Оптимізація виробничих процесів комп’ютерної мережі підприємства

де Тзаг. - загальна трудомісткість, людино-дні;

Nчас - норма часу, людино-дні;

kскл. - поправковий коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації (складає 1,08);

kм. - поправковий коефіцієнт використання мови певного рівня

складності (мова високого рівня дорівнює 1);

kстанд. - коефіцієнт використання стандартних програм (приблизно складає 0,7);

Денну заробітну плату визначають, виходячи з місячних окладів:

де - місячний оклад розробника, грн;

- річний фонд робочого часу, днів; (трудовим законодавством встановлено в 2014 р.: день - даний показник щорічно змінюється).

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочення тощо) розраховується згідно з нормативом, який установлює підприємство і який складає 10 - 40 % від основної зарплати. Витрати на додаткову заробітну плату визначаються за формулою:

де - нормативний коефіцієнт додаткової заробітної плати ();

- витрати на основну заробітну плату, грн.

До сплати єдиного соціального внеску () належать витрати, що здійснюються у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України (єдиний соціальний внесок складає 34,7 %),

Витрати на сплату єдиного соціального внеску визначаються за формулою:

,

де - коефіцієнт відрахувань на сплату ЄСВ ();

Вартість компонентів, що входять в локальну мережу, їх перелік та загальна кількість, наведені в таблиці 1:

Таблиця 5.1 - Вартість компонентів

Найменування	Кількість, шт.	Ціна за шт., грн	Загальна ціна, грн
Комутатор ZyXEL XGS-4728F	5	18280	91400
Комутатор ZyXEL ES-2108	7	4080	28560
Системний блок на базі AMD Sempron (1004)	100	2079	207900
Монітор Samsung SyncMaster	100	1200	120000
Сервер IBM xSeries x3500 (7977R2G)	2	31672	63344
Телекомунікаційна шафа	2	3600	7200
Принтер Samsung ML-2571N	5	1640	8200
Лінії зв'язку	2500м	0,6	1500
Маршрутизатор ZyWALL USG 20W	1	2912	2912
Всього			531016

Таблиця 5.2 - Вартість програмних засобів

№ п\п	Назва	Виробник (модель)	Ціна, грн/од.	Кількість	Загальна ціна, грн
1	Серверна операційна система	MicrosoftSQLServer Developer Edition 20012	безкоштовно	1	безкоштовно
2	Операційна система робочих станцій	Windows 7 SP1 Professional 32-bit Russian OEM DVD (FQC-04671)	безкоштовно	2	безкоштовно
6	Зовнішній Firewall	KerioWinRоutеFirеwаll	безкоштовно	2	безкоштовно
5	Антивірус	Kaspersky Internet Security 2012	безкоштовно	2	безкоштовно
	Сума	0

Окрім вказаних поточних витрат на розробку КМ, собівартість розробки та реалізації мережі передбачає визначення:

– адміністративних витрат (організаційні витрати, витрати на службові відрядження, страхування, амортизацію, опалення, освітлення, водопостачання, охорону; винагорода за професійні послуги: юридичні, аудиторські; витрати на зв'язок; витрати за послуги банку);

– витрат на збут (на рекламу та дослідження ринку: маркетинг; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне сервісне обслуговування; комісійні витрати; витрати, пов'язані з безпосереднім постачанням: страхування, амортизація, охорона);

– повної (фактичної) собівартості (в грошовому виразі індивідуальні витрати певного розробника мережі у даних умовах).

Повна собівартість формується в процесі щоденного оперативно-технічного та бухгалтерського обліку витрат на розробку КМ, виконання робіт і забезпечення всіма матеріально-технічними, трудовими ресурсами.

Загальновиробничі (накладні) витрати (): диски, картриджі, папір для роздрукування тощо.

До загальновиробничих витрат можуть належати також витрати на:

– освоєння нової розробки;

– відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення;

– утримання та експлуатацію устаткування.

Загально виробничі (накладні) витрати визначаються за формулою:

,

де - коефіцієнт загально виробничих (накладних) витрат ().

Виробнича собівартість КМ, розраховується за формулою .1:



Адміністративні витрати належать до собівартості КМ пропорційно основній З/П і складають 100 - 200 % від основної З/П. Адміністративні витрати визначаються за формулою:

де - коефіцієнт адміністративних витрат ().

Витрати на збут складають 2.5 - 5 % від виробничої собівартості і визначаються за формулою:

,

де - коефіцієнт витрат на збут ().

- виробнича собівартість, грн (табл. 2 -7-й пункт).

5.2 Калькуляція собівартості комп'ютерної мережі

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості КМ установлюються підприємством. Сума за всіма наведеними вище статтями становить повну собівартість продукції.

Таблиця 5.3 - Калькуляція собівартості КМ

№ статті	Статті витрат	Сума, грн	Питома вага, %
1	Основна заробітна плата	13004	2,23
2	Додаткова заробітна плата	1300	0,22
3	Витрати на сплату ЄСВ	4963	0,85
4	Вартість програмного забезпечення	0	0
5	Загальновиробничі (накладні) витрати	531016	90,97
6	Вартість витратних матеріалів, комплектуючих	6502	1,11
7	Виробнича собівартість ()	556785	95,38
8	Адміністративні витрати	13004	2,23
9	Витрати на збут	13920	2,39
10	Повна (фактична) собівартість ()	583709	100

Ціна КМ() формується на основі економічно обґрунтованої собівартості його розробки, норми рентабельності, прибутку (певного відсотку торговельної надбавки) та податку на додану вартість:

де - собівартість або поточні витрати на розробку (системи, мережі), грн;

- нормативний рівень рентабельності, (дорівнює 15 %), грн;

- торговельна надбавка (), грн.

ПДВ - податок на додану вартість, (), грн.;

(грн).

Оцінка конкурентоспроможності КМ. Визначення основних параметрів базового і нового варіантів КМ

У процесі дослідження виділяються основні технічні та економічні параметри базового та нового варіантів КМ. Також наводяться додаткові функції нової КМ (табл. 5.4).

Таблиця 5.4 - Характеристика основних техніко-економічних параметрів базового та нового варіантів КМ

№ П\П	Назва параметру	Одиниця виміру	Варіант	Характерис-тика параметра нового варіанта відносно базового (^, v чи =)
			базовий (аналог)	новий
1.	Вартість КМ	грн	870000 (10)	840540 (9)	^
2.	Пропускна здатність	Гбіт/с	11	14,6	^
3.	Швидкість завантаження БД	Мбіт/с	340 (9)	512 (10)	^
4.	Середній час обслуговування запиту	Сек	7	5	^
5.	Захист мережі	бали	7	8	^
6.	Швидкість передачі даних	бали	7	8,5	^
7.	Продуктивність	бали	7	9	^
8.	Надійність	бали	8	9	^

Виходячи з отриманих результатів, розробка є кращою відносно базового варіанта за вісьмома параметрами, вказаними в таблиці.

5.3 Конструювання еталону конкурентоспроможності КМ

Еталоном є точка багатовимірного простору (вектор), що утворена за таким правилом: серед показників-стимуляторів (здійснюється позитивний вплив на конкурентоспроможність) відбираємо дані з максимальним значенням, а серед показників де-стимуляторів (чинить негативний плив на конкурентоспроможність) відбираємо дані з мінімальним значенням.

5.4 Розрахунок інтеґрального показника конкурентоспроможності базового і нового варіантів КМ

Інтеґральний показник конкурентоспроможності відносно еталона () визначається за формулою 5.11:

,

де - величини за і-тим параметром відповідно базового, нового варіанту мережі та еталона.

Результати розрахунків заносимо до таблиці 5.5 (колонки 5, 6).

Таким чином, базова мережа гірша, ніж еталон за параметрами, про що свідчить інтеґральний показник конкурентоспроможності, який складає “-5,6”, а нова КМ наближається до еталону на “5,67”. Тобто нова КМ є безперечно конкурентоспроможною, порівняно з базовою.

5.5 Визначення ефективності нової КМ порівняно з базовою

Загальна ефективність виробництва нової КМ порівняно з базовим визначається за формулою 3.2:

,

де - величини за і-тим параметром відповідно нового та базового варіанту КМ.

Проте, якщо серед параметрів є такі, для яких максимальне значення є найбільш ефективним, то рівняння набуває наступного вигляду:

,

Для розрахунку загальної ефективності визначимо відносне значення параметрів нової КМ відносно базової (табл. 5.5, колонка 7).

Розраховуємо ефективність окремих параметрів нової КМ за формулами 5.13 і 5.14, результати розрахунків заносимо до таблиці 5.5 (колонки 8, 9).

Таблиця 5.5 - Визначення параметрів конкурентоспроможності КМ та показника її ефективності

№ п/п	Назва параметра	Еталонне значення	Варіант
		max або min
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Вартість ПП	min	840540	-1,04	+1	0,97	0,03
2.	Пропускна здатність	max	18,6	-0,6	+0,78	1,33		0,33

Відповідно до цього, загальна економічна ефективність складе:

.

Таким чином, ефективність виробництва нової (спроектованого) комп'ютерної мережі відносно базової (аналогу) складає 1,93 або в відсотковому виразі: 101,93 %.

5.6 Моделювання конкурентоспроможності проектоваї КМ та її аналогу

Моделювання оцінки конкурентоспроможності КМ базується на побудові номограми для порівняння параметрів конкурентоспроможності. Відповідно, кожній із восьми осей з використанням певного масштабу виміру відмічаються точки, що відповідають певним значенням параметрів, наведені в таблиці 5.4. Лінія, що проходить через них, утворює багатокутник, таким чином отримуємо номограму для порівняння параметрів конкурентоспроможності базового та нового варіантів мережі (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 - Номограма для порівняння параметрів конкурентоспроможності базового та нового варіантів КМ

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1 Основні положення з охорони праці при роботі з комп'ютерним обладнанням

Вимоги описаних нижче положень є обов'язковими для всіх користувачів, підприємств та установ, при організації та виконанні робіт, пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом комп'ютерів.

Облаштування робочих місць, обладнаних персональними комп'ютерами, повинно забезпечувати:

належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху та рівень іонізації повітря);

належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

На робочих місцях, обладнаних персональними комп'ютерами, існують наступні небезпечні й шкідливі фактори:

· шум та вібрація;

· електромагнітне випромінювання;

· ультразвукове та інфрачервоне випромінювання;

· електростатичне поле між екраном і оператором.

Спеціалісти на підприємствах, які виконують роботи на персональному комп'ютері проходять інструктаж з питань охорони праці, перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Допускати до роботи осіб, які не пройшли інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

До робіт з обслуговування, налагодження та ремонту персональних комп'ютерів допускаються особи, що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче 3 (третьої).

Тривалість безперервної роботи на комп'ютері без регламентованих перерв не повинна перевищувати дві години.

Для користувачів персонального комп'ютера слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи на комп'ютері; при наборі текстів слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи на комп'ютері.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи на комп'ютері не повинна перевищувати 4-х годин.

Під час регламентованих перерв, з метою зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії та гіпомнезії, запобігання розвитку стомлення доцільно виконувати комплекси спеціальних фізичних вправ.

Організація робочого місця користувача комп'ютера повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам, характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа, виділена для одного робочого місця для користувача комп'ютера, повинна складати не менше 6м2, а обсяг - не менш 20 м3.

Робочі місця з персональним комп'ютером повинні розміщуватися на відстані не менш 1 м від стін із світловими прорізами; прохід між рядами робочих місць має бути не менше 1 м.

Перед початком роботи необхідно:

· Оглянути та впорядкувати робоче місце;

· Очистити екран монітору від пилу та інших забруднень;

· Відрегулювати освітленість на робочому місці, не допускати відбиття на екрані;

· Перевірити правильність підключення обладнання до електромережі;

· Упевнитись в наявності захисного заземлення та підключення екранного провідника до корпусу системного блоку ;

· Упевнитись у відсутності дискет у дисководах системного блоку;

· Перевірити обладнання робочого місця користувача для забезпечення підтримання оптимальної робочої пози відповідно до вимог ергономіки.

При включенні ком'ютера необхідно виконувати наступну послідовність включення обладнання:

· Блок живлення;

· Периферійні пристрої (пристрої для друку, сканери та інші спеціальні периферійні пристрої);

· Системний блок.

Користувачу комп'ютера забороняється приступати до роботи, якщо:

· Відсутня інформація про результати атестації умов праці на цьому робочому місці або є інформація що до невідповідності параметрів цього обладнання вимогам санітарних норм;

· Немає захисного заземлення;

· Виявлено несправний блок живлення, пошкоджені проводи або електророзетки;

· Присутні сторонні предмети на обладнанні і робочому місці;

· Є пошкодження апаратури.

Під час виконання робіт на комп'ютері необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами описаними вище.

Залишати обладнання ввімкненим без нагляду забороняється ( крім випадків, коли для нього передбачено безперервне функціонування).

У випадку появи ознак ненадійного функціонування апаратури вимкнути її і викликати спеціаліста з ремонту.

На робочому місці не повинно бути зайвих речей.

Користувач під час роботи зобов'язаний:

· Тримати у порядку та чистоті робоче місце;

· Зовнішній пристрій “миша”, використовувати тільки при наявності спеціального килимка;

· Виконувати правила експлуатації комп'ютера згідно з інструкцією на даний персональний комп'ютер.

Користувачу під час роботи забороняється:

· Торкатися одночасно екрану, монітору та клавіатури;

· Торкатися задньої панелі системного блоку при включеному живленні;

· Переключати роз'єднувачі інтерфейсних кабелів, периферійних пристроїв при включеному живленні;

· Допускати потрапляння вологи на поверхню системних блоків, моніторів, робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв;

· Самостійно відкривати та ремонтувати обладнання.

Після закінчення роботи спочатку вимкнути електроживлення у порядку, який встановлений інструкцією користувача ЕОМ, а далі від'єднати шнури електроживлення та кабелі від електромережі.

Прибрати робоче місце. Перед прибиранням апаратури вимкнути вилку силового кабелю з розетки, після чого витерти апаратуру вологою салфеткою. Забороняється використання рідких або аерозольних очищувачів.

Повідомити безпосереднього керівника про всі несправності, які мали місце під час роботи.

При роботі можливі аварійні ситуації - коротке замикання у мережі електроживлення обладнання з можливим загоранням, або нещасний випадок, що пов'язаний з ураженням працівника електричним струмом.

При короткому замиканні у мережі електроживлення, відключити обладнання і викликати електромеханіка.

При загоранні у мережі електроживлення вимкнути обладнання і приступити до гасіння пожежі, використовуючи вуглекислотні або порошкові вогнегасники.

Кожний працівник, який першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації (нещасного випадку), повинен припинити роботу і негайно повідомити безпосереднього директора закладу.

При ураженні працівника електричним струмом необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму:

· Відключити електромережу;

· Звільнити потерпілого від струмовідних частин з застосуванням діелектричних захисних засобів або інших ізолюючих речей і предметів (сухого одягу, сухої жердини, прогумованого матеріалу тощо);

· Перерізати або перерубати дріт будь-яким інструментом з ізолюючою рукояткою, виключаючи можливість додаткового травмування потерпілого.

У всіх випадках надати потерпілому першу долікарську допомогу, викликати лікаря або направити потерпілого до медичного закладу.

Оживлення організму, що уражений електричним струмом, ґрунтується на проведенні штучного дихання з непрямим масажем серця.

Штучне дихання проводиться негайно після звільнення від дії електричного струму у випадках, коли потерпілий не дихає або дихає дуже погано.

Оживлення організму необхідно проводити до повного поновлення дихання потерпілого або до прибуття лікаря.

При загрозі виникнення або при виникненні інших аварійних ситуацій діяти відповідно до своїх обов'язків згідно з Планом ліквідації аварій.

По можливості зберігати доаварійний стан робочого місця (для розслідування причин виникнення аварії), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, для подальшого розслідування та усунення причин аварії або травмування працюючих.

Користувач комп'ютером у випадку пожежі, стихійного лиха та аварійної ситуації зобов'язаний:

· Негайно сповістити свого безпосереднього керівника;

· Вжити заходів щодо ліквідації пожежі й попередження наслідків аварії;

· При виникненні загрози знищиння документів, які зберігаються, вжити заходів щодо їх рятування і разом з працівниками охорони забезпечити їх зберігання;

· Використовувати встановлені шляхи евакуації людей і майна;

Надати першу медичну допомогу потерпілим.

6.2 Вимоги до освітлення приміщень і робочих місць з моніторами і ПЕОМ

Штучне освітлення в приміщеннях експлуатації моніторів і ПЕОМ повинне здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Допускається використання місцевого освітлення, призначеного для висвітлення зони розташування документів.

Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна бути 300 - 500 лк. Допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів. Місцеве освітлення не повинне створювати відблисків на поверхні екрана і збільшувати освітленість екрана більш 300 лк.

Варто обмежувати прямі відблиски від джерел освітлення, при цьому яскравість світних поверхонь (вікна, світильники й ін.), що знаходяться в полі зору, не повинна бути більш 200 кд/кв.м.

Варто обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору монітором і ПЕОМ, при цьому співвідношення яскравості між робочими поверхнями не повинне перевищувати 3:1 - 5:1, а між робочими поверхнями і поверхнями стін і устаткування 10:1.

Для освітлення приміщень з моніторами і ПЕОМ варто застосовувати світильники серії ЛПО36 із зеркалізованими ґратами, укомплектовані високочастотними пускорегулюючими апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники серії ЛПО36 без ВЧ ПРА тільки в модифікації “Кососвет”, а також світильники прямого світла - П, переважного світла - Н, відбитого світла - В. Застосування світильників без розсіювачів і ґрат, що екранують, не допускається.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90 з вертикаллю в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більш 200 кд/кв.м., захисний кут світильників повинний бути не менш 40.

Світильники місцевого освітлення повинні мати не просвічуваний відбивач із захисним кутом не менш 40.

Коефіцієнт пульсації не повинен перевищувати 5%, що повинно забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення з ВЧ ПРА для будь-яких типів світильників. При відсутності світильників із ВЧ ПРА лампи багатолампових світильників або поруч розташовані світильники загального висвітлення включати на різні фази трифазної мережі.

6.3 Розрахунок штучного освітлення поміщення

Характеристика поміщення.

Довжина поміщення а=2 м. Ширина поміщення b=2 м. Висота поміщення h=2,8 м. Розряд зорових робот ІІІ б. Напруга електричної мережі освітлення 220В.

1. Приймається комбінована система освітлення з лампами накалювання. Найвигідніше співвідношення відстаней

Визначається висота від світильників до робочого місця:

Підставляються отримані дані в формулу 6.1

Lсв=V•hсв =1,4•2=2,8

2. Визначається відстань від стіни до першого ряду світильників. При наявності робочих місць у стіни L1=0,3Lсв, при відсутності робочих місць у стіни L1=0,5Lсв. Приймається, що робочі місця у стіни є, тоді

L1=0,3Lсв

L1=0,3•2,8=0,84

3. Визначається відстань між крайніми рядами світильників по ширині L2 і по довжині L3.

L2=b-2L1

L2=2-2*0,84=0,68

L3=a-2L1

L3=2-2*0,84=0,68

1. Визначається число рядів світильників по ширині і довжині

nш=(L2/Lсв)+1

nд=(L3/Lсв)+1

nш=0,68/2,8+1=1 ряд

nд=0,68/2,8+1=1 ряд

5. Визначається кількість світильників

nсв=nш nд

nсв=1•1=1

6. Визначається показник поміщення ц

7. По таблицям визначаються коефіцієнти відображення світла від стін і стелі.

8. По таблиці визначається коефіцієнт використання світлового потоку nn= 66%.

9. Визначається необхідний світловий потік однієї лампи

ЕHmin - мінімальна нормована освітленість. В даному випадку ЕH=750 лк. Освітленість робочої поверхні, створена світильниками при комбінованій схемі, повинна складати 10% від нормованої. Отже, ЕHmin=750•0,1=75 лк.

К - коефіцієнт запасу, К=1,3

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, z=1,15

S - площа поміщення.

10. По таблицям, виходячи з Fл, визначається необхідна потужність однієї електричної лампи Р=100 Вт.

6.4 Засоби захисту зору від надлишкового освітлення моніторів

Дослідження, проведені у нас і за кордоном в останні 40-50 років, свідчать про те, що здоров'я людей, що працюють з комп'ютером, піддається ризику з-за наявності небезпечних факторів.

При роботі з комп'ютером основне навантаження припадає на зір, оскільки при роботі з монітором очі втомлюються значно швидше, ніж при будь-яких інших видах роботи. Тому має сенс докладніше зупинитися на медичних аспектах впливу роботи за комп'ютером на зір оператора, а також на вимогах до моніторів та характеристики зображення на екрані.

Навантаження на органи зору у людини, робота якого пов'язана з комп'ютерами, виникає за рахунок роботи з монітором, на якому відображається дрібний текст програм, документів, а також за рахунок мерехтіння монітора.

Щоб зменшити навантаження на органи зору з боку монітора, необхідно застосовувати дисплеї з досить великим розміром екрана і частотою горизонтальної розгортки понад 70 Гц. Всі монітори повинні мати гігієнічний сертифікат, що включає, в тому числі оцінку візуальних параметрів. Конструкція дисплея, його дизайн і сукупність ергономічних параметрів повинні забезпечувати надійне та комфортне зчитування. Конструкція дисплея повинна забезпечувати можливість фронтального спостереження екрана шляхом повороту корпуса в горизонтальній площині навколо вертикальної осі в межах плюс-мінус 30градусів і у вертикальній площині навколо горизонтальної осі в межах плюс-мінус 30 градусів з фіксацією в заданому положенні.

Основне навантаження на органи зору виникає від мерехтіння освітлення і від його нерівномірності. Мерехтіння освітлення виникає у люмінесцентних лампах при їх несправній роботі. Рівномірність освітлення залежить від правильності розташування світильників і від положення робочого місця оператора.

Приміщення з ПЕОМ повинні мати природне та штучне освітлення.

Природне освітлення повинно здійснюватися через вікна приміщення переважно на північ і північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,2% у зонах зі стійким сніговим покривом і не нижче 1,5% на решті території. Розташування робочих місць з ПЕОМ в підвальних приміщеннях не допускається.

Штучне освітлення в приміщеннях експлуатації ПЕОМ повинне здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів. Світло неповинно створювати відблисків на поверхні екрану.

Місцеве освітлення не повинно створювати відблисків на поверхні екрану і збільшувати освітленість екрана. Дослідження вчених переконливо довели, що і півтемрява, і занадто висока освітленість екрану призводять до швидкого зорового стомлення.

Для захисту від прямих сонячних променів повинні передбачатися сонце-захисні пристрої (плівки з металізованим покриттям, жалюзі з вертикальними ламелями). Операторам і користувачам рекомендується видавати такі засоби захисту як комп'ютерні окуляри, захисні екрани, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають відповідний гігієнічний сертифікат.

У випадках виникнення у працюючих з ПЕОМ зорового дискомфорту, незважаючи на дотримання санітарно - гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці та відпочинку слід застосовувати індивідуальний підхід в обмеження часу роботи з ПЕОМ, корекцію тривалості перерв для відпочинку.

Технічний рівень сучасних моніторів не дозволяє повністю виключити існування шкідливих впливів. Однак цей вплив необхідно мінімізувати, регламентувавши ряд параметрів, для чого в 1996р. були розроблені і випущені нові санітарні норми, які діють і в наш час. Основна мета їх полегшити адаптацію до незвичних для організму людини факторів, зберігши тим самим працездатність і здоров'я користувачів ПК, розрахунок штучного освітлення поміщення

ВИСНОВКИ

У даному дипломному проекті розглянута централізована комп'ютерна мережа підприємства з вироблення сільськогосподарських кормів та спроектовано сегмент адміністративного сектору підприємства. В рамках дипломного проекту побудовано логічну структуру сегменту мережі та, на базі логічної структури, спроектовано фізичну топологію сегменту мережі.

У пояснювальній записці виконано аналіз об'єкту проектування, розглянуті інформаційні потреби підприємства, враховуючи які, створено функціональну структуру об'єкта розробки. В розділі пояснювальної записки «Постановка комплексу задач» сформульовані основні вимоги щодо функціональності та надійності системи, безпеки та захисту інформації, пропускної здатності мережі, масштабування.

В результаті обрано базову мережеву технологію, розраховано середній трафік та коефіцієнт використання мережі, обрано місця розташування обладнання та перелік необхідного обладнання, розраховано кабельну систему мережі, обрано мережеву ОС, розроблено стратегію адміністрування та керування мережі, створені рекомендації щодо розгортання мережі та інструкція адміністратору.

В економічній частині дипломного проекту обґрунтовано доцільність розробки КМ, розраховано її собівартість, яка складає 583709 грн, договірну ціну - 840540 грн. Порівнявши договірну ціну проектованої мережі та ціну її аналога, робимо висновок, що проектована мережа є дешевшою, за технічними параметрами - кращою, що доводить необхідність та доцільність її розробки.

Розроблені заходи щодо охорони праці при роботі з комп'ютерним обладнанням, засоби захисту зору від надлишкового освітлення моніторів, вимоги до освітлення приміщень і робочих місць з моніторами і ПЕОМ.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. IEEE Std 802.11, 1999 Edition (Reaff 2003), Information technology Telecommunications and information exchange between systems--Local and metropolitan area networks--Specific requirements--Specifications.

2. IEEE Std 802.11a-1999 (Reaff 2003), Supplement to IEEE Standard for Information technology--Telecommunications and information exchange between systems--Local and metropolitan area networks-- Specific requirements.

3. IEEE Std 802.11b-1999, Supplement to IEEE Standard for Information technology--Telecommunications and information exchange between systems--Local and metropolitan area networks-- Specific requirements.

4. IEEE Std 802.11g-2004, IEEE Standard for Information technology--Telecommunications and information exchange between systems--Local and metropolitan area networks--Specific requirements-- Specifications.

5. IEEE Std 802.11i-2004, IEEE Standard for Information technology--Telecommunications and information exchange between systems--Local and metropolitan area networks--Specific requirements.

6. Варгаузин В. Радиосети для сбора данных от сенсоров, мониторинга и управления на основе стандарта IEEE 802.15.4 // ТелеМультиМедиа №6, 2005.

7. Вишневский и др. Широкополосные беспроводные сети передачи данных. -- М.: Техносфера, 2005. -- 592 с.

8 Методичні вказівки щодо виконання розрахункової роботи з навчальної дисципліни “Економічне обґрунтування науково-технічних рішень” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 7.091501 - “Комп'ютерні системи і мережі”. Мосьпан В.О., Постіл І.І., 2009р.

9. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

10. А. Б. Семенов, С. К. Стрижаков, И. Р. Сунчелей. «Структуровані Кабельні Системи Айти-Скс, видання 3-е». Москва, Айти-Пресс,2001

11. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Комп'ютерні мережі. Принципи, технології, протоколи. Підручник для вузів. Спб. Питер 2006. 958с.

12. Стратегическое планирование сетей масштаба предприятия
Н.А. Олифер, В.Г. Олифер, П.Б. Храмцов, В.И. Артемьев, С.Д. Кузнецов, Центр Информационных Технологий

13. Базовые технологии локальных сетей Н. Олифер, В. Олифер, Центр Информационных Технологий

14. Компьютерные сети. Принципы, технологии протоколы. В. Г. Олифер, Н. А. Олифер. - СПб: Издательство “Питер”, 2003.

15. Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. Энциклопедия - СПб: Издательство “Питер”, 1999.

16.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ATM - (Asynchronous Transfer Mode) - асинхронний спосіб передачі даних

DHCP - (Dynamic Host Configuration Protocol) - протокол динамічної конфігурації вузла

DNS - (Domain Name System) система доменних імен

FTP - (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів

IEEE - (Institute of Electrical and Electronics Engineers) - інститут інженерів з електротехніки та електроніки

IGMP - (InternetGroupManagementProtocol) - протокол керування групами Інтернету

IP - (Internet Protocol) - міжмережевий протокол

LAN - (Local Area Network) - локальна обчислювальна мережа

MAC - (Media Access Control) - управління доступом до середовища

NAT - (Network address translation) - перетворення мережевих адрес

OSI - (Open Systems Interconnection) - взаємодія відкритих cистем

PPTP - (Point-to-Point Tunneling Protocol) - тунельний протокол типу точка-точка

QoS - (Quality of Service) -якість обслуговування

VPN - (Virtual Private Network) - віртуальна приватна мережа

WAN - (Wide Area Network) - глобальна обчислювальна мережа

ПЕОМ - персональна електронна обчислювальна машина

ЛОМ - локальна обчислювальна мережа

КМ - комп'ютерна мережа

ПД - передача даних

ОС - операційна система

СУБД - система управління базою даних

ТОВ - товариство з обмеженою відповідальністю

Размещено на Allbest.ru