Європейська Реформація та український євангельський протестантизм: ідентичність віросповідних засад, особливості соціокультурних трансформацій

У п'ятому розділі - «Український євангельський протестантизм в контексті проєвропейської інтеграції України» - євангельський протестантизм в Україні аналізується в суспільно-політичних проекціях його богословських особливостей. Перший підрозділ присвячено проблемі узгодження релігійної та культурної ідентичності України в контексті її євроатлантичних прагнень. Як доведено автором, євангельський протестантизм вирізняється орієнтацією на європейський культурний простір, яка має історичну та типологічну обумовленість. Однак, специфікою відображення парадигми Реформації в українському євангельському протестантизмі є розрив суспільно-політичної активності й соціально-богословської позиції, громадських ініціатив і власної соціальної ідентичності, критичного або конформістського сприйняття секулярної культури від її богословського осмислення. На відміну від західного протестантизму українські євангельські церкви, як правило, не погоджуються на системний діалог з секулярною культурою і парадигмою громадянського суспільства, без чого окремі ініціативи не можуть перетворитись на планомірну та довгострокову діяльність.

У другому параграфі робиться висновок, що плюралізм суспільного життя, поліконфесійність, свобода релігії є соціальними уподобаннями євангельських протестантів, найбільш показово відображають соціальну позицію євангельських церков, тим самим визначають протестантську ідентичність в українському соціумі. В історичному розвитку західного протестантизму й українського євангельського руху можна побачити спільні тенденції і фазовий збіг. Напрями і форми діяльності українських церков у громадській сфері аналогічні ранньому етапу європейського протестантизму, для якого було характерним зосередження на суспільно-політичних проектах. Є відповідності також між сучасним рівнем розвитку західного протестантизму і прогресивними тенденціями в українських євангельських церквах - спроби віднайти нові форми церковного служіння в плюралістичному соціумі, стати складовою громадянського суспільства, усвідомити себе в масштабах євангельського християнства.

На тлі глобальних соціокультурних трансформацій український євангельський протестантизм переживає структурну кризу і переосмислення соціально-богословської позиції. Свідома ідентифікація євангельської церкви як національної і водночас відновлення історично-культурних зв'язків з парадигмою європейської Реформації перетворюють її на значущого суб'єкта релігійного та суспільного життя України. Через «розрізнення» політичного і релігійного, суспільного й особистого можлива невимушена релігійно-конфесійна ідентифікація вільних спільнот, що в сукупності утворюють громадянське суспільство. У сучасній соціокультурній ситуації протестантизм стає важливим чинником розбудови громадянського суспільства в Україні та її входження до європейського цивілізаційного простору. У третьому підрозділі аргументовано, на основі документальних матеріалів, висновується теза про еволюцію євангельського протестантизму у напрямі соціалізації та громадської активності. Зазначається, що євангельський протестантизм стає вагомими чинником у контексті сучасних демократичних реформ та розвитку громадянського суспільства в Україні.

У висновках підбито підсумки дослідження, викладено здобуті результати комплексного релігієзнавчого аналізу зв'язків європейського та українського протестантизму в контексті сучасних соціокультурних трансформацій. У дисертації наведені теоретичні узагальнення, постановка нової наукової проблеми та її можливі концептуальні розв'язання, які відображені у висновку, що феномен українського євангельського протестантизму є автентичною формою сучасної релігійності українського суспільства і воднораз релевантним способом актуалізації парадигми європейської Реформації в сучасному контексті.

При аналізі специфіки відображення архетипів Реформації в українському євангельському протестантизмі зроблено також низку інших теоретичних висновків:

- європейська Реформація стала ідейною основою виникнення і розвитку українського євангельського протестантизму. Адекватне розуміння феномену останнього можливе через реконструкцію історичних, культурних, богословських зв'язків між європейським та українським євангельським рухом;

- український євангельський протестантизм як об'єкт дослідження є синтетичним конструктом, а як соціальний феномен опосередкований внутрішніми та зовнішніми чинниками, тому сутнісні характеристики українського євангельського протестантизму можуть бути розкриті в розширеному історико-культурному та кроскультурному (європейсько-українському) контексті. На формування богослов'я українських євангельських церков впливають східна (православна) і західна (протестантська) християнські традиції, їх творчий неосинтез становить актуальне богословсько-культурне завдання;

- ідентичність віросповідних засад європейської Реформації і українського євангельського протестантизму не суперечить специфікації соціокультурних проявів віровчення і служіння церкви в різних культурно-історичних контекстах, оскільки специфіка соціально-богословської позиції і соціальної еволюції українського євангельського протестантизму узгоджується з базовими принципами парадигми Реформації, відтак, ідентичність українського євангельського протестантизму є комплексною та складною, в якій поєднуються національні, соціальні, культурні та власне богословські аспекти. Специфіка відображення загальнопротестантських принципів європейської Реформації в українському євангельскому протестантизмі полягає перш за все у способі відносин між помісною та вселенською церквою, між локальним та загальноісторичним, між національним та релігійним, між східною та західною християнськими традиціями;

- в парадигмі європейської Реформації було закладено релігійну інтерпретацію суспільних трансформацій, сформульовано євангельські принципи цілісної картини світу, адекватної для сучасності, які стали керівними імперативами не тільки у церковній практиці, а й у повсякденності, економічних відносинах, культурі, політиці. Для євангельського протестантизму в Україні характерна подібна когерентність релігійних і соціальних процесів. Відмінність у тому, що в Україні Реформація представлена, головним чином, євангельським протестантизмом, який в умовах постійних переслідувань замкнувся у межах власної субкультури та особистого благочестя, а отже, не мав значного впливу на суспільні процеси. Боротьба за виживання у часи царського та радянського режимів зумовила негативні особливості соціально-богословської позиції українських протестантів - асоціальність, маргінальність, контркультурність та позитивні - нонконформізм, народність, простоту форм;

- ідентичні віросповідні засади європейської Реформації й українського євангельського протестантизму знаходять різні соціальні форми впливу на суспільство і соціокультурний контекст. Особливості соціально-богословської позиції українських євангельських церков зумовлені історичними умовами, впливами православної культури, логікою богословського дискурсу;

- специфіка відображення богословських принципів в соціальній організації українського євангельського протестантизму полягає в наступних домінантах: народність; субкультурність; аполітичність (незаангажованість); примат внутрішнього, індивідуального, локального, помісного;

- при типологізації основних християнських конфесій як соціальних типів євангельський протестантизм вирізняється демократизмом, повагою до індивідуалізму, раціоналізацією релігійного досвіду, прагматизмом;

- радикальні суспільні трансформації, пов'язані з розпадом СРСР і набуттям незалежності, змінили не тільки соціум, а й місце та роль церкви в ньому. Демократичні процеси відкрили для протестантської спільноти можливості свідомої соціалізації та нової ідентифікації. Від того, що стане головним орієнтиром розвитку - досвід власного минулого та культурні впливи радянської доби чи принципи та ідеали європейської Реформації, - залежить формування нового суспільного образу українського євангельського протестантизму;

- динаміка розвитку євангельського протестантизму визначається як логікою богословських та практично-церковних процесів, так і впливом об'єктивно-історичних трансформацій суспільного контексту. Напруженість між цими чинниками призводить до реформації соціально-богословських позицій та ідентичності євангельського протестантизму в українському соціумі. Український євангельський протестантизм має значущий соціальний потенціал для розбудови громадянського суспільства, обумовлений як богословськими принципами, так і динамікою об'єктивної суспільно-політичної ситуації в пострадянському просторі, що вимагає враховувати його як впливовий фактор соціокультурного і суспільно-політичного життя в контексті європейського вибору України.

-

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографія

Черенков М.М. Європейська Реформація та український євангельський протестантизм. Генетико-типологічна спорідненість і національно-ідентифікаційні виміри сучасності. - Одеса: Християнська просвіта, 2008. - 566 с.

Статті у фахових наукових збірниках і часописах:

Черенков М.Н. Идеи перманентной реформации в евангелическом протестантизме // Наука. Релігія. Суспільство. - 2004. - №3. - С. 99-108.

Черенков М.Н. Паскаль на «весах Иова». Апология адогматики // Sententiae. Альманах наукових праць Паскалівського товариства. - 2004. - С. 45-54. 

Черенков М.М. Реформація та протестантизм: сучасні інтерпретації // Нова парадигма. - 2005. - Вип. 44. - С. 94-101.

Черенков М.М. Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення // Культура народов Причерноморья. - 2005. - №57, Т.2. - С. 134-137.

Черенков М.Н. Американский протестантизм как социальный тип // Наука. Релігія. Суспільство. - 2005. - №1. - С. 67-76.

Черенков М.Н. Формування протестантської антропології: соціально-психологічний контекст // Наука. Релігія. Суспільство. - 2005. - №2. - С. 92-99.

Черенков М.Н. К христианским интерпретациям человека постмодерна // Інтелект. Особистість. Цивілізація. - 2005. - №3. - С. 41-49.

Черенков М.М. Євангельський протестантизм в плюралістичному суспільстві. «Нова соціологія» релігії Ж.-П. Віллема // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 7. - 2006. - № 10 (23). - С. 8-14.

Черенков М.М. Протестантське «Sola» як принцип соціальних відносин // Українське релігієзнавство. - 2006. - №42. - С. 20-28.

Черенков М.М. Український євангельський протестантизм: соціокультурні трансформації і проблема ідентичності // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 7. - 2007. - № 11 (21). - С. 87-92.

Черенков М.М. Відродження, гуманізм, Реформація: соціокультурний інтертекст // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 7. - 2007. - № 15. - С.10-16.

Черенков М.М. Європейська та українська Реформація як історія і проект: драгомановські студії // Українське релігієзнавство. - 2007. - №43. - С. 148-154.

Черенков М.М. Протестантизм у системі міжконфесійних відносин в Україні // Релігійна свобода. - 2007. - №11. - С. 106-110.

Черенков М.М. Антиномії релігійного і національного в соціально-богословській позиції українського євангельського протестантизму // Українське релігієзнавство. - 2007. - №44. - С. 199-204.

Черенков М.М. Українське християнство та «європейський вибір»: до проблеми ідентичності // Мультиверсум. - 2007. - №61. - С. 175-185.

Черенков М.М. Особливості формування соціальної позиції українського євангельського протестантизму (соціально-філософський аналіз) // Мультиверсум. - 2007. - №62. - С. 176-186.

Черенков М.М. Соціокультурний вплив ідей Реформації на соціально-богословську ідентифікацію українського євангельського протестантизму // Мультиверсум. - 2008. - №67. - С. 3-10.

Черенков М.М. Від ізоляционізму до «входження у світ»: соціально-філософські рефлексії трансформаційних процесів в українських євангельських церквах // Мультиверсум. - 2008. - №70. - С. 237-247.

Черенков М.М. Перспективи діалогу євангельських протестантів з християнами інших конфесій України // Релігійна свобода. - 2008. - №12. - С. 113-115.

Черенков М.М. Євангельське християнство як релігійний та соціальний феномен у постмодерному дискурсі // Релігійна свобода. - 2008. - №13. - С. 264-269.

Черенков М.М. Проблеми міжцерковних відносин в українському євангельському протестантизмі // Релігійна свобода. Спецвипуск - 2008: Теоретичні і практичні виміри оптимізації міжконфесійних відносин. - 2008. - С. 103-107.

Черенков М.М. Трансформації соціально-богословської позиції українського євангельського протестантизму // Українське релігієзнавство. - 2008. - №45. - С. 135-141.

Черенков М.М. Особливості філософсько-богословського діалогу як чинники соціальної позиції українського євангельського протестантизму // Українське релігієзнавство. - 2008. - №47. - С. 91-99.

Черенков М.М. Перспектива розвитку євангельського протестантизму в українському соціумі // Українське релігієзнавство. - 2008. - №48. - С. 215-229.

Черенков М.М. Український євангельський протестантизм у транзитному суспільстві: внутрішні трансформації та суспільні виміри // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 414-415. Філософія. - Чернівці: «Рута», 2008. - С. 203-208.

Черенков М.Н. Особенности рецепции европейской Реформации в украинском евангельском протестантизме // «Філософія. Культура. Життя». Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 30. - 2008. - С. 246-254.

Черенков М.Н. Украинский евангельский протестантизм и парадигма европейской Реформации: разрывы и связи // «Філософія. Культура. Життя». Міжвузівський збірник наукових праць. Спеціальний випуск. - 2008. - С. 85-95.

Український євангельський протестантизм: парадигма Реформації в сучасному контексті // Релігійна свобода. - 2009. - №14. - С. 139-145.

Публікації в інших виданнях:

1 Cherenkov M. Secularization as a Social-Philosophical Problem // Theological Reflections. - 2006. - №6. - Pp. 174-184.

2 Черенков М.Н. Идея Реформации сегодня // Богомыслие. Альманах Одесской богословской семинарии. - 2007. - №11. - С. 11-27.

3 Черенков М.М. Євангельські церкви в демократичному суспільстві: форми існування, напрями діяльності // Релігія та соціум. - 2008. - №1. - С. 119-124.

4 Черенков М.М. Євангельське християнство: світові тенденції та українські реалії // Релігійна панорама. - 2008. - №11. - С. 37-39.

5 Черенков М.М. Протестантизм як рафіноване християнство // Релігійна панорама. - 2008. - №12. - С. 70-72.

6 Черенков М.М. Церква та суспільство у роки Другої світової війни: до питання про відповідальність // Софія. Культурологічний журнал. - 2008. - №6. - С. 127-134.

7 Черенков М.Н. К вопросу об исторической судьбе интеллигенции протестантских общин России // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: ДДІШІ, 2000. - С. 102-103.

8 Черенков М.Н. О необходимости прояснения смысла протестантской проповеди // Протестантское богослужение: проблемы и перспективы. Вып. 1. - Заокский: Заокская духовная академия, 2002. - С. 56-61.

9 Черенков М.Н. Современный протестантизм: от истории к идее // Протестантизм и протестанты в России: прошлое, настоящее и будущее. Вып. 2. - Заокский: Заокская духовная академия, 2004. - С. 353-356.

10 Черенков М.Н. Опыт «теологии освобождения» и проблемы становления отечественного богословия // Феномен евразийского протестантизма. Материалы конференции Богословского общества Евразии. - Одесса: БОЕ, 2003. - С. 51-58.

11 Черенков М.Н. Протестантизм и православная традиция // Христианство и мировая культура. - СПб.: СПХУ, 2004. - С. 105-111.

12 Черенков М.Н. Экология и феминизм в современной теологии // Людина. Світ. Культура. - К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. - С. 666-667.

13 Черенков М.Н. Гуманистические интенции отечественного протестантизма // Гуманізація вищої освіти: філософські виміри. - Суми: СумДУ, 2004. - С. 221-223.

14 Черенков М.Н. О современных адогматических прочтениях христианского богословия // Гуманізація вищої освіти: філософські виміри. - Бердянськ, 2005. - С. 101-103.

15 Черенков М.Н. Проблема религиозно-философского синтеза в современном протестантском богословии // Знание и вера. Материалы международной конференции. - СПб: Высшая религиозно-философская школа, 2005. - С. 67-70.

16 Черенков М.Н. Православие и протестантизм в Украине: трудный путь к диалогу // Філософія. Культура. Життя. Спеціальний випуск. - 2006. - С. 214-216.

17 Черенков М.М. Проблема релігійно-конфесійної ідентичності в Україні // Ідентичність у сучасному соціумі. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. - Донецьк: Юго-Восток, 2006. - С. 319-321.

18 Черенков М.Н. Евангельская вера в постатеистических сообществах // Христианское сообщество России: критический самоанализ на фоне духовной ситуации времени. Материалы круглого стола 27 апреля 2007 г. / Под ред. Черенкова М.Н. - М.: Духовное возрождение, 2007. - С. 13-17.

19 Черенков М.М. Основні тенденції розвитку євангельських церков в Україні: емпірічні матеріали та соціологічні дослідження соціальних трансформацій // Релігійний досвід і толерантність. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції до дня толерантності ЮНЕСКО. - Дніпропетровськ: НГУ, 2008. - С. 58-60.

20 Черенков М.Н. Формирование социально-богословской идентичности евангельского движения в России // Материалы научно-богословской конференции «140 лет российскому баптизму. Прошлое, настоящее, перспективы». - М.: Российский союз ЕХБ, 2008. - С. 83-95.

21 Черенков М.М. Інституалізація богословської освіти в Україні: досвід регіонального і рецепція західної освітньої парадигми // Імплементації західних освітніх стандартів в пострадянських країнах. Матеріали міжнародної наукової конференції. - К.: АПН України, 2008. - С. 79-80.

22 Черенков М.Н. Европейская Реформация и евангельский протестантизм в России: как вечные истины воплощаются в историко-культурном контексте // Международный симпозиум «Путь, истина и жизнь», Альманах. - Курск: Издательство Курского института менеджмента, экономики и бизнеса, 2008. - С. 71-77.

23 Черенков М. Украинский евангельский протестантизм: социально-богословская идентичность в системе общественно-церковных отношений // Религия и гражданское общество: кризис идентичности и новые вызовы постсекулярного общества. Материалы VII международного семинара. - Севастополь: НПЦ ЭКОСИ, 2008. - С. 145-148.

АНОТАЦІЯ

Черенков Михайло Миколайович. Європейська Реформація та український євангельський протестантизм: ідентичність віросповідних засад, особливості соціокультурних трансформацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство.

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України (Відділення релігієзнавства), Київ, 2009.

Дисертація є цілісним релігієзнавчим дослідженням, в якому здійснено компаративний аналіз фундаментальних принципів європейської Реформації і віросповідних засад українського євангельського протестантизму, а також специфіки відображення спільних богословських засад у соціальній позиції останнього. Євангельські церкви поєднують в своїй соціальній позиції східні та західні традиції і виступають чинником крос-культурного богословського синтезу, інкультурації ідей європейської Реформації в православній культурі. Секуляризація протестантських церков в Європі і Америці викликає негативну реакцію українських протестантів, які шукають свою ідентичність між традиціоналізмом і західним модернізмом. Євангельські церкви в Україні досі зберігають риси маргінальної субкультури і лише вибудовують нову ідентичність. Сучасні тенденції соціально-політичного розвитку євангельського протестантизму знаходять пояснення в контексті євроантлантичної інтеграції України, розбудови її громадянського суспільства та налагодження партнерських відносин між державою та церквами.

Ключові слова: парадигма Реформації, український євангельський протестантизм, соціально-богословський архетип, культурно-історичні форми, соціальний євангелізм, консерватизм, соціалізація церкви.

АННОТАЦИЯ

Черенков Михаил Николаевич. Европейская Реформация и украинский евангельский протестантизм: идентичность вероучительных оснований, особенности социокультурных трансформаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.11. - религиоведение.

Институт философии имени Г.С. Сковороды Национальной академии наук Украины (Отделение религиоведения), Киев, 2009.

Диссертация представляет результаты комплексного исследования специфики отражения парадигмы европейской Реформации в украинском евангельском протестантизме; оригинальный сравнительный анализ позволил выявить их общие и особенные черты. Показано, каким образом самосоотнесение с различными социокультурными пространствами определяет специфику комплексной идентичности евангельских церквей. Общины, ориентирующиеся на образцы советской эпохи, воспроизводят их в постсоветском культурном коде с ярко выраженной контркультурной направленностью по отношению к европейскому коду. Для консервативных евангельских церквей исходной является дуалистическая установка в отношении к миру, когда церковь противопоставляет себя обществу, в то же время современные украинские протестантские церкви предпочитают говорить не столько о «внешнем мире», сколько о «вхождении в мир», т.е. о преодолении субкультурности и демаргинализации церкви. Исторически и концептуально обосновано, что протестантская идентичность включает элементы реформаторского богословия, западной культуры, демократии как социальной теории, но при этом евангельский протестантизм является самобытным, почвенным духовным движением, укорененным в отечественной истории. Интенция на преодоление субкультурности, маргинальности, закрытости раскрыта как богословская, миссионерская, и социально-политическая задача самих евангельских церквей, реализация которой оказывается связанной с новым прочтением идей и принципов Реформации. Проанализированы архетипичные и современные концепции европейской Реформации и особенности ее проявления в украинском евангельском протестантизме, существенное влияние на которых оказали запросы и религиозные процессы в Украине.

Представлены новые образы евангельского протестантизма, становлению которых способствовали развертывание демократических процессов и активная социализация евангельских церквей в украинском обществе. Значительное внимание уделено также возможным способам инкультурации идей европейской Реформации украинским евангельским протестантизмом как самобытным национальным духовным явлением, которое открыто в динамике межкультурного и межцерковного диалога. Освещены особенности формирования богословия и социальной позиции украинского евангельского протестантизма, основные этапы развития протестантских обществ и их социализации в украинском обществе, проблемы социально-богословской идентификации на современном этапе развития и трансформации евангельского протестантизма в украинском социуме. Охарактеризованы основные тенденции социально-политического развития евангельского протестантизма в контексте евроатлантической интеграции Украины, построения гражданского общества и налаживания в Украине партнерских отношений между государством и евангельскими конфессиями.

Ключевые слова: парадигма Реформации, украинский евангельский протестантизм, социально-богословский архетип, культурно-исторические формы, социальный евангелизм, консерватизм, социализация церкви.

SUMMARY

Cherenkov Mykhailo. The European Reformation and Ukrainian evangelicals: theological identity and social transformations. - Manuscript.

Thesis for awarding the degree of the Doctor of Philosophical sciences, Specialization 09.00.11 - Religious studies

H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, National Academy of Sciences of Ukraine (Religious studies department), Kyiv, 2009.

The thesis for acquiring the scientific degree of the Doctor of Philosophical sciences represents an integral comparative study in European and Ukrainian evangelical Protestantism, their beliefs and dogmatic reflection in evolution of social and cultural forms. Evangelical churches, which combine both Eastern and Western Christian traditions, could become the catalyst for a cross-cultural, theological synthesis and contextualization of Reformation ideas in an Orthodox culture. The secularization of protestant churches in Europe and America is evoking rejection from post-Soviet evangelical believers who are looking for a true middle ground between traditional religion and Western modernism. Evangelical churches in the Ukraine still retain the features of a marginalized sub-culture and searching for a new social and theological identity. Last time problem of religious identity and relations between evangelicals and state must be characterized in context of european integration of Ukraine, enlarge civil society and partnership between different churches.

Key words: Reformation paradigm, Ukrainian evangelicals, social and theological archetype, cultural and historical forms, social evangelism, conservatism, church socialization.

Размещено на Allbest.ru

Размещено на Allbest.ru

Размещено на Allbest.ru