главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Будова ПК і принципи роботи з ним

Комп'ютер є універсальним пристроєм для обробки інформації, проте він може працювати лише з інформацією, представленою в числовій формі. Будова, принципи роботі та додаткові пристрої персонального комп'ютера. Робота з програмою Norton Commander.

Рубрика: Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид: реферат
Язык: украинский
Дата добавления: 09.06.2008
Размер файла: 2,3 M

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Мультимедійний підсилювач для домашнього комп'ютера
Призначення, принцип дії, основі параметри і умови використання мультимедійного підсилювача для домашнього комп'ютера. Формування критеріїв відмов та критеріїв граничних станів. Нормування показників надійності та довговічності електронних пристроїв.
курсовая работа [575,2 K], добавлена 20.01.2014

2. Адміністрування користувачів з використанням локальних і глобальних груп
Створення облікової інформації користувачів в мережі Windows NT утилітою User Manager для локального комп'ютера і User Manager for Domains для всіх комп'ютерів домену. Локальні, глобальні і спеціальні групи користувачів. Керування профілями користувачів.
реферат [49,2 K], добавлена 11.03.2010

3. Спеціалізований арифметико-логічний пристрій комп’ютера (АЛП) для виконання операції додавання
Розробка арифметико-логічного пристрою на сучасних мікросхемах для швидкодіючих комп'ютерів композицією операційного та керуючого блоків. Принципіальна схема пристрою, вибір і обгрунтовання алгоритму і розробка змістовної мікропрограми додавання.
курсовая работа [1,2 M], добавлена 25.10.2012

4. Проектування комп’ютерної мережі Горошівської загальноосвітньої школи
Характеристика організації. Аналіз вимог до комп’ютерної мережі, опис інформаційних ресурсів і служб, принципи адміністрування. Обґрунтування фізичної топології комп’ютерної мережі. Розрахунок варіантів технічних засобів комунікацій. Технічний проект.
курсовая работа [97,8 K], добавлена 11.03.2013

5. Спеціалізований арифметико-логічний пристрій комп’ютера (АЛП) для виконання операцій додавання та віднімання
Поняття архітектури і структури комп'ютерів. Основи побудови арифметико-логічних пристроїв. Синтез заданого функціонального вузла. Вибір елементної бази і побудова принципіальної схеми арифметико-логічного пристрою для операцій додавання і віднімання.
курсовая работа [529,3 K], добавлена 17.12.2012

6. Міжперіодний корелятор сигналів для радара НР
Організація систем вводу-виводу інформації в персональному комп'ютері. Розрахунок функціональної та принципової схем корелятора. Техніко-економічне обґрунтування розробки міжпериодного даного пристрою, визначення витрат, мета та призначення реалізації.
дипломная работа [446,8 K], добавлена 11.04.2012

7. Комп’ютерні мережі
Поняття, сутність, призначення і класифікація комп’ютерних мереж, особливості передачі даних в них. Загальна характеристика локальних комп’ютерних мереж. Етапи формування та структура мережі Інтернет, а також рекомендації щодо збереження інформації у ній.
реферат [48,1 K], добавлена 05.12.2010

8. Проект локальної мережі в житловому будинку
Роль комп’ютерів в мережі. Що таке проста однорангова мережа, її переваги та недоліки. Локальна комп'ютерна мережа в житловому будинку. Мережна архітектура відповідно реалізації фізичного та канального рівнів моделі OSI. Обладнання D-Link, схема мережі.
курсовая работа [3,0 M], добавлена 09.04.2010

9. Інтелектуальні мережі (IN) на базі систем комп'ютерної телефонії
Огляд системи комп'ютерної телефонії – технології, в якій комп'ютерні ресурси застосовуються для здійснення вихідних і прийому вхідних телефонних викликів, а також для управління телефонним з'єднанням. Системи комп'ютерної телефонії "Беркут", "Светец".
реферат [566,7 K], добавлена 15.01.2011

10. Комп’ютерна мережа масштабу будівлі
Комп'ютерна мережа - об'єднання деякої кількості комп'ютерів до єдиного каналу передачі даних за допомогою фізичного з'єднання. Опис топологій локальних мереж. Розробка простої комп'ютерної мережі зі стандартом 10Base-2 та перевірка її працездатності.
курсовая работа [880,9 K], добавлена 14.09.2012


Другие работы, подобные Будова ПК і принципи роботи з ним


Реферат на тему

"Будова ПК і принципи роботи з ними"

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КОМП'ЮТЕР

Комп'ютер або інакше електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) - пристрій для проведення обчислень. (англ. compute - обчислювати). Проте комп'ютер принципово відрізняється від інших лічильних пристроїв (арифмометрів, логарифмічних лінійок, тощо). Ця відмінність полягає у можливості проведення комп'ютером обчислень без участі людини по наперед заданій програмі, а також у наявності місця для зберігання проміжних і кінцевих даних - пам'яті.

Загальні принципи функціонування універсальних обчислювальних пристроїв, тобто комп'ютерів вперше були сформульовані знаменитим математиком Джоном фон Нейманом в 1945 р. За Нейманом комп'ютер, насамперед, повинен містити такі пристрої:

арифметично-логічний пристрій, що виконує арифметичні і логічні операції;

керуючий пристрій, що організовує процеси управління програмами;

запам'ятовуючий пристрій або пам'ять для зберігання програм і даних;

зовнішні пристрої для вводу-виводу інформації.

Пам'ять комп'ютера складається з певної кількості пронумерованих комірок, в кожній з яких можуть міститись дані, що обробляються, інструкції програм, а також результати їх виконання. Всі комірки пам'яті мають бути однаково легко доступними для інших пристроїв комп'ютера.

На рис. 1.1 показано, якими повинні бути зв'язки між пристроями комп'ютера (суцільні лінії показують управляючі зв'язки, пунктир - інформаційні).

Рис. 1.1

Зовнішній пристрій вводить в пам'ять комп'ютера програму. Пристрій управління зчитує команди програми і організовує її виконання без участі людини. Пристрій управління, також, обмінюється інформацією із зовнішніми пристроями і оперативною пам'яттю. Після виконання програми її результати також виводяться на зовнішні пристрої.

В сучасних комп'ютерах арифметично-логічний пристрій об'єднаний з пристроєм управління в єдиний пристрій який називається - процесор.

Комп'ютер є універсальним пристроєм для обробки інформації, проте він може працювати лише з інформацією, представленою в числовій формі. Будь-яка інша інформація (наприклад, звуки, зображення, показники різних давачів і т. д.) для обробки на комп'ютері повинна бути перетворена в числову форму.

При вводі в комп'ютер кожній букві чи символу присвоюється певне число, а при виводі на зовнішні пристрої (екран або принтер) за цими числами будуються відповідні зображення букв. Відповідність між набором букв та числами називається кодуванням символів.

Як правило, комп'ютер працює в двійковій системі числення, оскільки при цьому його простіше побудувати. Ввід чисел в комп'ютер і вивід їх для читання здійснюється у звичній для людей десятковій формі - всі необхідні перетворення виконують програми, встановлені на комп'ютері. Приведемо співвідношення між деякими числами двійкової і десяткової систем:

00000000 - 0

00000011- 3

00000110- 6

00001001- 9

00000001 - 1

00000100- 4

00000111- 7

00010000- 16

00000010 - 2

00000101- 5

00001000- 8

01100010- 98

Одиницею інформації в комп'ютері є один біт - двійковий розряд, який може приймати значення нуль або одиниця. Як правило, команди комп'ютерів працюють не з окремими бітами, а з вісьмома бітами відразу. Вісім послідовних бітів складають байт. Це вже прийнятніша одиниця інформації - в одному байті можна закодувати значення одного символа з 256 можливих (256=28). Більші одиниці інформації: кілобайт, що дорівнює 1024 байта (1024=210), мегабайт (Мбайт) - дорівнює 1024 Кбайт і гігабайт - 1024 Мбайт. Один Мбайт займає близько 400 сторінок тексту.

Основні складові частини персонального комп'ютера:

системний блок;

клавіатура, яка дає можливість вводити інформацію в комп'ютер;

монітор (або дисплей) - для відображення текстової та графічної інформації.

Основним у комп'ютері є системний блок. В ньому розміщуються всі головні вузли, а саме:

електронні схеми, що керують роботою комп'ютера (мікропроцесор, оперативна память, контролери пристроїв та інше);

блок живлення (подає потрібну напругу на електронні схеми комп'ютера;

накопичувачі (або дисководи) для гнучких магнітних дисків, призначені для читання та запису інформації на гнучкі магнітні диски (дискети);

накопичувач на жорсткому магнітному диску, призначений для читання та запису інформації на жорсткий магнітний диск (“вінчестер”).

Мікропроцесор - електронна схема, яка виконує всі обчислення і обробку інформації, він є “мозком” комп'ютера, його найголовнішим елементом. Характеристиками мікропроцесора є його швидкодія (сотні мільйонів операцій за секунду в сучасних ЕОМ) і тактова частота, тобто швидкість виконання елементарних операцій в мікропроцесорі, вимірюєтьється в мегагерцах (МГц).

В оперативній пам'яті (позначається RAM - random access memory, тобто пам'ять з довільним доступом) зберігаються програми, дані для обробки і отримані результати. Вміст оперативної пам'яті при виключенні комп'ютера не зберігається. Якщо оперативної пам'яті недостатньо, то деякі програми не будуть працювати, а якщо і працюватимуть, то дуже повільно. Для сучасних комп'ютерів з встановленою операційною системою Windows 98 вимогою є наявність не менше 32 Мбайт оперативної пам'яті.

В сучасних швидкодіючих комп'ютерах використовується кеш-пам'ять яка розміщена ніби між мікропроцесором і оперативною пам'яттю. Час доступу до кеш-пам'яті дуже малий, крім того там зберігаються копії комірок оперативної пам'яті, які найчастіше використовуються, що суттєво підвищує швидкодію комп'ютера.

Постійна пам'ять BIOS - пам'ять тільки для зчитування - read only memory (ROM). В постійну пам'ять заносяться дані при виготовленні комп'ютера. Тут зберігаються програми для перевірки обладнання ЕОМ, ініціювання загрузки операційної системи, а також програма налаштування конфігурації комп'ютера.

Відеопам'ять використовується для зберігання зображення, що виводиться на монітор.

Контрулери - електронні схеми, які управляють різними складовими комп'ютера (клавіатурою, монітором, дисководами, портами вводу-виводу, тощо). В сучасних комп'ютерах деякі контролери вмонтовані в материнську (системну) плату, на якій ще розміщені мікропроцесор, оперативна і кеш-пам'ять, BIOS та шина (магістраль обміну даними між оперативною пам'яттю і контролерами).

Гнучкі диски (дискети) дають змогу переносити документи та програми з одного комп'ютера на інший, а також зберігати інформацію, яка використовується не постійно на комп'ютері. Практично всі комп'ютери (крім мережних робочих станцій та комп'ютерів спеціального призначення) мають принаймні один дисковод для дискет. Однак, як носії інформації дискети використовуються все рідше, оскільки вони не досить надійні і вміщують малу, за сучасними мірками, кількість інформації.

До недавнього часу найбільш поширеними були дискети діаметром 5,25 дюйма (“пятидюймові”). Зараз практично всюди використовуються “тридюймові” дискети (діаметром 3,5 дюйми) оскільки вони забезпечують надійніше збереження інформації

Дискети відрізняються одна від одної за місткістю, тобто кількістю інформації яку можна на них записати. Тридюймові дискети найчастіше мають ємність 1,44 Мбайт (зустрічаються старі дискети на 720 Кбайт), пятидюймові - 360 Кбайт.

Перед першим використанням дискети необхідно спеціальним чином ініціалізувати (форматувати). Це робиться з допомогою відповідних програм, наприклад, програми format в MS-DOS. При форматуванні, як правило, здійснюється перевірка поверхні дискети. Ділянки, на яких спостерігаються збої, помічаються як дефектні і в подальшому запис даних на них не проводиться.

Накопичувачі на жорсткому диску (вінчестери) призначені для постійного зберігання інформації, яка використовується при роботі з комп'ютером: операційної системи, пакетів прикладних програм, документів тощо. З усіх пристроїв збереження інформації (якщо не брати до уваги оперативну память) жорсткі диски забезпечують найбільш швидкий доступ до даних (найчастіше 7_20 мілісекунд), високі швидкості читання і запису (до 5 Мбайт/с).

Основна характеристика жорсткого диска _ це його ємність, тобто кількість інформації, що вміщується на диску. Ємність перших жорстких дисків для IBM PC становила 5 Мбайт. В сучасних комп'ютерах встановлюють жорсткі диски ємністю порядку десятків Гбайт. Диски ємністю до 500 Мбайт вважаються застарілими і практично не випускаються.

Монітор комп'ютера призначений для виводу на екран текстової і графічної інформації. Він подібний до телевізора, оскільки також формує зображення з допомогою електронно-променевої трубки, але внутрішньо вони дуже відрізняються. Монітори можуть давати більш чітке і детальне зображення, ніж телевізори, зате телевізори значно “розумніші” - вони повинні розшифрувати одержаний від антени сигнал, відфільтрувати перешкоди і т. д., а монітор отримує відеосигнал в готовому вигляді через кабель від відеоконтролера. Монітори бувають кольорові і монохромні, а також різні за розміром (14-21 дюйм по діагоналі) та родільною здатністю (кількістю точок в зображенні по горизонталі і вертикалі)

Додаткові пристрої:

принтер - для виводу на друк текстової та графічної інформації;

мишка - пристрій, який полегшує ввід інформації в комп'ютер;

джойстик - маніпулятор у вигляді закріпленої на шарнірі ручки з кнопкою (застосовується переважно для комп'ютерних ігор);

модем або факс-модем - для обміну інформацією з іншими комп'ютерами через телефонну мережу (за допомогою факс-модему можна також відправляти і отримувати факсимільні повідомлення);

дисковод для компакт-дисків (CD-ROM), який забезпечує можливість читання даних з комп'ютерних компакт-дисків та відтворення аудіокомпакт-дисків;

магнітооптичний дисковод призначений для читання і запису спеціальних дисків;

стример - для зберігання даних на магнітній стрічці;

звукова карта - для відтворення та запису звуків (музики, голосу).

З допомогою дисководів для компакт-дисків (CD-ROM) комп'ютери можуть “зчитувати” спеціальні комп'ютерні компакт-диски, а також “програвати” аудіокомпакт-диски. Комп'ютерні компакт-диски дуже дешеві у виробництві і містять до 640 Мбайт інформації, тому зараз більшість програм, особливо великі програмні комплекси, ігри, енциклопедії і т. д., поширюються на них. CD-ROM призначений лише для зчитування (Read Only Memory) компакт-дисків, але тепер можна придбати і спеціальний пристрій, що дає змогу записувати інформацію на компакт-диски. Дисководи для компакт-дисків характеризуються різними швидкостями зчитування одинарна (1Ч)-150 Кбайт/с, 2Ч - 300 Кбайт/с, 4Ч - 600 Кбайт/с, 40Ч ~ 6 Мбайт/с.

Магнітооптичні диски застосовують для резервування і зберігання рідко використовуваних даних. Вміст найбільш популярних дисків розміром 3,5 дюйма порядку гігабайтів. Сучасні дисководи за швидкодією наближаються до “вінчестерів”.

Принтер (пристрій для друку) призначений для виводу інформації на папір. Це можуть бути не лише тексти, але й рисунки, графіки, тощо. Принтери бувають матричні, стуменеві і лазерні. Найкращу якість і високу швидкість друку дають лазерні принтери, принцип роботи яких подібний до ксерографії. Одні принтери дозволяють друкувати тільки в чорно-білому режимі, інші можуть виводити й кольорові зображення. Найвищу якість кольорового друку дають так звані сублімаційні принтери.

Для всіх користувачів, бажаючих використовувати глобальні електронні мережі типу Internet, працювати з електронною поштою, одержувати з-за меж офісу доступ до локальної мережі своєї фірми, відправляти чи одержувати “факси” з допомогою комп'ютера і т.д., необхідний модем чи факс-модем.

Модем - це пристрій для обміну інформацією з іншими комп'ютерами через телефонну мережу. Факс-модем - пристрій, який поєднує можливості модема і факсу. Модеми і факс-модеми відрізняються один від одного максимальною швидкістю передачі даних.

Для довгої і безперебійної роботи слід дотримуватись певного порядку при включенні і виключенні комп'ютера.

Включення:

включити принтер (якщо потрібно);

включити монітор комп'ютера;

включити зовнішні пристрої з якими може виникнути необхідність працювати (зовнішній модем, сканер, зовнішній дисковод, тощо);

включити комп'ютер.

Після цього комп'ютер перевіряє обладнання і завантажує операційну систему.

Для виключення комп'ютера потрібно:

завершити роботу з програмами;

Виконати процедуру виходу з операційної системи (у Windows 95/98/2000 вибрати в головному меню пункт Завершение работы (Shut down), а в вікні яке з'явиться Выключить компьютер (Shut down the computer));

виключити комп'ютер переключателем на системному блоці;

виключити принтер та інші зовнішні пристрої;

виключити монітор комп'ютера.

2. РОБОТА З КЛАВІАТУРОЮ І МАНІПУЛЯТОРОМ МИШКА

2.1 Робота з клавіатурою

Клавіатура призначена для вводу інформації від користувача до комп'ютера. При натисканні чи відпусканні кожної клавіші мікропроцесор отримує відповідні сигнали, а програми комп'ютера опрацьовують їх.

В більшості сучасних комп'ютерів використовується клавіатура зі 103 або 105 клавішами. Загальний вигляд клавіатури показано на рис. 2.1. Надалі для позначення клавіш будемо використовувати квадратні дужки. Наприклад, [Shift], [Пропуск].

Рис .2.1. Загальний вигляд клавіатури.

Відповідно до призначення клавіші поділяють на кілька класів.

Алфавітно-цифрові клавіші

Клавіші, на яких зображені букви латинського та українського алфавітів, синтаксичні знаки, цифри, знаки арифметичних операцій та клавіша Пропуск утворюють алфавітно-цифрову клавіатуру.

Клавіша Пропуск застосовується для вводу пропуску (порожнього символу). При натиску на цю клавішу вводиться пропуск незалежно від шрифту, алфавіту, натиснута чи ні клавіша Shift.

Режими вводу різних алфавітів.

Перехід на інший алфавіт може здійснюватись різними способами. Наприклад:

1) в MS-DOS натисканням правої клавіші Ctrl];

2) у Windows 95 (98, 2000) одночасним натисканням клавіш Shift]+[Ctrl].

Але зустрічаються і інші способи переключення.

Ввід великих та малих букв.

При натиску на символьну клавішу у звичайному режимі на екрані з'являються малі букви або символи, розміщені у нижньому регістрі відповідної клавіші.

Великі букви та символи, розташовані у верхньому регістрі клавіатури вводяться при одночасному натиску на Shift] і клавішу з буквою чи символом.

Клавіша [Caps Lock] призначена для фіксації режиму вводу великих букв. Повторний натиск на неї відміняє даний режим. В режимі [Caps Lock] світиться одноіменний індикатор, розміщений у правому верхньому кутку клавіатури.

Розглянемо кілька прикладів.

Приклад 1. Режим вводу прописних букв відключений.

Зображення на екрані

Порядок натискання клавіш

Малі букви

g

[G]

Великі букви

G

Shift]+[G]

Символи

=

=

+

Shift]+=

Приклад 2. Режим вводу великих букв включений.

Зображення на екрані

Порядок натискання клавіш

Малі букви

G

[G]

Великі букви

g

Shift]+[G]

Символи

=

=

+

Shift]+=

Функціональні клавіші

У верхній частині клавіатури розташований блок функціональних клавіш: F1] - [F12]. Порядок використання цих клавіш визначається програмою та операційною системою, з якими в даний час працює користувач. Можуть використовуватися комбінації функціональних клавіш з клавішами [Ctrl], [Alt], [Shift]. В багатьох програмах при натиску на клавішу F1] на екран виводиться довідник про програму.

Спеціальні клавіші

[Insert] (іnsert (тут і далі- англ.)- вставка) служить для переключення між двома режимами набору тексту:

1) режим вставки - натиск на клавішу приводить до вставки відповідного символу чи букви на те місце, де знаходиться курсор. При цьому літери рядка, розміщені справа від курсора, зсуваються вправо на один знак.

2) режим заміщення знаків на екрані.

[Delete] (delete - знищити) - використовується для знищення літери в позиції курсора, або виділеного фрагменту тексту.

[Back Space] (back space - крок назад) - знищує знак, розміщений зліва від курсора.

[Enter] (enter - вхід) - підтверджує ввід команд. В текстових редакторах використовується для переходу на новий рядок або до нового абзацу.

[Esc] (escape - втікати, рятуватися) - призначена для відміни окремих команд або виходу з деяких програм.

[Tab] - клавіша табуляції. Використовується для переходу між вікнами на екрані або для задання абзацного відступу в текстових редакторах.

Клавіші керування курсором

Клавіші , , , , Home], [End], [PgUp], [PgDn] називають клавішами керування курсором. Натискання на них призводить до переміщення курсору у відповідному напрямі: , , , , або до гортання “сторінок” зображеного на екрані тексту: вверх та вниз відповідно. Клавіші Home] та [End] переміщують курсор на початок або в кінець рядка.

Цифрова клавіатура

В правій частині клавіатури розташований блок клавіш, на яких зображені цифри та знаки арифметичних операцій. Цей блок має два призначення. В режимі блокування цифр (режим “Num Lock”) його зручно використовувати для вводу числової інформації та знаків арифметичних операцій. Якщо ж режим блокування цифр відключений, то ці клавіші дублюють клавіші керування курсором, а також клавіші [Insert] і [Delete]. Переключення режимів здійснюється натиском на клавішу Num Lock.

Комбінації клавіш

Для розширення можливостей клавіатури без збільшення кількості клавіш використовуються їх комбінації. Найчастіше це комбінації буквенних або функціональних клавіш з клавішами [Alt] (alternative - альтернатива) і [Ctrl] (control - керувати).

Особливі комбінації клавіш

Існують комбінації клавіш, які опрацьовуються особливим чином. Наприклад,

одночасний натиск на клавіші [Ctrl], [Alt] і [Delete] призводить до перезавантаження комп'ютера або припинення роботи деяких програм у Windows 95 (98, 2000).

[Print Screen] або [Shift]+[Print Screen] - друк на принтері зображення екрана. В операційній системі Windows при натисканні клавіші [Print Screen] вміст екрану поміщається в буфер обміну.

Індикатoри режимів

В правому верхньому кутку клавіатури розташовані індикатори режиму блокування цифр (Num Lock), режиму вводу великих букв (Caps Lock) та режиму блокування прокрутки (Scroll Lock). Вони засвічуються при вмиканні відповідних режимів, а при вимиканні - гаснуть.

2.2 Використання мишки

Практично у всіх сучасних програмах користувач працює з “вікнами”, а команди запускаються на виконання через відповідні пункти меню, кнопки або піктограми. Це можна робити за допомогою клавіш керування курсором та клавіші [Enter], однак, набагато зручніше - маніпулятором “мишка” (рис.2.2). Для того, щоб задати ту чи іншу команду або запустити програму треба перевести вказівник мишки на відповідну кнопку або пункт меню і клацнути (раз або двічі) кнопкою мишки.

Вказівник мишки (mouse pointer) - це значок, який переміщується по екрані відповідно до переміщення мишки по килимку. Як правило, він має вигляд стрілки, але іноді може набувати й іншої форми в залежності від ситуації.

Клацнути мишкою (click) - означає встановити вказівник мишки на деякий об'єкт і короткочасно натиснути кнопку мишки (по замовчуванню ліву).

Для переміщення необхідного об'єкта мишкою треба встановити на нього вказівник мишки, натиснути кнопку мишки (по замовчуванню - ліву) та, не відпускаючи її, перемістити мишку на нову позицію, і тоді відпустити кнопку мишки.

3. ПРОГРАМА-ОБОЛОНКА VOLKOV (NORTON) COMMANDER

3.1 Загальні відомості
Програма Norton Commander (NC), розроблена фірмою Peter Norton Computing (у 1992 р. ця фірма приєдналася до корпорації Symantec), є однією з найбільш популярних програм-оболонок для роботи з операційною системою MS-DOS. Як правило, саме з її допомогою більшість працюючих у середовищі DOS користувачів переглядає каталоги, копіює, перейменовує, видаляє файли, запускає програми і т.д. Звичайно, все це можна зробити і безпосередньо в DOS, але NC дозволяє виконати ці дії набагато зручніше.
Програма Volkov Commander (VC), розроблена Всеволодом Волковим у 1991-1995 рр. є практично аналогом NC (подібний інтерфейс, призначення функціональних клавіш і т.д.). Для роботи з файлами, каталогами, архівами в операційній системі Windows існує програма FAR manager робота з якою подібна до роботи з програмамиVolkov (Norton) Commander.
Можливості Volkov (Norton) Commander
Volkov (Norton) Commander дозволяє виконувати такі функції:
наочно зображати зміст каталогів на дисках;
створювати, копіювати, перейменовувати, пересилати і знищувати файли і каталоги;
зображати дерево каталогів на диску ( на цьому дереві можна переходити в потрібний каталог, створювати, перейменовувати і знищувати каталоги );
переглядати текстові файли;
редагувати текстові файли;
виконувати будь-які команди DOS ;
легко запускати виконувані файли.
Запуск vc здійснюється набором в командному рядку:
vc.com або vc
Для запуску Nc --nc.com або nc
Після запуску vc у верхній частині екрану зявляються два прямокутних вікна, обмежені рамкою (далі ці вікна будемо називати панелями). Нижче розташоване запрошення дискової операційної системи, в якому можна вводити команди DOS. Ще нижче розміщується рядок, який нагадує призначення функціональних клавіш vc.
Одержання допомоги (вмонтований довідник)
Для виводу на екран вмонтованого довідника необхідно натиснути клавішу [F1].
Запуск програм і команд DOS
Для запуску на виконання програми чи команди DOS треба набрати ім'я програми або команду на клавіатурі і натиснути клавішу [Enter]. Щоб вивести в командний рядок на місце курсора ім`я файла чи каталога, висвітленого на панелі vc натисніть [Ctrl]+[Enter].
3.2 Панелі Volkov (Norton) Commander
Якщо на екран виведено дві панелі VC (рис.4.1), то одна з них є активною, а інша неактивною. Заголовок активної панелі виділяється світлішим кольором. Практично всі дії VC виконує в активній панелі. Якщо в панелі VC виводиться зміст каталога, то у її верхній частині відображується ім'я цього каталога. Імена файлів в панелі виводяться малими буквами, а імена каталогів та підкаталогів - великими. Переміщення по каталогах і файлах здійснюється за допомогою клавіш керування курсором.
Виділений файл або каталог
Один з файлів або каталогів на екрані виділяється сірим кольором. Будемо називати такий файл або каталог виділеним.

Виділити файл або каталог у VC можна:

перемістившись на його ім'я за допомогою клавіш керування курсором;

клацнувши мишкою по його імені.

Дії при натиску на клавішу [Enter]

Дія vc при натиску користувачем на клавішу [Enter] залежить від того, що знаходиться в командному рядку внизу екрану.

Рис. 3.1. Вигляд вікна Volkov (Norton) Commander.

Якщо командний рядок не порожній, то при натиску клавіші [Enter] буде виконана команда, яка прописана в командному рядку. Якщо ж командний рядок порожній, дія vc залежить від того, що виділено на панелі, а саме:

якщо це ім`я каталога, то vc “ввійде” в даний каталог і виведе його вміст;

якщо це ім'я файла, то дія vc залежить від розширення його імені. Наприклад, при розширенні .com, .exe, .bat - почнеться виконання цього файлу.

Замість натиску [Enter] можна двічі клацнути по імені файла або каталога мишкою.

Перехід на інший диск

Для того, щоб у панелі vc вивести зміст іншого диску, треба:

а) натиснути [Alt]+[F1] - для лівої панелі, [Alt]+[F2] - для правої панелі. При цьому на екран буде виведено список всіх доступних дисків;

б) вибрати клавішу з буквою, яка відповідає імені потрібного диска і натиснути її, або ж виділити в запиті назву потрібного диска за допомогою клавіш , та натиснути [Enter]. vc прочитає заголовок поточного каталога на вказаному диску і виведе його на екран.

Якщо vc не може прочитати заголовок вказаного диску (наприклад у дисковод не вставлена дискета ), то на екран буде виведено відповідне повідомлення.

Наприклад:

“Can't read the disk in drive…Press Enter to try again, or enter a different drive letter here”. (Недоступний диск… Натисніть Enter для повторення або введіть інше ім'я диска).

Ви можете відповісти наступним чином:

натиснути [Esc] для відміни переходу на інший диск;

натиснути [Enter] для повторення спроби;

натиснути букву іншого диска і [Enter] для переходу на інший диск.

Інформаційна панель

В панелі vc можна вивести сукупну інформацію про диск і каталог, зображений на іншій панелі. Вивід інформаційної панелі здійснюється натиском [Ctrl]+[L], при цьому неактивна панель стане інформаційною. Для повернення у попередній режим потрібно знову натиснути [Ctrl]+[L].

3.3 Використання функціональних клавіш

В нижньому рядку екрана vc(NC) виводить підказки значень функціональних клавіш F1 - F12. Нижче коротко описано їх призначення.

F1

Help

Допомога

Коротка довідка про Nc(vc).

F2

Menu

Меню

Запуск команд, вказаних у списку, заданому користувачем (меню користувача).

F3

View

Перегляд

Перегляд текстових файлів.

F4

Edit

Правка

Редагування файла. Для редагування може бути використаний вмонтований редактор Nc(vc) або інший, вказаний користувачем .

[F5

Copy

Копія

Копіювання файла. В центрі екрана з'являється запит, куди копіювати файл. За замовчуванням він копіюється в каталог, зображений на іншій панелі. Користувач може вказати й інше ім'я каталога у діалоговому вікні.

F6

Ren

Mov

Rename - перейменувати

Move - перемістити

Перейменування або переміщення файла (каталога). Можна задати нове ім'я файла або ім'я каталога, куди треба переслати даний файл. Для початку перейменування або переміщення потрібно натиснути Enter, для відміни команди - Esc.

F7

MkDir

Новий Каталог

Створення підкаталога

F8

Delete

Знищення

Знищення файла (файлів) і/або каталога

F9

PullDn

Меню

Вивід управляючого меню Nc(vc)

F10

Quit

Вихід

Вихід з Nc(vc).

Якщо натиснути клавішу [Alt], то останній рядок екрана зміниться. В ній буде виводитись підказка про значення комбінацій клавіш [Alt]+[F1] - [Alt]+[F10]. Нижче коротко описано їх призначення.

Alt + F1

Left

Диск

Вибір диска, зображеного на лівій панелі.

Alt+F2

Right

Диск

Вибір диска, зображеного на правій панелі.

Alt+F3

View

Перегляд

Перегляд текстового файлу. Цей режим викликається швидше, але дозволяє переглядати тільки текстові файли, і не має деяких можливостей, які доступні при перегляді за допомогою клавіші [F3].

Alt+F4

Edit

Правка

Редагування файла за допомогою альтернативного редактора (якщо при натисканні [F4] використовується вмонтований Редактор Nc, то при натисканні [Alt]+[F4] - зовнішній редактор і навпаки).

Alt+F5

Comp

Стиснути

Стиснення виділених файлів (поміщення в архів).

Alt+F6

DeComp

Забрати

Добування файлів із виділених архівів.

Alt+F7

Find

Пошук

Пошук файла на диску.

Alt+F8

Histry

Журнал

Перегляд і повторне виконання раніше введених команд.

Alt+F9

EGA Ln(Lines)

Рядки

Переключення з 25 на 43 (для монітора EGA) чи 50 (для монітора VGA) рядків на екрані і навпаки.

Alt+F10

Tree

Дерево

Швидкий перехід в інший каталог.

Якщо натиснути клавішу [Ctrl], то останній рядок екрана зміниться. В ньому буде виводитися підказка про значення комбінацій клавіш [Ctrl]+[F1] - [Ctrl]+[F10]. Нижче коротко описується значення цих комбінацій клавіш.

Ctrl+F1

Left

Ліва

Вивести або забрати ліву панель.

Ctrl+F2

Right

Права

Вивести або забрати праву панель.

Ctrl+F3

Name

Ім'я

Сортувати файли в робочій панелі за іменем.

Ctrl+F4

Exten

Тип

Сортувати файли в робочій панелі за розширенням.

Ctrl+F5

Time

Час

Сортувати файли в робочій панелі за часом.

Ctrl+F6

Size

Розмір

Сортувати файли в робочій панелі за розміром.

Ctrl+F7

UnSort

Диск

Не сортувати файли в робочій панелі.

Ctrl+F8

Sync

Синхро

Синхронізувати зміст каталогів на обох панелях Nc.

Ctrl+F9

Print

Друк

Друк виділеного файла або групи файлів.

Ctrl+F10

Split

Ділити

Розділити файл на декілька частин (наприклад, для запису на диск ), а якщо виділено декілька файлів - то об'єднати їх в один файл.

Якщо натиснути клавішу [Shift], то нижній рядок не зміниться. Але призначення функціональних клавіш разом з [Shift] - інше.

[Shift]+[F2]

Menu

Меню

Мережеві утиліти (програми)

[Shift]+[F3]

View

Читання

Перегляд файла (імя запитується).

[Shift]+[F4]

Edit

Правка

Редагування файла (імя запитується).

[Shift]+[F5]

Copy

Копія

Копіювання (імя та призначення файла запитуються).

[Shift]+[F6]

RenMov

Нов Ім'я

Переіменування або пересилка (імя та призначення файла запитуються).

[Shift]+[F7]

MkDir

Нов Кат

Створення підкаталога.

[Shift]+[F8]

Delete

Видалення

Знищення файла чи каталога (імя запитується).

[Shift]+[F9]

PullDn

Меню

Збереження конфігурації Nc.

[Shift]+[F10]

Quit

Вихід

Виклик меню (останнього використаного пункту).

4. ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ WINDOWS

4.1 Загальні відомості. Головне меню

Windows - це багатоцільова операційна система, яка забезпечує одночасну роботу кількох додатків (програм). Порівняно з іншими операційними системами у ній використовують сучасніші механізми забезпечення такого режиму роботи. На відміну від Windows 3.хх, версії операційних систем починаючи з Windows 95 не потребують MS-DOS -- вони виконують всі функції операційної системи. Компанія Microsoft весь час вдосконалює Windows, на даний час існує ряд версій Windows: Windows 95, Windows 98, Windows NT, Windows 2000, Windows XP. Звичайно, що між цими операційними системами існує ряд відмінностей. Кожна наступна версія дозволяє більш раціональніше використовувати жорсткий диск, має вищу надійність, більшу продуктивність, кращу інтеграцію з Internet та кращу підтримку апаратних засобів. Незважаючи на відмінності, користувач який освоїв одну з версій Windows, зможе працювати і з іншими версіями цієї операційної системи.

Операційна система Windows запускається, як правило, при включенні комп'ютера, екран при цьому виглядає приблизно так, як показано на рис.5.1. Особливістю інтерфейсу програми є наявність панелі завдань (taskbar), на якій розміщена кнопка Пуск (Start). Натиск цієї кнопки відкриває доступ до головного меню системи (рис. 5.2). Правіше може міститися ряд кнопок панелі Быстрый запуск, що дозволяють швидко запускати часто використовувані програми, потім кнопки працюючих програм і відкритих документів -- кнопки задач, мова про, які піде нижче. В правому куті панелі задач міститься Область індикаторів, яка інформує про стан системи, наприклад, якщо працює принтер то його значок з'являється в області індикаторів. Крім того, в області індикаторів міститься годинник, який одночасно є календарем: якщо затримати на ньому вказівник миші, то з'являється дата.

Головне меню Windows складається із верхньої і нижньої частини. Верхня частина, як правило містять програми і документи, якими користуються, кожен день. Нижня містить стандартні пункти: Программы, Документы, Настройка, Поиск, Справка, Выполнить і Завершение работы.

Всі команди головного меню, які відмічені знаком , мають додаткові меню, що розгортаються (відкриваються) автоматично, коли на них встановлений вказівник мишки.

Рис 4.1. Робочий стіл Windows 98.

Рис. 4.2. Головне меню Windows 98.

Коротко розглянемо призначення команд головного меню.

Программы. Команду використовують для відкриття допоміжного меню, що містить перелік програм, встановлених на комп'ютері. Це меню обов'язково включає програми: Проводник, Сеанс MS-DOS (крім Windows 2000), а також групу програм Стандартные. Всі інші програми встановлюються користувачем. Команда Стандартные відкриває доступ користувачу до цілої групи стандартних (вмонтованих у Windows) додатків. До них відносять: графічний редактор Paint, текстовий редактор WordPad, калькулятор та ін., а також групу сервісних (службових) програм: перевірки диска, дефрагментації диска та ін. Для запуску додатка необхідно знайти його у відповідному меню і клацнути по ньому вказівником мишки.

Документы. Виводить на екран список останніх 15 документів, з якими працював користувач. Якщо клацнути мишкою по потрібному документу, відбувається автоматичний запуск програми у якій він створювався і його завантаження у цю програму. Це значно спрощує процес роботи з документами, скорочує час доступу до відповідного документа.

Настройка. Ця команда дозволяє проводити настроювання самої операційної системи, змінювати склад оперативних та програмних засобів, їх режими роботи (рядок Панель управления), керувати роботою принтерів (рядок Принтеры), а також настроювати панель завдань (рядок Панель задач).

Поиск.Windows 2000 -- Найти)Ця команда призначена для пошуку файлів і папок, а також інформації в Internet. При її запуску відкривається діалогове вікно, за допомогою якого і організовується пошук.

Справка. Виклик довідкової інформації з усіх питань роботи Windows.

Выполнить. Дозволяє запустити будь-яку програму, яка не встановлена у системі меню Windows. Для цього потрібно знати повне ім'я файла, який запускає дану програму. Це ім'я вводиться користувачем у спеціальному діалоговому вікні, з якого і запускається програма. Якщо точне місцезнаходження файлу, який запускається, невідомо, то можна скористатися кнопкою Обзор, при натисненні на яку відкривається діалогове вікно, що дає можливість переглянути вміст дисків та папок і знайти потрібний файл.

Завершение работы. Для завершення роботи у Windows потрібно скористатися спеціальною командою головного меню. При виборі команди Завершение работы відкривається відповідне діалогове вікно.

При запуску будь-якого додатку або відкритті будь-якої папки в нижньому рядку на панелі завдань зявляється кнопка (спеціальний знак, символ), яка представляє цей додаток чи папку.

Вікна додатків можна згорнути, але їх кнопки залишаться на панелі завдань. При натиску на кнопку будь-якого додатку, він стає активним, а якщо його вікно згорнуте, то відбувається відновлення вікна. Це забезпечує швидкий перехід з одного додатку до іншого.

4.2 Основні поняття

При роботі з операційними системами Windows використовують ряд нових понять і термінів. Наприклад, широко вживаним є поняття обєкт. Під цим терміном розуміють все, чим оперує Windows: програма, група програм, диск, папка, файл, документ, піктограма, “ярлик” та ін. Програму, яка працює в операційній системі Windows часто називають Windows -додатком

У Windows класичне поняття файл залишилось без змін. Проте паралельно користуються терміном документ, документом вважається будь-який файл з даними (наприклад, з текстом, графічним зображенням, електронною таблицею). Каталоги стали називати папками. Папки можуть вміщувати файли (програми і документи, інші папки, а також деякі інші обєкти).

Піктограми

Для представлення обєктів у Windows використовують спеціальні значки-піктограми (icon). За виглядом значка майже завжди можна визначити тип обєкта, який він представляє. Деякі значки є стандартними. Наприклад, ті, що представляють диски, папки, деякі типи документів:

- значок диска;

-значок папки;

-значок текстового документа.

Ярлик

Спеціальна піктограма зі стрілкою і асоційований з нею коротенький файл, який містить адресу об`єкта називають ярликом (shortcut).

Для запуску програми її не треба розшукувати у файловій системі, достатньо двічі клацнути мишкою на відповідному ярлику. Програми, які часто використовуються зручно представляти у вигляді ярликів. Для створення ярлика слід навести вказівник мишки на ім'я об'єкта натиснути праву клавішу, в конткекстному меню, що відкриється вибрати Отправить /Рабочий стол (создать ярлык).

Всі ярлики можуть переміщуватися у будь-яке місце робочого столу за допомогою мишки (для цього треба покажчик мишки сумістити з піктограмою, натиснути ліву кнопку мишки і, не відпускаючи її, перемістити піктограму).

4.3 Робочий стіл Windows

При вмиканні компютера, на якому встановлена операційна система Windows, на екрані монітора зявляється головне вікно, яке називають робочим столом (desktop). Робочий стіл -- основа Windows. На його поверхні містяться вікна додатків, там можуть зберігатися документи, піктограми і ярлики.

Деякі з них, наприклад: Мой компьютер (My computer), Корзина (Recicle Bin), встановлюються у процесі інсталяції Windows. Але користувач завжди може забрати їх з екрана, перемістити в інші папки, або ж, навпаки, встановити будь-які свої значки. Крім того, користувач має можливість оформляти робочий стіл на свій смак, змінюючи малюнок та колір основного фону, а також колір, розміри і розташування вікон, які відкриває.

Значок (Мой компьютер) дозволяє відкрити вікно, у якому розміщені піктограми всіх дисків, а також значки Принтери і Панель управления. За їх допомогою користувач отримує доступ до всіх дисків, може керувати принтерами, а також настроювати саму операційну систему.

Значок Корзина відкриває доступ до програми, яка забезпечує роботу з обєктами, що знищуються. Переміщення непотрібних обєктів у корзину зберігає шанс відновити випадково знищений обєкт. Очищувати корзину треба обережно, оскільки після цього обєкти вже неможливо відновити.

Піктограми порожньої і повної корзини відрізняються одна від одної, причому значок змінюється автоматично, залежно від вмісту корзини.

4.4 Структура типового вікна

Вся робота з операційною системою Windows та її додатками відбувається у вікнах.

Розглянемо детальніше структуру типового вікна.

Вікно вміщує рядок заголовка, у якому виводиться імя об'єкта, який в нього завантажено: папки, програми, документа. Ліворуч від імені знаходиться кнопка-піктограма, при натискуванні на яку відкривається системне меню керування вікном. Це меню використовують у випадку, коли є потреба керувати вікном за допомогою клавіатури. При роботі з мишкою системне меню, як правило, не викликають.

У правій частині рядка заголовка розміщені три кнопки керування вікном.

Кнопка згорнути дозволяє згорнути вікно в кнопку з піктограмою, розташовану на панелі завдань. Для відкриття вікна досить клацнути по цій піктограмі мишкою.

Кнопка розгорнути чи відновити може виконувати дві функції: а) розширити вікно до повних розмірів екрану, б) повернутись до початкових розмірів вікна.

Кнопка закрити забезпечує повне закриття вікна і припинення роботи з ним.

Під рядком заголовка розміщується рядок меню. Він може містити багато пунктів (залежно від програми), але чотири пункти - Файл (File), Правка (Edit), Вид (View), Справка (Help) - присутні завжди. Розглянемо їх призначення:

Файл - використовують для роботи з дисками, папками, файлами та ярликами. Залежно від типу вибраного обєкта, може змінюватися перелік команд цього меню.

Правка - найчастіше використовують для вибору (відмітки) обєктів, а також їх редагування (копіювання, видалення, вставки та ін.).

Вид - призначено для зміни параметрів виводу інформації у вікні.

Справка - використовують для отримання довідкової інформації про програму.

Для зміни розмірів вікна і його положення на робочому столі можна скористатися мишкою чи клавіатурою. Сумістивши вказівник мишки з межею вікна або його кутом (до появи подвійних стрілок ), натиснувши і утримуючи в такому стані ліву кнопку миші, можна переміщувати межі. Те саме можна виконати за допомогою системного меню. Для цього треба його відкрити, вибрати пункт Размер і натиснути [Еnter]. У вікні зявляться дві перехрещені стрілки. Використовуючи клавіші керування курсором, можна змінити положення відповідної межі вікна. Після цього треба натиснути клавішу [Enter].

Для переміщення вікна на робочому столі необхідно:

сумістити вказівник мишки з полем рядка заголовка вікна і натиснути ліву кнопку миші;

не відпускаючи кнопку, перемістити вікно у потрібне місце;

відпустити ліву кнопку миші.

Такий самий результат можна отримати, використовуючи команду Переместить системного меню вікна і клавіші керування курсором.

5. ПРОГРАМА WINDOWS EXPLORER (ПРОВІДНИК)

Для зручної роботи з файлами, папками, дисками та іншими об'єктами у Windows створено спеціальну програму Windows Explorer (Проводник). Як і Volkov (Norton) Commander, Windows Explorer виконує такі функції:

створення файла (папки);

копіювання файла (папки);

переміщення файла (папки);

переіменування файла (папки);

знищення файла (папки);

коректування та перегляд файла (папки).

Крім того в версіях Windows 98 і вище в програмі Windows Explorer об'єднані функції Web-броузера (програми, що дозволяє переглядати сторінки Internet, див розділ 9)

Запуск Windows Explorer

Windows Explorer (Проводник) можна запустити кількома способами:

натисніть кнопку [Пуск], розташовану на панелі завдань, виберіть пункт Программы, виберіть пункт Проводник;

натисніть кнопку [Пуск], розташовану на панелі завдань, виберіть пункт Выполнить, наберіть Explorer, натисніть клавішу [Enter];

одночасно натисніть клавішу і літеру Е

Після запуску Windows Explorer на робочому столі зявляється головне вікно (рис.6.1), яке містить зверху рядок заголовка, рядок меню і панель Адрес, де відображається ім'я папки вміст якої переглядається . Решта частина робочого вікна поділена на дві панелі. На лівій панелі показано тільки дерево каталогів (папок) і може відображатися вміст робочого столу, дисків і папок, розміщених на них. Найменший елемент відображення - папка. Інші типи елементів - документи, програми, ярлики, вибраної на лівій панелі папки - відображаються на правій панелі. Інакше кажучи, права панель завжди відображає вміст папки, вибраної на лівій панелі.

Копіювання і переміщення обєктів

Потреба копіювання і переміщення обєктів виникає досить часто у будь-якій операційній системі. У MS-DOS для цього існують спеціальні команди, а у Windows 3.хх при роботі з об'єктами використовують спеціальну програму - Диспетчер файлов.

Рис. 5.1. Загальний вигляд вікна Windows Explorer.

У Windows 95/98 і вище ці операції можна виконувати кількома способами. Проте найчастіше використовується програма Windows Explorer.

Перед виконанням операції копіювання або переміщення на правій панелі має бути видимим початковий обєкт, а на лівій - місце призначення (папка, диск або робочий стіл).

Для копіювання обєкта треба:

сумістити курсор мишки з піктограмою вибраного обєкта на правій панелі та натиснути ліву кнопку мишки;

не відпускаючи ліву кнопку мишки перетягнути копію піктограми (з іменем) вибраного обєкта на ліву панель і сумістити її з піктограмою папки, в яку копіюється об'єкт, та відпустити ліву кнопку мишки;

відкрити папку і перевірити чи з'явилась копія обєкта в новому місці.

Якщо виконують операцію переміщення, то слід виконати наступні дії:

на правій панелі вибрати обєкт копіювання (клацнути курсор мишки);

сумістити курсор мишки з піктограмою вибраного обєкта для копіювання та натиснути ліву кнопку мишки;

не відпускаючи ліву кнопку мишки, а також клавішу [Shift], перетягнути копію піктограми (з іменем) вибраного обєкта на ліву панель і сумістити її з піктограмою папки, в яку копіюється об'єкт, та відпустити ліву кнопку мишки;

відкрити папку і перевірити чи з'явилась копія обєкта в новому місці.

Перейменування об'єктів

Для перейменування вибраного файла чи папки можна скористатись:

командою Переименовать контекстного меню, яке викликається натиском на праву кнопку мишки;

командою Переименовать пункту Файл меню Проводника.

Знищення об'єктів

Рано чи пізно доводиться знищувати непотрібні об'єкти. У Windows Explorer для цього необхідно:

вибрати об'єкт або групу об'єктів, які потрібно знищити;

викликати команду Удалить з пункту меню Файл або відкрити контекстне меню і клацнути вказівкою мишки по команді Удалить;

після появи діалогового вікна Подтверждение удаления натиснути кнопку “Да” для підтвердження знищення або “Нет”, якщо передумали знищувати об'єкт.

Можна також знищити вибраний об'єкт без використання меню:

натиском на клавішу [Delete];

або кнопку панелі інструментів програми Проводник;

або просто перемістивши його в Корзину.

Відновлення знищених об'єктів

Одним із варіантів відновлення випадково знищених об'єктів є відміна операції знищення шляхом виконання команди Отменить меню Правка того вікна, з якого виконувалась операція знищення. Те саме можна зробити натиснувши клавіші [Ctrl]+[Z].

Однак найкращий спосіб відновлення - це використання Корзины. Для виключення випадкового знищення об'єктів у Windows використовують спеціальну папку Корзина, розміщену на робочому столі. При видаленні об'єктів вони не знищуються фізично, а лише переміщуються у цю папку. Це дозволяє відновити, при потребі, "знищені" об'єкти. Якщо ж очистити Корзину, то тоді відновлення файлів або папок стає неможливим. Доступ до корзини можливий через робочий стіл Windows або Windows Explorer. Після відкриття Корзини на екрані з'явиться відповідне діалогове вікно (рис. 6.2).

Рис. 5.2. Діалогове вікно Корзина.

Користувач має можливість відновити будь-який файл, що знаходиться у Корзині або ж, навпаки, знищити його цілком. При поступовому наповненні Корзини її треба потрохи очищувати, щоб не займати лишнє місце на диску.

Якщо знищувати файли при натиснутій клавіші [Shift], то об'єкти знищуються не поміщуючись в Корзину.


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Будова ПК і принципи роботи з ним" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов