Еритроцити, їх види. Значення, властивості та функції

Поняття еритроцитів як червоних кров'яних тілець, високо специфічних клітин крові тварин і людини, що містять гемоглобін. Сутність гемолізу, його основні причини. Особливості застосування розчину хлориду натрію. Методи підрахунку кількості еритроцитів.

Рубрика Медицина
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2015
Размер файла 16,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Інститут Біотехнології та здоров'я тварин

Реферат

На тему: «Еритроцити, їх види. Значення, властивості та функції. Методи підрахунку кількості еритроцитів»

Викладач: Галузіна Л. І.

Виконала студентка групи БТ-2а-13

Чурсіна А.В.

Дніпропетровськ, 2014 рік.

1. Еритроцити, їх види. Значення, властивості та функції

Еритроцити - червоні кров'яні тільця; високо специфічні клітки крові тварин і людини, що містять гемоглобін. Переносять кисень від легенів до тканин і вуглекислий газ від тканин до органів дихання. Суха речовина еритроциту людини містить близько 95% гемоглобіну і 5% інших речовин -- білків і ліпідів.

У людини і у тварин еритроцити позбавлені ядра і мають форму двоввігнутих дисків. Специфічна форма еритроцитів обумовлює вище відношення поверхні до об'єму, що збільшує можливості газообміну. У акул, жаб і птиць еритроцити овальної або округлої форми, містять ядра. Середній діаметр еритроцитів людини 7--8 мкм, що приблизно рівний діаметру кровоносних капілярів. Еритроцит здатний «складатися» при проходженні по капілярах, просвіт яких менший діаметру еритроцита.

Утворення, руйнування і патологія еритроцитів.

Процес утворення еритроцитів (еритропоез) відбувається в червоному кістковому мозку. Незрілі еритроцити (ретікулоцити), що поступають в кровотік з кісткового мозку, містять клітинні органели -- рибосоми, мітохондрії і апарат Гольджі. Ретікулоцити складають близько 1% всіх циркулюючих еритроцитів. Їх остаточне диференціювання відбувається протягом 24--48 годин після виходу в кровотік. Швидкість розпаду еритроцитів і заміщення їх новими залежить від багатьох умов, зокрема, від вмісту кисню в атмосфері. Низький вміст кисню в крові стимулює кістковий мозок до утворення більшого числа еритроцитів, чим руйнується в печінці. При високому вмісті кисню спостерігається протилежна картина. Кількість еритроцитів у жінок -- 3,9--4,9, у чоловіків -- 4--5,5 млн. в 1 мкл. Вищий вміст еритроцитів у чоловіків пов'язаний з впливом чоловічих статевих гормонів -- андрогенів, стимулюючих утворення еритроцитів. Кількість еритроцитів варіює залежно від віку і стану здоров'я. Підвищення числа еритроцитів найчастіше пов'язане з кисневим голодуванням тканин або з легеневими захворюваннями, вродженими вадами серця, може виникати при курінні, порушенні еритропоезу із-за пухлини або кістки. Пониження кількості еритроцитів є безпосереднім вказівкою на анемію (недокрів'я). У запущених випадках при ряду анемій наголошується неоднорідність еритроцитів по величині і формі, зокрема, при залізодефіцитній анемії у вагітних. Інколи в гем включається атом тривалентного заліза замість двовалентного, і утворюється метгемоглобін, який так міцно зв'язує кисень, що не здатний віддавати його тканинам, внаслідок чого виникає кисневе голодування. Утворення метгемоглобіну в еритроцитах може бути спадковим або придбаним -- в результаті дії на еритроцити сильних окислювачів, таких як нітрати, деякі лікарські препарати -- сульфаніламіди, місцеві анестетіки (лідокаїн). Тривалість життя еритроцитів у дорослих людей складає близько 3 місяців, після чого вони руйнуються в печінці або селезінці. Кожну секунду в організмі людини руйнується від 2 до 10 млн. еритроцитів. Старіння еритроцитів супроводиться зміною їх форми. У периферичній крові здорових людей кількість еритроцитів правильної форми (дискоцитів) складає 85% від загального їх числа.

Руйнування еритроцитів -- гемоліз -- може відбуватися як унаслідок внутрішніх дефектів кліток (наприклад, при спадковому сфероцитозі), так і під впливом несприятливих чинників мікрооточення (наприклад, токсинів неорганічної або органічної природи). При гемолізі вміст еритроцита виходить в плазму крові. Обширний гемоліз призводить до зниження загальної кількості циркулюючих в крові еритроцитів (гемолітична анемія).

При старінні еритроцита його білкові компоненти розщеплюються на складові їх амінокислоти, а залізо, що входило до складу гема, стримується печиву і може надалі використовуватися повторно при утворенні нових еритроцитів. Остання частина гема розщеплюється з утворенням жовчних пігментів білірубіну і білівердину. Обидва пігменти врешті-решт виводяться з жовчю в кишечник. У клініці за швидкістю осідання еритроцитів (ШОЕ) судять про стан організму людини. У нормі ШОЕ у чоловіків 1--10 мм/година, у жінок 2--15 мм/година. Підвищення ШОЕ -- високочутливий, але неспецифічний тест на активно протікаючий запальний процес. При зниженій кількості еритроцитів в крові ШОЕ зростає. Зниження ШОЕ спостерігається при різних ерітроцитозах.

2. Методи підрахунку кількості еритроцитів

еритроцит кров гемоліз

Визначення кількості еритроцитів 1. Метод підрахунку в рахунковій камері. Принцип методу: у строго певному об'ємі камери підраховують під мікроскопом клітинні елементи, а потім виробляють перерахунок отриманого результату на 1 мкл крові. Кров заздалегідь розводять з метою зменшення числа кліток, що підлягають рахунку. В даний час користуються методом Н.М.Николаєва, який називається пробірним. Раніше широко вживаний забір крові в змішувачі-меланжери, зараз використовується украй рідко.

Суть пробірного методу: у заздалегідь висушену чисту конічну пробірку точно відміряють піпеткою 4 мл розводящої рідини (фізіологічний розчин) і обережно видувають в неї 0,02 мл капілярної крові (кров забирають піпеткою від гемометра Салі). Отримане розведення, яке складає 1:202, можна практично прийняти рівним 1:200. Суспензію ретельно перемішують і потім заповнюють камеру. У нас в країні зазвичай користуються камерою з двома сітками Горяєва. Сітка Горяєва складається з 225 великих квадратів (15*15).

Великі квадрати, розкреслені вертикально і горизонтально на 16 малих квадратів, чергуються з квадратами, розділеними лише вертикальними або горизонтальними лініями, і з квадратами чистими, без ліній. Перед заповненням до камери притирають покривне скло так, щоб з'явилися веселкові, ньютоновиє кільця. Краплю розведеної крові вносять піпеткою під покривне скло і залишають на 1-2 хвилини для осідання еритроцитів.

Потім приступають до підрахунку при малому збільшенні мікроскопа в затемненому полі зору (прикритій діафрагмі і декілька опущеному конденсорі). Еритроцити вважають в 5 великих квадратах (5*16=80 малим квадратам), розташованих по діагоналі. Для цього відшукують лівий верхній великий квадрат (розграфлений), підраховують кількість еритроцитів, що знаходяться в нім, потім по діагоналі вниз і управо знаходять наступний розграфлений квадрат і так далі. Щоб не злічити двічі одні і ті ж клітки користуються наступним правилом: рахунку підлягають всі клітки усередині малого квадрата і клітки, лежачі на пограничних лініях, якщо вони більшою своєю половиною заходять всередину даного квадрата. Крім того, в суму підрахованих еритроцитів входять клітки, які перетинаються пограничними лініями навпіл, і знаходяться на верхній і лівій лініях.

Еритроцити, розташовані більшою своєю частиною поза даним квадратом, не вважають. Кількість еритроцитів в 1 мкл крові розраховують по формулі: Х= А х 4000 х В : З, де X - кількість еритроцитів в I мкл крові; А - число злічених еритроцитів; У - кількість малих квадратів, в яких вважалися еритроцити; З - міра розведення крові; 1/4000 - об'єм малого квадрата. Умножаючи його на 4000, приводиться до об'єму 1 мм3(1 мкл) крові.

При підрахунку в 5 великих (80 малих) квадратах і при розведенні крові в 200 разів кількість еритроцитів в 1 мкл крові по даній формулі виявляється рівною числу злічених еритроцитів, помноженому на 10000. Тому при дотриманні вказаних умов розведення і підрахунку можна практично не користуватися кожного разу приведеною формулою, а просто до підрахованої кількості еритроцитів приписати чотири нулі. Помилка може досягати в середньому 2,5%. 2. Фотометричний метод. Принцип методу заснований на фотометричному вимірі міри погашення світла певних довжин хвиль суспензією еритроцитів.

Відсоток затриманого світла прямо пропорційний числу (концентрації) еритроцитів. Як розводяща рідина можна користуватися 3,5% розчином хлориду натрію. Цей розчин підвищує оптичну щільність еритроцитів і створює сприятливі умови для тривалого їх зберігання (до 2 діб). Готують розведення крові 1:500, 1:700 (0,02-0,01 мл крові і відповідно 10,0 -7,0 мл 3,5% розчину хлориду натрію). Суспензію ретельно перемішують. Вимірюють екстінцию при червоному фільтрі і товщині шаруючи 0,5 см проти розводящої рідини. Знімають показання приладу і визначають кількість еритроцитів по таблиці, складеній з даних калібрувальної кривої. Помилка розрахунку може складати 30-40%. Причина такої помилки: різні розміри еритроцитів, міра концентрації гемоглобіну, кількість еритроцитів.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Внутрішнє середовище організму. Об’єм крові в організмі дорослої людини. Основні функції еритроцитів та тромбоцитів. Газообмін між легенями, тканинами та кров'ю. Тривалість життя лейкоцитів, їх види та функції. Групи крові та основні правила переливання.

    презентация [3,4 M], добавлен 02.12.2014

  • Анемії внаслідок крововтрати, порушення утворення еритроцитів та гемоглобіну та посиленого кроворуйнування. Варіанти морфологічних змін еритроцитів. Загальні діагностичні критерії синдрому гемолізу. Система крові, переливання крові та її компонентів.

    методичка [88,6 K], добавлен 16.01.2011

  • Призначення та функції гемоглобіну - складного залізовмісного білка еритроцитів крові людини. Його структура, нормальний вміст в крові. Аномалії організму, що пов’язані із гемоглобіном. Токсичність білка і системи для його зв'язування і знешкодження.

    презентация [1,5 M], добавлен 12.12.2013

  • Забарвлення еритроцитів та перенесення кисню гемоглобіном. Тривалість життя тромбоцитів. Групи крові в українців. Резус-конфлікт і групова несумісність. Характеристика ізогемаглютинуючих сироваток. Оцінка результатів реакції за наявністю аглютинації.

    курсовая работа [267,5 K], добавлен 16.05.2014

  • Структурні властивості мембран тромбоцитів і еритроцитів. Концентраційна залежність впливу граміцидину S на зміни форми тромбоцитів. Фракціонування загальних ліпідів. Механізм руйнування тромбоцитарних агрегатів та його температурна залежність.

    автореферат [222,6 K], добавлен 10.04.2009

  • Поняття еритропоезу, особливості продукції гемоглобіну. Регуляція ембріонального і фетального еритропоеза, зміни морфології еритроцитів Характеристика фізіології гемопоезу. Будова стовбурових клітин та їх роль. Ростові фактори та механізм їх дії.

    контрольная работа [228,0 K], добавлен 18.07.2011

  • Ізосерологічна несумісність крові матері та плоду. Розподіл антигенів еритроцитів по імунологічному ризику. Продукування антитіл при першій та наступних вагітностях. Профілактика резуссенсибілізації, а також зв'язок групи крові та стану здоров’я.

    курсовая работа [503,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Кореляційний аналіз показників лейкограми крові жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Лабораторні показники вмісту еритроцитів та гемоглобіну, кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.10.2015

  • Використання методу пульсоксиметрії як вимірювання поглинання світла певної довжини хвилі гемоглобіном крові для визначення трьох основних діагностичних параметрів: ступеню насичення гемоглобіну крові киснем, частоти пульсу та його "об'ємної" амплітуди.

    реферат [81,2 K], добавлен 09.01.2012

  • Склад і властивості плазми крові. Хвороби крові як результат порушень регуляції кровотворення і кроворуйнування. Кількісні зміни крові, особливості і класифікація анемії. Пухлини системи крові або гемобластози. Злоякісні та доброякісні утворення крові.

    реферат [26,1 K], добавлен 21.11.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.