М. Складовської-Кюрі: боротьба за життя і здоров’я людини

Марія Склодовська-Кюрі як перша жінка, яка одержала Нобелівську премію. Вивчення та застосування радію в науці та практичній медицині. Обслуговування рентгенівських переносних апаратів для просвічування пацієнтів. Останні роки життя жінки-науковця.

Рубрика Медицина
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 17.12.2014
Размер файла 28,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

На початку 20 ст. коли заміжні дами сиділи вдома і займались господарством та дітьми, Марія Склодовська-Кюрі отримала 2 нобелівські премії в галузі фізики і хімії, таким чином увійшовши в історію, як єдина жінка, яка двічі сягнула найвищої нагороди в науковому світі. Ця жінка викликала переворот в суспільній свідомості, так як після неї жінки сміливо почали займатися наукою, не боячись усмішок зі сторони вчених - чоловіків.

1. Марія Кюрі на груді носила свій незамінний талісман - ампулу с радієм. Працюючи з радіоактивними речовинами, Марія Кюрі не приймала ніяких засобів безпеки. При цьому дожила жінка до 66 років.

2. Марія Кюрі - двічі лауреат Нобелевскої премії: по фізиці в 1903 році і по хімії в 1911 році.

3. Марія Кюрі - засновниця інститутів Кюрі в Парижі и в Варшаві.

4. Один з елементів, який Марія Кюрі відкрила разом зі своїм чоловіком, називається полоній - на честь батьківщини Марії - Польщі.

5. Другий елемент, над відкриттям якого Марія Кюрі працювала разом з чоловіком 12 років, називається радій.

6. Марія Кюрі була членом 85 наукових товариств зі всього світу і володаркою 20 наукових почесних ступенів.

7. У Марії Кюрі було дві доньки, не дивлячись на те що вона все життя пропрацювала з радіоактивними речовинами.

8. Старша донька Марії Кюрі - Ірен Жоліо-Кюрі, як і мама, вийшла заміж за хіміка і, через 24 років після дня присудження Марії Кюрі Нобелевської премії, сама стала Нобелевським лауреатом по хімії. До речі, Ірен отримала премію, як і мама, разом зі своїм чоловіком і за роботу над радіоактивними елементами.

9. Марія Кюрі стала першою в історії університету Сорбони жінкою-викладачем.

10. В роки Першої світової війни Марія Кюрі, разом зі старшою донькою, яка тоді була ще підлітком, їздила по госпіталях с першим рентген-апаратом и вчила лікарів робити рентген для того, щоб більш успішно проводити операції у ранених.

Біографія

Марія Склодовська народилася 7 листопада 1867 року у Варшаві. Вона була молодшою з п'яти дітей у сім'ї Владислава і Броніслави Склодовських. Марія виховувалася в сім'ї, де наукова робота була у пошані. Її батько викладав фізику в гімназії, а мати, поки не захворіла на туберкульоз, була директором гімназії. Мати Марії померла, коли дівчинці було одинадцять років. Марія блискуче вчилася і в початковій, і в середній школі. Вже в юному віці вона працювала лаборантом у хімічній лабораторії свого двоюрідного брата. Російський хімік Дмитро Менделєєв був другом її батька. Марія росла під час російського правління у Польщі, і брала активну участь у русі молодих інтелектуалів та антиклерикальних польських націоналістів.

Через бідність сім'ї і заборону на вступ жінок до Варшавського університету Марія Склодовська не могла отримати освіту в Польщі. Зі своєю сестрою Бронею вони вирішили, що Марія протягом п'яти років працюватиме гувернанткою, щоб дати можливість сестрі закінчити медичний інститут, після чого Броня візьме на себе витрати на вищу освіту сестри. Броня здобула медичну освіту в Парижі і, ставши лікарем, запросила сестру до себе. У віці 24 років залишивши Польщу (1891), Марія Склодовська вступила до факультету природничих наук Паризького університету (Сорбонни). 1893року, закінчивши курс першою, Марія отримала ступінь ліценціата з фізики Сорбонни (еквівалентну ступеню магістра). Через рік вона стала ліценціатом з математики, закінчивши рік другою.

У 1894 році в будинку одного польського фізика-емігранта Марія Склодовська зустріла П'єра Кюрі. П'єр був керівником лабораторії у Муніципальній школі промислової фізики і хімії. На той час він здійснив важливі дослідження з фізики кристалів і залежності магнітних властивостей речовин від температури. Марія досліджувала намагніченість сталі, і її польський друг сподівався, що П'єр надасть Марії можливість попрацювати в своїй лабораторії. Познайомившись на ґрунті захоплення фізикою, Марія і П'єр через рік одружилися. Це відбулося незабаром після того, як П'єр захистив докторську дисертацію -- 25 липня 1895 року.

Перша їхня дочка Ірен народилася у вересні 1897 року. За три місяці Кюрі завершила своє дослідження з магнетизму і почала шукати тему для дисертації.

1896 року Анрі Беккерель виявив, що уранові сполуки випромінюють глибоко проникливе випромінювання. На відміну від рентгенівських променів, випромінювання Беккереля було не результатом збудження від зовнішнього джерела енергії, наприклад від світла, а внутрішньою властивістю самого урану. Зачарована цим загадковим явищем і перспективою започаткування нової галузі досліджень, Марія вирішила розпочати вивчення цього випромінювання. Ставши до роботи на початку 1898 року, вона, перш за все, спробувала встановити, чи існують інші речовини, окрім сполук урану, які випромінюють відкриті Беккерелем промені. Оскільки Беккерель помітив, що у присутності сполук урану повітря стає електропровідним, Марія Кюрі вимірювала електропровідність поблизу зразків інших речовин, використовуючи декілька точних приладів, розроблених і побудованих П'єром Кюрі і його братом Жаком.

Незабаром Марія Кюрі зробила набагато важливіше відкриття: уранова руда, відома під назвою уранової смоляної обманки, випускає сильніше випромінювання Беккереля, ніж сполуки урану і торію, і, принаймні, в чотири рази сильніше, ніж чистий уран. Кюрі висловила припущення, що в урановій смоляній обманці міститься ще не відкритий і сильно радіоактивний елемент. Навесні 1898 року вона повідомила про свою гіпотезу і про результати експериментів Французькій академії наук.

Потім подружжя Кюрі спробувало виділити новий елемент. П'єр відклав свої власні дослідження з фізики кристалів, щоб допомогти Марії. У липні і грудні1898 року Марія і П'єр Кюрі оголосили про відкриття двох нових елементів, які були названі ними полонієм (на честь Польщі -- батьківщини Марії) і радієм. Оскільки Кюрі не виділили жоден з цих елементів, вони не могли надати хімікам вирішального доказу їхнього існування. Тому подружжя Кюрі вирішило екстрагувати два нові елементи з уранової смоляної обманки. Щоб екстрагувати їх у вимірних кількостях, дослідникам необхідно було переробити величезні кількості руди. Протягом подальших чотирьох років Кюрі працювали в примітивних і шкідливих для здоров'я умовах.

У період зарплатні П'єра не вистачало, щоб утримувати сім'ю. Попри те, що інтенсивні дослідження і маленька дитина займали майже весь її час, Марія Кюрі в 1900 році почала викладати фізику в Севрі, у навчальному закладі, що готував вчителів середньої школи. Овдовілий батько П'єра переїхав до Кюрі і допомагав наглядати за Ірен.

У вересні 1902 року Кюрі оголосили про те, що їм вдалося виділити одну десяту граму хлориду радію з декількох тонн уранової смоляної обманки. Виділити полоній їм не вдалося, оскільки він виявився продуктом розпаду радію. Аналізуючи сполуку, Марія встановила, що атомна маса радію дорівнює 225. Сіль радію випромінювала блакитне світло і тепло. Ця фантастична речовина привернула увагу всього світу. Визнання і нагороди за його відкриття прийшли до подружжя Кюрі майже одразу.

Завершивши дослідження, Марія Кюрі написала свою докторську дисертацію. Робота називалася «Дослідження радіоактивних речовин» і була представлена в Сорбонні в червні 1903 року. На думку комітету, що присудив Кюрі науковий ступінь, її робота була найбільшим внеском, коли-небудь внесеним до науки докторською дисертацією.

Робота з радіоактивними речовинами відчутно позначилася на здоров'ї Марії Кюрі. Спочатку вона перенесла важку операцію на нирках, потім у неї різко погіршився зір, з'явилися проблеми зі слухом.

У період з 1923 по 1930 роки Марії було зроблено чотири операції на очах, які в підсумку відновили їй зір. Померла Марія Склодовська-Кюрі 4 липня 1934від гострої злоякісної анемії, що була викликана переродженням кісткового мозку. У медичному висновку професор Рего написав:

Ховали Марію Кюрі з особливою обережністю. Дерев'яну труну помістили у свинцеву, а ту у свою чергу в ще одну дерев'яну. Коли в 1995 році останки видатного науковця переносили в Пантеон, заміри рівня радіації внутрішньої труни показали, що він у 30 разів перевищує фонові показники.

У грудні 1903 року Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики Анрі Беккерелю і подружжю Кюрі. Марія і П'єр Кюрі отримали половину нагороди «на знак визнання … їхніх спільних досліджень явищ радіації, відкритих професором Анрі Беккерелем». Кюрі стала першою жінкою, удостоєною Нобелівської премії. І Марія, і П'єр Кюрі хворіли і не змогли поїхати до Стокгольму на церемонію вручення премії. Вони отримали її влітку наступного року.

Ще до того, як подружжя Кюрі завершило свої дослідження, їх роботи спонукали інших фізиків до вивчення радіоактивності. 1903 року Ернест Резерфорд і Фредерік Содді висунули теорію, за якою радіоактивні випромінювання виникають під час розпаду атомних ядер. Під час розпаду (випромінювання якихось частинок, що утворюють ядро) радіоактивні ядра зазнають трансмутації -- перетворення на ядра інших елементів. Кюрі не без коливань прийняла цю теорію, оскільки розпад урану, торію і радію відбувається настільки поволі, що в своїх експериментах їй не доводилося його спостерігати. Щоправда, були дані про розпад полонію, але поведінку цього елементу Кюрі вважала нетиповою. Все ж таки 1906 року вона погодилася прийняти теорію Резерфорда-Содді як найправдоподібніше пояснення радіоактивності. Саме Марія започаткувала терміни розпад і трансмутація.

Подружжя Кюрі відзначило дію радію на людський організм (як і Анрі Беккерель, вони отримали опіки, перш ніж зрозуміли небезпеку поводження з радіоактивними речовинами) і висловили припущення, що радій може бути використаний для лікування пухлин. Терапевтичне значення радію було визнано майже відразу, і ціни на радієві джерела різко піднялися. Проте Кюрі відмовилися патентувати процес екстракції і використовувати результати своїх досліджень в будь-яких комерційних цілях. На їх думку отримання комерційної вигоди не відповідало духу науки, ідеї вільного доступу до знань. Попри це, фінансовий стан подружжя Кюрі поліпшився, оскільки Нобелівська премія та інші нагороди принесли їм певний достаток. У жовтні 1904 року П'єр був призначений професором фізики в Сорбонні, а місяць по тому Марія стала офіційно іменуватися завідувачкою його лабораторії. У грудні у них народилася друга дочка, Ев, яка згодом стала концертною піаністкою та біографом своєї матері.

Але в квітні 1906 року П'єр загинув у вуличній катастрофі. Втративши найближчого друга і товариша по роботі, Марія замкнулася у собі. Проте вона знайшла сили продовжувати роботу. У травні, після того, як Марія відмовилася від пенсії, призначеної міністерством суспільної освіти, факультетська рада Сорбонни призначила її на кафедру фізики, яку раніше очолював її чоловік. Коли через шість місяців Кюрі прочитала свою першу лекцію, вона стала першою жінкою-викладачем Сорбонни.

У лабораторії Марія Кюрі зосередила свої зусилля на виділенні чистого металевого радію, а не його сполук. У 1910 році їй вдалося в співпраці з Андре-Луї Деб'єрном отримати цю речовину і тим самим завершити цикл досліджень, початий 12 років тому. Вона переконливо довела, що радій є хімічним елементом. Кюрі розробила метод вимірювання радіоактивної еманації і приготувала для Міжнародного бюро мір і ваг перший міжнародний еталон радію -- чистий зразок хлориду радію, з яким належало порівнювати решту всіх джерел.

У кінці 1910 року за наполяганням багатьох учених кандидатуру Марії Кюрі було висунуто на виборах до одного з найпрестижніших наукових товариств -- Французької академії наук. П'єр Кюрі був обраний до неї лише за рік до своєї смерті. До того протягом всієї історії Французької академії наук жодна жінка не була її членом, тому висунення кандидатури Кюрі призвело до жорсткої сутички між прихильниками і супротивниками цього кроку. Після кількох місяців полеміки в січні 1911 року кандидатура Марії Кюрі була відхилена на виборах більшістю в один голос.

За кілька місяців Шведська королівська академія наук присудила Марії Кюрі Нобелівську премію з хімії «за її видатні заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонію, виділення радію та вивчення природи і сполук цього чудового елементу». Кюрі стала першим двічі лауреатом Нобелівської премії. Представляючи нового лауреата, Е.В. Дальгрен відзначив, що «дослідження радію привело останніми роками до народження нової області науки -- радіології, що вже має власні інститути та журнали».

Марія Кюрі доклала немало зусиль, щоб домогтися гідної лабораторії для розвитку нової науки про радіоактивність. Незадовго до початку Першої світової війни Паризький університет і Пастерівський інститут заснували Радієвий інститут для досліджень радіоактивності. Кюрі була призначена директором відділення фундаментальних досліджень і медичного застосування радіоактивності. Під час війни вона навчала військових медиків застосуванню радіології, наприклад, виявленню за допомогою рентгенівських променів шрапнелі в тілі пораненого. У прифронтовій зоні Кюрі допомагала створювати радіологічні установки, забезпечувати пункти першої допомоги переносними рентгенівськими апаратами. Накопичений досвід вона узагальнила в монографії «Радіологія і війна» 1920 року.

Після війни Кюрі повернулася до Радієвого інституту. Останніми роками життя вона керувала роботами студентів і активно сприяла застосуванню радіології в медицині. Нею написано біографію П'єра Кюрі, яку було опубліковано 1923 року. Періодично Кюрі здійснювала поїздки до Польщі, яка наприкінці війни здобула незалежність. Там вона консультувала польських дослідників. У 1921 році разом з дочками Кюрі відвідала Сполучені Штати, щоб прийняти в дарунок один грам радію для продовження дослідів. Під час свого другого візиту до США (1929) вона отримала пожертвування, на яке придбала ще грам радію для терапевтичного використання в одному з варшавських госпіталів. Але внаслідок багаторічної роботи з радієм її здоров'я стало помітно погіршуватися.

Марія Кюрі померла 4 липня 1934 року від лейкемії в санаторії Санселлемоз (Sancellemoz) містечка Пассі у французьких Альпах.

Кюрі в медицині радій медицина рентгенівський кюрі

Одразу після початку активних бойових дій на фронтах Першої світової війни Марія Склодовска-Кюрі, зайнялась обслуговуванням рентгенівських переносних апаратів для просвічування ранених, залучаючи підтримку уряду, пожертвування виробників і забезпечених знайомих, і навчаючи і направляючи роботу багато чисельних волонтерів. Марія Кюрі також вклала в військові позики майже всі власні кошти від обох Нобелівських премій. Пересувні рентгенівські пункти, які приводились у дію приєднаною до автомобільного мотору динамо-машиною, об'їхали госпіталі, допомагаючи хірургам проводити операції -- на фронті ці пункти прозвали «маленькими Кюрі». Марія вчила військових медиків застосуванню радіології, наприклад, знаходженню шрапнельних куль в тілі раненого за допомогою рентгенівських промінів.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Польський період життя Марії Складовської. Наукові пошуки та відкриття у Франції. Світове визнання відкриттів Марії Складовської-Кюрі. Вивчення та застосування радію в науці та практичній медицині. Останні роки життя жінки-науковця та світове визнання.

    реферат [373,1 K], добавлен 28.01.2016

  • Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

    курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011

  • Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

    реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010

  • Фізіологія післяпологового періоду. Стадії відновлення організму після пологів. Проблеми постави та відновлення фігури. Застосування фізичних вправ та сеансів релаксації для відновлення функціонального і психічного стану жінки після народження дитини.

    дипломная работа [112,8 K], добавлен 01.10.2010

  • Виділення основних груп алкалоїдів з снодійного маку: похідні тетрагідроізохіноліну, бензилізохінодіну, кріптопіну та морфіну. Вивчення механізму дії та фармакологічних властивостей алкалоїдів опійного маку. Застосування опіоїдних препаратів в медицині.

    реферат [113,2 K], добавлен 09.04.2014

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.