главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Вінниччина в житті та творчості Марка Вовчка: літературно-краєзнавчі аспекти на уроках та позакласних заходах

Аналіз краєзнавчих аспектів вивчення біографії Марка Вовчка. Ознайомлення із змістом, історією написання, тематикою та основними героями збірки "Народні оповідання". Опрацювання методики проведення уроків позакласного читання за творами М. Вовчка.

Рубрика: Педагогика
Вид: реферат
Язык: украинский
Дата добавления: 27.11.2010
Размер файла: 38,5 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Вивчення творів В. Нестайка на уроках позакласного читання
Особливості, типи, форми та структура уроків позакласного читання. Методика вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання в 6 класі: "Пригоди Робінзона Кукурудзо", "Незнайомець з тринадцятої квартири" та "Таємниця трьох невідомих".
курсовая работа [50,9 K], добавлена 16.11.2011

2. Позакласна робота на уроках читання
Методика проведення уроків з позакласного читання. Зміст і завдання позакласного читання, вимоги програми. Взаємозв’язок класного читання з позакласним, керівництво позакласним читанням. Уроки позакласного читання на підготовчому та опчатковому етапах.
курсовая работа [56,3 K], добавлена 04.11.2009

3. Твори Джейн Остін на уроках позакласного читання
Позакласне читання на уроках світової літератури як засіб формування читача. Питання про взаємозв’язок уроків класного та позакласного читання. Загальні відомості про творчість Джейн Остін. План-конспект уроку для 9-го класу з позакласного читання.
курсовая работа [40,7 K], добавлена 21.12.2012

4. Організація позакласного читання в початкових класах
Позакласне читання в молодших класах як різновид класного читання. Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах. Загальні вимоги до проведення та організації уроків позакласного читання. Оцінювання позакласного читання в початкових класах.
курсовая работа [70,1 K], добавлена 28.02.2008

5. Використання комп'ютера на уроках читання
Методика та психолого-педагогічні особливості проведення уроків читання в початкових класах з використанням комп’ютерів та засобів мультимедіа. Переваги і недоліки використання комп’ютера на уроках у початковій школі. Дидактичні засоби для уроків читання.
курсовая работа [38,2 K], добавлена 17.06.2009

6. Вклад Х.Д. Алчевської у розробку методики читання
Нарис життя та творчості видатного народного педагога, поетеси Х.Д. Алчевської, дослідження та оцінка її вкладу в розвиток методики читання, освіти дорослих, зокрема жіночої. Вивчення педагогічної спадщини Алчевської та її значення в педагогіці.
курсовая работа [37,6 K], добавлена 07.10.2010

7. Вивчення макраме на уроках трудового навчання в 4 класі
Аналіз літератури трудового навчання у початкових класах. Вивчення практичного стану проведення уроків трудового навчання. Психолого-дидактичні основи уроку. Розробка методики проведення занять трудового навчання в 4–му класі з розділу "Макраме".
курсовая работа [1,7 M], добавлена 23.01.2011

8. Проведення уроків
Приклади схем проведення уроків за темами: ступені порівняння якісних прикметників, вживання апострофа, творчість Івана Франка, Леся Українка "Тиша морська", виразне читання віршів Т.Г. Шевченка, прикметник як частина мови та ін. теми.
курсовая работа [35,9 K], добавлена 24.11.2008

9. Організація і проведення уроків по історії України
Вивчення процесу розробки і методики проведення уроків по історії України на тематику національно-визвольної війни українського народу XVII ст. Мета, типи, форми роботи, устаткування і структура уроків. Організація уроку-екскурсії і уроку-вистави.
разработка урока [49,1 K], добавлена 14.12.2010

10. Розвиток творчих здібностей молодших школярів шляхом використання української народної казки на уроках читання
Українська народна казка як засіб реалізації культурознавчої змістовної лінії на уроках читання. Освітньо-виховне значення роботи над казкою у початковій ланці. Етапи реалізації творчого розвитку дитини під час опрацювання українських народних казок.
курсовая работа [317,1 K], добавлена 17.06.2013


Другие работы, подобные Вінниччина в житті та творчості Марка Вовчка: літературно-краєзнавчі аспекти на уроках та позакласних заходах


30

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінниччина в житті та творчості Марка Вовчка: літературно-краєзнавчі аспекти на уроках та позакласних заходах

ВСТУП

Марко Вовчок увійшла в історію української літератури як один із найталановитіших письменників української літератури.

Вона писала і друкувала свої твори не тільки українською, а й російською та французькою мовами. Та своєю, "нашою мовою", називала лише українську. Народилась в Росії, але понад усе любила Україну. Хоч куди б її закидала доля, вона серцем перебувала в Україні, думкою - в Європі, а руками обіймала весь світ - світ людської мудрості й гуманізму. Виїжджаючи з України, душу свою залишала з нею.

Актуальною тема є тому, що вона стосується вивчення літератури рідного краю, а саме творчої спадщини Марко Вовчок. Уроки рідного краю все активніше входять у шкільну освіту і це є важливим чинником у вивченні культури і традицій рідної землі.

Ще ця тема є актуальною тому, що за новою програмою творчість Марка Вовчка вивчається протягом двох годин на уроках. Для розгляду виноситься лише одне оповідання "Максим Гримач".

Таким чином, важливим моментом стає вивчення творів Марка Вовчка на уроках позакласного читання, їх правильна організація та проведення.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб зосередитись саме на немирівському періоді життя та творчості Марка Вовчка, простежити вплив української культури, фольклору на творчість письменниці. Розглянути варіанти проведення позакласних заходів за творами Марка Вовчка.

Для досягнення мети потрібно виконати такі завдання:

- Проаналізувати краєзнавчі аспекти вивчення біографії Марка Вовчка;

- Опрацювати збірку "Народні оповідання", історію написання, тематику, героїв;

- Опрацювати методику проведення уроків позакласного читання за творами Марка Вовчка;

Теоретичну основу роботи складають:

- праця Є. Брандіса "Марко Вовчок", у якій автор висвітлює найважливіші події життя і творчості письменниці. У цій книзі автор дотримується документальної точності, використовуючи уривки з листів, спогадів, щоденників, цензурних справ. Він намагається давати слово самій героїні повісті та її сучасникам. Дана повість-дослідження розрахована на широке коло читачів.

- праця Б. Лобача-Жученка "Про Марка Вовчка", в якій зібрані матеріали різноманітних архівів і бібліотек, вивчені листи і документи із сімейного архіву дали можливість авторові, який являється внуком письмениці, зібрати велику кількість інформації про класика української літератури Марка Вовчка.

Зібрані у цій книзі статті, дають цілковите зображення подій 19 ст. і про життя та літературно-суспільну діяльність письменниці, про її оточення.

- праця Б. В. Хоменка "Народні джерела творчості Марка Вовчка", в

якій автор описує творчість народу, яка стала джерелом з якого Марко Вовчок черпала мудрість та натхнення для написання своїх неперевершених творів.

У цій праці вміщено скарби українського фольклору, а також творчість подільського краю, яка зіграла важливу роль у формуванні майбутньої письменниці. Ця праця являє для нас величезну цінність.

Структура дослідження: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ І. КРАЄЗНАВЧІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ БІОГРАФІЇ МАРКА ВОВЧКА

Існує ціла низка причин, з яких шкільне вивчення української літератури неможливе без розгляду життєвого та творчого шляху митця. Перш за все тому, що біографія - це ключ до творчості, на що часто вказували й самі письменники.

Б.Степанишин вказує та той важливий момент, що "висококваліфі - кований, вдумливий читач може пізнати особистість письменника -- його світогляд, мораль, уподобання, характер, вдачу (темперамент), ставлення до природи і суспільства та інші грані - з самих його творів" [9, 179]. Натомість учень ще не володіє таким читацьким рівнем, тому для нього потрібне спеціальне вивчення біографії.

Г. Токмань виділяє такі завдання вивчення біографії письменника в школі, учні мають:

1) познайомитися з рисами особистості та долею митця; 2) зрозуміти особливості його творчого доробку -- жанрові, тематичні, ідейні;

3) уявити його стосунки з різними людьми й із суспільством у цілому; 4) дізнатися, чи було гідно оцінено талант за життя і після смерті; 5) відчути болі й радощі письменника як людини, захопитися сильними рисами його особистості, зацікавитися творчістю цієї непересічної постаті.

Принципи вивчення життєпису митця.

Вчені-методисти, які присвячували свої розробки вивченню біографії мають подібні погляди на принципи її вивчення, проте є і розбіжності.

Г. Л. Токмань чітко виділяє такі принципи вивчення життя та творчості митця: історизм, актуальність, психологізм, екзистенційність, естетизм.

- історизм: письменник зображується вчителем як історична особа, яка існувала в певну історичну добу в певному краї і вела з ними діалог.

- актуальність: розмисли й узагальнення не повинні підмінити конкретики долі художника - навпаки, абстракції мають слідувати за фактами, реаліями біографії. Життя насичене подіями, серед яких треба обрати кілька для оповіді. Вчитель акцентує факти, які були пороговими в існуванні митця, знакували повороти долі. Не обминає також подій повсякденного життя, щодення поета нерідко було нестерпним, суперечило його покликанню.

- психологізм: розповісти про внутрішні спонуки вчинків, про те, що було в поетовому серці, як рухалася його думка, чим боліла душа, вчитель зможе завдяки знанню творчості майстра, мемуаристики, а також через симпатію.

- екзистенційність: письменник -- унікальна особистість, слід переконати в цьому учнів, показавши неповторне в перебігу його думок, почуттів. фактів долі. Ми відповідаємо на питання: як він ішов до смерті? Яким обрав себе? Чи виявив своє неповторне "Я" серед людей? Чи знівелював його у натовпі? Чи пішов у "внутрішню еміграцію", відкриваючись лише перед аркушем паперу?

- естетизм: творчість є суттю письменницького життя, він живе водночас у реальному світі і у світі своїх героїв - й невідомо, який з цих двох світів йому ближчий. Відтак учитель занурює школярів, як майбутніх читачів митця, в художні хронотопи його книг. вводить у коло їх персонажів, знайомить ", естетичними принципами автора [10, 119-120].

Таким чином, за умови вивчення біографії відповідно до виділених принципів митець має постати перед учнями як історична особа, як конкретна доля, як жива людина, яка мислить та емоційно реагує на світ і своє перебування в ньому, як неповторна особистість, як митець, безсмертя якої у художньому спадку, залишеному нащадкам.

Джерела вивчення біографії

Джерелами вивчення біографії можуть бути:

- Написане самим письменником, біографія якого вивчається: автобіографія, щоденник: записники; епістолярій; автобіографічні мотиви у творчості.

- Написане його сучасниками: спогади; листи; присвяти; літературно-критичні статті; ювілейні та прощальні промови. Особливо цікавим с написане письменником про письменника-сучасника, колеги по перу краще ніж будь-хто розуміють і відчувають одне одного.

- Написане науковцями: біографії; огляди творчості (літературні портрети).

- Написане письменниками: біографічні художні епос, драма, ліроепос, лірика, есе.

- Музейні матеріали: родинні реліквії, особисті речі, рукописи, першодруки, фото, портрети пензля художника та інше.

Методи та прийоми вивчення життєвого та творчого шляху.

Форма проведення уроків-біографій різноманітна: урок-лекція, самостійні доповіді учнів, робота з підручником, заочні екскурсії, уроки-концерти, уроки-панорами.

Методисти наводять приклади таких нестандартних уроків, присвячених вивченню біографії письменника:

- лекція-дослідження;

- урок-семінар;

- комбінована лекція (мистецтво і психологія);

- лекція-огляд;

- лекція-коментар;

- лекція-літературознавче дослідження;

- комбінований урок;

- колективна лекція;

Як бачимо, навіть спектр форм організації навчальної діяльності учнів надзвичайно широкий. Найголовніший метод викладання біографії - слово вчителя, тобто художня розповідь (монологічний виклад матеріалу з застосуванням ораторських прийомів, що підсилюють емоційний вплив на учнів [8, 199]).Слово вчителя втілюється у методи, важливим серед яких є монологічна розповідь з широкою постановкою завдань, що активізують мислення учнів. Взагалі, однією з чільних проблем є активізація мислення та уваги учнів і головне завдання вчителя - подати матеріал так, щоб його слухали з захопленням і високим показником запам'ятовування. Людина, її характер, як відомо, розкривається найперше в діяльності, на "гребені життєвих хвиль". Щоб яскраво змалювати особу письменника, слід із сотень фактів обрати сім-вісім найхарактерніших, найтиповіших.

У розповіді про письменника обов'язково має бути кульмінаційний момент, який відповідатиме кульмінації в його житті.

Вивчення біографії є важливим моментом викладання української літератури, оскільки має цілий ряд покладених на нього завдань: від знайомства з письменником та пропедевтичного знайомства з творами - до морального виховання.

Головними методами викладання біографії є кілька різновидів художньої розповіді, проте обов'язковим і доцільним є застосування різноманітних активних та інтерактивних методів та прийомів, а також засобів навчання, що можуть зробити цей етап по-справжньому цікавим для учнів.

Сучасні методисти наголошують на екзистенційності вивчення життя письменника, тобто на осмисленні учнями життєвого досвіду митця як неповторної особистості, порівняння його з власним. Методика викладання біографії постійно вдосконалюється, вводяться нові методи, засоби та прийоми, покликані покращити його, зробити цікавішим та ефективнішим. Ми маємо коротко розглянути біографію Марка Вовчка, зосереджуючись в основному на немирівському періоді життя письменниці. Багато літературознавців займались вивченням життя і творчості Марка Вовчка. Їхні праці і є джерелом вивчення життєпису письменниці. Сама ж письменниця не написала жодної , навіть найкоротшої своєї біографії, була категорично переконана в тому, що "доки людина живе, біографія передчасна". Вона не заперечувала ніяких вигадок про себе і не спростовувала публічно помилок щодо своїх біографічних даних. Мала переконання, що біографію людини варто писати тільки після її смерті.

Наше завдання полягає в тому, щоб продовжити дослідження життя Марка Вовчка на Вінниччині, на основі праць літературознавців.

То як же вона, росіянка Марія Вілінська, стала українським письменником Марком Вовчком?

Народилась Марія Олександрівна Вілінська 22 грудня 1833 року в маєтку Єкатерининське(неподалік від села Козаки), Єлецького повіту Орловської губернії.

Батько майбутньої письменниці був людиною освіченою. Мати Парасковія Петрівна - добра вихователька своїх дітей, - теж любила музику й знала кілька іноземних мов. Дитячі літа Марії минали в Єкатерининському. Але щасливе дитинство було короткочасним. Дівчинці виповнилось шість років коли її помер її батько. Рано овдовівши, Парасковія Петрівна необачно вийшла заміж за далекого свого родича - поміщика Дмитрієва, який виявився п'яницею і картярем, жорстокою людиною. Оберігаючи Марію від жорстоких сцен, її часто відводили на проживання в родину двоюрідної тітки - Варвари Писарєвої.

Дванадцятирічною дівчинкою Марія стала вихованкою Харківського пансіону.

Дівчина зростала тут у світі чарівних образів українського фольклору. Народну мову, живе українське слово їй доводилось чути і на вулицях міста, і в стінах пансіону, і в студентському товаристві.

Після закінчення пансіону 1848 року Марія оселилася в Орлі, у своєї багатої тітки К. Мордовіної. Приїхала туди дівчинка як бідна родичка. Тітка тримала один з найкращих в Орлі літературних салонів, куди збиралася прогресивна інтелігенція міста. Бідна племінниця полонила всіх своєю красою і розумом. Тут, у салоні тітки, вона зустріла й покохала Опанаса Марковича - українського фольклориста, близького знайомого Т.Шевченка. Він відбував заслання в Орлі за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

16-річна Марія Вілінська стає дружиною О.Марковича і виїжджає з ним в Україну.

Подружжя Марковичів поселилося спочатку в Чернігові, а потім в Києві.

Разом з чоловіком майбутня письменниця часто бувала в навколишніх селах, де збирала фольклорні матеріали, "цілі дні проводила на ярмарках серед жінок, все розпитуючи, до всього придивляючись, - до мови, до убрання, - і все те собі занотовувала", - розповідав пізніше М. Лобач-Жученко. марко вовчок позакласний читання народний оповідання

Сім'я Марковичів багато подорожувала по Україні, а Марія Олександрівна і по світу, бачили багато. Але найважливішим етапом у житті як Марії Маркович, так і Марка Вовчка став період проживання на Вінниччині, у Немирові, адже саме тут народився Марко Вовчок як письменник, який так багато зробив для розвитку української літератури і культури взагалі.

Для нас це є важливим ще й тому, що ми маємо можливість провести чудовий урок літературного краєзнавства, на якому ми маємо донести унікальність талантів нашого краю.

Отже, 24 серпня 1855 року Опанас Васильович одержав призначення на посаду "молодшого вчителя географії у Немирівську гімназію з платнею триста карбованців срібла на рік". 28 серпня йому виписали проїзний квиток і видали грошову допомогу.

Так і розпочинається немирівський період у житті сім'ї Марковичів.

Старовинне українське місто Немирів мало славні історичні традиції. Немирівська гімназія під час роботи в ній О. Марковича славилась як одна з кращих на Півдні. Її директор М.Тулов дотримувався прогресивного напряму у педагогіці, що його пропагував М. Пирогов. Серед педагогів було чимало вчителів, які поділяли ліберальні погляди, зокрема щодо національного питання, тілесних покарань. Такою була атмосфера, що оточувала подружжя Марковичів. Зарплата молодшого вчителя була незначною, і жили Марковичі скромно, але за спогадами Богдана, "дім їхній був завжди повний. Опанас влаштовував постійно вечори зі співами та музикою, які згодом розрослися в концерти та аматорські вистави. Постійними гостями у Марковичів, крім того, були прості люди й особливо жінки, з котрими Марковичі не пропускали нагоди поговорити, записати від них пісні й легенди".

В будинку, який вони орендували разом із іншими у лікаря гімназії В.Ф. Опермана світилось до півночі.

Після того як у Немирів перебралась мати Марії Олександрівни з молодшою донькою Вірою і сім'я збільшилась до шести осіб, усі, крім гімназистів-пансіонарів, змушені були виселитися.

Кількість уроків у гімназії була обмежена. У Опанаса залишалось чимало вільного часу. Як і раніше вони з Марією Олександрівною намагались не пропустити жодного ярмарку, заводили знайомства з селянами навколишніх сіл, зазивали їх до себе й самі ходили по хатах, продовжуючи поповнювати своє зібрання народних пісень, переказі, прислів'їв та приказок. Записані в ці роки О.В. Марковичем історичні пісні - про Хмельницького, "Вийди, Василю, на могилу", "Як ослав мене пан в велику дорогу", "Коли ж тиї гайдамаки та такеє чинять" та інші - перейшли згодом у відомі фольклорні збірники П. Куліша, В. Антоновича і М. Драгоманова, видані в Петербурзі, Києві, Женеві.

З великим захопленням Опанас Васильович ставив з учнями Немирівської гімназії любительські вистави і сам грав Фамусова у виставі "Лихо з розуму". У 1857 році на масницю він разом Марією Олександрівною здійснив постановку "Наталки Полтавки" Котляревського.

Вистава відбулася в актовому залі Немирівської гімназії. П'єса мала нечуваний успіх.

Перебування в Немирові було досить сприятливим для подальшого формування світогляду Марії Олександрівни.

Отже, ми знаємо, що Марко Вовчок з'явився внаслідок отриманих вражень від побаченого життя селян, у його творах відбились українські традиції, які авторка черпала із записаного фольклорного матеріалу.

Саме життя в Немирові справило таке враження на майбутню письменницю і дало поштовх у розвитку її творчості.

Таким чином у своїй розповіді про Марка Вовчка ми використали різноманітні принципи вивчення біографії, а саме принцип історизму - ми побачили конкретну історичну особу у конкретний історичний час.

Основними джерелами інформації є написане його сучасниками: спогади, листи письменників, родичів, друзів, дітей.

Ми намалювали загальну картину життя письменниці, особливу увагу приділяючи немирівському періоду життя.

РОЗДІЛ ІІ. ЗБІРКА "НАРОДНІ ОПОВІДАННЯ" МАРКА ВОВЧКА: ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ, ТЕМАТИКА, ГЕРОЇ

Марко Вовчок створила реалістичні оповідання і повісті, широко використовуючи антикріпосницьку народну поезію. ЇЇ твори пройняті глибокою народністю. У часи діяльності Марка Вовчка письменники різних напрямків по-різному ставили питання про народність у літературі. Реакційні російські письменники, підносячи гасло самодержавства, "народності", намагалися прищепити народові рабську покору перед самодержавством. Прогресивні письменники змальовували презирство і ненависть народу до рабства й покірливості, його незламну боротьбу за волю. Таке розуміння народності сприйняла і Марко Вовчок.

Влітку 1856 року Марією Олександрівною оволоділо нездоланне бажання викласти на папері думки і враження, що переповнювали її. Живучи разом з сином Богданом у сільській хаті неподалік від Немирова, вона накидала один за одним кілька коротких оповідань українською мовою. Не надаючи особливого значення своїм літературним спробам, вона не без остраху показала написане Опанасові, а той зі змішаним почуттям радості й здивування прочитав оповідання спільним друзям і, переконавшись, що не помилився, послав невеличкий зошит з двома новелами у Петербург Пантелеймону Кулішу.

Це було в лютому чи в березні 1857 року. Куліш тоді збирав матеріали для третього тому "Записок о Южной Руси" і готувався відкрити друкарню для видання українських книжок.

Рукопис супроводжувався приміткою: "Обидві розповіді - правдиві події. Остання трапилась недалеко від Звенигородки".

Про які ж "події" йдеться?

У першому оповіданні - "Викуп" - автор виходить із тих реальних конфліктів, які породжувало сусідство вільних козацьких поселень з кріпацькими селами.

Старий Кохан погоджується видати красуню Марту за парубка-кріпака Якова Марченка з однією умовою - якщо той викупиться з неволі: "За панського дочки не віддам. Казав перше, з тим і умру. Вона у мене славного козацького роду". І любов усе перемагає. Заробивши у Києві на оброці триста карбованців (як удалось зібрати таку суму, залишається умовним припущенням), Яків одержує вільну і жениться на коханій.

У другому оповіданні - "Отець Андрій" - парубок Тиміш Кряж протиборствує злій волі розпусного "пана економа", який звелів взяти силоміць його наречену Оксану до себе в хороми. Влаштувавши з товаришами засідку біля панського будинку і дочекавшись темряви, сміливий Тиміш звільняє дівчину і ховає її у сільського попа, який тут же їх обвінчав, а на ранок, ніби нічого не сталося, всі йдуть на панщину.

Оповідання з ідилічними кінцівками для Марка Вовчка зовсім не типові. Але для початку були відібрані саме ці, щоб не наполохати обережного Куліша. Саме він згодом так описав свої враження: "Серед матеріалів доставлених мені з різних кінців Малоросії для подальших томів "Записок о Южной руси", був один зошит когось, хто назвав себе Марком Вовчком. Поглянувши на нього бігцем, я прийняв написане в ньому за стенографію з народних оповідань за моїми зразками та й відклав собі до іншого разу. Зошит лежить у мене тиждень і другий. Нарешті я знайшов частину та й його читати. Читаю й очам своїм не вірю: у мене в руках чистий, непорочний, повний свіжості художній твір! Було надіслано спершу тільки два невеличких оповідання. Я пишу авторові, я довідуюсь, що це за повісті, як вони написані. Мені відповідають, що, живучи довго з народом і люблячи народ більше, ніж інше товариство, автор надивився на все, що буває в наших селах, наслухався народних оповідань, а плодом його спогадів стали ці невеличкі повісті. Автор трудився як етнограф, та в етнографії виявився поетом ".

Після того як Куліш прислав сприятливу відповідь, у Петербург було відправлено ще два оповідання, і зав'язалось жваве листування. 3 травня в нього на столі вже лежало чотири повістки, а місяців через півтора - усі дванадцять, що склали потім (за винятком одного оповідання "Чари") першу книгу "Народних оповідань".

В авторському рукописі під вісьмома оповіданнями були проставлені дати: "Одарка", "Максим Гримач", "Сон", "Чари" - 15, 16, 18, 23 квітня; "Сестра", "Данило Гурч", "Козачка", "Горпина" - 1, 2, 4, 8 липня 1857 року. Важко уявити, щоб оповідання відділялись одне від одного такими короткими проміжками часу, тим більше, що Куліш повертав авторові рукописи на доробку, рекомендуючи додержуватись зразків своєї редакторської правки. Це, звичайно, не дати написання, а дати переписки після всіх внесених Кулішем і самою письменницею, причому погодилась вона не з усіма виправленнями. Не сподобались їй і окремі заголовки, які пізніше вона замінила (замість "Знай, Ляше!" - "Отець Андрій", замість "Козацька кров" - "Данило Гурч", замість "Панська воля" - "Горпина").

Готуючи рукопис до друку, Куліш сам придумував заголовки і підбирав епіграфи, розбивав на розділи, скорочував і робив вставки. Самолюбивий редактор не рахувався з волею автора, цілком покладаючись на своє непогрішиме художнє чуття. Насправді ж воно не рідко йому зраджувало. І тому Марії Олександрівні довелось потім заново переглянути увесь текст. Це легко помітити при звірці переписаного рукою Д. С. Каменецького наборного рукопису, що зберігся донині, з канонічним текстом подальших видань. У цілому ж редактура досвідченого літератора пішла на користь.

Більшість цих оповідань зображає трагедію селянина-кріпака, доводить, що кріпосництво - нестерпне, ганебне явище в суспільному житті. В оповіданнях проходять постаті безправних, затурканих, виснажених невільною працею кріпаків. Жінки-матері, надірвані кріпацькою працею, хворіють, божеволіють. Їх розлучають з чоловіками, дітьми, що призводить до великих страждань і загибелі. У "Народних оповіданнях" виведено також окремі статі незакріпачених селян. Такий є образ жінки в оповіданні "Сестра", такий є герой оповідання "Чумак". Тут письменниця протиставить життя незакріпаченої людини життю кріпака. Важким є життя і сестри, і чумака, але вони вільні у своїй праці, у своїх діях. Це дає змогу повніше виявити кращі риси своєї вдачі. Реалізм творів Марка Вовчка досягає найбільшої сили в зображені кріпацтва.

Вслід за великим Кобзарем Марко Вовчок стала виразницею інтересів і сподівань пригнобленого селянства в українській літературі, створила у прозі щось нове, надзвичайно близьке до фольклору, але своє. "Шевченківський фольклоризм, - писав М. К. Азадовський, - дає блискучі зразки справжньої співтворчості поета з народом, вимагає підходу до народної творчості як до певного явища, розгляду і оцінки його з точки зору канонів народної естетики".

Ці слова можна повністю віднести і до фольклоризму Марка Вовчка, в оповіданнях якої чудово поєднуються поетичні канони народної пісні з правдивим зображенням її безпосередніх творців - жінок і дівчат покріпаченого села.

Село і панський двір - непримиримі ворожі сили. "Панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-віку в тебе не вступило!"; "Тяжко, боже мій, як тяжко недоброму чоловікові догоджати!"; "Панську природу не переробиш", - вигукують селянки-оповідачки. І хоч у "Народних оповіданнях" бунтарські настрої змальовані не так відкрито і безпосередньо, як у віршах Шевченка, жодна з героїнь Марка Вовчка не може змиритись зі своєю долею без гірких нарікань. Нестримна жадоба волі, жагуча ненависть до панів час від часу прориваються у їхній мові.

Живе Одарка на втіху батькам - "таке ж то молоде та щасливе! Ніякого лиха не знає, не відає; бігає собі та сміється, мов у срібні дзвоники дзвонить". Та приходить пан і забирає її до себе у двір. Тане, чахне замучена, збезчещена Одарка ("Одарка").

Полюбила на свою біду вільна козачка Олеся парубка-кріпака ІванвЗолотаренка, повінчалась з ним і стала кріпачкою: "Рік цілий минув, як одна година. Все на панщині, в роботі". Підросли сини - обох узяли в хороми, а потім розлучили і з чоловіком: захотілося панові у Москву його одвезти. Там і помер Іван. Мучиться вдова з малим Тишком, "панському племені служачи, як якій лихій болячці", а коли забрали й останнього сина, була вона уже при смерті…("Козачка").

"Ліричний монолог людини з народу, найчастіше селянки, з природними для неї мовними засобами та образним мисленням, звучить як віршована проза" - каже О. Білецький.

Перевага пісенних інтонацій, однозначно окреслені образи і навіть елементи пейзажу, гармонуючого або контрастного до душевного стану оповідача, - все це бере свій початок від фольклорних традицій.

Казковий зачин вводить у дію з перших слів ("Жив у нас в селі козак Хмара…"; "Жила колись у нашому селі вдова Орлиха…"; "Було нас у батька три дочки…"; "Розповім вам про Якова…"). Головна дійова особа - дівчина: хороша, "як зоря ясна", жвава, "як рибка", весела "мов та пташка співоча". Героїня невіддільна від природи: вона чує шелест кожного листочка, радіє, коли співає жито, милується золотою пшеницею, росте щаслива і безпечна, поки її не зламає, не занапастить лиха доля.

У творах побудова фрази і сама лексика відтворюють народну мову, її красу, відбиту в казках і піснях. І це не наслідування і не літературна стилізація, а показник повного злиття автора зі своїми героями. Тільки так, а не інакше вони могли виразити своє світовідчуття, тільки так, а не інакше письменниця могла передати їхню психологію і ставлення до подій.

Оповідна манера і до Марка Вовчка мала місце в російські і українській літературі, але Марко Вовчок по-своєму досвід попередників. В ліричних монологах її героїнь-селянок переважає трагедійне начало. Авторські ремарки, розгорнені описи, комічні епізоди були б психологічно не виправданими.

Марко Вовчок не відділяє себе від своїх героїв, говорить устами самих жертв панської сваволі, цілком і повністю переходить на їхню сторону.

Отже, "Народні оповідання" - перша збірка, і чи не найкраща в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши друком напередодні реформи 1861 року (перший том вийшов у 1857 році), правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, незрівнянною мовою становили нове явище в українській прозі. "Українські оповідання", на думку Дмитра Писарєва, можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний побут і родинні стосунки вільних козаків ("Сестра", "Чумак", "Сон", "Свекруха", "Максим Гримач", "Данило Гурч").

В інших змальовані картини панщини, або кріпацького життя, з усіма його сумними наслідками ("Козачка", "Одарка", "Горпина", "Викуп", "Отець Андрій").

У 1862 році вийшов другий том "Народних оповідань", куди увійшли ще два антикріпосницьких оповідання Марка Вовчка "Ледащиця" та "Два сини".

РОЗДІЛ ІІІ. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ ЗА ТВОРАМИ МАРКА ВОВЧКА

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною.

Позакласна робота -- різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Завдання позакласної роботи -- закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Позакласна робота має і свої специфічні принципи:

- Добровільний характер участі в ній. Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.

- Суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної культури і мистецтва.

- Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.

Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.

- Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор та іншого.

Форми організації виховання поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні.

Масові форми виховної роботи.

До них відносять конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо.

Читацька конференція -- важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, який допомагає їм глибше зрозуміти зміст та поетику твору, прищеплює літературно-естетичні смаки.

Конференції проводять на матеріалі одного або кількох творів однієї теми, творчості письменника, з окремої літературної або наукової проблеми.

Важлива роль у позакласній виховній роботі належить гурткам художньої самодіяльності. Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в тому, що мистецтво естетично розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають змогу виявити свою творчість. Учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і природи, людських стосунків, більше тягнуться до книги. Ретельно слід підходити до репертуару художньої самодіяльності.

Індивідуальні форми виховної роботи

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через "внутрішні умови". Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати.

В індивідуальній виховній роботі необхідно передбачити координування впливів на учня педагогів, батьків і колективу. Така координація здійснюється за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, воно має на меті формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання. Педагог повинен пояснити дітям та їх батькам, що і як слід читати, скільки відводити часу на позакласне читання залежно від вікових та індивідуальних особливостей. Важливо, щоб читання літератури було системним. Складаючи індивідуальний план читача, слід враховувати вимоги до читання в конкретному класі. На матеріалі прочитаних книг доцільно проводити бесіди, під час яких учні матимуть можливість обмінятися думками про улюблені твори.

Особливої уваги потребують учні, які мало читають, і ті, хто читає безсистемне. Для них слід цілеспрямовано підбирати книги.

Ми маємо розглянути творчість Марка Вовчка на уроці позакласного читання. Це є важливим завданням, адже за новою програмою творчість Марка Вовчка вивчається лише у дев'ятому класі. На вивчення життя і творчості виділяється дві години. Для прочитання виноситься оповідання "Максим Гримач", яке раніше не вивчалось. Але ми розуміємо, що вивчення біографії та творчості Марка Вовчка потребує більшої кількості часу. А для жителів Поділля, особливо Вінницької області потрібно обов'язково проводити уроки позакласного читання, адже вона, в якісь мірі, є нашою землячкою і творити почала саме на Вінничині, у її творах відображений побут і традиції нашого краю, а це повинен знати кожен, хто любить свою землю.

Ми вважаємо, що доречним буде обрати кілька оповідань для розгляду на уроці позакласного читання. Учні, читаючи обрані твори для позакласного читання, повинні вести щоденник читача, в якому учні записують свої враження від прочитаного, певні роздуми. Безпосередньо на уроці позакласного читання всі повинні коротко розповісти те оповідання, яке вони читали, чому обрали саме це оповідання і що вразило, сподобалось або не сподобалось у даних творах.

Бажано, щоб при виборі творів діти обирали різні оповідання, щоб кожен міг розповісти те, що він прочитав, і зацікавити інших читати ці оповідання.

Якщо вчитель бачить, що є учні, які нічого не читали, він має з'ясувати чому учень не прочитав і намагатись протягом уроку запитувати цих учнів, що із розказаного запам'яталось найбільше, які враження викликала розповідь. По можливості просити зачитувати якісь цитати. У кінці уроку попросити кожного зробити короткий висновок з почутого на уроці.

Для додаткового читання виносяться такі твори: "Невільничка", повість "Три долі", "Маша", "Отець Андрій", повість "Інститутка", "Чортова пригода".

Серед них є як оповідання, так і повісті. Тому при проведенні позакласного читання потрібно подбати про те, аби детально розглянути та проаналізувати всі твори, адже може виникнути ситуація, коли учні читатимуть ці твори у скороченому варіанті або взагалі не прочитають. Тому нашим завданням буде допомогти зрозуміти та вміти аналізувати прочитане, або почуте.

Наприклад, вчитель повинен допомогти зрозуміти учням, що повість "Інститутка" є соціально-побутовою. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови життя кріпаків у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалій. Марко Вовчок приділяє багато уваги розглядові гострих соціальних проблем. Вона розкриває перед читачем взаємини поміщиків із селянами, на прикладі чоловіка інститутки торкається теми панського лібералізму, висвітлює явище рекрутчини, розповідаючи про перебування Прокопа у москалях. Не обходить увагою авторка й морально-етичні проблеми. Хуторяни - бабуся, Назар, Прокіп, Устя - представлені як позитивні персонажі, оскільки вони змогли зберегти свою честь і гідність, незважаючи на антигуманність оточуючого світу. Негативні персонажі - інститутка й лікар - виявляють свою сутність не тільки у ставленні до кріпаків, але й у родинних взаєминах. Марко Вовчок будує оповідь за принципом контрасту, протиставляючи прості й щирі взаємини між Назаром і Катрею та між Прокопом і Устиною родинному життю інститутки й лікаря, їхній духовній обмеженості. З повісті "Інститутка" ми дізнаємось про певну соціальну мораль, властиву панству. Побудована ця соціальна мораль була на тому, що вічні цінності відходили на другий план, а минущі сприймались як головні. У повісті "Інститутка" Марко Вовчок відбила типовий життєвий шлях селян-кріпаків. Так, доля Устини - це доля сироти, яка зросла в поміщицькому дворі, як у клітці, й дякувала за те, що її "не б'ють десять раз на день"; це доля дівчини, яка була віддана у прислуги до панночки й терпіла щоденну моральну й фізичну наругу; це доля дружини москаля, яка живе самотою. Трагічною й водночас теж типовою є доля Катрі, яка догоджала панночці, сподіваючись на милосердя, але, втративши дитину, відчувши на собі панські знущання, збожеволіла й загинула.

А в оповіданні "Отець Андрій" Марко Вовчок стримано, але досить сміливо, як на той час, показала, що селяни можуть протистояти сваволі поміщиків, якщо вони спільно і рішуче виступлять на захист своїх інтересів. Описаний в оповіданні побутовий епізод під пером Марка Вовчка набув виразного соціального звучання. Порівнюючи гурт парубків з військом, письменниця тонко натякала на те, що в народі були такі сили, які, об'єднавшись, могли стати на захист поневолених і скривджених.

Іншим варіантом проведення позакласних заходів може бути проведення літературної конференції за творчістю Марка Вовчка. Цей спосіб можна вважати, з одного боку, більш ефективним, адже бути присутніми можуть всі дев'яті класи, кожен учень може щось взяти для себе, але з іншого боку, на конференції не всі учні будуть брати активну участь, а тому може щось пропустити, або не зрозуміти.

Отже, позакласні заходи є важливою ланкою у шкільній освіті, адже вони допомагають дітям здобути додаткові знання та сформувати компетентних читачів.

Уроки позакласного читання дають змогу зацікавити учнів у читанні і отримати багато потрібної інформації.

ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі ми дослідили немирівський період життя Марка Вовчка і його вплив на творчість письменниці.

Робота складається з вступу, трьох розділів і висновку.

Ми з'ясували, якими важливими є краєзнавчі аспекти на уроках української літератури, бо уже стало традицією проводити уроки літератури рідного краю, які міцно вписалися в систему освіти в школах. Літературне краєзнавство - це специфічна галузь науки про літературу, предметом якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми певного краю. Шкільне літературне краєзнавство багатогранне.

Важливе місце в ньому займають уроки літератури рідного краю, що мають свої особливості. Бо планувати їх треба, враховуючи специфіку літератури як виду мистецтва.

Також ми визначили, що важливе місце у вивченні української літератури посідають позакласні заходи, які є актуальними у будь-якому класі і допомагають зробити з учнів компетентних читачів і поціновувачів української літератури.

Відповідно в першому розділі ми звернулись до краєзнавчих аспектів у вивченні біографії Марка Вовчка.

У другому розділі ми проаналізували першу збірку "Народні оповідання", яка була написана під впливом побаченого життя у Немирові.

У третьому розділі ми розглянули варіанти проведення позакласної роботи.

Творчість Марка Вовчка вивчається довгий час, але її постать не втрачає своєї ваги в українській літературі, а також за її межами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Брандіс Є. П. Марко Вовчок., К., 1975.

2. Волошина Н.Й. Вивчення біографії письменника в єдності з його творчістю // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - №8.

3. Грицай М. С. Марко Вовчок: творчий шлях., К., 1983.

4. Засенко А. Е. Марко Вовчок. Життя, творчість, місце в історії літератури., К., 1964.

5. Лобач-Жученко Б. Б. Про Марка Вовчка., К., 1979.

6. Марко Вовчок Народні оповідання., К., 1989.

7. Мовчун А. "Ясна зоря нашого письменства" // Українська література в загальноосвітній школі.-2000.-№3.-С. 24-32

8. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. К., 2000.

9. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі. К., 1995.

10. Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенційно-діалогічна концепція. - К., 2002.

11. Фурсова Л. О. Урок з української літератури в 9 класі // Вивчаємо українську мову та літературу.-2005.-№26.-С. 8-11

12. Хоменко Б. В. Народні джерела творчості Марка Вовчка., К., 1977.

Шуляр В. Урок літератури рідного краю // Дивослово.-2003.-№7.-С. 34-39

Размещено на Allbest.ru


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Вінниччина в житті та творчості Марка Вовчка: літературно-краєзнавчі аспекти на уроках та позакласних заходах" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов