главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Олімпійський рух в Україні. Спортивна кар’єра братів Кличко. Розвиток жіночого боксу

Історія олімпійського руху в Україні. Спортивний розвиток сучасної України. Створення Національного олімпійського комітету та його основні завдання. Етапи спортивної кар’єри братів Кличків. Жіночий бокс в Україні. Досягнення українок в жіночому боксі.

Рубрика: Спорт и туризм
Вид: контрольная работа
Язык: украинский
Дата добавления: 26.08.2013
Размер файла: 57,0 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Генезис та сучасний стан олімпізма та олімпійського руху
Огляд літературних джерел про олімпійський рух. Сутність та ідеї олімпійського руху та олімпізму. Поняття та значення олімпійської хартії. Олімпійський рух і механізм його дії, міжнародні спортивні федерації. Факельна естафета в Торіно та Солт-Лейк-Ситі.
курсовая работа [2,5 M], добавлена 06.09.2010

2. Жіночий футбол - історія, розвиток, становлення
Футбол як одна з найдавніших ігор людства. Давні свідоцтва про жіночий футбол, етапи його становлення на початку ХХ ст. Розвиток жіночого футболу в післявоєнний час, його популярність у Англії. Особливості офіційного визнання та розповсюдження ігри.
реферат [19,8 K], добавлена 10.05.2010

3. Зимові олімпійські ігри
Початок історії олімпійського руху в Україні. Національний олімпійський комітет України. ХХ зимові Олімпійські ігри у Турині (Італія). Талісмани та логотип Олімпійських Ігор в Турині, оригинальній вигляд медалей. Результати Туринських Олімпійських Ігор.
реферат [893,9 K], добавлена 07.12.2008

4. Розвиток зимових видів спорту в Україні
Ідея проведення Олімпійських ігор. Зимові види спорту та питання про окреме проведення Зимових Олімпійських ігор. Розвиток фігурного катання на ковзанах та інших зимових видів спорту в Україні. Історія олімпійських досягнень українських спортсменів.
реферат [20,0 K], добавлена 07.04.2009

5. Українські спортсмени на олімпійських іграх в Турині
Історія розвитку олімпійських ігор: зародження та відродження. Олімпійська хартія (основні принципи, правила і положення олімпійських ігор). Функції Міжнародного і Національного олімпійського комітету (МОК). Участь спортсменів України в іграх у Турині.
курсовая работа [52,5 K], добавлена 26.09.2010

6. Олімпійський рух
Історія Олімпійських ігор, які були започатковані в Стародавній Греції. Програма, підготовка та участь давньогрецьких атлетів в перших Олімпійських іграх. Мета та цілі олімпізму. Відродження Олімпійського руху сучасності. Діяльність П’єра де Кубертена.
реферат [40,6 K], добавлена 19.12.2013

7. Перспективи розвитку нових напрямків туризму в Україні
Теоретичні аспекти дослідження туризму: поняття, історія розвитку. Етапи класифікації в туризмі. Сільський туризм, головні проблеми розвитку. Основні напрями роботи Міжнародної туристсько-спортивної спілки. Перспективи розвитку зеленого туризму в Україні.
курсовая работа [51,2 K], добавлена 07.10.2012

8. Історія розвитку фізичного виховання в Україні
Витоки і традиції народного фізичного виховання. Становлення та розвиток національної фізичної культури в період Київської Русі та Козаччини. Особливості фізичного виховання в XVII-XХ століття. Сучасні пріоритети розвитку фізичного виховання в Україні.
реферат [44,2 K], добавлена 16.11.2010

9. Розвиток іноземного туризму в Україні та світі
Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.
реферат [29,3 K], добавлена 27.03.2012

10. Розвиток сільського туризма в Україні
Розгляд сучасного стану, проблем та перспектив розвитку (створення конкурентоздатного туристичного продукту, зростання об'ємів в'їзного туризму, забезпечення комплексного вдосконалення рекреаційних територій) сільського зеленого туризму в Україні.
реферат [28,2 K], добавлена 14.03.2010


Другие работы, подобные Олімпійський рух в Україні. Спортивна кар’єра братів Кличко. Розвиток жіночого боксу


Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Історія олімпійського руху в Україні

2. Етапи спортивної кар'єри братів Кличків

3. Жіночий бокс в Україні

Вступ

Перше спортивне товариство в Україні створено у Львові. Перший спортивний клуб - також. Перші змагання з основних видів спорту, які нині представлені в Олімпійських іграх (скажімо, футбол, хокей, баскетбол тощо) проведені у цьому місті. Перші професійні стадіони та спортивні архітектурні об'єкти певного призначення теж виникли тут. Перші широкомасштабні спортивні змагання за участю регіональних представництв проводили у місті Лева.

Тобто Львів із кінця ХІХ до 20-х років ХХ століття відігравав вирішальну роль у спортивному розвитку сучасної України. Тепер важко сказати, яке місце посідав львівський спорт у Європі. Бо річ у тому, що вже тоді існувало суддівство в лапках. Скажімо, за певними показниками у легкій атлетиці львівські спортсмени випереджували провідних австрійських легкоатлетів - ці показники зафіксовано в численних місцевих газетах. Але Відень не хотів визнавати їх, користуючись примітивними відмовками на кшталт “на ваших змаганнях не було представника з Відня, тому результати недійсні”. Хоча водночас окремі львівські спортсмени брали участь від Австрії у всеєвропейських чемпіонатах”.

Для людей спорт цього періоду був дійсно явищем атракційним. Жодна з газет не оминала увагою навіть малозначущі спортивні події, ілюструючи їх на своїх сторінках численними фотографіями.

Відлік українського спортивного руху, як правило, починають із 1894 року, коли утворився “Руський сокіл”. Однак окремі дослідник відшукали дані, що перше спортивне товариство - львівський “Сокіл”, в якому українці були рівноправними членами, - утворили 1867 року.

Підтвердженням цього було те, що під фундамент першого спорткомплексу цього “Сокола” закладено два пергаменти, написані українською та польською мовами, а в спеціальній відправі взяли участь і польські, й українські священики.

Іншою цікавинкою є факти про популярність у Львові хокею. Початки зацікавлення ним у Європі, зокрема в Україні, зараховують до 20-30 років ХХ століття. Однак у нашому місті вже 1909-го на ковзанці Львівського Товариства Лижвярського відбувся хокейний матч за всіма правилами хокейної асоціації Канади. А згодом клуб “Чарні” взявся організовувати хокейні команди, які змагалися між собою у Стрийському парку. Дивовижним для багатьох стане й те, що в часи Австрії кінця ХІХ століття Львів був одним із найпотужніших центрів фігурного катання. Підтвердженням цього є всеавстрійський чемпіонат з цього виду спорту, який відбувся 1902 року саме в нашому місті. А в 30-х роках львівські парні фігуристи постійно посідали призові місця у чемпіонатах Польщі. У 30-х роках у Львові відбулися й чотири міжнародні автоперегони, участь у яких брали гонщики з Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Італії, інших країн. Однак цю трасу закрили через те, що вона була чи не найскладнішою в Європі.

“Якщо говорити про спорт Львова, то жодне місто світу не мало такої кількості спортивних національних товариств, як ми, - розповів Олесь Нога. - І це теж є суто львівською ознакою.

1. Історія олімпійського руху в Україні

Скажімо, перший спортивний клуб євреїв утворили саме у Львові 1907 року - це знаменита “Гасмонея”, яка впродовж трьох наступних десятиліть успішно розвивала спорт у різних його видах.

Окрім того, у Львові існували австрійські спортивні товариства, англійські, чеські, польські та, звісно, українські. Розвиток національних видів спорту призвів до того, що український національний спорт набув надзвичайно цікавого звучання. Скажімо, на всеспортивних іграх у Кракові був такий вид спорту, як кидання гуцульського топірця в мішень.

Причому участь у цих змаганнях брали спортсмени з усієї Галичини. Існувало чимало інваріантних видів спорту, яких сьогодні, може, й немає. Але тоді вони були популярними й викликали чималий інтерес, як-от кінно-лижний спорт (коли до коня, на якому сидів вершник, на пасах причіпляли лижника та влаштовували перегони). Взагалі в той час спорт мав дещо інше забарвлення, ніж нині. Скажімо, звичайний політ на аеропланах вважали спортом, бо на нього могли погодитися лише відважні люди. І ще те, що справді приємно здивувало: перший спортивний широкомасштабний клуб - Товариство забав рухових - створили 1904 року за активної участі, зокрема й фінансової, Митрополита Андрея Шептицького”.

Історія олімпійського руху в Україні розпочалася в 1952 році, коли спортсмени України у складі збірної команди Радянського Союзу вперше прийняли участь в Іграх XV Олімпіади в Хельсінкі.

З 1952 по 1990 роки олімпійський рух в Україні розвивався та зміцнював свою позицію в житті країни. Українські атлети складали щонайменше 25% кожної олімпійської команди СРСР. Під час Ігор ХХІІ Олімпіади 1980 року деякі матчі футбольного турніру з великим успіхом проводилися в Києві.

22 грудня 1990 року І Генеральна асамблея засновників прийняла рішення створити Національний олімпійський комітет України і ця дата є офіційною датою його створення. У вересні 1993 року НОК України був остаточно визнаний Міжнародним олімпійським комітетом.

НОК України діє у відповідності до положень Олімпійської хартії, Конституції України та чинного законодавства України і свого Статуту.

Основні завдання НОК України - організація підготовки та участі спортсменів в Олімпійських іграх, розширення міжнародного співробітництва, популяризація масового спорту і здорового образу життя, фізичне і духовне збагачення людей. З цією метою НОК України співпрацює з державними, громадськими та іншими організаціями. На засадах незалежності та доброї волі Національний олімпійський комітет України об'єднує більше 50 федерації з видів спорту. Він також має 24 відділення у всіх областях та по одному відділенню в Автономній республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Колективними членами НОК України є більше 80 організацій.

Першим президентом НОК України був обраний олімпійський чемпіон Валерій Пилипович Борзов (Ігри ХХ Олімпіади в Мюнхені, легка атлетика 100 м та 200 м). У 1994 році В.П.Борзов був обраний членом Міжнародного олімпійського комітету в Україні та перевибраний президентом НОК в грудні цього ж року.

10 грудня 1998 року ІХ Генеральна асамблея НОК України обрала президентом Івана Никифоровича Федоренка.

Генеральні секретарі НОК України:

29 вересня 1991 року - пан Володимир Кіба;

13 березня 1992 року - пан Борис Башенко;

19 квітня 1997 року - пан Володимир Геращенко.

Вперше НОК України представляв самостійну національну команду на Іграх XVII Олімпіади в Лілехамері, де українські атлети завоювали 1 золоту і 1 бронзову медалі і посіли 13 місце в неофіційному командному заліку. На іграх ХХVI Олімпіади в Атланті національна команда України завоювала 9 золотих, 2 срібні і 12 бронзо-вих медалей, посівши 9 загальнокомандне місце. На XVIIІ Олімпійських зимових іграх в Нагано завойовано 1 срібну медаль.

Всього 959 атлетів України приймали участь в Олімпійських іграх. Ними завойовано 207 золотих, 134 срібних і 139 бронзових медалей.

НОК України брав участь в 4 зимових (1993 - 1999 роки) та 3 літніх (1993 - 1997 роки) Європейських юнацьких олімпійських днях. Учасники завоювали всього 60 медалей (зимові дні: 4 срібних та 1 бронзова медаль, літні дні: 19 золотих, 15 срібних та 21 бронзова медаль).

НОК України має угоди з відомими у світі фірмами "Adidas", "Coca-Cola", "Samsung", оператором мобільного зв'язку "UMC", українською правничою фірмою "Юріс", яка надає постійну юридичну допомогу в діяльності організації. Офіційним Інтернет-провайдером НОК є компанія "Relcom-Ukraine".

В 1995 році НОК україни почав випускати свій офіційний (квартальний) журнал, який виходить кожних три місяці, під назвою "Олімпійська арена", а з 1997 року видає щомісячний бюлетень "Олімпійські новини від НОК України".

НОК України має широкі зв'язки з НОКами сусідніх країн та олімпійськими організаціями. 16 представників НОК України є членами різних міжнародних організацій і об'єднань.

Тісні зв'язки НОК України має з українськими спортивними осередками за кордоном. Комітети друзів НОК України були створені і працюють зараз у США, Канаді, Австралії.

20 грудня 2002 року відбулась XIV звітно-виборна Генеральна асамблея НОК Україна, яка обрала новий склад керівництва на 2002-2006 роки.

Президентом НОК абсолютною більшістю голосів був обраний Віктор Янукович - Прем'єр-міністр України, Голова Організаційного Комітету по підготовці та участі спортсменів України в Олімпійських і Паралімпійських іграх, Всесвітніх іграх глухих та Всесвітніх Універсіадах. Першим віце-президентом обрано Івана Федоренка, віце-президентами - Анатолія Писаренка та Миколу Костенка. На посаду генерального секретаря був переобраний Володимир Геращенко.

Генеральна асамблея затвердила склад членів НОК нового скликання (139 членів), обрала склад Виконавчого комітету (23 члени) та склад ревізійної комісії (3 члени).

23 червня вiдбулася XVIII позачергова Генеральна асамблея НОК України шляхом таємного голосування був обраний новий президент НОК України. Їм став член Виконавчого комiтету МОК та НОК України, уславлений легкоатлет, олiмпiйський чемпiон Сергiй Бубка. За пропозицiєю С.Н. Бубки вiце-президентом НОК було обрано члена Виконкому НОК, президента Федерацiї бiатлону України, заступника мiнiстра у справах молодi та спорту Володимира Бринзака.

До складу Виконкому НОК замiсть Миколи Костенка та Миколи Кужукiна, якi подали вiдповiднi заяви про складання своїх повноважень, були обранi Юрiй Павленко та Володимир Платонов. 1 липня Президент НОК України Сергiй Бубка пiдписав наказ про введення до структури Нацiонального олiмпiйського комiтету посади виконавчого директора, на яку призначений заслужений працiвник фiзичної культури i спорту Анатолiй Васильович Домашенко.

Останніми найгучніми досягненнями українських спортсменів можна вважати виступи Яни Клочкової (плавання), пробиття збірної України з футболу на чемпіонат світу, який пройде в 2006 році в Німеччині (українська збірна у своїй відбірковій підгрупі обійшла чемпіона Європи - збірну Греції, команду Туреччини та Данії), виступи українських боксерів братів Кличко та ін.

2. Етапи спортивної кар'єри братів Кличків

16 листопада 1996 року в Гамбурзі (Німеччина) Віталій та Володимир дебютували на професійному ринзі.

Суперником Віталія був американець Тоні Бредхем. За три секунди до закінчення першого раунду Віталій послав Бредхема в нокдаун, а через 74 секунди після початку другого раунду Тоні опинився в нокауті. Це була перша перемога Віталія на професійному ринзі.

Суперником Володимира був американець Фабіан Меза. Вже на 1 хвилині 10 секунді першого раунду Меза опинився в нокдауні, а ще через 19 секунд був нокаутований.

14 лютого 1998 року в Штуттгарті (Німеччина) Володимир провів свій перший титульний двобій. Він виборював титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBC у двобої з американським боксером Маркусом МакІнтаіром. Два раунди Володимир завдавав влучні удари. На 1 хвилині 19 секунді третього раунду Маркус, пропустивши правий Володимира, впав на помост рингу, і бій був закінчений.

Титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBC Володимир захистив двічі:

- 23 травня 1998 року, нокаутувавши в четвертому раунді американського боксера Коді "The Alaskan Assassin" Коха;

- 10 липня 1998 року в двобої проти американського боксера Нейджі Шахеда, якого нокаутував за 29 секунд до закінчення першого раунду.

2 травня 1998 року в Любеку (Німеччина) Віталій проводить свій перший титульний двобій. Його суперником у поєдинку за вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO був американський боксер Дик "The Raging Bull" Райян. У п'ятому раунді після нокдауну секунданти Райяна викинули в ринг рушник. Віталій переміг технічним нокаутом.

Влітку 1998 року Віталій та Володимир провели свої перші двобої в Америці, в Майамі, які виграли достроково нокаутом. Американські вболівальники пам'ятають Віталія Кличко ще з того часу, коли він юнаком, займаючись кікбоксингом, завоював у Лас Вегасі титул чемпіона світу серед професіоналів. Володимир відомий Америці як переможець Олімпійських ігор в Атланті.

24 жовтня 1998 року в Гамбурзі (Німеччина) Віталій проводить двобій за вакантний титул чемпіона Європи проти німецького боксера Маріо "Super Mario" Шиссера. Після двох нокдаунів у другому раунді рефері зупинив двобій, констатуючи перемогу Віталія технічним нокаутом.

Титул чемпіона Європи Віталій захистив двічі:

- 05 грудня 1998 року в київському Палаці спорту в двобої проти італійця Франческо Спінеллі, якого нокаутував на 54 секунді першого раунду,

- 20 лютого 1999 року в двобої з французьким боксером Ісмаелем Юллой, якого нокаутував у другому раунді серією влучних ударів.

5 грудня 1998 року було нелегким днем у житті Віталія та Володимира. У Києві (Україна) на Міжнародному турнірі з професійного боксу Володимир втретє відстоює титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBC у двобої проти американського боксера Росса "The Boss" Пьюритті. Володимир боксував у своєму рідному місті і дуже хотів показати ефектний поєдинок. Десять раундів він наносив удари в голову і корпус американця, необачно розтрачуючи сили. Наприкінці десятого раунду Володимир опинився на помості рингу. На чотирнадцятій секунді одинадцятого раунду тренер Володимира Фриц Здунек вийшов у ринг і зупинив поєдинок. Це був перший програний Володимиром двобій.

Володимир згадує: "Ще знаходячись у ринзі, я зрозумів, що мій програш - це прикра помилка, яка, однак, сталася не випадково. Мені тоді було трохи більше двадцяти, я провів серію безпрограшних двобоїв. Мені потрібно було слухати свій внутрішній голос, слухати тренера, а я слухав публіку. Мені дуже хотілося подарувати глядачам справжній красивий бій, порадувати переконливою перемогою, зробити цей вечір незабутнім. А в результаті, я не зміг правильно розподілити сили й енергію на всі 12 раундів і програв. Мені не просто було пережити програш. Це був гіркий, але дуже корисний урок".

Через два місяці 13 лютого 1999 року Володимир посилає в глибокий нокаут сербського боксера Зорана Вуджечича. Це був один з найкоротших двобоїв Володимира Кличко. Він тривав 1 хвилину 02 секунди.

В той же вечір 5 грудня 1998 року відразу після програшу Володимира на ринг вийшов Віталій, щоб у двобої з італійцем Франческо Спінеллі захистити свій титул чемпіона Європи.

"У мене не було бажання боксувати в той вечір, - згадує Віталій. - "Я хотів якомога швидше закінчити бій і приєднатися до брата. Цього вечора я не боксував - я бився". Віталій не тільки не залишив італійцеві ніяких шансів на перемогу, він навіть не дав йому можливості завдати удару. Бій тривав півтори хвилини і закінчився перемогою Віталія технічним нокаутом.

26 червня 1999 року в Лондоні (Великобританія) Віталій Кличко вперше виборює титул чемпіона світу за версією WBO у двобої з власником чемпіонського пояса англійцем Хербі "Dansing Destrover" Хайдом. В другому раунді Хайд опинився в нокдауні, а ще через 52 секунди Віталій влучним правим ударом нокаутує його. Віталій згадує: "Ми три роки чекали цього бою, я готувався до нього і хотів його, як ніколи в житті. Цей бій мене багато чому навчив: витримці - Хербі Хайд провокував мене своїми висловленнями і вчинками; умінню правильно реагувати на некоректні заяви суперника, що далі траплялося досить часто. Ніхто не очікував, що двобій виграю я і виграю так швидко. Ставки були 1:32 проти мене. Перемога в цьому двобої дала мені і нашим уболівальникам такий довгоочікуваний титул чемпіона світу. Це була не просто перемога. Це було почуття виконаного обов'язку та велике щастя".

Титул чемпіона світу за версією WBO Віталій захистив двічі:

- 9 жовтня 1999 року в двобої проти американського боксера Еда "Hammer" Махона, нокаутувавши його в третьому раунді;

- 11 грудня того ж року в двобої проти американця Обеда "Ben" Саллівана, перемігши його технічним нокаутом у десятому раунді.

25 вересня 1999 року в Кельні (Німеччина) Володимир у двобої з німецьким боксером Акселем Шульцем виборює вакантний титул чемпіона Європи. Усі раунди Володимир домінував над Шульцем. У восьмому раунді на 1 хвилині 18 секунді Володимир посилає Акселя в нокдаун, а за 18 секунд до кінця восьмого раунду нокаутує Акселя.

"Я знав, що Аксель Шульц закінчить свою кар'єру, якщо програє, - говорить Володимир. - Йому було близько 30 років. Мені - 24 роки. Я вже мав програш. Ще один програш означав би кінець моєї боксерської кар'єри. А мені цього не хотілося. Я готувався до двобою, як ніколи і поставив на карту все. Шульц теж. Шульц програв і пішов. Я виграв і залишився".

18 березня 2000 року в Гамбурзі (Німеччина) Володимир проводить двобій за вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA, проти тонганійця Пеа Волфграмма, що програв Володимиру фінал на Олімпійських іграх 1996 року. Чотири роки по тому Волфграмм знову програє Володимиру. Це був найкоротший бій Володимира за всю його професійну кар'єру. Через 90 секунд після початку першого раунду Пеа Волфграмм опинився в нокауті.

Володимир згадує: "Перед двобоєм Волфграмм заявив, що золота Олімпійська медаль належить йому. І, перемігши мене, він перефарбує свою срібну медаль у золотий колір. Але я думаю, що він перефарбував її в бронзовий". 01 квітня 2000 року в Берліні (Німеччина) Віталій втретє відстоює титул чемпіона світу за версією WBO у двобої проти Кріса Берда. Віталій лідирував у цьому двобої протягом усіх дев'яти раундів, що підтверджують суддівські записки. Однак, вже в другому раунді Віталій відчув різкий біль у лівому плечі, що посилився в третьому раунді. У перерві між дев'ятим та десятим раундами через травму Віталій приймає рішення відмовитися від подальшого проведення двобою.

У ринзі, після оголошення переможця, Віталій сказав: "Я вибачаюся за те, що травма не дозволила мені перемогти в цьому двобої. Для будь-якої людини, а тим більше для спортсмена, найбільший капітал - це його здоров'я. Я вирішив принести в жертву титул, віддати пояс чемпіона світу для того, щоб не програти. Цей бій не програний. Я віддав у тимчасове користування титул чемпіона світу Берду на той період, поки фізично я не можу виступати в ринзі. Як тільки закінчиться моя реабілітація, я поверну собі пояс чемпіона. Це всього лише перерва". 2 квітня Віталія обстежили в гамбурзькій Fleetklinik. Виявилося, що сухожилля, яке кріпить до кісти м'яз supraspinatus, що відповідає за підйом та обертання рукою, не витримавши навантаження, обірвалося. 6 квітня лікарі Ачим Хедтман і Пітер Бенкендорф зробили Віталію операцію по вживленню сухожилля в кісту. Віталія чекала восьмимісячна перерва в професійній кар'єрі. Після програшу Віталія на адресу братів Кличків обрушився шквал критики. Їх звинувачували в м'якотілості, говорили, що вони не варті слави. Гідну відповідь всім цим критикам дав Володимир.

29 квітня 2000 року в Нью-Йорку (США) в Медісон Сквер Гарден в андеркарті центрального двобою Льюіс - Грант Володимир вдруге захищає титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA. Його суперником був американський боксер Девід "The Boss" Бостіс. Двічі в першому раунді і двічі в другому Бостіс опинявся на помості рингу, перш ніж рефері констатував перемогу Володимира нокаутом у другому раунді. Двобій Володимира одержав гарну пресу. Володимир змусив замовчати злих критиків.

14 жовтня 2000 року в Кельні (Німеччина) Володимир боксував за титул чемпіона світу за версією WBO з власником чемпіонського пояса Крісом "Rapid Fire" Бердом. Двобій мав гучну назву "Помста брата". У кожному з дванадцяти раундів Володимир домінував над Крісом. Після закінчення другого раунду гематома повністю закрила ліве око американця. У дев'ятому та одинадцятому раунді Володимир відправляє Берда в нокдаун. Після закінчення дванадцятого раунду судді одноголосно (120:106, 118:108, 119:107) віддали перемогу Володимиру, який повернув чемпіонський пояс в сім'ю.

Володимир згадує: "Я мав повернути титул назад в родину, довести тим, хто дозволяв собі некоректні висловлення на нашу адресу, що брати Клички гідні свого місця в рейтингах та серцях уболівальників. І мені це вдалося". "Борг за Крісом Бердом залишився. Можливо, коли-небудь ми знову зустрінемося в ринзі. Але Володимир поквитався за брата сповна. І навряд чи хто-небудь зі спортсменів міг зробити це краще за нього", - говорить Віталій.

Володимир поставив велику крапку у всій цій історії.

Титул чемпіона світу за версією WBO Володимир захистив п'ять разів: - 24 березня 2001 року в блискучому двобої проти американця Дерика "D-train" Джефферсона, якого двічі відправив у нокдаун і нарешті нокаутував за одну хвилину до закінчення другого раунду.

На прес-конференції до бою Джефферсон різко заявив, що день народження Володимира він перетворить на похорон. Володимир стримано сприйняв некоректні заяви американського боксера, зауваживши, що свої слова він скаже в ринзі. Після бою Володимир сказав: "Джефферсон сплатив за свою безтактність і сплатив, я гадаю, сповна".

- 04 серпня 2001 у двобої проти американського боксера Чарльза Шаффорда. Бій проходив у Лас Вегасі. Це був чемпіонський дебют Володимира в Америці. Шаффорд

- двічі побував у нокдауні - у другому і третьому раундах. У шостому раунді Володимир знову змусив суперника впасти на помост рингу між канатами. Шаффорд піднявся, рефері дорахував до дев'яти і зупинив двобій. "Америка скептично відноситься до представників Старого Світу, що прагнуть підкорити боксерський олімп. Але до двобою Володимира був величезний інтерес з боку преси і спортивної громадськості", - згадує Віталій.

- 16 березня 2002 року в двобої проти південноафриканського боксера Френсіса Боти на прізвисько "Білий Буйвол". Френсіс цілком виправдав своє прізвисько. Немов у справжній кориді, він кидався на Володимира. У п'ятому раунді стало зрозуміло, що повноправним хазяїном у ринзі є Володимир. Восьмий раунд став останнім у цьому двобої. Він тривав лише 48 секунд. Рефері зупинив поєдинок, тому що Бота після нокдауну не міг продовжувати бій.

- 29 червня 2002 року в двобої проти одного з найдосвідченіших та найнебезпечніших американських суперважкоатлетів Рея Мерсера. Перевага Володимира дала свій перший результат наприкінці першого раунду, коли Мерсер опинився на помості рингу. За дві хвилини до кінця шостого раунду після атаки Володимира з десяти ударів, на яку Рей не зміг відповісти, рефері двобою прийняв рішення зупинити поєдинок через незаперечну перевагу Володимира.

Після бою Володимир сказав: "Кожний з європейських боксерів прагне боксувати в Америці. Два роки тому ми зробили перший крок в цьому напрямку. Думаю, що сьогоднішня моя перемога зміцнила наш авторитет в Штатах".

7 грудня 2002 року в двобої проти американця Джаміля МакКлайна. Це був третій двобій Володимира в Америці в якості чемпіона світу. Відповідно до суддівських записок усі три судді віддали МакКлайну перевагу в другому раунді, а один суддя побачив перевагу МакКлайна в шостому. Всі інші раунди були за Володимиром. За вісімнадцять секунд до закінчення десятого раунду Володимир відправив МакКлайна на помост рингу. МакКлайн піднявся, щоб продовжити бій, але від нокауту його врятував гонг. У перерві між раундами команда МакКлайна оголосила, що вони припиняють двобій.

Після двобою Джордж Форман сказав: "Володимир сьогодні показав, що він великий боєць. Він може керувати суперважким дивізіоном багато років. Володимир має великий потенціал і може стати наступним чемпіоном, якого всі ми чекаємо".

27 січня 2001 року Віталій виходить в ринг, щоб у двобої з американським боксером Орлином "Night Train" Норрісом вибороти титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA. Двобій продовжувався 111 секунд. Уже на 39 секунді Норріс опинився в нокдауні. Через 18 секунд Норріс знову опустився на помост рингу і бій продовжувати не забажав. Наступного дня Віталій офіційно вибачився перед всіма уболівальникам за таку незрозумілу поведінку свого суперника.

Більш цікавими та інтригуючими були двобої, у яких Віталій відстоював титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA:

- 08 грудня 2001 року в двобої з американцем Россом Пьюритті, що називався "Помста брата - 2". Цей двобій став завершенням трирічної історії, що почалася 5 грудня 1998 року в Києві, коли Володимир програв Россу Пьюритті технічним нокаутом в одинадцятому раунді. І знову, як і в двобої з Володимиром, одинадцятий раунд став вирішальним. На початку раунду рефері зупинив двобій і попросив лікаря оглянути розсічення лівого повіку Росса. Лікар дозволив продовжити двобій. Однак через вісім секунд рефері змушений був зупинити бій, оскільки розсічення перетворилося у рвану рану. Віталій переміг технічним нокаутом в одинадцятому раунді. "Я цілком підтримую рішення рефері, оскільки найважливіше - це здоров'я спортсмена", - сказав Віталій, після бою. - "Володимир сплатив мій борг, перемігши Кріса Берда. Я повернув борг, перемігши Росса Пьюритті".

- 8 лютого 2002 року в двобої проти американського боксера Вон "Shake And Bake\Vicious" Біна. З перших секунд двобою стало зрозуміло, що Вон Бін хоч і обережний, але розмірами Віталія і його міццю зовсім не наляканий. Віталію все-таки вдалося збити атакуючий запал Біна. Після восьмого раунду під оком та на вилиці Віталія залишилися дві червоні мітки, а Бін отримав гематому під правим оком. Після цього Віталій вирішив, що пора цю "гру" закінчувати. В одинадцятому раунді на обличчі Біна з'явилася кров з розбитого носа і розсіченої гематоми. Більшість ударів Віталія залишалися без відповіді, і рефері зупинив бій, через незаперечну перевагу Віталія.

- 23 листопада 2002 року в двобої з американським боксером Ларрі Дональдом. Цей поєдинок мав кілька особливостей. По-перше, двобій потрібно було вести, не сильно навантажуючи травмовану ліву руку, коліно і спину. По-друге, необхідно було здобути переконливу перемогу, не особливо демонструючи свій технічний арсенал, тому що наступним після Дональда суперником Віталія мав стати Леннокс Льюіс. І по-третє, за кілька годин до виходу в ринг Віталію стало відомо, що щойно на світ з'явилася його дочка. А така новина змушує серце битися прискорено. Віталій боксував вкрай обережно. Дональд намагався прорватися до Віталія ближче, але щораз Віталію вдавалося відігнати його на далеку дистанцію. Вирішальним в цьому двобої став десятий раунд, коли на другій хвилині Дональд опиняється на помості рингу. Бій продовжується, але через хвилину Віталій знову відправляє Дональда в нокдаун. Після третього нокдауну рефері зупиняє двобій.

На прес-конференції Віталій сказав: "Ларрі Дональд дуже складний та незручний боєць. Він робив все, щоб перемогти. Те ж робив і я. У мене це вийшло краще й більш переконливо".

8 березня 2003 року свята не вийшло. Вшосте відстоюючи титул чемпіона за версією WBO, Володимир програв 38-річному південноафриканському боксеру Коррі Сандерсу.

На питання, що ж відбулося, Віталій відповів: "Відбулося те, що може відбутися з кожним боксером. Коррі Сандерс мав один шанс зі ста і він цей шанс використав". "Точніше, я допоміг йому використати", - додає Володимир. - "З однієї сторони це був щасливий удар, а з іншого боку - моя не зовсім обміркована тактика. Коррі цілком скористався моїми помилками і довів бій до перемоги. Що ж, багато бійців програвали. Однак, найголовніше - зуміти знайти в собі сили піднятися і повернутися в ринг".

Що Володимир і зробив 31 серпня 2003 року в двобої за вакантний титул інтреконтинентального чемпіона за версією WBA, нокаутувавши в першому раунді аргентинця Фабіо Молі.

21 червня 2003 року Віталій Кличко - Леннокс Льюіс. Двобій за титул чемпіона світу за версією WВС. Лос-Анджелес, Каліфорнія, США.

Віталій йшов до цього двобою кілька років. Леннокс тричі переносив дату бою або відмовлявся під різними непереконливими приводами. У тому, що цей бій все-таки відбувся, є елемент випадковості - суперник Леннокса Кірк Джонсон отримав травму під час підготовки до майбутнього бою. Пропозицію про проведення двобою за титул чемпіона світу за версією WBC з Ленноксом Льюісом було зроблено Віталію, яку він відразу прийняв. Про те, що вони зустрінуться в ринзі, Ленноксу та Віталію стало відомо за 10 днів до бою!

Обидва боксери почали бій обережно, очікуючи активних дій з боку суперника. Було багато клінчів і, як наслідок, багато фізичної боротьби.

На початку другого раунду Віталій правим прямим змушує Леннокса похитнутися. Леннокс вражений. Глядачі теж. Останні сорок п'ять секунд раунду обидва бійця обмінюються ударами, причому на шість ударів Віталія Леннокс зміг відповісти тільки одним.

В середини третього раунду Льюіс розсікає шкіру під лівим оком Віталія. У перерві катмен Віталія Джо Сауза встигає зупинити кров і склеїти досить серйозне розсічення. В шостому раунді кров вже рясно заливає лівий бік обличчя Віталія. Однак кінцівка боя за Кличко, що змусив Льюіса побігати по рингу та розсік йому шкіру на переніссі.

Після закінчення шостого раунду лікар Пол Уіллс наполягає на зупинці двобою. Льюіс святкує перемогу. Віталій, який не бачив що відбувається, оскільки Джо Сауза намагався закрити його рану, почувши про те, що бій припинений, підхопився зі свого табурета і кинувся в центр рингу зі словами: "Ні! Ні! Чому?". Однак рішення прийняте, і нічого зробити вже не можна. Віталій переможно підкидає руки, вітаючи зал, що відповідає йому вигуками захоплення та оплесками. На привітальні жести Льюіса зал реагує свистом та вигуками невдоволення. Віталій змусив увесь світ засумніватися в силі і непереможності Леннокса Льюіса.

У 2005 році Віталій через операцію на нозі йде з професійного рингу. Того ж року екс-чемпіон світу серед професіоналів Віталій Кличко обраний почесним президентом федерації боксу України. Таке рішення прийняла позачергова звітна-виборча конференція ФБУ. За кандидатуру Віталія Кличка проголосували делегати 19-ти обласних федерацій боксу з 22, які зареєструвалися.

Весною цього року Володимир Кличко в німецькому Маннхаймі виборов титул чемпіона світу серед професіоналів у суперважкій вазі за версією IBF, перемігши технічним нокаутом у сьомому раунді вже екс-володаря цього титулу американця Кріса Бьорда.

3. Жіночий бокс в Україні

олімпійський рух жіночий бокс кличко

Жіночий бокс в Україні робить лише перші кроки. Незважаючи на це, наша держава вже має в цьому виді спорту свою чемпіонку світу та Європи - Аліну Шатернікову. Серед чоловіків такими успіхами може похвалитися лише Віталій Кличко. Аліна стала першопроходцем у жіночому боксі й доволі швидко досягнула неабияких успіхів.

У поєдинку з німкенею Сабіною Ріхтер 1998 року вона завоювала титул чемпіонки Європи. Після чого тричі успішно його відстоювала. Влітку 2002 року наша землячка ризикнула - і здобула титул чемпіонки світу. Ризик полягав у тому, що її суперниця англійка Кеті Браун була в більшій ваговій категорії. Англійка була важчою та значно більшою. Проте Аліна Шатернікова в напруженому двобої за одноголосним рішенням суддів здобула перемогу і вперше в історії України привезла на Батьківщину пояс чемпіона світу з професійного боксу.

Якщо не розмежовувати аматорського та професійного жіночого боксу, тепер цей вид спорту в Україні доволі розвинутий. Скажімо, в аматорському жіночому боксі неодноразово проводили чемпіонати Європи та світу. На цих представницьких змаганнях українська команда продемонструвала доволі непоганий результат - і в скарбничці наших землячок є нагороди найвищої проби. Це свідчить про те, що талант українських дівчат розкривається не лише в художній гімнастиці, а й у боксі зокрема. Професійний жіночий бокс України також потроху розвивається. Проте, в розвитку цього виду спорту важливе місце посідають фінансові інвестиції. Нині доволі тяжко шукати кошти для проведення чоловічих турнірів в Україні, не кажучи вже про жіночі змагання. Тобто, професійний бокс розвивається. Але якби вдалося залучити відомі торгівельні марки чи телебачення - цей процес би значно пришвидшився. Це станеться з часом. Думаю, що бокс стане дуже популярним і ми доможемося того, щоб інфраструктура спорту та бізнесу була сжожею до тієї, що є за кордоном.

Размещено на Allbest.ru


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Олімпійський рух в Україні. Спортивна кар’єра братів Кличко. Розвиток жіночого боксу" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов