Євроінтеграційна перспектива України в програмних документах та практичній діяльності українських політичних партій

Сутнісні характеристики партійних систем у їх класичному політологічному виразі. Розвиток партійної сфери в сучасній Україні, позитиви та недоліки вітчизняного варіанту. Наявність у партій модернізаційної складової для наближення України до Євросоюзу.

Рубрика Политология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2015
Размер файла 39,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

УДК 329; 339.924

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Євроінтеграційна перспектива України в програмних документах та практичній діяльності українських політичних партій

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

Череватий Сергій Володимирович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник - кандидат політичних наук, доцент

ІЛЬЧУК Леонід Іванович,

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри військово-гуманітарних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

КОРНІЄНКО Валерій Олександрович,

Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри українознавства, політології і права;

кандидат політичних наук, доцент

БУЛЬБЕНЮК Світлана Степанівна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри політології і соціології.

Захист відбудеться « 25 » березня 2011 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.01 Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою: 01601, м. Київ-1, вул.Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою: 01601, м. Київ-1, вул.Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий « 24 » лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат політичних наук М. Д. Ходаківський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З моменту проголошення незалежності України євроінтеграційний проект залишається одним із головних у всьому спектрі національних державотворчих прагнень. На рівні вищих державних документів (хоча із окремими варіативними відмінностями) євроінтеграційний лозунг є базовою ідеологічною конструкцією, в окремих випадках претендуючи на роль національної ідеї. В Законі України від 01.07.2010 р. «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі» належить до основних засад зовнішньої політики. Україна разом з Молдовою залишаються єдиними посткомуністичними державами у Східній Європі, які прагнуть стати членами Євросоюзу.

Висвітлення партійного аспекту розвитку політичної сфери України посідає помітне місце в українській політичній науці. У вітчизняній науковій палітрі простежується чітка тенденція щодо якісного удосконалення відповідних політологічних напрацювань, їх виходу на серйозний аналітично-узагальнюючий рівень. Значний вклад у нагромадження інтелектуального капіталу щодо даної тематики здійснено в низці праць зарубіжних та вітчизняних вчених, а саме: В. Горбатенка, І. Кресіної, В. Картунова, М. Примуша, Ю. Швеца, Ф. Рудича, С. Римаренка, А. Білоуса, В. Бебика, В. Якушика, Р. Балабана, О. Чебатенка, Д. Ковриженка, Дж. Сарторі, Р. Хакшорна, С. Ельдерсвельда, М. Вейнера, Дж. Ла-Паламбари, М. Вебера та ін. Важливе наукове значення мають дисертаційні дослідження, присвячені різним аспектам діяльності політичних партій і партійних систем. Зокрема, слід вказати на роботи В. Базіва, О. Котигоренка, В. Богайчука, А. Постола, В. Бортнікова, К. Меркотан, І. Побочого, О.О. Нікогосяна, В. Лещенка та ін. Окремо слід вказати на те, що партійна проблематика стала невід'ємною складовою підручників і навчальних посібників з політології, виданих як в Україні, так і за її межами. Практично, вся політологічно-дидактична література містить окремі структурні компоненти (розділи, глави, параграфи), предметом висвітлення яких є партії та партійні системи.

Потрібно зазначити, що більшість населення України (за оцінками різних соціологічних інституцій, від половини до 70%) схвально ставиться до можливості вступу України до Європейського Союзу у якості повноцінного члена. Водночас євроінтеграційна практика України по-різному тлумачиться як в органах влади, так і в суспільстві загалом. Відсутня єдина точка зору щодо інституційного забезпечення, темпів, перспектив і наслідків реалізації Україною політики європейського вибору. Однією з причин такого становища є недостатня участь українських політичних партій у процесі вироблення та практичного втілення євроінтеграційного курсу України. З одного боку, процеси партійного будівництва та формування партійної системи стали переконливою ознакою утвердження демократії та поступового просування України до кола розвинених європейських держав. З іншого, вітчизняні політичні партії, за винятком кількох найбільш впливових, так і не стали авторитетними учасниками політичного процесу, не змогли достатньою мірою вплинути на діяльність конкретних владних команд, у тому числі й у євроінтеграційному аспекті. Крім того, сама євроінтеграційна ідея у її партійному осмисленні не містить достатньої глибини та у більшості випадків залишається «модним» модерним брендом, покликаним забезпечити насамперед електоральні переваги над іншими партійними утвореннями. Наслідком цього є вихолощення євроінтеграційного лозунгу, імітація партійними лідерами їхньої «євроінтеграційної стурбованості» та, як наслідок, зневіра громадян щодо можливості реального вступу України до ЄС у видимій історичній перспективі.

Виходячи з цього, Україна конче потребує не загальних фраз, а деталізації євроінтеграційної ідеї, наповнення її конкретним змістом (мета, нормативно-правова база, етапи, виконавці, ресурсне забезпечення, наслідки, перспективи та відповідальність). Виконувати таку роботу має насамперед держава. Проте така робота в жодному разі не увінчається успіхом, якщо до цього не будуть залучені широкі структури громадянського суспільства, насамперед політичні партії. У новітній історії України партії та партійні об'єднання (блоки, коаліції) неодноразово доводили свою спроможність ефективно діяти «проти» - політичних конкурентів, державних структур, громадської думки, міжнародних організацій, окремих персоналій. Тепер перед ними постає принципово інше завдання: навчитися діяти «за», діяти спільно, узгоджено з метою забезпечення стратегічних пріоритетів розвитку Української держави, до переліку яких віднесено її повноцінну інтеграцію до Європейського Союзу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках плану теоретичної розробки політичних та військово-політичних проблем державотворення в Україні, що здійснюється кафедрою військово-гуманітарних дисциплін Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер державної реєстрації 0208U002205). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою університету (протокол № 4 від 19 листопада 2009 р.).

Метою дисертаційного дослідження є аналіз процесів формування та розвитку вітчизняної партійної системи, деталізація євроінтеграційних перспектив України в програмних документах політичних партій, визначення напрямків активізації партійної діяльності з питань інтенсифікації євроінтеграційного курсу як загальнонаціонального проекту.

Для досягнення поставленої мети у дисертації визначено такі завдання:

- узагальнити наявну партологічну літературу та окреслити коло наукових підходів щодо стану, тенденцій, проблем і перспектив розвитку партій (міжпартійних утворень) у демократичній Україні;

- висвітлити сутнісні характеристики партій (партійних систем) у їх класичному політологічному виразі та зосередити увагу на новітніх аспектах розвитку політичних партій;

- визначити тенденції розвитку партійної сфери в сучасній Україні, здійснити їх періодизацію, деталізувати позитиви та недоліки утвердження вітчизняного варіанту партійної системи;

- виокремити ідеологічні аспекти діяльності українських політичних партій та визначити наявність у них модернізаційної складової, необхідної для практичного наближення України до ЄС;

- окреслити історичні витоки та еволюцію євроінтеграційної ідеї, аргументувати практичні переваги її втілення європейськими країнами та народами;

- деталізувати втілення євроінтеграційної ідеї в програмних документах провідних політичних партій сучасної України;

- висвітлити участь парламентських сил (партій і блоків) у практичному забезпеченні євроінтеграційної політики України;

- порівняти політико-ціннісні системи України та ЄС та аргументувати необхідність започаткування ідеологічної роботи з питань формування європейської ідентичності як домінантного напрямку партійної діяльності в сучасних умовах;

- запропонувати нові форми діяльності політичних партій і парламенту з питань прискорення євроінтеграційного курсу України.

Об'єктом дослідження є процес і перспективи розширення Європейського Союзу за участю країн Центрально-Східної Європи.

Предметом дослідження є програмно-теоретична та практична діяльність українських політичних партій з питань інтеграції України до ЄС.

Методологічну базу дослідження утворюють загальні методи дослідження політичних об'єктів (соціологічний, онтологічний, нормативний, структурно-функціональний, системний, інституційний, соціально-психологічний, діяльнісний, порівняльний, історичний, ціннісний підходи); загальнологічні методи (аналіз і синтез, індукція й дедукція, абстрагування та конкретизація, поєднання історичного й логічного аналізу, прогнозування розвитку політичних інститутів і процесів як системних утворень); методи емпіричних досліджень (використання даних соціологічних опитувань та статистичних звітів, аналіз документів, спостереження за партійними лідерами, інтерв'ю тощо).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні євроінтеграційної перспективи України на основі політологічного аналізу програмних документів та практичної діяльності українських політичних партій. Особистий внесок автора становлять такі висновки, положення та рекомендації::

уперше:

- окреслено сутнісні виміри світоглядно-психологічної конструкції поняття «європейська ідентичність», що є основою формування системи європейських цінностей у провідних суспільних сферах (економічній, політичній, соціальній, культурній, екологічній, безпековій) та інтеграції європейських країн і народів до Євросоюзу як цивілізаційного лідера у розв'язанні більшості питань індивідуальної та групової життєдіяльності;

- порівняно ментально-владні характеристики популістського політичного режиму з елементами демократії й авторитаризму (Україна) та його демократичного аналогу (Євросоюз); на основі цього сформульовано висновок щодо неспівпадання ціннісних координат Євросоюзу та України, зокрема, їх політичної складової, що є головною причиною обережності Брюсселя у питаннях практичної взаємодії з Україною, ухиляння від конкретизації терміну її вступу до ЄС;

- доведено, що державотворчі суб'єкти (в тому числі парламент та політичні партії) можуть і повинні доповнити євроінтеграційний курс України ціннісною складовою, заснованою на толерантності, взаємній повазі, забезпеченні прав і свобод людини; насичення суспільної свідомості українства європейськими цінностями має супроводжуватися вилученням з неї конфронтаційно-ідеологічних розбіжностей або ж їх мінімізацією.

подальший розвиток отримали:

- партологічний напрям дослідження політичних явищ, інститутів і процесів з узагальненням широкого масиву літератури з партійно-політичної проблематики; показано, що процеси партійного будівництва та формування демократичної партійної системи стали відчутним кроком уперед, пересторогою, запобіжником від повернення України до монопартійної моделі політичної влади та детермінованих нею державних зловживань;

- осмислення вад та недоліків процесу партійного будівництва, головними з яких стали недосконалість нормативно-правового регулювання партійного життя, тіньове фінансування партій, олігархізація партійних структур, зрощення партійно-політичної еліти з фінансово-економічною, безвідповідальність владних партій за наслідки своєї практичної діяльності тощо;

- аргументація необхідності прискорення євроінтеграційного курсу Української держави, набуття повноцінного членства в ЄС, використання геополітичних, геоекономічних, інформаційних, духовно-культурних, технологічних та інших переваг цього поважного міжнародного об'єднання в інтересах України.

удосконалено:

- тезу щодо необхідності започаткування нової «інтегративної» ідеології державності, побудованої як на новітніх досягненнях людської цивілізації, так і на одвічних цінностях української нації; невід'ємною складовою такої ідеології має стати євроінтеграційне прагнення більшості громадян України, які представляють усі без винятку регіони;

- системний підхід щодо законодавчого забезпечення євроінтеграційного курсу України (для партій, представлених у Верховній Раді) та духовно-культурного реформування як партійно-програмних документів, так і стилю партійної життєдіяльності відповідно до європейських цінностей (для всіх легітимних партій і партійних об'єднань).

Практичне значення одержаних результатів дослідження зумовлено тим, що дана робота є певним внеском у загальнотеоретичне дослідження партійно-політичного будівництва та може сприяти більш адекватному розумінню процесів, що відбуваються в політико-інтеграційній сфері суспільства. Здійснений аналіз дозволяє скласти більш глибоке уявлення щодо явищ, процесів і тенденцій, які мають місце в політичній сфері незалежної України. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці нормативних курсів та спецкурсів з політології, права, філософії політики, політичної соціології, політичної психології тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить отримані автором результати, що забезпечують вирішення важливої проблеми в рамках здійснення нових наукових розробок у сфері політики. Усі публікації автора, задіяні в дисертаційному досліджені, опубліковані без участі співавторів.

Апробація результатів дослідження. Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювались на методологічних семінарах кафедри військово-гуманітарних дисциплін Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З окремих проблем дослідження було зроблено доповіді на Щорічній міжнародній науково-практичній конференції Європейського університету та Європейської асоціації безпеки «Безпекотворення: питання теорії і практики та правові аспекти» (м. Київ, 21 квітня 2010 р.), Х науково-практичній конференції Національної академії державного управління при Президентові України «Україна в стані перманентного вибору: духовно-культурні, соціально-політичні та політико-правові стратегії» (м. Київ, 20 травня 2010 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого «Влада та суспільство під впливом закону «циркуляції еліт» (Харків, 11 червня 2010 р., тези опубліковано).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у п'яти статтях, розміщених у фахових виданнях з політичних наук, і тезах міжнародної науково-теоретичної конференції ХХІІІ Харківські політологічні читання «Влада та суспільство під впливом закону «циркуляції еліт» (Харків, 2010).

Структура та обсяг роботи. Мета і завдання дослідження, його концептуальна основа і зміст визначили структуру дисертації, що складається з вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел (285 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, основна частина тексту - 199 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначається ступінь наукової розробленості, вказуються методологічні основи, формулюється мета та завдання дослідження, визначаються його об'єкт і предмет, розкривається наукова новизна роботи, висвітлюються теоретична і практична значимість роботи, а також способи апробації її результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження процесів партійної інституціоналізації політики» здійснено аналіз ступеня наукової розробленості дослідження, аргументовано вибір проблематики партійного будівництва як одного з важливих теоретичних напрямків розвитку політології, обґрунтовано використання обраної методології. Вказано, що вивчення процесів партійної інституціоналізації політики є важливим завданням сучасної політичної науки. Враховуючи високу динаміку політичного процесу в Україні та за її межами, акцентовано увагу на необхідності продовження теоретичних досліджень у цьому напрямі.

У рамках підрозділу 1.1. «Стан наукової розробки проблеми» встановлено, що процеси партійного будівництва та формування партійної складової політичної системи стали чітко сформованим тематичним напрямом у сучасній політичній науці. Ця тема є фундаментально напрацьованою не лише на Заході. Впродовж останніх років в Україні опубліковано значну кількість наукових праць, присвячених даній темі, які дозволяють стверджувати про створення національного варіанту партології, посилення його гносеологічного потенціалу відповідно до кращих європейських і світових зразків.

У підрозділі 1.2. «Партії та партійні системи як суб'єкти політики» досліджено, що переважна більшість політичних партій та партійна система загалом перебувають у процесі невпинного структурно-функціонального ускладнення, започаткованого після ліквідації у 1991 р. монополії на владу комуністичної партії. Подібний процес є багатоетапним (різні автори виділяють від 3 до 6 етапів якісного удосконалення партійного будівництва). Водночас логічним, визначеним на перспективу його назвати неможливо, оскільки він є складним переплетінням як об'єктивних (раціональних), так і суб'єктивних (ірраціональних) компонентів. Виходячи з цього, вітчизняну партійну сферу слід вважати перехідною, частково демократичною, орієнтованою здебільшого на розв'язання поточних проблем «входження у владу» партійних лідерів, а не на стратегічну модернізацію країни. Попри це, значення наявних політичних партій неможливо переоцінити: вони виступають дієвими акторами виборчого процесу та проявляють себе як основні механізми політичного структурування суспільства.

Партійна система України має значну кількість недоліків, які вивчаються як офіційними державними структурами (академічні установи, Національний інститут стратегічних досліджень), так і широким колом інформаційно-аналітичних центрів, що представляють різні фрагменти громадянського суспільства. Головними з таких недоліків є: недосконалість нормативно-правового регулювання партійного життя, існування сталих тіньових схем фінансування партій, олігархізація партійних структур, зрощення партійно-політичної еліти з фінансово-економічною тощо.

У рамках підрозділу 1.3. «Партійні трансформації в сучасній Україні» деталізовано процеси розмивання класичних ідеологій (правих - центристських - лівих), цілеспрямованого змішування класичних ідеологічних символів з метою забезпечення електоральних переваг над конкурентами. Такий підхід дезорієнтує громадянина-виборця, деформує сферу суспільної свідомості, перешкоджає повноцінному розвитку політичної системи загалом.

У підрозділі 1.4. «Ідеологічні аспекти діяльності українських політичних партій» встановлено, що український духовний простір потребує нової ідеології державності (раціоналістичної, активістської, мобілізаційної), побудованої як на новітніх досягненнях людської цивілізації, так і одвічних цінностях української нації. До таких цінностей належить європейський вибір більшості громадян, їхнє прагнення забезпечити входження України до кола сучасних модерних націй. У країні назріло питання про формування «інтегративної ідеології», яка б на альтернативній основі могла модернізувати суспільні інститути й відносини та досягти амбітної мети - інтегрувати Україну до Євросоюзу у якості його повноцінного суб'єкта.

У другому розділі «Сутність ідеї європейської інтеграції та її відображення у програмних документах українських політичних партій» розкривається стратегічний курс України на інтеграцію в Європейський Союз. Історичне значення цього курсу полягає в тому, що його реалізація сприятиме зростанню якісних показників внутрішнього розвитку України та рівня життя українських громадян.

У підрозділі 2.1. «Ідея європейської інтеграції: концептуальне оформлення та практичне втілення» вказується, що практично усі політичні партії, програми яких досліджено, ідею європейської інтеграції висувають на провідне місце, позиціонують себе відданими європейським цінностям, заявляють про прагнення впроваджувати їх у суспільне життя України. У політичній сфері йдеться про забезпечення демократичного розвитку держави, відповідальності влади перед суспільством, свободу слова, вільне функціонування засобів масової інформації, забезпечення прав національних меншин тощо. У соціально-економічній сфері практично всі партії виступають за функціонування ринкової економіки, гарантії приватної власності, захист економічної свободи, створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу та вільного підприємництва, обмеження монополізму та надмірного втручання держави в економічні процеси, залучення інвестицій, захист соціальних прав громадян, забезпечення державної підтримки соціально вразливих верств населення, реформування системи освіти й охорони здоров'я та ін. Головними завданнями у гуманітарній сфері політичні партії визначають підтримку сім'ї, молоді та спорту, створення необхідних умов для творчого розвитку особистості, забезпечення культурних потреб українських громадян, охорону навколишнього середовища.

У підрозділі 2.2. «Євроінтеграційна ідея в програмах українських політичних партій» досліджено, що більшість українських партій зовнішньополітичним пріоритетом України визначають вступ до Європейського Союзу. Про це чітко й однозначно заявлено у програмах Партії регіонів, Європейської партії України, Народного Руху України, Народного Союзу Наша Україна, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), Української народної партії. В дещо завуальованій формі ідея вступу до Європейського Союзу присутня у програмних документах ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Соціалістичної партії України.

Зовнішньополітичні цілі політичних партій «Сильна Україна» та «Фронт Змін» сформульовані не досить чітко. В їхніх програмах відсутні положення про необхідність вступу до ЄС, так само складно зрозуміти й інші зовнішньополітичні пріоритети, запропоновані ними. Враховуючи той факт, що це відносно молоді політичні сили, можна припустити, що їх зовнішньополітична стратегія у майбутньому буде коригуватися та вдосконалюватися.

Лише програма Комуністичної партії України не містить ніяких згадок про європейську інтеграцію, оскільки зовнішньополітична мета КПУ полягає у відродженні новітнього союзного об'єднання на основі пострадянських держав.

Програмні положення проаналізованих партій, особливо в частині забезпечення євроінтеграційного курсу України, є доволі подібними. Цілком обґрунтованою є оцінка, відповідно до якої під 75% ключових тез програмних документів можуть підписатися всі партії, оскільки їхні зовнішньополітичні орієнтири є змістовно тотожними.

У третьому розділі «Євроінтеграційна практика українських політичних партій» здійснено дослідження парламентської складової забезпечення євроінтеграційного курсу України, ціннісної дисгармонії між Україною та ЄС та проведено аналіз ресурсів інтенсифікації діяльності партій з питань євроінтеграції.

У підрозділі 3.1. «Парламентська складова забезпечення євроінтеграційного курсу України» розглянуто Декларацію про державний суверенітет України (1990 р.), в якій вперше прозвучала теза щодо необхідності забезпечення безпосередньої участі держави в загальноєвропейському процесі та європейських структурах. Ця стратегічна мета була розвинута парламентською постановою від 02.07.1993 р. «Про основні напрями зовнішньої політики України». Саме в цьому документі була озвучена перспективна мета - забезпечення членства України в ЄС. Практика взаємодії Києва та Брюсселя була започаткована підписанням 14.06.1994 р. у Люксембурзі Угоди про партнерство й співробітництво (УПС). У червні 1998 р. Указом Президента України було затверджено Стратегію інтеграції до Європейського Союзу. У 2002 р. конкретний план реалізації завдань, які мали забезпечити інтеграцію України до Європейського Союзу, було окреслено у посланні Президента України до Верховної Ради «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки». У цьому документі на 2011 р. було заплановано «створення реальних передумов для вступу України до Європейського Союзу». У Законі України від 19.06.2003 р. «Про основи національної безпеки України» «інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір» розглядається як пріоритет національних інтересів. Проте доводиться констатувати, що завдання практичного забезпечення євроінтеграції, визначені в наведених вище документах, у своїй більшості не виконані. Наразі ведеться переговорний процес з Брюсселем щодо підписання нової посиленої угоди між Україною та ЄС - Угоди про асоціацію. При цьому ЄС обережно не вказує навіть на приблизну дату прийняття України у якості повноцінного члена. Відповідальність за такий розвиток подій падає як на офіційні державні структури, так і на недержавну частину політикуму. В обох з них - і державі, і громадянському суспільстві - присутні політичні партії. Отже, вони також причетні до надмірного затягування євроінтеграційних перспектив своєї країни.

У підрозділі 3.2. «Ціннісна дисгармонія між Україною та ЄС (партійно-політичний вимір» проведено порівняння політичних режимів в Україні та країнах ЄС, що дає підстави стверджувати, що головною перешкодою на євроінтеграційному шляху України є дисгармонія ментально-владних характеристик та залежних від них макросоціальних аспектів суспільного буття. В Україні існує стала сукупність проблем ціннісного вибору громадян, соціально-політичних об'єднань (насамперед, політичних партій), без вирішення яких євроінтеграційна риторика триватиме як завгодно довго без видимих практичних успіхів.

Підрозділ 3.3. «Ресурси інтенсифікації діяльності партій (законодавчого органу) з питань євроінтеграції України» показує, що законодавчий орган України може і повинен забезпечити виконання євроінтеграційних планів легітимної демократичної влади, серед яких особливе значення мають економічні та залежні від них соціальні перетворення в Україні. Без підняття соціально-економічних показників хоча б до середньоєвропейського рівня європерспективу України спіткає чергова девальвація, що матиме далекосяжні негативні наслідки як для широкого загалу, так і для власне владних структур. Політичні партії України мають переглянути ідеологічні аспекти своєї діяльності. Зокрема, конфронтаційна «чорно-біла» полеміка, загострення якої стає особливо відчутним у виборчий період, має поступитися місцем «селекції Європи в Україні»: розробці концепції європеїзації українського соціокультурного простору та української національної ідентичності. Поки що в реальній життєдіяльності українських політичних партій подібне завдання у широкому євроінтеграційному сенсі не ставилося.

Дисертаційне дослідження дозволяє дійти наступних висновків:

1. Узагальнено наявну партологічну літературу та окреслено коло наукових підходів щодо стану, тенденцій, проблем і перспектив розвитку партій (міжпартійних утворень) у демократичній Україні. Науковий етап вивчення проблеми багатопартійності, який вигідно вивищувався над гострою, але суб'єктивно забарвленою політичною публіцистикою кінця 80-х років, слід пов'язати з розкріпаченням суспільно-політичної думки, руйнуванням тоталітарно обрамленого комплексу «закритих» тем, «обмежених» та «недозволених» для широкого обговорення.

2. Висвітлено сутнісні характеристики партій (партійних систем) у їх класичному політологічному виразі та акцентовано увагу на новітніх аспектах розвитку політичних партій. Вказано на існування значної кількості визначень політичних партій, проте всі вони зводяться до кількох загальних підходів - процесуального, структурного та функціонального. Перший з них (Дж. Сарторі, Р. Хакшорн, С. Ельдерсвельд) передусім звертає увагу на зв'язок партій з виборчим процесом. Другий підхід відштовхується від структурних ознак політичної партії (М. Вейнер, Дж. Ла-Паламбара). Він ґрунтується на виділенні у якості її базових ознак особливостей організаційної структури та періоду існування. Третій підхід (К. Лоусон, Р. Макрідіс, П. Меркл, Б. Хеннесі, У. Кротті, Дж. Сарторі) виокремлює функціональні особливості партій у якості їх першочергової ознаки. Отже, партію слід розуміти як: «організацію індивідів, що намагається продовжити шляхом виборів чи поза ними повноваження від народу чи частини його для спеціальних представників даної організації, щоб здійснювати політичну владу, стверджуючи, що здійснюється це від «імені народу»; «вид політичного утворення, що рекрутує і соціалізує нових членів, обирає лідерів, приймає рішення про політику»; «соціальну організацію, що намагається здійснювати вплив на політику уряду відповідно до загальних принципів, з якими згодна більшість її членів»; «формально організовану групу, що виконує функцію політичної освіти публіки, рекрутування і просування службовими сходинками, функції встановлення зв'язків між масами і законодавцями»; «асоціацію, що мобілізує та активізує людей, представляє їхні інтереси, виробляє компромісний підхід серед різних точок зору, здійснює керівництво державою»; «поєднуючу ланку між громадськістю і урядом».

3. Визначено та науково обґрунтовано тенденції розвитку партійної сфери в сучасній Україні, здійснено їх періодизацію, деталізовано позитиви та недоліки ствердження вітчизняного варіанту партійної системи.

Стосовно періодизації процесу становлення української багатопартійності вказано на існування як простих, так і більш складних підстав його диференціації. Зосереджено увагу на кількох етапах його розгортання: передпартійний - багатопартійний - період посткомуністичних партій (А. Білоус); національно-романтичний (неформальний) етап - період формальної багатопартійності - етап формування політичного центру (А. Валевський); опозиційно-переддержавний - лояльно-державний - передвиборний (С. Бистрицький). До позитивів розвитку партійної системи слід віднести: продовжується тенденція збільшення кількості політичних партій. За останні 5 років їх кількість зросла у півтора раза, але при цьому кількість так і не переросла в якість. Більшість зареєстрованих політичних партій залишається нечисленними, маловідомими та, як наслідок, вторинними елементами політичної системи України, разом з тим, окремі політичні партії реально стверджуються як впливові елементи демократичного режиму, що склався в Україні; триває еволюція низки партійних утворень у сили, які претендують на загальнонаціональний масштаб діяльності, самостійне політичне мислення, можливість брати участь або навіть самостійно формувати парламентську більшість та уряд; продовжується процес диференціації провідних партій на ідеологічній основі; із надмірної кількості політичних партій виокремилася група партійних (блокових) лідерів. У політично насичене перше десятиріччя нового віку ними стали ПР, БЮТ та НСНУ; проявилися якісні відмінності між організаційно та фінансово потужними партіями (блоками) та позапарламентськими партійними утвореннями; привертає увагу тенденція щодо тривалої підтримки виборцями обраної ними партійно-політичної сили.

4. Виокремлено ідеологічні аспекти діяльності українських політичних партій та визначено наявність у них модернізаційної складової, необхідної для практичного наближення України до ЄС. Партійна ідеологія є складовою суспільної свідомості та додатковою основою структуризації соціуму. Виступаючи одночасно і формою осмислення сучасного стану держави та суспільства, і проектом їх майбутнього, ідеологія чітко ідентифікує місце та роль партії в політичному житті. Крім того, ідеологічне мислення, виходячи із «власних», політико-егоїстичних цінностей, поглиблює критичний аналіз сьогодення та урівноважує альтернативні партійно-політичні оцінки. Ідеологія «працює» на внутрішню організацію та консолідацію партії, надаючи їй специфічності, неповторності та виділяючи її з решти суспільно-політичних утворень. Ідеологія стає засобом перетворення, трансформації, впорядкування поглядів членів партії та тих соціальних верств, що її підтримують. У такому розумінні ідеологія задає правила організації певної частини соціуму. Ідеологія є складовою партійного іміджу. Партія, що розраховує на масову підтримку, завжди висуває претензії на знання «вічних» істин та рецептів «ощасливлення» суспільства (і навіть людства). Обґрунтовано, що різні напрями ідеології не мають в Україні вирішального впливу на соціально-політичну думку і стан суспільства в цілому.

5. Окреслено історичні витоки та еволюцію євроінтеграційної ідеї, аргументувано практичні переваги її втілення європейськими країнами та народами. Європа стала місцем народження та втілення ідей демократії, прав і свобод людини, але водночас і носієм націоналізму, колоніалізму, комунізму й фашизму. У культурній площині важко привести до одного цивілізаційного знаменника латинський католицький південь, протестантську північ і слов'янський православний схід з їхніми мовними, національними, релігійними чи регіональними відмінностями. Водночас, європейська цивілізація завжди претендувала на універсальність своєї культури та своїх цінностей. Її духовні та політичні здобутки (від християнства до концепцій національної та правової держави) поширилися по всьому світу.

6. Деталізовано аспекти євроінтеграційної ідеї в програмних документах провідних політичних партій сучасної України. Універсальність європейської ідеї, її чіткість і зрозумілість, гуманістичне спрямування, практичні результати європейської інтеграції, які виявляються у діяльності Європейського Союзу, розширення меж Євросоюзу до кордонів України сприяє тому, що практично всі основні політичні партії підтримують інтеграцію України до європейського співтовариства. З іншого боку, відповідність нашої країни європейським цінностям суспільного розвитку та динаміка взаємовідносин з ЄС не витримують критики, а євроінтеграційні перспективи виглядають досить сумнівними.

7. Висвітлено участь парламентських сил (партій і блоків) у практичному забезпеченні євроінтеграційної політики України. З метою посилення відносин ЄС з Україною на основі спільних європейських цінностей, у межах Європейської політики сусідства 21.02.2005 р. підписано спільний План дій Україна - Європейський Союз. Його імплементація передбачала реалізацію положень Угоди про партнерство й співробітництво (УПС) як основи співробітництва між Україною та ЄС і підтримувала мету України щодо її подальшої інтеграції до європейських економічних та соціальних структур. План дій встановив пріоритети взаємовідносин між Україною і Євросоюзом як у рамках УПС, так і поза її межами. Це: подальше посилення стабільності й ефективності органів, що забезпечують демократію та верховенство права в Україні; забезпечення демократичного проведення парламентських виборів в Україні відповідно до стандартів ОБСЄ; забезпечення поваги до свободи ЗМІ та свободи слова; розвиток можливостей для поглиблення консультацій між Україною і ЄС у сфері врегулювання кризових ситуацій; посилення співробітництва у сфері роззброєння й нерозповсюдження ядерної зброї; посилення співробітництва з питань регіональної безпеки, зокрема, щодо ефективного розв'язання Придністровського конфлікту; вступ України до СОТ; поступова ліквідація обмежень і нетарифних бар'єрів, що перешкоджають двосторонній торгівлі; покращення інвестиційного клімату в Україні; реалізація податкової реформи й покращення функціонування Податкової адміністрації в Україні; започаткування конструктивного діалогу з метою спрощення візового режиму між Україною та ЄС; поступове наближення законодавства, норм і стандартів України до законодавства, норм та стандартів Європейського Союзу.

8. Порівняно політико-ціннісні системи України та ЄС, аргументувано необхідність започаткування ідеологічної роботи з питань формування європейської ідентичності як домінантного напряму партійної діяльності в сучасних умовах. Українські партії мають пояснити громадянам, чому прагнення «потрапити у Європу» є однією з найголовніших ціннісних детермінант індивідуальної, групової та державної активності у багатьох країнах. Найбільш переконливі аргументи з цю тему звучать так: у спільному економічному просторі ЄС проживає 492 млн. осіб; сукупний ВВП Євросоюзу станом на 2009 р. склав 14,94 трлн. доларів США і мав конкурентом лише Сполучені Штати (14,44 трлн. доларів); ЄС, як «острів миру» та «середовище безпеки», виконує стабілізаційну роль на своїх кордонах, особливо стосовно пострадянського простору, де існують досить серйозні міждержавні суперечки та міжнаціональні конфлікти; разом із США та іншими союзниками країни ЄС становлять єдиний полюс сучасної світової системи, здатний впливати на глобальні економічні та політичні процеси. Як наслідок, Україна зацікавлена в просуванні цього простору миру, стабільності, побудованого на спільних цінностях демократії, урядування, ринкової економіки, прав людини, в якому відбувається поглиблення співробітництва та інтеграційний процес.

9. Запропоновано нові напрями діяльності політичних партій і парламенту з питань прискорення євроінтеграційного курсу України, до яких належить покращення базових суспільних сфер. Перед Україною постає низка невідкладних завдань, головними з яких є такі: країна має на практиці довести свою спроможність дотримуватися норм і стандартів, які діють у європейському просторі, - економічних, соціальних, політичних, етнокультурних тощо. Це вимагає кардинального реформування країни - від політичного та економічного до адміністративно-територіального. Ця вимога нерозривно пов'язана із здійсненням Україною структурних реформ, спрямованих на лібералізацію економіки, поліпшення підприємницького клімату, створення ефективного конкурентного внутрішнього ринку, удосконалення податкової системи, розбудову фінансових інститутів, радикальне підвищення ефективності соціальних видатків та організаційну перебудову соціальної сфери. Реалізувати подібні масштабні заходи без широкого залучення партій та міжпартійних об'єднань неможливо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Череватий С.В. Партійна система України: прогресивні тенденції з регресивним підтекстом / С. В. Череватий // Освіта регіону. - 2010. - № 1. - С. 25-30.

2. Череватий С.В. Європейські цінності для України: лінія горизонту чи фінішна стрічка? / С. В. Череватий // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова / Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. - 2010. - Випуск № 3. - С. 84-87.

3. Череватий С.В. Роль та місце ідеї європейської інтеграції у програмних документах українських партій / С. В. Череватий // Сучасна українська політика. - 2010. - № 20. - С. 356-367.

4. Череватий С.В. Розвиток ідеї європейської інтеграції та її значення для України / С. В. Череватий // Сучасна українська політика. - 2010. - № 19. - С. 359-367.

5. Череватий С.В. Політична ідеологія як складова суспільної свідомості / С. В. Череватий // Політичний менеджмент. - 2010. - № 3. - С. 51-57.

6. Череватий С.В. Партійна еліта України: амбіції та результати / С. В. Череватий // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції (ХХІІІ Харківські політологічні читання) «Влада та суспільство під впливом закону «циркуляції еліт». - Х.:ХАП, НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2010. - С. 60-62.

АНОТАЦІЇ

Череватий С.В. Євроінтеграційна перспектива України в програмних документах та практичній діяльності українських політичних партій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню євроінтеграційних перспектив України в програмних документах та практичній діяльності українських політичних партій. Актуальність проблеми обумовлена тим, що Україна конче потребує не загальних фраз, а деталізації євроінтеграційної ідеї, наповнення її конкретним змістом. У досліджені розглядається стан наукової розробки проблеми та сутність ідеї європейської інтеграції у програмних документах українських політичних партій .

Охарактеризувавши програми українських політичних партій, робиться висновок, що Україні потрібно демонструвати практичну спроможність до цілеспрямованих та послідовних кроків у європейському напрямі. Це стосується не лише держави, а й усього суспільства.

Ключові слова: політичні партії, партійні системи, партійна трансформація, євроінтеграція, партійна інституціоналізація.

Череватый С.В. Евроинтеграционная перспектива Украины в программных документах и практической деятельности украинских политических партий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Институт государства и права им. В.М. Корецкого. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию евроинтеграционных перспектив Украины в программных документах и практической деятельности украинских политических партий. Актуальность проблемы обусловлена тем, что Украина очень нуждается не в общих фраз, а детализации евроинтеграционной идеи, наполнении ее конкретным содержанием. В новейшей истории Украины партии и партийные объединения (блоки, коалиции) неоднократно доказывали свою способность эффективно действовать «против» - политических конкурентов, государственных структур, общественной мысли, международных организаций, отдельных персоналий. Теперь перед ними стоит принципиально другая задача: научиться действовать «за», действовать совместно, согласованно, с целью обеспечения стратегических приоритетов развития Украинского государства. В исследовании рассматривается состояние научной разработки проблемы и сущность идеи европейской интеграции в программных документах украинских политических партий.

Охарактеризовав программы украинских политических партий, можно сделать вывод, что Украине нужно продемонстрировать способность к целенаправленным и последовательным шагам в европейском направлении не только государства, но и всего общества. Также важной задачей на пути к полноправному членству в Европейском Союзе является адаптация законодательства Украины к законодательству ЕС. Она заключается в сближении с современной европейской системой права, что обеспечит развитие политической, предпринимательской, социальной, культурной активности граждан Украины, экономическое развитие государства, а также будет способствовать росту благосостояния граждан, приведению его к уровню, который сложился в странах-членах ЕС. Для реализации Программы необходимо осуществить целый ряд мероприятий. В частности: осуществить перевод на украинский язык актов acquis communautaire; обеспечить разработку глоссария терминов acquis communautaire; ввести единые требования к переводу актов acquis communautaire на украинский язык; создать общегосударственную информационную сеть по вопросам европейского права, создать систему обучения и повышения квалификации государственных служащих по вопросам европейского права; принять меры по разработке и утверждении совместного с ЕС механизма подготовки планов-графиков адаптации и мониторинга их исполнения;

Ключевые слова: политические партии, партийные системы, партийная трансформация, евроинтеграция, партийная институционализация.

Cherevatuy S.V. The perspective of European integration of Ukraine in the position documents and practice of Ukrainian political parties. - the Manuscript

The thesis for a candidate of science degree in political science by specialty, 23.00.02 - Political Institutions and Processes. - Institute of State and Law V.M. Koretsky. - Kyiv, 2011.

The Dissertation is devoted to research of the European integration of Ukraine in the position papers and practice of Ukrainian political parties. The actuality of a problem is caused by the fact that Ukraine badly needs no general words, she needs concretize of European integration ideas, filling it with concrete content. партія україна модернізаційний євросоюз

In the research examined the state of the scientific development problems and of the essence and the idea of European integration in the papers of Ukrainian political parties.

Characterizing program of Ukrainian political parties, we can make conclude that Ukraine have to demonstrate an ability make consistent steps towards Europe not only states but also the entire society.

Key words: political parties, party system, party transformation, European integration, party institutionalization.

Підписано до друку 11.02.2011 р. Зам. № 5/02-2011.

Обсяг 0,9 друк. арк. Формат 60 ` 84/16. Тир. - 100.

Видавничий центр Інституту держави і права

ім. В.М. Корецького НАН України. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Політична наука про загальну теорію політичних партій та партійних систем. Особливості думки теоретиків про визначення партій та їх необхідність. Розвиток загальної теорії політичних партій, партійних систем та виборчої системи сучасною політологією.

    курсовая работа [27,1 K], добавлен 04.09.2009

  • Напрями політичних партій України: комуністичний; соціально-ліберальний; націоналістичний. Юридичний статус українських партій. Характерні риси української партійної системи. Національно-державницький напрям в українській історико-політичній науці.

    контрольная работа [26,5 K], добавлен 16.05.2010

  • Класифікація політичних партій. По характері доктрин. По місцю і ролі партій у політичній системі. За критерієм організаційної структури. По виду партійного керівництва. Чотири типи партійних систем.

    реферат [8,2 K], добавлен 07.06.2006

  • Історія та основні етапи виникнення політичних партій на Україні. Напрями діяльності перших українських партій початку XX ст., тенденції їх розвитку. Основні причини та шлях становлення багатопартійності. Діяльність політичних сил після розпару СРСР.

    реферат [33,6 K], добавлен 04.09.2009

  • Політичні партії та їх роль в політичній системі суспільства. Функції політичної партії. Правові основи створення і діяльності політичних партій. Типологія політичних партій і партійних систем. Особливості становлення багатопартійної системи в Україні.

    реферат [28,9 K], добавлен 14.01.2009

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.