Ґендерні ролі як символічні системи соціокультурного розвитку суспільства

Тенденції концептуалізації інституту ґендера. Характеристика функціонального потенціалу ґендерних ролей в контексті символічних систем. Дослідження феномену "ділової жінки", що формує уявлення про появу нових ідентичностей професійно зайнятих жінок.

Рубрика Социология и обществознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 45,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 396:316.32

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Ґендерні ролі як символічні системи соціокультурного розвитку суспільства

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Хавлін Тетяна Володимирівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Побєда Неллі Олександрівна, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. Інститут соціальних наук, кафедра соціології, професор

Офіційні опоненти:

Доктор філософських наук, професор Жеребкіна Ірина Анатоліївна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Кафедра теорії культури та філософії науки, професор

Кандидат соціологічних наук Бєлікова Юлія Валеріївна, Харківський національний економічний університет. Кафедра філософії і політології, викладач

Захист відбудеться « 24 » лютого 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, площа Свободи, 4, ауд. 2-49.

З дисертацією можна ознайомитись в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

Автореферат розісланий « 23 » січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. Шеремет І.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Для українського суспільства аналіз та вивчення ґендерних перетворень є важливим з перспективи орієнтації на роль європейської держави, що ставить завдання активізації не тільки соціально-політичних та соціально-економічних реформ, але й гармонізації суспільних відносин, в тому числі ґендерних.

Інтегруючись в європейські структури, Україна свідомо приймає зобов'язання досягнення конкурентоспроможності, розвитку інститутів громадського суспільства, характерних для країн та регіонів, з якими вона має намір співпрацювати, з метою відповідності уявленням про сформовану країну-партнера. Отже, актуальність збалансованого дослідження та регулювання "ґендерного питання" важливе для формування та реалізації комплексних державних ґендерних політик з метою зміни самих інститутів, що мають безпосереднє відношення до проблемних сфер ґендерних відносин в українському суспільстві. Серед них - співвідношення сімейних та професійних ролей, паритетність політичної участі, запобігання ґендерному насиллю, в тому числі сімейному, та, як результат, підвищення ефективності ґендерної взаємодії. Крім того, прагнення до ґендерних трансформацій - це питання не лише індивідуального визначення в ході реалізації життєвих практик, але й вибору орієнтацій ґендерного паритету, зваженого та системно усвідомленого на інституційному рівні. Крім міри запозичення західних стандартів, насамперед значима межа їх адекватності у вітчизняному контексті.

Сформовані в процесі розвитку соціуму диспропорції в позиціонуванні як чоловічих, так жіночих ролей та нерівність як їх соціальний наслідок фіксуються в офіційному дискурсі за допомогою понять "ґендерної рівності", "ґендерної культури" та "ґендерної чутливості". Остання категорія виступає найбільш адекватною в розумінні інституційних ґендерних практик в сучасному контексті. Що ж вміщує в собі термін "ґендерна чутливість"? Це нівелювання статі/ґендеру по відношенню до особистості, навмисне акцентування рівня проявів ґендерних відмінностей чи, можливо, їх нейтралізація як бар'єрів на шляху суспільства до нової форми соціальності? В запропонованій роботі розглянуто всі відмічені аспекти, але найбільш важливе його розуміння в якості певного соціального нормативу.

З перспективи ґендерної чутливості ми говоримо про "більш розвинуту Європу" - Європейський Союз. Так, західне суспільство, особливо скандинавський регіон, - зразок орієнтацій. Воно демонструє рівень демократизації в ряді соціальних показників: досягнень в сфері ґендерної політики, рівня політичної участі жінок в процесі прийняття суспільно важливих рішень, механізмів гнучкого балансування між приватною та публічною сферами життя, а також ступінь ґендерної сегрегації на ринку праці. Пострадянські країни, в тому числі Україна, знаходяться в процесі запозичення та адаптації західних нормативів та стандартів в області громадянських прав та свобод, що передбачають також ґендерні перетворення. Для мусульманських суспільств ґендерна проблематика виступає в якості каменя спотикання в зміні соціального устрою, але, незважаючи на "силу традиції", цей регіон також підлягає впливу сучасних тенденцій. Саме тому ґендерна чутливість пов'язана з мірою готовності до сприйняття та обговорення ґендерної проблематики різними суспільними інститутами та верствами населення, а також відкритості їх до перетворень у сфері ґендерних взаємодій, трансформацію яких досліджено в роботі.

Ступінь наукової розробленості теми. Проблема вивчення феномену ґендера являється доволі таки розвинутою в рамках соціального знання та дисциплінарних переплетінь соціології, філософії, соціальної психології, антропології, як у вітчизняній думці, так і на теренах закордонних студій. В межах осмислення концептуального підходу до визначеної проблеми було виділено декілька дослідницьких напрямків: символічні системи як форма вираження ґендерних відносин; диференціація та інтеграція як механізм реалізації ґендерних ролей та спосіб гармонізації ґендерної взаємодії в сучасних умовах; ґендерні стратегії як інструмент регулювання ґендерної структури суспільства; ґендерні образи як спосіб відтворення та розвитку символічних структур ґендеру.

Ґенезу ідей про "символічне" та "символічні системи" розглянуто в дисертаційній роботі через призму філософської (А. Бєлий, Е. Кассирер, С. Лангер, М. Мамардашвілі, Т. Тодоров, У. Еко, Ю. Лотман, Ч. Пірс, Ф. де Соссюр), соціологічної думки (символічний інтеракціонізм - Г. Блумер, І. Гоффман, Г. Мід; структуралістський підхід - Р. Барт, П. Бурдьє).

В основу інтерпретацій ґендерних ролей покладено "рольові теорії" П. Бергера, Дж. Мані, Я. Морено. Концепція диференціації та інтеграції базується на методологічних засадах теорії "природної взаємодоповнював-ності ролей" (Т. Парсонс), феміністичних теорій (С. де Бовуар, Н. Вольф,К. Гілліган, А. Дворкін, К. Міллет, К. Хорні, Н. Чодороу, Б. Фрідан), поглядів "теоретиків чоловічих рухів" (П. Брюкнер, К. Клатербау, І. Кон, Р. Коннелл, Дж. Манган, Й. Плек, Д. Савьєр, М. Флуд) та альтернативному дискурсі ґендерної взаємодії (Ж. Бодріяр, С. Бем, Дж. Лорбер).

Для обґрунтування операціональних еквівалентів "диференціації та інтеграції", "суб'єктивного", "діяльного потенціалу" в ґендерних відносинах використовувались роботи закордонних та вітчизняних учених, таких як А. Аалтіо, О. Балакірєва, А. Бруні, О. Галустян, О. Гапова, С. Герарді, І. Жеребкіна, С. Жеребкін, Т. Журженко, О. Здравомислова, П. Корваярві, Н. Лавриненко, М. Льов, А. Міллс, М. Палуді, Г. Сілласте, М. Скорик, Г. Темкіна, Е. Чоу, Н. Чухим, Т. Штефен.

Розділ, пов'язаний з ґендерними стратегіями, вимагав аналізу "інституту ґендера" та його структурних одиниць, що представляють ґендерні політики та законодавчу базу через офіційний дискурс (ряд нормативних актів та ґендерних програм як України, так і Європейського Союзу). У зв'язку з цим істотними були прикладні роботи таких авторів, як С. Валбі, К. Мейєр, Дж. Скваєрс, Ш. фон Шіл, О. Ярської-Смірнової.

В публічному дискурсі - на рівні громадської думки та медіального простору - з метою операціоналізації категорії "ґендерного образу" було використано роботи Н. Абалакової, С. Барсукової, Ф. Боннера, О.Вайнштайн, Д.Гаунтлета, Ю.Гусєвої, Т.Кисельової, П.Фрош, М.Шиппер.

Крім того, ми також зверталися до ресурсів ряду дослідницьких центрів, що працюють в межах ґендерної проблематики. В цьому відношенні найбільш важливими серед них були: Харківський міський центр ґендерних досліджень та Київський інститут ґендерних досліджень, а також дослідницькі центри "Жіноча бібліотека" (The Women's Library) в Лондоні та "Ґендерні дослідження, o.p.s." (Gender Studies, o.p.s.) в Празі.

Зв'язок з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження має зв'язок з науково-дослідницькою роботою "Інституційні зміни і пошук нової ідентичності (регіональний аспект)" (№164 № д/р 0107U005075) кафедри соціології Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Мета та завдання дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні та описанні ґендерних ролей як символічної системи соціокультурного розвитку суспільства, характеристиці структурних елементів ґендерних взаємодій, на основі яких "ґендерність" вміщується в певну цілісність, що представляє собою відносно самостійні утворення в рамках символічної системи координат.

З огляду на поставлену мету були визначені такі дослідницькі завдання:

· схарактеризувати соціокультурну матрицю та виявити тенденції концептуалізації інституту ґендера, що відображає форму існування ґендерних відносин через символічні системи в науковому дискурсі;

· дати характеристику функціонального потенціалу ґендерних ролей в контексті символічних систем;

· обґрунтувати інституційну матрицю, що визначає характер та міру вираження ґендерних відмінностей, зокрема конструювання "ґендеру" як певного нормативу розвитку суспільства в межах офіційного дискурсу;

· дати соціологічний аналіз ґендерної політики на урядовому рівні в ряді країн - оцінювання діапазону та характеру вжитих дій в рамках інституціонального - державного регулювання;

· обґрунтувати концепт "ґендерна рівність" як нову ідеологію в побудові ґендерної політики;

· проаналізувати розроблені конструкти для оцінювання "чутливості" до ґендерного дисбалансу в українському контексті порівняно з країнами Європейського Союзу, продіагнозувати проблему ґендерного позиціонування та міри "ґендерної чутливості" до них;

· схарактеризувати ґендерні трансформації в інститутах шлюбу (шлюбна та фертильна поведінка), суспільного виробництва (зайнятість, професійна сегрегація), політики (позиціонування у владних структурах, участь в процесі прийняття суспільно значущих рішень);

· дослідити феномен "ділової жінки", що формує уявлення про появу нових ідентичностей професійно зайнятих жінок;

· схарактеризувати модифікацію ґендерної репрезентації - чоловічі та жіночі образи в традиційному та сучасному суспільствах, класифікація нових образів ("ділова жінка", "чоловік-фемініст", "мачомен", "унісекс", тощо).

Об'єкт дослідження - специфічні групи, що представляють ряд властивостей та якостей ґендерних відносин в сучасному суспільстві. Особливість об'єкта полягає в певному наборі цих груп, які відображають різні функціональні характеристики в межах ґендерних взаємодій та різні ролі, що змінюють суть ґендерних відносин.

Предмет дослідження - символічні системи ґендерних взаємодій, що знаходяться в процесі трансформації від традиційного типу до сучасного та використовуються в конструюванні феномену.

Методи дослідження були визначені відповідно до задач, предмета та об'єкта дисертаційної роботи. Вони базуються, по-перше, на загальнометодологічних положеннях соціологічної науки; по-друге, на усвідомленні окресленого проблемного поля в різноманітті відповідних їм спеціальних теорій, таких як теорії соціального конструювання ґендеру, символічного та феноменологічного аналізу для розуміння основ повсякденного життя різних верств населення та стратегій самореалізації.

Метод контент-аналізу було використано для: характеристики чоловічих та жіночих образів в межах традиційної культури; виявлення шлюбних орієнтацій, особистого конструювання та моделей самопрезентації в пошуку партнера в рамках сучасної ґендерної взаємодії; виявлення моделей ділових жінок України. Метод анкетного опитування було застосовано для з'ясування сучасних стратегій балансування професійно зайнятими жінками між приватною та публічною сферами життя.

Емпірична база дослідження є результатом проведених автором самостійних досліджень, серед яких контент-аналіз українських, російських та чеських прислів'їв (N=450); контент-аналіз оголошень пошуку партнера в українській ("Маклер. Одеса") та німецькій ("Sдchsische Zeitung"/"Саксонська газета") пресі (N=200); контент-аналіз рейтингу впливових жінок України, проведеного суспільно-політичним виданням "Фокус" в 2006 році (N=100); анкетне опитування жінок, зайнятих у сфері освіти, державного управління та бізнес-структур (N=256).

Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні важливого наукового завдання ґендерної соціології - концептуалізації ґендерних ролей як символічних систем соціокультурного розвитку суспільства. На підставі цієї концепції висунуто такі положення:

вперше:

- використано теорії ґендерної диференціації та інтеграції для обґрунтування ґендерних перетворень і формування уявлень про гармонізацію чоловічих та жіночих ролей у суспільстві, розвитку бачень про "ґендерно-чутливе суспільство";

- охарактеризовано прояви ґендерної репрезентації через сферу "особистого" та "особистісного" в суб'єкт-суб'єктних відносинах, зокрема: саморепрезентації в процесі пошуку супутника життя та очікування від партнера;

- запропоновано вивчення ґендерних перетворень через призму ґендерних образів в традиційному та сучасному суспільстві, що демонструють міру трансформацій в репрезентації та символіці статі;

дістали подальший розвиток:

- теорії про ґендер як специфічний соціальний інститут у напрямку відтворення та розвитку символічних структур ґендерної взаємодії, регулювання рольового дисбалансу та інтегрування суспільної системи, що в сучасних умовах підлягає новому обґрунтуванню;

- вивчення "ґендеру" як інструментальної характеристики в рамках офіційного дискурсу, що є нормативом формування правового поля та реалізації соціальних політик для втілення ідеології ґендерного мейнстриму та впровадження політики ґендерної рівності;

- вивчення феномену "ділової жінки", який розглянуто як успішну в професії жінка, котра має значний соціальний статус, на предмет гармонізації сімейних та професійних ролей;

- дослідження специфіки формування жіночого бізнесу (підприємництва) в Україні порівняно з Європейським Союзом, вивчено головні фактори освоєння та мотивації жінок в "традиційно" чоловічій сфері зайнятості;

систематизовано:

- міру ґендерних перетворень у сфері політики, економіки та сім'ї у співвідношенні України та Західної Європи (зокрема Європейського Союзу), що дозволяє прослідкувати як позитивний, так і негативний досвід для України, та доцільність його запозичення для побудови вітчизняних ґендерних політик;

- ознаковий простір ґендерних образів, зокрема образів "ділових жінок", що мають різну міру вираження: від позитивного ("вільна жінка") до негативного ("ділова стерва"), крім того чоловічих та жіночих образів, що асоціюються із владними структурами та національною символікою.

Теоретичне та практичне значення роботи. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в концептуалізації ґендерних ролей як символічної системи соціокультурного розвитку суспільства, визначенні концептів ґендерної взаємодії, пов'язаної з цивілізаційними особливостями орієнтирів гармонізації чоловічих та жіночих ролей. Дискурс ґендеру в феміністичному, маскулінному та альтернативному підходах представлено з перспективи диференціації та інтеграції ґендеру, що дало можливість уточнити положення про ґендер як символ репрезентації статі через функціонування ґендерних ролей, статусів, ідентичностей, образів. Результати дисертаційного дослідження розширюють існуючі наукові уявлення про міждисциплінарний, в тому числі соціологічний, вимір в інтерпретації ґендерних перетворень.

Практичне значення роботи полягає в діагностиці використання концепту "ґендера" для цілей соціального управління та соціальної політики (тобто ґендерний мейнстрим, позитивні дії, політичне квотування, агенції політик), що дозволяє осмислити суспільні трансформації в більш цілеспрямованому напрямку - з перспективи державного управління. Широка база ґендерної статистики, що представлена в роботі, може носити розвідувальний характер для обґрунтування "чутливості" до ґендерних проблем, удосконалення чи побудови ґендерних політик у відношенні до проблемних вузлів міжособової взаємодії.

Крім того, методологічні положення та результати емпіричних досліджень можуть бути використані в ході викладання ряду навчальних курсів, таких як "Соціологія культури", "Ґендерні дослідження", "Феміністичні та маскулінні студії", "Соціальна політика".

Апробація результатів дисертації. Кандидатська дисертація є результатом самостійної науково-дослідницької праці. Основні положення дисертації було представлено на таких наукових, науково-практичних, практичних конференціях, літніх школах та стажуванні: обмін науковим досвідом - міжнародне стажування на відділенні соціології в Університеті Карла в Празі, Міжнародний Вишеградський Фонд (International Visegrad Fund/IVF, SN US-046-2005 - Чехія, 2005-2006 рр.); XIII та XIV Міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених "Ломоносовські читання", секція "Соціологія" (Москва, 2006 р, 2007 р.); літній школі "Ґендер та рівність на Сході та на Заході" в Університеті Лунда (Swedish Institute/SI, SN 02509/2006 - Швеція, 2006 р.); I та II наукових конференціях Одеських соціологічних читань "Інституціональні зміни та пошук нової ідентичності" (Одеса, 2007 р., 2008 р.); XXII Науково-практичній конференції "Соціально-політична взаємодія в сучасній Україні" (Одеса, 2007 р.); круглому столі "Ґендерна рівність: Австрія-Україна" (Київ, 2007 р.); міжнародне стажування на відділенні соціології Технічного університету в Дрездені (TUD, M-Nr.3432959 - Німеччина, 2007 р.); серії науково-практичних курсів "Ґендер в політиці: рівність та відмінності", Інститут Роберта Шумана (Robert Schuman Institute/RSI - Будапешт, Венгрія, 2008 р.); II Міжнародному Львівському соціологічному форумі "Багатовимірні простори сучасних соціальних змін" (Львів, 2008 р.); Всеукраїнській практичній конференції "Актуалізація проблем чоловіків в контексті їх рівних прав та можливостей", Фонд імені Г. Бойлля в Україні та ВООГО "Відкрите суспільство" (Вінниця, 2008 р.); I Міжнародній конференції студентів та молодих науковців "Соціологія та сучасні соціальні трансформації" (Київ, 2008 р.). Крім того, дисертація обговорювалась на методологічному семінарі та засіданні кафедри соціології Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (Одеса, 2007 р., 2008р.).

Результати дослідження знайшли практичне застосування при організації та проведенні науково-практичної конференції "Підходи до реалізації Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві" (м. Кодима, Одеська область, 2008 р.) для державних службовців, працівників сфери освіти та підприємців, а також у процесі підготовки лекційних та семінарських занять з курсу "Соціологія культури".

Публікації. Основні концептуальні положення та результати досліджень, представлених в дисертації, містяться в 9 наукових публікаціях, 4 з яких опубліковано у видавництвах, що входять до Переліку наукових фахових видань з соціологічних наук, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Відповідно до теми та основних завдань дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів та восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел та трьох додатків. Повний обсяг роботи складає 262 сторінки, серед яких основна частина займає 180 сторінок, текст якої також містить 9 таблиць та 18 рисунків; список використаної літератури розміщено на 21 сторінці (242 найменування, з них 120 іноземною мовою), три додатки - на 62 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі викладено актуальність зазначеної проблематики, охарактеризовано ступінь її наукової обґрунтованості та зв'язок з іншими науковими програмами, крім того розкрито мету, основні завдання, об'єкт та предмет, специфіку обраних методів дисертаційного дослідження, визначено методологічні засади, наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, а також наведено дані щодо апробації роботи та публікації.

У першому розділі - "Дискурс "диференціації" та "інтеграції" в символічній дихотомії чоловічих та жіночих ролей" - сформовано теоретико-методологічні засади дисертаційного дослідження. Умовно розділ складається з двох частин, що відображають міру обґрунтування розвитку категорії "ґендеру" в рамках символічних систем і теорій диференціації та інтеграції ґендеру.

В підрозділі - 1.1. Сучасні концепції категорії "символ" та можливості використання символічного підходу в соціології ґендеру - сформовано полісемічність використання "символу" в межах філософських та соціальних наук, крім того, наводяться форми співвідношення з категорією "знак".

В авторському підході перевага віддається категорії "символ", що відповідає науковій традиції Т. Тодорова, І. Гоффмана, П. Бурдьє. Беззаперечно, символ знаходиться в спорідненому зв'язку з категорією "знак", але має більш широкий зміст, а отже, пізнавальні можливості, розкриваючи "латентне", "суб'єктивне", "приватне".

Використовуючи категорію "символу" як динамічного етапу утворення соціальних значень та змістів, увагу сконцентровано на характеристиці "ґендеру" як відображенні соціальних розбіжностей між чоловіками та жінками, як символічному капіталі, як нормативі соціальних політик в межах офіційного дискурсу. Ці розуміння ґендеру позиціонуються та відтворюються в межах певної символічної системи, яка, структуруючи соціальний досвід, виступає інститутом маніфестації ґендерності, своєрідним полем прояву статі. Суть символічного підходу в вивчені ґендеру полягає в розумінні чоловічих та жіночих відмінностей з точки зору соціальних та культурних передумов, а не обумовлених природою, біологічними, поведінковими, географічними та іншими факторами. Символічна система ґендеру структурується на основі таких компонентів, як "ґендерні ідентичності", "ґендерні ролі", "рольові набори", "статусні позиції" та їх змістовні характеристики, що визначають хід та розвиток ґендерної взаємодії у суспільстві.

У підрозділі - 1.2. "Дискурс теорій ґендерної "поляризації" та ґендерної "інтеграції" - охарактеризовано логіку розвитку ідей "ґендерності", починаючи від біологічного детермінізму до теорій соціального конструктивізму та "запозичення чужих ідентичностей"; теорії, що "диференціюють" (розрізнюють, протиставляють), та ті, що "інтегрують" (гармонізують) інститут ґендеру, ґендерні відносини. В роботі осмислення інституційних компонент здійснено через категорії "ґендерні ролі", "маскулінність / фемінність", "андрогінність".

Прихильниками феміністичних рухів (К. Міллєт, К. Хілліган, К. Хорні, Н. Чодороу) переслідується ідея корінної зміни жіночої ролі, викоренення дискримінації згідно статі та підвищення жіночого статусу в суспільстві. В основі дискурсу чоловічих рухів (Р. Коннелл, М. Флуд) лежать інші установки. Критикуючи недоліки чоловічих ролей, акцент ставиться на "згубному" впливі феміністичних поглядів, що обумовлює перевагу розвитку кар'єри над сімейними цінностями, збільшення розлучень та падіння народжуваності. "Альтернативний дискурс" (С. Бем, Ж. Бодріяр) в своїй стратегії гармонізації ґендерних відносин розглядає особистість з точки зору компонентів маскулінності/фемінності, ідентичності, самості. Ігноруючи статеві ознаки, з одного боку, цей підхід робить наголос на суттєвості самого індивіда, вільному виборі ідентичностей та шляхів самореалізації. З іншого - гармонічне поєднання як чоловічих, так і жіночих (андрогінна особистість) ознак, приводить до універсалізації особи.

Основні категорії, введені в межах розділу, трактуються наступним чином: ґендер - соціальний конструкт, який відображає міру ідентифікації особистості, цінностей та ціннісних орієнтацій, систему норм суспільного контролю в процесі ґендерної взаємодії; це сукупність "прийнятого" (інтериорізованого) та "сконструйованого" (на основі саморефлексії та зовнішнього контролю). Через "символічне" розкривалася багатомірність соціальної природи ґендеру, а символічна система виступає адаптивним елементом соціального буття. "Ґендерна роль" вказує на динаміку феномену та на функціональну природу - "об'єктивно заданого" та "суб'єктивно значущого". В процесі соціальних та культурних трансформацій ґендерні ролі набувають нових конотацій в сучасному контексті, що розкривається в наступних частинах роботи.

У другому розділі - "Прикладний характер концепту "ґендер": соціальні та політичні стратегії" - вивчено процес трансформації категорій "ґендеру" в офіційному дискурсі, побудови ґендерних політик в межах Європейського Союзу та України. Крім того, охарактеризовано сучасні тенденції, що відображають перетворення в ґендерних ролях у приватній (сім'я) та публічній (політична участь, зайнятість) сферах. На завершення розділу розглянуто зміну символіки "чоловічого" та "жіночого" в межах медіального простору, використовуючи аналіз ґендерних образів, що дозволяє сформувати уявлення про динаміку феномену.

У підрозділі - 2.1. Конвенціоналізація поняття "ґендер" в офіційному дискурсі - розкрито зміщення концепту "ґендер" з наукового дискурсу в правове поле та регуляторні механізми державних політик. Формування ґендерного законодавства обумовило виникнення конкретних стратегій, що ставлять за мету виявлення точок біфуркацій, локалізацію та нейтралізацію "загострень ґендерної взаємодії". Ґендер в межах соціальних політик торкається широкого спектра питань: починаючи від сфер приватного (домашнє насилля, сумісництво роботи та сім'ї, соціальний захист батьківства) та закінчуючи подоланням культурної специфіки: ліквідація ґендерних стереотипів, запобігання дискримінації згідно статі, формування ґендерної культури за рахунок підвищення рівня інформованості та "чутливості до проблем" протилежної статі. Інструментальне значення в цьому процесі відіграють категорії "ґендерний мейнстрим", "ґендерна чутливість", "ґендерне законодавство", "позитивні дії" (квотування), "ґендерний бюджет", "ґендерна статистика".

Під "ґендерною чутливістю" визначено інтегративне поняття, що вміщує готовність державних структур та суспільних інститутів бути гнучкими по відношенню до соціальної статі - ґендеру, враховуючи специфіку різних практик та їх залучення до стратегічних дій; врахування ґендерної компоненти при розробці та реалізації державної політики, роботи різного рівня інституцій та ставлення різних верств населення: від політичних еліт до пересічних громадян. Міра ґендерної чутливості обумовлює рівень ґендерної культури того чи іншого суспільства. Категорія "ґендерна рівність" в межах офіційних програм розкривається як загальна цінність демократичного розвитку, як "рівний правовий статус" для обох статей та можливості його реалізації в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Втілення засад ґендерної рівності торкається як жінок, так і чоловіків та має за мету нейтралізацію ієрархічних відносин в рамках суспільної взаємодії. Пропагування принципів ґендерної рівності здійснюється на основі ґендерного мейнстриму - приорітету ґендерної компоненти на кожному етапі побудови соціальних політик; це орієнтація на довготривалі зміни в межах найважливіших суспільних інститутів: сім'ї, політики, економіки, освіти, культури.

Європейською Комісією зазначено, що концепцію ґендерної рівності в ЄС виражено в підході поєднання законодавчих засад та подвійної стратегії - використання "ґендерного мейнстриму" з залученням позитивних дій / позитивної дискримінації. Досягнення рівної економічної незалежності, сприяння гармонійному поєднанню робочої, особистої та сімейної сфер життя, залучення жінок в процес прийняття суспільно значимих рішень, викорінення насилля згідно статі, ліквідація ґендерних стереотипів та пропаганда принципів ґендерної рівності за межами ЄС є пріоритетами діяльності в межах ґендерної політики Європейського Союзу, що розкривається в рамках "Дорожнього атласу рівності між чоловіками та жінками на 2006-2010 роки".

Нормативним базисом розбудови нової стратегії дій в Україні став Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків" (2005). Хоча ряд законодавчих актів передували прийняттю цього закону, але саме він став відправним пунктом розробки "Національної концепції ґендерних перетворень в Україні" (2005) та побудови "Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на 2006-2010 роки". Основні стратегічні напрямки в досягненні ґендерної рівності в українському контексті - забезпечення паритетного положення чоловіків та жінок у всіх сферах життєдіяльності, ліквідація всіх форм дискримінації, крім того - обговорення механізмів реалізації вищезгаданих засад та відповідальних інституцій. Сама "Державна програма" складається з 52 положень, що передбачають, в першу чергу, розширення законодавчої бази (ґендерно-правова експертиза, співвідношення решти законодавства з "Законом про рівні права"); інформаційне забезпечення ґендерної політики (співробітництво зі ЗМІ, проведення науково-практичних конференцій); перетворення в стандартах освіти (розробка спеціальних ґендерних курсів, семінарів та занять для різних верств населення, ґендерна експертиза навчальних програм, підручників); ґендерний моніторинг.

У підрозділі - 2.2. Трансформація ґендерних ролей в сфері "публічного" та "приватного" - охарактеризовано перетворення, що відбулися в сфері політики та політичного лідерства, зайнятості на ринку праці (вертикальна та горизонтальна сегрегація) та сімейно-статусній позиції з перспективи ґендерної дихотомії та "гнучкості ролей". В результаті аналізу ґендерної статистики продемонстровано, що, незважаючи на ряд позитивних змін в межах ґендерної взаємодії, певні сфери вимагають стороннього втручання для подолання проблемних зон.

На прикладі таких країн, як Швеція, Фінляндія, Нідерланди та Данія зроблено висновок про ефективність механізмів регулювання (політичне квотування, агенції політик, ґендерний мейнстрим) ґендерного паритету в сфері політики та доступу жінок до процесу прийняття суспільно важливих рішень. В порівняні з 8% жінок в Верховній Раді України та 5% жінок в українському уряді середній показник в Європейському Союзі (ЄС-27) становить близько 23% в національних парламентах (46% - в Швеції, 41,5% - в Фінляндії, 39% - Нідерландах) та 24% - в національних урядах (55% - в Фінляндії, більше 40% у Швеції, Франції, Іспанії), що може служити прикладом наслідування для України.

Проблемним джерелом залишається ринок праці, де окрім галузевої сегрегації між чоловіками та жінками продовжує зберігатися вертикальна сегрегація (бар'єри проникнення жінок на керівні посади, різниця в оплаті праці при однаково виконаній роботі - в середньому 15% в ЄС та від 10% до 40% в Україні залежно від сфери зайнятості). Прагнення більшого прибутку та незалежності в прийнятті рішень - головна мотивація проникнення жінок в сферу бізнесу, які поки що успішно освоюють мікро- (в ЄС) та малий бізнес (в Україні). ґендер символічний діловий жінка

Трансформації інституту шлюбу свідчать про формування нових моделей шлюбних відносин, переосмислення сімейних цінностей та формування нових умов функціонування шлюбу. Пізній вступ до шлюбу, а відповідно, зрушення фертильного віку як ніколи раніше вимагають критично замислитися над природним приростом населення. Старіння нації та збільшення покоління холостяків - діагнози, якими "хворіє" західне суспільство. Незважаючи на те, що Україна в питаннях шлюбних відносин та створенні родини порівняно "консервативна" (21% українських дітей, народжених поза шлюбом, в порівнянні з 70% іспанських, середній вік вступу до шлюбу українців - близько 25 років, в скандинавських країнах він досягає близько 30-35 років), рівень вітчизняної народжуваності (1,3 дитини на жінку) є одним із найнижчих в Європі (на рівні з Німеччиною, Чехією, Польщею). З негативним показником приросту населення в Україні (-6,2 в 2007 році до 0,5 ще в 1990) ситуація набуває критичного стану, що вимагає втручання з боку державних політик.

Таким чином, головне завдання ґендерних політик як України, так і Європейського Союзу полягає в балансуванні ґендерних ролей у сферах приватного та публічного. Своєрідною має бути й політика гнучкості ролей. Вихід з так званої "кризи ролей" вимагає побудови та реалізації нової ідеології ґендерної взаємодії, потребує посилення уваги різних інститутів до підвищення чоловічої ролі в сім'ї, розвитку "відповідального" батьківства з одного боку, з іншого - покращення статусу жінки в публічному секторі (політика, ринок праці) та формування "ґендерно-чутливого суспільства".

У підрозділі - 2.3. Трансформація образно-візуального простору в репрезентації статі - охарактеризовано трансформації ґендеру в медіальному просторі: символ ґендеру розкривається через поняття "ґендерного образу" - інтегральну сукупність архетипічних, стереотипних та соціально сконструйованих уявлень, що відображаються в масовій свідомості та оціночних судженнях суспільної думки. Структурують ґендерний образ ґендерні ролі та прив'язаний з ними "набір" суспільних очікувань, соціально-статусна позиція, стереотипні установки та "міфотворення" нарівні з особливостями візуальної репрезентації.

Починаючи з початку минулого сторіччя простежено образно-візуальний простір статі в кінематографі та плакатно-агітаційному жанрі, що дозволяє прийти до висновку - не тільки чоловічий образ впливає на жіночий та "маскулінізує" його, але й жіночий "фемінізує" репрезентацію чоловічого. Влучний приклад: у воєнні часи символіка жіночого особливо "маскулінізується", межуючи, при цьому, з типово жіночими образами ("милосердя", "співчуття"). Якщо раніше через чоловічі образи зображували образи влади, а через жіночі - національну символіку, то ближче до кінця ХХ століття "влада" також набуває "жіночого обличчя", особливо з підвищенням політичної участі жінок. По відношенню до нових чоловічих образів відмічається поява таких прикладів, як чоловік-фемініст, метросексуал тощо.

У третьому розділі - "Феномен "ділової жінки" та трансформація ґендерної взаємодії" - класифіковано "ґендер" як категорію прикладного характеру, що виражається через символіку статусів та трансформації ролей. Як окремий випадок - дослідження феномену "ділової жінки". Основне завдання емпіричної частини - пошук відповідей на запитання: "Що собою представляє феномен "ділової жінки" в сучасних умовах?" та "Як себе позиціонує чоловік поряд з нею?" Враховуючи специфіку досліджуваного об'єкта, було зроблено спробу охопити його з різних перспектив, саме тому самопрезентацію, орієнтацію на партнера та тип зв'язку вивчено в межах нарративу оголошень пошуку супутника життя; популяризований образ ділової та впливової жінки України отримано в ході контент-аналізу рейтингу впливовості; тоді як в результаті анкетного опитування вивчено проблемні зони життєвих стратегій українських жінок, особливо труднощі співіснування між сім'єю та роботою, професійним становленням в сучасному контексті. Таким чином, як прикладну категорію ґендер досліджено на двох рівнях: "верхньому" - суспільно визнаному (рейтинг впливових жінок) та "нижньому" - на прикладі реальних життєвих практик чоловіків та жінок.

У підрозділі - 3.1. Моделі саморепрезентації та вираження "особистих" очікувань в розвитку ґендерних взаємовідносин - в результаті контент-аналізу газетних оголошень, опублікованих в українській та німецькій пресі (N = 200 оголошень з газет "Маклер. Одеса" та "Sдchsische Zeitung"/"Саксонська газета"), досліджено установки чоловіків та жінок у процесі пошуку партнера в Україні порівняно з Німеччиною, що представляють трансформацію ґендерної взаємодії. В якості структурних компонентів виступали шлюбні орієнтації, репрезентація сфер "особистого" (самопрезентація) та "особистісного" (набір очікувань від партнера).

Результати свідчать про наявність таких тенденцій, як "пробний шлюб", "пізній шлюб", "серйозні стосунки" (без юридичних підстав) на місці "шлюбних відносин". Було продемонстровано, що українські чоловіки та жінки в більшій мірі орієнтовані на пошук партнера для створення шлюбу, тоді як німецькі - розраховують переважно на "серйозні" чи "дозвільні" стосунки, котрі можуть перерости або й ні в юридичний шлюб. Це дозволяє зафіксувати нові межі відносин - більш зважене та вибіркове ставлення до шлюбу чи формування певного спектра "дозвільних взаємин" без великої відповідальності. Розкриваючи важливі аспекти самопрезентації, відмічено, що акценти в більшій мірі ставляться на зовнішні та особистісні характеристики, світогляд та ціннісні орієнтації, ніж на освітні якості, статусні чи професійні позиції.

У підрозділі - 3.2. Соціальний портрет ділової української жінки - виявлено популяризований образ української ділової жінки, сформований в результаті контент-аналізу текстів та оцінок експертів, що представлені в рейтингу впливових жінок України, опублікованого суспільно-політичним виданням "Фокус" в 2006 році (N = 100). В даному випадку символами виступали властивості характеру особистості, статусні позиції, якості професіоналізму, сімейний капітал, використаний для побудови професійної кар'єри, образний простір ділових жінок.

Жінки, що ввійшли до рейтингу, завдяки дійовим стратегіям сигналізують про появу нового покоління жінок, що роблять кар'єру. На фоні "традиційно визнаних" ролей - працюючої дружини чи домогосподарки, матері, берегині домашнього вогнища - відбувається формування нової ідентичності ділової жінки, яка вміло поєднує набір ґендерних ролей, - дружини та життєвого партнера, матері, професіонала. Зайнята жінка в сучасній ситуації, потрапляючи в умови конкуренції на ринку праці, за певної частки інтелектуального та соціального капіталу може розраховувати на досягнення гідної оплати праці, високого соціального статусу та суспільного визнання.

Узагальнений портрет ділової української жінки, яка знаходиться на провідних позиціях в українському суспільстві, наступний: вона, як правило, середнього віку (33-55 років), заміжня, мати 1-2 дітей; зайнята в сфері політики, державного управління, економіки, структурах ЗМІ чи шоу-бізнесу. Її діловий образ в "українських умовах" артикулюється завдяки відповідній жіночій атрибутиці, хоча професійні навики відіграють важливу роль в побудові іміджу. В той же час, цей образ дає зрозуміти, що вона доволі консервативна, є прихильницею стійких сімейних стосунків.

У підрозділі - 3.3. Змістовні значення самореалізації ділових жінок в приватній та публічній сферах - представлено результати анкетного опитування жінок, зайнятих у сфері бізнесу, державного управління, науки та освіти, які досягли значимого статусу, на предмет співвідношення професійної зайнятості та сімейного життя (N = 256).

Особливу увагу було приділено аналізу характеристик проявів "жіночої" сутності; ставлень до шлюбу як бар'єру чи капіталу на шляху самореалізації; проблематики співвідношення родини та зайнятості; професійних орієнтацій та кар'єрного розвитку; зовнішніх атрибутів репрезентації образу "ділової жінки" (стереотипи, властивості та якості, цінності та ціннісні орієнтації). Окреслюючи феномен "ділової жінки", важливі наступні критерії, що визначають її в якості "ділової": це власниця певної долі інтелектуального, соціального та матеріального капіталу; займає активну позицію в професійній сфері (фактор успішності); впливає на формування суспільної думки та перерозподіл людських ресурсів.

В результаті дослідження було сформовано наступні висновки. Це жінки, які високо ідентифікують себе з сім'єю, здатні жертвувати заради родини більше ("особистими інтересами", "кар'єрним ростом"), ніж заради професійної діяльності; а уявлення про успішне сімейне життя базується навколо досягнень в стосунках з рідними, і тільки після - на матеріальному добробуті. Але й професійна зайнятість відіграє значну роль у процесі самореалізації, виступаючи невід'ємним джерелом фінансової та моральної підтримки. Це не тільки спосіб досягнення певного соціального рівня, але розширення контактів, можливість взаємодії з іншими людьми та перевірки себе в конкретних справах. Початок формування кар'єри пов'язується з етапом отримання професійної освіти, а віковий період 20-30 років - визначальний на початку становлення кар'єри. Отже, шлюб оцінюється як капітал, а не бар'єр на шляху до самореалізації, а робота - як механізм підтримки особистого статусу.

Структура ціннісних орієнтацій, отримана в результаті факторного аналізу, коливається від традиційно-стабілізуючого типу та типу переважно гедоністичної орієнтації (на особистісні потреби) до суспільно-корисного, пізнавального та кар'єроорієнтованого типів. Міра розсіяності факторів свідчить про неоднорідність та суперечливість масиву вибірки, що також пояснює варіювання від традиційних до сучасних цінностей.

Образ "ділової жінки" - явище, що віддзеркалює бачення про гармонізацію професійних та сімейних ролей. Загальне уявлення про ділову жінку частіше співвідноситься з завищеними стандартами стосовно самоорганізації, цілеспрямованості, ділової хватки. Стереотипи, які пов'язані з цим образом, варіюються від позитивних ("вільна, прогресивна жінка") до негативних ("ділова стерва", "утриманка") відтінків. Ймовірність позитивних оцінок залежить від факту запозичення рольових моделей "реальних прикладів" найближчого оточення, а не "позаекранних" образів. Візуальна репрезентація пов'язана з підкреслено діловим стилем.

Висновки

У висновках підведені підсумки дисертаційного дослідження щодо доцільності розгляду категорії "ґендер" в методологічному, інструментальному та прикладному вимірі - в логіці розвитку наукового, офіційного та публічного дискурсів та виявленні ключових понять в їх динамічному становленні. Головне завдання наукового дослідження полягало не тільки в тому, аби зафіксувати чоловічі та жіночі ролі в певному соціумі як дещо незмінне та усталене, але й продемонструвати динаміку, сенси та значимість цих змін для розвитку суспільства.

Процес трансформації ґендерної взаємодії сформовано відповідно до концептуального підходу та вивчено згідно з наступними дослідницькими сюжетами: символічні системи розглянуто в якості форми реалізації ґендерних відносин; теорії диференціації та інтеграції виступали механізмами трансляції ґендерних відмінностей та способом їх гармонізації; практика впровадження ґендерних стратегій (ґендерне законодавство, ґендерні політики) визначена суттєвою як прикладний інструмент регулювання та подолання ґендерних диспропорцій в суспільстві; а ґендерні образи служили одиницями фіксації уявлень про ґендер в рамках традиційної культури та сучасного контексту (медіальний простір, суспільна думка). В емпіричній частині дослідження виявлено функціонування ґендерних практик у сферах приватного та публічного, особливу увагу було приділено формуванню феномену "ділової жінки".

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в побудові навчальних курсів з соціології ґендеру, а в якості прикладного застосування - створенні та діагностиці ґендерних політик, формуванні пріоритетів ґендерної проблематики.

Список опублікованих праць

1. Хавлін (Склярук) Т.В. Репрезентація традиційних жіночих та чоловічих образів в соціокультурному просторі / Т.В. Хавлін // Вісник Одеського національного університету. - 2006. - Т. 11. - Вип.10. - С. 155-163.

2. Хавлин Т.В. Социальный портрет современной деловой украинской женщины / Т.В. Хавлин // Вісник Одеського національного університету. - 2007. - Т.12. - Вип.6 - C. 666-673.

3. Хавлін Т.В. Ґендерна політика в рамках Європейського союзу та український вимір /Т.В.Хавлін//Український соціум.-2008.-№2.-С.113-122.

4. Хавлин Т.В. Гендерные аспекты самопрезентации и выражения «личностных» ожиданий: кросс-культурное исследование /Т.В. Хавлин// Вісник Одеського національного університету.-2008.-Т.13.- Вип.5.- С.233-242.

5. Хавлин (Склярук) Т.В. Гендерные роли как символические и знаковые системы социо-культурного развития: методологический подход / Т.В. Хавлин // Соціологічні дослідження. Збірник наукових праць. - 2005. - Луганськ. - №5. - C. 111-119.

6. Хавлін Т.В. Реалізація засад "ґендерної рівності" в Європейському Союзі та в українському контексті / Т.В. Хавлін // Наукові студії. Львівський соціологічний форум "Багатовимірний простір сучасних соціальних змін". Збірник наукових праць. - Львів. - 2008. - С. 121-127.

7. Хавлин Т.В. Социальный образ как интегральная переменная миропонимания: социологический аспект / Т.В. Хавлин // Тези доповідей XXII науково-практичної конференції "Соціально-політична взаємодія в сучасній Україні". - Одеса. - 2007. - С. 51-54.

8. Хавлин Т.В. Гендерные роли как символические и знаковые системы социо-культурного развития: операционализация понятий / Т.В. Хавлин // Тезисы XIII Международной конференции «Ломоносов». Секция «Социология». - М.: Издание МГУ, 2006. - С. 410-412.

9. Хавлин Т.В. Категория образа как возможность прочтения социального контекста: социологический аспект / Т.В. Хавлин // Тезисы XIV Международной конференции «Ломоносов - 2007». Секция «Социология». - М.: Издание МГУ, 2007. - С. 349-351.

Анотація

Хавлін Т.В. Ґендерні ролі як символічні системи соціокультурного розвитку суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню трансформацій феноменів ґендерної взаємодії, їх розумінню на інституційному та індивідуальному рівнях різних соціальних колах та групах. Еволюцію змістовних значень категорій "ґендера" розглянуто в межах наукового, офіційного та публічного дискурсів, що дозволило сформулювати збалансоване дослідження відповідно до соціальної реальності в українському контексті порівняно з країнами Західної Європи.

Запропоновано наступні дослідницькі сюжети для розуміння ґендерної проблематики: символічні системи як форма вираження ґендерних відносин (ґендер як символ відмінностей); диференціація та інтеграція як механізм реалізації ґендерних ролей та спосіб гармонізації ґендерної взаємодії в сучасних умовах; ґендерні стратегії як механізм регулювання ґендерної структури суспільства (ґендерні політики); ґендерні образи як спосіб відтворення та інтерпретації символічних структур ґендера.

Представлено результати проведених автором емпіричних досліджень: контент-аналіз прислів'їв (N=450) та візуальних образів для аналізу ґендерних репрезентацій; контент-аналіз оголошень пошуку партнера в українській та німецькій пресі (N=200); контент-аналіз рейтингу впливових жінок України, проведеного суспільно-політичним виданням "Фокус" в 2006 році (N=100); анкетне опитування жінок, зайнятих у сфері освіти, державного управління та бізнес-структур (N=256).

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при побудові навчальних курсів з соціології ґендеру, а в якості прикладного застосування - створенні та діагностиці ґендерних політик, проектів "пріоритетизації" ґендерної проблематики.

Ключові слова: ґендер, ґендерна роль, символічна система ґендерних взаємовідносин, ґендерна рівність, ґендерні політики, ґендерна чутливість, ґендерний мейнстрим, ділова жінка.

Annotation

Havlin T.V. Gender Roles as Symbolical Systems of Socio-cultural Development of Society - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Sociology (specialization 22.00.04 - Specialized and Branch Sociology). - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2009.

The dissertation is dedicated to the research of transformation phenomena of gender interaction, its understanding on the institutional and individual levels in different social surroundings. For the Ukrainian society gender issues have become urgent taking into consideration its intentions of becoming a member of the European community. This demands improving not only socio-political and socio-economic indices but also harmonizing the social system at all levels. Being involved in the processes of Eurointegration, Ukraine has to deliberately undergo all those tendencies of social development which are typical for countries from the European Union's region. This would assist Ukraine in corresponding to the notion of a `formed country' and to grow into a full partner. On the other hand the actuality is challenged by the fact that the extent of `gender sensitiveness' (`gender culture') of a particular society could be the evidence of society's development and progress. Therefore a comparison might be drawn from the societal perspective. For instance, `the Western society', `Scandinavian region', as examples for orientation, represent features of their democratization in a number of social indicators and ideas of well-being; `post-soviet countries' are on the stage of following and accepting `the Western' social norms and standards.

Therefore it is possible to consider the present dissertation as an investigation and diagnostics of the problem in the perspective of scientific, official and media dialogues in the European Union in comparison with Ukrainian context. The project deals with the re-understanding of gendered phenomenon such as male and female interaction and its structural components in public and private life. There are several key concepts which are crucial in the modern gender discourse such as gender roles and set of gender roles, identification, masculinity / femininity, gender images, gender equalities and inequalities, gender sensitive society, gender mainstreaming as gender policing. These concepts were disclosed step by step in the present thesis corresponding to research tasks and specific goals.

Structurally the PhD project consists of three parts which indicate levels of investigation - methodological explanation / conceptual approach (Chapter 1), instrumental application of gendered concepts (Chapter 2) and empirical research of an issue (Chapter 3).


Подобные документы

  • Соціальне положення жінки, її місце в суспільній ієрархії. Дослідження проблеми емансипації жінок. Підлегле становище жінок в історичному минулому, виконання ними лише своїх домашніх і материнських обов'язків. Статус жінки у Радянському Союзі і у наш час.

    контрольная работа [34,7 K], добавлен 13.12.2012

  • Характеристика передумов виникнення соціологічної науки. Дослідження типів суспільства та шляхів його розвитку. Специфіка соціологічного знання. Вивчення ролі соціології у пізнанні та розвитку суспільства. Етапи формування соціологічних ідей про працю.

    контрольная работа [48,1 K], добавлен 25.03.2014

  • Положення соціокультурного підходу. Співвідношення освіти, культури, соціуму. Студентство як об'єкт дослідження, його місце в соціальній структурі суспільства. Макет факторно-критеріальної моделі оцінки рівня соціокультурного розвитку студентської молоді.

    магистерская работа [133,4 K], добавлен 10.02.2013

  • Роль ґендера у визначенні соціальної поведінки жінок і чоловіків у суспільстві. Представництво жінок в державних органах. Заробітна плата та зайнятість. Потерпання жінок від стримування кар'єрного зростання, насильства, сексуальних домагань керівників.

    презентация [640,2 K], добавлен 11.12.2011

  • Аналіз соціально-економічніх перетвореннь та основних напрямків соціальної політики Ірану по відношенню до жінок у контексті національних трансформацій суспільства і глобальних процесів, стан державної сімейної політики і статусно-рольових позицій жінок.

    автореферат [26,9 K], добавлен 11.04.2009

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.