Щастя - лише відсутність страждань

Підсумовування життя з розрахунку не пережитих радощів, а з тих страждань, яких вдалось уникнути. Визначення насолоди як негативного атрибуту життя, а страждань - позитивного. Усвідомлення найкращим безжурного, спокійного і стерпного існування.

Рубрика Философия
Вид эссе
Язык украинский
Дата добавления 14.10.2014
Размер файла 14,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Подобные документы

  • Питання про призначення людини, значимість і сенсу її життя в античності, в середні віки, в період Відродження та Нового часу. Щастя як вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Матеріалістичне осмислення історії людського суспільства Марксом.

    доклад [20,3 K], добавлен 03.12.2010

  • Зародки філософського мислення в Індії. Ведична література. Побудова соціальної філософії на принципах етики страждань і щастя. Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Філософія стародавніх греків і римлян. Мілетська та Піфагорійська школи.

    реферат [28,8 K], добавлен 28.02.2009

  • Філософсько-релігійне розуміння сенсу життя. Концепції природи людини. Визначення поняття "сенс життя". Шляхи реалізації сенсу життя. Осмислення буття людини і визначення сенсу власного життя. Питання про призначення людини, значимість її життя.

    реферат [38,3 K], добавлен 26.10.2010

  • Ознайомлення із творчістю Достоєвського як попередника екзистенціальної філософії. Розкриття понять свободи, страждань та безсмертя в творах письменника. Характеристика самогубства як прояву бунту людини. Сумніви Федора Михайловича в існуванні Бога.

    курсовая работа [48,0 K], добавлен 13.10.2014

  • Одне з основних питань філософії у всі часи була загадка існування людини, сенс, мета, та сутність взагалі життя людини. Індивід, особистість, індивідуальність - основні поняття для характеристики людини як індивідуального феномена. Поняття духовності.

    реферат [23,4 K], добавлен 10.01.2011

  • Роздуми про сенс життя в історичному контексті. Східний підхід до життя людини. Думки античних філософів та філософів Нового часу. Представники німецької класичної філософії. Філософія слов'янських мислителів і письменників. Проблема життя та смерті.

    реферат [97,9 K], добавлен 17.01.2011

  • Особливості зародження життя у всесвіті. Подальший розвиток теорії зародження: панспермія. Класичне вчення про самозародження. Хімічна еволюція: сучасна теорія походження життя на підставі самозародження. Вплив різних критеріїв на зародження життя.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 25.07.2009

  • Що є ще необхідним для життя душі. За якими правилами та законами ми створюємо своє життя. Що наповнює твоє серце і чим ти наповнив серця інших. Хто ж ми такі і для чого робимо те, що робимо. Що означають всі багатства світу, коли ми убогі духом?

    сочинение [13,4 K], добавлен 23.10.2014

  • Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.

    контрольная работа [20,6 K], добавлен 20.09.2010

  • Необхідність увиразнення і розуміння індивідом життєвих пріоритетів у суспільстві. Накопичення життєвого досвіду упродовж життєвого існування. Розв’язання питання сенсу життя. Маргіналізація людини та суспільства. Ставлення до життєвого проектування.

    статья [26,4 K], добавлен 20.08.2013

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щастя - лише відсутність страждань

Першою заповіддю життєвої мудрості я вважаю мимохіть висловлене Арістотелем положення, яке можна сформулювати в такий спосіб: "Мудрець повинен шукати не насолод, а відсутності страждань". Правильність цього вислову заснована на тому, що будь-яка насолода, будь-яке щастя є поняття негативне, страждання ж - позитивне. Якщо все тіло здорове і неушкоджене, крім одного злегка пораненого або взагалі хворого місця, то здоров'я цілого зовсім ніби зникає для нашої свідомості, увага постійно спрямована на біль в ушкодженому місці, і ми позбавляємося насолоди, що дає нам загальне відчуття життя.

Так само, якщо усі події відбувається за нашим бажанням, крім однієї, нам небажаної, то ця остання, якою б незначною вона не була, постійно спадає нам на думку; ми часто розмірковуємо про неї і рідко згадуємо про інші, більш важливі події, що відповідають нашим бажанням. В обох випадках задоволення має лише негативну дію, а тому і не відчуваємо його безпосередньо, навпаки - будь-яка поставлена волі перешкода - позитивна і сама дає себе відчути. Будь-яка насолода полягає в знищенні цих перешкод, у звільненні від них, а тому триває недовго.

Отже, ось на чому заснована наведена вище теза Арістотеля, що радить звертати увагу не на насолоди і радощі життя, а лише на те, щоб уникати незліченних прикрощів. Тому, бажаючи підсумувати своє життя, варто будувати розрахунок не на пережитих нами радощах, а на тих стражданнях, яких вдалося уникнути. Під "щасливим життям" треба розуміти "найменш нещасливе", "стерпне" життя. Життя дається не для того, щоб насолоджуватися ним, а для того, щоб його пережити, "відбути". Старість навіть втішається тим, що вся життєва праця вже позаду.

Найщасливішою людиною буде та, яка прожила без особливих страждань, як духовних, так і тілесних, а не та, чиє життя пройшло в радощах і насолодах. Хто цим останнім вимірює щастя свого життя, той вибрав неправильний масштаб. Адже насолода завжди негативна; лише заздрість може вселити помилкову думку, що вона дає щастя. Страждання ж, навпаки, відчуваються позитивно; тому критерій життєвого щастя - це їхня відсутність. Якщо до безжурного стану приєднається ще й відсутність нудьги, то в головних рисах земне щастя можна вважати досягнутим; все інше - химера.

Немає гіршого божевілля, як бажати перетворити світ - цю юдоль страждань - у розважальний заклад, замість відсутності страждань ставити собі за мету досягнення насолоди і радощів; а дуже багато хто так і робить.

Набагато менше помиляється той, хто з перебільшеною похмурістю вважає цей світ свого роду пеклом, і тому піклується лише про те, як би знайти в ньому недоступне для вогню приміщення. Дурень женеться за насолодою і знаходить розчарування; мудрець же тільки уникає горя. Якщо йому це й не вдалося, то значить винен не він, не його нерозумність, а доля. Якщо ж це хоч якось вдається, то розчарувань йому не треба боятися: страждання, яких він уник, завжди залишаться цілком реальними.

Обумовлене оптимізмом нерозуміння цієї істини служитиме джерелом багатьох нещасть. А саме: у хвилини вільні від страждань нам ввижається примара зовсім неіснуючого щастя, яка спокушає нас йти за нею в безперечно реальне страждання. Тоді ми починаємо бентежитися минулим, вільним від горя, що лежить, як загублений рай, за нами, і дарма бажаємо змінити те, що трапилося. Немов якийсь злий демон оманними химерами бажань постійно виводить нас з того безжурного стану, в якому тільки і є вище, щире щастя, що вислизає лише від тих, у кого не вистачає вміння його опанувати.

Це полювання за дичиною, якої насправді не існує, призводить, звичайно, до досить реальних, позитивних лих, що полягають в болю, стражданнях, хворобах і втратах, турботах, бідності, ганьбі й у тисячі неприємностей. Приходить розчарування, але занадто пізно.

На підтвердження цього Ґете говорить: "Хто хоче позбутися горя, той завжди знає, чого йому треба; той же, хто хоче кращого, ніж у нього є, сліпий на обидва ока".

Що спонукало античних кініків відмовлятися від насолод, як не думка про страждання, що супроводжують їх або негайно, або згодом; для кініків важливіше було уникнути горя, ніж знайти насолоду. Вони усвідомлювали заперечення насолоди і позитивності страждань. Тому, цілком послідовно, кініки робили все, щоб позбутися їх і для цього вважали за потрібне відмовитися від насолод, що здавалися їм тенетами, які віддають людей у владу страждань.

Щоправда, як говорить Шіллер, усі ми вступаємо в життя, очікуючи на щастя й насолоду, і плекаємо божевільну надію досягти цього; однак у справу втручається доля, грубо показуючи нам, що ми не владні ні над чим, а усім править вона; що доля має незаперечні права не тільки на наше майно і багатство, але й на дружину та дітей наших, на наші руки й ноги, очі й вуха, навіть на наші носи. У будь-якому разі досвід, що здобувається з часом, дає нам зрозуміти, що щастя і насолода - це фата-моргана, яку видно здалека, але яка зникає, як тільки ми до неї наближаємося; а страждання й біль цілком реальні, безпосередньо й без запрошення відвідують нас, не допускаючи жодних ілюзій на свій рахунок. радощі страждання насолода життя

Якщо ця істина прищепилася, то ми припинимо ганятися за щастям і насолодами та набагато більше піклуватимемося про те, як би, наскільки це можливо, ухилитися від болю й страждань. Тоді ми починаємо усвідомлювати, що найкраще в цьому світі - це безжурне, спокійне і стерпне існування. Найкращий засіб - не бути дуже нещасливим і не вимагати великого щастя. Цілком правий поет життєвої мудрості Горацій: "Хто обрав золоту середину, той не шукає відпочинку ні в жалюгідній хатині, ні в палацах, що збуджують заздрість в інших. Вітер сильніше хитає величезні сосни, високі вежі валяться з більшою силою, і блискавка частіше вдаряє у вершини гір".

Размещено на Allbest.ru

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.