главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Психологічні чинники впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі

Концептуальні засади дослідження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі. Роль психологічної готовності особистості до навчання у ВУЗі. Психологічні умови ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у навчальних закладах.

Рубрика: Педагогика
Вид: дипломная работа
Язык: русский
Дата добавления: 04.02.2011
Размер файла: 25,2 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Ефективність використання сучасних освітніх технологій в практичній роботі вчителя
Класифікація сучасних освітніх технологій, їх використання на уроках і значення для створення розвивальної ситуації. Дослідження ефективності використання сучасних освітніх технологій на уроці англійської мови у 6 класі (з приватного досвіду вчителя).
курсовая работа [42,2 K], добавлена 10.04.2011

2. Педагогічні технології у вищому навчальному закладі
Теоретичні й практичні аспекти інноваційних педагогічних технологій організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Ієрархія і взаємозв'язок понять "технологія" в педагогіці. Впровадження модульно-розвивальних видів навчання.
реферат [163,1 K], добавлена 01.12.2010

3. Науковий аналіз педагогічного випадку, ситуації, конфлікту, що стався у ЗОШ та ВНЗ
Поняття педагогічної ситуації та педагогічного конфлікту, етапи їх розвитку та місце в сучасних виховних та освітніх закладах. Аналіз деяких педагогічних ситуацій, що сталися в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, формування висновків.
контрольная работа [14,0 K], добавлена 12.03.2010

4. Якість освітніх послуг в загальноосвітньому навчальному закладі
Теоретичне обґрунтування поняття "якість освітніх послуг" за визначенням різних науковців. Розвиток цього поняття в українському суспільстві. Аналіз основних проблем системи управління якістю освітніх послуг в загальноосвітньому навчальному закладі.
статья [14,9 K], добавлена 16.04.2011

5. Риторика української мови в загальноосвітньому і вищому навчальному закладах
Філософські, психологічні, соціолінгвістичні засади риторичної освіти. Роль і місце риторичної компетенції у системі професійних компетенцій учителя. Стан навчально-методичного забезпечення з риторики в загальноосвітньому та у вищому навчальному закладах.
курсовая работа [72,1 K], добавлена 26.04.2011

6. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до впровадження здоров’язбережувальних технологій
Сутнісна та узагальнена характеристика здоровя’збережувальних технологій. Впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій здоров’язбереження. Стан готовності вчителя початкової школи до провадження технологій у навчально-виховному процесі.
дипломная работа [1,2 M], добавлена 27.02.2014

7. Застосування лекцiй у процесi навчання у вищих навчальних закладах
Історія виникнення і використання лекції у вищому навчальному закладі, мета та завдання даного процесу, вимоги щодо реалізації. Дослідження умов ефективного застосування лекції у ВНЗ. Розробка професійно спрямованих завдань у даному напрямку педагогіки.
курсовая работа [59,1 K], добавлена 28.04.2014

8. Шляхи стимулювання здобуття знань сучасних українських студентів
Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлена 27.05.2014

9. Формування іміджу викладача у вищому навчальному закладі
Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі. Загальна та професійна культура викладача. Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу. Оволодіння педагогічною технікою. Поняття самовиховання та самоаналізу, самовиховання викладача.
реферат [28,8 K], добавлена 21.01.2011

10. Інтерактивні технології в освіті
Впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес. Методи інтерактивного навчання. Структура інтерактивного уроку. Суть та організація навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в учнів на уроках математики.
курсовая работа [1,3 M], добавлена 15.06.2010


Другие работы, подобные Психологічні чинники впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі


Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему:

Психологічні чинники впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі

Зміст

Вступ

1. Концептуальні засади дослідження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі

2. Роль психологічної готовності особистості до навчання у вузі

3. Психологічні умови ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У період духовного й національного відродження України, становлення її як незалежної держави все більшої актуальності набуває процес гуманізації суспільства. Глобальні зміни у світі перетворення, що відбуваються в суспільстві в цілому, потребують істотних змін у системі освіти, принципах її організації, формах і методах навчально-виховного процесу, зокрема розробки і впровадження сучасних освітніх технологій навчання та виховання.

Сучасна філософська, культурологічна й психолого-педагогічна науки виробили значну кількість теоретико-практичних знань із питань організації навчально-виховного процесу в вищих навчальних закладах. Так, в роботах В.Афанасьєва, Г.Балла, О.Винославської, М.Євтуха, В.Кременя, С.Максименка, Е.Машбиця, А.Пригожина, М.Поташніка, В.Садовського, М.Смульсон, А.Фурмана, Ю.Швалба та ін. представлені системно-діяльнісний підхід як теоретико-методологічна основа дослідження психолого-освітніх проблем вищої школи та психолого-генетичний підхід до розробки та впровадження сучасних технологій навчання в освіті.

Безпосередньо впровадження сучасних технологій навчання у вищих навчальних закладах різного рівня вивчали В.Безпалько, В.Бондар, Г.Бордовський, О.Гаврилюк, О.Долженко, М.Кларін, Н.Корсунська, І.Прокопенко, А.Слободянюк, Д.Чернилевський, Ф.Янушкевич та ін.Теоретичні й практичні аспекти сучасних технологій організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах розглядались у низці дисертаційних досліджень різних років, зокрема в дослідженнях О.Гохберг, О.Євдокимова, А.Слободянюка та ін.

Що стосується дослідження психологічних чинників впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі, то в вітчизняній психолого-педагогічній науці мало робіт дисертаційного та монографічного рівня, безпосередньо присвячених цій проблемі.

В навчально-виховній системі традиційного вищого навчального закладу існують певні суперечності, які істотно ускладнюють ситуацію впровадження сучасних освітніх технологій. Це суперечності:

- між орієнтацією на систему знань як основу підготовки фахівця високого рівня та його особистісним розвитком;

- між традиційним підходом до оцінки якості підготовки спеціаліста та соціальним оточенням сучасного освітнього простору;

- між потребою у впровадженні результативних освітніх технологій і недостатнім науково-методичним та психолого-організаційним супроводом їх розробки й поширення (включно з розвитком відповідних структур).

Розробка та впровадження сучасних освітніх технологій потребує нових підходів до управління, залучення до традиційної системи навчання і виховання принципово нових елементів, оскільки цей процес не зводиться лише до збільшення суми знань та розвитку професійної спрямованості майбутніх фахівців, а передбачає досягнення нової якості організації навчально-виховного процесу, урахування сучасних підходів до організації суб'єктів діяльності в процесі професійної підготовки.

Спрямування навчально-виховного процесу в розвивальному напряму вимагає, насамперед, усунення деструктивних комунікативних домінант. А особливої актуальності в навчально-виховному процесі набуває створення розвивальної ситуації (під ситуацією ми розуміємо сукупність психолого-освітніх умов). Основним функціональним полем розвивальної ситуації у вищих навчальних закладах освіти є аудиторні та практичні заняття, де взаємодіють викладач та студент.

Соціокультурна та психолого-педагогічна значущість психологічних чинників успішного впровадження сучасних освітніх технологій підготовки спеціалістів у професійному вищому навчальному закладі та недостатня розробленість цієї проблеми в теорії і практиці й зумовили вибір теми реферативного дослідження "Психологічні чинники впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі".

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - психологічні чинники ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі.

Мета дослідження: дослідити систему психологічних чинників ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі та визначити психологічні умови підготовки суб'єктів навчально-виховного процесу до їх застосування.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання дослідження:

1. Визначити психологічні особливості навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів у сучасних умовах.

2. Визначити комплекс психологічних чинників, які сприяють успішному впровадженню сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі.

3. Розробити систему психологічних чинників ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищих навчальних закладах.

4. Визначити психологічні умови підготовки суб'єктів навчально-виховного процесу вищого навчального закладу до ефективного впровадження сучасних освітніх технологій.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають:

- методологія розвитку сучасної психологічної науки (О.Донченко, О.Запорожець, Г.Костюк, К.Мамардашвілі, С.Максименко та ін.);

- системний підхід до вивчення психічного розвитку та формування особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, Б.Ломов та ін.);

- положення про цілісність навчання як єдності всіх його компонентів (М.Данилов, В.Ільїн);

- положення про структуру, детермінанти та функції ємоційно- оцінного ставлення до навчання (В.Казміренка, Д.Корольова, В.Третьяченко).

Відповідно до поставлених завдань використовувався наступний комплекс методів:

Теоретичне значення дослідження полягає:

- в розширенні і доповненні поняттєвого апарату, що описує сутність психологічних чинників ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі;

- у розробці системи засобів формування готовності суб'єктів навчально-виховного процесу до впровадження сучасних освітніх технологій.

Теоретично значущим є обґрунтування засад застосування системного підходу до впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі.

1. Концептуальні засади дослідження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі

Теоретичний аналіз проблеми дослідження дозволив дійти висновку, що розробка поставленої проблеми має здійснюватися з позицій системно-діяльнісного підходу. Методологічною основою для аналізу проблем підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах виступають сучасні підходи до наукового пізнання: системний, культурологічний.

Системний підхід до аналізу сутності загальнокультурної та професійної підготовки спеціалістів надає необхідність єдності всіх компонентів цього процесу, визнання безперервного інтелектуального, творчого й професійного розвитку особистості протягом усього життя.

У педагогіці та психології вищої школи системний підхід є важливою теоретичною умовою наукової організації навчального процесу. Він передбачає розкриття цілісності об'єкта, механізмів, що її забезпечують, виявлення структури і різноманіття зв'язків складного об'єкта, аналіз його інтегративних властивостей (В.Биков, В.Сминтин, В. Юдін)

Основні ознаки системи дозволяють виділити властивості, що мають значення для розгляду освітніх явищ і процесів як систем: відкритість, динамічність, цілеспрямованість, багатофункціональність, розвивальність, самокерованість. Саме таке розуміння системного підходу виступає основою для обґрунтування методологічних засад аналізу проблеми впровадження сучасних освітніх технологій у процес підготовки спеціалістів (А.Бєляєва, В.Безпалько, Ю.Васьков, В.Галузинський, М.Євтух, С.Маринчак).

Впровадження сучасних освітніх технологій у вищих навчальних закладах ґрунтується на певній системі чинників. Серед них важливими є психологічні чинники. Дослідження їх може здійснюватися на підставі діяльнісного підходу, тобто з позиції інтеграційних процесів в освіті, що вимагають безперервності і ступеневого характеру навчання і на що орієнтують в своїх працях І.Зязюн, В.Кремінь, В.Паламарчук та інші.

При аналізі проблеми створення комплексу сучасних освітніх технологій може бути використана теорія самоорганізації (синергетики).

Специфіка сучасної соціокультурної ситуації потребує застосування культурологічного підходу до обґрунтування теоретико-методологічних основ підготовки спеціаліста (С. Архангельський, Г.Бордовський, В.Ізвозчиков, В.Козаков, Д.Дзвінчук). Культурологічний підхід до проблем професійної освіти дозволяє подолати суперечність між духовним і матеріальним, що існує у сфері освіти. Інструментально-нормативна модель підготовки спеціаліста сьогодні повинна бути замінена культурно-творчою моделлю, яка спирається на визнання принципової незавершеності культурно-освітнього шляху людини, індивідуалізації освітньої траєкторії.

При вирішенні завдань реферативного дослідження опору здійснено на фундаментальні дослідження дидактів, що обґрунтовують цілісність навчання в єдності всіх його компонентів (М. Данилов, В. Ільїн та ін.), на концепцію безупинного розумового розвитку студентів у процесі цілеспрямованого навчання на основі активного і свідомого засвоєння знань та їх практичного застосування (С. Шацький, П. Бленський), на активні методи навчання в контексті підвищення його ефективності (Ю.Бабанський, І.Лернер, М.Махмутов, П. Підкасистий). Вихідними в розробці та вдосконаленні теорії навчання у вищій школі є положення класичної дидактики. Дидактика вузівського навчання представлена, насамперед, у роботах С. Архангельського, В. Бондаря, А. Вербицького, В. Галузинського та М. Євтуха, М. Гарунова, Е. Гришина, Л. Семушина, Ю. Фокіна та А. Чернишова, І. Кобиляцького, Б. Коротяєва, О. Олексюка, С. Смирнова та ін.

Дидактичне обґрунтування професійного навчання (базова професійна освіта - кваліфікований робітник, бакалавр, спеціаліст) представлене в працях таких дослідників як В. Безрукова, А. Бєляєва, Р. Гуревич, Н. Ничкало, А. Паюл, Д. Чернілевського, А. Шкляра та ін.

Організація навчально-виховного процесу тут потребує опори на систему знань про індивідуальні особливості студентів, урахування індивідуальних стилів діяльності усіх суб'єктів освітнього процесу, прогнозування впливу сучасних освітніх технологій на ефективність підготовки спеціалістів.

Для успішної побудови методики навчання слід спиратися на такі компоненти як: індивідуальні здібності студентів; здатність викладачів до ефективного впровадження сучасних освітніх технологій; дидактична орієнтація на вироблення позитивно мотивованого ставлення студентів до нового; тести оцінки результатів діяльності; аналіз схеми управління впровадженням сучасних освітніх технологій.

Сучасна освіта повинна вирішувати подвійне завдання: - забезпечити загальний розвиток, який спрямований на формування інтелектуальних, естетичних, духовно-творчих, моральних, психофізичних якостей людини; - сприяти професійному розвитку, який передбачає наявність загальних здібностей для вирішення спеціальних завдань.

Сучасна освітня технологія у вищому навчальному закладі - це науково-обґрунтована і унормована за метою підготовки спеціалістів, змістом освіти, місцем та терміном навчання система форм, методів, засобів і процедур, що використовуються для організації та здійснення спільної навчальної діяльності тих, хто навчає, та тих, хто навчається. Сучасні освітні технології сприяють підвищенню ефективності діяльності вищих навчальних закладів за умов:

- їх науковості (включно з психологічною обґрунтованістю самих освітніх технологій);

- дотримання принципу безпосередньої взаємодії, делегування повноважень лінійного керівника (викладача) функціональному (студенту), посилення вимог до навчальних матеріалів, розширення психологічного поля динамічних процесів в оволодінні інформацією;

- володіння викладачами активними методами навчання, позитивною мотивацією до підвищення професіоналізму студентів у процесі активного навчання.

Професійне становлення студентів у вищому навчальному закладі залежить від рівня розвитку їх пізнавальних властивостей, зокрема таких як: наполегливість, самовладання, інтернальність, емоційна стійкість. Величезний вплив на професійне становлення студентів у вищих навчальних закладах здійснюють їх професійна спрямованість, значимість навчальної задачі і власна активність.

Так, наприклад, у ході становлення психологічної готовності студентів до інженерної діяльності в технічному вищому навчальному закладі, в першу чергу, змінюються програмні властивості особистості. У подальшому стан психологічної готовності студентів на різних етапах навчання визначають їх мотиваційні і інтелектуальні особливості. Переломним у плані становлення психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності є третій курс, коли завершена адаптація до умов навчання у вищому навчальному закладі і починається більш інтенсивне формування професійної самосвідомості, що знаходить вияв у перебудові структури складових психологічної готовності, у першу чергу, в зміні суб'єктивних ставлень особистості. На цьому етапі студенти психологічно готові до переходу від "знань - описів" до "знань -інструментів", від монотехнологій - до політехнологій.

В сучасних освітніх технологіях інноваційні процеси носять дискретний, циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення, та залежать від дії низки психологічних чинників, серед яких головними є:

- готовність студентів до сприяння сучасних освітніх технологій та позитивна мотивація навчальної діяльності в цій ситуації;

- готовність викладачів і студентів до творчої діяльності;

- оптимальний психологічний клімат освітнього процесу та майстерність педагогів;

- врахування психологічних аспектів управління вищим навчальним закладом.

Психологічні чинники в сучасних освітніх технологіях спрямовані не тільки на збереження вже досягнутого рівня знань , а на його трансформацію. Зміни повинні бути (і на рівні організації, і на рівні особистості) чітко спрямовані на досягнення мети, мати відповідні засоби І досягнення.

2. Роль психологічної готовності особистості до навчання у вузі

Психологічна готовність - не тільки умова, що робить людину здатною до продуктивної діяльності, але й індивідуально-психологічна властивість, психологічний феномен, який дозволяє людині відтворювати звичні види діяльності і відкривати для себе нові види діяльності, здійснювати переходи від одного її виду до іншого.

Розглядаючи психологічну готовність особистості до навчання, а внаслідок, до професійної діяльності, ми спираємось на положення Б.Ананьєва про те, що передумови успішності будь-якої діяльності потрібно розглядати не тільки як суму необхідних властивостей індивіду, але й як певну структуру здібностей і обдарованості, їх особливий змістовий склад, різноманітну комбінацію сенсомоторних, мнемічних, логічних, емоційно-вольових та інших компонентів, що нерівномірно й своєрідно розвиваються в різних видах діяльності людини. Сукупність таких психофізичних та психологічних компонентів зафіксовано в дисертаційному дослідженні як інтегральна індивідуальність особистості. При вивченні структури інтегральної індивідуальності особистості потрібно виходити з функціонального складу тієї чи іншої діяльності.

Особистість стає здатною до навчання на обраній нею спеціальності, що далі буде мати позитивний вплив на успішність її професійної діяльності.

Таким чином, зроблено висновок про те, що мотиваційні та інтелектуальні компоненти готовності до навчання пов'язані статистичне значущими коефіцієнтами кореляції з основними показниками навчальної діяльності студентів - академічною успішністю та експертними оцінками, тому психологічний відбір абітурієнтів за такими методиками показує, що, в першу чергу, до вищого навчального закладу слід зараховувати осіб з високим і середнім рівнями здібностей. Осіб з низьким рівнем готовності до навчання небажано зараховувати до вищого навчального закладу.

3. Психологічні умови ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі

Даний розділ реферату спирається на матеріал, що був висвітлений в дисертаційному дослідженні Дзюби Л.А.

Дослідження було проведено з групами фінансово-економічного факультету та факультету комп'ютерних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля протягом 1999-2000 рр.

Було проведено цикли тренінгових занять з усіма суб'єктами навчальної діяльності, серед яких були: рольові ігри та ситуації, мислетворчі завдання (завдання, спрямовані на розвиток креативного мислення, творчі завдання для групової дискусії різних типів - вільної, програмованої, детермінованої, компромісної) та організаційно-діяльнісні ігри.

У ході тренінгових занять усі суб'єкти навчальної діяльності намагалися правильно обрати модель рішення для найбільш оптимального розв'язання проблемної навчальної ситуації, причому можливість комбінування елементів при моделюванні спільного рішення стало вирішальною передумовою усунення стереотипності навчання.

До і після тренінгових занять проводилось психологічне тестування студентів, а також оцінювалась продуктивність педагогічної діяльності викладачів.

За результатами дослідження встановлено:

- 60% всієї вибірки студентів за тестами були „неуспішними" до тренінгових занять і тільки 12% - після них. Таким чином, тренінгові заняття підвищили успішність навчальної діяльності студентів.

- 19% "успішних" викладачів після проведення спеціальних тренінгів для підвищення продуктивності освітньої діяльності почали впроваджувати сучасні освітні технології більш успішно, ніж інші 25 викладачів, з якими не проводилися тренінги.

Підготовка фахівців у вищому навчальному закладі з використанням сучасних освітніх технологій (тренінгові заняття) уможливлює формування у них таких умінь, як швидка орієнтація у нестандартній професійній ситуації та прийнятті відповідного нестандартного правильного рішення.

Припущення про вплив елементів і характеристик системи управління на соціально-психологічний клімат колективу знайшло своє підтвердження. А саме - за оцінкою ступеня сприятливості впливу системи управління на соціально-психологічний клімат виділено чотири його типи, які існують у структурі вищого навчального закладу - незрілий, відстаючий, перспективний та зрілий.

У колективах з незрілим соціально-психологічним кліматом зафіксований вищий ступінь задоволеності його членів елементами та характеристиками управління, а також ефективністю діяльності при фактично низькому їх стані. Це свідчить про недостатню підготовленість членів колективу до управлінської діяльності.

Відстаючий тип соціально-психологічного клімату характеризується незадоволеністю членів колективу станом управління (навіть ефективним). Причинами цього є недостатня вихованість і підготовленість підлеглих, низький рівень розвитку колективу, а також непідготовленість оргуправлінців до адекватного сприяння проблем і особливості колективу.

Перспективний тип соціально-психологічного клімату - це поганий стан управління і незадоволеність ним членів правління. Підлеглих не задовольняє нездатність керівників навести належний порядок у роботі підрозділу, організувати справу на найбільш високому рівні. Це свідчить про наявність у колективі здорових сил, здатних поліпшити управлінську діяльність і в цілому оздоровити соціально-психологічний клімат у колективі. освітній технологія навчання

Зрілий тип соціально-психологічного клімату є найбільш сприятливим, тому що в ньому правильність побудови керування співвідноситься з позитивним ставленням членів колективу до нього.

Дія психологічних чинників ефективного впровадження сучасних освітніх технологій сприяє формуванню адекватності самооцінки і самоконтролю індивідів, підвищує успішність їх діяльності. Безперервність паритетної соціальної взаємодії за умов впровадження сучасних освітніх технологій сприяє становленню позитивної Я-концепції особистостей викладача та студентів.

Роль керівництва закладу освіти в процесі впровадження сучасних освітніх технологій полягає у забезпеченні процесів функціонування освітнього процесу, алгоритмізації задач, подальшому розподілі завдань і делегуванні повноважень, здійсненні виховних і дисциплінарних функцій щодо вироблення у підлеглих відповідних мотивацій, установок до індивідуальної та колективної праці, вихованні моральних цінностей особистості, згуртуванні колективу на основі спільної діяльності для досягнення поставленої кінцевої мети.Оптимальні сучасні процеси в педагогічній діяльності в наш час можуть бути реалізовані при дотриманні обов'язкових вимог і принципів в організації навчально-виховного процесу. Ґрунтуються вони на формуванні сприятливого організаційно-психологічного клімату, створенні відповідних психологічних умов щодо використання сучасних освітніх технологій.

У процесі формуючого експерименту за допомогою математичного аналізу було доведено, що параметри надійності впровадження сучасних освітніх технологій можна задавати та прогнозувати, а успішність педагогічного управління можна передбачити, залежно від сформованості психологічних чинників впровадження вище зазначених технологій у навчальний процес. Таким чином, переорієнтація функціонального змісту навчально-виховного процесу сприяє концентрації функцій освітньої діяльності на досягнення ідеальної мети. Виходячи з вище викладеного зроблено такі висновки:

1. Найбільш оптимальні динамічні процеси у освітній діяльності в умовах сьогодення можуть бути реалізовані за такої організації навчально-виховного процесу, яка ґрунтується на формуванні організаційно-психологічного клімату, створенні ситуації освітніх технологій.

2. Педагогічна діяльність має бути чіткіше зорієнтована щодо її кінцевого результату. Порівняння цього результату з поставленою метою дозволить визначити ступінь розробленості моделі, ефективність запропонованого комплексу засобів реалізації мети. Близькою метою може бути формування загальної культури, достатнього та професійного рівня молодого фахівця, віддаленою - формування професійної майстерності.

3. Запланований результат можна одержати лише за умови системного підходу до процесу впровадження сучасних освітніх технологій підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі.

4. Деякі уміння в галузі оргуправлінської діяльності у студентів, які виконують різноманітні рольові функції, можна сформувати, поступово переходячи з початкового етапу навчання до подальшого набуття спеціальних навичок на заняттях із спеціальних предметів, практичних заняттях та ін.

5. За наявності впливу психологічних чинників сучасних освітніх технологій, самооцінки і самоконтролю індивідів зростає міра узгодженості дій навчальної групи, що спрямовує суб'єктну активність кожного учасника освітнього процесу. Безперервність паритетної соціальної взаємодії за умов модульно-розвивального навчання сприяє становленню позитивної "Я- концепції" особистостей викладача та студентів.

Наслідком організації сприятливого соціально-психологічного клімату є конструювання розвивального освітнього простору, в якому дії членів навчальної групи спрямовуються на узгодження ціннісних орієнтацій навчальної групи. В такий спосіб створюються умови життєдіяльності групи як соціального об'єднання свідомих суб'єктів, які здатні до саморегуляції своєї індивідуальної та групової взаємодії. Студент бере на себе відповідні зобов'язання, виконує соціально-психологічні вимоги етапів модульно-розвивального процесу, підтримуючи власну "Я-концепцію" шляхом самоусвідомлення і самоконтролю своїх дій, вчинків, поведінки.

Соціально-психологічне моделювання (проектування) освітнього процесу щодо впровадження сучасних освітніх технологій є ефективною дією, яку доцільно здійснювати у двох напрямках забезпечення розвивальної взаємодії:

а) конструювання організаційного клімату вищого навчального закладу;

б) створення оптимального соціально-психологічного клімату у студентських колективах.

У випадку конструювання організаційного клімату ефективність оргсоціосистеми як макросередовища визначається такими параметрами як:

- полімотивація освітньої діяльності учасників навчання як першопричина їхньої паритетної співпраці;

- наявність повноцінного інформаційного, ділового і психологічного міжсуб'єктного обмінів, які виконують регуляційні функції, підтримуючи функціонування освітнього закладу;

- соціально-психологічний простір як результат здійснення реальної проектної (змодельованої) діяльності, що фіксує позиції партнерів у ситуаціях розвивальної взаємодії.

Кожен із зазначених параметрів оргклімату знаходить конкретизацію у низці відповідних критеріїв результативності. Останні не лише підтверджують об'єктивну можливість тієї чи іншої оргструктури, а й кількісно та якісно описують спроби втілення зазначених характеристик організаційної діяльності в системі освіти.

Висновки

Таким чином, виокремленні психологічні чинники сприяють оптимізації навчально-виховного процесу, який побудовано на базі сучасних освітніх технологій.

Результати реферативного дослідження дозволили сформулювати наступні положення:

1. Психологічними недоліками діяльності вищого навчального закладу в сучасних умовах є:

- недостатні психолого-педагогічна інформація та характеристики на студентів, які щойно вступили до вищого навчального закладу;

- недостатнє вистежування особистісного змінювання студентів за етапами навчання та оволодіння ними професійними навичками;

- відсутність даних про рівень готовності педагогів до впровадження сучасних освітніх технологій в навчально-виховний процес.

2. Впровадження сучасних освітніх технологій викликає суттєві динамічні зміни у викладацькій діяльності, збільшується роль педагогічної культури викладача як суб'єкта управління в навчальному процесі. Ці зміни носять дискретний, циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення та залежать від дії психологічних чинників.

3.Основними психологічними чинниками ефективного впровадження сучасних освітніх технологій є:

- готовність студентів до сприяння сучасних освітніх технологій та позитивна мотивація навчальної діяльності в цій ситуації;

- готовність викладачів і студентів до творчої діяльності;

- оптимальний психологічний клімат освітнього процесу та майстерність педагогів;

- врахування психологічних аспектів управління вищим навчальним закладом.

4. Психологічні чинники ефективного впровадження сучасних освітніх технологій впливають не тільки на збереження вже наявного досвіду, а на його трансформацію й перехід в іншу якість. Тут неминучими є ризик не оптимальності або навіть нежиттєздатності запропонованого, необхідність ревізії застарілих норм і ролей, а доволі часто - кардинальна їх зміна. Для виявлення останніх необхідне впровадження експертних систем (оцінок) на кожному з етапів навчання студентів у вищому навчальному закладі.

5. Головним у визначенні психологічних умов підготовки суб'єктів навчальне - виховного процесу до ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі, як показало дослідження, є:

- інноваційне управління процесом впровадження сучасних освітніх технологій, що базується на новітніх дослідженнях відомих учених у галузі управління;

- робота з практичним моделюванням систем впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі та їх ефективним впровадженням;

- вдосконалення науково-методичного супроводу впровадження сучасних освітніх технологій в навчально-виховний процес вищого навчального закладу;

- науково обґрунтована психологічна підготовка студентів для сприйняття навчального матеріалу на сучасному технологічному рівні.

6. Досягнення оптимальних психологічних умов ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі дає можливість бачити ускладнення, які можуть бути усунені в разі:

- заповнення новим змістом і застосування нового способу, завдання, цілей, уміннями та існуючим досвідом впровадження. Для керівника такими уміннями виступають організаторські, управлінські й контрольно- коригувальні;

- передбачення у програмі курсів соціально-гуманітарних та спеціальних дисциплін завдань, які б виробляли готовність до оволодіння у вищому навчальному закладі психологічними знаннями та управлінськими якостями досвіду майбутнього керівника;

- змін у науково-методичному супроводі та підготовці як викладачів, так і управлінців, який повинен змінюватися не тільки у формах, а й у змісті навчання, зорієнтованому на забезпечення необхідних умов у вищому навчальному закладі, де здійснюється впровадження сучасних освітніх технологій.

Перспектива подальшої роботи полягає у розробці універсальних моделей впровадження в освітній процес інноваційних технологій, які б враховували як психологічні, так і соціальні чинники.

Размещено на Allbest.ru

Список використаної літератури

1. Дзюба Л. А. До питання про сучасні освітні технології // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць. Інститут психології їм. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименко С. Д. - К.: 2002, т. IV, Ч. 7. - С. 27-29.

2. Дзюба Л.А. Активні методи навчання у процесі оволодіння англійською мовою/ Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць. № 1(1). - Луганськ, 2001. - С. 40-42.

3. Дзюба Л.А. Професійна придатність і професійне становлення в процесі навчання у вищому навчальному закладі // Теоретичні і прикладні проблеми психології і педагогіки: Збірник наукових праць. - №4. - Луганськ, 2002. - С. 71-73.

4. Дзюба Л.А. Психологічні чинники культури впровадження сучасних освітніх технологій // Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищій школі: Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-методичної конференції / Ред. колегія: Щедрова Г.П. - голова, Кіяшко О.О., Левченко О.О., Третьяченко В.В. та ін. - Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2002. - С. 101-102.

5. Культуротворчий підхід до впровадження освітнього менеджменту підготовки фахівців у вищій школі: науково-методичні рекомендації / Під ред. Кіяшко О.О., ЛевченкоО.Ол., Левченко О.Ом. та ін. - Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2002. - 56 с.

6. Лисих Л.П., Слащов В.А., Дзюба Л.А. Критерії щодо оцінки, яку одержує студент при складанні екзаменів та диференційованих заліків // Теоретичні і прикладні проблеми психології і педагогіки: Збірник наукових праць. № 3(3). - Луганськ, 2002.-С.139-141.

7. Третьяченко В.В., Дзюба Л.А. Соціально-психологічні особливості студентського самоуправління та умови його формування. Проблеми освіти: Наук-метод, зб./ Кол. авт. - К.: Наук, метод, центр вищої освіти , 2000. - Вип. 20. - С. 61-65.


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Психологічні чинники впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов