Англіканство в його історії і сучасних трансформаціях: традиціоналістські і модерністські тенденції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди

Національної Академії наук України

ВІННІЧЕНКО ОКСАНА ЯРОСЛАВІВНА

УДК 283 (410.1)

АНГЛІКАНСТВО

В ЙОГО ІСТОРІЇ І СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЯХ: ТРАДИЦІОНАЛІСТСЬКІ І МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ

Спеціальність 09.00.11 - релігієзнавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії

імені Г.С.Сковороди Національної Академії наук України

Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор

Колодний анатолій миколайович,

Заст. директора - керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (м. Київ).

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук

ЧЕРЕНКОВ Михайло Миколайович,

директор гуманітарних програм Донецького християнського університету, віце-президент Асоціації «Духовне відродження» (м. Донецьк).

кандидат філософських наук

СПИС Ольга Анатоліївна,

старший викладач кафедри гуманітарних та суспільних наук Державного економіко-технологічного університету транспорту (м. Київ).

Захист відбудеться « 10 » грудня 2010 р. о 14.00 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розісланий « 9 » листопада 2010 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук,

доцент бучма о.в.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Англіканська церква після століть свого складного, але яскравого функціонування в історії британців й інших народів переживає глибинну інституційну та богословську кризу, яка фактично призвела до її розколу, що дає підстави деяким експертам заявляти про вичерпність віросповідного (теоретичного), організаційного й обрядово-культового (практичного) потенціалу англіканства. Така ситуація в багаторічно стабільній державній церкві не може не цікавити дослідників релігійних процесів, не кажучи вже про самих вірян, в житті яких постало важливе питання: прийняти і погодитися із нововведеннями останньої чверті ХХ століття чи відродити в усій повноті ту традиційність з властивою їй спадкоємністю і стійкістю поколінь, яка, хоч і була дещо знівельована історичними хвилями революцій, воєн, етнічних чисток, але зберегла своє значення для ідентифікації британців. І в самій англіканській церкві, і в усьому британському суспільстві не склалося єдиної думки щодо теологічно-організаційного майбутнього англіканства. Тут виразно представлені як консервативно-традиціоналістські, так і ліберально-модерністські підходи, що вимагають вчасного дослідження.

Феномен англіканства є складним в силу тих історичних подій, які зумовили і визначили особливості цієї релігії. Англіканство культивувало християнський гуманізм, прагнучи зафіксувати принципову рівність всіх людей перед Богом - незалежно від їх віку, статі, походження, етнічних коренів та суспільного стану. Ідея братства всіх віруючих як їх єдиної долі та життєвих засад і досі постає однією із найбільш привабливих рис англіканства. В основі англіканського світогляду знаходиться вчення про людину, зміни якого відображають соціально-культурні трансформації епохи. Англіканство за своєю суспільною природою є невід'ємною складовою соціального життя Великої Британії та Північної Ірландії, США, Канади, Австралії і Тасманії, Південної та Західної Африки, Індії, Пакистану, Бірми і Цейлону, Нової Зеландії; воно пов'язане із усіма структурними елементами соціуму, тому може або істотно сприяти їх розвитку, або ж навпаки - заважати. Пізнання цього духовного досвіду багатьох поколінь віруючих різних країн сприятиме збагаченню християнського світу.

Особливе зацікавлення викликає англіканство в умовах глобалізації, яка формулює перед ним, як і перед будь-якою іншою християнською конфесією, багато викликів, одним з яких є проблема власної ідентичності та самобутності. Для англіканства важливо не

тільки вписатися в сучасний глобальний контекст християнства, але й відстояти свою унікальність, зберегти оригінальність в універсалізованому християнстві.

Актуальність даного дослідження обумовлює факт ліберальних нововведень в англіканському співтоваристві. Відсутність чіткого і всіма визнаного богословського віровчення, історично тісний зв'язок церкви з світським життям і владою, а також вплив на релігійне життя секулярних процесів Західної Європи - все це веде до зміни суспільних традицій і необхідних перетворень в лоні англіканства. Розгляд релігійних нововведень через призму цих процесів дозволить визначити сучасні тенденції і напрям еволюції цієї християнської конфесії.

Таким чином, в сфері релігієзнавчого вивчення англіканської церкви найбільшу актуальність представляють три кола питань: теоретико-методологічне (визначення місця англіканської церкви в системі християнських конфесій, а також аналіз специфічних рис віровчення, культової практики та організаційної структури церкви), філософсько-теологічне (аналіз богословсько-церковних трансформацій в англіканстві: модерністські і традиціоналістські концепції, вивчення основних релігійних напрямів англіканства, виявлення їх особливостей і перспектив розвитку) і діяльнісно-практичне (з'ясування ролі англіканства в міжхристиянському діалозі, в екуменічних прагненнях вселенської христової церкви, в формуванні ставлення до інших релігій). Розгляд цих питань в їх єдності і взаємозумовленості дає змогу об'єктивно і всебічно представити еволюцію англіканства як християнської конфесії.

На відміну від закордонних досліджень, які представляють багаторічну традицію вивчення англіканства в його історії та сучасності, в його богословських і соціальних, обрядових та діяльнісних аспектах (Кр.Хей, П.Ейвіс і Р.Райт, Дж.Розенталь і Н.Кьюрі, К.Хілсон-Сміт, Р.Вільямс, X.Александер, Дж.Боссі, А.Дьюрс, І.Емерсон, Дж.Мормен, А.Ніколс, А.МакГрат, Ст.Сайкс, П.Колінсон, Дж.Мартін, Дже.Бентлі, Б.Кайє, В.Хантінгтон, К.Вард та ін.), російських дослідників (В.Гараджа, Ю.Кімєлєв, Л.Козиренко, О.Мень, А.Потєхін, Н.Ревуненкова, Т.Супрун, А.Третьяков, С.Філатов, А.Чанишев), вітчизняне релігієзнавство не зацікавилося останнім як самостійним об'єктом наукового аналізу. Крім поодиноких публікацій І.Бражника, С.Головащенка, Н.Дудар, Є.Дулумана, В.Єленського, О.Кисельова, В.Любащенко, В.Михайловського, О.Сахновського, С.Саннікова, О.Спис, В.Титаренко, В.Франчука, М.Черенкова, П.Яроцького, де фрагментарно згадується англіканство як протестантська течія при розгляді загальної історії християнства, обрана тема залишається фактично не розкритою.

Мета і завдання дослідження випливають з актуальності теми. Метою дисертації є визначення впливу традиціоналізму та модернізму на формування особливостей англіканства як християнської конфесії на основі комплексного філософсько-релігієзнавчого аналізу в його історії і сучасних трансформаціях.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати наступні завдання:

· на основі аналізу модерністських і традиціоналістських тенденцій в сучасному англіканстві окреслити ступінь розробки проблеми та виокремити різні дослідницькі позиції в її дослідженні;

· показати специфіку англіканської церкви та її віровчення, концептуалізувати феномен англіканства як своєрідної християнської конфесії;

· виявити важливість одночасного формування англійської нації в Англії та розвиток народної релігії в цій країні;

· з'ясувати причини виникнення та існування високої, низької і широкої церков в англіканстві та виокремити їх особливості;

· виявити чинники трансформації сучасного англіканства, які відображаються в його віросповідних засадах, культі, обрядах та діяльності;

· розглянути стан англіканства в умовах глобалізації та визначити причини духовної та організаційної кризи церкви;

· проаналізувати вплив місіонерської діяльності англіканської церкви як чинника її трансформації;

· на основі виявлення поліконфесійності англіканства з'ясувати і визначити його основні напрямки;

· спрогнозувати перспективи існування англіканства в сучасному світі.

Об'єктом дослідження є англіканство як християнська конфесія.

Предметом дослідження постає англіканство в його історії і сучасних трансформаціях, виявлених через традиціоналістські та модерністські аспекти в його функціонуванні.

Методи дослідження. При висвітленні теми дослідження зазначені завдання висвітлюються та аналізуються на основі комплексного філософсько-релігієзнавчого аналізу, який дав цілісне уявлення про англіканство як християнську конфесію в її історії та сучасних трансформаціях, що стало можливим завдяки послідовному дотримуванню принципів історизму. Основними наслідками застосування принципу історизму в дисертації є: з'ясування витокових особливостей англіканської церкви, становлення її віровчення в координатах традиціоналізму і модернізму, наукове прогнозування розвитку обох тенденцій в сучасному англіканстві.

Виділити спільні риси та відмінності стану англіканства в різні історичні епохи - від моменту становлення до існування в умовах глобалізації - дозволив компаративний метод. При з'ясуванні витоків, сутнісного змісту, провідних складових формування англіканської церкви та становлення її віровчення дисертант послуговувався системно-структурним і структурно-функціональним методами.

Метод систематизації та узагальнення дозволив виокремити конкретні результати дисертаційного дослідження і зробити авторські теоретичні узагальнення.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні англіканства як окремої християнської конфесії, яка формувалася історично під впливом двох тенденцій розвитку християнства - традиціоналістcької і модерністської, що в одні періоди взаємовиключали, а в інші - взаємодоповнювали одна одну, а це сприяло перетворенню Англіканської церкви на унікальне явище, яке постало як національна церква, утвердилося як імперська ідеологія, віднаходило адекватні відповіді на виклики різних епох, зазнало ідейного розколу і занепаду віри в ситуації культурного багатоманіття сучасної Великої Британії, врешті опинилось перед небезпекою втрати своєї релігійної ідентичності взагалі і необхідності адаптації до соціокультурних вимог сучасності.

У дисертаційному дослідженні сформульовані та обґрунтовані наступні положення, що виносяться на захист:

· Аналіз різних дослідницьких позицій щодо традиційного англіканства, які дають уяву про рівень розробки проблеми в полінауковому гуманітарному дискурсі, дав змогу з'ясувати, що обмеженість доступу та недостатня кількість перекладних джерел і літератури спричинило те, що англіканство фактично відсутнє в українському науковому просторі, де панують застарілі стереотипи щодо його сутності та еволюції; застосування новітніх інформаційних і комунікативних технологій компенсувало авторові труднощі, пов'язані з нестачею інформаційних ресурсів. В результаті вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури, на основі експертних оцінок виокремлено два протилежних підходи до англіканства: 1) як до одного з протестантських напрямів християнства і 2) як до самостійної християнської конфесії.

· Англіканська церква є національною церквою англійського народу, етно-державне формування якого збіглося в часі із духовним самоусвідомленням англосаксів. Англіканство перетворилося на націовідрізняльний, етноформуючий і етноконсолідуючий чинник, що заклав не тільки основи своєрідної суспільної системи Нового часу, але й прообраз сучасного суспільства у Великій Британії. Особливості формування англіканства та його дослідження дають підстави вважати англіканство самодостатнім історично зумовленим конфесійним феноменом, з виразними ідентифікаційними ознаками в глобалізованому світі, чия релігійна багатоманітність виявилася загрозливою для релігійної гомогенності британців.

· Англіканство справилося із своєю історичною місією, поширюючи свою культуру на інші території і народи, прирощуючи славу англійської корони, претендуючи на особливий статус серед інших християнських народів і церков. Але англіканство не встояло перед мультикультуральністю і світоглядним плюралізмом, воно не перетворилося на ту універсальну релігію, яка здатна духовно охопити, інкультурувавшись в інші контексти, всі народи, які населяють Британську імперію. Сучасний стан англіканства характеризує глибока криза. На відміну від колишнього поділу англіканства на низьку і високу церкву, нинішня прірва утворилася між модерністами і традиціоналістами, які по-різному бачать і сучасне, і майбутнє життя церкви.

· Унікальність англіканської моделі сформована: а) острівним проживання та історичним корінням етносу, б) відчуттям і усвідомленням незалежності як матірної культури, в) гнучкістю та відкритістю до нового, привнесеного, чужоземного, але в той же час здатністю до толерантності по відношенню до нового як механізму запозичення та адаптації іноземних ідей для власного розвитку, г) багатоманітністю форм етнічних релігій, відсутністю ексклюзивності та претензії на особливий статус якоїсь одної, окрім установленої англіканської. Етнічні релігії в процесі формування етносу стають і формою, і механізмом, і засобом етнічного самовідтворення.

· Сучасний стан англіканської церкви - це результат дії різноманітних факторів, як глобального, так і локального масштабу, що призвели до істотних змін в церковному житті англікан, в характері їхньої релігійності. Остання характеризується своєю світоглядною, соціальною специфічністю, що проявлено в: а) унікальному злитті природного і надприродного світу, наданні сакрального статусу всім явищам матеріального світу, максимальне оприроднення сакрального світу та сакралізація світу природного, особлива шанобливість до обох світів; б) соціалізація в англіканстві пішла шляхом індивідуалізації та механічної суми і зв'язку індивідів, людина відчуває себе частиною організму, який є результатом складного переплетення соціальних і природних підвалин.

· Англіканська церква, опинившись сьогодні перед непростими викликами глобалізації, знаходиться на межі або розчинення в уніфікованому і секуляризованому світі, або відродження традиційності та історично обумовленої церковної ідентичності.

· Національна церква Англії є першою, але не єдиною англіканською церквою. Колонізація та місіонерство сприяли поширенню англіканства у багатьох регіонах світу. Саме англіканське місіонерство, спираючись на колоніальну міць своєї країни, створило існуючу зараз англіканську співдружність, яке опирається на об'єднання, що укріплює його і яке перебуває під безпосереднім впливом церкви Англії. Розширення Британської Імперії в XVIII - XIX століттях одночасно призвело до розширення адміністративних кордонів церкви.

· В сучасних умовах англіканство є самостійним напрямом в християнстві, а не течією в рамках протестантизму, чиє становлення тісно пов'язане з історією взаємин англійської монархії і Римо-католицької церкви і відображає розвиток релігійної ситуації в Європі і світі, реагує на періоди загострення криз усередині католицизму і протестантизму, а сучасний етап життя англіканських церков відповідає глобалізаційним та інтеграційним процесам, характерним для сьогоднішнього християнства.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно через введення в науковий обіг англомовних джерел і праць зарубіжних вчених актуалізує зацікавленість українського релігієзнавства англіканством як самостійною течією в християнстві, фокусуючись на сучасних процесах його розвитку. Результати дисертаційного дослідження створюють нову концептуальну основу розуміння англіканства, можуть слугувати допоміжним матеріалом в історичних, соціологічних і релігієзнавчих розвідках щодо релігії в умовах глобалізації, в т.ч. і в Великій Британії, що сприятиме розвитку знань про цю країну, глибшому розумінню англіканського феномену.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що отримані в ході його проведення матеріали і висновки не тільки сприяють розвитку релігієзнавчого знання, а й можуть бути використані науково-дослідними установами в подальшому дослідженні проблем християнства, а також у процесі викладання курсів релігієзнавства, теології, історії й соціології релігії та інших гуманітарних дисциплін у навчальних закладах. Текст стане корисним для практичної діяльності державних службовців, представників мас-медіа при формуванні бази даних про релігійні об'єднання та загальні уявлення про англіканську церкву в Україні.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення та наукові результати дослідження обговорювалися на методологічних семінарах та засіданнях кафедри філософії, суспільних дисциплін та іноземних мов Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевсього. Основні положення та наукові результати дослідження були апробовані на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Християнський ідеал милосердя на межі тисячоліть» (Тернопіль, 2005), «Релігія та церква в Україні» (Херсон, 2005-2006), «Новітні релігійні рухи в Європі та Україні» (Київ, 2006), «Релігія і суспільство: нові преференції» (Чернівці, 2006), «Релігія в контексті соціокультурних трансформацій України» (Київ, 2009), «Сім'я в умовах глобалізаційних процесів сьогодення» (Дрогобич, 2009), круглих столах «Історія релігій в Україні (Львів, 2005-2010), «Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій» (Чернівці, 2010), ХХ Міжнародному конгресі істориків релігії «Релігія як людський феномен» (Канада, 2010). За результатами участі в конференціях надруковано 4 статті (2.1 д.а.) у фахових виданнях, 3 статті (1.6 д.а.) у часописах та 2 тез (0.8 д.а.)

Публікації. Основні положення дослідження подаються у восьми наукових публікаціях, чотири з яких надруковано у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Мета і характер дослідження зумовили послідовність і логіку викладу матеріалу. У першому розділі досліджується сама проблема модернізму і традиціоналізму в сучасному англіканстві та її вивчення в межах гуманітарних наук. У другому розділі простежені ті соціальні, ментальні, культурні та духовні фактори, які вплинули на формування теології та ідеології англіканської церкви. Виявлені особливості у взаєминах між державною і церковною владою, наявність різних форм релігійності британців, що вилилося в існуванні трьох типів церков, дозволили визначити англіканство не тільки як посередній між католицизмом і протестантизмом феномен. Зосередженість на місіонерстві, завдяки якому викристалізувалися основні віросповідні засади англіканства, уможливило простежити богословсько-церковні трансформації в англіканстві у третьому розділі, де проаналізовано стан англіканської церкви в умовах глобалізації та вказано причини кризи сучасної англіканської духовності. У висновках узагальнені і концептуалізовані дослідницькі напрацювання дисертанта.

Таким чином, дисертація складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг роботи становить 201 сторінка, з них основна частина складає 177 сторінок. Список використаних джерел нараховує 335 позицій.

англіканство традиціоналізм модернізм

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються об'єкт, предмет, мета, завдання дисертації. Окреслюються наукова новизна, теоретико-методологічна основа, теоретичне і практичне значення роботи. Надаються дані про апробацію результатів дослідження, вмотивовується його структура.

Перший розділ дисертаційного дослідження «Проблема дослідження модернізму і традиціоналізму в сучасному англіканстві» присвячений аналізу ступеня розробки теми. Виокремлюються різні дослідницькі позиції в історіографії традиційного англіканства, проблемні питання вивчення англіканства в світовому та вітчизняному релігієзнавстві.

В цьому контексті наводяться концепції англіканських авторів, як ранніх (Т.Кранмер, Т.Мор), так і пізнішої доби (Т.Старкі, Д.Чік, Р.Морісон). Згадуються радянські дослідники, напр. М.Барга і Я.Вейша, які вважаються класиками вітчизняного дослідження англіканства. Аналізуються праці сучасних фахівців з культурної антропології, соціології релігії, історії, філософії, релігієзнавства. Визначаються використання та інтерпретація таких понять, як «Ecclesia anglicana», «народ», «нація», а отже «національна релігія», що мають історичну обумовленість.

Виокремлюються характер і особливості перебігу реформаційних процесів в Англії, котрі детально висвітлені у численних дослідженнях Дж.Тревельяна, С.Сказкіна, Ю.Саприкіна, В.Штокмар, С.Біндоффа, а також фахівців з історії теології О.Потєхіна, Б.Ріардона, І.Камерона. Аналізуються найбільш важливі теорії, через призму яких у більшості дослідників досить об'єктивно і скрупульозно розглядався вплив на англіканську церкву політичних, соціально-економічних, релігійних та інших факторів, які так чи інакше позначалися на ідеології англіканства. Разом з тим, встановлено, що поряд з релігієзнавчими відомостями і узагальненнями, автори не обійшлися без включення політичних й ідеологізованих моментів в оцінці віровчення і діяльності досліджуваної релігійної організації. З методологічної точки зору виявлено, що основний акцент робився на соціально-економічний контекст проблеми, тоді як інші аспекти порушувалися менш глибоко.

Інтерес вітчизняних дослідників пострадянської доби до англіканської церкви проявлявся у загальних статтях довідкового, підручникового характеру або впоодиноких розвідках з вивчення окремих сторін її громадського та релігійного життя. Роботи Є.Полякової, М.Стецкевич, А.Третьякова та ін., піднімали питання державно-конфесійних відносин в Англії, фінансування релігійної організації, а також тенденцій в канонічній практиці, зокрема, питання жіночого священства в англіканській церкві.

На підставі ретельного аналізу основних позицій, їх певного синтезу дисертант приходить до висновку, що найбільший перелік літератури, який торкається різних аспектів ідеології та діяльності англіканської церкви, опубліковано в англомовних виданнях. Праці таких істориків і релігієзнавців, як X.Александер, Дж.Боссі, П.Коллінсон, А.Дьюрс, І.Емерсон, Дж.Мормен, досліджують виникнення та еволюцію англіканської церкви, розвиток її догматичних засад і канонічного устрою, боротьбу різних напрямків англіканства, проблему свободи совісті в сучасній Англії.

У другому розділі «Реформація в Англії: формування англіканської церкви та становлення її віровчення в координатах традиціоналізму та модернізму» автор окреслює в теоретико-релігієзнавчому плані особливості формування англійської нації та розвиток народної релігії, розглядає історію ідей секуляризації й індивідуалізму, які готують ґрунт для Реформації, стають основою протестантського вчення в Англії. Показується вплив традиціоналізму та модернізму на формування особливостей англіканства як християнської конфесії, розкривається роль місіонерської діяльності англіканської церкви.

У підрозділі 2.1 «Формування англійської нації в Англії та розвиток народної релігії» наводиться низка понять та категорій, якими автор оперує для описання феномену формування нації Англії та національної церкви Англії - англіканської Ecclesia Аnglicana. Визначаються передумови і особливості становлення англійської нації та англіканської церкви і висвітлюються початкові стадії розвитку системи ідей англіканської церкви.

При ретельному аналізі встановлено, що релігія в Англії мала виразно державно-національний характер, а утворена нація тривалий час ідентифікувалася з церквою. Фактично поява першої сучасної нації, англійської, тісно пов'язана з формуванням першої національної церкви - англіканської.

У підрозділі 2.2 «Секуляризація в англіканській церкві як основа вираження реформаційних ідей» розглядаються причини та суть таких сучасних релігійних процесів, як секуляризація і релігійний ренесанс. Автор приходить до висновку, що традиціоналізм англіканського співтовариства забезпечений політичною роллю церкви, специфічним поєднанням секуляризації та традиційної релігійності. Тому приділяється безпосередня увага періоду Реформації, з часу якої кардинальні зміни охопили всі сфери державного і громадського життя Англії, закладалися основи сучасної англійської цивілізації, капіталістичного виробництва, англіканського співтовариства. Автор виявляє, що завдяки технічним нововведенням прискорилися темпи економічного розвитку, встановлюється, що великі географічні відкриття розсунули межі світу, завдяки їм почалася перша фаза створення глобальної цивілізації, прискорився процес формування національних ринків, англійського і світового.

Автор розкриває християнські основи суспільних цінностей свободи та особистості, які існували і в англійському суспільстві, розділеному на класи. В свою чергу резюмується, що ідейною основою Нового часу став світсько-раціоналістичний, по своїй головній спрямованості, світогляд.

Надалі автором встановлюється, що в створенні нової англійської ідеології брали участь, передусім, представники панівної еліти - дворянство, буржуа, освічена верхівка, міська інтелігенція, а також прогресивно мислячі діячі католицької церкви. На думку автора, це значною мірою зумовило елітарний передреформаційний характер, котрий пояснював саму специфіку англійської реформації. Висуваючи у центр особистість, діячі не тільки обґрунтовували нове бачення людини, а й пропонували відмову від церковно-аскетичного світогляду, встановлюючи нові засади ідей секуляризації; не лише зображали людину як творця власної долі, гідну особистого щастя, а й розхитували аскетичну релігійну мораль.

У підрозділі 2.3 «Вплив традиціоналізму та модернізму на формування особливостей англіканства як християнської конфесії» автором розглядається генезис англіканства від Реформації до нашого часу, а також інтерпретації англіканства як самостійного напряму в християнстві, а не течії в рамках протестантизму. Доводиться, що її становлення тісно пов'язане з історією взаємин англійської монархії і римо-католицької церкви, відображає розвиток релігійної ситуації в Європі і світі, реагує на періоди загострення криз усередині католицизму і протестантизму, а сучасний етап життя англіканських церков відповідає глобалізаційним і інтеграційним процесам, характерним для сьогоднішнього християнства.

Модернізм і лібералізм, під вплив яких попало все християнство, наприкінці XIX-початку ХХ століття з'явилися і в англіканстві, породивши там рух високої, низької та широкої церкви. Англіканство як самостійна течія в той час лише починає формуватися, шукаючи свою ідентичність між різними християнськими гілками.

У підрозділі 2.4 «Місіонерська діяльність англіканської церкви як чинник її трансформації і вияв віросповідних засад» автор доводить, що національна церква Англії являється першою, але згодом не єдиною англіканською церквою. Надалі встановлює, що колонізація та місіонерство сприяли поширенню англіканства у багатьох регіонах світу. Саме англіканське місіонерство, спираючись на колоніальну міць своєї країни, створило існуючу зараз англіканську співдружність.

Автор дійшов висновку, що велику роль у формуванні англіканства відігравали економічні та політичні результати географічних відкриттів, які надали змогу англіканству поширитись по всьому світу, тим самим впливаючи на різні аспекти життя країн і формуючи свою власну могутню і широкомасштабну колоніальну імперію в світі. При цьому англіканські церкви в певний момент розвитку суспільства стали індикатором готовності до перетворень у бік збільшення прав і свобод громадян. Так у своїй соціальній практиці євангельське англіканство акцентувало увагу на своїй опозиційності щодо офіційної релігії, протиставляло літургії спілкування, складності культу - простоту і безпосередність, а духовній ієрархії - неформальні міжособистісні стосунки.

У третьому розділі «Богословсько-церковні трансформації в англіканстві» англіканство розглядається автором в поліконфесійному середовищі, аналізуються різні типи відносин з іншими релігіями. Поєднання інституційного, релігійного і цивілізаційного аспектів ставить питання про подальший розвиток англіканства як специфічного релігійного типу, відмінного від інших церковних традицій та впливового суб'єкту міжрелігійного діалогу.

У підрозділі 3.1 «Стан англіканства в умовах глобалізації та криза англіканської духовності» автором показується, що сучасний стан англіканської церкви - це результат поєднання різноманітних факторів глобального і локального масштабу, що призвели до істотних змін в церковному житті англікан, в характері їхньої релігійності, поставили під питання традиційну ідентичність церкви. Виявлено, що невідповідність запропонованих англіканською церквою стратегій виходу із кризи очікуванням переважної більшості послідовників англіканства фактично поставили церкву на грань розколу щодо питання про редукцію чи повноту віровчення: погодитися із нововведеннями останньої чверті ХХ століття чи відродити в усій повноті ту традиційність з властивою їй спадкоємністю і стійкістю поколінь, яка хоч і була зметена історичними хвилями революцій, воєн, етнічних чисток, але зберегла своє значення для ідентифікації великобританців.

У підрозділі 3.2 «Модерністські і традиціоналістські концепції в сучасній англіканській церкві» автор аналізує модерністські і традиціоналістські тенденції, притаманні англіканству.

Автором інтерпретовано сучасний релігійний модернізм як рух міжцерковний і багатоликий, спрямований на вирішення головної проблеми традиційних церков - зробити їх традицію прийнятною для сучасної людини.

Пристосування релігії до сучасності відбувається за двома найважливішими напрямками. З одного боку, доводиться необхідність релігії для сучасної людини, озброєної науковими знаннями. З іншого боку, особливим напрямом релігійного модернізму стає соціальний напрям. Йдеться про прагнення представити релігію, зокрема англіканство, як найважливіший засіб оновлення суспільства, засіб вирішення гострих соціальних проблем сучасності. Власне релігійний зміст англіканської релігії якщо не заперечується зовсім, то, в усякому разі, відходить на задній план. Соціальні мотиви незрідка протиставляються ідеям бога, надприродного, дива як віджилим, застарілим, таким, що втратили своє значення концептам. Саме тому автор пропонує говорити про соціальне тлумачення віровчення як про один з різновидів англіканського релігійного модернізму.

У підрозділі 3.3 «Англіканська церква в поліконфесійному середовищі та пошуки шляхів порозуміння між різними релігіями» автор розглядає різноманітність позицій англіканської церкви щодо інших конфесій, розкриває послідовно екуменічний підхід англіканської більшості. Так, свідченням цього можна вважати наявність ряду парафій, котрі ввели систему open communion, згідно з якою в таїнствах дозволено брати участь будь-якому хрещеному християнину, який визнає догмат Трійці. Автором зазначається, що одним із знаменних явищ релігійного буття ХХ - ХХІ ст. є екуменічний діалог, актуальність якого обумовлена зростанням інтегруючої ролі церкви в суспільстві, необхідністю діалогу й співпраці між державою та релігійними організаціями, інтенсифікацією міжконфесійних відносин на тлі міжрелігійних конфліктів.

За всю історію Великої Британії відстежується, що саме специфіка організації релігійного життя вирізняла Англію як певний соціально-релігійний тип з-поміж інших країн континентальної Європи. Доведено, що до сьогоднішнього релігійного різноманіття в англіканській спільноті призвели релігійне дисидентство, імміграція етнічних меншин та нові релігійні рухи. Нинішній етап розвитку англіканства та різних релігійних конфесій характеризується прагненням до діалогу. До цього їх підштовхує глобальна ситуація множинності співіснуючих і конфліктуючих «релігійних світів».

З початку ХХ століття виникає питання про необхідність євангелізації у багатьох країнах світу, проголошується теза, що об'єднання церков закріпить і підсилить довіру до християнства.

Англіканські церкви включилися в сучасний екуменічний рух, що уможливлює реалізацію практичних запитів у напрямку стабілізації та толерантизації релігійно-церковного життя в сьогоденних умовах глобалізації і конфесійної поліфонії в англіканському співтоваристві, а врешті сприяє глибинному пізнанню загально християнських витоків і специфіки духовної парадигми англіканства.

У Висновках дисертації сформульовано основні результати дослідження. Автором було здійснено розгляд процесів становлення англіканської церкви та її віровчення, що визначили еволюцію англіканства як конфесійного феномену в контексті сучасних змін. Отримані результати дозволяють констатувати масштабні трансформації, що відбуваються в англіканстві та його соціальному контексті. З'ясовано, що англіканство не стало маргінальним явищем, не втратило свого культурного значення і соціального потенціалу внаслідок модернізації і глобалізації.

Успішна адаптація англіканства до соціокультурних вимог сучасності і активне його поширення на «глобальний Південь» доводять, що англіканство є значущим чинником формування релігійної ментальності й суспільного розвитку не тільки для британської, але й для світової спільноти. Англіканство займає видатне місце в духовній культурі сучасного людства, його виникнення й еволюція можуть розглядатися як приклад трансформації традиційної релігійності в умовах глобалізації та секуляризації сучасного західного суспільства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Борух О.Я. (Вінніченко О.Я.) Трансформаційні тенденції в англіканстві / О.Я. Вінніченко // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 291-292. Філософія: зб. наукових праць. - Чернівці.: Рута, 2006. - С. 94-99.

2. Вінніченко О.Я. Проблема жіночого священства в зарубіжному протестантизмі. / О.Я. Вінніченко // Українське релігієзнавство: бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ. - К., 2009. - № 50. - С. 145-152.

3. Вінніченко О.Я. Зростання радикальних настроїв у мусульманській діаспорі Великобританії на початку ХХІ століття: причини та наслідки. / О.Я. Вінніченко // Історія. Філософія. Релігієзнавство. - К., 2009. - № 2. - С.80-87.

4. Вінніченко О.Я. Англіканська церква в сучасному світі: проблеми та шляхи розв'язання. / О.Я. Вінніченко // Релігія та Соціум. Часопис. - Чернівці: Чернівецький національний університет, 2010. - №1(3). - С. 94-97.

5. Борух О.Я. (Вінніченко О.Я.) Ранній протестантизм у світовому та вітчизняному релігієзнавстві. / О.Я. Вінніченко // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Випуск ХІХ. - Херсон: Видавництво ХДУ. - 2005. - С. 62-65.

6. Борух О.Я. (Вінніченко О.Я.) Державно-церковні відносини у Великобританії: традиція і новації. / О.Я. Вінніченко // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Випуск ХХІІІ. - Херсон: Видавництво ХДУ. - 2006. - С. 12-19.

7. Вінніченко О.Я. Релігійний плюралізм і нові релігії в Англії. / О.Я. Вінніченко // Новітні релігійні рухи в Європі та Україні : матеріали круглого столу «Новітні релігійні рухи в Європі та Україні» (жовтень 2006). - К.: Світ знань, 2006. - С. 131-137.

8. Борух О.Я. (Вінніченко О.Я.) Християнський ідеал милосердя на межі тисячоліть / О.Я. Вінніченко // Науковий збірник. Християнське милосердя і світська емпатія: деонтологічний аспект: матеріали науково-практичної конференції. (7 жовтня 2005 р.) - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 43-46.

АНОТАЦІЯ

Вінніченко Оксана Ярославівна. Англіканство в його історії і сучасних трансформаціях: традиціоналістські і модерністські тенденції. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство. Інститут філософії імені Г.С.Сковороди Національної Академії наук України, Київ, 2010.

Дисертація є комплексним аналізом традиціоналістських і модерністських аспектів англіканства в його історії і сучасних трансформаціях в контексті філософсько-релігієзнавчого дискурсу. Результати дисертаційного дослідження створюють нову концептуальну основу розуміння англіканства, можуть служити допоміжним матеріалом в історичних, соціологічних і релігієзнавчих дослідженнях трансформацій церкви в умовах глобалізації; сприяти більш глибокому розумінню англіканської богословської традиції.

Феномен англіканства в його соціальних формах є похідним явищем суспільно-історичного процесу, який зумовив його унікальні конфесійні риси. Виникнувши на фоні національних демократичних рухів, англіканство запропонувало богословське обґрунтування християнського гуманізму, прагнучи зафіксувати принципову рівність всіх людей перед Богом, незалежно від їх соціального стану, національності або релігії.

Відсутність оформленого та визнаного всіма англіканськими церквами віровчення, історично сформована залежність церкви від держави, вплив секуляризації на релігійне життя послаблюють значущість церковних традицій англіканства. Головним напрямом еволюції англіканства стає послідовне перетворення традицій у відповідності з трансформаціями суспільства, яке обере і збереже базисні віросповідні принципи, запропонувавши їх більш актуальні формулювання.

Ключові слова: англіканство, англіканська церква, протестантизм, модернізм, традиціоналізм, лібералізм, релігійність, місіонерство.

АННОТАЦИЯ

Винниченко Оксана Ярославовна. Англиканство в его истории и сучасных трансформациях: традиционалистские и модернистские тенденции. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 - религиоведение. Институт философии имени Г.С.Сковороды Национальной Академии наук Украины, Киев, 2010.

Диссертация является комплексным анализом традиционалистских и модернистских аспектов англиканства в его истории и современных трансформациях в контексте философско-религиоведческого дискурса. Результаты диссертационного исследования создают новую концептуальную основу понимания англиканства, могут служить вспомогательным материалом в исторических, социологических и религиоведческих исследованиях трансформаций церкви в условиях глобализации; способствовать более глубокому пониманию англиканской богословской традиции в ее связи с общественной жизнью.

Феномен англиканства в его социальных формах является производным общественно-исторических процессов, которые обусловили уникальные конфессиональные черты. Возникнув на фоне национальных демократических движений, англиканство предложило богословское обоснование христианского гуманизма, стремясь зафиксировать принципиальное равенство всех людей перед Богом, независимо от их социального положения, национальности или религии. Идея братства всех верующих, их единой судьбы и жизненных устоев до сих пор является одной из конституирующих особенностей англиканства как национальной церкви.

В основе англиканского мировоззрения лежит специфическая богословская антропология, открытая к переменам, отражающим социально-культурные трансформации эпохи. В условиях глобальных трансформаций естественным и закономерным стало усиление либеральных тенденций в современном англиканском богословии.

Отсутствие оформленного и признаного всеми англикансками церквями вероучения, исторически сложившаяся зависимость церкви от государства, влияние секуляризации на религиозную жизнь ослабляют значимость церковных традиций англиканства.

Рассмотрение религиозных нововведений сквозь призму процессов секуляризации позволило охарактеризовать основные тенденции как консервативно-традиционалистские и либерально-модернистские, нерешенный конфликт которых определяет динамику богословского поиска внутри церкви. Главным направлением эволюции англиканства становится последовательное преобразование традиций в соответствии с трансформациями общества, которое отберет и сохранит базисные вероисповедные принципы, предложив их более актуальные формулировки.

Ключевые слова: англиканство, англиканская церковь, протестантизм, модернизм, традиционализм, либерализм, религиозность, миссионерство.

SUMMARY

Vinnichenko Oksana Yaroslavivna. Anglicanism in its history and contemporary transformations: traditionalist and modernist tendencies. - Manuscript. Thesis for a scientific degree of PhD in the specialty 09.00.11 - Religious Studies. The Ukrainian National Academy of Sciences (Religious Studies Department), H. Skovoroda Institute of Philosophy, Kyiv, 2010.

The dissertation is a comprehensive analysis of the traditionalist and modernist aspects of Anglicanism in its history and its modern transformation in the context of philosophical discourse Religions. It constitutes a new conceptual framework for understanding Anglicanism; can serve as auxiliary material for historical, sociological and religious researches on religion in the context of globalization; and is another resource for promoting deeper understanding of Anglican theological tradition in its connection with social life.

Its argument in effect is that Anglicanism cultivated an authentic humanism by seeking to fix the fundamental equality of all people before God, regardless of age, sex, nationality, ethnicity or social status. Central to it is a doctrine of man that operates bi-directionally, accommodating changes which reflect the socio-cultural transformation of the era, and simultaneously influencing the processes of Western European secularization. Consequently, such processes are reflective of religious innovations and determine current trends and direction of the evolution of the Christian faith. The upshot is that this Church denomination that was spread globally through colonization and missionary work is characterized by seemingly contradictory approaches, conservative-traditionalist and liberal-modernist, nevertheless, has a strong influence in the world on religious attitudes and modern culture.

Keywords: Anglicanism, Anglican Church, Protestantism, modernity, traditionalism, liberalism, religiosity, missionary.

Размещено на Allbest.ru