Оптимізація системи діагностики, прогнозування та корекції порушень адаптаційних можливостей у дітей з урахуванням стану резистентності організму

Щодо закономірностей характеристик неспецифічного захисту, встановлено повільне збільшення величин активності фагоцитозу у такій послідовності: ЗНАР стресу, тренування, спокійної та підвищеної активації, переактивації. Вірогідне зниження активності фагоцитозу у ДРРЗ, на відміну від ЕХД, виявлено при реакціях стресу (45,5±2,4 % і 51,7±1,8 %) і переактивації (60,2±2,3 % і 69,5±0,1 %) (р<0,05). Міжгрупову різницю величин фагоцитарного індексу відзначено при ЗНАР тренування (6,6±0,7 у ДРРЗ і 4,4±0,2 у ЕХД) (р<0,05), що демонструє напруженість адаптаційних процесів і схильність до хронізації захворювань бактеріальної етіології. Спонтанна активність НСТ-тесту була зниженою у ДРРЗ при реакції підвищеної активації майже в 1,5 разу порівняно з показниками при інших типах ЗНАР, що вказує на зниження киснезалежного метаболізму клітин. При цій реакції адаптації існує і міжгрупова різниця (11,4±1,0 % у ДРРЗ і 16,0±0,9 % у ЕХД) (р<0,05). Щодо компенсаторного запасу резервів киснєзалежного метаболізму фагоцитів, оцінку якого проводили за індексом стимуляції НСТ-тесту, залежності від типу ЗНАР і рівня резистентності не встановлено (р>0,05).

За вмістом пролактину у сироватці крові досліджені групи були гетерогенними. Встановлено залежність його показників від рівня неспецифічної резистентності організму: середні показники у ЕХД були меншими ніж у ДРРЗ (289,9±30,5 мМОд/л проти 381,3±13,9 мМОд/л) (р<0,05). В залежності від типу ЗНАР виявлено, що максимальний вміст пролактину мають діти зі стрес-реакцією - 445,4±9,1 мМОд/л. У ДРРЗ при ЗНАР тренування та спокійної активації вміст пролактину значно (в 1,4 - 1,6 разу) перевищував відповідні показники групи ЕХД.

Вміст кортизолу у сироватці крові дітей коливався у великому діапазоні величин - від 414,2±23,3 нмоль/л до 195,2±5,3 нмоль/л. Міжгруповий аналіз вмісту кортизолу у сироватці крові показав, що серед ЕХД має місце вірогідно більший його вміст, ніж у ДРРЗ (р<0,01). Водночас виявлено, що особливістю гормонального забезпечення ЗНАР є гіперфункція кори надниркових залоз у випадку реакції підвищеної активації (ЕХД) та стресу (ДРРЗ).

На фоні практичної відсутності гетерогенних особливостей стосовно вмісту ТТГ, ми виявили, що регуляція функцій щитоподібної залози активується у ДРРЗ при реакціях тренування (1,326±0,1 мМОд/л) та стресу (2,122±0,1 мМОд/л).

Проведений аналіз стану про- /антиоксидантної рівноваги виявив різноспрямований характер захисно-пристосувальних реакцій на рівні клітинного метаболізму і залежність його від типу ЗНАР і стану резистентності. Максимальні показники активності ПОЛ за вмістом ГПЛ малидіти з низьким рівнем резистентності з реакціями стресу і переактивації (до 7,5±0,4 нмоль МДА/мл), мінімальні - ЕХД з реакцією тренування (1,7±0,3 нмоль МДА/мл). За активністю антиокисидантного ферменту глютатіонпероксидази (ГПА) також встановлено коливання показників - від 252,0±10,2 до 158,4±7,3 нмоль NADPH/хв мл. Втім, рівень ГПА залежав від рівня резистентності організму, а саме: в ЕХД незалежно від типу ЗНАР відмічено його вірогідно більший (р<0,05) вміст, ніж у ДРРЗ. Коливання показників загальної АОА від 18,3±1,4 % до 54,7±1,5 % також підтверджує широкий діапазон неспецифічних реакцій метаболізму серед досліджених. Найнижчі показники встановлено при реакції переактивації (у основній групі) і стресу (у групі порівняння), найбільші - при реакціях спокійної (ЕХД) та підвищеної активації (ДРРЗ). Зсуви гомеостатичної рівноваги в бік прооксидантних процесів встановлено при ЗНАР стресу та переактивації - на це вказують величини обчисленого індексу про- /антиоксидантного балансу. Найнижчі показники ІПАБ виявлені у ЕХД при ЗНАР стресу (0,45±0,01) та у ДРРЗ при реакції переактивації (0,77±0,02). Зниження АОА у даного контингенту на фоні референтних значень ГПА і достатньо потужних процесів пероксидації свідчить про посилені резервні витрати запасів антиоксидантного захисту, зниження адаптаційно-резервних можливостей і обґрунтовує потребу в терміновій корекції антиоксидантними препаратами. У ДРРЗ із ЗНАР стресу та ЕХД зі ЗНАР переактивації процеси пероксидації також були посилені, але ж достатньо високі показники АОА на фоні референтних значень ГПА вплинули на величини ІПАБ (1,30±0,01 у дітей з низьким рівнем резистетності при реакції стресу і 1,9±0,1 у ЕХД при ЗНАР переактивації). Цей факт вказує на певну збалансованість про- /антиоксидантних факторів та більш поширені резервні можливості компенсаторно-пристосувальних реакцій у даного контингенту. Помірні зсуви співвідношення про-/антиоксидантного балансу в бік системи АОЗ виявлено у ЕХД при реакції тренування. У цього контингенту зареєстровано найвищий показник ІПАБ (5,8±0,3), який був одержаний за рахунок низьких показників продуктів ПОЛ та високої активності антиокиснювальних ферментів. Така реакція може мати захисно-пристосувальний характер або її можна розглядати як компоненту стрес-реалізуючої системи за механізмом негативного зворотного зв'язку у відповідь на окиснювальне зрушення, що намічається у тканинах. Для дітей із реакціями спокійної та підвищеної активації (основна та контрольна групи) була характерна рівновага про- та антиокиснювальних процесів (середні величини ІПАБ коливалися від 2,5±0,2 до 3,3±0,2), що вказує на фізіологічність біохімічних процесів на клітинному, системному та організмовому рівнях.

При оцінці напряму вегетативного тонусу та характеру симпатико-парасимпатичних відношень простежувалася залежність стану регуляції та рівня функціонування системи залежно від типу ЗНАР, а саме: повільне зменшення показника АМо від 52,7±1,0 % (реакція стресу) до 21,6±0,2 % (реакція переактивації). Індекс вегетативної рівноваги був найбільшим у ЕХД при ЗНАР стресу (261,7±21,0 ум. од.), найменшим - серед ЕХД з реакцією переактивації (64,1±2,3 ум. од). Зміщення індексу вегетативної рівноваги в бік симпатичної ВНС мало місце при реакціях стресу та тренування, а парасимпатичної - при реакціях переактивації. Зменшення активності парасимпатичного відділу ВНС при реакціях стресу та тренування (основна група) підтверджувалося значеннями вегетативного показника ритму (ВПР). А величини ІН1 при реакції стресу (229,9±22,2 ум. од. у ЕХД і 196,4±14,3 ум. од. у дітей з РРЗ) і реакції тренування у ЕХД (260,2±30,07 ум. од. свідчили про напруження регуляторних систем організму (імовірно, компенсаторного генезу) і підсилення функціонування центрального контура регуляції. Низькі показники ІН1 при реакції переактивації (45,8±2,6 ум. од.) як свідчення недостатнього рівня функціонування центрального контура регуляції ритму серця, є прихованою загрозою перенапруження і, навіть, зриву адаптації. При активаційних реакціях індексні показники відповідали референтним значенням. Узагальнення даних ВВТ свідчило про значне переважання симпатичного відділу ВНС у 73,3±3,8 % обстежених ДРРЗ і 70,0±3,6 % ЕХД. Після навантаження дані КІГ (ІН2) показали переважання гіперсимпатикотонічного варіанту ВР при реакціях стресу, тренування і підвищеної активації, асимпатикотонічного варіанту - при реакціях спокійної активації і переактивації.

Таким чином, як за клінічною симтоматикою, так і за фізіологічними реакціями, що характеризують конституціональну своєрідність організму й визначають гомеостаз (на рівні метаболізму, енергетичних процесів, імунної відповіді, вегетативного забезпечення), встановлено неоднорідність досліджуваного контингенту. Вивчення первинних механізмів адаптації у дітей з низьким рівнем резистентності за визначенням параметрів гомеостазу дозволило виявити контингент ризику напруження (реакції тренування, підвищеної активації) і перенапруження (реакції стресу і переактивації) адаптаційних процесів, що обґрунтовує потребу у диференційованій корекції порушень здоров'я.

Методологічною основою подальшого розвитку концепції ЗНАР була спроба вдосконалити технологію індивідуалізованої корекції порушень здоров'я дітей з низьким рівнем резистентності на підставі кількісно-якісного принципу пристосувальної діяльності організму (розвиток якісно відмінних реакцій залежно від сили і кількості подразника) (Л.Х. Гаркави и соавт., 1990). Ураховуючи провідну роль гіпоталамічних структур мозку в реалізації автоматизму регуляції гомеостатичних функцій організму, ми визначили перспективну спрямованість вивчення специфічної та неспецифічної дії світлового чинника на функціональну активність гіпоталамо-гіпофізарної системи як імовірного індуктора включення механізмів саногенезу. Зважаючи на принцип новизни і мінімізації дії подразника (у даному випадку йдеться про дію електромагнітних хвиль оптичного діапазону), ми застосовували світловий фактор у програмованих режимах активаційної терапії і профілактики. Враховуючи рекомендації засновників теоретичного обґрунтування концепції ЗНАР, які розробили та впровадили в практику програмовані режими оздоровлення населення (Л.Х. Гаркави и соавт., 1990), ми створили власну методику корекції адаптаційних можливостей дітей шляхом індивідуалізованого використання специфічної та неспецифічної дії поляризованого світла на організм.

До схеми реабілітаційно-оздоровчих заходів, яка складалася з дієтотерапії, загартовування, лікувальної гімнастики, призначання фітопрепаратів, пробіотиків, вітамінів і мінералів, 87 дітям було включено світлотерапію апаратом “Біоптрон-компакт” в індивідуальних режимах. Критеріями для призначення режиму світлотерапії були: 1) вихідний тип ЗНАР; 2) порушення реактивності (наявність напруження у лейкоцитарній формулі крові); 3) клінічна симптоматика (ускладнення ГРВІ у вигляді синуситів, отитів, бронхітів, а також хронічний тонзиліт).

1. При вихідних ЗНАР тренування й активації (спокійної та підвищеної) без елементів напруження лейкоцитарної формули крові призначали режим активаційної профілактики, послідовно опромінюючи пайлер-світлом проекцію вилочкової залози, рефлексогенні зони кистей (переважно Gi4-Хе-Гу) або стоп (середина підошов) - упродовж 7-8 днів.

2. При ЗНАР стресу, напружених реакціях активації і тренування, переважно при наявності хронічного тонзиліту, ускладнень ГРВІ - синуситів, отитів, бронхітів, упродовж 10-14 днів застосовували режим активаційної терапії. Спосіб складався із поєднаного загального та місцевого проеціювання світла на організм (як описано вище) і додаткового освітлення ротоглотки, зовнішнього слухового проходу, проекції синусів.

3. При вихідному типі ЗНАР переактивації у дітей застосовували режим експоненціальної залежності (залежність дози від характеру відповідної адаптаційної реакції). Обґрунтуванням виділення цього контингенту в окрему групу була наявність стану ареактивності у більшості пацієнтів, що вказувало на необхідність індивідуального підходу до виконання процедур. Особливістю методики був індивідуальний підхід до зон освітлення, тривалості процедур і всього курсу.

Після пайлер-терапії повторно визначали енергетичний потенціал соматичних клітин, проводили клініко-імунологічні, бактеріологічні та біохімічні дослідження (Патент на корисну модель 4478, А61N5/06 “Спосіб діагностики ефективності фототерапії”. - Київ, 2005).

Після запропонованого комплексу реабілітаційних заходів у динаміці клінічного спостереження за дітьми встановлено поліпшення загального самопочуття у 75,8 % пацієнтів, а саме: зменшення проявів симптомокомплексу неспецифічної хронічної інтоксикації, диспептичних явищ і вегетативних порушень. Поліпшення стану носоглотки та зникнення алергічних висипів на шкірі, що виявлено у більшості дітей, вказувало на протизапальні, регенераторні, антиалергічні та імуномодулювальні властивості терапії.

Відзначено позитивну динаміку цитобіофізичних характеристик букального епітелію: стан енергетики після проведених режимів лікування став відповідати віковій нормі у 88,5±3,4 % дітей (до лікування 46,0±5,3 %) (р=0,0001).

Було відмічено і позитивні зміни вихідного типу ЗНАР. Якщо у 43,1± 6,9 % дітей до реабілітації ЗНАР були віднесені до патофізіологічних типів (реакції стресу або переактивації), то після лікування кількість осіб із зазначеними реакціями адаптації складала лише 15,2±5,3 % (р<0,001). З реакцією адаптації стресу після лікування не залишилося жодного пацієнта. У більшості дітей із типом ЗНАР переактивації вміст лімфоцитів у периферичній крові залишився у межах значень, характерних для цієї реакції, що підтверджує висновки Л.Х. Гаркаві та співавт. (1990 р.) про наявність стану ареактивності і вказує на необхідність пошуку додаткових методик його подолання.

Значно збільшилася кількість дітей із фізіологічними реакціями - спокійної та підвищеної активації (з 37,3±6,8 % до 63,0±7,0 %) (р<0,05) та з відсутністю елементів напруження у формулі крові (у три рази). Частота випадків реакції тренування залишилася незмінною. Втім, контингент з цим типом ЗНАР був утворений переважно за рахунок осіб із реакцією стресу, що також свідчить про позитивність оздоровчо-реабілітаційних заходів.

Динаміка індексних показників крові залежала від типу ЗНАР. У дітей із реакцією стресу виявлено позитивну динаміку: вірогідне зменшення (р<0,01) ЛІІ, ЛІІс, і ЗІА. Це підтверджує значний протизапальний, дезінтоксикаційний та імуномодулювальний ефект комплексного застосування поляризованого світла і збігається з його клінічною ефективністю. Оцінка лейкограм дітей з типом ЗНАР спокійної активації виявила, що середні показники ЛІІ і ЛІІс залишалися незмінними, а ЗІА - підвищилися. У дітей з реакцією підвищеної активації встановлено зменшення ЗІА, інші індекси крові залишалися незмінними. При реакції переактивації виявлено зменшення ЗІА і НЛК.

Вірогідне збільшення активності лізоциму зареєстровано тільки у дітей зі ЗНАР спокійної активації (з 86,4±1,6 до 92,1±0,9 %) (р<0,05). Динаміка рівня SigA після запропонованого курсу реабілітації характеризувалася значним збільшенням показників (в 2-3 рази) у всіх дітей незалежно від типу ЗНАР. Це також вказує на значний протизапальний, дезінтоксикаційний та імуномодулювальний ефект світлотерапії.

Доказом м'якої імуномодулювальної дії комплексу відновлювальних процедур на стан захисних систем організму, до яких належить системний імунітет, була позитивна динаміка кількості Т лімфоцитів та їх субпопуляцій, характеристик імунорегуляторного індексу (р<0,05). Загальною рисою впливу комплексу реабілітаційних заходів на показники гуморальної ланки імунітету було зниження рівня комплементу і підвищення ЦІК. Рівні імуноглобулінів A, M і G при різних типах ЗНАР у більшості обстежених після лікування наближалися до фізіологічних значень. Оцінка динаміки системи фагоцитозу показала виразну стимуляцію неспецифічного протиінфекційного захисту організму.

За інтенсивністю обсіменіння нормальною мікрофлорою вірогідну різницю (р<0,05) після реабілітації встановлено тільки при ЗНАР стресу, при всіх інших типах ЗНАР вірогідної різниці в інтенсивності обсіменіння нормальної флори до і після лікування не виявлено (р>0,05).

Динаміка показників мікробної контамінації патогенними і умовно патогенними мікроорганізмами характеризувалася тенденцією до зменшення частоти та інтенсивності висівання мікробів при всіх типах ЗНАР. Найбільша виразність змін частоти висівання патогенної флори встановлено при стресі. Частота висівання S. Pyogenes, S. Pneumoniae, S. aureus і Candida при реакції тренування вірогідно не змінилася (р>0,05), вказуючи, що система протиінфекційного захисту у даного контингенту після терапії залишається на низькому рівні і зберігається ризик хронізації та рецидивуючого перебігу патологічного процесу в органах і системах. Привертає увагу зменшення частоти висівання H. Influenzae при всіх типах ЗНАР, що демонструє захищеність дітей після світлолікування від інвазії та виникнення локальних та генералізованих клінічних форм цієї інфекції.

Динаміка прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу залежала від типу ЗНАР. У дітей зі ЗНАР стресу на фоні зменшення активності процесів ПОЛ встановлено збільшення активності фізіологічної антиокидантної системи (у 3 рази). Це є проявом змін структурно-функціонального стану клітин, а також протизапальної, дезінтоксикаційної та імуномодулювальної дії світла. При ЗНАР тренування виявлено активацію процесів ліпопероксидації та пригнічення активності антиоксидантного ферменту ГПА, що може пояснюватися м'яким стресорним впливом PILER світла на механізми регуляції гомеостазу. Наявність помірних процесів пероксидації на фоні резервних витрат запасів антиоксидантного захисту обґрунтовує потребу у даного контингенту в додатковій корекції антиоксидантними препаратами. Параметри прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у дітей з типом ЗНАР спокійної активації залишалися незмінними. Підвищення середніх величин ІПАБ у 3,3 разу у дітей з типом ЗНАР підвищеної активації після терапії демонструє зсуви балансу в бік системи антиоксидантного захисту, свідчить про значну напруженість адаптаційних процесів у підтриманні гомеостазу і відсутність необхідності у додатковій корекції антиоксидантними препаратами. При переактивації встановлено зменшення активності процесів пероксидації, підвищення АОА і тенденцію до нормалізації показників ІПАБ.

Ураховуючи, що дані аналітичного дослідження (за окремими ознаками) не дозволяють надати комплексну характеристику особливостей ефекту світлолікування у дітей, після курсу оздоровчо-реабілітаційних заходів було проведено системний аналіз показників клінічного аналізу крові методом кореляційних структур. За даними системного аналізу встановлено, що застосування PILER-світла у комплексі реабілітаційних заходів викликає в організмі дитини стереотипний ефект у вигляді підсилення інтеграції між показниками крові, гармонізації взаємодії параметрів білої та червоної крові, переводу атипової (неповноцінної) адаптаційної реакції у типову, зменшення елементів ентропії у функціональній системі. При вихідному типі ЗНАР переактивації відмічено стійкий стан ареактивності, що обґрунтовує недоцільність призначення поляризованого світла у цього контингенту.

Катамнестичне спостереження за дітьми проводилося протягом двох років. Оцінку ефективності запропонованих режимів пайлер-терапії проводили шляхом порівняння з такою у дітей з низьким рівнем резистентності (41 дитина), які не одержали світлолікування у зазначеному комплексі реабілітаційних заходів.

У результаті спостереження дітей, які одержали режими світлолікування, видужання зареєстровано у 42,5±5,3 % осіб (у контролі - 17,1±5,9 %), поліпшення стану - у 33,3±5,1 % (у контролі - 29,3±7,1 %), відсутність змін стану - у 23,1±4,5 % (у контролі - у 39,0±7,6 %), погіршення - у 1,1±1,1 % (у контролі - у 14,6±5,5 %) (р<0,05). Підвищення неспецифічної резистентності встановлено в обох групах спостереження. Це підтверджувалося зниженням частоти епізодів захворювань через рік як у кратності випадків (з 5,5 до 2,9 у основній групі і з 5,7 до 4,2 у контролі на одну дитину), так і в загальних днях хвороби (відповідно з 78,4 до 38,5 і з 78,53 до 59,6) (р<0,05). Порівняльну ефективність методів лікування демонструє динаміка захворюваності за деякими нозологічними формами: захворюваність на отит у основній групі зменшилася з 264,4 ‰ до 149,4 ‰, на синусит - з 137,9 ‰ до 80,5 ‰, на ГРВІ - з 4597,7 ‰ до 3203,4‰, на бронхіт - з 321,8 ‰ до 218,4 ‰. (р<0,05). У контролі захворюваність на отит зменшилася з 268,3 ‰ до 195,1 ‰, на синусит - з 341,5 ‰ до 292,7 ‰, на ГРВІ - з 4780,5‰ до 4317,1 ‰ на бронхіт - з 317,1 ‰ до 219,5 ‰. Для зручності зазначені величини захворюваності (в основній та контрольній групах) були переведені в індексні і виконано їх зіставлення. У результаті одержано таку ефективність курсу світлотерапії: у реабілітації дітей з синуситом - 46,9 %, ГРВІ - 33,8 %, отитом - 28,7 %, бронхітом - 2,0 %.

Слід зазначити, що застосування поляризованого світла у комплексі оздоровчо-реабілітаційних заходів дозволило підвищити рівень неспецифічної резистентності у 92 % дітей. Це дозволило у 2,5 разу знизити частоту випадків ГРВІ та запобігти їх гнійно-запальним ускладненням, зменшити тривалість епізодів захворювань, подовжити період ремісії. Призначення етіотропної терапії у дітей було більш обґрунтованим, що попередило виникнення дисбактеріозу та алергічних реакцій.

ВИСНОВКИ

5. Для індивідуалізованого прогнозування частих і рецидивуючих респіраторних захворювань та їх ускладнень розроблено алгоритми оцінки тяжкості порушень нейроімуновегетативного гомеостазу, діагностики функціонального стану системи імунного захисту, клінічної оцінки вираженості автоімунних процесів та алергічного синдрому.

6. На основі аналізу виявлених параметрів гомеостазу серед дітей з низьким рівнем резистентності виділено контингент груп ризику напруження (реакції тренування і підвищеної активації) і перенапруження адаптаційних механізмів (реакції стресу і переактивації).

11. Адаптаційна реакція переактивації у дітей супроводжується зниженням лейкоцитарних індексів крові, показників мукозального імунітету (SіgA і лізоциму), вмісту у сироватці крові CD8+, імуноглобулінів усіх класів (A, M і G), гормонів надниркових залоз (кортизолу), антиоксидантного захисту, індексу про-/антиоксидантного балансу, функціонування симпатичного відділу ВНС. За умов реакції переактивації спостерігається високий рівень колонізації слизової оболонки глотки патогенними мікробами, підвищення вмісту CD4+ і CD19+ у сироватці крові, імунорегуляторного індексу, активності комплементу, процесів ПОЛ (ГПЛ), величини заряду ядра букального епітелію на фоні активації функціонування парасимпатичного відділу ВНС.

12. На підставі виявленої різнобічності порушень адаптації у дітей з низьким станом резистентності обґрунтовано патогенетичний підхід до саногенетичної корекції стану їх здоров'я з урахуванням типу адаптаційної реакції організму. Розроблено комплекс немедикаментозних реабілітаційно-оздоровчих заходів, спрямованих на активацію системи фізіологічного захисту організму та індукцію саногенезу з використанням дії поляризованого світла, фітопрепаратів, дієтотерапії, загартовування, лікувальної гімнастики, прийому пробіотиків, вітамінів і мінералів. Розроблено власну методику та програмовані режими PILER-терапії в корекції порушень здоров'я дітей з низьким рівнем резистентності, що ґрунтується на концепції ЗНАР. Критеріями для призначення відповідного режиму світлотерапії є вихідний тип ЗНАР, порушення реактивності (напруження у лейкоцитарній формулі крові), клінічна симптоматика. Рекомендований комплекс реабілітаційно-оздоровчих заходів із застосуванням поляризованого світла через активацію системи саногенезу організму, незалежно від типу реакції адаптації, потужно стимулює у всіх дітей секрецію SіgA у слині, фагоцитоз, протиінфекційний захист (від H. Influenzae), що обґрунтовує доцільність його застосування у первинній та вторинній профілактиці ГРВІ.

13. За даними математичного аналізу (метод кореляційних структур) встановлено, що запропонований комплекс реабілітаційно-оздоровчих заходів викликає стереотипний ефект у вигляді підсилення інтеграції між показниками крові, гармонізації взаємодії параметрів білої та червоної крові, переводу атипової (неповноцінної) адаптаційної реакції у типову, зменшення елементів ентропії у функціональній системі організму. При вихідному типі ЗНАР переактивації не одержано системних змін, що свідчить про стан ареактивності організму, недоцільність включення світлолікування в схему реабілітаційних заходів у даного контингенту й необхідність пошуку інших шляхів корекції здоров'я.

14. Запропонована система діагностики, прогнозування та індивідуалізованої саногенетичної корекції порушень адаптаційних можливостей організму на етапі ПМСД дозволила підвищити ефективність диспансерного спостереження за дітьми ІІ та ІІІ груп здоров'я з рецидивуючими респіраторними захворюваннями. У 2,5 разу знижено частоту випадків ГРВІ та попереджено їх гнійно-запальні ускладнення, зменшено тривалість епізодів захворювань і подовжено період ремісії. Динамічний нагляд за дітьми з рецидивуючими респіраторними захворюваннями свідчить, що використання системи оздоровчо-реабілітаційних заходів дозволяє досягти видужання у 42,5±5,3 % осіб, поліпшити стан - у 33,3±5,1 %, не досягнуто ефекту - в 1,1±1,1 %. Одержана висока ефективність в реабілітації дітей з синуситами - 46,9 %, ГРВІ - 33,8 % та отитами - 28,7 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

4. Внедрение цитобиофизического метода исследования в систему мониторинга состояния здоровья детского населения // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004. -№3. - С. 85-87. (співавт. Рожнов А.А., Колупаева Т.В.). (Здобувачу особисто належить ідея центильного розподілу цитобіофізичних показників БЕ у дітей, проведено клінічне дослідження та статистичний аналіз отриманих даних).

5. Основные типы антистрессорных адаптационных реакций у часто болеющих детей и их роль в управлении режимом фотовоздействия // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2005. - №1 (41). - С. 6-9. (співавт. Тондий Л.Д., Колупаева Т.В). (Здобувачем особисто обґрунтовано патогенетичні підходи до застосування режиму світлолерапії, проведено клінічне дослідження та статистичний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

6. Характеристика енергетичного компонента формування загальних неспецифічних адаптаційних реакцій у дітей // Перинатология и педиатрия. - 2005. - №3/4 (24) - С. 190-193. (співавт. Колупаєва Т.В., Шкляр С.П., Шкіряк-Нижник З.А.). (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження дітей, підготовлено роботу до друку).

7. Вплив поляризованого світла на індексні показники периферичної крові дітей з різними типами загальних неспецифічних адаптаційних реакцій // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005. - №4. - С. 25-28.

8. Особенности гормонального гомеостаза детей, проживающих в промышленном регионе // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005.- №2. - С. 12-14. (співавт. Рожнов А.А., Павлов С.Б., Павлова Г.Б.). (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження дітей та статистичний аналіз отриманих даних).

9. Характеристика імунного гомеостазу дітей залежно від рівня неспецифічної резистентності та типу адаптаційних реакцій // Буковинський медичний вісник. - 2005. - № 4. - С. 60-65.

10. Прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у дітей залежно від рівня резистентності та типу адаптаційних реакцій // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - №3. - С. 100-104. (співавт. Нікітченко Ю.В.). (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, проаналізовані лабораторні показники, обґрунтовано підходи до диференційованого застосування антиоксидантів, опрацьовано статистичні дані, підготовлено роботу до друку).

11. Стан мукозального імунітету верхніх дихальних шляхів у дітей з різними типами реакцій адаптації та рівнем резистентності // Український медичний альманах. - 2005. - Том 8, №.3. - С. 185-187.

12. Про методологічні підходи до кількісної оцінки рівня здоров'я дітей, в умовах нової моделі організації медичної допомоги // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005.- № 3. - С. 53-56. (співавт. Рожнов О.О., Бринцова С.С., Білозорова Н.І., Гриднєва Н.М, Крищенко О.П.). (Дисертантом особисто проведено клінічне дослідження дітей та статистичний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

13. Підходи до оцінки ендокринного статусу дітей зі зниженою резистентністю з позицій патометричної діагностики // Проблемы эндокринной патологии. - 2005.- № 3. - С. 45-49. (співавт. Павлов С.Б., Павлова Г.Б). (Дисертантом особисто проведено клінічне дослідження дітей та статистичний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

14. Вплив поляризованого світла на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у дітей, що часто хворіють на гострі респіраторні інфекції // Український радіологічний журнал.- 2005.- Том ХІІІ, № 4. - С. 552-557. (співавт. Нікітченко Ю.В). (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження дітей та статистичний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

15. Аналітична оцінка цитобіофізичних характеристик букального епітелію при прогнозуванні адаптаційних процесів у дітей // Медицина сьогодні і завтра. - 2005.- № 4. - С. 72-75.( співавт. Колупаєва Т.В). (Дисертантом особисто проведено клінічне дослідження дітей та статистичний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

16. Оценка минерального гомеостаза человека на основании анализа волос методом эмиссионной спектроскопии // Микроэлементы в медицине. - Москва, 2004. - Том 5. - №4. - С. 78-79. (співавт. Лапчинская Л.В., Прибылова В.Н). (Автору належать матеріали стосовно дітей з повторними ГРВІ).

17. Оценка эффективности светолечения у часто болеющих детей с помощью методов цитобиофизики // Труды КГМУ им. С.И. Георгиевского “Проблемы, достижения и перспективы медико-биологических наук и практического здравоохранения”. - Симферополь. - 2004-Т.140 (І).-С. 122-125. (співавт. Тондий Л.Д., Колупаева Т.В.). (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження дітей та статистичне опрацювання даних, підготовлено роботу до друку).

18. Механізми гормонального забезпечення та їх гетерогенність при загальних неспецифічних адаптаційних реакціях у дітей // У зб. наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика - Київ. - 2005. - Випуск 14, книга 2.- С. 362-367. (співавт. Шкляр С.П., Шкіряк-Нижник З.А.). (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, підготовлено роботу до друку).

19. Характеристика індексних показників периферичної крові дітей з різними типами загальних неспецифічних адаптаційних реакцій // В сб. Трудов Национального мед. университета им. А.А. Богомольца “Актуальные проблемы медицины и биологии”.- Киев.-2004.-№2.- С. 127-131.

25. Патент України на корисну модель 4478, А61N5/06 Спосіб діагностики ефективності фототерапії / співавт. Т.В. Колупаєва, В.Г. Шахбазов, Л.Д. Тондій // Спосіб діагностики ефективності фототерапії - Заявлено 18.05.2004; Опубл. 17.01.2005 // Бюл. №1. (Дисертантом проведено клініко-лабораторне дослідження, статистичний аналіз та оформлення матеріалу).

27. Патент України на корисну модель 7296, А61В10/00 Спосіб експрес-оцінки рівня соматичного здоров'я дітей / співавт. Т.В. Колупаєва, В.Г Шахбазов. - Заявлено 22.11.2004; Опубл. 15.06.2005 // Бюл. №6. (Дисертантом проведено клініко-лабораторне дослідження, статистичний аналіз та оформлення матеріалу).

Цодікова О.А. Оптимізація системи діагностики, прогнозування та корекції порушень адаптаційних можливостей у дітей з урахуванням стану резистентності організму. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10.- “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню і новому вирішенню наукової проблеми - підвищенню ефективності оздоровчо-реабілітаційних заходів у дітей з порушеннями адаптаційних можливостей організму на основі поглибленого вивчення патогенетичних механізмів їх формування, розробки методів ранньої діагностики та індивідуалізованих підходів до саногенетичної корекції з урахуванням стану резистентності та прогнозу.

Встановлено конституціональну своєрідність організму дітей з рецидивуючими респіраторними захворюваннями на рівні метаболізму, резервів біоенергетики, імунної відповіді, вегетативного забезпечення й виділено контингент груп ризику напруження (реакції тренування і підвищеної активації) і перенапруження адаптаційних процесів (реакції стресу і переактивації).

Розроблено алгоритми для індивідуалізованого прогнозування рецидивуючих респіраторних захворювань та їх ускладнень, оцінки тяжкості порушень нейроімуновегетативного гомеостазу, діагностики функціонального стану системи імунного захисту, клінічної оцінки вираженості автоімунних процесів та алергічного синдрому.

Обґрунтовано патогенетичний підхід до саногенетичної корекції стану здоров'я дітей з низьким рівнем резистентності з урахуванням типу адаптаційної реакції організму. Розроблено власну методику та програмовані режими PILER-терапії у дітей та доведена їх висока клінічна ефективність в комплексі оздоровчо-реабілітаційних заходів. На моделі програмованих режимів світлотерапії шляхом застосування математичного аналізу показників периферичної крові (метод кореляційних структур) вивчено типологічні особливості реагування організму дитини на оздоровчо-реабілітаційні заходи.

Розроблена та впроваджена в практику методика діагностики, прогнозування та індивідуалізованої саногенетичної корекції порушень адаптаційних можливостей у дітей з рецидивуючими респіраторними захворюваннями, що грунтується на концепції загальних неспецифічних адаптаційних реакцій організму. Застосування такої методики сприяє зниженню частоти та тривалості епізодів гострих респіраторних захворювань протягом року в 2,5 разу, подовженню періоду ремісії і попередженню гнійно-запальних ускладнень.

Обоснован патогенетический подход к саногенетической коррекции состояния здоровья детей с низким уровнем резистентности с учетом выявленной разнонаправленности нарушений адаптации и типологии адаптационных реакциий организма. Разработана собственная методика и программированные режимы PILER-терапии у детей и доказана их высокая клиническая эффективность в комплексе оздоровительно-реабилитационных мероприятий.

У детей ІІ и ІІІ груп здоровья с рецидивирующими респираторными заболеваниями на этапе поликлинического наблюдения разработана и внедрена в практику методика диагностики, прогнозирования и индивидуализированной саногенетической коррекции нарушений адаптационных возможностей организма. Использование такой методики способствует снижению частоты и длительности эпизодов острых респираторных заболеваний в течение года в 2,5 раза, удлинению периода ремиссии и предупреждению гнойно-воспалительных осложнений.

On the basis of the systemic approach to the study of the role of the adaptation primary mechanisms in the genesis of non-specific resistance of the organism formation, immune response, vegetative provision the sample of the strained ( training and increased activity reactions) and overstrained adaptation processes(stress and overactivation reactions) the risk groups have been determined.

The algorithm for the individualized prognosis of recurrent respiratory diseases and their complications has been developed. It has been established the constitution specificity of the organism on the level of metabolism, bioenergetics reserves, evaluation of the neuroimmunovegetative homeostasis disorders severity, diagnosis of functional state of the immune protection system, clinical evaluation of the degree of autoimmune processes and allergic syndrome.

On the basis of the revealed geterogeneity of the adaptation disorders in the children with the low resistance level it has been grounded the pathogenic approach to sanogenetic correction of their health state considering the type of organism adaptation reaction.

It has been developed the original methodics and programmed regimens of PILER-therapy for the children and their high clinical efficiency has been proved in the sanitary rehabilitation measures.

On the sample of the phototherapy programmed regimens in the children with the mathematical analysis of the peripheric blood parameters ( correlation structures method), the typological features of the reaction of the children's organism to the sanitary rehabilitation measures have been studied. In the children of the II and III health groups with recurrent respiratory diseases at the stage of polyclinical observation it has been developed and introduced into the practice the methodics for the prognosis and individualized sanogenetic correction of the disordered adaptation capacities of the organism.

The application of the proposed methodics favors the 2.5 fold reduced annual incidence and duration of the acute respiratory diseases episodes , as well as prolongates the remission period and prevents the septic inflammatory complications.

Key words: children with recurrent respiratory diseases, homeostasis, resistance, adaptation reactions, systemic analysis, polarized radiation.