Соціальна робота з неповною сім’єю

За цифровими результатами, можна скласти «попередній портрет» сім'ї. Дуже важлива шкала 7 (сімейні конфлікти). Високі показники за цією шкалою можуть свідчити про конфліктність, перенесення сімейного конфлікту на службові стосунки.

Високі оцінки за шкалою 3 свідчать про пріоритет сімейних проблем над службовими, про вторинність інтересів «справи», протилежне можна сказати про шкалу 13. Для осіб, що мають високі оцінки по цій ознаці, характерна залежність від сім'ї, низька погодженість у розподілі господарських функцій. Про погану интегрованність сім'ї свідчать оцінки за шкалами 17, 19, 23.

Батьківсько-дитячі відносини є основним предметом аналізу в методиці.

Основний висновок, який можна зробити відразу, - це оцінити батьківсько-дитячий контакт з погляду його оптимальності. Для цього порівнюються середні оцінки по перших трьох групах шкал: оптимальний контакт, емоційна дистанція, концентрація.

Аналіз окремих шкал часто є ключем до розуміння особливостей невдалих відносин між батьками і дитиною, зони напруг в цих відносинах.

ключ

Ознака	Відповідь АабБ	Ознака	Відповідь АабБ	Ознака	ВідповідьАабБ	Ознака	Відповідь АабБ	Ознака	Відповідь АабБ	Значення ознакии
1		24		47		70		93
2		25		48		71		94
3		26		49		72		95
4		27		50		73		96
5		28		51		74		97
6		29		52		75		98
7		30		53		76		99
8		31		55		77		100
9		32		56		78		101
10		33		57		79		102
11		34		58		80		103
12		35		59		81		104
13		36		60		82		105
14		37		61		83		106
15		38		62		84		107
16		39		63		85		108
17		40		64		86		109
18		41		65		87		110
19		42		66		88		111
20		43		67		89		112
21		44		68		90		113
22		45		69		91		114
23		46		70		92		115

А - 4 бали; а - 3 бали; б - 2 бали; б - 1 бал

Ознаки:

Вербалізація.

Надмірна турбота.

Залежність від сім'ї.

Придушення волі.

Відчуття самопожертвування.

Побоювання образити.

Сімейні конфлікти.

Дратівливість.

Зайва суворість.

Виключення позародинних впливів.

Надмірна авторитетність батьків.

Пригнічення агресивності.

Незадоволеність роллю господині.

Партнерські стосунки.

Розвиток активності дитини.

Ухилення від конфлікту.

Байдужість чоловіка.

Пригнічення сексуальності.

Домінування матері.

Надмірне втручання в світ дитини.

Врівноваження відносин.

Прагнення прискорити розвитик дитини.

Несамостійність матері.

Додаток Г

ТРЕНІНГ НАЛАГОДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Мета тренінгу: налагодження соціальної взаємодії в неповній сім'ї.

Завдання тренінгу:

- розширення можливостей взаєморозуміння;

- покращення рефлексії взаємовідносин;

- формування нових навичок соціальної взаємодії ;

- активізація комунікації в сім'ї.

Аудиторія: тренінг носить узагальнений характер, але більшою мірою підходить для батьків старших дошкільників і молодших школярів.

Основні блоки: діагностичний, інформаційний та розвиваючий.

Діагностичний блок полягає в першочерговій діагностиці взаємовідносин матері (батька) з дитиною перед проведенням тренінгу, так і в кінці тренінгових занять для визначення результатів діяльності.

Інформаційний блок розкривається в конкретному змісті тих знань, які прагне донести ведучий до учасників тренінгу.

Розвиваючий блок полягає у формуванні і закріпленні ефективних навиків взаємодії з дитиною, в розвитку рефлексії, надає можливість активного самопізнання і пізнання своєї дитини.

Процедура проведення

Заняття проводиться у спеціально обладнаній кімнаті для семінарських занять, бесід, дискусій. Учасники, сидячи в колі, повинні мати можливість бачити один одного. Заняття проходять за однією заздалегідь продуманою ведучим схемою: обговорення домашнього завдання; інформаційна частина; корекційна частина. Основний фокус роботи спрямований на практичні та домашні завдання, теоретичні заняття виступали стимулом для освоєння нових ефективних дій, способів спілкування.

В обговорення виконання домашнього завдання входить: розповідь кожного з учасників групи про результати виконання домашнього завдання; групове обговорення проблем, які виникали при виконанні домашнього завдання; шляхи оптимізації ситуації, що склалась, якщо це необхідно (вирішує сама мати, чи їй це зараз потрібно).

Інформаційна частина належить в основному ведучому групи, який знайомить учасників з поняттями партнерства, співпраці, прийняття, неприйняття, активного слухання, конфлікту тощо. До інформаційної частини входить також, ознайомлення з деякими дослідженнями на відповідну тему, поради психологів, педагогів, досвід інших батьків.

До корекційної частини тренінгових занять входять корекційні вправи, ігри, техніки активного слухання, психогімнастичні вправи.

Заняття 1. Знайомство.

Мета: Знайомство учасників один з одним і з груповою формою роботи. З'ясування очікувань у батьків. Загальна орієнтація в проблемах батьків.

Короткий зміст заняття:

Знайомство учасників тренінгу з цілями, задачами та формою тренінгу. Розповідь учасникам про партнерську взаємодію батьків з дитиною.

Вправи, які покликані сприяти кращому пізнанню себе і своєї дитини: «Представлення себе»: кожен член групи за бажанням та на свій розсуд розповідає про себе.

«Перші враження один про одного»: кожному членові групи пропонується вербально або невербально виразити перше враження про кожного з учасників групи. Ця вправа сприяє самопізнанню. В цей час формується атмосфера групової згуртованості, можливість використання досвіду для рішення проблем виховання.

«Власна мета участі в тренінгу»: кожен отримує по декілька липких листочків двох кольорів та позначає на них власне ім'я. На синьому слід написати, що ти сам хочеш дати своїм домашнім, на жовтому - на які зміни з їх боку ти сподіваєшся. Листочки зберігаються до кінця тренінгу.

Отримання батьками домашнього завдання. Домашнє завдання: завершення таблиці в графі вiдповідей дитини. Батьки заповнюють таблицю, відповідаючи за себе та за дитину і залишаючи місце для реальної відповіді сина чи доньки, яку вони дістануть удома. Батьки мають поставити синовi чи доньці запитання, зазначені в цій таблиці, записати їхні вiдповідi й з'ясувати, чи збігаються вони з тими, які він передбачав.

Запитання і відповідь батьків	Відповідь за дитину	Відповідь дитини (домашнє завдання)

Перелiк запитань для дітей та їxнix батьків:

1. Моя улюблена тварина. Чому ця? Тварина, яку я не люблю. Чому?

2. Мiй улюблений колір. Чому цей? Колір, який я не люблю. Чому?

3. Моя улюблена казка. Чому ця? Казка, яка мені не подобається. Чому?

4. В iнших людях мені найбiльше подобється така риса, як .., а не подобається...

5. Якби у мене була фантастична можливість стати кимось iншим на один день, то я б став... Чому?

6. Доброго чарівника я попросив би про... А злого попросив би про... Чому?

7. В яких тварин перетворив би чарiвник мене самого та членів моєї родини. Чому?

При обміні відповідями на запитання важливо, щоб учасники групи розповiли про себе, знайшли те спiльне, що об'єднує їх самих та їхніх дітей.

Заняття 2. Світ дитячий і світ дорослий.

Мета: Усвідомлення різниці між світом дитини і дорослого, що виражається в особливостях сприйняття, емоційних переживаннях, мотивації поведінки і т.д. набуття навиків аналізу причин поведінки дитини, виходячи з позиції дитини.

Короткий зміст заняття:

На початку заняття обговорюється виконання домашнього завдання.

Ведучий пояснює причини різної організації сприйняття оточуючого світу дитини і дорослого. Можна провести вправу «Занурення»: учасникiв ознайомлюють з однiєю або кiлькома ситуацiями взаємодiї мiж батьками i дiтьми і пропонують уявити себе на мiсці дитини. Якщо занурення здiйснюється за принципом вiзуалiзацiї (зазвичай iз заплющеними очима), береться тiльки одна ситуацiя. Пicля цього учасники дiляться емоцiйним досвiдом її переживання. Ситуацiї мають добиратися з урахуванням віку дiтей, особливостей батькiв i найхарактернiших проблем, якi виникають у повсякденному житті. Завдяки «зануренню» в дитинство, батьки отримують багатий емоційний досвід, з яким діляться і аналізують в групі. Ситуацiя може збудити в учасникiв тpeнiнгу як теплi, так i тривожнi відчуття. Вона дає змогу знову вiдчути себе дитиною й усвiдомити, що означає в цьому вiцi для дитини присутнiсть надiйного дорослого, наскiльки велика його роль у формуваннi впевненості в подальшому життi.

Вправа-обговорення. Процедура проведення: учасники висловлюють свої відчуття. Порівнюють їх з відчуттями на початку заняття.

На цьому занятті батьки в дискусії формують права для батьків та дітей. Отримання батьками домашнього завдання. Домашнє завдання полягає у заповненні таблиці.

Що мене засмучує в моїй дитині	Що мене paдyє в моїй дитинi

Заняття 3. «Мова прийняття» і «мова неприйняття».

Мета: Знайомство з поняттям «прийняття» дитини, особливостями поведінки дитини, яку приймають і не приймають. Визначення «мови прийняття» і «мови неприйняття».

Короткий зміст заняття:

Починається заняття з обговорення домашнього завдання. Кожний учасник коментує змiст своєї таблицi. Ведучий запитує в батьків, яку частину таблицi їм було складнiше заповнювати, де вони зробили бiльше записiв, звертає увагу на зв'язок деяких характеристик дитини з лiвої та правої частин таблиці, на те, що продовженням позитивних характеристик дитини подекуди виступають її недоліки.

Ведучий розповідає про зони прийняття та неприйняття і про батьків які по різному ставляться до своїх дітей. Разом з групою тренер складає список «мови прийняття» і «мови неприйняття». Батьки складають відповіді на «мові прийняття» і «мові неприйняття» на можливі фрази їхніх дітей. Закінчується заняття передачею відчуттів по колу за допомогою тактичних відчуттів із закритими очима.

Отримання батьками домашнього завдання. Суть домашнього завдання полягає у тому, щоб намалювати круглий стіл і попросити дитину розсадити за цим святковим столом тих, кого вона хотіла б бачити на сімейному святі, враховуючи її саму. Дитина сама повинна намалювати ту кількість стільців, яка їй необхідна, не потрібно їй підказувати і нав'язувати свої рішення. Обговорити з дитиною слово «комплімент». Зробити один одному компліменти.

Заняття 4. Проблеми дітей і проблеми батьків. Активне слухання як спосіб вирішення проблеми дітей.

Мета: Прояснити різницю проблем батьків і проблеми дітей; познайомитись з цілями і прийомами активного слухання, розвивати навики активного слухання.

Короткий зміст заняття:

Аналіз виконання домашнього завдання. Обговорення попередніх трьох занять, якого роду були проблеми дітей та батьків.

Проводиться робота в парах для тренування техніки активного слухання. Вправа «Виговорись» - дайте клієнту можливість виговоритись. Слухайте уважно. Нехай говорить, говорить, говорить. Вимовляючи слова, він очищає власну душу.

Вправа «Пристосування». Один з учасників під час бесіди на будь-яку тему (про погоду, роботу, їжу...) з інтервалом близько 1 хв. приймає різні пози. Другий, уважно слухаючи його, висловлюється: бере активну участь у розмові, намагається скопіювати пози співрозмовника, так, щоб все виходило природно. Група оцінює, наскільки це в нього виходить. Можна пояснити, що таке пристосування допомагає зрозуміти стан іншої людини і зробити його більш сприйнятливим для того, що ви будете говорити.

Формування словника відчуттів, метафори тіла.

Отримання батьками домашнього завдання. Записати власний варіант і запитати в дитини відповіді на наступні питання: «Що, ти думаєш, мені в тобі подобається? А що, ти думаєш, мені в тобі не подобається?» Перед тим як запитувати, батьки можуть передбачити, що може відповісти їм дитина. Перечислити 8-10 варіантів відповідей.

Заняття 5. Активне слухання (продовження).

Мета: Продовження знайомства з прийомами активного слухання і відпрацювання навиків у вправах.

Короткий зміст заняття:

Обговорення домашнього завдання в формі обміну змістом попередніх записів. Повторення прийомів активного слухання на тему, що мені допомагає і що мішає (які мої якості) виховувати мою дитину.

Вправа «Асоціації». Члени групи почергово говорять один одному, які асоціації викликає той чи інший учасник. Той, хто слухає, потім висловлює, з якими асоціаціями він погоджується, а з якими - ні.

Вправа «Аукціон»: ведучий пропонує організувати аукціон способів, які допоможуть підняти поганий настрій. Учасники пропонують свої способи, а ведучий записує їх. Після цього відбувається обговорення.

Вправа «Рефлексивне слухання». Процедура проведення: учасники сідають в коло і намагаються прислухатись до свого ритму. Звучить музика. Група аналізує проведене заняття у власній свідомості. Обговорення.

Отримання батьками домашнього завдання, яке полягає у використанні і тренуванні прийомів активного слухання. Використати їх при обговоренні спільного заняття батьків з дітьми.

Заняття 6. Спільне з дітьми заняття.

Мета: «Знайомство» з дітьми, виділення «вузьких» зон взаємодії батьків з дітьми, створення ситуацій взаємодії і співпраці.

Короткий зміст заняття:

Діти представляються і знайомлять всю групу зі своїми батьками. Знайомлячись з дiтьми, ведучий пропонує кожному з них по черзi назвати своє iм'я та розповісти про свою маму (тата) з тим, щоб інші вгадали за описом, хто iз присутнiх є батьками саме цiєї дитини. При цьому ведучий ставить рiзні запитання: «Яка твоя мама?», «Що вона любить робити?», «Що їй подобається?» тощо.

Проводиться декілька ігор на вербальне і невербальне спілкування. Вправа «Будь уважний» Робота в парах.Кожна дитина повинна виконувати рухи відповідно до команди матері: «зайчики» - стрибати; «конячки» - бити «копитом об підлогу»; «птахи» - бігати, розкинувши руки; «лелеки» - стояти на одній нозі. Ведучий спостерiгає за особливостями взаємодiї пар. Коли він скаже «люди» - всі повинні знову стати дітьми і розповісти про враження від вправи.

Вправа «Спільний малюнок». Дiти та їхнi батьки мають намалювати малюнок на певну тему („Наш будинок”, „Сім'я”). Після закiнчення кожна пара презентує свій малюнок. Ведучий пропонує дитинi розповісти, як створювали цей малюнак, хто був iнiцiатором, як обговорювали та малювали ті чи інші деталі. Ведучий спостерiгає за особливостями взаємодiї партнерів на рiзних етапах малювання: спiвробітництво, пригнiчення iнiцiативи одного з учасникiв, iгнорування потреб партнера, суперництво (конкуренцiя), узгодженість, орiєнтація на інтереси партнера тощо.

Отримання батьками домашнього завдання. Обговорення спільного заняття. Вироблення нових ідей щодо зміни чи підкріплення моделі спілкування, яка існує в даній сім'ї.

Заняття 7. Проблеми батьків.

Мета: Навчити способам ефективної комунікації для вирішення проблем, які можуть виникати у батьків з дитиною (проблеми батьків).

Короткий зміст заняття:

Обговорення домашнього завдання може проходити в формі обміну враженнями від спільного заняття. Практичне освоєння навиків ефективної комунікації. Знайомство з заохочувальними і надихаючими висловами. Експериментувати можна в такий спосiб: учасники формулюють свої висловлювання щодо iнших членiв тpeнінгoвої групи. Зокрема, для обміну заохочувальними висловлюваннями можна використовувати i м'яч: отримуючи разом з м'ячем таке повідомлення, партнер має зробити висновок, чи заохочують його сказанi слова настiльки, щоб хотiлося залишитися хорошим.

Ведучий пропонує членам групи потренуватися в застосуванні Я-повідомлень: один з батьків має розповісти якийсь неприємний факт із поведінки сина чи доньки, а інші слухачi формулюють свої найдоречнішi на їхнiй погляд, Я-повідомлення, якi записують у зашит, а потім зачитують у колі.

Отримання батьками домашнього завдання полягає, у тому щоб використати Я-повідомлення, констатуючі і надихаючі вислови в спілкуванні з дитиною. Записати два приклади в щоденник.

Заняття 8. Конфлікти.

Мета: Визначення способів вирішення конфліктних ситуацій, знайомство з шістьма кроками ефективного методу вирішення конфлікту (по Т. Гордону).

Короткий зміст заняття:

При обговоренні домашнього завдання, обговорюються ті складності, які виникали при формулюванні Я-повідомлень.

Обмін уявленнями про поняття та характер конфлікту. Обговорення характерних для батьків конфліктів та способи їх вирішення.

Вправа «Випадок, коли мене несправедливо образили». Учасники розбиваються на пари і отримують завдання згадати випадок, коли їх несправедливо образили. Один з них розповідає свою ситуацію, а інший повинен довести, що він міг вчинити інакше та уникнути образи. Через 5 хвилин учасники міняються ролями. Мета: усвідомлення учасником і його опонентом можливості інших варіантів сприйняття ситуації та поведінки в ній. Отримання гравцями позитивного досвіду безконфліктної поведінки.

Вправа «Що краще?». Ведучий пропонує пригадати кожному з учасників, коли йому вибачили поганний вчинок. А потім - коли він сам пробачив поганий вчинок. Свої думки з цього приводу члени групи можуть висловити в колі. Мета: клієнти порівнюють почуття наслідків одного та іншого свого вчинку; модель їх поведінки збагачується варіантом емоційно більш позитивного вчинку.

Ведучий повiдомляє групі про шiсть кроків ефективного методу розв'язання конфлiкту за Т.Гордоном. Ці кроки пов'язані з ключовими моментами, про які треба знати, щоб уникнути зайвих проблем, хоча дeякі конфлiкти можна зaлагоджувати вже на першому кроці.

Крок 1. Розпiзнавання та визначення конфлiкту	Залучити дитину до процесу розв'язання проблеми	Чiтко та лаконiчно повiдомити дитину, що існує проблема, яку треба розв'зати. Дати зрозумiти, що це можливо тiльки за умови спiльних дiй з нею
Крок 2. Пошук можливих альтернативних рiшень	Зiбрати якомага бiльше вapiaнтів розв'язання проблеми	Вислухати пропозицiї дiтей (свої можна повiдомити пiзнiше), не оцiнюючи i не критикуючи їx. Спонукати до висунення якомога бiльшої кiлькостi альтернатив
Крок 3. Оцiнка альтернативних рiшень	Спонукати дитину до висловлення своєї думки з приводу рiзних рiшень. Повiдомити їй свою думку щодо кожного варіанту	Запропонувати дитинi вибрати найкраще з цих рiшень. Повiдомити про свiй вибip i про те, що влаштовує (або не влаштовує) у виборi дитини
Крок 4. Вибiр найкращого рiшення	Прийняти остаточне рiшення	З'ясувати, що думає дитина з цього приводу. Домовитися, що кожний має зобов'язатися виконати свою частину рішення
Крок 5. Обмірковування способiв виконання рiшення	Продумати процес втiлення в життя прийнятого рiшення	Обговорити питання типу: «Коли почнемо?», «Як будемо оцiнювати виконану роботу?».
Крок 6. Контроль та оцiнка результатiв	Сприяти реалiзації рiшення. Виявити обставини, що пот-ребують перегляду прийнятого рiшення	З'ясувати. чи задоволена дитина прийнятим рiшенням та його результатом. Повiдомити про свої думки та почуття щодо цього. Переглянути або скоригувати в разi потреби прийняте рішення

Обговорення в групі вapiaнтів розв'язання конфлiктів. Ведучий ставить запитання: «Що вiдбувається, коли ви потрапляєте у конфлiктну ситуацiю?», «В який звичний для вас спосiб ви намагаєтеся полегшити свої переживання?». Ведучий пропонує тему про чотири основні сфери переробки конфліктних ситуацiй: тiло, уява, дiяльність та контакти. Учасники групи приходять до висновку про те, що звичнi способи розв'язання конфлiктних ситуацiй не завжди є кращими.

Отримання батьками домашнього завдання: розповісти членам своєї сім'ї про те, що дізнались на занятті, і використати на практиці власний аналіз конфліктних ситуацій. Можна також запропонувати дитині намалювати малюнок на теми «Конфлікт в нашій сім'ї». Запитати дитину, яке покарання для неї найстрашніше і яка похвала (нагорода) найбільш бажана.

Заняття 9. Похвала і покарання.

Мета: Знайомство з принципами використання похвали і покарання.

Короткий зміст заняття:

Обговорення домашнього завдання. Ведучий розказує про основні функції похвали і покарання. Заохочення покликане закрiпити бажану поведінку, а покарання - припинити небажану.

Учасники в підгрупax складають списки заохочень та покарань, до яких вони вдаються найчастіше. Потiм ці списки обговорюються у колi. Учасники знайомляться з деякими порадами щодо похвали і покарання. Дуже важливо, щоб дитина отримувала обіцяну нагородy, тож не варто давати обіцянки, які не можна виконати. Тiльки в такому разі батьки зможуть закрiпити бажану поведiнку дитини,

Отримання батьками домашнього завдання: Провести з дитиною наступні малюнкові тести (автори цих психологічних малюнкових тестів - психологи Лонг, Вілер, Хендерсон).

Завдання 1

30

Iнструкцiя дитинi: «Усі ці кружечки - люди, познач, де серед них ти». Пропонуючи дитинi це завдання, батьки мають уточнити, де дитина бачить початок цього ланцюжка з 8 кружечкiв.

Завдання 2

Інструкцiя дитинi: «На цьому малюнку твiй кружечок позначений хрестиком (Х). Познач в iнших кружечках, де твої мама, тато, брат, бабуся». (перелiчити вcix членів родини).

30

Заняття 10. Складний випадок.

Мета: Підвищення компетентності у вирішенні складних ситуацій спілкування з дитиною, усвідомлення особистісних проблем, які блокують розуміння характеру взаємодії з іншими людьми.

Короткий зміст заняття:

Обговорення домашнього завдання, розглядання малюнків дітей Ведучий починає заняття із запитання: «Хто хоче розповісти про якийсь випадок свого спілкування з дитиною, що вас занепокоїв?». Розповідь будується в абсолютно вільній формі, розповідача не обмежують у часі, ведучий стежить за тим, щоб його не перебивали. Протягом заняття обговорюються декілька складних ситуацій.

Вправа «Напиши листа» - коли людина небагатослівна, то рекомендується дати їй напір, ручку і нехай вона напише те, про що думає. Коли закінчить писати, нехай вкладе лист у конверт, заклеїть його і віддасть вам.

Заняття 11. Завершальне.

Мета: Обговорення сімейних заповідей, отримання зворотнього зв'язку від учасників тренінгу, завершення роботи в групі.

Короткий зміст заняття:

Формулювання сімейних заповідей, складання сімейного портрета. Обговорення попередніх занять у вигляді запитань від ведучого (відповіді даються в письмовому вигляді):

- Яка тема (заняття чи просто інформація) стала для Вас найбільш цікавою?

- Яке відкриття для себе Ви зробили в ході занять в групі?

- Які зміни, що відбулись в сім'ї, Ви б відмітили ?

- Щоб Ви хотіли додати в програму, яку тему поглибити?

Обговорення і аналіз змін відносин між батьками і їхніми дітьми.