Психологічні особливості розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра (на прикладі перукарського мистецтва)

Дослідження процесу становлення й розвитку професійно важливих якостей особистості майбутнього художника-модельєра. Професіографічна характеристика, склад структур професійно важливих якостей, спеціальних і професійних здібностей майбутнього фахівця.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 109,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ХУДОЖНИКА-МОДЕЛЬЄРА

(на прикладі перукарського мистецтва)

ЛУБЯНСЬКА Світлана Павлівна

Київ -2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний особистість художник модельєр

Актуальність дослідження. Розбудова системи вищої освіти в Україні ставить шерег особливих завдань, вирішення яких вимагає як спеціальних досліджень, так і розроблення засобів упровадження інновацій в практику ВНЗ різних рівнів акредитації, заснованих на різних формах власності. Проблема психолого-педагогічного забезпечення процесу реформування вищої освіти торкається широкого кола питань, найбільш нагальним у їх складі є питання розвитку людини як суб'єкта навчальної професійної діяльності.

Останнім часом у вітчизняній психології спостерігається підвищений інтерес дослідників до теоретичних і практичних аспектів розвитку творчої особистості, пошуку шляхів трансформації, реорганізації навчально-виховної роботи у системі освіти, добору та розроблення методів стимуляції та активізації творчого потенціалу учнівської молоді.

Вагомим здобутком українських психологів є результати дослідження розвитку інтелекту в підлітковому та юнацькому віці на засадах особистісного підходу. В контексті вікової і педагогічної психології накопичений певний досвід дослідження процесу становлення творчої активності особистості старшокласників.

Аналіз психологічних праць дає підстави для висновку, що в галузі вікової та педагогічної психології наявною залишається лінія вивчення психічних явищ у різні вікові періоди, у різних соціальних ситуаціях розвитку особистості. Натомість майже зовсім відсутні дослідження, пов'язані із аналізом процесу становлення професійно важливих якостей (ПВЯ) особистості майбутніх фахівців сфери краси. Недостатня теоретична і практична розробленість цієї проблеми обумовила вибір теми даного дослідження „Психологічні особливості розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра (на прикладі перукарського мистецтва)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідних тем лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України „Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти” (державний реєстраційний № 0100U000660) та «Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі» (державний реєстраційний № 0105U001036). Тему дисертації затверджено Вченою Радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 3 від 27.03.2003 р.) та узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 22 квітня 2003 року).

Об'єкт дослідження - особистість як суб'єкт професійної діяльності.

Предмет дослідження - психологічні особливості розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра.

Мета дослідження - встановлення психологічних особливостей та умов розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра в умовах вищого навчального закладу.

Гіпотези дослідження:

- розвиток професійно важливих якостей особистості художника-модельєра є полідетермінованим і проходить декілька послідовних стадій;

- визначальним у становленні особистості як суб'єкта професійної діяльності є період адепта, оскільки саме у цей період відбувається створення нових і перебудова існуючих функціональних систем, адекватних вимогам профдіяльності художника-модельєра;

- рівень розвитку професійно важливих психологічних якостей особистості художника-модельєра визначає тип професійної компетентності як інтегрального показника професіоналізму;

- становлення професійно важливих якостей характеризується гетерогенністю та гетерохронністю залежно від змісту і засобів організації навчального процесу.

Завдання дослідження:

1. Визначити основні підстави до дослідження професійно важливих якостей собистості як суб'єкта професійної діяльності.

2. Розробити процедуру дослідження динаміки розвитку професійно важливих якостей особистості в процесі навчання.

3. Виявити на основі даних констатувального дослідження структуру та особливості розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця і на цій основі розробити програму оптимізації такого розвитку.

4. Сформулювати основні шляхи впровадження розробленої програми у практику навчального процесу з відповідних дисциплін.

Методологічну основу дослідження склали концептуальні положення про:

- сутність і розвиток особистості як суб'єкта професійної діяльності (Б.Г. Ананьєв, С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, І.Д. Бех);

- психологічні особливості розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця (Б.М. Теплов, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, В.Д. Шадриков, В.М.Дружинін, Д.Б. Богоявленська, В.О.Моляко, В.В. Клименко, М.Л. Смульсон);

- системогенез психологічної діяльності в процесі професіоналізації особистості як суб'єкта професійної діяльності (Б.Г. Ананьєв, Є.О. Климов, Б.О. Федоришин, В.Д. Шадриков, О.О. Деркач, Є.В. Селезньова, О.Р. Фонарьов);

- особливості професійної діяльності в системі - «людина-художній образ» (В.П. Зінченко, С.М. Симоненко, О.В. Іванюта, Є.О. Климов).

Методи дослідження. Серед комплексу основних методів використовувались: теоретичні - порівняння, синтез, узагальнення, систематизація теоретичних та експериментальних даних; аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури; вивчення нормативно-правових та навчально-методичних документів і матеріалів; системно-структурний аналіз (класифікація, систематизація, моделювання), праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи, аналіз документів); емпіричні та діагностичні методи - опитування, анкетування, тестування, спостереження, самоспостереження, самооцінка, інтерв'ювання, аналіз продуктів діяльності, метод експертних оцінок; психолого-педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), а також методи математичної статистики при обробці експериментальних даних.

Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалось на базі вищого навчального закладу „Київська Академія перукарського мистецтва”(КАПМ) і Професійного ліцею моди КАПМ (м. Київ). Дослідженням було охоплено 255 осіб, з них: 179 студентів, 35 викладачів, 17 зарубіжних і 24 вітчизняних експертів у галузі перукарського мистецтва.

Дослідження проводилося у три етапи впродовж 2001-2009 років.

На першому етапі (2001-2002 рр.) вивчався стан розробки даної проблеми, визначалась програма і методики дослідження.

На другому етапі (2003-2005 рр.) теоретично обґрунтовувався та визначався гіпотетичний склад професійно важливих якостей особистості художника-модельєра перукарського мистецтва; відбиралися методики діагностики індивідуально-психологічних особливостей майбутніх художників-модельєрів; проводився констатувальний експеримент.

На третьому етапі (2006-2009 рр.) було проведено формувальний експеримент, здійснено аналіз отриманих результатів; розроблено заходи впровадження формувальних методів у навчально-виховний процес ВНЗ.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у наступному: започаткований новий напрямок професіографічних досліджень, зокрема, психологічне вивчення спеціальностей сфери моди; теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра перукарського мистецтва в умовах навчального закладу; обґрунтовано необхідність вдосконалення фахової підготовки майбутніх фахівців сфери моди і краси, що має спиратися на психограму; виділені особистісні характеристики активності студентів, які зумовлюють успішність навчання та властивості, якими визначаються умови успішності оволодіння спеціальністю художника-модельєра перукарського мистецтва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні методичного комплексу, спрямованого на вдосконалення професійної підготовки з професій типу: «людина-художній образ» та «людина-людина», а також у розробленні програми розвивальних занять для формування та розвитку професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців з перукарського мистецтва; розробленні інноваційних технік з використанням навчальних ситуацій при вивченні таких професійно-орієнтованих дисциплін, як психологія спілкування з клієнтом, розробка та виконання перспективних моделей зачісок, комп'ютерне моделювання зачіски та ін. Матеріали дисертаційної роботи використовувались при розробці методичних рекомендацій до вивчення спеціальних дисциплін перукарської спрямованості, навчального посібника «Дизайн зачіски», програми впровадження проектного методу у навчально-виховний процес підготовки фахівців у Київській Академії перукарського мистецтва і Професійному Ліцеї моди КАПМ (авторські творчі проекти Міжнародний Фестиваль «Кришталевий Янгол» та видавництво журналу «Локон»).

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювались на науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності” (м. Київ, 2007); на VІІІ Міжнародному “Тижні освіти дорослих” в Україні “Освіта дорослих для культури ціложиттєвого навчання”(м. Київ, 2007); на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта дорослих в Україні» (м. Київ, 2008); на Міжнародній конференції «Психологічні проблеми реформування освіти» (м. Єреван, 2008), на семінарах, нарадах та засіданнях предметно-циклових комісій викладачів професійно-практичних дисциплін Київської Академії перукарського мистецтва (2003 - 2009 рр.). Методичні рекомендації до дизайнерського практикуму, авторський курс „Психологія моди ”, модульний курс з технології перукарських робіт впроваджено у навчальний процес Київської Академії перукарського мистецтва (довідка №1489 від 27.11.07) та Професійного ліцею моди КАПМ (довідка № 0163/1 від 04.10.2007).

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, аналізом теоретичного і емпіричною матеріалу, застосуванням комплексної програми дослідження та взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних меті та завданням, кількісним і якісним аналізом емпіричного матеріалу, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези, впровадженням результатів дослідження в практику роботи вищого навчального закладу II рівня акредитації мистецького профілю.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 9 одноосібних публікаціях, у тому числі: 7 опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, що входять до списку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 295 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 167 сторінках. Робота містить 16 таблиць (7 сторінок), 18 рисунків (10 сторінок), 11 додатків (89 сторінок). Бібліографія (22 сторінки) включає 272 праці українських і зарубіжних авторів (з них 22 іноземними мовами).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розглянуто сучасний стан психологічного вивчення проблеми розвитку людини як суб'єкта діяльності, зокрема трудової (професійної); обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, гіпотези, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи.

Перший розділ - „Теоретико-методологічний аналіз розвитку професійно важливих якостей особистості як проблеми вікової та педагогічної психології ” - присвячено теоретичним та методологічним питанням розвитку професійно важливих якостей особистості у період початкової професіоналізації (юнацький вік) як проблеми вікової та педагогічної психології; особливостям динаміки «Я образу» в період шкільного онтогенезу; віковим аспектам прояву шкільних, позашкільних та професійних інтересів, тенденції утворення провідних інтересів у період соціально професійного самовизначення старшокласників, особливо тих, що обирають професії типу «людина-художній образ».

В основу теоретичного аналізу діяльнісно-особистісного підходу до розвитку психічних якостей суб'єкта діяльності в дитячому, підлітковому та юнацькому віці покладено наукові праці Л.С. Виготського, А.О. Смирнова, С.Л.Рубінштейна, О.М. Леонтьєва, О.В. Запорожця, Б.Г. Ананьєва, В.В. Давидова, Л.В. Занкова, С.Д. Максименка, Д.Б. Ельконіна, І.Д. Беха, В.В. Рибалки, С.О.Сисоєвої та інших.

У період трансформації освіти в Україні, все більш нагальними стають проблеми осучаснення змісту та технологій навчання, що, в свою чергу, неможливо без створення наукового підґрунтя, зокрема психологічного, організації навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток учня як особистості, здатної активно діяти в умовах динамічних змін соціально-економічних умов як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.

Перебудова в кінці ХХ століття вітчизняної психології на засадах системного підходу внесла певні корективи і в методологію вікової та педагогічної психології, а також в психологію розвитку та навчання. Внаслідок, на основі відомих загально психологічних принципів (системності, діяльності, розвитку, особистісного підходу), синтезувалися й широко використовуються нині в дослідженнях практичних проблем виховання, розвитку, навчання такі «комплексні підходи» як системно-діяльнісний і системно-особистісний.

Аналізуючи питання становлення образу Я в онтогенезі людини, слід зазначити, що „образ Я” є описовим складником „Я-концепції”; остання ж - це сукупність усіх уявлень індивіда про себе, поєднана з їх оцінкою; Я-концепція як сукупність «настановлень на себе (описова) і оцінювальна складова» включає три основних елемента: когнітивний, емоційно-оцінювальний й поведінковий складники (Р. Бернс).

Досить чітко проглядається зв'язок повноти образу Я з індивідуальним життєвим досвідом, особливо професійним. Це засвідчує аналіз статусних особливостей абітурієнтів, який дозволив виділити типи статусного впливу на самовизначення старшокласників, у яких виникає намір вступу до ВНЗ, що готує фахівців за спеціальностями типу «людина-художній образ», що може сприяти реалізації професійних планів, які склалися на основі «власного» образу Я.

Аналіз психологічної літературі з професіології дає підставу для висновку про те, що зовсім мало наукових праць, присвячених комплексним дослідженням закономірностей розвитку професійно важливих якостей особистості у період початкової професіоналізації, що обумовлює актуальність подібних досліджень, особливо для професій типу «людина-художній образ».

У другому розділі - „Методологічні засади, методика та хід дослідження” розглянуті основні теоретичні положення та методологічні засади емпіричного дослідження; описані методики збору фактів, а також методи обробки та інтерпретації емпіричних даних.

Відповідно до мети даної науково-дослідницької роботи була розроблена програма комплексного дослідження, яка включала такі етапи: 1) попередній (пілотний); 2) основний (дослідницько-діагностичний); 3) психолого-педагогічний експеримент (формувальний); 4) заключний (апробація інноваційних методів у навчальному процесі ВНЗ).

Методичне забезпечення та процедура емпіричного збору фактів у ході дослідження реалізовані поетапно, а саме:

1) Професіографічна характеристика особливостей професії художника - модельєра перукарського мистецтва здійснювалась за допомогою таких методів: вивчення документації, застосування класифікаційних схем на основі головних ознак процесу праці (предмет, мета, знаряддя, умови), аналіз продуктів діяльності, опитувальні та тестові методики діагностики індивідуально-психологічних особливостей студентів, а також практикуючих художників-модельєрів.

2) Психологічний аналіз професійної та навчально-фахової діяльності художника-модельєра, проведений на основі системної методології за такими зрізами: а) особистісний зріз; б) компонентно-цільовий та структурно-функціональний зрізи; в) інформаційний зріз; г) регуляційно-стильовий зріз.

3) Акмеологічний аналіз проводився шляхом дослідження практикуючих художників-модельєрів перукарського мистецтва.

4) Дослідження індивідуально-психологічних особливостей студентів експериментальної та контрольних груп здійснювалось з використанням опитувальних та тестових методик.

Особливості спеціальності «художник-модельєр перукарського мистецтва», як соціономічного типу, обумовили вибір у нашому дослідженні методики «Самоал», яка дозволяє розкрити соціально-психологічний зміст особистісної підсистеми професійно важливих якостей суб'єкта навчально-професійної діяльності. Крім даної методики особистісна сфера студентів досліджувалась за допомогою методики „Ціннісні орієнтації” М. Рокіча, методики діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні В.В. Бойка, методики виявлення комунікабельності та інших.

Дослідження перцептивно-мисленнєвого рівня розв'язання інтелектуальних задач здійснювалось з використанням Тесту структури інтелекту Рудольфа Амтхауера (7-й, 8-й субтести), Тесту Равена (прогресивні матриці), Тесту Беннета (технічне розуміння). Дослідження креативності проводилось за методикою Торренса (варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту). Аналіз взаємозв'язку успішності навчання студентів з їх індивідуально-психологічними особливостями здійснювався за допомогою методу експертних оцінок.

Вивчення рухової витривалості, як професійно важливої якості психомоторики, здійснювалося шляхом побудови функціональної моделі перцептивно-моторної дії. В якості тест - об'єкту був використаний коректурний бланк Анфімова.

Планування формувального психолого-педагогічного експерименту включало виділення та науково-методичне забезпечення трьох його етапів: 1) орієнтувальний (попередній) етап; 2) основний етап: моделювання навчальних ситуацій відповідно до основних завдань педагогічного експерименту; 3) заключний етап: процедури вимірювання змін в індивідуальних показниках учасників експериментального навчання.

Кореляційний аналіз як метод визначення зв'язків між рядами змінних, отриманих у результаті вимірювань з використанням різних емпіричних методів, дав змогу виявляти як зв'язки кореляції, так і зв'язки коваріації. Обробка масиву даних за методиками «Самоал», дослідження когнітивної сфери, одержаних на етапі пілотного дослідження, була здійснена з використанням статистичного пакету SPSS.

У третьому розділі - „Склад і розвиток структур професійно важливих якостей особистості художника-модельєра в період початкової професіоналізації” - наводяться деякі вікові особливості психологічних якостей суб'єкта навчально-професійної діяльності; професіографічна характеристика та результати психологічного аналізу професії «художник-модельєр»; склад структур професійно важливих якостей (ПВЯ), спеціальних і професійних здібностей суб'єкта навчальної діяльності в процесі початкової професіоналізації; перспективність застосування концепції багатостороннього інтелекту; «трьохкомпонентний» склад професійного інтелекту художника-модельєра перукарського мистецтва.

Професіографічна «конфігурація» професії «художник-модельєр перукарського мистецтва», складена нами на основі класифікаційних схем (Є.О. Климов), дає підстави для виділення ПВЯ відповідно до її особливостей. Психологічний зміст виділених ПВЯ художника-модельєра зачіски представлено у таблиці 1:

Таблиця 1. Психологічна характеристика професії «художник-модельєр перукарського мистецтва»

Ознаки процесу праці

Професійно важливі якості особистості

Предмет праці

комунікативність (переважно вербальне спілкування); організаційні уміння в межах функціональних обов'язків; доброзичливість, емпатійність, емоційна стійкість; соціальна перцепція (сприймання та розуміння іншої людини); чуттєво-образна сфера (сприймання, пам'ять, уявлення, образне мислення, уява); уважність, спостережливість

Мета праці

операціональні якості когнітивних процесів; креативність (образно-понятійна, особистісна)

Знаряддя праці

вербальні, сенсомоторні, інтелектуальні уміння та навички; старанність, імпровізація, майстерність

Умови праці

функціональна працездатність, витривалість, емоційна стійкість, відповідальність

Проведений системний (зрізовий) психологічний аналіз діяльності художника-модельєра перукарського мистецтва дозволив скласти синтетичну психограму, в якій головними є інтегральні утворення особистості - властивості (атенційні, імажінативні, мнемічні, розумові, типологічні, характерологічні), здібності (художні: спеціальні, конструктивні; гностичні, діагностичні та креативні; оперативно-виконавські та соціальні).

Розкрити соціально-психологічний зміст особистісної підсистеми ПВЯ суб'єкта навчально-професіоналізованої діяльності дозволила методика „Самоал”. Емпіричне дослідження з використанням даної методики проводилось в трьох реальних групах студентів (А -третій курс, 27 осіб; Б - другий курс, 24 особи; В - перший курс, 23 особи), які проходили фахову підготовку у КАПМ за спеціальністю художника-модельєра перукарського мистецтва.

Порівняльний аналіз емпіричних даних засвідчує наступне: однорідність груп студентів за загальним показником самоактуалізації, про що свідчить відсутність значимих відмінностей між середньо груповими результатами (А - 55 балів, Б - 53 бали, В - 54 бали (рис.1)); самоактуалізація досліджуваних усіх груп найбільше виражена на середньому рівні і складає 62-70 %, вище середнього - 17-26 %, нижче середнього - 4-13 %.

Рис.1. Середньо групові показники само актуалізації. А -третій курс, Б - другий курс, В -перший курс

Аналіз показників самоактуалізації за окремими шкалами (рис.2) показує добре помітну тенденцію однакової спрямованості змін показників характеристик самоактуалізації в усіх групах. Найбільш вираженими характеристиками у складі самоактуалізації є: цінності (63,5%; 64,9%; 59,7 %), потреба в пізнанні (62,3%; 65,4%; 58,1 %), аутосимпатія (62,2%; 49,1%; 60,9 %), креативність (58,8%; 64,3%; 54,2 %), а найменш вираженими - погляди на природу людини (43,7%; 48,3%; 40,8 %), спонтанність (44,9%; 42,4%; 50,1 %).

Рис. 2 Рівень вираження та особливості змін характеристик самоактуалізації студентів реальних груп (А, Б, В) за шкалами: 1 - Орієнтація в часі; 2 - Цінності; 3 - Погляд на природу людини; 4 - Потреба в пізнанні; 5 - Прагнення до творчості (креативність); 6 - Автономність; 7 - Спонтанність; 8 - Саморозуміння; 9 - Аутосимпатія; 10 - Контактність; 11 - Гнучкість у спілкуванні.

Наведені емпіричні результати дають підстави для оцінки самоактуалізації студентів в юнацькому віці як відносно сталої індивідуально-психологічної якості особистості, а рівень її розвитку може розглядатися як показник особистісної зрілості.

Аналізуючи когнітивну сферу особистості, слід звернути увагу на сприймання художника-модельєра як активний процес відображення та обробки інформації.

Провідними модальностями сприймання художника-модельєра є: зорова, слухова, дотикова, вібраційна, нюхова перцептивні системи; сприймання простору, часу, послідовності подій; осмисленість сприймання друкованих і усних повідомлень.

У створюваному художником-модельєром багаторівневому образі зачіски клієнта зорові відчуття та сприймання забезпечують актуальний зоровий просторовий образ, у якому адекватно відображені фізичні особливості клієнта (тип обличчя, тип волосся), співвідношення зачіски з іншими соматографічними характеристиками індивіда, його зріст, ширина плечей, висота шиї, одяг. Дотикові відчуття дають інформацію про властивості волосся, шкіри при взаємодії як безпосередньо з руками майстра, так і з інструментами, які він використовує. Нюхові відчуття доповнюють картину «клієнт» до більш повного його розуміння (в т.ч. числі його соціального статусу, достатку тощо).

Для описання когнітивної сфери особистості, за результатами тестових вимірювань в умовах констатувального експерименту, нами були використані структурно-функціональні моделі.

Результати експериментального дослідження просторового уявлення з використанням 7-го і 8-го субтестів Тесту структури інтелекту Р. Амтхауера продемонстрували, що показники продуктивності середнього рівня домінують (66% - 7-й субтест; 72% - 8-й субтест); помітну частину складають результати - нижче середнього (16% - 7-й субтест; 14% - 8-й субтест); високого ж рівня досягли одиниці досліджуваних (4% - 7-й субтест; 6% - 8-й субтест).

Результати дослідження візуального мислення студентів при виконанні серій тесту Равена (А,Б,С,Д,Е) показують, що продуктивність досліджуваних при виконанні завдань має тенденцію до зниження в міру збільшення складності виконуваних серій. Особливо різким є спад по серії Е, продуктивність виконання якої складає менше 50%, у той час, як при виконанні інших серій вона складає 71 - 88 %.

Для визначення складу професійних здібностей художника-модельєра, ми скористалися відомою класифікацією Є.О. Климова щодо спеціальних здібностей, а саме: 1) підсистема соціальних здібностей: комунікативні та організаційні; 2) підсистема конструктивних здібностей: складовими цієї підсистеми є найперше гностичні та оперативно-виконавські здібності. Гностичні, в свою чергу, поділяються на діагностичні та креативні (художні) здібності. Щодо оперативно-виконавських, то до їх складу входять - соціально-організаційні та психомоторні здібності.

У контексті системно-особистісного підходу до вивчення визначальних якостей суб'єкта діяльності розглядаються складові, зокрема креативність, взаємовідношення уяви і творчості, особливості творчості у вік молодості людини, обумовлених динамікою соціально професійного самовизначення в підлітковому та юнацькому віці; нерівномірність структурних новоутворень суб'єкта професійної діяльності студентів фахової спрямованості - художник-модельєр.

Отримані у ході констатувального експерименту дані за методикою дослідження креативності Торренса свідчать про те, що показники креативності (оригінальність і розробка рисунка) у студентів 1-го й 3-го курсів дуже близькі за величиною, між середньо груповими показниками відсутня значима відмінність. Отже, дворічна різниця між групами в тривалості навчання за традиційною методикою не призвела до помітних змін у творчому потенціалі студентів.

Досліджуючи проблему розвитку ПВЯ особистості майбутнього фахівця у галузі перукарського мистецтва, необхідно звернути увагу на формування професійного інтелекту. В контексті концепції багатостороннього інтелекту, ми створили модель «трьохстороннього професійного інтелекту» художника-модельєра перукарського мистецтва, складовими якого є: 1) образно-художній інтелект; 2) соціальний інтелект; 3) емоційний інтелект.

У четвертому розділі - „Психологічні аспекти розвитку професіонала у процесі фахової підготовки художника-модельєра перукарського мистецтва ”- викладені узагальнення стосовно витоків та трансформації інновацій у навчанні на сучасному етапі реформування системи освіти України; етапність становлення особистості студента як суб'єкта професійної діяльності; методи розвитку особистісної, когнітивної, психомоторної сфер студента в умовах спеціальних тренувально-розвивальних лабораторних занять; розвитку професіоналізму майбутніх художників-модельєрів зачіски в умовах інноваційного навчання у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

У ході дослідницької роботи була розроблена комплексна програма удосконалення навчально-виховного процесу КАПМ, яка спрямована на активізацію пізнавальної та творчої активності студентів шляхом оптимального поєднання традиційних видів навчальних занять і активних методів опанування дисциплін фахової підготовки.

Апробація комплексної програми в умовах реального навчального процесу була здійснена в два етапи:

1) навчальний експеримент з використанням тренувально-розвивальних вправ у процесі розвитку ПВЯ особистості студента відповідно до психограми художника-модельєра перукарського мистецтва, розробленої нами з метою професійної підготовки;

2) проектний метод у формі підготовки і видавництва журналу з перукарського мистецтва „Локон” та Міжнародного Фестивалю перукарського мистецтва, моди і краси «Кришталевий Янгол».

У ході навчального експерименту було проведено психотренінг особистісного росту, який розроблявся на основі тренінгу «популярного психосинтезу» П'єро Феруччі. Розвиток професійно важливих якостей художника-модельєра перукарського мистецтва відбувався також у формі психотехнічних занять, націлених на активізацію візуального мислення та психотренінгу просторового уявлення та уяви.

При проведенні експериментальної роботи зі студентами Київської Академії перукарського мистецтва було застосовано метод аналізу продуктів діяльності та метод аналізу конкретних ситуацій. Для перевірки тенденцій зрушень самосприймання, самоставлення досліджуваних до власного «Я», було розроблене синтетичне контрольне завдання (СКЗ), для виконання якого необхідно було проявити і гнучкість суджень, і особливості бачення конкретних ситуацій.

За результатами навчального (формувального) експерименту було проведене експертне оцінювання показників початкової професіоналізації майбутніх художників-модельєрів за основними видами діяльності, за показником майстерності та за показником компетенції. Дані експертного оцінювання дали підстави для висновку про наявність розвивального ефекту, як результату проведення комплексу тренувальних вправ.

Одним із найбільш ефективних та перспективних методів розвитку професійно важливих якостей художника-модельєра перукарського мистецтва в умовах навчального закладу мистецького профілю виявився проектний метод. Реалізація у Київській Академії перукарського мистецтва творчих проектів «Міжнародний Фестиваль «Кришталевий Янгол»» та «Журнал «Локон»» допомагає вирішувати цілу низку дидактичних, розвивальних і виховних завдань: розвиток професійно важливих якостей особистості, уміння практичної реалізації креативних ідей та застосування професійних навичок, уміння самостійного конструювання своїх знань, уміння орієнтуватись у інформаційному просторі, формування та розвиток пізнавальних навичок та професійного інтелекту студентів, активний розвиток критичного мислення, комунікативної компетенції та навичок аналізу і самоаналізу. Головними психолого-педагогічними і методологічними засадами розроблених творчих проектів виступили: особистісно-діяльнісний підхід, визнання самоцінності особистості творця, сприйняття його як суб'єкта діяльності; варіативний підхід - надання можливостей для здійснення учасниками вільного й усвідомленого вибору ідей, цінностей, рішень тощо; партнерство, рівноправна співпраця молоді і дорослих, досвідчених фахівців і початківців.

Ефективність проектної технології навчання підтвердили результати самоаналізу студентів (майбутніх художників-модельєрів зачіски), які приймали активну участь у вищезгаданих творчих проектах протягом 2004-2008 років (всього 98 осіб). Для оцінювання було виділено 10 професійно-важливих якостей художника-модельєра: спостережливість; комунікативні уміння; організаційні уміння; доброзичливість; емоційна стійкість; візуальне мислення; креативність; майстерність; працездатність; відповідальність.

Порівняння даних самоаналізу дозволило зробити висновок про наявне зростання оцінок розвитку професійно важливих якостей досліджуваних. Слід відмітити особливо суттєве зростання таких якостей, як організаційні уміння та майстерність (табл.2).

Результати оцінювання свідчать про значне зростання показників, які відповідають достатньому рівню розвитку якості (організаційні уміння на 25,5%; майстерність на 30,6%) при зменшенні (організаційні уміння на 16,3%; майстерність на 17,3%) кількості показників, що відповідають низькому рівню розвитку якості, також з'являється група студентів з високим рівнем розвитку якості (організаційні уміння - 4,1%; майстерність - 5,1%).

Таблиця 2. Показники самоаналізу розвитку організаційних умінь і майстерності студентів (у відсотках)

ПВЯ

організаційні уміння

майстерність

Рівні

до участі у проекті

після участі у проекті

до участі у проекті

після участі у проекті

Високий

Достатній

Середній

Низький

-

10,2

60,2

29,6

4,1

35,7

46,9

13,3

-

9,2

55,1

35,7

5,1

39,8

36,7

18,4

Всього

100

100

100

100

Отримані дані самоаналізу студентів, які відображають зростання показників розвитку обраних для аналізу десяти професійно важливих якостей, свідчать про ефективність проектної технології навчання та доцільність впровадження її у педагогічну практику мистецьких ВНЗ.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове практичне вирішення проблеми розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра (на прикладі перукарського мистецтва), які дали підстави для таких висновків:

1. Модель фахової підготовки майбутніх художників-модельєрів перукарського мистецтва має спиратися на психограму, головними компонентами якої повинні бути склад професійно важливих якостей, потенційні професійні здібності (К.К. Платонов) особистості студента та можливості їх розвитку в умовах вищого навчального закладу. Визначальним орієнтиром слід вважати не суму загальнонаукових і фахових знань, а якості спеціаліста, здатного до високопродуктивної професійної діяльності, до самонавчання та самоудосконалення.

2. Успішність початкової професіоналізації в умовах ВНЗ І-ІІ освітньо-кваліфікаційного рівня обумовлена такими головними чинниками: 1) знання, уміння, навички з основ наук; 2) рівень розвитку потенційних професійно важливих психофізіологічних і особистісних якостей; 3) стійкість професійної мотивації; 4) відповідність професійних планів студентів напрямкам фахової підготовки конкретних навчальних закладів; 5) особистісні ціннісні пріоритети студентів.

3. Провідними структурами ПВЯ в становленні художника-модельєра перукарського мистецтва є:

а) особистісна сфера - стійка професійна мотивація, плеяди значимих зв'язків характеристик самоактуалізації, потреби в пізнанні, креативність, цінності;

б) когнітивна сфера - оптимальність сприймання в зоровій, дотиковій модальностях; уявлення візуальних форм, впізнавання якісних ознак матеріалів, препаратів; просторова уява, уявне обертання тривимірних об'єктів; візуальне мислення, когнітивні антиципації;

в) психомоторна сфера - вище середнього рівня розвиток сенсомоторики рук, особливо сенсомоторної координації, висока диференціальна дотикова чутливість; моторна витривалість; виразне мовлення з середнім за швидкістю темпоритмом.

4. В період початкової професіоналізації в умовах ВНЗ відбувається інтеграція структур ПВЯ особистості і професійних здібностей та формування багатостороннього професійного інтелекту. Складовими моделі професійного інтелекту художника-модельєра перукарського мистецтва є: 1) образно-художній інтелект; 2) соціальний інтелект; 3) емоційний інтелект.

5. Проведене емпіричне дослідження дає підстави для оцінки самоактуалізації студентів в юнацькому віці як відносно сталої індивідуально-психологічної якості особистості, а рівень її розвитку може розглядатися як показник особистісної зрілості. В юнацькому віці переважна більшість студентів тяжіє до самопізнання, однак, вони потребують психологічної підтримки у питаннях як удосконалення навчально-професійної діяльності, так і стильових особливостей поведінки, планування свого майбутнього життя та кар'єри.

6. Результати дослідження свідчать про те, що більш перспективною є орієнтація навчального процесу на майбутню професію, навчальні програми повинні відповідати очікуванням й прагненням студентів; вони не можуть обмежуватися лише загальнонауковими і спеціальними знаннями, а мають включати систему заходів, спрямованих на розвиток, формування структур ПВЯ, професійних здібностей.

7. Естетичне відношення до життя є однією з ключових передумов і основою розвитку художніх (у т.ч. образотворчих) здібностей художника-модельєра. Операціональний склад саме образотворчих здібностей складає основу для розвитку й формування гностичних і оперативно-виконавських (за класифікацією Є.О. Климова) професійних здібностей фахівців спеціальностей типу «людина-художній образ».

8. Креативність як важлива професійна якість особистості художника-модельєра виступає могутнім засобом розвитку та формування професіоналізму, тому одним із найбільш важливих завдань фахової підготовки майбутніх фахівців перукарського мистецтва є розвиток у них потреби у новизні, переборенні шаблонного підходу, попри те, що виконання фахівцем своєї професійної діяльності потребує використання стандартних дій; налаштованість студента на важливість виявлення свого творчого потенціалу через «проблематизацію» вирішення завдань у звичних, добре знайомих ситуаціях (виконати незвично).

9. Провідну роль в успішності професійної підготовки відіграє навчальна активність студента. Домінуюча традиційна методика професійної підготовки художників-модельєрів не забезпечує достатньо високого рівня навчальної активності студентів з метою опанування ними сучасними знаннями та технологіями робіт. Інтенсифікація навчального процесу на рівні окремих предметів (дисциплін) сприятиме урізноманітненню тренувальних, проблемних, пошукових й контрольних завдань.

10. Застосування проектної технології навчання у формі розроблених реальних колективних творчих проектів - Міжнародний Фестиваль «Кришталевий Янгол» та видавництво журналу «Локон» - дозволяє комплексно розвивати професійно важливі якості особистості художника-модельєра зачіски, такі як спостережливість; комунікативні уміння; організаційні уміння; доброзичливість; емоційна стійкість; візуальне мислення; креативність; майстерність; працездатність; відповідальність.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми розвитку професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців у галузі перукарського мистецтва. До подальших напрямів досліджень віднесено: дослідження психологічних особливостей розвитку ПВЯ особистості інших фахівців сфери моди і краси (дизайнерів зачіски та макіяжу, стилістів, дизайнерів одягу); дослідження ефективності проектної технології навчання творчим професіям та науково-методичне обґрунтування їх впровадження у навчальний процес мистецьких ВНЗ; вивчення світових та європейських систем освіти у сфері моди і краси.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Cтатті, опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України

1. Лубянська С. П. Психологічна характеристика профдіяльності художника-модельєра перукарського мистецтва (методологічний та методичний аспект) / С. П. Лубянська // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України: зб. наук. праць / [наук. ред. С. Д. Максименко]. - К.: Главник, 2005. - Вип. 26, т. 5. - С.130-137.

2. Лубянська С. П. Зачіска як чинник атрактивної поведінки людини / С. П. Лубянська // Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць / [наук. ред. С. Д. Максименко]. - К.: ГНОЗІС, 2003. - Т. V, ч. 2. - С. 139-143.

3. Лубянська С. П. Креативність у складі професійно важливих якостей художника-модельєра / С. П. Лубянська // Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць / [наук. ред. С. Д. Максименко]. - К.: ГНОЗІС, 2006. - Вип. 6, т. VІІІ. - С. 167-173.

4. Лубянська С. П. Психологічні аспекти розвитку професійно важливих якостей художника-модельєра в умовах навчального закладу / С. П. Лубянська // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г. С. Костюка АПН України / [наук. ред. С. Д. Максименко]. - К.: Логос, 2006. - Вип. 9, т. 7. - С. 190-197.

5. Лубянська С. П. Профілактика екодевіантної поведінки молоді / С. П. Лубянська // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г. С. Костюка АПН України / [наук. ред. С. Д. Максименко]. - К.: Міленіум, 2003. - Т. 7, ч. 1. - С. 240-244.

6. Лубянська С. П. Психологічний системний аналіз професійної діяльності художника-модельєра (на прикладі перукарського мистецтва) / С. П. Лубянська // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г. С. Костюка АПН України / [наук. ред. С. Д. Максименко]. - К.: Логос, 2007. - Вип. 7, т. V. - С. 160-166.

7. Лубянська С. П. Інновації в навчанні: теорія і практика / С. П. Лубянська // Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г. С. Костюка АПН України / [наук. ред. С. Д. Максименко]. - К.: ГНОЗІС, 2007. - Т. ІХ, ч. 7. - С. 398-405.

Статті в нефахових виданнях та тези доповідей на наукових конгресах, конференціях

1. Лубянская С. П. Внедрение инновационных технологий обучения в условиях реформирования образования высшей школы / С.П. Лубянская // Психологические проблемы реформирования образования: материалы междунар. науч. конф., 15-16 ноября 2008 г. / Армянский государственный педагогический университет им. Х. Абовяна. - Ереван: Манкаварж, 2008. - С. 357-360.

2. Лубянська С. П. Колективний творчий проект як метод розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра зачіски / С.П. Лубянська // Освіта дорослих для безпеки громадян і організацій об'єднаної Европи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 11-17 вересня 2008 р. [ІХ Міжнародний Тиждень освіти дорослих в Україні]. - К.: ЕКМО, 2008. - С. 90-92.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.