-5	Підкладання та закріплення двох дерев'яних поперечних брусів	5-6	20
3-5	Підклинення та закріплення упорними брусками	7-8	20
4-5	Пересування транспортера на платформу	1-2	20
5-6	Маневрування транспортера на платформі та встановлення поперечних брусів	1-8	16
6-7	Закріплення поперечних брусів біля гусениць	3-4	10
6-8	Розклинення поперечних брусів чотирма упорними	5-8	20
7-13, 8-13	Закріплення транспортеру дротяними розтяжками	3-8	160
6-9	Зняття патрубків ежекції	1-2	18
9-10	Зняття дзеркала заднього виду та бічних обмежників	1-2	4
10-11	Закріплення хвостовика антени, опускання світломаскувальних шторок фар, зняття прожектора	1-2	12
11-12	Зливання води з радіатора (за необхідності)	1-2	6
12-14, 13-14	Закріплення напису та опломбування транспортера	1-8	40
	Всього:		366

На підставі даних табл.2.9 можливо побудувати сітьову модель виконання робіт, рис. 2.11, але слід зазначити що під номером 1 у розрахунку вантаження числиться механік-водій транспортера і саме він здійснює пересування та маневрування транспортером.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.11 Сітьова модель вантаження транспортера ПТС-2 на залізничну платформу.

Згідно сітьової моделі визначений розрахунок буде виконувати роботи протягом 46 хвилин, що є дуже близьким до оптимального середньоарифметичного значення 45,75 хвилин.

Це свідчить про те, що роботи розподілені з мінімальним часом на простій окремих розрахунків.

В даній сітьовій моделі цифрами у колах позначені початок і кінець певної дії, тобто моменти часу між виконанням різних операцій.

Стрілочками позначаються тривалості виконання операцій, зазначених у таблиці 2.9. Для полегшення створення моделей кожен виконавець має свій порядковий номер.

Важкі за виконанням операції можуть виконуватись розрахунками з кількох чоловік, при цьому загальний час виконання операції можливо отримати шляхом ділення загальної трудомісткості даної операції на кількість виконавців.

Наприклад, операція «зняття патрубків ежекції», яка наведена у табл. 2.9, виконується 1-им та 2-им номерами розрахунку, між моментами часу 6 та 9, загальна трудомісткість виконання даної операції 18 хвилин, але враховуючи, що вона виконується відразу двома членами розрахунку, тривалість цієї операції буде складати 9 хвилин (тривалість виконання операції наводиться вище чи нижче стрілки).

Середня арифметична тривалість вантаження машини вираховується шляхом ділення загальної трудомісткості виконання операцій на кількість особового складу. Якісний розподіл робіт серед особового складу розрахунку дозволяє наблизити загальну тривалість виконання всіх операцій до середнього арифметичного її значення.



ВИСНОВКИ

Проведений розподіл особового складу, що залучаються для виконання робіт, з врахуванням розподілу його по підрозділам, тому що найефективніше використовується потенціал групи людей, якщо вони працюють у складі свого підрозділу. Обов'язковою умовою було прийняття участі водієм (механіком-водієм) у вантаженні закріпленої за ним техніки.

Для оцінки ефективності застосування запропонованих рекомендацій у розділі розроблені сітьові моделі технологічного процесу вантаження техніки на залізничні платформи та побудована порівняльна схема виконання робіт особовим складом, що дозволило оцінити виграш часу при врахуванні пропозицій, який приблизно дорівнює 20-30 хвилин, що складає 25-35% від загального часу виконання робіт за існуючих вимог.

З врахуванням запропонованих рекомендацій проведено розрахунок необхідних матеріальних засобів для проведення вантаження техніки на залізничні платформи та внесені зміни у додаток до розрахунку на перевезення залізничним транспортом.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Инженерно-техническое обеспечение: Руководство. - М.: Воениздат. 1988. - 224с.

Эксплуатация и ремонт машин инженерного вооружения: Учебник для курсантов высших военно-инженерных командных училищ. - М.: Воениздат. 1987. - 304с.

Наставление по перевозкам войск железнодорожным, морским, речным и воздушным транспортом. - М., В/изд., 1985. - 304с.

Приложение № 6,15к наставлению по перевозкам войск железнодорожным, морским, речным и воздушным транспортом. - М., В/изд., 1985. - 124с.

Положення з перевезення великогабаритних вантажів на залізничних шляхах України та СНД. - К.: Укрзалізниця, 1996. - 187 с.

Наказ Міністра оборони України від 13.04.12р. №242 «Про затвердження Керівництва з організації експлуатації та ремонту інженерної техніки у Збройних Силах України»

Размещено на Allbest.ru