Загальна теорія міграції крізь призму міждисциплінарних досліджень

Врешті-решт, ми повертаємося до відновлення паритету, або, як про це говорять науковці, „вирівнювання”, між інструментами дослідження (методологією) і його вираженим полем (онтологією). Це дозволяє стверджувати, що відповідні моделі ще більш наближені до прагматичної площини, ніж ті, які фокусують увагу лише на двох-трьох дисциплінах, оскільки вони можуть трансформуватися на безпосередні ситуації, де вплив на рішення стосовно індивідів, які мігрують, стає вирішальним. Таким чином, такі схеми - міграційні у межах загальної теорії - орієнтовані на забезпечення основ у розумінні багатопланової дійсності, що інтегрує різні чинники і сфери життя. Тому їхнє значення важко переоцінити як для соціогуманітарних наук (кожної з них і комплексно для міграційної теми), так і політичної діяльності, що внаслідок своєї природи („межова” сфера людської активності) втілює подібний алгоритм, зважаючи на сучасні катаклізми в глобальному масштабі - війни та різні кризи. Понад те, ефективні практики саме базуються на подібних схемах/ моделях, які є проєктами науковців з дотичних (водночас автономних) галузей знання. І, як наслідок, первинна проблема полягає в активізації діяльності обох сторін, бо пасивність (апатія) до актуальних питань - це шлях до їхнього накопичення, ускладнення та породження негативного досвіду в управлінні суспільством та політичним життям загалом. Навпаки, якщо ж звертатися до них своєчасно, то створюються передумови для їх вирішення та інституціоналізації, що в період глобальних конфліктів різного роду - політичного, культурного, економічного і т.д. - є неймовірною перевагою для соціуму, аби функціонувати соцієнтально.

Висновки

Нинішня ситуація вказує на те, що міждисциплінарний зв'язок між різними науками у рамках загальної теорії міграції - це цілком обґрунтована, апробована і реалізована площина у міграційних розвідках. Аналізуючи масив праць, присвячених цій тематиці, бачимо, як тісно пов'язані галузі знання: історики застосовують концептуальне тло, котре побудоване соціологами; для демографів релевантний теоретичний контекст, який був сформований на межі соціологічної, економічної та політологічної сфер; нарешті, право неодмінно взаємодіє з усіма соціальними науками; політологія ж видається специфічним „шукачем”, аби дефініювати явище міграції з різних позицій, а тому буде вже характеризуватися більш складною комплексністю з-поміж інших; антропологи акумулюють конвергентний інтерес зі соціологами, істориками та географами; економісти запозичують історичні, демографічні, соціологічні концепти і вдало з ними працюють. Також посилюють чинну дотичність внутрішні диференціації кожної науки (спеціалізація на напрями вивчення) і використання уніфікованої для соціогуманітарних галузей знання метамови - філософії, втілення якої відбувається за замовчуванням через категоріальний апарат, принципи та закони. Все це поглиблює та деталізує аналітичні сфери, що опікуються міграційною проблематикою, зокрема, виділяємо курс „регіональні студії”, що є популярним у транснаціональному співробітництві як в академічному (дослідницькому), так і практичному (політико-управлінському) видах діяльності. Ідея кооперації дає можливість встояти перед сучасними викликами, що шокують людство і вводять у занепокоєння. Наука має стати панацеєю (принаймні одним із варіантів) для виходу з цього стану на шляху до стабільності від міжнародного до локального рівнів буття. Цілком очевидно, що „загальна теорія міграції” і концептуально, і практично зайняла провідну позицію серед можливостей у вивченні міграційної тематики у наш час, бо забезпечує не тільки наукове „представництво” галузей знань, а сприяє поглибленню зв'язків між ними, чим формує теоретичні межі для значної кількості дослідницьких варіацій учених у моделюванні відповідних процесів. Зрештою, сьогодні ця конструкція постає не лише концептом (ідеєю), але і конотативною матрицею для інтеграції досвіду, і цілісним баченням щодо розуміння проблематики, і методологічним інструментарієм, завдяки якому ми можемо проаналізувати питання комплексно чи секторально. Саме в цьому полягає її перевага - відносна універсальність - стосовно інших поглядів, які є, в нашому випадку, значно „вужчими” за неї.

Перспективи подальших досліджень. Фаза конструювання та зміцнення „мостів” між різними дисциплінами триватиме, як зазначає більшість учених, завдяки розробці проєктів на спільній дослідницькій основі щодо тем - загальних і спеціалізованих. Це сприятиме визначенню чітких епістемологічних рамок та уточнить (або сформує по-новому) розуміння проблематики. Понад те, саме застосовуючи міждисциплінарний підхід, ми маємо змогу осмислити сучасні тенденції міжнародної міграції, дискутувати та оцінити зміни у сферах міграції, інтеграції і культурного розмаїття. Це важливо здійснити, бо лише так можна дійти до розв'язання певних проблем, що стосуються долі людей того чи іншого суспільства чи навіть декількох з них. Загалом напрями дослідження і перспективи їх подальшого вивчення достатньо широкі завдяки міждисциплінарному підходу, що сприяє такій диверсифікації. Серед них можна виділити такі:

- розуміння імміграційних систем;

- порівняльна міграційна політика;

- важливість мовної інтеграції іммігрантів;

- соціальна, культурна, економічна інтеграція іммігрантів і біженців;

- нелегальна міграція та загрози безпеці;

- сімейна динаміка та нерівність у міграції;

- міграція та права людини;

- ідентичність мігрантів;

- міграція та мультикультуралізм;

- міграція та соціальні зміни;

- нерівності щодо права на мобільність у контексті глобалізації.

Перелік напрямів може бути продовжений з огляду на їх міждисциплінарний характер. При цьому, окремі з них описані вже раніше, як вивчення т. зв. „культурних захистів” [17; 45] та різноманітний вплив еміграції на країну, що відправляє мігрантів [33], а інші - обговорюються у наш час, як транснаціоналізм і його роль чи питання громадянства в аспекті національної держави та дотримання прав у демократичному суспільстві [10]. Науковці мають уже завершені (за ідейною формою) площини для дослідження, проте вони потребують додаткових даних з інших галузей, аби закінчити також смислове наповнення (за ідейним змістом). Розв'язання цієї проблеми бачиться, як відзначають аналітики, в залученні міжнародних порівняльних розвідок.

Бібліографічні посилання / References

1. Abraham D. Law and Migration. Many Constants, Few Changes. Migration theory: talking across disciplines. New York: Routledge, 2014 (third edition). P. 289-317.

2. Baszczak L., Kietczewska A., Kukotowicz P., Wincewicz A., Zyzik R. How Polish society has been helping refugees from Ukraine. Polish Economic Institute. Warsaw, 2022.

3. Baubock R. Migration and Citizenship: Normative Debates. The Oxford Handbook of the Politics of International Migration. Oxford: Oxford University Press, 2012. P. 594-613.

4. Bean F., Brown S. Demographic Analyses of Immigration. Migration theory: talking across disciplines. New York: Routledge, 2014 (third edition). P. 67-89.

5. Bjeren G. Gender and Reproduction. International Migration, Immobility and Development: Multidisciplinary Perspectives. New York: Berg Publishers, 1997. P. 219-246.

6. Bloemraad I. Becoming a Citizen: Incorporating Immigrants and Refugees in the United States and Canada. Berkeley: Univ. of California Press, 2006. 382 p.

7. Bommes M., Geddes A. Immigration and Welfare: Challenging the Borders of the Welfare State. London: Routledge, 2000. 304 p.

8. Borjas G. Immigration and Self-Selection. Immigration, Trade and the Labor Market. Cambridge, MA: NBER, 1991. P. 29-76.

9. Brettell C., Hollifield J. Migration theory: talking across disciplines (third edition). New York: Routledge, 2014. 344 p.

10. Brettell C., Reed-Danahay D. Civic Engagements: The Citizenship Practices of Indian and Vietnamese Immigrants. Stanford, CA: Stanford University Press, 2012. 296 p.

11. Brochmann G. Scandinavia: Governing Immigration in Advanced Welfare States. Controlling Immigration. A Global Perspective. Redwood City: Stanford University Press, 2014 (third edition). P. 281-301.

12. Card D. Immigrant Inflows, Native Outflows, and the Local Labor Market Impacts of Higher Immigration. Journal of Labor Economics. Chicago: The University of Chicago Press. 2001. No. 19. P. 22-64.

13. Castles S., Kosack G. Immigrant Workers, and Class Structure in Western Europe. Oxford: Oxford University Press, 1973. 514 p.

14. Castles S., Miller M. The Age of Migration: International Population Movements in the Modern World. New York: Palgrave Macmillan, 2009 (fourth edition). 400 p.

15. Castles S., Vasta E., Ozkul D. Australia: A Classical Immigration Country in Transition. Controlling Immigration. A Global Perspective. Redwood City: Stanford University Press, 2014 (third edition). P. 128-150.

16. Chung E. Japan and South Korea: Immigration Control and Immigrant Incorporation. Controlling Immigration. A Global Perspective. Redwood City: Stanford University Press, 2014 (third edition). P. 399-421.

17. Coleman D. Individualizing Justice through Multiculturalism: The Liberals' Dilemma. Columbia Law Review. New York: Columbia Law Review Association. 1996. No. 96. P. 1093-1167.

18. Duleep H., Regets M. The Decline in Immigrant Entry Earnings: Less Transferable Skills or Lower Ability? Quarterly Review of Economics and Finance (Special Issue on Immigration). University of Illinois at Urbana-Champaign: Elsevier. 1997. No. 37. P. 189-208.

19. Faist T. The Crucial Meso-Level. International Migration, Immobility and Development: Multidisciplinary Perspectives. New York: Berg Publishers, 1997. P. 187-217.

20. FitzGerald S. The Sociology of International Migration. Migration theory: talking across disciplines. New York: Routledge, 2014 (third edition). P. 115-147.

21. Freeman G. Immigrant Labor and Racial Conflict in Industrial Societies: The French and British Experiences. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1979. 378 p.

22. Freeman G. Modes of Immigration Politics in Liberal Democratic States. International Migration Review. New York: SAGE Publications. 1995. No. 29. P. 881-902.

23. Gabaccia D. Time and Temporality in Migration Studies. Migration theory: talking across disciplines. New York: Routledge, 2014 (third edition). P. 37-66.

24. Gardner M. The Qualities of a Citizen: Women, Immigration and Citizenship, 1870-1965. Princeton, NJ: Princeton University Press, 2005. 264 p.

25. Hall P. Aligning Ontology and Methodology in Comparative Research. Comparative Historical Analysis in the Social Sciences. Cambridge: Cambridge University Press, 2003. P. 373-404.

26. Hammar T., Tamas K. Why Do People Go or Stay? International Migration, Immobility and Development: Multidisciplinary Perspectives. New York: Berg Publishers, 1997. P. 1-19.

27. Hardwick S. Migration Theory in Geography. Migration theory: talking across disciplines. New York: Routledge, 2014 (third edition). P. 198-226.

28. Hoerder D. Segmented Macrosystems and Networking Individuals: The Balancing Function of Migration Processes. Migration, Migration History, History: Old Paradigms and New Perspectives. Bern: Peter Lang, 1997. P. 73-84.

29. Hollifield J. American Immigration Policy and Politics: An Enduring Controversy. Developments in American Politics. New York: Palgrave Macmillan. 2010. No. 6. P. 271-296.

30. Hollifield J., Wilson C. Rights-Based Politics, Immigration, and the Business Cycle: 1890-2008. High-Skilled Immigration in a Global Labor Market. Washington, DC: AEI Press, P. 50-80.

31. Hollifield J., Wong T. The Politics of International Migration. How Can We „Bring the State Back In”? Migration theory: talking across disciplines. New York: Routledge, 2014 (third edition). P. 227-288.

32. Jacobson D. Rights across Borders: Immigration and the Decline of Citizenship. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press, 1996. 181 p.

33. Kapur D., McHale J. Economic Effects of Emigration on Sending Countries. The Oxford Handbook of the Politics of International Migration. Oxford: Oxford University Press, 2012. P. 131-152.

34. Kok P. The definition of migration and its application: making sense of recent South African census and survey data. Southern African Journal of Demography. JSTOR: Princeton University Press. 1997. No. 7. P. 19-30.

35. Koslowski R. Global Mobility Regimes. New York: Palgrave Macmillan, 2011.282 p.

36. Kritz M., Keely C., Tomasi S. Global Trends in Migration: Theory and Research in International Population Movements. New York: Center for Migration Studies, 1981.433 p.

37. Lucassen J., Lucassen L. Migration, Migration History, History: Old Paradigms and New Perspectives. Bern: Peter Lang, 1997. 454 p.

38. Martin P. Economic Aspects of Migration. Migration theory: talking across disciplines. New York: Routledge, 2014 (third edition). P. 90-114.

39. Martin P. The United States: The Continuing Immigration Debate. Controlling Immigration. A Global Perspective. Redwood City: Stanford University Press, 2014 (third edition). P. 47-77.

40. Orrenius P., Zavodny M. Economic Effects of Migration: Receiving States. The Oxford Handbook of the Politics of International Migration. Oxford: Oxford University Press, P. 131-152.

41. Passel J., Cohn D. Unauthorized Immigrant Populations: National and State Trends. Washington, DC: Pew Hispanic Center, 2011. 32 p.

42. Passel J., Cohn D., Gonzalez-Barrera A. Population Decline of Unauthorized Immigrants Stalls, May Have Reversed. Pew Research Center Hispanic Trends Project. Washington, DC: Pew Research Center, 2013. 37 p.

43. Portes A. Immigration Theory for a New Century: Some Problems and Opportunities. International Migration Review. New York: SAGE Publications. 1997. No. 31. P. 799-825.

44. Reitz J. Canada: New Initiatives and Approaches to Immigration and NationBuilding. Controlling Immigration. A Global Perspective. Redwood City: Stanford University Press, 2014 (third edition). P. 88-116.

45. Shweder R. The Moral Challenge in Cultural Migration. American Arrivals: Anthropology Engages the New Immigration. Santa Fe, NM: School of American Research Press, 2003. P. 259-294.

46. Sobestjanska A., Sopinska A. Urban hospitality: great growth, challenges and opportunities. Centrum analiy i badanUnia Metropolii Polskich im. Pawta Adamowicza. 2022.

47. Soysal Y. Limits of Citizenship: Migrants and Postnational Membership in Europe. Chicago: University of Chicago Press, 1994. 251 p.

48. Stark O. The Migration of Labor. Cambridge: Basil Blackwell, 1991.406 p.

49. Suarez-Orozco M. Crossings: Mexican Immigration in Interdisciplinary Perspectives. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1998. 448 p.

50. Weiner M. The Global Migration Crisis. NY: Harper Collins, 1995. 252 p.

51. Wojdata M., Pachocka M., Sobestjanska A., Sopinska A., Wojno M. Nowy dom czy chwilowy azyl? Sytuacja uchodzcow z Ukrainy wnioskujcych o numer PESEL w 12 najwikszych polskich miastach pod koniec kwietnia 2022 r. Centrum Analiz i Badan Unia Metropolii Polskich im. P Adamowicza. 2022.

52. Zolberg A. A Nation by Design: Immigration Policy in the Fashioning of America. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2006. 672 p.

Размещено на allbest.ru