Політична культура як важливий чинник суспільно-політичного життя

Висновки

Отже, політична культура характеризується, як частина загальної культури, що формується, виявляється в процесі політичного життя є історично і соціально зумовленим продуктом політичної життєдіяльності людей, їх політичної творчості, який відбиває процес опанування суспільством, націями, класами, іншими соціальними спільнотами та індивідами політичних відносин, а також розвиток їх власної сутності і діяльнісних здатностей як суб'єктів політичного життя. Складне соціально-економічне становище призводить до загострення проблем, негативно впливає на всі сфери життєдіяльності громадян. Ці та інші причини накладають своє відображення на характеристики політичної культури українців, що в кінцевому рахунку виявляється в оцінці нею своєї ролі в державному будівництві як незначної. Громадяни стурбовані станом суспільно-політичного життя у власній країні, цікавляться проблемами політики, але простежується поверховість, епізодичність звернення до політичних проблем, недооцінка політичного чинника, як передумови виникнення і розв'язання соціально-політичних конфліктів.

Політична культура населення як органічна складова її загальної культури є виявом її індивідуальної спрямованості на участь або ігноруванні у політичному житті суспільства, яка базується на певному рівні політичної самосвідомості, духовності й цілеспрямованості. Важливу місце, у становленні політичної культури громадян займає політична освіта. Вона є основою політичного рівня та процесу духовного формування індивіда та його світогляду. Важливе місце займає політична соціалізація молоді саме у формуванні особистості, умінні адаптуватися в суспільстві, у процесах, що відбуваються не тільки у політичній сфері, але й в умінні засвоїти досвід, який був накопичений старшими поколіннями, а також в умінні знайти своє місце в суспільстві, вміти висловлювати власну думку.

Сучасна політична культура, для більшості громадян України, має елемент невідповідності між очікуваннями і реальністю - є своєрідним розщепленням дійсності. При цьому такий високий рівень очікувань насамперед був зумовлений ейфорією після проголошення незалежності України та демонтажу старої політичної системи. Проте досвід незалежної української держави сприяє усвідомленню необхідності створення базових елементів політичної культури на ґрунті спільного способу життя, мови, навичок, традицій. Компоненти такої ненасильницької політичної культури сприятимуть єднанню певних регіонів України, націй та етнічних груп на ґрунті консолідуючої політичної ідеї в модерну українську політичну націю.

Список використаних джерел

1. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. 1994. № 4.

2. Баталов Э. Политическая культура современного американського общества. М., 1990.

3. Вебер М. О буржуазной демократии в России // Социологические исследования. 1992. № 3.

4. Вятр Е. Социология политических отношений. М., 1979.

5. Ильин И. Почемусокрушился в России монархический строй // Наши задачи. Историческая судьба и будуще России. Статьи. 1948-1954 гг. В 2-х тт. Т. 2. М., 1992.

6. Макиавелли Н. Государь. М., 1990.

7. Політологічний енциклопедичний словник. - 2-е вид., доп. і перероб. - К.: Ґенеза, 2004. - 736 с.

8. Речицький В. В. Эсе о политике / Всеволод Владимирович Речицький. - Харьков: Харьковская правозащитная группа, 1998. - 112 с.

9. Соловьев А.И. Культура власти современного российского общества. М., 1992.

10. Соловьев А.И. Политология. Политическая теория и политические технологии. М., 2001.

11. Сравнительная политология: Мировойобзор: учеб. пособие: пер. с англ. / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром М. и др. - М.: Прогресс, 2002. - 547 с.

12. Тихонова В.А. Политическая культура российского общества: соціально-философский аспект. М., 2001.

13. Философский словарь // Издательство политической литературы Москва. - 1963.

14. Юрій М. Ф. Політологія: Навч. посіб. / М.Ф. Юрій. - К., 2006. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru