Переломи проксимального відділу стегнової кістки у людей старших вікових груп та їх медико–соціальні наслідки

Медико-соціальні наслідки переломів проксимального відділу-стегнової кістки у людей старших вікових груп. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих різного віку. Результати лікування залежно від віку, виду перелому та методу лікування.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2014
Размер файла 81,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Переломи проксимального відділу стегнової кістки спостерігалися на тлі виражених структурно-функціональних порушень кісткової тканини: індекс міцності кісткової тканини у хворих з переломами був знижений у порівнянні з особами без переломів у чоловіків на 23,9%, у жінок - на 18,2%. Усі хворі з переломами проксимального відділу стегнової кістки мали остеопенію та остеопороз за результатами ультразвукової денситометрії.

Кальцемін та біологічно активна добавка "Остеїн" є ефективними засобами у реабілітації хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки. Шестимісячний курс лікування збільшує міцність кісткової тканини, покращує її якість, знижує виразність больового синдрому у травмованій кінцівці.

Ключові слова: переломи, стегнова кістка, розповсюдженість, медико-соціальні наслідки, вік, структурно-функціональний стан кісткової тканини, лікування.

Форосенко B.C. Переломы проксимального отдела бедренной кости у людей старших возрастных групп и их медико-социальные последствия. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия. Институт травматологии и ортопедии АМН Украины, Киев, 2006.

Диссертационная робота посвящена изучению распространенности и медико-социальных последствий переломов проксимального отдела бедренной кости у людей старших возрастных групп, вопросам прогнозирования и медикаментозной реабилитации данного контингента. В роботе изучено структурно-функциональное состояние костной ткани (с использованием метода ультразвуковой денситометрий) и факторы риска остеопоротических переломов проксимального отдела бедренной кости.

Демографическая ситуация в регионе обследования (г. Винница) в течении периода исследования характеризовалась существенным постарением населения. Наблюдалось увеличение количества жителей следующих возрастных групп: у мужчин - 60-69 лет - на 10%; 70-79 лет - на 24%; 80 и старше лет - на 15%; у женщин - 50-59 лет - на 17%; 70-79 лет на 28%; 80 и старше лет - на 17%.

Установлено, что частота перелома проксимального отдела бедренной кости увеличивается с возрастом: у женщин - после 65 лет, у мужчин после 75 лет. За 2000-2002 годы частота переломов проксимального отдела бедренной кости резко возросла за счет населения старческого возраста. Самый большой показатель частоты переломов наблюдается у женщин возрастной группы 85 лет и старше в 2001 и 2002 годах; у мужчин 85 лет и старше - в 1998 году. Частота переломов проксимального отдела бедренной кости выше у женщин пожилого и старческого возраста.

Летальность среди больных с переломами проксимального отдела бедренной кости составляет 18,6%. На протяжении 6 месяцев после возникновения перелома умерло 47% больных. Преимущественно это больные с медиальными переломами шейки бедренной кости. Наиболее высокая летальность наблюдалась в возрастной группе 70-79 лет (47,3% от общего количества умерших).

Анализ отдаленных результатов лечения больных с переломами проксимального отдела бедренной кости показал, что через год 41,1% пациентов с медиальными переломами шейки бедренной кости и 4% пациентов с переломами вертельной области не могли самостоятельно передвигаться. Лучшие результаты лечения медиальных переломов шейки бедренной кости были отмечены при эндопротезировании тазобедренного сустава, переломов вертельной области -остеосинтезе .и скелетном вытяжении. Переломы проксимального отдела бедренной кости возникали на фоне выраженных структурно-функциональных нарушений костной ткани: индекс прочности костной ткани у больных с переломами был снижен по сравнению с лицами без переломов у мужчин - на 23,9%, у женщин - на 18,2%. Все больные з переломами проксимального отдела бедренной кости имели остеопению и остеопороз.

Кальцемин и биологически активная добавка "Остеин" являются эффективными средствами в реабилитации больных с переломами проксимального отдела бедренной кости. Шестимесячный курс лечения увеличивал прочность костной ткани, улучшал её качество, уменьшал выраженность болевого синдрома в поврежденной конечности.

Эффективность Кальцемина была выше по сравнению с Остеином, так как препарат в одинаковой степени улучшал структурно-функциональное состояние костной ткани на поврежденной и неповрежденной конечности и функциональное состояние поврежденной конечности, тогда как Остеин улучшал структурно-функциональное состояние костной ткани только на поврежденной конечности.

Ключевые слова: переломы, бедренная кость, распространенность, медико-социальные последствия, возраст, структурно-функциональное состояние костной ткани, лечение.

Forosenko V.S. Proximal Hip Fractures in the Elderly and Their Medico-Social Consequences. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.21 - Traumatology and Orthopedics. Institute of Traumatology and Orthopedics of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The thesis is aimed at studying prevalence and medico-social consequences of proximal femoral fractures of the elderly people, problems of prognostication and drug rehabilitation of this particular contingent. The research work studies structural and functional status of bone tissue (using ultrasound densitometry method) as well as risk factors for osteoporotic proximal hip fractures.

The rate of fractures was found to increase with age: in females over 65 and in males over 75. During the period of 2000 - 2002 proximal hip fracture rate considerably increased mainly due to ageing of the population. The highest fracture rate was seen in females of 85 years and older in 2001 (1026/100000) and in 2002 (1162.8/100000); in males of 85 years and older (1012/100000) - in 1998. Sex differences were noted: fracture rate was significantly higher in women of elderly and old age.

Mortality was 18.6% among the patients with proximal hip fractures. 47% of the patients died within the first six months of the fracture occurrence. They were mainly the patients with medial femoral fractures (73.6%). Analysis of long-term effects of treatment of proximal hip fractures revealed that in one year 41.1% of patients with medial femoral fractures and 4% of patients with trochanteric fractures could not ambulate independently, without the help outside. The best treatment mode of medial fractures proved to be hip replacement, the lateral fractures were best repaired by osteosynthesis and skeletal fraction. However, skeletal fraction often caused complications increasing the risk of mortality.

Proximal hip fractures occurred in the presence of evident structural and functional disorders of bone tissue: in patients with fractures, Stiffness index was reduced as compared with patients without fractures - by 23.9% in men and by 18.2% in women. All patients with proximal hip fractures had osteopenia and osteoporosis evidenced by ultrasound densitometry.

Calcemin and biologically active supplement "Ostein" proved to be effective agents in rehabilitation of patients with proximal hip fractures. Six months' course of treatment increased bone stiffness, improved its quality, reduced intensity of pain syndrome in the injured extremity.

Key words: fractures, hip, medico-social consequences, age, structural and functional status of bone tissue, treatment.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.