Сучасні форми і методи підготовки особового складу танкових підрозділів до виконання отриманих бойових завдань

Аналіз сучасних форм підготовки особового складу танкових підрозділів до виконання отриманих бойових завдань. Оцінка чинників, які впливають на якість підготовки особового складу підрозділів. Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.05.2014
Размер файла 71,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Командир батальйону (роти) здійснює контроль виходу підрозділів розвідки і похідної охорони.

Рота (взвод), яка призначена в головну похідну заставу (головний або розвідувальний дозор), у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за маршрутом батальйону зі встановленою командиром батальйону середньою швидкістю. Командир роти (взводу) прямує в голові колони і звіряє по карті маршрут руху.

Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця зруйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу в руйнуваннях (завалах) потрібно часу менше, ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. При дистанційному мінуванні маршруту руху вихід машин з мінного поля здійснюється в колоні по проходу, проробленому в найкоротшому напрямку; техніка, яка розміщена поза ділянкою мінування, її обходить.

Про загородження, зони зараження, райони зруйнувань і шляхи їх обходу, а також про зустріч з противником командир роти (взводу) доповідає командиру, який його вислав. Під час зупинки на привал головна похідна застава зупиняється на вигідному рубежі, організує спостереження і перебуває в постійній готовності до відбиття нападу противника.

З виходом у район відпочинку головна похідна застава займає вигідний (зазначений) рубіж і виконує завдання сторожової охорони, перебуваючи у постійній готовності до відбиття нападу противника. Командир роти вказує взводам позиції, смуги вогню та уточнює порядок дій у разі появи противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінятися сторожовою охороною.

Рота (взвод), призначена в бокову похідну заставу, рухається по визначеному для неї маршруту на рівні голови колони, яка охороняється. Тильна похідна застава прямує за колоною, яка охороняється. Їх віддалення від колони, яка охороняється, може бути до 5 км.

Дрібні групи противника, які опинилися на флангах колони, що охороняється, і в тилу, бокова і тильна похідні застави знищують, потім продовжують виконувати завдання. У разі загрози нападу сил противника, що переважають, вони займають вигідний рубіж і не допускають нападу на колону, яка охороняється.

Нерухома бокова застава виходить на визначений рубіж, повністю або частиною сил розгортається в бойовий порядок, організує оборону і перебуває на ньому до зазначеного часу або команди командира, який її вислав, і надалі діє відповідно до його вказівок. У разі зустрічі з противником зав'язує бій, забезпечує проходження колони, яка охороняється, після чого виходить з бою, відривається від противника і продовжує рух за своїм маршрутом.

Витягування колони батальйону (роти) із засобами підсилення здійснюється відповідно до розрахунку маршу в міру висування підрозділів із займаних ними районів. Завчасна побудова колони не допускається. Вихід на маршрут руху повинен здійснюватися у сформованому похідному порядку. Витягування колон до вихідного пункту і проходження пунктів регулювання здійснюється з таким розрахунком, щоб підрозділи батальйону проходили їх головами колон у точно визначений для них час, безупинно, з установленими середніми швидкостями руху.

Для захисту від високоточної зброї противника в ході руху і на привалах максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості й місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих та незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин і зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Уночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху ділянками місцевості, які проглядаються противником, і світлої ночі - з приладами нічного бачення, які працюють у пасивному режимі з повністю вимкненим зовнішнім і внутрішнім освітленням.

Під час здійснення маршу в лісі та руху в місті віддаленість похідної охорони та дистанції між машинами в колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видні покажчики або організується регулювання руху.

Відбиття ударів повітряного противника на марші здійснюється під час руху або з коротких зупинок вогнем підрозділу ППО та виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів.

З отриманням сигналу оповіщення про повітряного противника засоби ППО приводяться у готовність до відкриття вогню і при виявленні повітряних цілей знищують їх вогнем під час руху, з короткої зупинки, або зі стартових (вогневих) позицій поблизу маршруту руху. Механізовані (танкові) підрозділи, які виділені для ведення вогню по повітряних цілях, готуються до відкриття вогню, люки БМП (БТР) і танків (крім люків, з яких буде вестися вогонь) закриваються.

У разі нападу противника з засідки особовий склад підрозділу спішується і займає вогневі позиції за найближчими укриттями. По виявлених і передбачуваних позиціях засідки відкривається щільний вогонь з усіх видів зброї. Підрозділи, які не були атаковані, зупиняються на підступах до району (місця) засідки, особовий склад спішується, організується атака засідки противника у фланг і тил, з урахуванням можливої наявності груп прикриття засідки. Виїзд техніки на узбіччя є небезпечним у зв'язку з можливим мінуванням. Озброєння і військова техніка підрозділу, який потрапив у засідку, якщо є можливість, виводиться з зони ураження. У разі виникнення умов для атаки на засідку проводити її рішуче з відкриттям щільного вогню з усіх видів зброї.

За сигналами оповіщення про РХБ зараження батальйон (рота) продовжує рух. У БМП (БТР) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці закриваються, вмикаються встановлені на них системи колективного захисту. Особовий склад при проходженні в пішому порядку і на відкритих машинах одягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високим ступенем зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху обходяться; у разі неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з обов'язковим використанням засобів індивідуального захисту і систем колективного захисту.

Часткова спеціальна обробка проводиться за розпорядженням командира батальйону в ході виконання бойових завдань, а також після виходу з зон зараження, а в разі потрапляння отруйних речовин на шкірні покрови і стрілецьку зброю - негайно. Повна спеціальна обробка проводиться за розпорядженням вищого командира в районах спеціальної обробки перед районами денного (нічного) відпочинку, перед входженням у район зосередження, на маршрутах висування, після виконання бойових завдань, а також після виходу з бою.

У разі застосування противником ЗМУ, а також високоточних боєприпасів по колоні командир батальйону (роти) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків і продовження руху.

У разі застосування противником запалювальної зброї, а також під час вимушеного подолання району пожеж люки, бійниці й жалюзі танків і БМП (БТР) закриваються. Командир батальйону (роти) швидко виводить колону з району пожежі вперед або в навітряний бік, зупиняє її, організує гасіння вогнищ на озброєнні й техніці, рятування особового складу та надання постраждалим першої медичної допомоги, після чого колона продовжує рух.

Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, позначаються та обходяться, а в разі неможливості їх обходу долаються по проходах, пророблених приданими інженерними підрозділами, позаштатними групами розгородження батальйону й групами розмінування рот з використанням возимих комплектів розмінування.

На привалах побудова колони не порушується, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на встановленій командиром дистанції. БМП (БТР), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигналом) своїх командирів і розташовується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) і радіотелефоністи (радисти-заряджаючі) командирських машин. Екіпажі машин (обслуги), механіки-водії (водії) проводять контрольний огляд озброєння, техніки і разом з особовим складом, призначеним для надання їм допомоги, проводять технічне обслуговування.

Підрозділ ППО, який здійснює марш у складі колони батальйону, займає стартову (вогневу) позицію або залишається в колоні на своєму місці в готовності до відкриття вогню. Чергові стрільці-зенітники розташовуються поблизу своїх машин у готовності до знищення повітряних цілей противника.

У районі відпочинку підрозділи розосереджуються в призначених їм районах у порядку, який забезпечує дотримання постійної бойової готовності і найменшу витрату часу на витягування колони. Райони відпочинку (зосередження) підрозділи повинні займати з маршу без зупинки.

Машини, які вийшли з ладу в ході маршу, зупиняються на правому узбіччі дороги або відводяться убік. Екіпажі машин (обслуги), механіки-водії (водії) виявляють причини несправностей і вживають заходів для їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до колони, яка проходить. Місця в колонах своїх підрозділів вони займають на привалах. Обгін колон під час руху забороняється.

Технічне замикання колони батальйону: надає допомогу екіпажам (водіям) несправних машин в усуненні несправностей; організує передачу несправних машин, які неможливо відремонтувати самостійно, та застряглих машин евакуаційним і ремонтним підрозділам старшого начальника та забезпечує прибуття машин батальйону, які відстали, у призначений район. Заступник командира батальйону з МТЗ (заступник командира роти з озброєння) доповідає про машини, які відстали в дорозі, своєму командиру і заступнику командира бригади (батальйону) з МТЗ, а командири підрозділів - своєму безпосередньому начальнику.

Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакуюються до найближчих медичних підрозділів, військових частин, установ, а в разі неможливості евакуації прямують зі своїми підрозділами або з медичним взводом (пунктом) батальйону.

У разі зміни обстановки або необхідності обходу зон зараження, руйнувань, районів пожеж, затоплень командир батальйону (роти) уточнює рішення на марш, уточнює (ставить нові) завдання органам розвідки і командирам підрозділів. Колона підрозділу неспинно виводиться на новий (запасний) маршрут руху і продовжує рух.

У разі зміни завдання (напрямку руху) командир батальйону (роти) передовому загону (в авангарді головній похідній заставі) повинен: негайно зупинити підрозділи, які виконують завдання з ведення розвідки й охорони, прийняти рішення, поставити нові завдання органам розвідки, похідної охорони і командирам підрозділів. Колона в тому самому похідному порядку або після необхідного перешикування по найкоротших шляхах виводиться на новий напрямок (маршрут) і виконує нові завдання.

Узимку під час оцінювання обстановки командир батальйону (роти) більш детально оцінює місцевість на всю глибину маршу, уточнює труднопрохідні ділянки маршруту і визначає заходи щодо забезпечення їх подолання. Перед маршем командир батальйону (роти): організовує підготовку ОВТ до роботи в умовах низьких температур; уживає заходів щодо запобігання обмороженню особового складу і забезпечення машин засобами підвищення прохідності; визначає заходи з організації обігріву особового складу та підтримання ОВТ в готовності до руху на привалах і в районах відпочинку. Якщо марш відбувається в умовах глибокого сніжного покриву, у похідну охорону включаються машини, оснащені навісним обладнанням.

У сильну завірюху з дозволу старшого командира рух колони може бути припинено. Командир батальйону (роти) за цих умов повинен: підтягти машини, які відстали; організувати кругову охорону; заборонити поодиноке пересування людей і машин; ужити заходів щодо обігріву особового складу. Рух відновлюється за наказом командира, який віддав наказ на зупинку, або самостійно у міру поліпшення погодних умов.

У горах особлива увага приділяється перевірці справності ходової частини і механізмів керування машин, вивченню труднопрохідних ділянок маршруту, визначенню порядку їх подолання та організації регулювання руху на цих ділянках. Для пересування у високогір'ї особовий склад забезпечується теплим одягом, засобами обігріву і світлозахисними окулярами, а машини укомплектовуються засобами підвищення прохідності і спеціальними пристосуваннями для запобігання їх скочуванню під час зупинок на підйомах і спусках.

У похідну охорону призначаються механізовані підрозділи. Вона висилається на менше, ніж за звичайних умов, віддалення. Для охорони колони батальйону з тилу призначається тилова похідна застава силою до взводу.

Під час руху по закритих ділянках маршруту, місцях можливих обвалів, каменепадів і осипів, а також на ділянках, де можливе влаштування противником загороджень, як правило, висилається безпосередня охорона і виставляються спостерігачі, які після проходження колони батальйону (роти) продовжують рух позаду неї, а на черговому привалі приєднуються до своїх підрозділів.

Швидкість руху на підйомах, спусках та інших труднопрохідних ділянках може знижуватися, а дистанції між машинами можуть збільшуватися до меж, які гарантують безпеку руху.

Перевали, тунелі, ущелини, каньйони та гірські проходи підрозділи долають безупинно, а в разі неможливості подолання їх з ходу колона зупиняється в укритому місці, не допускаючи скупчення. Техніка маскується і організується її посилена охорона. Швидкість руху колони під час подолання перевалів, спусків і підйомів знижується, а дистанції між машинами збільшуються. У разі вимушеної зупинки машини відводяться в місця, де вони не заважають руху колон. Під час подолання особливо небезпечних ділянок доріг особовий склад механізованих підрозділів спішується.

Для охолодження двигунів машин командир батальйону (роти) з дозволу командира бригади, полку (батальйону) може зупиняти колону батальйону. Зупинки потрібно робити на рівних ділянках доріг у безпечних від каменепадів і сніжних лавин місцях. У руслах висохлих рік, на водостоках, крутих підйомах і скатах, у тунелях, а також над обривом або під ним зупинки колон забороняються.

Під час руху в пішому порядку скельні ділянки, осипи і перевали долаються, як правило, повзводно або по відділеннях з дотриманням заходів безпеки. На крутих підйомах, спусках й інших труднопрохідних ділянках маршруту за потреби можуть робитися короткі зупинки.

Під час бездоріжжя вживають заходів щодо підвищення прохідності колісних і гусеничних машин, машини підвищеної прохідності рівномірно розподіляються по колоні. На труднопрохідні ділянки і до складу замикання колон виділяються тягачі. У разі виходу з ладу ділянок маршруту для їх обходу рух здійснюється по паралельних дорогах, колонних шляхах або поза дорогами.

Тактико-стройові заняття з взводом організовує і проводить командир взводу.

Тактико-стройові заняття покликані допомогти командиру взводу навчитися творчо застосовувати різні прийоми та способи дій на полі бою залежно від обстановки, що склалася, тому в ході тактико-стройових занять відпрацьовується не один, а кілька прийомів або способів дій.

Під час підготовки до проведення тактико-стройових занять командир взводу:

здійснює особисту підготовку;

уточнює (визначає) вихідні дані;

вибирає район (ділянки місцевості) для проведення заняття;

проводить рекогносцировку району заняття;

розробляє план проведення заняття;

здійснює підготовку тих, кого навчають, до заняття;

здійснює підготовку району заняття та засобів матеріально-технічного забезпечення.

Підготовка керівника до проведення заняття здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і під час самостійної роботи. Самостійна робота - основний метод підготовки керівника.

Керівник заняття вивчає вимоги Програми бойової підготовки, необхідні розділи й статті Бойового статуту Сухопутних військ, настанови та організаційно-методичні вказівки. Потім визначає навчальні цілі й зміст навчальних питань.

На початку своєї роботи по підготовці до заняття командир насамперед повинен усвідомити тему заняття, тобто розкрити її зміст. При цьому він повинен визначити, на якому тактичному фоні і які відпрацювати дії або прийоми, із чого почати і чим закінчити заняття, а також усвідомити, які заняття по даній темі вже проведені. Правильному розкриттю змісту теми багато в чому сприяє вивчення керівних документів, положень уставів, періодичної літератури по даній темі.

Кожна тема тактичної підготовки, як правило, включає декілька тактико-стройових занять. Тому з'ясування загальної теми необхідно керівнику, щоб представити, на фоні яких тактичних дій будуть проходити заняття, і вчасно підготуватися самому і підготувати своїх підлеглих. В залежності від умов дислокації частини, рівня підготовки тих, хто навчається, і виділених засобів матеріально-технічного забезпечення він визначає навчально-виховну мету для кожної категорії тих, хто навчається і для взводу в цілому та з урахуванням змісту заняття прагне до високої одиночної підготовки особового складу і бойового злагодження екіпажів і взводу в цілому.

Рекогносцировка проводиться обов'язково, незалежно від того, де буде проводитися заняття - на знайомій або незнайомій місцевості. Рекогносцировка проводиться командиром взводу з залученням командирів відділень.

У ході рекогносцировки керівник заняття визначає вихідне положення, зміст кожного навчального питання та порядок його відпрацювання, тактичну обстановку, порядок і способи позначення дій противника, які навчальні місця й обладнання тактичного учбового поля або ротного тактичного комплекту (комплекту мішенного обладнання) будуть для цього використовуватися, які роботи потрібно провести із підготовки місцевості (тактичного навчального поля), скільки часу і які сили для цього будуть потрібні. Таким чином, керівник заняття також повинен уміло використовувати обладнання тактичного навчального поля, мішенні установки ротного тактичного комплекту і засоби імітації.

Після вивчення необхідної літератури, уточнення вихідних даних і проведення рекогносцировки, керівник заняття розробляє план проведення тактико-стройового заняття. У плані вказуються: тема, навчальні цілі, час, місце проведення заняття, матеріальне забезпечення, керівництва і посібники, хід заняття.

План заняття складається з текстуальної та графічної частин.

У текстуальній частині викладається зміст кожного навчального питання й вказуються порядок його відпрацювання (які прийоми або дії будуть відпрацьовуватися по елементах, які разом), час, що відводиться на відпрацювання навчального питання і кожного його елемента, дії керівника і тих, кого навчають, сигнали управління, порядок і способи позначення противника, нормативи, що відпрацьовуються, і розбір заняття. Розробка ходу заняття є найбільш трудомісткою частиною роботи і вимагає від керівника заняття вдумливого та творчого підходу, певних методичних навичок.

У графічній частині кольоровими олівцями для кожного навчального питання відображається вихідна тактична обстановка і можливий (найбільш прийнятний) характер дій тих, кого навчають, при його відпрацюванні, а також положення підрозділу та противника до початку його відпрацювання тощо.

Крім того, у плані помічаються питання, які будуть відпрацьовуватися при проходженні взводу у вихідне положення для заняття і при поверненні в частину або при переміщенні до нового місця занять.

План проведення тактико-стройового заняття розробляється командиром взводу на карті або схемі і за один-два дні до початку заняття подається на затвердження командиру роти.

Затвердження плану повинно стати додатковою формою підготовки керівника заняття, тому що командир роти, вивчаючи поданий на затвердження план і розмовляючи з керівником, визначає рівень його підготовки і, якщо необхідно, дає йому методичні поради й рекомендації щодо проведення та матеріально-технічного забезпечення заняття.

Після затвердження плану керівник заняття дає вказівки по підготовці озброєння й техніки, матеріально-технічного забезпечення, засобів зв'язку, організовує підготовку особового складу до заняття.

2.3 Методика підготовки навчально-польової бази для проведення ТСЗ за темою «Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

Важливе значення для забезпечення відпрацьовування навчальних питань ТСЗ має вибір району заняття. Ним може бути тактичне учбове поле або ділянка місцевості, що забезпечує якісне відпрацьовування намічених навчальних питань і найбільшу повчальність заняття.

Тактико-стройові заняття зі взводом проводяться на матеріальній частині або «піший по-машинному» на тактичному навчальному полі, або на необладнаній ділянці місцевості. На заняттях «піший по-машинному» для забезпечення управління підрозділами необхідно мати переносні радіостанції, мегафони, сигнальні прапорці та ліхтарі.

Для навчання взводу діям у бойовому розвідувальному дозорі слід вибирати ділянки з місцевими предметами і перешкодами, які взвод повинен оглянути:

гай;

населений пункт;

лощина;

висота;

яр;

міст;

струмок;

водна перешкода;

зруйновані та заболочені ділянки місцевості тощо.

Також задля найбільшої ефективності та повчальності слід застосовувати обладнання, яке дозволяє створити обстановку максимально наближену до умов реального бою.

Для позначення противника слід використовувати мішені з ротного тактичного комплекту (комплекту мішенного обладнання), а при їх відсутності - противника позначати одним або двома солдатами з мішенями і засобами імітації, які після відпрацювання кожного навчального питання або його елемента за планом керівника заняття переміщаються в інший район для створення нової тактичної обстановки. Безумовно, для якісного проведення ТСЗ їх необхідно ретельно обміркувати і якісно підготувати.

2.4 Методика підготовки особового складу танкового взводу до проведення ТСЗ за темою «Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

Підготовка особового складу підрозділу до тактико-стройового заняття здійснюється під керівництвом командирів відділень або взводів у години самопідготовки, які плануються в розкладі занять роти.

Ця підготовка зазвичай включає: вивчення або повторення окремих статей Бойового статуту; повторення обов'язків посадових осіб під час різних видів бою; вивчення умов і тимчасових показників нормативів тактичної підготовки та інших предметів навчання, що підлягають відпрацюванню.

З метою найбільш раціонального використання навчального часу в години самопідготовки рекомендується ознайомити особовий склад з тими прийомами й діями, які йому потрібно буде відпрацювати на тактико-стройовому занятті. При підготовці до тактико-стройових занять із злагодження взводу доцільно самопідготовку особового складу проводити на макеті місцевості, що дозволить поєднати теорію з практичними діями на майбутніх заняттях.

У ході самопідготовки організовується вивчення заходів безпеки. З командирами відділень (взводів), якщо з ними з даної тематики не проводилися інструкторсько-методичні заняття напередодні, командири взводів (рот) проводять інструктажі на підготовленій до заняття ділянці місцевості або макеті місцевості і радіотренування.

Особлива увага на інструктажах звертається на те, щоб командири відділень (взводів) уміли в доступній формі і коротко не тільки розповісти про тактичні прийоми і дії, а й самі зразково виконували їх, пам'ятаючи, що допущені ними помилки можуть бути перейняті тими, кого навчають, і надалі буде важко домогтися їх виправлення.

Завершуючи підготовку до занять, командири взводів організовують огляд і перевірку готовності озброєння і бойової техніки, якщо вона використовується, перевіряють засоби індивідуального захисту, прапорці, покажчики, переносні радіостанції, засоби імітації й інше майно, передбачене планом матеріального забезпечення даного заняття.

Таким чином, незважаючи на те, що ТСЗ є початковою за рівнем складності формою тактичної підготовки підрозділів, їх проведення потребує завчасної ретельної підготовки. Складність і відповідальність підготовки ТСЗ потребують від керівника теоретичних знань, достатнього досвіду і високої методичної майстерності. Наскільки якісно керівник підготовлений до заняття настільки повчально, цікаво і методично правильно вони будуть проведені.

3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТСЗ ЗА ТЕМОЮ « Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

3.1 Методика відпрацювання питань вступної частини ТСЗ за темою «Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

Перед виходом на тактико-стройове заняття командир взводу перевіряє наявність і екіпірування особового складу, наявність зброї, засобів матеріально-технічного забезпечення, знання тими, хто навчається заходів безпеки.

Тактико-стройове заняття проводиться на матеріальній частині, на ділянці місцевості, що перебуває поблизу розташування частини і починається безпосередньо у розташуванні частини. Пересування у вихідний район для заняття здійснюється в тактичній обстановці і використовуватися для закріплення раніше вивчених питань або для відпрацювання окремих тактичних прийомів і способів дій, пов'язаних зі змістом теми. Командир відпрацьовує управління взводом і діями з використанням сигналів оповіщення. Командири відділень (танків) призначають спостерігачів за сигналами командира взводу і керують відділеннями згідно даних сигналів.

Місце командира взводу (керівника заняття) повинно обирається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за діями тих, хто навчається, під час відпрацювання кожного прийому.

З прибуттям у район занять командир взводу шикує взвод і приступає до відпрацювання першого навчального питання.

3.2 Методика відпрацювання першого навчального питання ТСЗ за темою «Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

Перше навчальне питання: Перевірка готовності взводу до ведення похідної охорони, підготовка взводу до дій в бойовій охороні; відпрацювання нормативів (50 хв.).

У вихідній позиції командир взводу оголошує тему, цілі, зміст першого навчального питання, розкриває порядок відпрацювання по елементам, перевіряє готовність взводу до виконання бойової задачі; вводить особовий склад в тактичну обстановку віддає бойовий наказ командирам відділень (танків) після цього організовує спостереження - призначає дозорне відділення (танк), а також сектори спостереження для двох інших відділень (вперед і вліво, вперед і вправо), вказує відділенням (танкам) позивні. Також вказує сигнали позначення дій противника: повітряний напад - голосом «Повітря», застосування противником хімічної зброї - голосом «Гази» і димова шашка білого диму; застосування противником запальної зброї - димова шашка жовтогарячого диму; нанесення противником ударів артилерією - два-три вибухи вибух-пакетів.

Після цього керівник наказує всім командирам відділень поставити задачу відділенням на дії в складі бойової охорони, заслуховує постановку задачі командирами відділень.

Особовий склад уточнює тему, цілі, зміст першого начального питання, бойову задачу. Командири відділень (танків) коротко ставлять бойові задачі відділенням на дії в бойовій охороні і доповідають командиру взводу про готовність.

Після цього командир взводу подає команду (сигнал) «До машин», потім «По місцях» і відпрацьовує посадку особового складу в танк на місці у складі взводу. Якщо взвод не вклався в нормативний час або були допущені помилки в діях особового складу, командир взводу подає команду (сигнал) «До машин» і відпрацьовує висадження особового складу з танку на місці.

Завершивши відпрацювання елементів навчального питання, командир взводу проводить частковий розбір і приступає до відпрацювання другого навчального питання.

3.3 Методика відпрацювання другого навчального питання ТСЗ за темою «Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

Друге навчальне питання: Розміщення взводу та організація безпосередньої охорони батальйону на марші(2 год 10 хв.).

Командир взводу розкриває зміст другого навчального питання, зорієнтовує взвод на отримання завдання і здійснює підготовку особового складу, озброєння і техніки до виконання бойового завдання, приховано розміщує його та організовує безпосередню охорону, вибирає позиції для відділень, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, управління, систему вогню та інженерне обладнання позиції, а також віддає вказівки щодо бойового забезпечення дій.

Командири відділень слухають пояснення командира взводу і приховано, по його сигналам, висувають відділення до оборонних позицій умовного противника дотримуючись вимог маскування.

Починаючи тренування при висуванні взводу в бойову охорону, командир взводу відпрацьовує одночасний початок руху бойових машин з місця, витримування заданої швидкості руху і дистанцій між машинами, тренує командирів відділень в управлінні танками на марші.

З початком руху взводу командир взводу і командири відділень тренують солдат у виконанні дій як дозорних, навчають їх діяти по сигналах управління.

У ході висування взводу командир контролює дії взводу, звертає увагу на скритність і стрімкість дій, уміле поєднання руху й ведення спостереження в готовності прикрити один одного вогнем, правильний вибір і заняття позиції.

При неправильному використанні рельєфу місцевості та місцевих предметів командир взводу зупиняє взвод, викликає до себе підлеглих, вказує, які ними допущені помилки і як їх усунути.

З приближенням противника командир взводу за допомогою вибух-пакетів імітує напад противника, дає команду (сигнал) завдати втрат, змусити противника розгорнути головні сили у невигідному для нього напрямку і контролює дії відділень. Потім зупиняє взвод, шикує особовий склад, вказує на помилки, допущені при відпрацюванні елемента.

У ході проникнення вглиб оборони командир відділення наказує показати по черзі цілі 1 і 2 і контролює дії дозорних, звертаючи особливу увагу на правильний вибір підлеглими, маршруту руху, уміле поєднання ними руху та ведення спостереження, а також прикриття вогнем дій один одного.

При одержанні від дозорного танку доповіді про виявлення противника (цілей 1 і 2) командир взводу ставить завдання знищити виявлені цілі. Якщо ж цілі не виявлені, він вказує підлеглим, до яких наслідків це могло б привести в реальній бойовій обстановці, і оцінює дії тих, кого навчають, як незадовільні.

Домігшись правильних і погоджених дій взводу при проникненні вглиб оборони, командир взводу робить розбір навчального питання.

3.4 Методика підведення підсумків дій особового складу взводу після проведення ТСЗ за темою «Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

Під час підсумкового розбору тактико-стройового заняття командир взводу нагадує тему, цілі заняття, яким чином вони були досягнуті, навчальні питання та ступінь їх відпрацювання; а також:

розбирає окремі дії відділень (екіпажів танків);

відзначає позитивні та негативні сторони в діях відділень (екіпажів танків);

наводить приклади з досвіду ведення сучасного танкового бою;

виставляє оцінки;

дає завдання на самостійну підготовку;

перевіряє наявність матеріального забезпечення;

створює тактичну обстановку для слідування до військової частини.

доповідає командиру роти про результати проведення ТСЗ.

Особовий склад слухає розбір заняття та діє в умовах тактичної обстановки на шляху до військової частини.

3.5 План проведення ТСЗ за темою «Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

3.5.1 Практичне завдання для проведення ТСЗ за темою «Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші»

Затверджую

Командир 1 танкової роти

капітан І.І. Іванов

"___" _____________ 20__ р.

ПЛАН

проведення тактико-стройового зайняття з танковим взводом

Тема: Танковий взвод в складі похідної охорони батальйону на марші

Заняття: Дії танкового взводу в похідній охороні батальйону на марші

Навчальні цілі:

Тренування командирів відділень в управлінні відділеннями при проведенні бойової охорони.

Навчання особового складу правильним і злагодженим діям при виконанні завдань у бойовій охороні, виконанню обов'язків дозорного відділення (танку).

Формування в особового складу спритності, ініціативності, високих фізичних і морально-психологічних якостей.

Місце: тактичне навчальне поле.

Метод: розповідь, показ, тренування.

Час: 3 години.

Література: Бойовий статут Сухопутних військ, ч. III; Тактична підготовка солдата, механізованого відділення і взводу; Програма бойової підготовки танкових підрозділів; Тактична підготовка танкового екіпажу і взводу.

Мат. забезпечення: протигази, ЗЗК; сигнальні прапорці; радіостанції; мішені; засоби імітації; димові гранати; сигнальні ракети; вибух-пакети.

Порядок проведення заняття:

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ, ЧАС

ДІЇ КОМАНДИРА

СХЕМА ДІЙ

ДІЇ ТИХ, ХТО НАВЧАЄТЬСЯ

Слідування в район проведення ТСЗ (30 хв.)

В місті розташування військової частини ставить задачу взводу на рух у місце проведення заняття; відпрацьовує управління взводом, зокрема з використанням сигналів оповіщення.

Командири відділень (танків) призначають спостерігачів за сигналами командира взводу і керують відділеннями згідно даних сигналів.

1. Перевірка готовності взводу до ведення бойової охорони, підготовка взводу до дій в бойовій охороні; відпрацювання нормативів

(1 год)

У вихідній позиції командир взводу оголошує тему, цілі, зміст першого навчального питання, розкриває порядок відпрацювання по елементам, перевіряє готовність взводу до виконання бойової задачі; вводить особовий склад в тактичну, віддає бойовий наказ командирам відділень (танків), після цього організовує спостереження - призначає дозорне відділення (танк), а також сектори спостереження для двох інших відділень (вперед і вліво, вперед і вправо), вказує відділенням (танкам) позивні. Після цього наказує всім командирам відділень поставити задачу відділенням на дії в складі бойової охорони, заслуховує постановку задачі командирами відділень, проводить відпрацювання нормативів.

Особовий склад уточнює тему, цілі, зміст першого начального питання, бойову задачу. Командири відділень (танків) коротко ставлять бойові задачі відділенням на дії в бойовій охороні і доповідають командиру взводу про готовність.

2.Організація бойової охорони

(30 хв.)

Під час організації охорони командир взводу указує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира роти, призначає спостерігача, указує його місце і завдання, а також порядок дій особового складу взводу під час раптового нападу противника. В обороні, крім того, командир взводу призначає чергові вогневі засоби, їх місце і завдання, а під час розташування механізованого взводу на місці окремо від механізованої роти - склад патрульних, маршрути їх руху, завдання і пропуск.

Командири відділень (танків) слухають пояснення командира взводу і по його сигналам, організовують спостереження за місцевістю

3. Дії взводу при нападі противника; відпрацювання нормативів

(50 хв.)

Відпрацювання навчального питання командир взводу (знаходиться на висоті «1») розпочинає з оголошення навчального питання і розкриття його змісту. Дає команду позначити відповідними засобами противника. При досягненні особовим складом висоти «2» командир взводу за допомогою спеціальних засобів дає сигнал нападу противника. Наказує завдати йому втрат, змусити розгорнути головні сили противника у невигідному для нього напрямку . Подає сигнал «хімічна тривога», і відпрацьовує норматив по захисту особового складу від зброї масового ураження. При неправильних діях керівник повторює відпрацювання даного елементу.

Особовий склад слухає пояснення командира взводу, ведуть спостереження за умовним противником, встановлюють його вогневі позиції, визначають координати і наносять їх на карти, заражену ділянку проходять в засобах захисту, відпрацьовують нормативи.

Розбір ТСЗ і слідування в місце розташування частини (30 хв.)

Під час підсумкового розбору тактико-стройового заняття командир взводу нагадує тему, цілі заняття, яким чином вони були досягнуті, навчальні питання та ступінь їх відпрацювання; розбирає окремі дії відділень (екіпажів танків); відзначає позитивні та негативні сторони в діях відділень (екіпажів танків); виставляє оцінки; дає завдання на самостійну підготовку; перевіряє наявність матеріального забезпечення; створює тактичну обстановку для слідування до військової частини; доповідає командиру роти про результати проведення ТСЗ.

Особовий склад слухає розбір заняття та діє в умовах тактичної обстановки на шляху до військової частини.

Командир 1 ТВ

Мл. лейтенант С. В. Стецюк

Висновок

Одним з найважливіших показників боєздатності і бойової готовності підрозділів і частини в цілому є рівень польової виучки і її основи - тактичної підготовки. Вона дозволяє найбільш повно реалізувати принцип «вчити війська тому, що необхідно на війні», забезпечує комплексне навчання військовослужбовців і підрозділів веденню бою.

У ході занять з тактичної підготовки командир зобов'язаний забезпечувати ґрунтовне засвоєння підлеглими теоретичного навчального матеріалу, фундаментально закріплювати здобуті ними знання на практиці при цьому наполегливо й цілеспрямовано вирішувати питання психологічного загартування, виховування в особового складу активності й ініціативи, сміливості й рішучості, стійкості, мужності і завзятості при виконанні бойових завдань. Для цього на заняттях з тактичної підготовки повинна створюватися складна, динамічна обстановка, максимально наближена до бойових дій, що вимагає від особового складу подолання різних труднощів і перешкод.

У ході бойової підготовки особовим складом набуваються різні знання і уміння. Але практичні навички в діях на полі бою, ефективне застосування озброєння та військової техніки, злагодженість танкових підрозділів і взаємодія їх з підрозділами інших військ. У силу цього тактична підготовка, як процес навчання військ прийомам і способам ведення бою, є головним і визначальним предметом у системі бойової підготовки.

Успішне вирішення в комплексі всіх завдань тактичної підготовки забезпечить високу польову виучку, подальше зростання бойової майстерності особового складу та злагодженості підрозділів, здатність вести рішучі й активні бойові дії.

Список використаної літератури

БОЙОВИЙ СТАТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК частина III (взвод, відділення, екіпаж танка), - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, 2010.

Дидактичний матеріал для підготовки та проведення занять з навчального предмету «Управління повсякденною діяльністю підрозділів». - Х: КВП НТУ «ХПІ», 2011. - 117 с. особовий марш танковий бойовий

Мірошніков С.В., Каленський А.А., Шворов С.А. , Сморчков А.Б., Присяжнюк В.А. Тактична підготовка солдата, механізованого відділення і взводу: Навчально-методичний посібник. - К.: Видавництво географічної літератури "Обрії", 2008. - 128 с.

ПРОГРАМА БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ. - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, 2006.

Якубов В.О., Гуменюк В.І., Швидченко С.О. Тактична підготовка: Навчальний посібник. - К.:НУБіП, 2009. - 25 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.