Проектування коробки передач

Розрахована питома робота тертя не перевищує допустимих меж 3 - 5 МДж•м-2.

Підвищення температури синхронізатора за одне повільне вмикання визначається за формулою

Дt = L • Kф / C • mc,

де Kф - коефіцієнт, який враховує перерозподіл тепла між деталями, які нагріваються, приймаємо таким, що дорівнює 0,5;

C - теплоємкість матеріалу корпусу синхронізатора (для сталей С = 500 Дж/кг•°С);

mc - маса корпусу синхронізатора, кг.

Дt = 31105 • 0,5 / 500 • 1,2 = 25,9 °С

Розрахунковий перепад температур не повинен перевищувати 15 - 30°С. Так як значення Lпит та Дt знаходяться у допустимих межах, довговічність синхронізатора забезпечується.

8. Розробка картера коробки передач

Картери коробок передач повинні мати високу жорсткість, особливо в зоні заднього підшипника вторинного вала, тому що в цьому місці виникають максимальні резонанси напружень (найбільші - при русі по бездоріжжю). При конструюванні картера, в зв'язку із вказаним, необхідно передбачити ребра жорсткості, люки для з'єднання коробок відбору потужності тощо. У кришці картера слід передбачити сапун. Особливу увагу необхідно звернути на зазор між внутрішніми поверхнями картера і шестернями. Якщо зазор недостатній, то суттєво зростають витрати потужності на збовтування масла.

У кришці картера коробки, як правило, монтується механізм перемикання передач з рухомими штоками, замковим та фіксаторним пристроями.

Товщина стінок картера звичайно дорівнює 6 - 7 мм. Картери коробок передач виготовляють з сірого чавуну СЧ15-32, СЧ21-40 або чавуну КЧ18-38. Твердість НВ 143 - 229. Останнім часом картери виготовляють з алюмінієвих і магнієвих сплавів, що сприяє зниження маси.

9. Вибір масла для коробки передач

Надійність та довговічність коробки передач здебільшого визначається якістю застосованого масла. Для важко навантажених шестерень автомобільних коробок передач застосовують виключно леговані масла на нафтовій основі. На жаль, поки що відсутня чітка закінчена методика розрахунку характеристик трансмісійного масла для конкретного агрегату. Можна лише надати декілька загальних рекомендацій.

Характерною особливістю робочого процесу автомобільної коробки передач є високі контактні тиски в зачепленні, які сягають до 2500 - 3000 МПа. Це зумовлює типове пошкодження активних поверхонь зуб'ів у вигляді втомлюваного викришування та зношення шестерень нижчих передач. Внаслідок високих контактних температур вони схильні також до заїдання. З точки зору вказаних факторів доцільно застосовувати масло високої в'язкості, леговані протизношувальними і протизадирними присадками. Вони забезпечують у зачепленні режим рідинного тертя, підвищують його несучу здатність.

Однак застосування масел високої в'язкості в трансмісіях автомобіля пов'язано з негативними явищами, які виявляються у вигляді погіршення тепловідведення у зачепленні через зниження прокачування масла, збільшення витрат потужності на збовтування масла в картері, погіршення зрушення автомобіля з місця при низькій температурі навколишнього повітря.

Тому вибір масла слід проводити на основі компромісного рішення.

Основними чинниками, які визначають в'язкість трансмісійного масла, є питома окружна сила, твердість активних поверхонь та їхня відносна швидкість ковзання.

Ці чинники формують вимоги до в'язкісно-температурних характеристик масла.

Заправна ємність Vз картера коробки передач залежить від потужності, яка передається і визначається за емпіричною залежністю

Vз = C • Ne,

де С - коефіцієнт, який становить для коробок передач легкових автомобілів 0,02 - 0,085;

Ne - максимальна потужність двигуна, кВт.

Vз = 0,05 • 56 = 2,8 л

Размещено на Allbest.ru