главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Схеми і розподільчі пристрої освітлювальних електроустановок

Загальні відомості про розподіл електричної енергії. Поняття "енергетична система" та "електроенергетична система". Влаштування та основне обладнання освітлювальних електроустановок. Розподільні щитки, керування освітленням. Монтаж розподільних пристроїв.

Рубрика: Физика и энергетика
Вид: реферат
Язык: украинский
Дата добавления: 29.08.2010
Размер файла: 4,5 M

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Влаштування, монтаж і ремонт освітлювальних електроустановок
Основні відомості про освітлювальні електроустановки. Електричні джерела світла, прилади та світильники освітлювальних установок. Прилади освітлювальних електроустановок. Світильники освітлювальних електроустановок. Схема вмикання ламп розжарювання.
реферат [3,4 M], добавлена 28.08.2010

2. Люмінесцентні світильники
Особливості і значення застосування електричної енергії в народному господарстві. Влаштування та обладнання освітлювальних електроустановок, їх сутність та будова. Загальна характеристика люмінесцентних ламп, схеми їх вмикання та основні несправності.
дипломная работа [2,0 M], добавлена 29.04.2010

3. Допоміжні електромонтажні роботи. Розмічання місць установки світильників
Основні відомості про освітлювальні електроустановки. Прилади освітлювальних електроустановок. Виконання пробивних робіт. Розмітка місць установки світильників. Монтаж світильників. Експлуатація і ремонт освітлювальних установок. Правила техніки безпеки.
реферат [3,1 M], добавлена 28.08.2010

4. Заземлення: будова, монтаж і обслуговування
Вивчення сутності монтажу заземлювальних пристроїв. Загальні відомості про заземлення. Вимоги, що ставляться до заземлення електроустаткування. Правила технічної експлуатації заземлювальних пристроїв електроустановок. Аналіз небезпеки електричних мереж.
реферат [1,8 M], добавлена 28.08.2010

5. Мета, завдання і зміст дисципліни "Електропостачання промислових підприємств". Практичне її значення. Загальні відомості про споживачів електричної енергії та режимах електроспоживання
Система електропостачання як комплекс пристроїв для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії. Виробництво електроенергії на фабрично-заводських електростанціях. Вимоги до електропостачання, застосування керованої обчислювальної техніки.
реферат [26,3 K], добавлена 20.04.2010

6. Проектування електромеханічних виробів
Основні вимоги до технічної документації при проектуванні електроустановок. Конструювання нестандартних комутаційних пристроїв, конструкція щитків і шаф керування, розміщення приладів. Ергономічні рекомендації по проектуванню панелей і шаф керування.
учебное пособие [3,0 M], добавлена 07.02.2012

7. Кабельні лінії
Налагодження і монтаж кабельних ліній. Трижильний кабель з поясною ізоляцією з просоченого паперу. Прокладання силових кабелів у блоках. Технічні параметри електроустановок. Експлуатація електроустановок і кабельних ліній. Тепловий режим роботи кабелів.
реферат [142,7 K], добавлена 02.02.2011

8. Виробництво та використання електричної енергії
Сутність, властивості та застосування електроенергії. Електромагнітне поле як носій електричної енергії. Значення електроенергії для розвитку науки і техніки. Передачі та розподіл електричної енергії. Електростанції, трансформатори та генератори струму.
реферат [20,8 K], добавлена 16.06.2010

9. Монтаж та експлуатація зовнішнього освітлення підприємства
Техніка проведення монтажу світильників зовнішнього освітлення, основних електроустановочних пристроїв, магістральних щитів, групових щитків і розподільчих пунктів. Технологічна карта на пусконаладжувальні роботи. Експлуатація освітлювальних установок.
контрольная работа [25,1 K], добавлена 14.07.2011

10. Електропостачання промислових підприємств
Методика та головні етапи випробування захисних заземлень. Вивчення пристроїв захисту від витоку струму. Апаратура ручного та дистанційного керування напругою до 1000 В. Електроустаткування освітлювальних установок, вимоги до нього та основні параметри.
методичка [565,6 K], добавлена 18.04.2013


Другие работы, подобные Схеми і розподільчі пристрої освітлювальних електроустановок


Тема: Схеми і розподільчі пристрої освітлювальних електроустановок

ЗМІСТ

1. Загальні відомості про розподіл електричної енергі

2. Влаштування та основне обладнання освітлювальних електроустановок

2.1 Розподільні щитки

2.2 Керування освітленням

3. Монтаж розподільних пристроїв

Список використаної літератури

1. Загальні відомості про розподіл електричної енергії

Електрична енергія виробляється при перетворенні енергоресурсів на електростанціях.

Енергетична система -- це сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж та вузлів споживання, об'єднаних процесом виробництва, передавання й розподілу електричної та теплової енергії і пов'язаних загальним оперативним, а також господарським управлінням.

Електроенергетична система -- цс частина енергосистеми, що складається з підстанцій, ліній електропередач різних напруг і споживачів електричної енергії, об'єднаних спільністю процесу виробництва, передавання, розподілу та споживання електричної енергії.

Електричною мережею називають сукупність електроустановок для передавання й розподілу електричної енергії, до складу якої входять підстанції, розподільні пристрої, струмопроводи, повітряні та кабельні лінії електропередачі, що діють на певній території.

Приймачі електричної енергії -- це апарати, агрегати або механізми, які призначені для перетворення електричної енергії на інші види енергії.

Споживачі електричної енергії -- цс електроприймачі або група електроприймачів, об'єднаних технологічним процесом, які розміщені на певній території.

Приміщення та електроустановки класифікуються залежно від характеру навколишнього середовища, небезпечності ураження людей електричним струмом, ступеня вибухонебезпечності, ступеня пожежонебезпечності, кліматичного виконання, місця розміщення під час експлуатації.

Залежно від характеру навколишнього середовища й вимог щодо захисту від його дії приміщення поділяються на: сухі, з нормальним середовищем, вологі, сирі, особливо сирі, жаркі, пильні та приміщення з хімічно активним середовищем.

Сухими вважаються приміщення, в яких відносна вологість повітря не перевищує 60 %.

Приміщення з нормальним середовищем -- це сухі приміщення, в яких температура не перевищує ЗО °С, відсутні технологічний пил, активне хімічне середовище, а також пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

Вологі приміщення характеризуються двома ознаками: пара або конденсаційна волога виділяються тільки короткочасно в невеликій кількості, а відносна вологість повітря перевищує 60 %, але не більша ніж 75 %.

У сирих приміщеннях відносна вологість повітря перевищує 75%, в особливо сирих -- досягає 100% (стеля, стіни, підлога, предмети в приміщенні покриваються вологою).

У жарких приміщеннях під діянням різних теплових випромінювань температура перевищує постійно або періодично (понад одну добу) +35 °С.

У пильних приміщеннях за умовами виробництва технологічний пил виділяється в такій кількості, що може накопичуватися на проводах, проникати всередину машин, апаратів та ін. Такі приміщення поділяються на приміщення із струмопровідним і неструмопровідним пилом.

У приміщеннях з хімічно активним середовищем постійно або протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази та рідини, утворюються відкладення, що руйнують ізоляцію і струмоировід-ні частини електрообладнання.

Залежно від небезпеки ураження людей електричним струмом приміщення поділяються на приміщення з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні та приміщення без підвищеної небезпеки.

Наявність хоча б одного з наступних факторів -- повітря з відносною вологістю понад 75 %, струмопровідного пилу, струмопро-відної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної та ін.), високої температури (тривало перевищує 35 °С), можливість одночасного дотику людиною з'єднаних із землею метало-коиструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів, з одного боку, та металевих корпусів електрообладнання -- з іншого -- створює підвищену небезпеку в приміщеннях.

Особлива небезпека в них буде за наявності значної сирості, присутності хімічно активних або органічних речовин, а також тоді, коли підвищену небезпеку в приміщеннях створюють два чи більше зазначених вище фактори.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки фактори, що створюють небезпеку, відсутні.

За ступенем вибухонебезпечності вибухонебезпечні зони поділяються на класи В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа.

У приміщеннях класу В-І за нормативними умовами виробництва можуть нетривалий час утворюватися вибухонебезпечні суміші горючих газів або пари горючих рідин з повітрям чи іншим окислювачем.

До приміщень класу В-Іа належать такі, в яких вибухонебезпечні суміші парів і газів можуть утворюватися тільки під час аварій або при несправностях устаткування.

Для приміщень класу В-Іб характерні тільки місцеві утворення вибухонебезпечних сумішей парів і газів у повітрі та в незначних об'ємах при надійно діючій вентиляції.

До класу В-Іг належать такі зони за межами приміщень, в яких можуть утворюватися вибухові суміші горючих газів або парів.

У зонах класу В-ІІ можуть утворюватися в повітрі вибухонебезпечні суміші завислого горючого пилу при нормальних режимах роботи технологічного устаткування, а в приміщеннях класу В-ІІа -- тільки під час його аварій або при несправностях.

За ступенем пожежонебезпечності приміщення поділяються на класи ПІ, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.

До приміщень класу П-І належать такі, в яких є горючі рідини, що мають температуру займання понад 61 °С (здатні самостійно горіти після видаляння джерела запалювання).

До приміщень класу П-ІІ належать такі, в яких виділяються горючий пил або волокна з нижньою концентраційною границею запалювання понад 65 г/м3 відносно об'єму повітря.

Приміщення, в яких є горючі речовини, належать до приміщень класу П-ІІа.

До класу П-ІІІ належать місця, які знаходяться ззовні приміщень і в яких є горючі рідини, що мають температуру займання понад 61 °С, або тверді горючі речовини (відкриті склади мінеральних масел, вугілля, торфу, дерева та ін.).

За кліматичним виконанням електроустановки виготовляються для районів з кліматом помірним (У -- умеренньїм), холодним (Хл), тропічним вологим (ТВ), тропічним сухим (ТС), тропічним сухим і вологим (Т) або мають загальнокліматичне (О -- общеклиматическое) виконання.

У районах з помірним кліматом середня температура повітря з щорічних абсолютних максимумів і мінімумів відповідно дорівнює -{-40 °С і нижче, --45 °С і вище.

У районах з холодним кліматом середня температура повітря з щорічних абсолютних мінімумів нижча ніж --45 °С.

У районах з тропічним сухим кліматом середня температура повітря з щорічних абсолютних максимумів дорівнює +40 °С чи вище.

У районах з тропічним сухим і вологим кліматом температура повітря дорівнює 20 °С і вище, відносна вологість--80 % і більше протягом 12 год за одну добу і більше за період від двох місяців до одного року.

Електроустановки, які можна використовувати одночасно в усіх кліматичних районах, мають загальнокліматичне виконання.

За місцевим розміщенням при експлуатації електроустановки різного кліматичного виконання поділяються на п'ять категорій: перша категорія-- на відкритому повітрі; друга категорія -- в приміщеннях або під навісом, де коливання температури та вологості повітря несуттєво відрізняються від коливань на відкритому повітрі і де є порівняно вільний доступ зовнішнього повітря; третя категорія -- в закритих приміщеннях з природною вентиляцією без штучно регульованих кліматичних умов, де коливання температури та вологості повітря, а також діяння піску й пилу значно меші, ніж на відкритому повітрі; четверта категорія -- приміщення зі штучно регульованими кліматичними умовами; п'ята категорія-- в приміщеннях з підвищеною вологістю.

2. Влаштування та основне обладнання освітлювальних електроустановок

Освітлювальні електроустановки -- це складний комплекс електротехнічних пристроїв, призначених для освітлювання об'єктів.

Ці установки складаються із джерел світла, електроустановочних виробів, освітлювальної арматури, електропроводок, ВРП, щитів, щитків, апаратів захисту й керування та ін.

Комплектні освітлювальні пристрої з щільовими світловодами складаються з камери 1, в якій є джерело світла 2 і ПРА, вхідного 3 та кінцевого 6 торцевих елементів. Довжина L світловода залежно від потужності джерела світла може бути від 1,5 до 18 м і більше.

Щільовий світловод--це порожниста циліндрична труба 4, яка виготовлена з поліетилентерефталатиої плівки, внутрішня поверхня якої, за винятком оптичної щілини 5, покрита дзеркально відбивним шаром.

Увідні пристрої з джерелами світла, їх механічним захистом і електричним живленням розміщуються в камері завдовжки LK яка забезпечує захист від діяння навколишнього середовища. Торцеві елементи призначені для формоутворення та кріплення щільового світловода, а також для встановлення допоміжного-відбивача. Перехідний елемент служить для передачі випромінювання джерела світла з камери в щільовий світловод і одночасної ізоляції камери від освітлювального приміщення. Перехідний елемент має циліндричний стальний корпус, два ударостійких скла та два фланці. Внутрішня поверхня перехідного елемента покрита-дзеркально відбивною плівкою.

Комплектні освітлювальні пристрої з щільовими світловодами забезпечують: високоякісне й безпечне освітлення особливо вибухо- та пожежонебезпечних приміщень; зменшення кількості ламп і світильників, зниження експлуатаційних витрат, протяжності та вартості розподільної електричної мережі, а також трудомісткості робіт, пов'язаних з монтажем освітлювальних установок; підвищення надійності роботи освітлювальних установок завдяки можливості резервування джерел світла; зниження коефіцієнта запасу; зменшення витрат матеріалів і праці на їх виготовлення порівняно із світильниками, призначеними для важких умов експлуатації; можливість регулювання освітленості.

Спрощена схема електропостачання житлового будинку житлового будинку. Електрична енергія від трансформаторної підстанції 1 по кабельній лінії 3 надходить у ВРП 5. Звідти чоти-рипровідною магістраллю 4 вона подається до поверхових щитків 2, спрямовується для освітлення сходових площадок 6 і електропостачання ліфтів 7.

Спрощена схема електропостачання житлового будинку

Схема ввідної панелі ВРП типу ВРУ1

Схема розподільної панелі ВРП типу ВРУ1

ВРП призначений для приймання, розподілу й обліку електричної енергії, а також для захисту ліній електропередачі при перевантаженнях і коротких замиканнях. ВРП дає змогу здійснювати окремий облік електричної енергії спожиначів різних організацій (магазини, майстерні та ін.). Окремий облік електричної енергії ведеться також для силових і освітлювальних навантажень. Для приймання, розподілу й обліку електричної енергії в житлових будинках випускають кілька типів ВРП. Так, ВРП типу ВРУ-1 комплектуються з панелей одностороннього обслуговування і можуть бути одно- та багатопанельними. За своїм призначенням панелі поділяються на ввідні, розподільні та ввідно-розподільні.

Апаратура автоматичного та неавтоматичного керування освітленням розміщується у відсіку групових ліній. Апарати обліку (лічильники, трансформатори струму) розташовуються у відсіку панелі, який закривається окремими дверима. Розподільний відсік знаходиться в правій нижній частині ВРП. Увід проводів і кабелів передбачений знизу, вивід їх може здійснюватися знизу та зверху.

Схема ввідно-розподільної панелі ВРП типу ВРУ1

Залежно від категорії електропостачання житлового будинку,етажності та наявності силового електрообладнання використовують схему ВРП з однією, двома чч більше лініями живлення.

2.1 Розподільні щитки

Розподільні щитки, що встановлюються всередині будівель, випускаються таких видів:

поверхові захисні з апаратурою захисту вводів;

поверхові облікові з апаратурою захисту груп квартир, лічильниками та комутаційними апаратами;

поверхові, суміщені з лічильниками та апаратурою пристроїв зв'язку (телефон, радіо, телебачення);

квартирні з лічильниками та апаратурою захисту групи.

Щитки і шафи освітлювальних електроустановок жилих будинків

а -- квартирний щиток типу ЩС на дві групи для встановлення на стіні

б -- квартирний щиток типу ЩК на дві групи для встановлення в ніші, в -- лічильний поверховий щигок ЩУЕ 4 (кришка знята), г -- електрошафа ШС ІМ, 1 -- автоматичні вимикачі, 2 -- лічильники електричної енергії, 3, 5 -- пакетні вимикачі, 4 -- електролічильник, 6 -- автомат; 7 -- стискач, 8 -- заземлюючий болт, 9, 10 -- телевізійна і телефонна коробки. 11 -- раіоплінт

Поверховий захисний щиток (а) призначений для приєднання чотирьох квартирних щитків. Він застосовується тоді, коли лічильники та захисна апаратура групових ліній встановлені на квартирних щитках. Цей щиток комплектується чотирма автоматичними вимикачами та затискачами для приєднання проводів від стояка (магістралі), а встановлюється він у ніші, де проходять магістральні проводи.

Квартирний щиток (б) комплектується апаратом захисту лінії квартирної мережі, електролічильником і комутаційним апаратом на вводі. Він встановлюється в квартирі, якщо електролічильник не винесено на поверховий захисний щиток.

Поверховий обліковий щиток комплектується апаратами захисту для чотирьох квартир, чотирма електролічильниками та комутаційними апаратами. Захисними апаратами тут є автоматичні вимикачі типу АБ-25 або А3161 чи запобіжники на кожну групу.

Суміщений поверховий розподільний щиток комплектується чотирма електролічильниками, апаратами захисту, ко мутаційними апаратами, а в спеціальному відділенні -- телефонним, радіотрансляційним і телевізійним пристроями.

Щитки промислової серії для освітлювальних електроустановок промислових підприємств і громадських споруд:

а -- ОЩВ; б -- ОПВ

Те саме

Схеми з'єднань поверхового захисного щитка типу ШЗ-7 (а) та квартирного щитка типів ЩУ-Н, ЩУ-С (б)

В освітлювальних мережах адміністративних і промислових будівель використовують освітлювальні щитки багатьох типів залежно від роду захисту, Зовнішнього середовища, системи освітлювальної мережі, типу захисної та комутаційної апаратури, кількості відхідних груп та ін.

Найбільшого поширення дістали щитки серій СУ-9400 та ПР-9000 . Щитки цих серій мають багато виконань, які відрізняються між собою кількістю одно- та триполюсних автоматів. Деякі щитки серії ПР-9000 можуть мати на вводі триполюсні автомати для вимкнення їх під час профілактичних і ремонтних робіт. З цією метою в щитках серії СУ-9400 можна використовувати одну з трифазних груп автоматів.

Щитки серії ОПВ комплектуються триполюсними пакеними вимикачами, які встановлюються на вводі, а щитки серії ОП -- затискачами.

Мережі живлення від ВРП до квартир прокладають через технічний підвал відкрито в тонкостінних трубах, а також в коробах і лотках. Прокладання проводів (стояків) між повер хами для живлення електричною енергією квартир, сходових площадок і иоверхбвих коридорів здійснюється приховано в каналах стін сходоних площадок або поверхових коридорів. У цих стінах встановлюють також поверхові щитки для живлення квартир і розгалуження слабкострумових мереж.

Схема з'єднання поверхового облікового щитка типу ЩУ4-І

У великоблокових і великопанельних будівлях канали для живлення електричних мереж і ніші для щитків освітлення виконують у спеш'а ьних бетонних електроблоках і електропане-лях, які виготовляють на заводах у металевих формах. Канали та ніші в них утворюються за допомогою інвентарних труб і шаблонів.

Залежно від призначення електричне освітлення може бути загальним, місцевим, комбінованим, рабочим та аварійним.

Суміщений поверховий розподільний щиток:

1 - автоматичний вимикач АЕ-1031/І6;

2 -- коробка КРТВ-6; 3 -- кабельна муфта;

4--штепсельна розетка з третім заземлюючим контактом; 5 -- автоматичний вимикач АП5О-2

6 -- коробка РОН 7 -- коробка УК-2С; 8 -- коробка КРТП-10: 9 -- електролічильник

Загальне освітлення передбачається для всіх видів приміщень. Залежно від мети освітлення воло може бути рівномірним для всього приміщення або локалізованим (зрізним рівнем освітленості на окремих ділянках приміщення).

Місцеве освітлення передбачає встановлення світильників безпосередньо на робочих місцях. Використовувати в приміщеннях тільки одне місцеве освітлення забороняється. Тому застосовується комбіноване освітлення (поєднання загального та місцевого). Комбіноване освітлення є більш економічним, ніж загальне, тому що світильники місцевого освітлення створюють добру освітленість на робочих місцях і витрачають мало електричної енергії.

Схеми освітлювальних щитків серій СУ-9400 (а) та ПР-9000 (б)69

Схеми освітлювальних щитків серій ОПВ-6 (12) (в) та ОП-6 (12), ОШ-6 (12), ШОА, ШОАУ-6 (3; 12) (б)

Робоче освітлення призначене для забезпечення нормальної діяльності виробничих і допоміжних підрозділів підприємства.

Аварійне освітлення влаштовується для тимчасового забезпечення евакуації працюючих або продовження роботи при порушенні робочого освітлення.

Бетонний електроблок

Прицнпова схема дистанційного фотоелектричного програмного керування освітленням

2.2 Керування освітленням

Керування освітленням може бути місцевим, центральним, дистанційним, програмним, фотоелектричним і телемеханічним.

Місцеве керування освітленням використовується при освітленні невеликих і середніх за розмірами приміщень, а також великих приміщень при освітленні їх частинами і при місцевому освітленні. Апарати керування освітленням (вимикачі й автомати) встановлюються поблизу освітлювальних об'єктів: в освітлювальних приміщеннях або перед входами в них, на окремих дільницях і безпосередньо на робочих місцях при місцевому освітленні.

Централізоване керування освітленням застосовується при освітленні великих промислових приміщень, загальне освітлення яких вмикається й вимикається одночасно. Апарати керування освітленням (автомати та вимикачі) встановлюються в нішах мереж живлення внутрішнього й зовнішнього освітлення, на щитках підстанцій, магістральних щитах, на вводах у будівлі, на розгалуженнях від силових магістралей, а також використовуються ввідні автомати групових щитів.

Дистанційне керування внутрішнім освітленням здійснюється залежно від характеру й особливостей виробничого корпусу з одного чи кількох місць.

Програмне керування освітленням передбачається для внутрішнього освітлення з урахуванням часу початку та закінчення робочих змін і обідніх перерв. Здійснюється воно за допомогою програмних реле часу.

Фотоелектричне керування стосується в основному зовнішнього освітлення. Здійснюється воно за допомогою фотореле та фотоавтоматів залежно від зміни освітленості, що створюється природним світлом. Виносні датчики освітленості при цьому встановлюють у місцях контролю освітленості, орієнтуючи їх на північ. Датчики можуть розміщуватися в приміщеннях перед вікном або між рамами вікна, а також поза приміщеннями на зовнішніх стінах будівель.

Особливістю схеми є те, що в ній відсутній нульовий захист, що забезпечує автоматичне повторне вмикання освітлення при відновленні напруги в лініях мережі освітлення після корткочасного її зникнення.

Сигнальні лампи HLI і HL2, розміщені на пультах або в шафах керування кожним магнітним пускачем, указують на ввімкнений або вимкнений стан освітлення. Вибірник керування SA1 дає змогу здійснювати перехід від дистанційного керування до місцевого*, а вибірник SA2-- від дистанційного до автоматичного. Контакт пристрою А замикається від фотоавтомата або програмного реле часу.

3. Монтаж розподільних пристроїв

Розподільні щитки повинні бути розташовані в місцях, доступних для огляду і заміни запобіжників: у побутових приміщеннях на висоті 1,5--1,8 м, у виробничих -- на висоті 1,2--1,4 м у спеціальних нішах. Відстань від неізольованих струмопровідних частин щитка до вогнетривких (цегляних, бетонних) стін повинна становити не менше 15 мм, а до дерев'яних -- не менше 50 мм. Практично ці відстані для зручності монтажу і обслуговування повинні бути не менше 100 мм. При встановленні щитків великих розмірів (600X500 мм і вище) відстань від щитка до стіни повинна становити не менше 250 мм. Відстань між голими частинами щитка, що знаходяться під напругою, і його неструмопровідними частинами повинна становити не менше 12 мм по повітрю і 20 мм по поверхні ізоляції.

Щитки, як правило, розташовують у сталевих ящиках зі сталевими або скляними дверцятами, що замикаються. Резервні ввідні отвори ящиків із щитками повинні бути закриті заглушками.

Встановлення щитків над віконними і дверними прорізами забороняється.

В отвори на фасадній і бічних сторонах для проходу проводів у панелях щитків вставляють ізолюючі втулки.

На панелях щитків наносять написи, які зазначають номер і призначення кожної відхідної лінії або назву цеху, куди вона підведена, наприклад «Аварійне освітлення шостого цеху», «Освітлення сходової клітки», «Освітлення 2-го поверху заводоуправління» тощо.

Після встановлення на місці і закріплення щитка до контактів його запобіжників приєднують проводи групових ліній. У деяких випадках, наприклад у разі надто малої відстані між стіною і щитком, цей порядок може бути змінений, тобто спочатку можуть бути приєднані проводи до запобіжників, а потім уже встановлений на місце і закріплений щиток.

Проводи живильної лінії та відхідних груп приєднують за щитком до контактних виводів запобіжників, при цьому їх фазні проводи -- до центральних контактів запобіжників.

У мережах напругою 380/220 В для розподілення й обліку електроенергії в межах одного поверху застосовують поверхові щитки

типу ЩУЕ. Вмикання і вимикання окремих груп освітлювальної мережі, що відходять від щитка ЩУЕ, здійснюються пакетними вимикачами, розташованими в окремій секції щитка. Спостереження за показами лічильників та керування автоматами й вимикачами щитка ЩУЕ здійснюють при закритих дверцятах через наявні на них спеціальні вікна.

Щитки складають на заводі і доставляють до місця монтажу запакованими в ящики. Розпаковувати ящики слід обережно, не пошкоджуючи приладів, що знаходяться на щитках.

Щиток ЩУЕ встановлюють у ніші розміром 900X450 мм і завглибшки 200 мм. Щиток має спеціальні затискачі (У730), які дають змогу приєднувати до них як мідні, так і алюмінієві проводи перерізом до 35 мм2.

Монтаж розподільних шаф і щитів, які надійшли з заводу повністю складеними, починають з установлення їх на фундаментній рамі, заздалегідь підготовленій у процесі будівельних робіт. Шафи і щити повинні бути розташовані строго вертикально і міцно прикріплені до рами, стіни або інших конструкцій згідно з проектом і вказівками заводу-виробника. Під час монтажу розподільних шаф і щитів, оснащених амперметрами, вольтметрами та іншими приладами, рекомендується зняти ці прилади, щоб запобігти пошкодженню їх від струсів, неминучих при встановленні, припасовуванні та кріпленні розподільних пристроїв. Після завершення монтажу встановлюють на місце раніше зняті прилади та перевіряють стан і роботу всіх елементів шаф і щитків. При цьому контактні ножі рубильників повинні входити в губки без ударів і з зусиллям, яке забезпечує необхідний тиск у контактах. Тиск у контакті вважається нормальним, якщо щуп завтовшки 0,05 мм і завширшки 10 мм входить у простір між ножем і губкою рубильника на глибину не більш як 6 мм.

Губки запобіжників повинні щільно прилягати до контактних частин патронів. Патрони повинні міцно утримуватися в губках для запобігання можливості їх випадання під дією власної маси або електродинамічних зусиль, які виникають при наскрізних коротких замиканнях.

Фіксатори положення проводів рубильників повинні працювати чітко і безвідмовно.

Початкові і кінцеві точки контрольних та вимірювальних приладів повинні знаходитися на одній прямій лінії, паралельній поздовжнім кромкам панелі, на якій вони встановлені.

Заземлююча шина, що йде від контуру заземлення до щита, повинна бути надійно прикріплена до фундаменту (зварюванням) і до каркаса розподільного пристрою (зварюванням або болтами)

Опір ізоляції струмопровідних частин розподільного пристрою,

перевірений мегаомметром на 100 В. відносно заземленого каркаса, повинен становити не менш як 0,5 МОм.

Якщо результати перевірки всіх елементів задовільні, до розподільного пристрою приєднують живильні та відхідні проводи і кабелі, а потім здійснюють повторний огляд при наявності струмів у відхідних мережах для виявлення місцевого нагрівання. Під час огляду слід дотримуватися діючих правил з охорони праці; для виявлення місцевого нагрівання в контактах та інших з'єднаннях користуються термосвічками, розрахованими на відповідну температуру плавлення.

Список використаної літератури

Бондар В.М., Гаврилюк В.А., Духовний А.X. та ін. Практична електротехніка для робітничих професій: Пі-друч. для учнів проф.-навч. закладів з різноманіт. галузей пром.-сті та побут, обслуг.-- К.: Веселка, 1997. -- 191 с.

Егоров Г.П. и Коварский А.И.ЕЗО Устройство, монтаж, эксплуатация и ремонт промышленных электроустановок. Изд. 3-е, перераб. Учебник для профес.-технич. учебных заведений и подг. рабочих на произв. М., «Высшая школа», 1972 (I кв.) 352 с. с илл.

Ктиторов А.Ф. Злектрослесарь строительный: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.:Стройиздат, 1990.- 383 с: ил.

Кисаримов Р.А. Справочник електрика


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Схеми і розподільчі пристрої освітлювальних електроустановок" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов