Логіка в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: напрями розвитку

2. Плахтій М.П. Логіка в духовних навчальних закладах України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - Вип. 76-79. - Київ, 2006. - С. 143 - 147.

3. Плахтій М.П. Логічні погляди П.Д. Юркевича // Філософські проблеми гуманітарних наук - 2006. - №8-9. - С. 213-217.

4. Плахтій М.П. Проблематика математичної логіки в пацях українських науковців на початку ХХ ст. // Дні науки філософського факультету - 2006: Міжнародна наукова конференція (12-13 квітня 2006 року): Матеріали доповідей та виступів. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. - Ч.ІІІ. - С. 20-21.

5. Плахтий М.П. Формы мышления в рукописном наследии П. Юркевича // Современная логика: проблемы: теории, истории и применения в науке: Материалы 1Х Общероссийской научной конференции. Санкт-Петербург, 22-24 июня 2006 г. - СПб., 2006. - С. 260-261.

6. Плахтій М.П. Викладання логіки наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. // Логіка та багаторівнева система освіти: Методологія та методика викладання: Міжнародна науково-практична конференція (11-12 травня 2006 року): Матеріали доповідей та виступів. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. - С. 109-110.

7. Плахтій М.П. Праці Дж. Буля та Ст. Джевонса у інтерпретації українських науковців // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. - Вип.52. - К.: Український центр духовної культури, 2006. - С. 20-29.

8. Плахтій М.П. Психологізм у роботах М. Грота // Дні науки філософського факультету - 2007: Міжнародна наукова конференція (18-19 квітня 2007 року): Матеріали доповідей та виступів. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2007. - Ч. III. - С. 27-29.

Анотація

Плахтій М.П. Логіка в Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття: напрями розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.06 - логіка. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007 р.

Дисертацію присвячено дослідженню історії логіки в Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Головна увага приділяється виявленню особливостей наукового доробку українських логіків досліджуваного періоду, аналізуються визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців.

У результаті проведеного аналізу пропонується дві підстави для класифікації історії логіки відповідно до територіального розташування (Київська, Харківська, Одеська, західноукраїнська школи) та відповідно до напрямів, які підтримували логіки: традиційний (Ф. Зеленогорський, М. Ланге, П. Лейкфельд, Т. Мандибур, С. Остроумов, І. Продан, Г. Челпанов, П. Юркевич та інші), психологічний (М. Грот, І. Копач та інші), математичний (С. Балей, Є. Буніцький, Г. Веревський, Ф. Козловський, І. Слешинський, С. Шатуновський та інші), метафізичний (С. Гогоцький, Г. Костельник, П. Ліницький, Й. Міхневич, О. Новицький та інші).

Крім розгляду традиційного напрямку розвитку логіки, значна увага в дисертаційному дослідженні приділяється і новим напрямам, а саме математичному та психологічному.

Ключові слова: логіка, історія логіки, форми мислення, формальна логіка, математична логіка, психологізм у логіці.

Аннотация

Плахтий М.П. Логика в Украине во второй половине ХІХ - в начале ХХ столетия: направления развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.06 - логика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена анализу истории логики в Украине во второй половине ХІХ - в начале ХХ века. Большое внимание уделяется исследованию особенностей научных работ украинских логиков, изучению определений логики как науки, её предмета, а также соотношению логики с философией, психологией, математикой и другими науками. В результате проведенного анализа предлагаются два основания для классификации направлений в украинской логике во второй половине ХІХ - в начале ХХ века: территориальное расположение (Киевская, Одесская, Харьковская, западноукраинская школы), а также в связи с пониманием логики как науки: традиционное (Ф. Зеленогорский, М. Ланге, П. Лейкфельд, Т. Мандыбур, С. Остроумов, И. Продан, Г. Челпанов, П. Юркевич и другие), математическое (С. Балей, Э. Буницкий, Г. Веревский, Ф. Козловский, И. Слешинский, С. Шатуновский и другие), метафизическое (С. Гогоцкий, Г. Костельник, П. Линицкий, Й. Михневич, О. Новицкий и другие), психологическое (Н. Грот, И. Копач и другие).

Проведенное автором исследование основывалось на рукописных лекциях по логике П. Линицкого, С. Остроумова, П. Юркевича; учебниках логики С. Балея, Ф. Козловского, М. Ланге, П. Линицкого, Т. Мандыбура, Й. Михневича, О. Новицкого, И. Продана, Г. Челпанова; монографиях Г. Веревского, М. Грота, С. Гогоцкого, Ф. Зеленогорского, И. Копача, Г. Костельника, П. Лейкфельда, И. Слешинского, С. Шатуновского; дореволюционной периодике и архивных материалах. Большинство логических работ вышеназванных авторов вводятся в научный оборот впервые.

Существование в Украине большого числа направлений развития логики осуществляло значительное влияние на основные вопросы традиционной логики. Потому в диссертационной работе представлено исследование особенностей восприятия главных вопросов традиционной логики украинскими учеными, а именно понятия, суждения, умозаключения.

В работе акцентируется внимание, что большинство украинских ученых были очень хорошо ознакомлены с главными трудами представителей математической логики. Но, автор считает, что именно заинтересованность психологическими разработками существенно повлияло на недооценку украинскими логиками математического направления в логике.

В диссертации подчеркивается значительное влияние психологической науки на изменения традиционного курса логики. Так, значительная часть украинских ученых определяют термин „понятие” и „суждение" через „представление”. Такое определение встречаем у О. Новицкого, Й. Михневича, С. Гогоцкого и других. Но уже при определение „умозаключения” наблюдаем исчезновение психологических тенденций. Также в работе рассматриваются новые дополнения традиционной логики и особенности логичных концепций украинских ученых.

Кроме рассмотрения традиционного направления развития логики, значительное внимание в диссертационном исследовании уделяется новым направлениям в логике, а именно математическому и психологическому. С целью определения места и роли математической логики исследуются работы Э. Буницкого, Г. Веревского, Ф. Козловского, И. Слешинского, С. Шатуновского.

Также установлено, что на рубеже ХІХ - ХХ века психологические тенденции трактовки проблем логики можно проследить в роботах философов та логиков, а именно Н. Грота, Н. Ланге, С. Балея, И. Копача, Г. Челпанова и других. Наибольшего пика популярности психологическое направление в украинской логике достигает в работах Н. Грота, который, опираясь на простые ассоциативные процессы, пытался построить альтернативную модель традиционной логики.

Ключевые слова: логика, история логики, формы мышления, формальная логика, математическая логика, психологизм в логике.

Annotation

Plahtiy M.P. Logic in Ukraine in the second half of XIX - in the beginning of XX century: directions of development . - Manuscript.

The thesis for a Candidate degree in philosophy. Specialty 09.00.06. - Logic. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2007.

The thesis is devoted to the research of the history of logic in Ukraine in the second half of ХІХ - in beginning of XX century. The research of features of the scientific works by Ukrainian scholars in logic, studying of the definitions of logic as a science, its subject, and also a ratio of logic with philosophy, psychology, mathematics and others sciences are analyzed.

In the result of the analysis two bases for the classification of the history of logic in Ukraine are suggested according to the territory situation (Kyiv, Odessa, Kharkiv, West-Ukrainian schools), to the directions, which scientists supported: traditional (P. Yurkevych, I. Prodan, S. Ostroumov, T. Mandybur, G. Chelpanov), mathematical (F. Kozlovsky, I. Sleshynsky, S. Shatunovsky, E. Bunitsky, S. Baley), metaphysical (O. Novytsky, P. Linytsky, S. Gogotsky, J. Mihnevych, G. Kostelnyk), psychological (N. Grot, N. Lange, I. Kopach).

With a analyses of the traditional direction of development of logic in dissertation the new directions in logic, namely mathematical and psychological are enlightened. With the purpose of definition of the place and role of mathematical logic the works by E. Bunitsky, G. Verevsky, F. Kozlovsky, I. Sleshynsky, S. Shatunovsky are researched. Also it is established, that the main feature of psychologism in the Ukrainian logic is the construction of new model of traditional logic, being based on the simple associative processes.

Key words: logic, history of logic, the forms of thinking, formal logic, mathematical logic, psychologism in logic.

Размещено на Allbest.ru