Конструювання історичної пам’яті в бібліотеках непідконтрольних територій Донбасу як технологія трансформації регіональної ідентичності

251.

Динаміка зміни підходів до формування історичної пам'яті й ідентичності спільноти віддзеркалюється в представлених у провідних бібліотеках регіонів Календарях пам'ятних дат (Луганської бібліотеки ім. М. Горького -- на 2015, 2016, 2017 і 2018 рр., Донецької бібліотеки ім. Н. К. Крупської -- на 2016, 2017 і 2018 рр.). І, як і зі змістовим наповненням контенту сайтів бібліотек, у випадку з календарями антиукраїнські й псевдодержавницькі смисли набагато виразніші в Донецькій бібліотеці ім. Н.К. Крупської. Окрім того, з роками спостерігається збільшення кількості та чіткіша артикуляція таких смислів.

Наприклад, у сформованому в Донецькій бібліотеці Календарі пам'ятних дат на 2016 р. на перший квартал не припадає жодної дати, пов'язаної з псевдодержавницькими смислами, в календарі на 2017 р. за відповідний період таких дат уже 11, а в календарі на 2018 р. -- 28.

Причому згадуються як успішні військові операції т. зв. «армії ДНР», перемоги над українськими збройними силами, «звільнення» територій, загибель окремих діячів -- спостерігаємо створення пантеону «героїв» -- так і, наприклад, «перша посівна», «перший парад», «перший навчальний рік», «початок сполучення між “ДНР” і “ЛНР”», відкриття нової лави тощо. Окрема увага приділяється датам, що віддзеркалюють державне оформлення: проголошення суверенітету, розбудова органів влади, запровадження системи нагород тощо. Тобто можемо констатувати тенденцію до «обнуління» історії краю й акцентування державного будівництва. При цьому варто брати до уваги, що «порушення об'єктивної картини розвитку історії і культури, розрив традицій ... призводять до формування матричної моделі свідомості і зумовлюють появу викривлених, часто спотворених форм пам'яті» (Буряк, Л. 2012, с. 48-49).

2018 р. зростає градус ворожнечі та починає простежуватися тенденція до створення новітніх пам'ятних дат, що віддзеркалюють сучасний зв'язок з Росією. Зокрема, пам'ятною вважається дата 17 березня 2017 р., коли «состоялось учредительное заседание Интеграционного комитета “Россия -- Донбасс”, с которого началась плотная интеграция Республик Донбасса в пространство России»¹.

Подібна тенденція властива й інформаційним продуктам Луганської бібліотеки ім. М. Горького. Підготовлений у бібліотеці Календар пам'ятних дат на 2015 р. -- це просто Календар знаменних і пам'ятних подій Луганщини на 2015 р., у якому, як ідеться в передмові, містяться матеріали про примітні події історії, суспільно-політичного, економічного і культурного життя області. У виданні ще згадуються смисли, характерні для інформаційного простору України: Голодомор, сталінізм як негативне явище (з акцентом на репресивну політику). В мовному аспекті поряд з «на Украине» вживається «в Украине». Згадуються почесні діячі України, члени спілки письменників України, Герої України, що підтверджує значущість нагород і статусів, пов'язаних з Україною.

Формулювання окремих повідомлень співвідносить Луганщину з територією України. Наприклад: «145 лет с момента основания г. Алмазная, возник в 1870 г. как село Изюм. В Алмазную переименовано в 1878 г. Ныне город Алмазная Луганской области Украины, подчинён Стахановскому горсовету» Календарь знаменательных и памятных дат Донецкой Народной Республики 2018 год [Текст] / Донец. респ. универс. науч. б-ка им. Н. К. Крупской; сост. И. В. Гайдышева; ред. О. А. Пинзон; науч. ред. О. В. Потапова; отв. за вып. И. А. Горбатов. Донецк : Б. и., 2017. URL : https://cutt.ly/sjYUDhw Календарь знаменательных и памятных дат Луганщины на 2015 год // Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М. Горького, 03 ноября 2015. URL : https://cutt.ly/ bjYSm1J (доступно 8 березня 2019 р.)..

Або: «135 лет со времени основания хутора Поповка (ныне с. Придорожное Краснодонского района Луганской области» Календарь знаменательных и памятных дат Луганщины на 2016 год // Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М. Горького, 30 ноября 2015. URL : https://cutt.ly/ AjYSYAt (доступно 8 березня 2019 р.)..

2016 р. йдеться вже про «Луганський край», а не про область («в Календаре отражены значительные события из истории Луганского края, отдельных предприятий, учреждений, организаций, а также биографические сведения о видных деятелях» Календарь знаменательных и памятных дат Луганщины на 2016 год // Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М. Горького, 30 ноября 2015. URL : https://cutt.ly/ AjYSYAt (доступно 8 березня 2019 р.).. Водночас ще зберігається вихід поза радянський контекст. Серед видатних діячів Луганщини згадуються, зокрема, Надія Олексіївна Светлична (1936-2006), учасниця руху шістдесятників, правозахисниця, член закордонного представництва Української Гельсинської спілки, лауреат Державної премії ім. Т Г. Шевченка (1994), Григір Тютюнник (1931-1980), український письменник, лауреат премії ім. Лесі Українки (1980), лауреат Державної премії України ім. Т Г Шевченка (1989).

2017 р. з'являються новації: в передмові вже йдеться про Луганську Народну Республіку («государственные и профессиональные праздники Луганской Народной Республики»), видання супроводжується додатками, до яких серед іншого включено «Государственные праздники России», «Православные праздники и посты», на початку випуску розміщено святкові дні «ЛНР», серед яких «День образования Луганской Народной Республики», «День народного единства»¹ (примітно, що «День народного единства» святкують у Росії. Ця дата вважається початком єднання російського народу).

Зміщуються акценти й щодо належності краю. Якщо в Календарі 2015 р., згадуючи Лисячу балку та Лисичанськ, інформувалося про зимівники Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового у XVIII ст. -- «Лисичий Байрак на Дінці» та «Вище на Дінці», то в Календарі 2017 р. вважають за необхідне нагадати про 10 років з дня виходу книги В. Подова «Первые шахтеры и металлурги Донбасса», про «мастеровых Петрозаводска и Липецка, которым выпало стоять у истоков промышленного развития Донецкого края, заложивших Луганский литейный завод и первый каменноугольный рудник Донецкого бассейна -- в Лисичьей балке (вблизи нынешнего г. Лисичанск). Об удивительных людях, ставших первыми шахтерами и металлургами Донбасса, основавших города Луганск и Лисичанск, и ставших их первыми жителями» Календарь знаменательных и памятных дат Луганщины на 2017 год // Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М. Горького, 2016. URL : https://cutt.ly/RjYSVEh (доступно 8 березня 2019 р.). Календарь знаменательных и памятных дат Луганщины на 2017 год // Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М. Горького, 2016. URL : https://cutt.ly/RjYSVEh (доступно 8 березня 2019 р.)..

Закріплення тренду простежується в календарі 2018 р. У передмові йдеться: «Указатель открывается списком государственных и профессиональных праздников Луганской Народной Республики», які, порівняно з минулорічним календарем, доповнює перелік визначних дат, пов'язаних з бойовими діями (18 февраля -- День окончания Чернухино-Дебальцевской операции; 13 апреля -- День жертв украинской агрессии) Календарь знаменательных и памятных дат Луганщины на 2018 год // Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М. Горького, 2017. иИ/Ь : https://cutt.ly/SjYDovx (доступно 8 березня 2019 р.)..

Це дати-роздільники, які дають підстави говорити про вибудовування антиукраїнського дискурсу на рівні бібліотечних інституцій. Такі маркери пам'яті не просто не сприятимуть об'єднанню, а перешкоджатимуть йому і формуватимуть альтернативний, ворожий українському концепт пам'яті. В перспективі закріплення й посилення такого дискурсу створюватиме ризик консервації конфлікту на ментальному рівні та закладатиме підґрунтя для «війн пам'яті» на кшталт польсько-українських суперечностей навколо Волинської трагедії.

Отже, сьогодні ключовими компонентами соціокультурного дискурсу бібліотек непідконтрольних Україні територій Донбасу поряд з краєзнавчим є радянський та російський, прояви імперського, православного й антиукраїнського дискурсів. їх смисловими акцентами, з одного боку, є «Велика Вітчизняна війна» і «Велика Перемога», «ностальгія за радянським минулим», «Велика Росія» (у політичному -- як імперія -- і гуманітарному аспектах), орієнтоване на Росію православ'я, «рідна російська мова», а з іншого -- «державотворення» й «українсько-донбаська війна». Причому останні конструюють антиукраїнський дискурс на наших очах. Ці смисли доволі часто перетинаються та змішуються, задаючи тренди трансформацій історичної пам'яті й регіональної ідентичності в бік усвідомлення себе частиною єдиного російського народу та дистанціювання від України, забування спільного з нею мирного минулого і пам'ятання «Російської Батьківщини» як основи спільного з Росією майбутнього.

Такий віддзеркалений у соціокультурному дискурсі бібліотек Донбасу концепт колективної пам'яті формується під безпосереднім керівництвом російських кураторів регіону, оформленим як інтеграційний комітет «Росія -- Донбас», і закладає підґрунтя не стільки для перспективи реінтеграції цих територій в український політичний простір, скільки для майбутніх внутрішньодержавних конфліктів. Відповідно, для України актуальним завданням залишається розробка гуманітарної стратегії стосовно реінтеграції населення регіону, визначення ефективної соціокультурної політики та підходів до її реалізації.

Література

1. Буряк, Л. І. 2012. Соціокультурний та духовний часопростір національної пам'яті: проблема структурування. Національна пам'ять: соціокультурний та духовний виміри. Національна та історична пам'ять: Зб. наук. праць. Вип. 4. Київ: Пріоритети, 2012. С. 42-51.

2. Гранчак, Т. 2015. Соціокультурний дискурс російських національних бібліотек як джерело визначення пріоритетних маркерів національної пам'яті. Бібліотечний вісник. Вип. 4. С. 14-22.

3. Коржов, Г. 2006. Регіональна ідентичність Донбасу: Генезис і тенденції розвитку в умовах суспільної трансформації. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. Вип. 4. С. 38-51.

4. Котигоренко, В. та ін. 2014. Донбас в етнополітичному вимірі. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України.

5. Лозовий, В. С. 2018. Відродження історичної пам'яті як інструмент відновлення української ідентичності на Донбасі: аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. [Online]. Available at: https://cutt.ly/qjYHHka (доступно 8 березня 2019 р.).

6. Мазур, Л. Н. 2013. Образ прошлого: формирование исторической памяти. Известия Уральского федерального университета. Сер. 2, Гуманитарные науки. Вып. 3 (117). С. 243-256.

7. Міхеєва, О. К. 2008. Регіональна ідентичність і політичний вибір (на прикладі Донбасу). Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Вип. 9-10. С. 108-114. [Online]. Available at: https://cutt.ly/JjYHJSK (доступно 8 березня 2019 р.).

8. Нагорна, Л. П. 2012. Історична пам'ять: теорії, дискурси, рефлексії. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012.

9. Нагорна, Л. П. 2008. Регіональна ідентичність: український контекст. Київ: ІПі- ЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України.

10. Нора, П. 2005. Всемирное торжество памяти. Неприкосновенный запас. Вып. 2-3 (40-41). [Online]. Available at: http://magazines.russ.rU/nz/2005/2/nora22.html (доступно 10 березня 2019 р.).

11. Солдатенко, В. Ф. та ін. (ред.). 2011-2013. Національна та історична пам'ять. Зб. наук. праць. Вип. 1-9. Київ, Український інститут національної пам'яті.

12. Сташук, В. Ф. 2012. Регіональна ідентичність як фактор (ДЕЗ) інтеграційних процесів в Україні. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Вип. 7. С. 110-116. [Online]. Available at: http://enpuir.npu.edu.ua/ bitstream/123456789/6410/1/Stashuk.pdf (доступно 8 березня 2019 р.).

13. Alstad, C. & Curry, A. 2003. Public Space, Public Discourse and Public Libraries. Libres: Library and Information Science Research Electronic Journal. № 13 (1). [Online]. Available at: https://cutt.ly/5jYFEvC (accessed: 8 March 2019).

14. Fairclough, N. 2004. Analysing Discourse. Textual Analysis for Social Research. 2nd ed. London and New York: Routledge.

15. Fedor, J. et al (eds.). 2017. War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus. New York: Palgrave Macmillan.

16. Jaeger, P. T. et al. 2014. Public Libraries, Public Policies and Political Processes: Serving and Transforming Communities in Times of Economic and Political Constrait. Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield.

17. Lor, P. J. 2018. Democracy, Information, and Libraries in a Time of Post-Truth Discourse. Library Management. № 39 (5). Р. 307-321. [Online]. Available at: https://doi.org/10.1108/ LM-06-2017-0061 (accessed: 8 March 2019).

18. Radford, G. P. & Radford, M. L. 2001. Libraries, Librarians and the Discourse of Fear. The Library Quarterly: Information, Community, Policy. № 71 (3). Р. 299-329.

19. Zhurzhenko, T. 2014. A Divided Nation? Reconsidering the Role of Identity Politics in the Ukraine Crisis. Die Friedens-Warte. № 89 (1/2). Р 249-267.

20. Zhurzhenko, T. 2010. Borderlands into Bordered Lands: Geopolitics of Identity in PostSoviet Ukraine. Stuttgart: ibidem-Verlag.

21. Zhurzhenko, T. 2011. Borders and Memory. In: Doris Wastl-Walter (Ed.). The Ashgate Research Companion to Border Studies. Burlington, VT: Ashgate.

22. Zhurzhenko, T. 2015. Shared Memory Culture? Nationalizing the `Great Patriotic War' in the Ukrainian-Russian Borderlands. Memory and Change in Europe: Eastern Perspectives. New York. Oxford: Berghahn.

23. Zhurzhenko, T. 2013. «We used to be one country»: Rural Transformations, Economic Asymmetries and National Identities in the Ukrainian-Russian Borderlands. In Jutta Lauth Bacas and William Kavanagh (Eds.). Border Encounters: Asymmetry and Proximity at Europe's Frontiers. New York.Oxford: Berghahn.

24. Buriak, L. I. 2012. Sotsiokulturnyi ta dukhovnyi chasoprostir natsionalnoi pam'iati: problema strukturuvannia [Social and Cultural and Spiritual Space of the National Memory: the Problem of Structure]. Natsionalnapam'iat: sotsiokulturnyi ta dukhovnyi vymiry. Natsionalna ta istorychnapam'iat: Zb. nauk. prats. Vyp. 4. Kyiv: Priorytety, 2012. S. 42-51. [in Ukrainian]

25. Hranchak, T. 2015. Sotsiokulturnyi dyskurs rosiiskykh natsionalnykh bibliotek yak dzherelo vyznachennia priorytetnykh markeriv natsionalnoi pam'iati [Social and Cultural Discourse of the Russian National Libraries as a Result of Priority Markers of National Memory]. Bibliotechnyi visnyk. Vyp. 4. S. 14-22. [in Ukrainian]

26. Korzhov, H. 2006. Rehionalna identychnist Donbasu: Henezys i tendentsii rozvytku v umovakh suspilnoi transformatsii [Regional Identity to Donbass: Genesis and Development Trends in the Minds of Suspension Transformation]. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. Vyp. 4. S. 38-51. [in Ukrainian]

27. Kotyhorenko, V. ta in. 2014. Donbas v etnopolitychnomu vymiri [Donbass in Ethnopolitical Dimension]. Kyiv: IPiEND imeni I. F. Kurasa NAN Ukrainy. [in Ukrainian]

28. Lozovyi, V S. 2018. Vidrodzhennia istorychnoi pam'iati yak instrument vidnovlennia ukrainskoi identychnosti na Donbasi: analitychna zapyska [Renovation of Historical Memory as a Tool for Renewal of Ukrainian Identity in Donbas: an Analytical Note] // Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. [Online]. Available at: https://cutt.ly/qjYHHka (dostupno 8 bereznia 2019 r.). [in Ukrainian]

29. Mazur, L. N. 2013. Obraz proshlogo: formirovanie istoricheskoj pamjati [The Image of the Past: the Formation of Historical Memory]. Izvestija Ural'skogofederal'nogo universiteta. Ser. 2. Gumanitarnye nauki. Vyp. 3 (117). S. 243-256. [in Russian]

30. Mikheieva, O. K. 2008. Rehionalna identychnist i politychnyi vybir (na prykladi Donbasu) [Regional Identity and Political Choice (The Case of Donbass).]. Skhid-Zakhid: Istoryko- kulturolohichnyizbirnyk. Vyp. 9-10. S. 108-114. [Online]. Available at: https://cutt.ly/JjYHJSK (dostupno 8 bereznia 2019 r.).

31. Nora, P. 2005. Vsemirnoe torzhestvo pamjati [A Worldwide Celebration of Memory. Emergency Ration]. Neprikosnovennyjzapas. Vyp. 23 (40-41). [in Russian]

32. Soldatenko, V F. ta in. (red.). 2011-2013. Natsionalna ta istorychna pam'iat [National and Historical Memory]. Zb. nauk. prats. Vyp. 1-9. Kyiv, Ukrainskyi instytut natsionalnoi pam'iati. [in Ukrainian]

33. Stashuk, V. F. 2012. Rehionalna identychnist yak faktor (DEZ) intehratsiinykh protsesiv v Ukraini [Regional Identity as a Factor (DEZ) of Integration Processes in Ukraine]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Vyp. 7. S. 110-116. [in Ukrainian]

34. Alstad, C. & Curry, A. 2003. Public Space, Public Discourse and Public Libraries. Libres: Library and Information Science Research Electronic Journal. № 13 (1). [Online]. Available at: https://cutt.ly/5jYFEvC (accessed: 8 March 2019).

35. Fairclough, N. 2004. Analysing Discourse. Textual Analysis for Social Research. 2nd ed. London and New York: Routledge.

36. Fedor, J. et al (eds.). 2017. War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus. New York: Palgrave Macmillan.

37. Jaeger, P. T. et al. 2014. Public Libraries, Public Policies and Political Processes: Serving and Transforming Communities in Times of Economic and Political Constrait. Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield.

38. Lor, P. J. 2018. Democracy, Information, and Libraries in a Time of Post-Truth Discourse. Library Management. № 39 (5). Р 307-321. [Online]. Available at: https://doi.org/10.1108/ LM-06-2017-0061 (accessed: 8 March 2019).

39. Radford, G. P & Radford, M. L. 2001. Libraries, Librarians and the Discourse of Fear. The Library Quarterly: Information, Community, Policy. № 71 (3). Р. 299-329.

40. Zhurzhenko, T. 2014. A Divided Nation? Reconsidering the Role of Identity Politics in the Ukraine Crisis. DieFriedens-Warte. № 89 (1/2). Р 249-267.

41. Zhurzhenko, T. 2010. Borderlands into Bordered Lands: Geopolitics of Identity in PostSoviet Ukraine. Stuttgart: ibidem-Verlag.

42. Zhurzhenko, T. 2011. Borders and Memory. In: Doris Wastl-Walter (Ed.). The Ashgate Research Companion to Border Studies. Burlington, VT: Ashgate.

43. Zhurzhenko, T. 2015. Shared Memory Culture? Nationalizing the `Great Patriotic War' in the Ukrainian-Russian Borderlands. Memory and Change in Europe: Eastern Perspectives. New York. Oxford: Berghahn.

44. Zhurzhenko, T. 2013. «We used to be one country»: Rural Transformations, Economic Asymmetries and National Identities in the Ukrainian-Russian Borderlands. In Jutta Lauth Bacas and William Kavanagh (Eds.). Border Encounters: Asymmetry and Proximity at Europe s Frontiers. New York.Oxford: Berghahn.

Размещено на Allbest.ru