Комунікативний механізм стигматизації як основа формування негативного образу професії

Теоретична концептуалізація стигматизації професій відбувається у межах концепції викривленої ідентичності І. Гофмана як позначення певної професії однією чи декількома соціальними ознаками, що вказують на дискредитуючі та компрометуючі факти біографії людини, пов'язані з її професією. Стигматизація професії проявляється у дискомфорті при акцентуванні уваги на професійній приналежності; використанні людиною професії для виправдання власних невдач або собі на користь; відчутті невпевненості у собі або браваді під час виконання службових обов'язків; іноді, у бажанні приховати інформацію про власну професійну приналежність та, нарешті, у особливому зовнішньому вигляді (стилі або формі одягу).

Аналіз існуючих форм, видів, рівнів і моделей соціальної комунікації дозволив сконструювати аналітичну модель комунікативного механізму і розкрити значення цього поняття. Зазначена аналітична конструкція універсальна, завдяки чому вона може застосовуватися для опису практично будь-яких соціальних явищ, пов'язаних з когнітивними процесами. Основна перевага моделі полягає в можливості для учасників комунікативного процесу постійно мінятися ролями комунікатора і реципієнта, у циклічно замкненому зв'язку інструментальних процесів. Аналітична модель комунікативного механізму стигматизації включає когнітивні операції і спеціальні комунікативні технології, складно організовані в залежності від певних комунікативних очікувань та предмету комунікації на рівнях і міжособистісної, і масової комунікації (як безпосередньої, face-to-face, так і медіатизованої різними культурними продуктами).

У дисертаційній роботі представлене поетапне описання усіх елементів комунікативного механізму стигматизації професій: (1) маркування професійних груп за допомогою позначення стигматизованими номінаціями в міжособистісних комунікаціях; (2) поглинання продукованих повсякденними взаємодіями категорій, типізацій, номінацій засобами масової комунікації; (3) перетворення, фільтрація, оформлення одержаної інформації; (4) формулювання стигматизуючого медіа-меседжу для передачі за допомогою ЗМІ та ЗМК; (5) трансляція повідомлення за допомогою спеціальних комунікативних технологій і особливих механізмів впливу в соціальних комунікаціях; (6) сприйняття і засвоєння масовою аудиторією соціальних стигм, трансформація їх в соціальні стереотипи; (7) використання стигматизуючих номінацій і типізацій у повсякденних взаємодіях; (8) чинники стигматизації, що активізують дію механізму в цілому та втілені у негативних комунікативних очікуваннях.

У дисертації описано професійні стигми, репрезентовані в продуктах текстової, аудіовізуальної, візуально-текстової комунікації: анекдоти про військових, міліціонерів, лікарів та ін.; кінострічки вітчизняного та іноземного виробництва, гумористичні скетч-шоу, демотиваційні плакати, присвячені репрезентації негативних сторін професій на інтернет-форумах, у блогах та соціальних мережах. Механізм стигматизації реалізується за допомогою комунікативних практик чуток у неформальних комунікаціях, а також за допомогою використання маніпулятивних технологій в Інтернет-, теле- і кінодискурсах.

Емпіричне дослідження існуючих негативних образів занять у свідомості українців, проведене методом глибинних інтерв'ю, надало можливість класифікувати чинники стигматизації професій залежно від (1) негативного враження, (2) використання негативних соціальних практик, (3) негативного змісту роботи. У ході аналізу отриманих даних виявлено найпоширеніші причини негативного сприйняття професій: "брудна робота", високий ступінь дистанціювання від "простих людей", а також використання незаконних, але традиційних і загальноприйнятих практик у певному професійному співтоваристві. Екстраполяція емпіричних даних на аналітичну модель дозволила представити дві емпіричні моделі комунікативного механізму стигматизації професій: одноступеневу та двоступеневу, що реалізуються на рівнях безпосередніх і медіа-комунікацій, відповідно.

За допомогою порівняльного аналізу даних емпіричного дослідження систематизовані стигматизовані професії залежно від невідповідності соціальним очікуванням у координатах дихотомних перемінних соціальної дії (за Т. Парсонсом). З одного боку, стигматизуються професії, які вимагають емоційної нейтральності, але пов'язані з високим ступенем афективності для клієнтів, що представлено респондентами в категоріях "страх", "огида", "побоювання", "ганьба" (патологоанатоми, психотерапевти, асенізатори та ін.). З іншого боку, очікування клієнтів щодо представників сфери послуг (громадський транспорт, продовольчі ринки) сконцентровані на потребі одержувати послуги в афективно нейтральному виконанні, але стикаються із зворотною ситуацією. За критерієм мотиваційної орієнтації виділяються професії, що декларують установку на суспільний інтерес, але, в той же час, демонструють у повсякденності орієнтацію на себе (депутати, держслужбовці, соціологи, журналісти). Аналогічно, джерелом стигматизації професії, залежно від "масштабу розповсюдження повноважень", виступає партикуляризм суддів, урядовців, податкових інспекторів, міліціонерів та ін. Професійний обов'язок вимагає від них абсолютно незалежної позиції до клієнтів, а в реальності їх рішення визначаються зв'язками та корпоративними інтересами. Соціальні очікування щодо лікарів і вчителів, залежно від ступеня формалізації дій, не задовольняються у зв'язку з поширеною установкою споживачів їх послуг на повне занурення в їх суто приватні життєві обставини. За критерієм "засіб досягнення" стигматизуються професії, що наділені, за думкою респондентів, надто високим статусом у суспільстві (шоумени, бізнесмени). Таким чином, стигматизація професій втілюється у практиках фрустрації в контексті незбігу фреймів учасників суспільної взаємодії.

У результаті емпіричного дослідження автор доходить висновку, що стигматизація професій диференційована залежно від суб'єкта сприйняття професії: якщо респонденти старшого віку не відрізняються упередженим ставленням до представників робочих професій, невід'ємним атрибутом яких є "брудна робота", то для більшості респондентів молодшого віку будь-яка робота, пов'язана з фізичною працею, викликає відчуття огиди і зневаги.

У цілому за своєю концептуальною спрямованістю дисертаційне дослідження покликане заповнити своєрідний теоретичний вакуум в соціології повсякденності, пов'язаний з маловивченими аспектами процесу стигматизації, зокрема стигматизації професій. Водночас, дисертація є спробою розширити спектр існуючих концепцій у соціології комунікацій за допомогою аналізу комунікативного механізму стигматизації професій. Запропонована в дисертації концепція є внеском у розвиток інтерпретативного підходу Г. Беккера та Е. Х'юза в їх принциповій відмові від суто стратифікаційного аналізу занять, який призводить до втрати соціокультурної та комунікативної специфіки професій.

Безумовно, комунікативний механізм стигматизації у межах цієї роботи не може вважатися проаналізованим повною мірою і вимагає подальших досліджень. Зокрема, залишається відкритою перспектива аналізу стигматизації в її конструктивному, позитивному значенні для дослідження процесів соціальної диференціації. Одним з подальших напрямів досліджень у соціології конфлікту може слугувати аналіз комунікативного потенціалу стигматизації як засобу дезорієнтації опонентів у відкритому конфлікті або протистоянні в публічній сфері. І, нарешті, вимагає глибокого аналізу проблема стигматизації агентів соціальних інститутів (унаслідок неузгодженості дій офіційних осіб, що представляють у масовій свідомості певний інститут) як показник прогресуючої інституційної кризи. Таким чином, концепт стигматизації відкриває множинні перспективи для дослідження когнітивних процесів, зокрема процесів утворення соціальних образів у повсякденних взаємодіях.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Свистунова Г.Н. Стигмированные идентичности: возможности социологического анализа / Свистунова Галина Николаевна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Х.: Видавничий центр ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2003. - С. 592-594.

2. Свистунова Г.М. Стигмовані ідентичності за Ервіном Гоффманом: можливості соціологічного аналізу професійних ідентичностей / Г.М. Свистунова // Матеріали всеукраїнської наукової студентсько-аспірантської конференції "Соціологія: минуле, сьогодення, майбутнє". - Львів, 2003. - С. 13-15.

3. Свистунова Г. Феномен искаженных профессиональных идентичностей / Свистунова Галина // Социология: вызовы глобализирующегося мира. Сборник тезисов докладов участников международной студенческой конференции. - Х.: Издательский центр ХНУ имени В.Н. Каразина, 2004. - С. 58.

4. Свистунова Г. Субкультура студентов-социологов: профессиональные ориентации и профессиональные ценности / Свистунова Г. // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції. - Житомир, 2004. - С. 373-374.

5. Кравченкова Г.Н. Социальная идентичность: к истории определения понятия / Кравченкова Галина Николаевна // Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина. "Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы". - Х.: Издательский центр ХНУ имени В.Н. Каразина, 2006. - № 723. - С. 70-75.

6. Кравченкова Г.Н. Стигмированные социальные идентичности: новый подход к проблеме исследования профессиональных идентичностей / Кравченкова Галина Николаевна // Материалы XIII международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых "Ломоносов". Том 1. - М.: Изд-во МГУ. - 2006 - С. 418-420.

7. Кравченкова Г.Н. Концепт профессии в теоретических построениях Т. Парсонса и Э. Хьюза / Кравченкова Галина Николаевна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. У 2 -х т. Т.1. - Х.: Видавничий центр ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - С. 194-199.

8. Кравченкова Г.Н. Стигматизация в контексте современных теорий коммуникации (обзор зарубежных теорий) / Кравченкова Галина Николаевна // Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина. "Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы". - Х.: Издательский центр ХНУ имени В.Н. Каразина, 2009. - № 844. - С. 102-106.

9. Кравченкова Г.Н. Анализ коммуникативного механизма стигматизации (на примере профессий) / Кравченкова Галина Николаевна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Випуск 15. - Х.: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2009. - С. 283-289.

10. Кравченкова Г.Н. Модель коммуникативного механизма стигматизации (на примере профессий) / Галина Кравченкова // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей: Тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. - С. 134.

11. Кравченкова Г.М. Стигматизація професій як прояв кризової свідомості українців / Кравченкова Галина Миколаївна // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи". - Випуск 25. - Х.: Видавничий центр ХНУ імені В.Н. Каразіна. - 2010. - С. 112-115.

Размещено на Allbest.ru