главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Видатні вчені-фізики

Ззнайомство з найвизначнішими вченими-фізиками. "Дослід теорії конічних перетинів" як перший математичний трактат Паскаля. Джеймс Джоуль як англійський фізик, йога вклад у дослідження електромагнетизму й теплових явищ. Найважливіші відкриття І. Ньютона.

Рубрика: Физика и энергетика
Вид: реферат
Язык: украинский
Дата добавления: 10.09.2012
Размер файла: 1,3 M

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Механіка від Аристотеля до Ньютона
Антична механіка. Назва книги Аритотеля "Фізика" стала назвою усієї фізичної науки. Механіка епохи Відродження. Найважливіші відкриття Леонардо да Вінчі. Англійський фізик, механік, астроном і математик Исаак Ньютон.
реферат [22,2 K], добавлена 15.08.2007

2. Б. Якобі - винахідник першого електродвигуна
Борис Семенович Якобі - російський фізик і винахідник в області електротехніки. Електродвигун з комутатором. Телеграфны апарати. Дослідник теорії електромагнетизму, гальванопластики. Телеграфний апарат для зв'язку на великих пароплавах.
реферат [6,6 K], добавлена 11.01.2007

3. Історія навчання фізики
Роль історизму і шляхи його використання в навчанні фізики. Елементи історизму як засіб обґрунтування нових знань. Відкриття законів вільного падіння, динаміки Ньютона, закону всесвітнього тяжіння, збереження кількості руху. Формування поняття сили.
дипломная работа [3,3 M], добавлена 12.02.2009

4. Людина в магнітному полі
Магнітні властивості деяких речовин. Сила дії магніту та магнітного поля та їх вплив на організм людини. Взаємодія полюсів магніту. Погіршення самопочуття людей під час магнітних бур. Відкриття явищ електромагнетизму й використання електромагнітів.
реферат [16,7 K], добавлена 16.06.2010

5. Електростатичне поле та його потенціал
Характеристика теорії близькодії на відстані, яку почав розвивати англійський фізик Майкл Фарадей, а остаточно завершив Максвелл. Особливості електричного поля нерухомих зарядів, яке називають електростатичним та його потенціалу. Закон постійного струму.
реферат [29,7 K], добавлена 29.04.2010

6. Англійський фізик Майкл Фарадей
Біографія англійського фізика Фарадея та його основна наукова заслуга - створення польової концепції у вченні про електрику і магнетизм. Початок роботи в Королівському інституті та перші самостійні дослідження. Виведення закону електромагнітної індукції.
реферат [28,5 K], добавлена 24.06.2011

7. Молекулярна фізика і термодинаміка
Фізичний зміст термодинамічних параметрів. Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Елементи статистичної фізики. Теплоємність ідеальних газів в ізопроцесах. Перший та другий закони термодинаміки. Ентропія, цикл Карно.
курс лекций [450,4 K], добавлена 26.02.2010

8. Філософські проблеми фізики
Значення фізики як науки, філософські проблеми розвитку фізичної картини світу. Основи електродинаміки, історія формування квантової механіки. Специфіка квантово-польових уявлень про природні закономірності та причинності. Метафізика теорії відносності.
курсовая работа [45,3 K], добавлена 12.12.2011

9. Розвиток фізики в ІІ половині ХІХ–на початку ХХ століття
Розгляд історії фізики та вклад видатних вчених в її розвиток. Ознайомлення з термодинамікою випромінювання, класичною електронною теорією, явищем фотоефекту, відкриттям періодичної системи хімічних елементів, теорією відносності, радіоактивністю.
разработка урока [52,8 K], добавлена 22.04.2011

10. Джеймс Максвелл
Детство и школьные годы. Первое открытие. Эдинбургский университет. Оптико-механические исследования. Занятия электричеством. Первая цветная фотография. Трактат о кольцах Сатурна. Теория вероятностей. Механическая модель Максвелла. Электромагнитные волны.
биография [843,0 K], добавлена 28.01.2003


Другие работы, подобные Видатні вчені-фізики


Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

"Видатні вчені-фізики"

вчений фізика паскаль ньютон

Вступ

Люди намагалися зрозуміти властивості матерії з найдревніших часів: чому тіла падають на землю, чому різні речовини мають різні властивості, тощо. Цікавили людей також питання про будову світу, про природу Сонця і Місяця.

Спочатку відповіді на ці запитання намагалися шукати в філософії. Здебільшого філософські теорії, які намагалися дати відповіді на такі запитання не перевірялися на практиці. Проте, незважаючи на те, що нерідко філософські теорії неправильно описували спостереження, ще в древні часи людство добилося значних успіхів в астрономії, а грецький мудрець Архімед навіть зумів дати точні кількісні формулювання багатьох законів механіки й гідростатики.

Деякі теорії древніх мислителів, як, наприклад, ідеї про атом, які були сформульовані у стародавніх Греції та Індії, випереджали час.

Поступово від загальної філософії почало відокремлюватися природознавство, як та її частина, яка описує навколишній світ.

В основі сучасної фізики лежить експериментальне дослідження явищ природи, а її задача -- формулювання законів, якими пояснюються ці явища. Фізика зосереджується на вивченні найфундаментальніших та найпростіших явищ і на відповідях на найпростіші запитання: з чого складається матерія, яким чином частинки матерії взаємодіють між собою, за якими правилами й законами здійснюється рух частинок, тощо.

Пошуком відповідей на ці питання у різні періоди історії займалися вчені-фізики. Так, наприклад, Стівен Ґрей помітив, що електрику можна передавати на доволі значну віддаль за допомогою зволожених ниток і почав досліджувати це явище. Георг Ом зумів знайти для нього кількісну закономірність -- струм у провіднику пропорційний напрузі(закон Ома). За результатами подальших досліджень вдалося абстрагуватися від форми та довжини провідників і ввести такі феноменологічні характеристики, як питомий опір провідника та внутрішній опір джерела живлення. Так, на підставі попередніх, з'являлися нові відкриття в області фізики.

Згадаймо про найвизначніших вчених-фізиків, праці яких стали фундаментальними в історії фізики, чиї імена назавжди увійшли в історію розвитку людства

Блез Паскаль

Рис.

Паскаль (Pascal) Блез (19.VI.1623-19.VIII.1662)

Французький релігійний філософ, письменник, математик і фізик. Перший математичний трактат Паскаля «Дослід теорії конічних перетинів» (1639, виданий 1640) був розвитком праць Ж. Дезарга, містив одну з основних теорем проективної геометрії - теорему Паскаля. В 1641 (за іншими відомостями, в 1642) Паскаль сконструював підсумовуючу машину.

До 1654 закінчив ряд робіт з арифметики, теорії чисел, алгебри й теорії ймовірностей (опублікованих в 1665).

Коло математичних інтересів Паскаля було досить різноманітним.

Паскаль знайшов загальний алгоритм для знаходження ознак подільності будь-якого цілого числа на будь-яке інше ціле число, спосіб обчислення біноміальних коефіцієнтів, сформулював ряд основних положень елементарної теорії ймовірностей.

У цих роботах Паскаля вперше точно визначив і застосував для доказу метод математичної індукції. Праці Паскаля, що містять викладений у геометричній формі інтегральний метод розв'язання ряду завдань на обчислення площ фігур, об'ємів і площ поверхонь тіл, а також інших завдань, пов'язаних із циклоїдою, з'явилися істотним кроком у розвитку аналізу нескінченно малих.

Теорема Паскаль про характеристичний трикутник послужила одним із джерел для створення Г. Лейбніцом диференціального й інтегрального числення. Разом з Г.Галілеєм, С.Стевіном Паскаль вважається основополож-ником класичної гідростатики: він установив її основний закон (закон Паскаля), принцип дії гідравлічного преса, указав на спільність основних законів рівноваги рідин і газів.

Дослід, проведений під керівництвом Паскаля (1648), підтвердив припущення Э. Торрічеллі про існування атмосферного тиску.

Роберт Гук

Рис.

Гук (Hooke) Роберт (1635-1703)

Англійський натураліст, різнобічний учений і експериментатор, архітектор. Відкрив (1660) закон, названий його ім'ям. Висловив гіпотезу тяжіння. Прихильник хвильової теорії світла. Поліпшив і винайшов багато приладів.

Удосконалив мікроскоп і встановив клітинну будову тканин, увів термін «клітка».

Джеймс Ват

Рис.

Ват (Watt) Джеймс (19.I.1736-10.VIII.1819).Шотландський винахідник Джеймс Ват удосконалив конструкцію первісного парового двигуна, забезпечивши, тим самим, можливість його успішного застосування у всіх галузях промисловості.

Він поліпшив паровий двигун, винайдений англійським інженером Т. Ньюкоменом (1663-29) і зробив його більше продуктивним. Роботи Вата сприяли виникненню промислової революції у Великобританії. В 1800-і роки значна частка енергії британської промисловості забезпечувалася новими паровими двигунами Вата. Ват(W), одиниця роботи або потужності, названа в честь імені Джеймса Вата.

Потужність таких електричних пристроїв, як електричні лампи й нагрівачі, указується у ватах.

Георг Ом

Рис.

Ом (Ohm) Георг Симон (16.III.1787-7.VII.1854)

Німецький фізик. Учився в Эрлангенському університеті (1805-06), потім працював учителем у Готштадті (Швейцарія; 1806-09).

Самостійно підготував і захистив в Эрлангені докторську дисертацію (1811). Викладав у Бамберзі (1813-17), Кельні (1817-28), Берліні(1828-33). З 1833 директор Політехнічної школи в Нюрнберзі, з 1849 професор Мюнхенського університету. Основні праці по електриці, оптиці, кристаллооптиці, акустиці. Провівши серію точних експериментів, установив (1826) основний закон електричного кола (закон Ома) і дав (1827) його теоретичне обґрунтування. З 1830 займався акустикою. В 1843 показав, що найпростіше слухове відчуття викликається лише гармонійними коливаннями, на які вухо розкладає складні звуки (т.зв. акустичний закон Ома). В 1881 ім'ям Ома названа одиниця електричного опору (Ом). Член Лондонського королівського товариства (1842).

Джеймс Джоуль

Рис.

Джоуль (Joule) Джеймс Прескот (народився 24.XII.1818 - помер 11.X.1889).

Англійський фізик, член Лондонського королівського суспільства (1850). Вніс значний вклад у дослідження електромагнетизму й теплових явищ, у створення фізики низьких температур, в обґрунтування закону збереження енергії.

Джоуль установив (1841; опублікований в 1843), що кількість тепла, що виділяється в металевому провіднику при проходженні через нього електричного струму, пропорційно електричному опору провідника й квадрату сили струму. У 1843-1850 Джоуль експериментально показав, що теплота може бути отримана за рахунок механічної роботи, і визначив механічний еквівалент теплоти, давши тим самим одне з експериментальних обґрунтувань закону збереження енергії. У 1851, розглядаючи теплоту як рух часток, теоретично визначив теплоємність деяких газів. Разом з У. Томсоном дослідним шляхом установив, що при повільному стаціонарному адіабатному протіканні газу через пористу перегородку його температура змінюється. Виявив явище магнітного насичення при намагнічуванні феромагнетиків.

Генріх Герц

Рис.

Герц (Hertz) Генріх (22.II.1857-1.I.1894)

Німецький фізик, один із засновників електродинаміки. Виходячи з рівнянь Максвелла, Герц в 1886-1889 експериментально довів існування електромагнітних хвиль і досліджував їхні властивості (відбиття від дзеркал, переломлення в призмах і т.д.). Електромагнітні хвилі Герц одержував за допомогою винайденого ним вібратора.

Герц підтвердив висновки максвелівської теорії про те, що швидкість поширення електромагнітних хвиль у повітрі дорівнює швидкості світла, установив тотожність основних властивостей електромагнітних і світлових хвиль.

Герц вивчав також поширення електромагнітних хвиль у провіднику й указав спосіб виміру швидкості їхнього поширення. Розвиваючи теорію Максвелла, Герц додав рівнянням електродинаміки симетричну форму, що добре виявляє повний взаємозв'язок між електричними й магнітними явищами. Побудував електродинаміку тіл, що рухаються, виходячи з гіпотези про те, що ефір захоплюється тілами, що рухаються. Однак його електродинаміка виявилася в суперечності з досвідом і пізніше поступилася місцем електронної теорії Х. Лоренца. Роботи Герца по електродинаміці зіграли величезну роль у розвитку науки й техніки й обумовили виникнення бездротової телеграфії, радіозв'язку, телебачення, радіолокації й т.д.

В 1886-1887 Герц уперше спостерігав і дав опис зовнішнього фотоефекта. Герц розробляв теорію резонаторного контуру, вивчав властивості катодних променів, досліджував вплив ультрафіолетових променів на електричний розряд. У ряді робіт з механіки дав теорію удару пружних куль, розрахував час зіткнення й т.д. Ім'ям Герца названа одиниця частоти коливань.

Ісаак Ньютон

Рис.

Ньютон (Newton) Ісаак (1643-1727)

Англійський математик, механік, астроном і фізик, творець класичної механіки, член (1672) і президент (з 1703) Лондонського королівського товариства. В 1664-67рр., коли в Лондоні лютувала чума, Ньютон зробив три найважливіших відкриття: диференціальне й інтегральне числення, пояснення природи світла, закон всесвітнього тяжіння, описані у фундаментальних працях «Математичні початки натуральної філософії» (1687) і «Оптика» (1704).

У механіці Ньютон продовжив праці Галілея й Кеплера. Він сформулював основні закони класичної механіки. Відкрив закон всесвітнього тяжіння, дав теорію руху небесних тіл, створивши основи небесної механіки. Простір і час уважав абсолютними.

В «Оптиці» обґрунтував закони відбивання й заломлення світла на основі корпускулярної теорії, досліджував інтерференцію й дифракцію. У дослідах із призмою відкрив дисперсію світла й розклав білі кольори в спектр. Побудував перший дзеркальний телескоп.

Був директором Монетного двору, налагодив монетну справу в Англії. В 1703 Ньютон став президентом Лондонського Королівського товариства. Роботи Ньютона на кілька сторіч стали фундаментом для фізики й техніки.

Ісаак Ньютон був урочисто похований у Вестмінстерському абатстві. Над його могилою височіє пам'ятник з погруддям і епітафією «Тут спочиває сер Ісаак Ньютон, дворянин, що майже божественним розумом перший довів з факелом математики рух планет, шляхи комет і припливи океанів. Він досліджував розходження світлових променів і, що проявляються при цьому різні властивості кольорів... Нехай смертні радіють, що існує така прикраса роду людського».

Вільям Кельвін

Рис.

Кельвін (Kelvin) Вільям (26.VI.1824-17.XII.1907).

Лорд Кельвін - титул, отриманий англійським фізиком Вільямом Томсоном за наукові заслуги. Один із засновників термодинаміки й кінетичної теорії газів, член Лондонського королівського товариства (з 1851, в 1890-95 президент). В 1834-45 учився в університетах Глазго й Кембриджу. В 1845-46 працював у Парижі в А. В. Реньо, в 1846-99 професор університету в Глазго.

Ще студентом Томсон опублікував ряд робіт з додатка рядів Фур'є до різних розділів фізики. В 1845 він розробив електричний метод одержання зображень, потім під впливом Дж. П. Джоуля зайнявся фундаментальними проблемами теорії теплоти, запропонував абсолютну шкалу температур (1848), дав одну з формулювань другого початку термодинаміки (1851) і ввів поняття розсіювання енергії.

Висловив гіпотезу «теплової смерті» Всесвіту. В 1851 виявив зміну електричного опору феромагнетиків при їхньому намагнічуванні. В 1853-54 разом із Джоулем відкрив ефект охолодження газу при його адіабатичному розширенні (ефект Джоуля-Томсона), а також розвив термодинамічну теорію термоелектричних явищ і в 1856 пророчив явище переносу тепла електричним струмом. У зв'язку із проблемою здійснення телеграфного зв'язку по трансатлантичному кабелі розробляв теорію електромагнітних коливань і вивів формулу залежності періоду коливань контуру від його ємності й індуктивності (формула Томсона).

Велике значення у формуванні атомістичних подань мав зроблений Томсоном розрахунок розмірів молекул на основі вимірів поверхневої енергії плівки рідини. В 1870 установив залежність пружності насиченої пари від форми поверхні рідини. Займався також різними питаннями гідродинаміки (теорія припливів, поширення хвиль по поверхні), астрофізики (теорія походження зодіакального світла), геофізики (теорія охолодження земної кулі) і т.д. Розробляючи теорію вихрового руху, Томсон вивів теорему про збереження циркуляції в ідеальній рідині.

Сконструював квадрантний і абсолютний електрометри й ін. фізичні прилади; удосконалив дзеркальний гальванометр, магнітний компас і т.д. Почесний член Петербурзької АН (1896).

Альберт Ейнштейн

Рис.

Эйнштейн (Einstein) Альберт (14.III.1879-18.IV.1955)

Фізик-теоретик, один із засновників сучасної фізики, іноземний член-кореспондент РАН (1922) і іноземний почесний член АН СРСР (1926). Народився в Німеччині, з 1893 жив у Швейцарії, в 1933 емігрував у США.

В 1905 вийшла у світло його перша серйозна наукова праця, присвячена броунівському руху: «Про рух завислих у рідині часток, що випливає з молекулярно-кінетичної теорії». У тому ж році вийшла й інша робота Эйнштейна «Про одну евристичну точку зору на виникнення й перетворення світла». Слідом за Максом Планком він висунув припущення, що світло випускається й поглинається дискретно, і зумів пояснити фотоефект. Ця робота була визнана гідною Нобелівської премії (1921).

Найбільшу популярність Эйнштейну все-таки принесла теорія відносності, викладена ним уперше в 1905 році, у статті «До електродинаміки тіл, що рухаються «.

Эйнштейн рішуче відкинув концепцію ефіру, що дозволило розглядати принцип рівноправності всіх інерціальних систем відліку як універсальний, а не тільки обмежений рамками механіки. Він висунув дивний і на перший погляд парадоксальний постулат, що швидкість світла для всіх спостерігачів, як би вони не рухалися, однакова. Наслідком цього постулату стала поява в теорії відносності перетворень Лоренца.

З 1914 року Эйнштейн знову в Німеччині. До цього часу на повний хід ішла робота над загальною теорією відносності. У результаті спільних зусиль Эйнштейна і його колишнього студентського товариша М. Гроссмана в 1912 з'явилася стаття «Ескіз узагальненої теорії відносності», а остаточне формулювання теорії датується 1915 роком. На думку багатьох учених, вона з'явилася самою значною й найкрасивішою теоретичною побудовою за всю історію фізики. Опираючись на всім відомий факт, що «гравітаційна» і «інертна» маси рівні, удалося знайти принципово новий підхід до рішення проблеми, поставленої ще І. Ньютоном: який механізм передачі гравітаційної взаємодії між тілами й що є переносником цієї взаємодії. За Ейнштейном такою була сама геометрія простору-часу. Загальна теорія відносності дозволила наблизитися до рішення багатьох проблем сучасної космології, у т.ч. і основний з них - проблемі еволюції Всесвіту. Учений шукав рішення свого рівняння для всієї Вселеної, але удача посміхнулася А. Фрідману, котрий довів, що Всесвіт розширюється.

В ці роки Эйнштейн працював і над іншими проблемами. Він розробив статистику часток цілого спіну, увів поняття змушеного випромінювання, що грає важливу роль у лазерній фізиці, пророчив гіромагнітний ефект. Однак не приймав імовірнісний характер квантової фізики, стверджуючи, що «Бог не грає в кості». В 1933 році Эйнштейн змушений був переїхати у Прінстон (США). Там він продовжив роботу над єдиною теорією поля, а також ініціював американські ядерні дослідження, щоправда, згодом не раз виступаючи проти застосування ядерної зброї. Серед численних почестей, зроблених Эйнштейну, була пропозиція стати президентом Ізраїлю в 1952, яку він не прийняв.

Висновки

З кінця дев'ятнадцятого століття змінилася роль фізики в суспільстві. Виникнення нової техніки: електрики, радіо, автомобіля, тощо, вимагало великого обсягу прикладних досліджень. Заняття наукою стало професією.

Водночас, починаючи зі створення квантової механіки швидкими темпами розвивається фізика твердого тіла, відкриття якої привели до виникнення та розвитку електроніки, а з нею й інформатики, які внесли докорінні зміни в культуру людського суспільства. Все більше і більше число людей стали усвідомлювати, що об'єктивні закони, яким слідує природа, виключають чудеса.

Отже, можемо зробити висновок, що фундаментальні закони, які встановили у фізиці вищеназвані нами науковці, настільки ж достовірні і настільки ж об'єктивні, як і знання про прості явища, що спостерігаються безпосередньо. Ці закони не порушуються ніколи, ні за яких умов, а пізнання цих законів дозволить людству вижити.

Використана література

1. Усесвітній Біографічний Енциклопедичний Словник. -- М.: Велика Рос. енциклопедія, 1998.

2. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл.. -- Київ : З. Бібік та ін., 2002.

Размещено на Allbest.ru


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Видатні вчені-фізики" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов