Інститут акушерства і постать повитухи в традиційній культурі українців: історія, ритуал, міфологія

Список опублікованих праць за темою дисертації:

Монографія:

1. Боряк О. О. Баба-повитуха в етнокультурній традиції українців: між профанним і сакральним / О. О. Боряк. - К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2009. - 400 с.

Рецензія:

Бондаренко Г. Б. Біля колиски народної культури // Народна творчість та етнографія. - 2010. - № 4. - С. 121-123.

Розділи в колективних монографіях:

2. Боряк О. О. Творення дитини як семіотичного феномена: мовлення баби-повитухи / О. О. Боряк // Дитинство. Дитяча субкультура - К.: Видавництво “Дуліби”, 2008. - С. 13-30.

3. Боряк О. Родильні та поховальні обряди / О. Боряк // Етнокультура Рівненського Полісся / Упор. В. П. Ковальчук. - Рівне: ПП ДМ, 2009. -

С. 219-238.

Статті у наукових фахових виданнях:

4. Боряк О. О. Сільська баба-сповитуха в статусі родопомічниці (нові матеріали з історії народного акушерства) / О. О. Боряк // Вісник Львівського університету. - Львів, 2000. - Вип. 35-36. - С. 441-455. (Серія історична).

5. Боряк О. О. Звичай “нести бабі пироги” як релікт обряду жертвопринесення / О. О. Боряк // Буковинський історико-етнографічний вісник. - Чернівці, 2001. - Вип. 3. - С. 8-10.

6. Боряк О. О. З рукописних фондів ІМФЕ: матеріали “до жіночих студій” у польових записах Людмили Шевченко / О. О. Боряк // Архіви України. - 2001. - № 1-2. - С. 42-56.

7. Боряк О. О. Стан народного акушерства в ХІХ ст. / О. О. Боряк // Український історичний журнал. - 2001. - № 2. - С. 49-61.

8. Боряк О. О. Досвід народного акушерства як альтернатива офіційній медицині / О. О. Боряк // Всі ми діти твої, Україно! Науково-методичний збірник. - К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2001. - Вип. 6. - С. 40-44.

9. Боряк О. О. Баба-бранка: міфологія і практика / О. О. Боряк // Матеріали до української етнології. - К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2002. - Вип. 2(5). - С. 54-57.

10. Боряк О. О. Баба-повитуха: аналіз семантичної структури лексеми / О. О. Боряк // Проблеми українського термінологічного словникарства у мистецтвознавстві й етнології. - К.: Музей Івана Гончара, ІМФЕ

ім. М. Т. Рильського, 2002. - Вип. VІ. - С. 232-240.

11. Boriak О. The Midwife in Ukrainian Traditional Culture: Ritual. Folklore. Mythology / О. Boriak // Folklorica. The Journal of the Slavic and East European Folklore Association (SEEFA Journal). - Printed in the USA, Fall 2002. - P. 29-49 (англ. мовою).

12. Боряк О. О. Матка і плацента: жіноче тіло як відкрита ємність /

О. О. Боряк // Тіло в текстах культур / Голов. ред. Г. А. Скрипник. - К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2003. - С. 19-31.

13. Boriak О. Traditional Midwifery in Rural Ukraine / O. Boriak // The Birthkit. A Publication of Midwifery Today, Inc., 2003. - № 38. - P. 8-9 (англ. мовою).

14. Боряк О. О. Баба-повитуха в контексті “полювання на відьом”: українсько-західноєвропейські паралелі / О. О. Боряк // Соціум. Альманах соціальної історії. - 2003. - Вип. 3. - С. 249-262.

15. Боряк О. О. Емпіричні дослідження як “ризик шкоди”: теорія і практика впровадження принципів етики польової роботи / О. О. Боряк // Народна творчість та етнографія. - 2003. - № 5-6. - С. 76-82.

16. Боряк О. О. “Народна культура та суспільна сфера”: Нотатки з щорічного зібрання Американського фольклорного товариства / О. О. Боряк // Народна творчість та етнографія. - 2004. - № 1-2. - С. 113-120.

17. Боряк О. О. Повсякденне життя сільського населення України у період окупації під час Другої світової війни / О. О. Боряк // Архіви України. - 2005. - № 2-3. - С. 250-269.

18. Боряк О. О. “Екологія народження”: трансформація народного акушерства останнього століття / О. О. Боряк // Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів / Голов. ред. Г. А. Скрипник. - К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2005. - С. 35-44.

19. Боряк О. О. Індіанці поселення Акома в Нью-Мексико (етнографічний нарис) / О. О. Боряк // Народна творчість та етнографія. - 2005. - № 2. - С. 78-85; № 4. - С. 75-81.

20. Боряк Е. А. Этические проблемы полевых исследований /

Е. А. Боряк // Антропологический форум. - СПб., 2006. - № 5. - С. 27-32.

21. Боряк О. О. Постать баби-повитухи крізь символіку обряду очищення: післяпологові зливки / О. О. Боряк // Етнічна історія народів Європи. - К.: УНІСЕРВ, 2007. - Вип. 22. - С. 5-11.

22. Боряк О. О. “Баба, що пупа в'язала” у Волині: сторінка з повсякденного життя української еміграції в Канаді / О. О. Боряк // Пам'ятки: археографічний щорічник. - 2007. - № 7. - С. 110-121.

23. Боряк О. О. Роль баби-повитухи у віщуванні долі дитини (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О. О. Боряк // Етнічна історія народів Європи. - К.: УНІСЕРВ, 2007. - Вип. 23. - С. 9-17.

24. Боряк О. О. Родинна обрядовість поліщуків (за матеріалами експедиційного дослідження) / О. О. Боряк // Народна творчість та етнографія. - 2007. - № 5. - С. 59-63.

25. Боряк Е. А. “Этнография этнографии”: первый опыт саморефлексии / Е. А. Боряк / Антропологический форум. - СПб., 2009. -

№ 11. - С. 453-459.

26. Боряк О. О. Традиційна культура та новації за радянської доби: особливості співіснування повитухи та акушерки у 20-70-х рр. ХХ ст. /

О. О. Боряк // Етнічна історія народів Європи. - К.: УНІСЕРВ, 2009. -

Вип. 29. - С. 11-21.

27. Архівна спадщина етнографа Василя Кравченка з родильної обрядовості українців / О. О. Боряк // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвідомчий збірник наукових праць. - К., 2009. -

Вип. 10. - С. 234-240.

28. Боряк О. Звичай “нести бабі вечерю”: від Павла Чубинського до сьогодення / О. Боряк // Матеріали до української етнології. - К.: ІМФЕ

ім. М. Т. Рильського, 2009. - Вип. 8(11). - С. 8-13.

29. Боряк О. О. Трансформаційні зміни в функціях баби-повитухи як ключового персонажа родильної обрядовості / О. О. Боряк // Гілея (Науковий вісник). - К.: Національний педагогічний університет

ім. М. П. Драгоманова, 2010. - Вип. 30. - С. 206-212.

30. Боряк О. Наукова й польова робота Людмили Шевченко / О. Боряк // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць. - К.: Інститут історії України, 2010. - Вип. 16. - С. 8-17.

31. Боряк О. Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних Інтернет-ресурсах / О. Боряк // Народна творчість та етнографія. - 2010. -

№ 3. - С. 71-77.

Матеріали конференцій:

1. Боряк О. О. Жінка: місце та роль в обрядовій системі традиційного українського суспільства / О. О. Боряк // ІІІ Міжнародний конгрес україністів: Політологія. Етнологія. - Х., 1996. - С. 28-32.

2. Боряк O. O. Рушник у символіці поховальної обрядовості українців / О. О. Боряк // Поетика та семантика українського рушника: образ, символ, знак. Тези конференції. - К., 1997. - С. 6.

3. Боряк O. O. Баба-сповитуха у народній термінології / О. О. Боряк // Матеріали Гончарівських читань. - К., 2000. - С. 11.

4. Боряк О. О. Значення усної антропологічної історії для новітніх етнографічних досліджень / О. О. Боряк // ІV Міжнародний конгрес україністів. Етнологія. Фольклористика: Документи та повідомлення. - К., 2001. - Кн. І. - С. 38-46.

5. Боряк Е. А. Баба-повитуха в традиционном украинском обществе: легко ли быть знающей? / Е. А. Боряк // Мифология и религия в системе культуры этноса. Материалы Вторых Санкт-Петербургских чтений. - СПб., 2003. - С. 70-72.

6. Боряк О. О. Сільська баба-сповитуха в історії професійної та народної медичної практики (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / О. О. Боряк // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Історія: Збірник наукових статей. Чернівці: Рута, 2004. - С. 451-453.

7. Боряк O. O. Обряд “нести бабі пироги” на Поліссі: варіативні особливості та символіка значень / О. О. Боряк // Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти. - Глухів, 2005. - С. 166-170.

Анотація

Боряк О. О. Інститут акушерства і постать повитухи в традиційній культурі українців: історія, ритуал, міфологія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.05 - етнологія. - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. - Київ, 2010.

Дисертація є першим комплексним дослідженням інституту акушерства і постаті повитухи в історії та традиційній культурі українців. Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Проведено аналіз історичних умов інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, концепцій та напрямків протидій народному акушерству в особі повитухи. Уперше цю постать системно розглянуто в контексті його головних функцій: родопомічної, очисної, захисної, оберігальної, передбачення долі дитини, її залучення до соціуму. Визначено, що повитуха виступала як суб'єктом, так і об'єктом дій обрядово-магічного характеру, виявляла свою подібність до міфологічних персонажів язичницьких богинь. На профанному рівні простежується її причетність до громадських справ. Узагальнено відомості, які вказують на амбівалентність образу повитухи, її приналежність до категорії “ритуальних спеціалістів”. Подібно до них, повитуха виступала в статусі посередниці між земним/потойбічним, уявлялася причетною до “іншого” світу та його “мешканців” - душ померлих предків, а також демонологічних сил. Водночас, її фольклорному образу притаманні риси сакральності.

Ключові слова: повитуха, історія акушерства, народне акушерство, родильна обрядовість, “ритуальний спеціаліст”.

Аннотация

Боряк О. О. Институт акушерства и персонаж повитухи в традиционной культуре украинцев: история, ритуал, мифология. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.05. - этнология. - Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии НАН Украины. - Киев, 2010.

Диссертация является первым комплексным исследованием института акушерства и особы повитухи в истории и народной культуре украинцев. Проанализированы состояние и характер источников, степень изученности проблемы в отечественной и зарубежной историографии. Проведен анализ исторических условий институционного становления и оформления научного акушерства в странах Западной и Восточной Европы, концепций и направлений противодействия народному акушерству в лице повитухи. Этот персонаж впервые системно рассмотрен в контексте его главных функций: оказания помощи при родах, очистительных, охранно-защитных, предсказания судьбы ребенка, приобщения новорожденного к человеческому социуму. Определено, что повитуха выступала как субъектом, так и объектом действий обрядно-магического характера, демонстрировала сходство с мифологическими персонажами языческих богинь. На утилитарном уровне прослеживается ее участие в различного рода общественных делах. Обобщены сведения, указывающие на амбивалентность образа повитухи, ее принадлежность к категории “ритуальных специалистов”. Подобно им, повитуха выступала в статусе посредницы между земным/потусторонним, приближенной к “иному” миру и его обитателям - душам умерших предков, а также демонологическим силам. В то же время, в ее фольклорном образе выделяются черты сакральности.

Ключевые слова: повитуха, история акушерства, народное акушерство, родильная обрядность, “ритуальный специалист”.

Annotation

O. O. Boriak. The midwifery and the midwife in Ukrainian traditional culture: history, ritual, mithology. - Manuscript.

Thesis for the degree of Doctor of Historical Sciences by the speciality 07.00.05 - Ethnology. - M. Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kiev, 2010.

The thesis is the first comprehensive analysys of the midwife (Ukr. baba-povytukha) - traditional figure of an illiterate woman acting as a professional obstetrician. Integral presentation of the “women in the cultural history” is impossible without systematic research of the status, functions and social role of a woman in Ukrainian family, as well as analysis of the “woman” ritual, folklore, every day social and normative culture etc. Giving birth and bringing up children formed the center of a woman's life. Most of the gender studies so far conducted in Ukraine look at the woman in terms of her social and legal status, norms of family relationships, and her participation in political and social life.

This thesis is based on the unique ethnological and folklore materials, gathered in the course of fieldwork, conducted in more than a one hundred forty villages in eleven main ethnographic regions of Ukraine. To date, the experts of folk midwifery and particularly the women who bore their children with the aid of a midwife (mostly women of 85), are becoming scarcer. Apart from that, it presents empirical evidence, which was found in the archives and manuscripts of the late XIX century and beginning of the XX century, as well as relevant data on the midwife status in Slavic and non-Slavic traditions, collected from other sources. The author was struck by the very interdisciplinary nature of the topic, as it touches upon the fields of social history, ethnology, folklore, literature, linguistics, and medicine. This material, along with other previously unknown archival materials is now put in.

The key figure of the traditional “scene” of childbirth - the midwife - is of special interest among the various forms of the “women component” in every day life. By virtue of her activities, the midwife is a receiver and transmitter of traditional ethnic and cultural information within the community. Almost until the last decade of the XX century, the village midwife enjoyed the status of a particularly respected and sometimes even venerated individual within the community. It should be underscored that according to the world folk tradition, her role is similar to that of a shepherd, smith, hunter and executioner. Midwife is an active person and doer, a conductor (and simultaneously preserver) of certain professional knowledge. She was called on to attend to specific needs - medical, social, and psychological - of both the mother and newborn child. As the midwife performed functional actions -folk-medicine and preventive medicine - she was socially recognized as the birth helper.

Childbearing has always been a deeply personal matter accompanied by many superstitions, admonitions and ritual ceremonies. Childbirth was not merely viewed as a medical fact but rather as an extraordinary act of commencement of a new life, which was looked at as a mystical event. Birth, therefore, was accompanied by prayers, wish-formulas, conjuration, rituals and symbols, as well as customs ceremonies. It was the concept of magic that proved a critical psychological component in providing for efficient assistance in childbirth. The midwife was the only fully qualified individual equipped with this knowledge. Hence, she traditionally occupied the most important role within the structure of regular every day life in a Ukrainian village. Understanding the peculiarity of the every day, social and normative culture which influenced her personality, is also critical to defining her special status. Both the community and families studied have recognized the midwife as the key figure of Ukrainian village life.

The research of the relevant folklore stories and tales with the midwife as its key figure, make it possible to assume that her position (it is indeed an interesting phenomenon that she was active in Ukrainian villages as recently as forty years ago) at a certain stage of the nation's development was a component of the system of sacral notions. Therefore there are certain grounds to consider the midwife as a relic of pre-Slavic, pre-Christian, pagan era, and as a pagan image with some features of a pagan goddess.

Historical comparison of midwife data in the context of other mythological systems, primarily Indo-European, is called for to facilitate recreation of a fragment of “original” mythological system that was lost and currently exists only in the form of hypothetical knowledge. Thus, based on the unique, out-of-the-way empirical material, the thesis provides new potentials to consider the midwife's image in the broad medical, social, ritual (religious, magical and mythological) contexts.

Размещено на Allbest.ru