Еліта як духовно-інтелектуальний феномен (соціально-філософський аналіз)

7. Дослідження витоків специфіки національного дискурсу про еліту та його постання в українському посткомуністичному просторі демонструє домінування в ньому модерністського типу дискурсу (в межах котрого дисертант виокремлює “ціннісний”, “плюралістичний” (“антимакіавеллівського” та “макіавеллівського” підтипів), “системний” типи дискурсу та “контрдискурс” (який заперечує актуальність елітистських студій в умовах постсучасного суспільства), що відбивають тенденції, притаманні класичним напрямкам елітистської теорії), а також властивість сучасним українським елітистським студіям ознак, які характеризують українську світоглядно-ментальну парадигму, що й знаходить своє відбиття в домінуванні в елітистських концепціях, насамперед, ціннісного підходу, в межах котрого еліта розглядається як втілення моральнісного ідеалу українського суспільства, та “макіавеллівського” напрямку, де еліта набуває образу політичного провідника в процесі побудови незалежної держави.

Типологічна особливість вітчизняного дискурсу про еліту в дисертації кваліфікується як “елітоцентризм”, визначальними рисами якого є: а) традиційна опозиція “еліта / маса” як вихідна ключова структура; б) визнання принципово монологічного типу відношення між елементами наведеної бінарної опозиції; в) номотетичний тип концептуальної побудови, база котрого представлена класичною західноєвропейською моделлю еліти.

8. Вихід за межі ідеї елітоцентризму здійснюється в дисертації шляхом: а) застосування ідеї інтерпретації суспільства як динамічного соціального поля; б) використання постмодерністського тлумачення феномену влади, яке в дисертаційному дослідженні репрезентується поліцентричною концепцією, що передбачає констеляцію “вертикального” і “горизонтального” вимірів влади; в) виходу на цій підставі за межі опозиції “еліта / маса (народ, нація)”, розуміння взаємодії цих полюсів як суб'єктно-суб'єктних (діалогічних) відносин, що обумовлюють одне одного; у такий спосіб “народ”, “нація” інтерпретуються як протоеліта, а питання відродження еліти переводиться у площину формування національної особистості, здатної уособлювати і - в цьому сенсі - індивідуалізувати у своєму способі буття ціннісно-смислові змісти національного буття; г) обгрунтування принципової необхідності розбудови гуманітарного (ідіографічного) типу дискрусу про еліту, ідіоматичною основою якого виступає багатомірна у своїх функціях структура “архетипи національної культури - національний менталітет - ідея відродження України в постсучасному світі”, в межах якої у той чи інший спосіб може рухатись будь-який дискурс про національні феномени, в тому числі - й про еліту. Зазначені положення являють собою принципові засади постсучасного дискурсу про національну еліту.

9. Обгрунтовується правомірність застосування в процесі аналізу стану сучасної української еліти певної констеляції корпоративної, плюралістичної та інформаційно-когнітивної моделей еліти. При цьому констатується назрівання в Україні об'єктивної необхідності зміни генерацій еліти, здійснення якої уможливлюється завдяки розвиткові ідіографічного типу дискурсу про національну еліту, який може сприяти утвердженню нового етосу еліти, змінам її менталітету, а також завдяки розбудові громадянського суспільства, що являє собою одну з визначальних форм структурування суспільства, здатного забезпечити вихід нагору суспільних ієрархій їх реальних творців - еліти, - сприяючи, таким чином, спонтанному історичному процесу її самостановлення, а також стимулювати радикальні зміни дискурсу про еліту, який сьогодні виявляється у значній мірі залежним від органічного функціонування свідомості, структурованої в умовах тоталітарного суспільства.

НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Баранцева К.К. Спроба визначення когнітивної моделі еліти // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Історія, економіка, філософія”. - К.: КДЛУ. - 1998. - Вип.2. - С.192-208 - 0,86 д. а.

2. Баранцева К.К. Феномен еліти в контексті процесів структурування суспільства // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Історія, економіка, філософія”. - К.: КДЛУ. - 1999. - Вип.3. - С.271-300 - 1,8 д. а.

3. Баранцева К.К. До питання щодо суспільного значення наукової еліти // Наука і наукознавство. - 1999. - №2. - С.77-82 - 0,5 д. а.

4. Баранцева К.К. Феномен еліти у вимірі політичної ідеології: український консерватизм // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Історія, економіка, філософія”. - К.: КДЛУ. - 2000. - С.134-158 - 1,48 д. а.

5. Баранцева К. Проблема формування державно-управлінської еліти: світовий досвід та Україна // Молода нація: Альманах. - К.: Смолоскип. - 1997. - №6. - С.115-130 - 0,88 д. а.

Размещено на Allbest.ru