Антропометричні вимірювання учнів контрольної та експериментальної груп

Класифікація координаційних здібностей. Процес формування інтересу до занять фізичною культурою та спортом. Організація дослідження та характеристика методів дослідження. Інтегральна оцінка фізичного стану учнів. Фізіологічні тести. Гарвардський степ-тест

Рубрика Медицина
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.12.2014
Размер файла 53,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Уявлення про рухові дії виконують ще одну функцію, що успішно використається в спортивній практиці. Ця функція - тренувальна. Відомо, що, уявляючи собі рухи, можна виконувати вправи, удосконалюючи техніку будь-яких рухових дій. На практиці ця функція називається ідеомоторним тренуванням. Вона характеризується тим, що спортсмен пожвавлює систему механізмів довільних рухів, внаслідок чого виникають мікрореакції нервово-м'язової, вегетативної й іншої функціональної систем організму. Ці реакції ідентичні реальним, які виникають при практичному виконанні рухів. У результаті здійснення ідеомоторного тренування (багаторазового уявного повторення) відбувається закріплення структури механізмів тренувальної довільної дії.

Важливо відзначити, що ідеомоторне тренування має свої принципи, що дозволяють підвищувати ефективність функції:

ніж яскравіше й виразніше уявлення, тим яскравіше виражений ефект, що тренує;

ефект зростає, якщо уявлення супроводжується «уявним проказуванням» процесу виконання дії;

ефект стане особливо яскравим, якщо спортсмен опанував просторові ознаки рухів;

ефект, що тренує, може бути негативним, якщо уявлення помилкове.

2 РОЗДІЛ ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Організація дослідження

Для досягнення поставленої мети магістерської роботи заплановано провести дослідницьку роботу.

Дослідження проводилось на базі Слов'янського державного педагогічного університету.

В експерименті взяли участь 40 дівчат. З них було сформовано експериментальну групу в кількості 20 чоловік і контрольну групу - 20 чоловік. Студентки ЕГ займалися за спеціально розробленою методикою, яка спрямована на розвиток координаційних здібностей. Дівчата КГ займалися фізичними вправами в режимі навчального дня на заняттях з фізичної культури згідно до навчальної програми з фізичного виховання. Дослідження проводилось впродовж 2008-2009 навчального року невідривно від навчального процесу.

Проведення педагогічного експерименту умовно поділено на IV етапи.

На І етапі ми провели констатуючий експеримент, який передбачав декілька груп тестів. До першої групи тестів відноситься антропометричне вимірювання. До другої групи тестів відносяться фізіологічні тести. До третьої групи увійшли тести з використанням фізичних вправ.

Антропометричні тести, такі як вимірювання росту, маси тіла, обхватів грудної клітини під час вдиху та видиху, спірометрія легень, динамометрія кистей рук допомогли виявити рівень фізичного розвитку учнів, які приймали участь в експерименті та діагностику розвитку координаційних здібностей під впливом розробленої методики, а також внести корективи у її структуру.

Фізіологічні тести та вимірювання, такі як проба Штанге і Генча, вимірювання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску дозволяють нам визначити фізичний стан студенток під час виконання вправ, та рівень працездатності.

За спеціально розробленою системою рухових тестів, ми змогли об'єктивно визначити рівень розвитку координаційних здібностей. Система містила в собі тест на вимірювання здібностей до формування рухових навичок, тест на оцінку здатності до утримання статичної рівноваги, тест на оцінку здатності до підтримки динамічної рівноваги, тест на вимірювання здібностей до управління рухами за просторово-динамічними параметрами, інтегральна оцінка координаційних здібностей, а також Гарвардський степ - тест на вимірювання фізичної працездатності.

Для інтегральної оцінки фізичного стану учнів проводився тест з використанням фізіологічних показників і опитування учнів за системою КОНТРЕКС - 1.

На II етапі була розроблена спеціальна методика, яка повинна сприяти розвитку КЗ і підвищенню рівня фізичної працездатності.

III етап передбачав проведення формуючого експерименту у КГ та ЕГ , який містив у собі об'єктивне визначення рівня розвитку координаційних здібностей і фізичної працездатності після педагогічного впливу розробленої методики в ЕГ, а також після впливу тієї методики, яка використовувалась в КГ.

IV етап був присвячений математичній обробці отриманих в ході дослідження результатів й обґрунтуванню ефективності розробленої методики.

План проведення дослідження.

1. Інтегральна оцінка фізичного стану учнів експериментальної групи за допомогою системи КОНТРЕКС-1.

2. Вимірювання антропометричних даних:

- ріст;

- маса тіла;

- обхват грудної клітини під час вдиху та видиху;

- спірометрія легень;

- динамометрія кистей рук.

3. Фізіологічні тести:

- проба Штанге і Генча;

- вимірювання ЧСС;

- вимірювання АТ.

4. Діагностування рівня розвитку координаційних здібностей за допомогою тестів:

- тест на вимірювання здібностей до формування рухових навичок;

- тест на оцінку здатності до утримання статичної рівноваги;

- тест на оцінку здатності до підтримки динамічної рівноваги;

- тест на вимірювання здібностей до управління рухами за просторово-динамічними параметрами;

- інтегральна оцінка координаційних здібностей.

5. Визначення рівня фізичної працездатності на основі сумарних показників тестувань:

- Гарвардський степ-тест

6. Оцінка результатів проведених досліджень. Висновки.

2.2 Інтегральна оцінка фізичного стану учнів за допомогою системи КОНТРЕКС-1 (С.А. Душанін і співавт.1977)

1. Вік. За кожний рік життя нараховується 1 бал.

2. Маса тіла. При відповідності маси тіла значенням норми (рівняння 1) нараховується 30 балів. За кожний кілограм вище норми віднімається 1 бал.

Рівняння 1. Чоловіки: 50 + (зріст - 150) * 0,75 + (вік - 21)/ 4 Жінки: 50 + (зріст - 150) * 0,32 + (вік - 21) / 5

3. Артеріальний тиск. Нормальний тиск (рівняння 2-5) оцінюють 30 балами. За перевищення систолічного або діастолічного тиску на 5 мм. рт. ст. з загальної суми віднімається 1 бал.

Рівняння 2: Чоловіки: АТ сист. = 109 + 0,5 * вік + 0,1 *маса тіла

Рівняння 3: Чоловіки: АТ діаст. = 74 + 0,1 * вік + 0,15 * маса тіла

Рівняння 4: Жінки: АТ сист. = 102 + 0,7 * вік + 0,15 *маса тіла

Рівняння 5: Жінки: АТ діаст. = 78 + 0,17 * вік + 0,11 * маса тіла

4. Паління. Ті хто не палить отримують 30 балів. Курці за кожне сигарету в день віднімають з цієї суми 1 бал.

5. Алкоголь. Той, хто не вживає алкоголь отримує 30 балів (епізодичний прийом не враховують). За вживання алкоголю не менше ніж один раз на тиждень - віднімають 2 бали.

6. Пульс у спокої. За кожний удар нижче 90 нараховується 1 бал. За пульс вище 90 уд. / хв. бали не нараховуються.

7. Відновлюваність пульсу. Після 5 хвилин відпочинку реєструють пульс в положенні сидячі за 1 хв. далі виконують 20 глибоких присідань за 40 сек. Після 2 хв. відпочинку знов вимірюють пульс за 1 хв. При відповідності пульсу вихідному значенню нараховують 30 балів, при перевищенні на 20 ударів - 5 балів, більш 20 з загальної суми відраховують 10 балів.

8. Загальну витривалість оцінюють непрямим шляхом. За щоденне навантаження аеробного характеру впродовж 15 хв. пульсовому режимі (170-вік) зараховують 30 балів. Ті ж навантаження чотири рази на тиждень дають 25 балів, три рази - 20 балів, 2 рази -10 балів, 1 раз - 5.

Бали по кожному пункту складають і оцінюють за таблицею 1.

Таблиця 1 Оцінка фізичного стану за системою КОНТРЕКС - 1

Сума балів

Рівні фізичного стану

<90

Низький

91-120

Нижче середнього

121-170

Середній

171-200

Вище середнього

>200

Високий

2.3 Антропометричні вимірювання студенток контрольної та експериментальної груп

Антропометричні показники - це об'єктивні данні про фізичний розвиток, ступінь визначеності антропометричних показників:

- соматометричні - довжина та вага тіла; об'єм грудної клітини, обхвати стегна, талії і т. ін.;

- фізіометричні (функціональні) - ЖЄЛ, м'язова сила рук, станова сила.

Наприкінці обстеження людині пропонується зробити декілька кроків для виявлення можливих порушень у ході.

У процесі огляду, що проводиться, заповнюється тестова карта, за якою надається оцінка виявлених порушень постави:

а) нормальна оцінка - негативні відповіді на всі запитання;

б) деякі відхилення - позитивні відповіді на одне або декілька запитань від 3-го до 7-го номера включно;

в) значне порушення постави - позитивні відповіді на 1,2,8,9,10 запитання (одне або декілька).

- стоматоскопічні - стан ОРА (форма хребта, грудної клітини, ніг, стан постави, розвиток мускулатури), ступінь жировідкладення та статевого дозрівання.

Серед усього різноманіття антропометричних методів ми обрали наступні: вимірювання маси тіла, росту, вимірювання об'єму грудної клітини, спірометрія легень, динамометрія кистей рук.

2.3.1 Вимірювання зросту

Обладнання. Ростомір. Перед вимірюванням росту людина повинна зняти взуття.

Вимірювання. Тестована повинна стати на ростомір без взуття, випрямитися так, щоб п'яти, сідниці, лопатки і голова торкалися лінійки.

Результат. Результатом вимірювання є визначення росту студентки у сантиметрах.

2.3.2 Вимірювання маси тіла

Обладнання. Медичні ваги. Перед зважуванням ваги повинні показувати нульову позначку.

Вимірювання. Тестована повинна зважуватися без одягу. Якщо це неможливо, тоді від загальної маси тіла віднімають масу одягу.

Результат. Результатом вимірювання є визначення маси тіла студентки у кілограмах і грамах з точністю до 100 гр.

Загальні вказівки та зауваження. Не слід зважуватися після приймання їжі або виконання фізичних вправ.

2.3.3 Вимірювання обхватів грудної клітини

Прилади. Гнучка металева стрічка (або антропометрична рулетка, ширина якої для гнучкості не повинна перевищувати 7 мм.), дермографічний олівець.

Вимірювання. Стрічка проходить під нижніми кутами лопаток, у чоловіків і дітей на рівні сосків, у жінок - по верхньому краю грудної залози. Обхват грудей вимірюється під час глибокого вдиху, повного видиху і у стані спокою.

Результат. Результатом вимірювання є визначення обхватів у сантиметрах і міліметрах.

2.3.4 Спірометрія легень

Спірометрія - це метод визначення життєвої ємкості легень і об'ємів повітря, що її складають. Ці показники залежать від віку, зросту. Статі, фізичного розвитку людини та інших факторів. Для оцінки функції дихання у даної особи слід виміряні у неї легеневі об'єми порівнювати з належними величинами, розрахованими за формулами або за нормограмами. Для вимірювання ЖЕЛ і об'ємів, що її складають ми використали сухий спірометр.

Обладнання. Спірометр, набор мундштуків, носовий затискач, спирт, вата.

Вимірювання. Тестована повинна глибоко вдихнути повітря і видохнути до відмови у мундштук спірометру.

Результат. Результатом вимірювання є внутрішній об'єм легень визначений у мілілітрах. Отриманий результат порівнюють з нормограмою (мал.1).

Мал.30. Номограма для визначення значень ЖЄЛ.

2.3.5 Кистьова динамометрія

Тест призначений для вимірювання статичної сили згиначів

кисті.

Обладнання. Кистьовий динамометр.

Проведення тесту. Натерши руку магнезією, учасник бере в сильнішу руку динамометр. Вихідне положення тестованої: динамометр щільно прилягає до пальців і долоні, рука опущена і трохи відведена від тулуба, ноги нарізно. Енергійно, без ривків, рівномірно стиснути динамометр, докладаючи при цьому максимальне зусилля. Зусилля триває близько двох секунд.

Результат. Із двох спроб фіксується кращій результат з точність до 1 кг.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Під час тесту ані динамометр, ані кисть не повинні торкатися тіла чи будь - якого іншого предмета. Якщо це сталося, то спроба не зараховується і учню надається повторна спроба.

2. не слід робити різких змахів чи інших різких рухів рукою, це може штучно поліпшити результат.

2.4 Фізіологічні тести

2.4.1 Проби Штанге і Генча

Проби Штанге і Генча призначені для визначення тривалості затримки дихання під час вдиху і видиху відповідно.

Проба Штанге з максимальною затримкою дихання на вдиху.

Обладнання. Секундомір.

Проведення тесту. Після нормального вдиху і видиху, зробити глибокий вдих і на висоті його затримати дихання, затуливши собі носа.

Результат. Записати результати 3-4 спроб, обчислити середнє значення.

Проба Генча з максимальною затримкою дихання на видиху.

Обладнання. Секундомір.

Проведення тесту. Зробити видих, затримати дихання.

Результат. Записати результати 3-4 спроб, обчислити середнє значення.

2.4.2 Вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС)

Вимірювання частоти серцевих скорочень відбувається за допомогою методу пульсометри.

Обладнання. Секундомір.

Проведення тесту. Пульс вимірюється на зап'ястку у стані спокою і після виконання вправи.

Результат. Результатом являється кількість ударів за 1 хвилину.

2.4.3 Вимірювання артеріального тиску (АТ)

Вимірювання АТ проводиться за допомогою тонометру.

2.5 Діагностування рівня розвитку координаційних здібностей за

допомогою тестів

2.5.1 Вимірювання здібностей до формування рухових навичок

Рухові навички являються індивідуально придбаними рухами, сформованими на базі механізму тимчасових зв'язків. Це цілеспрямовані рухи, компоненти яких в результаті вправи стали в деякому роді автоматизованими.

Фізіологічним базисом, який визначає строки навчання рухам, являється пластичність нервової системи і адаптивність сенсорних систем. Рухова навичка, як будь-який умовний рефлекс, без постійного підкріплення гасне тим скоріше, чим він складніше за біомеханічною структурою. Ефективність реалізації навички визначається рівнем функціонального стану мозку і коркових відділів аналізаторів.

Для того, щоб виміряти здібності людини до засвоєння нових рухів необхідно використовувати нові, раніше невідомі рухові

завдання різної координаційної складності. При оцінюванні враховують кількість спроб, час засвоєння завдання і число помилок при його виконанні. Інтегральну оцінку дають з рівняння:

Э = 1 ? (N * n)

Де Э - ефективність навчання, од.; N - кількість спроб для засвоєння завдання, од.; п - кількість помилок при його контрольному виконанні, од.; показник «Э» прямо відображає здатність людини до навчання або перебудови рухових навичок.

Тест: В. п. - стійка ноги нарізно, руки в сторони. Вільні кругові рухи правою рукою за годинниковою стрілкою, лівою - в протилежному напрямку. Враховується час і кількість повторень до безпомилкового виконання завдання (додаток А, табл.4).

2.5.2 Тестування здібностей до підтримування рівноваги.

Рівновага полягає в здатності людини підтримувати стійке положення при нестандартних рухах і позах. Розрізняють статичну і динамічну рівновагу.

Тест на оцінювання здатності до підтримки статичної рівноваги(автор - Яроцький): В. п. - стійка ноги нарізно, очі закриті. Кругові рухи головою в одну сторону до порушення рівноваги. Реєструють кількість (N) і час (t,с) виконання проби. Вестибулярну стійкість (ВС) визначають з рівняння:

ВС = (N ? t) * 100

Більші значення показника (ВС) характерні для осіб з високим рівнем вестибулярної стійкості (додаток А, табл.5).

Тест на оцінювання здатності до підтримки динамічної рівноваги; ходьба по лінії з заплющеними очима обличчям або спиною вперед, приставляючи п'ятку однієї ноги до носка другої. Реєструють пройдену дистанцію (l,м) і час(t,с). Показник динамічної рівноваги (ПДР) визначають із співвідношення:

ПДР = 100*l / t

Більші значення ПДР відображають кращу здатність до підтримки рівноваги при ходьбі в ускладнених умовах (додаток А, табл.6).

2.5.3 Тест для вимірювання здатності до керування рухами за

просторово-динамічними параметрами

Тест: кидки в баскетбольну корзину баскетбольного, футбольного, гандбольного і волейбольного м'ячів зі штрафної лінії. Виконують по три кидки в послідовності, вказаній вище. Враховують загальну кількість попадань з 12 спроб (додаток А, табл.7).

2.5.4 Тест для інтегральної оцінки координаційних здібностей

Екстремальні умови життя і спортивної діяльності висувають підвищені вимоги до корково-підкоркових центрів по керуванню рухами в нестандартних умовах. Ефективність цього управління виражається в точності рухів за просторовими, часовими і силовими параметрами, що й обумовлює «економічність» роботи. Люди з високим рівнем координаційних здібностей витрачають на виконання стандартної роботи менше часу й енергії. Подібна «економічність» обумовлена включенням в роботу м'язових груп, які безпосередньо приймають участь в реалізації рухових актів [24]. Нижче приведений тест являється найбільш оптимальним для оцінки здатності індивіда до керування рухами за просторово-динамічними характеристиками.

Тест: біг зі старту «змійкою» на дистанцію 30 метрів між п'ятьма стійками. Результат тесту оцінюють за табл. 8 (додаток А)

Оцінка координаційних здібностей за результатами бігу зі старту «змійкою», (В.А. Романенко,1999)

Вік, років

Стать

Оцінка

задовільно

добре

відмінно

14-15 років

Чоловіки

5,9

5,6

5,6

14-15 років

Жінки

6,8

6,4

6,0

16-17 років

Чоловіки

5,7

5,2

4,7

16-17 років

Жінки

6,9

6,5

6,1

2.6 Гарвардський степ-тест

Загальна ідея Гарвардського степ-тесту полягає у вивченні відновлювальних процесів (динаміки ЧСС) після закінчення дозованої м'язової роботи. Плюсами тесту є його методична простота і доступність, спроба у якості вхідної дії використовувати відносно дозоване фізичне навантаження (встановити точну потужність навантаження важко), можливість кількісного вираження результатів дослідження.

При проведенні тесту необхідно наступне обладнання : сходи різної висоти, секундомір, метроном.

Методика проведення тесту.

Фізичне навантаження надається у виді піднімання на сходинку. Висота сходинки і час виконання м'язової роботи залежать від статі, віку і фізичного розвитку (додаток А, табл. №11). Під час тестування досліджуваному пропонується здійснювати підйоми на сходинку у заданому темпі - з частотою 30 разів у 1 хвилину. Темп рухів задається метрономом, частоту якого встановлюють на 120 уд. / хв. Підйом і спуск складаються з чотирьох рухів, кожному з яких буде відповідати один удар метронома :

1- досліджуваний ставить на сходинку одну ногу,

2- ставить на сходинку другу ногу,

3- ставить назад на підлогу ногу, з якої почав підйом,

4- ставить на підлогу другу ногу.

В положенні, стоячи на сходинці, ноги повинні бути прямими, тулуб повинен знаходитися у строго вертикальному положенні. Під час підйому та спуску руки виконують звичайні для ходьби рухи. Впродовж виконання тесту можна декілька разів змінити ногу, з якої починається підйом.

Перед проведенням Гарвардського степ-тесту випробуваних слід ознайомити з технікою виконання фізичного навантаження, надати йому можливість здійснити декілька спроб підйому на сходинку.

В тих випадках, коли випробуваний закінчує роботу раніше вказаного часу, фіксується той час, впродовж якого виконувалась робота. Якщо через втому випробуваний не може підтримувати заданий темп підйому на протязі 20 сек., тестування закінчується, а при розрахунку враховується фактичний час виконання навантаження.

Після закінчення фізичного навантаження випробуваний відпочиває сидячи. Починаючи з 2-ї хвилини у нього 3 рази за 30-секундними відрізками часу підраховується число пульсових ударів : з 60-ї до 90 з відновлювального періоду, зі 120-ї до 150-ї і з 180-ї до 210-ї сек. Значення цих трьох підрахунків складається і помножується на 2 (перевід в ЧСС в 1 хв.). Результати тестування виражаються в умовних одиницях у виді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ). Цю величину розраховують за формулою:

ІГСТ = t * 100 / (f1 +f2+f3 )*2,

де - t фактичний час виконання фізичного навантаження в секундах; f1, f2,f3 _ сума пульсу за перші 30 секунд з кожної хвилини (починаючи з 2-ї) відновлювального періоду. Величина 100 необхідна для вираження ІГСТ у цілих числах, а цифра 2 - для переводу суми пульсу за 30-секундні відрізки часу в число ударів серця за хвилину.

Оцінка результатів тестування.

Величина ІГСТ характеризує швидкість відновлювальних процесів після достатньо напруженої м'язової роботи. Чим скоріше відновлюється пульс, тим менше величина f1 +f2+f3 , як наслідок, тим вище індекс Гарвардського степ-тесту. У додатку А (табл. № 3) приведена шкала оцінки величин ІГСТ, пропонована на підставі результатів обстеження великої кількості нетренованих осіб (8000 студентів) [6, 10, 16].результати проведеного тесту знаходяться у додатку А, таблиця 10.

Таблиця З Оцінка результатів Гарвардського степ - теста.

ІГСТ

Оцінка

Менше 55

Погана

55-64

Нижче середньої

65-79

Середня

80-89

Добра

90 і більше

Відмінна

Таблиця 4 Висота сходинки і час піднімання при проведенні Гарвардського степ-тесту.

Вікова група випробуваних

Висота сходинки, см.

Час піднімання, хв.

Чоловіки (старші 18 років)

50

5

Жінки (старші 18 років)

43

5

Юнаки і підлітки (12-18 років) з поверхнею тіла більше 1,85 смІ

50

4

Юнаки і підлітки (12-18 років) з поверхнею тіла менше 1,85 смІ

45

4

Дівчата (12-18 років)

40

4

Хлопчики і дівчатка 8-11 років

35

3

Хлопчики і дівчатка до 8 років

35

2

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Організація та методика обстежень у фізичній реабілітації. Загальний спортивний анамнез, додаткові обстеження та спеціальні лабораторні дослідження. Дослідження фізичного розвитку та опорно-рухового апарату для внесення корективи у тренувальний процес.

    контрольная работа [26,2 K], добавлен 02.11.2009

  • Характеристика сучасних методів візуалізації в променевій діагностиці. Етапи проведення рентгенологічного методу дослідження. Рентгенівські апарати та оцінка їх можливостей, призначення та особливості застосування, використання цифрових технологій.

    реферат [19,3 K], добавлен 15.03.2010

  • Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013

  • Функціональний принцип класифікації методів медико-біологічних вимірювань. Огляд лабораторних та інструментальних методів дослідження. Об'єктивні методи обстеження організму людини. Лабораторна медицина як комплекс багатьох методик дослідження пацієнта.

    контрольная работа [13,5 K], добавлен 27.11.2010

  • Попередні дані про тварину: реєстрація, анамнез. Дослідження загального стану та окремих органів і систем: серцево-судинної, дихальної, травлення, сечової, нервової, кровоносної. Спеціальні дослідження, порядок, принципи та значення їх проведення.

    история болезни [37,2 K], добавлен 16.06.2012

  • Кінезотерапія як метод лікування й профілактики захворювань нирок. Клініко-фізіологічне обґрунтування механізму лікувальної дії засобів кінезотерапії. Періодизація занять лікувальною фізичною культурою. Методи фізичної реабілітації, масаж, фізіотерапія.

    дипломная работа [154,3 K], добавлен 24.09.2014

  • Пологи як фізіологічний процес. Типи пологів у сучасному акушерстві. Актуальні питання післяпологового періоду. Опис методик використаних при дослідженні тривожного та депресивного стану у породіль. Опис і аналіз результатів проведеного дослідження.

    курсовая работа [216,8 K], добавлен 09.06.2010

  • Етіологія та патогенез ревматоїдних артритів, клінічна характеристика, класифікація. Фізична реабілітація хворих, лікування фізичною культурою, масажем, фізіотерапією. Проведення математично-статистичного підрахунку результатів за критерієм t-Ст’юдента.

    дипломная работа [97,3 K], добавлен 18.05.2011

  • Використання чинних методів та засобів реабілітації при ДЦП. Характер реабілітаційних впливів на організм учнів з церебральним паралічем. Середньостатистичні показники рухової активності хлопців і дівчат. Методика рекреаційно-реабілітаційних впливів.

    автореферат [42,6 K], добавлен 26.01.2009

  • Рухливі ігри як один з засіб реабілітації учнів у загальноосвітній школі. Анатомія та фізіологія хребта. Класифікація та епідеміологія сколіозу. Застосування реабілітаційних занять з лікувальної фізичної культури для дітей із сколіотичною поставою.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.03.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.