Досвід самосвідомості людського буття: пізнання часу, свободи і необхідності (філософсько-історичний аспект)
Дослідження ключових напрямів античної філософії в ракурсі теми самосвідомості з позицій виділення трьох фундаментальних категоріальних структур - часу, свободи й необхідності. Розгляд соціально-філософської спадщини Г. Гегеля, Ф. Ніцше та К. Поппера.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2015 |
| Размер файла | 75,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сама история философской мысли показывает становление самосознания, которое в своем историческом развитии через попытку целостного осмысления бытия захватывается различными стереотипами его, которые можно преодолеть через откровение, просвещение, образование, при этом, само образование подобно стихии духа, оно выступает как подъем к всеобщему. Выступая одной из сил формирующих самосознание, просвещение составляет, тем самым, одну из основных задач человека, постоянно увеличивая поле его самопознание. Из этого вытекает актуальность и историческая роль как просвещения, так и самой философии, призванной эксплицировать труд свободы в мире «совпасть с ним».
Социальный опыт человечества, на примере античности, подтверждает тот факт, что в начале созерцательная раннегреческая мысль высказывает понимание того, что не только свобода входит в мир через мышление - она есть действие сознательного индивида, но и необходимость попадает в мир человека через его сознание. Таким образом, необходимость, полагаемая целиком и полностью находящейся вне человека, вне его воли и желаний, проникает в мир благодаря ему же.
Лишь освободившееся сознание, несмотря на невероятность этой ситуации, способно провести свободу в жизнь и философия, как мышление о мышлении, получает собственное отражение в тезисе о свободе.
Исторический опыт самосознания показывает, что в истории сознание выступает как действенное начало жизни, ее альфа и омега. И только на уровне самосознания, как более высшей формы постижения бытия, в мир приходит смысл. Таким образом, сам исторический процесс, если рассматривать его как процесс становления самосознания, показывает вечную текучесть бытия, но при этом, и таит в себе ответы на вечно интересующие человека фундаментальные вопросы его жизни.
Ключевые слова: время, необходимость, нивелирование, отчуждение, репрезентативность, самосознание, свобода, субстанциальность, тотальность, трансформативность, целостность
SUMMARY
Kovalev S.N. The Experience of Self-Consciousness of Human Existence: the Cognition of Time, Freedom, Necessity (Philosophic-Historical Aspect) - Manuscript.
The Dissertation for Gaining the Scientific Degree of Doctor of Philosophical Sciences in Speciality 09.00.03 --Social Philosophy and Philosophy of History. -- Institute of Higher Education of the Academy of Pedagogical Sciences. --K, 2009.
The dissertation is devoted to the analysis of the self-consciousness of human existence phenomenon. The urgency of the research is caused by the fact that recently the self-consciousness practice, both individual and social, undergoes a number of levelled metamorphoses which require concrete and detailed conceptual philosophical evaluation. Theoretical meaning of this phenomenon is not fully disclosed.
Consistent consideration of this fundamental phenomenon that needs constant attention to the methodological questions of the research is revealed.
It is maintained that existentials of time, freedom and necessity have ontico- ontological character and have determinative influence upon individual and social practice of individuals.
Key words: time, necessity, levelling, alienation, representativeness, self-consciousness, freedom, substance, totality, transformation, integrity.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розгляд попередниками німецької філософії проблеми свободи і необхідності, особливості її тлумачення. Метафізика свободи І. Канта. Тотожність необхідності і свободи у філософії Шеллінга. Проблема свободи і тотожності мислення і буття у філософії Гегеля.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 21.11.2010Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.
реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010Особливості філософської парадигми та матеріалістична філософія. Вчення Ш. Монтеск’є про природні і юридичні закони. Соціально-філософські погляди Вольтера. Теорія суспільного договору Ж.-Ж. Руссо. Проблема свободи в філософії французьких матеріалістів.
курсовая работа [37,7 K], добавлен 09.10.2009Основні ідеї теорії пізнання і моралі Джона Локка та їх вплив на формування філософської думки Нового часу. Філософське вчення про виховання, що послужило розвитку філософсько-педагогічної думки епохи Просвіти. Головна праця "Досвід про людський розум".
реферат [27,8 K], добавлен 14.06.2009Філософія та її роль у суспільстві: Антична, Середніх віків, Відродження, Нового часу. Діалектика як вчення про розвиток та проблема людини і буття. Поняття свідомості, процесу пізнання та освоєння людиною світу. Виробництво і політичне життя суспільства.
курс лекций [339,2 K], добавлен 11.12.2010Проблема нескінченносі і вічності буття - питання філософської науки усіх часів. Категорія буття, її сенс і специфіка. Основи форми буття, їх єдність. Світ як сукупна реальність. Буття людини, його основні форми. Специфіка і особливості людського буття.
контрольная работа [22,7 K], добавлен 14.03.2008Специфіка етіко-філософської проблематики у працях Ф. Ніцше, його критика теорії пізнання, використання логіки, моралі. Ресентимент як рушійна сила у процесі утворення й структурування моральних цінностей у філософії Ніцше, його критика християнства.
реферат [17,7 K], добавлен 31.05.2010Характерні особливості та принципи теорії філософії життя, аналіз етичних концепцій її найвідоміших представників, а саме - В. Дильтея, Г. Зиммеля, А. Бергсона, А. Шопенгауера, Ф.-В. Ніцше та А. Швейцера. Сутність життєвого досвіду як об'єкта пізнання.
контрольная работа [32,2 K], добавлен 27.12.2010Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Питання розуміння буття і співвідношення зі свідомістю як визначне рішення основного питання філософії, думки великих мислителів стародавності. Установка на розгляд буття як продукту діяльності духу в філософії початку XX ст. Буття людини і буття світу.
реферат [38,2 K], добавлен 02.12.2010
