Гендерне виховання юнацтва

Гендерний аналіз є необхідним інструментом для розуміння локального контексту та підтримки гендерної рівності. Гендерний аналіз оцінює один із видів відносин, які існують між жінками і чоловіками. Він визначає різницю між тими ролями, які відіграють жінки та чоловіки, дівчата та хлопці вдома, у громаді, на роботі, у політичних процесах та економіці. Результатом цих різних ролей є, як правило, менший доступ жінок, порівняно з чоловіками, до ресурсів та до процесу прийняття рішень і здійснення контролю над ними.

Гендер визначають як соціально сконструйовані ролі та обов'язки жінок та чоловіків. Концепція гендера також включає можливі характеристики, здібності та типову поведінку, притаманну жінкам та чоловікам (жіночому та чоловічому роду). Ці ролі та обов'язки змінюються з плином часу, а також у різних культурах вони є різними. Гендерний поділ праці визначають як різну роботу, яку, як правило, виконують жінки і чоловіки у суспільстві чи вдома. Такі фактори як освіта, технологія, економічні зміни та раптові кризи, такі як війна та голод, призводять до змін у розподілі гендерних ролей та гендерного поділу праці. Досліджуючи гендерний поділ праці, стає зрозуміло, що завдання жінок та чоловіків є незалежним одне від одного, і що жінки, як правило, виконують більший обсяг неоплачуваної роботи дома та в громаді.

Гендерний аналіз надає інформацію, яка дає можливість визначити найефективніші стратегії та їх результати у конкретних ситуаціях для підтримки гендерної рівності. Наприклад можна визначити програми та проекти, метою яких є підтримка гендерної рівності або початкові принципи для підтримки гендерної рівності в межах програм чи проектів, в яких гендерне питання стоїть серед основних цілей [28].

2.3 Інтерактивні методи навчання в підвищенні гендерної чуттєвості

Одним з перших етапів позбавлення від гендерних стереотипів (а отже і від сексизму) являється досягнення гендерної чуттєвості людей, здібність усвідомлювати не тільки наявність у суспільстві самих стереотипів, але й наслідків (як позитивних, так і негативних ) їх існування.

Для досягнення гендерної чуттєвості можна використовувати різні методи навчання: лекції, семінари, круглі столи, фокус-групи. Особливість же інтерактивних методів навчання заклечається в активності членів групи, їх здібності самим відчути проблемну ситуацію і знайти вихід. Людина сама для себе являється першоджерелом, вона не відчуває «нав'язчивості» інформації, що, безсумнівно, дуже важливо, враховуючи болючість сприйняття інформації на гендерну тематику деяким людям [6, 24].

У пошуках засобів гуманізації вищої освіти педагогіка орієнтується на самоцінність людської особистості, її внутрішні ресурси та саморозвиток. З цим пов'язаний постійний інтерес до людинознавства, що складає фундамент культури особистості.

Ефективність навчання з гендерних питань забезпечують наступні психолого-педагогічні фактори:

Умови, які закладають основи групової, міжгрупової колективної роботи учнів та організатора навчальної взаємодії.

Єдність кількох форм навчальної діяльності одночасно (лекція, бесіда, дискусія, тренінг та ін.).

Принципи зворотнього зв'язку усіх із усіма, педагога з кожним членом команди, кожного учасника з кожним.

Метод рефлексії як необхідний прийом у будь-якому виді та жанрі навчального процесу.

Враховуючи особливості інтерактивного навчання, можна вибрати різні форми: лекція, дискусія, урок-роздум, рольова чи ділова гра, практикум, "круглий стіл", тренінг спілкування, тренінг навчання, турнір, психологічний етюд з питань формування гендерної культури.

Заняття з гендерних питань покликані допомогти молоді “відкривати” свої особистісні якості, свої здібності до міжособистісних контактів, отримати соціальний досвід інших, розвивати гендерну індивідуальність.

Заняття з розкриття гендерних питань повинні:

Ш навчати критичному мисленню, прийняттю рішень, розв'язування проблем;

Ш вчити спілкуватися, ставити питання, представляти різні точки зору;

Ш заохочувати до співпраці, вчити і як не погоджуватися з думкою інших, і як досягти компромісу;

Ш створювати ситуації, в яких учасники і учасниці безпосередньо визначають і розв'язують конкретні суспільні проблеми.

Ш Запропоновані в рекомендаціях до занять способи роботи є далекими від сухого переказу абстрактних знань; вони емоційно залучають учасників і учасниць, пробуджують їх інтерес та мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і розумову позицію молодої людини великою мірою залежить від умінь і стилю роботи конкретного викладача або вчителя [32].

Опис основних методів і технік:

“Мозковий штурм”.

Після презентації гендерної проблеми групі запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою. Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх висловлювання без зауважень, коментарів чи запитань.

Обговорення в групі.

Це загальновідомий традиційний метод, який зазвичай застосовують у комбінації з іншими видами технік. Викладачі мають заохочувати учнів до рівної участі в дискусіях. Цей метод можна використовувати як у великій, так і у малій групі.

Робота учасників та учасниць в малих групах.

Така робота є важливою технікою, вможливлює набуття учнями та ученицями навичок, необхідних для спілкування і співпраці (співробітництва); стимулює роботу командою. Ідеї, які продукуються групою допомагають учасникам та учасницям бути корисним один одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.

Рольова гра.

Рольова гра імітує реальність призначенням ролей учасницям та учасникам і надання їм можливості діяти “наче насправді”: учні та учениці реагують на конкретну проблему в рамках заданої програми, наприклад в ігровому суді або на слуханнях якогось законодавчого акта. Кожен учасник рольової гри має чітко усвідомлювати сенс і мету рольової гри взагалі.

Рольова гра - це відносно “відкрита” техніка, яка може розвиватися залежно від навичок, особистого досвіду та конкретної ситуації в групі. Дуже важливо після закінчення дати групі “вийти з ролі” - запропонувати “акторам” висловити своє почуття, враження чи думки. Якщо діти не вийдуть з ролі, це може негативно вплинути на їх емоційний стан упродовж дня [24, 56].

Чарівний стілець.

Якщо стан групи або окремих осіб залишається напруженим, можна також використати вправу “Чарівний стілець”. Учасники або учасниці, які бажають вийти з ролі, пропонують сісти в центрі на “чарівний стілець”. Людина, яка сидить на ньому, позбавлена жодних недоліків, а має лише чесноти. Попросіть решту присутніх назвати чесноти цієї особи, які підкреслюють високу гендерну культуру особистості, перелічити їх.

Розігрування ситуації за ролями (програвання сценки).

У ході розігрування учасники і учасниці “розігрують у ролях” ситуацію.

Хоча цей і попередній методи мають різні характеристики, вони доповнюють один одного і мають такі загальні цілі: подальший розвиток уяви і навичок критичного мислення; сприяння висловленню суджень та думок; виховання в учнів здатності знаходити і розглядати альтернативні можливості дій; виховання співчуття до інших людей.

“Стоп-кадр

Сутність методу “Стоп-кадр” полягає в тому, що кілька учнів розігрують певну рольову ситуацію, періодично зупиняючись, аби їхні дії могли прокоментувати інші учні або вчитель [17, 24].

Навчаючись вчусь.

Ця техніка дає змогу разом з презентацією теми вивчити її досить детально. Вона проводиться за такою процедурою:

Ш Приготувати картки з фактами чи інформацією в кількості, достатній для всієї групи;

Ш Роздати по одній картці кожній учасниці й учаснику;

Ш Вивчивши протягом кількох хвилин інформацію на картці, учасниці й учасники починають рухатися кімнатою, по черзі розповідаючи те, що вивчили зі своєї картки, іншим учасникам ат учасницям і вислуховуючи відповідну інформацію для них;

Ш Водночас між собою спілкуються лише дві людини;

Ш По закінченні попросіть розповісти про те, що було вивчене;

Ш Запитайте, як проходив процес навчання.

“Займи позицію”.

Учасники й учасниці розглядають полярні позиції щодо спірних питань; оцінюють альтернативні думки з погляду інтересів суспільства та окремих його членів; захищають власну позицію; вислуховують думки інших людей.

Незакінчені речення

Ця техніка передбачає генерування власних ідей, а згодом - обговорення їх з іншими. Застосування такої методики дає присутнім змогу долати стереотип, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем. Учні й учениці працюють з відкритим реченням, наприклад: “Гендерна рівність потрібна тому, що...” або “Недотримання правил може призвести до...” тощо. Висловитися обов'язково мають всі учасники обговорення [20, 15].

Анкетування

Воно має на меті перевірку знань та оцінку процесу навчання.

Анкети можуть використовуватися для вхідного і вихідного контролю, виявлення інтересів групи, оцінки ефективності процесу навчання тощо.

Вивчення правових ситуацій

Техніка складається з п'яти кроків: знайти факти, визначити проблему, перелічити аргументи всіх сторін, провести дискусію, прийняти групове рішення.

Керовані фантазії

Викладач читає заздалегідь підготовлену фантазію, або ж її розвиває група. Доцільно використовувати для індивідуальної і групової роботи з метою виявлення думок і почуттів.

Прикладами керованої фантазії можуть бути “Світ, де відсутня гендерна нерівність” або “Світ, в якому всі мають високу гендерну культуру” тощо.

Творча праця

Мета: застосування гендерних знань, розвиток навичок творчої праці в учасників і учасниць.

У тренінгу застосовують виготовлення колажів, креслення, малювання, моделювання, складання пісень, поем, історій чи ігор. Може здійснюватися індивідуально і в групі. Важливо пам'ятати, що така форма має на меті активізацію аудиторії для продукування ідей, а не перевірку хисту до малювання чи співу.

Коло ідей

Мета: метод дозволяє швидко активізувати всіх учасників і учасниць, підвищити інтерес до обговорення проблеми.

Метод “ПРЕС

Метод використовується у випадках, коли виникають спірні питання та коли потрібно зайняти чітку позицію з суспільної проблеми, що обговорюється.

Переговори

Переговори - це офіційне обговорення проблеми двома особами, які перебувають у конфлікті. Для того, щоб обговорення було успішним, необхідно встановити певні правила.

Вирішення проблем

Розв'язання проблем - один з основних видів діяльності громадян. Гендерну демократію можна визначити як “вирішення проблем суспільства” на користь більшості.

“Акваріум”.

Викладач поділяє учнів на чотири групи і пропонує прочитати текст, котрий містить норми, що будуть потрібні при виконанні наступного завдання

Медіація.

Медіація - це процедура вирішення конфлікту. Вона здійснюється нейтрально третьою стороною (медіатором), що допомагає двом учням і ученицям у врегулюванні їхнього конфлікту [17,30].

Все це - необхідні навички громадян.

Із самого початку намагайтеся дізнатися про майбутню групу, якнайповніше врахувати її потреби. Від принципу формування групи й рівня її обізнаності залежатиме обсяг інформації, який Ви даватимете; час виконання кожної вправи; термінологія, яку Ви будете використовувати.

Якщо в групах з високими показниками традиційного навчання швидкість реакції й обізнаність із тематикою виявляється високими, відповідною має бути й робота викладача. І навпаки, якщо загальний рівень освіти групи не високий, то не слід перевантажувати учасниць та учасників складною термінологією, “тиснути” інтелектом.

Якщо Ви бажаєте налагодити взаємодію у процесі навчання і розвитку навичок критичного мислення, то рішення учасників та учасниць повинні сприйматися серйозно.

Переконайтеся, що ніхто з учасників та учасниць не залишається поза обговоренням.

Намагайтеся не лише декларувати, а й сповідувати те, про що говорите [24, 34].

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи зазначене, можна зробити висновок, що законодавство України побудоване на принципах рівноправності жінок і чоловіків у всіх сферах людської життєдіяльності. Однак існуюча система неприпустимості дискримінації жінок все ж залишається неефективною, поки ще відсутні національні механізми жорсткого контролю за виконанням відповідних законодавчих норм, крім того, на мою думку, необхідно зробити суттєві кроки щодо зміни суспільної свідомості в питаннях гендерної рівності.

Я вважаю, що в наш час дуже важливо щоб держава не лише ратифікувала необхідні міжнародні документи з питань гендерної рівності, а й провела гендерний аналіз національного законодавства з цього питання. Ця система суспільних стосунків і має сьогодні назву „гендер”. І міжнародне, і українське законодавство передбачає гендерну рівність, але треба встановити певний контроль за його дотриманням і тоді, на мою думку, гендерна нерівність буде поступово зникати.

Процес гендерної соціалізації триває у людини практично все життя. З колиски ми починаємо засвоювати культурні зразки в сфері відносин статей, стереотипи статево-рольової поведінки, властивої нашій нації, нашій релігії, нашій епосі. На їх основі у людини формується уявлення про своє призначення як особистості.

Прививати принципи гендерного паритету потрібно дуже обережно і поступово. Будь-яка нова інформація, особливо така, що здебільшого суперечить попередньому досвіду людини, засвоюється нею на превелику силу. Тому мріяти про революційні перетворення в масовій свідомості не доводиться.

Утвердження гендерної демократії в усіх сферах громадського життя можливо тільки через відкритий діалог між чоловіками і жінками, орієнтований на співробітництво, а не на протистояння.

Отже, гендерна соціалізація та розвиток гендерної ідентичності особистості - це складні і різноманітні процеси, які підкоряються багатьом закономірностям, і на їх шляху виникають багато суперечностей, проблем, дисгармоній. Знання цих закономірностей має допомогти уникненню цих проблем і суперечностей розвитку. Це шлях не лише до гармонійності розвитку гендерної сфери людини, а й до гармонійності особистості в цілому, до гармонійності її стосунків з особами протилежної статі і з соціальним світом взагалі.

В наш час доцільніше використовувати новітні методи роботи з молоддю, адже для сучасних дітей набагато цікавіше й пізнавальніше брати участь в незвичайних інтерактивних видах діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. - 320 с.

2. Гендерна експертиза українського законодавства. Сутність, необхідність та методологічні основи. (Відп. ред. Т.М. Мельник.) - Київ, 2001.

3. Горностай П.П. Гендерна соціалізація та становлення гендерної ідентичності / Основи теорії гендеру. Навчальний посібник. - К.: К.І.С., 2004. - С. 132-156.

4. Горностай П.П. Гендерний розвиток та гендерна ідентичність особистості, особливості чоловічої та жіночої соціалізації / Гендерні студії: освітні перспективи (навч.-метод. матеріали). - К. ПЦ «Фоліант», 2003. - С. 5 - 21.

5. Горностай П.П. Социализация личности и психологические роли // Теоретические и прикладные вопросы психологии (материалы юбилейной конф-ии «Ананьевские чтения-97». - Вып. 3. - Ч.1). - СПб, 1997. - С. 325-330.

6. Гусева Ю.Е. Повышение гендерной чувствительности с помощью интерактивных методов обучения / Гендерное образование системе высшей и средней школы: состояние и перспективы: Материалы международной научно-практической конференции, Иваново, 24-25 июня 2003г. - 313 с.

7. Декларація про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок. - Київ, 1999.

8. Зеленский В.В. Аналитическая психология. Словарь (с английскими и немецкими эквивалентами). - СПб.: Б.С.К., 1996. - 324 с.

9. Ковальчук Л.О. Формування гендерної рівності у вихованні сучасної молоді / Любов Ковальчук // Формування гендерної культури майбутніх вчителів: збірник матеріалів Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції 25-26 березня 2005 року / Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка; За редакцією О.М. Кікінежді. - Тернопіль: ТНПУ, 2005. - С. 51-53.

10. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.// Права людини. Міжнародні договори України. - Київ, 1992.

11. Конвенція щодо дискримінації в галузі праці і занять.// Права людини. Міжнародні договори України. - Київ, 1992.

12. Конвенція щодо політики зайнятості.// Права людини. Міжнародні договори України. - Київ, 1992.

13. Мниховский А. Женственность. - 3-е изд. - К., 1985. - 74 с.

14. Орлов Г.В. Історія сучасного світу: Навчальний посібник - К.: Знання, 2006. - 551 с.

15. Психология личности: Словарь справочник. / Под ред. П.П. Горностая и Т.М. Титаренко. - К.: Рута, 2001. - 320 с.

16. Роулстон К. Женские исследования: перспективы и проблемы. / Гендерная педагогика и гендерное образование в странах постсоветского пространства: Сборник материалов Международной летней школы `2001 - Иваново, 2002. - 294 с.

17. Рудомьоткіна О.А. сучасні методи організації виховної та соціально-психологічної роботи з молоддю за гендерною проблематикою: Методичні рекомендації для викладачів. - Херсон, 2004. - С. 19-34.

18. Струмінська А.І. Школа гендерної рівності як інноваційний підхід у формуванні гендерної культури студентської молоді / Збірник наукових статей студентів-переможців Другого всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з гендерної проблематики (7 квітня - 30 листопада 2003) - К.: ПЦ «Фоліант», 2004. - 88 с.

19. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. - К.: Либідь, 2003. - 376 с.

20. Тосік О.І., Федорінов Д.О. Шляхи впровадження гендерних знань в навчально-виховний процес професійно-технічних закладів: Методичні рекомендації. - Херсон, 2004. - 40 с.

21. Україна. Закони. Основні чинні кодекси і закони України. - Київ, 2003.

22. Україна. Закони. Конституція України: Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-ІV від 08.12.2004 р. - Київ, 2007.

23. Шебанова С.Г., Шебанова В.І. Я жінка - і це звучить гордо: Програма групового статево рольового (гендерного) тренінгу для дівчаток підліткового та юнацького віку. - Херсон, 2004. - С. 66-93.

24. Шумакова Л.П., Рудомьоткіна О.А., Федорінов Д.С. Інтерактивні методи впровадження гендерних ідей в навчально-виховний процес: Методичні рекомендації. - Херсон, 2004. - 93 с.

25. Эриксон Э. Идентичность: Юность и кризис: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1996. - 344 с.