Значення цитомегаловірусної інфекції у розвитку соматичної патології у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС
Роль цитомегаловірусу у формуванні і реалізації віддалених нестохастичних ефектів зокрема соматичної патології системи травлення, дихальної, ендокринної, кровотворної і серцево-судинної систем організму в осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінення.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.08.2014 |
| Размер файла | 112,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
11. В учасників ЛНА з наявністю у сироватці крові анти-ЦМВ антитіл і антитіл до антигенів віруса гепатиту С спостерігається стабільно підвищеною в них активності аланінамінотранферази. Підвищення активності аланінамінотрансферази у осіб, які мали антитіла до антигенів HCV, запропонована модель логістичної регресії, як прогноз-негативний критерій. Як значущі фактори при побудові моделі враховуються: наявність анти-ЦМВ антитіл класу IgG; чоловіча стать пацієнта; серологічні ознаки перенесеного гепатиту В в анамнезі.
12. Встановлено, що реактивація ЦМВ в групі учасників ЛНА не супроводжується вірогідним підвищенням концентрації альфа-інтерферону (33,35+19,51 пкг/мл порівняно з практично здоровими донорами - 29,59+15,58 пкг/мл; p>0,05), однак при застосуванні індукторів інтерфероногенезу його вміст у сироватці крові зростає у 3-6 разів (p<0,05). На цій підставі запропоновано використання індукторів інтерфероногенезу для лікування реактивації ЦМВ за наявності клінічної симптоматики, підтвердженої лабораторними ознаками.
13. В групі учасників ЛНА застосування індукторів інтерфероногенезу є ефективним методом лікування реактивації ЦМВ-інфекції, що супроводжується проявами соматичної патології. Результатом терапії є зменшення скарг, зникнення субфебрилітету, нормалізація амінотрансферазної активності сироватки крові (АлАТ 44,18+9,77 МО/л до початку і 18,28+1,68 МО/л після курсу терапії, p<0,05; АсАТ 33,55+6,95 МО/л і 18,9+1,24 МО/л, відповідно, p<0,05), зникнення анти-ЦМВ антитіл класу IgM у всіх і зниження рівня анти-ЦМВ антитіл класу IgG у більшості пацієнтів (70,27%).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. За наявності лабораторних ознак реактивації ЦМВ-інфекції (виявлення у сироватці крові анти-ЦМВ антитіл класу IgM, високий рівень анти-ЦМВ антитіл класу IgG високої авідності; рідко - позитивний тест при проведенні ПЛР у зразках сироватки крові) хворим на хронічні захворювання бронхолегеневої ситеми, патології органів травлення, ендокринної, кровотворної і сердцево-судинної систем організму, у хворих на хронічний гепатит С з помірною активністю хронічного процесу показано проведення противірусної терапії індукторами інтерфероногенезу.
2. Вибір індуктора інтерфероногенезу, визначається індивідуальною чутливістю пацієнта. Запропоновано тест визначення індивідуальної чутливості до індукторів інтерфероногенезу, заснований на дослідженні концентрації ендогенного інтерферону у сироватці крові пацієнта до і через 3-6 годин після введення препарату.
3. Розроблено метод виявлення мутацій ЦМВ, що призводять до розвитку резистентності до противірусного препарату ганцикловір (патент UA 75254 С1, опублікований 15.03.2006 р.).
4. Для лабораторного підтвердження ефективності лікування у імунокомпетентних пацієнтів необхідно проводити в динаміці визначення анти-ЦМВ антитіл класу IgG і IgM. Стабільне клінічне поліпшення супроводжується зникненням антитіл класу IgM і зниженням або зникненням вмісту антитіл класу IgG.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Чумак А.А., Абраменко И.В., Бойченко П.К. Цитомегаловирус: радиация и иммунитет. - Киев, ДИА. - 2005. - 143 с.
Экология и здоровье населения Луганской области // Под ред. В.Т. Германова. - Луганск, 2004. - 176 с.
Волосовец А.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б. Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии. - Луганск, 2003. - 132 с.
Бойченко П.К., Кругликов В.Т. Международные стандарты качества иммуноферментной диагностики TORCH-инфекций // Лаб. диагностика. - 2002. - №3. - С. 46 - 49.
Романюк Б.П., Бойченко П.К. Оценка функциональной активности интерфероногенеза с применением отечественного препарта амизона // Укр. мед. альманах. - 2002. - т.5, №4. - С. 111 - 113.
Бойченко П.К., Липатникова А.С. Сравнительная оценка интерфероногенеза под влиянием циклоферона у больных бронхиальной астмой и аллергическим ринитом // Укр. мед. альманах. - 2003. - №5. - С. 21 - 23.
Чумак А.А., Коваленко А.Н., Базыка Д.А., Бойченко П.К. Реактивация цитомегаловирусной инфекции у лиц, перенесших острую лучевую болезнь, и ее значение в реализации соматической патологии // Укр. мед. часопис. - 2003. - Т.4, № 36. - С. 113 - 118.
Чумак А.А., Бойченко П.К. Роль ионизирующего излучения в реактивации цитомегаловирусной инфекции // Імунологія та алергологія. - 2003. - № 3. - С. 3 - 6.
Чумак А.А., Бойченко П.К., Покрышка Л.А. Активная цитомегаловирусная инфекция в группе участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Лаб. диагностика. - 2004. - № 1.- С.18 - 21.
Чумак А.А., Коваленко А.Н., Абраменко И.В., Бойченко П.К. Факторы, способствующие клиническому проявлению носительства вируса гепатита С в группе участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Укр. мед. часопис. - 2004. - № 4 (42). - С. 135 - 142.
Чумак А.А., Абраменко И.В., Бойченко П.К. Роль цитомегаловирусной инфекции в патогенезе хронических заболеваний бронхолегочной системы у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Укр. пульмонол. ж. - 2004. - №1. - С. 44 - 47.
Бойченко П.К. Цитомегаловірус як можливий промотор розвитку аутоіммунних захворювань // Укр. мед. альманах. - 2004. - №2. - С. 26 - 28.
Коломиец В.И., Бойченко П.К., Рожкова В.В. Связь инфекции и атеросклероза у больных, перенесших острый инфаркт миокарда // Укр. мед. альманах. - 2004. - №3. - С. 92 - 93.
Ершова И.Б., Бойченко П.К. Современные подходы к диагностике инфекций TORCH-комплекса // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної та медичної генетики: Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ, 2001. - С. 41 - 45.
Чумак А.А., Бойченко П.К., Абраменко И.В. Распространенность цитомегаловирусной инфекции среди детей и подростков, проживающих в областях, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2003. - Вип. 1 (47). - С. 213 - 218.
Чумак А.А., Абраменко И.В., Бойченко П.К. Ассоциация носительства цитомегаловируса и вируса гепатита С у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2003. - Вип.5 (51). - С. 126 - 132.
Чумак А.А., Бойченко П.К. Механізми персистенції, латентності та реактивації цитомегаловіруса людини // Проблеми рад. медицини та радіобіології. - 2003. - вип. 9. - С. 140 - 143.
Бойченко П.К., Чумак А.А. Особенности иммунного статуса лиц, участников ликвидации аварии на ЧАЭС, больных хроническим гастритом, в зависимости от инфицированности цитомегаловирусом // Акт. проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. - Київ-Луганськ, 2004. - Вип. 11. - С. 188 - 192.
Чумак А.А., Бойченко П.К., Приходько Я.А., Иваницкая А.Р. Дифференцированная терапия хронической цитомегаловирусной инфекции у иммунокомпетентных пациентов // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2004. - Вип. 8 (61). - С. 186 - 189.
Чумак А.А., Бойченко П.К. Персистенция цитомегаловирусной инфекции у больных хроническим обструктивным бронхитом, участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // В кн.: Екологічні проблеми у фтизіатрії і пульмонології. - Київ, 2004. - С. 232 - 236.
Чумак А.А., Базыка Д.А., Бойченко П.К. Проточная цитометрия в оценке клеточного иммунитета у пострадавших от Чернобыльской катастрофы лиц с хроническими вирусными инфекциями // Міжвідомчий збірник “Гематологія і переливання крові”. - 2004. - Вип. 32. - С. 92 - 96.
Чумак А.А., Абраменко І.В., Бойченко П.К. Щодо можливості прямого впливу іонізуючого опромінення на реактивацію цитомегаловірусної інфекції у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС // Проблеми рад. медицини та радіобіології. - 2004. - Вип. 10. - С. 130 - 135.
Chumak A.A., Abramenko I.V., Bazyka D.A., Bojchenko P.K., Pleskach O.Y. Persisting viral infections and genome instability at the remote post irradiation period // Проблеми радіаційної медицини і радіобіології. - 2005.- Вип. 11.- С. 193 - 198.
Пат. 75254 С1 Україна, МКП 7 А61К35/12. Спосіб визначення чутливості цитомегаловірусів до противірусних препаратів. А.А. Чумак, І.В. Абраменко, П.К. Бойченко; НЦРМ АМН України. - № 20040705446; Заявл. 07.07.2004; Опубл. 15.03.2006, Бюл. № 3. - т. 1. - С. 269.
Гордиенко Е.В., Корниец Н.Г., Бойченко П.К. Оптимизация ведения беременности, профилактива тяжелых повреждений плода при вирусных инфекциях у беременных. - Луганск, 2004. - 15 с.
Чумак А.А., Абраменко І.В., Бойченко П.К., Плескач О.Я. Носійство цитомегаловірусів як показник негативного впливу іонізуючого випромінювання // Междисциплинарная научно-практическая конференция “Эпидемиология, иммунопатогенез, диагностика, лечение TORCH-инфекций, 22-23 октября 2002, г. Киев. - Імунологія та алергологія. - 2002. - № 3. - С. 68.
Чумак А.А., Абраменко И.В., Бойченко П.К., Плескач О.Я. Частота обнаружения антител против цитомегаловируса в сыворотке крови у лиц, перенесших острую лучевую болезнь // Матеріали ІІІ з`їзду з радіаційних досліджень, 21-25 травня 2003 г. - Київ, 2003. - С. 260.
Чумак А.А., Абраменко И.В., Бойченко П.К., Плескач О.Я., Петраков В.М., Марченко Ю.М. Частота обнаружения антител против цитомегаловируса в сыворотке крови у лиц, перенесших острую лучевую болезнь // Междисциплинарная научно-практическая конференция “Эпидемиология, иммунопатогенез, диагностика, лечение хламидиоза и TORCH-инфекций, 26-28 ноября 2003, г. Киев. Імунологія та алергологія. - 2003. - №4. - С.90.
Чумак А.А., Абраменко І.В., Білоус Н.І., Бойченко П.К., Плескач О.Я. Носійство цитомегаловірусу та бронхолегеневі захворювання участників ліквідації аварії на ЧАЕС і реконвалесцентів гострої променевої хвороби // Укр. конгрес пульмонологів і фтизіатрів: тези доповідей. 10-14 жовтня, 2003. - Укр. пульмонол. ж. - 2003. - №2. -
С. 403
Chumak A.A., Sushko V.A., Belyaeva N.A., Abramenko I.V., Boychenko P.K. Relationship between COPD and cytomegalovirus infection in liquidators of Chornobyl catastrophe // Materials of Eur. Respiratory Society Annual Congress. Sept. 4-8, 2004, Glasgow, Scotland. - Eur. Resp. J. - 2004. - Vol. 24, suppl. 48. - S. 409.
Одуд А.М., Коломиец В.И., Бойченко П.К. Инфицированность больных, перенесших инфаркт миокарда, цитомегаловирусной и хламидийной инфекцией // Матер. VII Нац. Конгресу кардіологів України. - Київ, 2004. - С. 253.
Чумак А.А., Абраменко І.В., Бойченко П.К., Плескач О.Я. Персистуючі інфекції як фактор, що потенціює радіаційно-індуковану генетичну нестабільність // Тез. доп. Наук.-практ. конф-ції “Парадигми сучасної радіобіології. Радіаційний захист персоналу об“єктів атомної енергетики”. - Київ, Чорнобиль, 27.09 - 01.10.2004. - С. 108 - 109.
АНОТАЦІЯ
Бойченко П.К. Значення цитомегаловірусної інфекції у розвитку соматичної патології у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.01 - радіобіологія. - Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ, 2006.
Дисертаційна робота присвячена визначенню ролі цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекції у формуванні і реалізації віддалених нестохастичних ефектів у вигляді соматичної патології у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та обгрунтуванню методів діагностики і терапії реактивації ЦМВ для поліпшення стану здоров'я постраждалих контингентів.
На основі обстеження 2162 осіб, віднесених до різних категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та контрольної групи, що не зазнала прямого впливу іонізуючого опромінення, знайдено підвищення частоти анти-ЦМВ антитіл класу IgG в учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) (79,16%), реконвалесцентів гострої промененвої хвороби (ГПХ) (85,59%), працівників атомної енергетики (78,12%) порівняно з контролем (69,20%) (p<0,05). В групі реконвалесцентів ГПХ показана залежність титрів анти-ЦМВ антитіл від отриманої дози зовнішнього опромінення (r = 0,3244; p = 0,028). Частота виявлення анти-ЦМВ антитіл була вищою серед учасників ЛНА 1986-1987 рр. порівняно з учасниками ЛНА більш пізнього періоду. Підвищення ЦМВ-серопозитивності у постраждалих контингентів було обумовлено реактивацією вірусу. Для її діагностування в групі учасників ЛНА найбільш придатними є імуноферментні методи, а не полімеразна ланцюгова реакція. Анти-ЦМВ антитіла частіше виявлялись у хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, бронхолегеневої системи, артритами, цукровим діабетом, лімфаденопатією, гематологічними порушеннями непухлинного походження та ассоціювались з негативними чинниками перебігу. При одночасному виявленні анти-ЦМВ антитіл та антитіл до антигенів вірусу гепатиту С зростав ризик стійкого підвищення рівнів сироваткових амінотрансфераз та збільшення розмірів печінки в учасників ЛНА. Розроблено покази для проведення противірусної терапії у постраждалих контингентів. Доведено, що застосування індукторів інтерфероногенезу є ефективним методом терапії. Результатами лікування є зменшення кількості скарг, поліпшення об'єктивного стану хворих, нормалізація амінотрансферазної активності сироватки крові, зникнення анти-ЦМВ антитіл класу IgM у всіх і зниження титрів анти-ЦМВ антитіл класу IgG у більшості пацієнтів. Запропоновано тест визначення індивідуальної чутливості хворих до індукторів інтерфероногенезу.
Ключові слова: цитомегаловірус, іонізуюче випромінювання, Чорнобильська катастрофа, гостра променева хвороба, соматичні захворювання, імунітет.
АННОТАЦИЯ
Бойченко П.К. Значение цитомегаловирусной инфекции в развитии соматической патологии в отдаленный период после аварии на Чернобильской АЭС. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 03.00.01 - радиобиология. - Научный центр радиационной медицины АМН Украины, Киев, 2006.
Диссертационная работа посвящена изучению роли цитомегаловирусной (ЦМВ) инфекции в формировании и реализации отдаленных нестохастических эффектов в виде соматической патологии у пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, обоснованию методов диагностики и терапии реактивации ЦМВ с целью улучшения состояния здоровья пострадавших контингентов.
На основании обследования 2162 лиц, отнесенных к различным категориям пострадавших в результате аварии на ЧАЭС и к контрольной группе, не имевших прямого воздействия ионизирующего излучения, обнаружено повышение частоты анти-ЦМВ антител класса IgG среди участников ликвидации последствий аварии (ЛПА) (79,16%), реконвалесцентов острой лучевой болезни (ОЛБ) (85,59%), работников предприятий атомной энергетики (78,12%) по сравнениею с контролем (69,20%) (p<0,05). В группе реконвалесцентов ОЛБ выявлена корреляционная зависимость титров анти-ЦМВ антител от полученной дозы внешнего излучения (r = 0,3244; p = 0,028) и степени перенесенной ОЛБ (r = 0,4043; p = 0,005). Частота обнаружения анти-ЦМВ антител была более высокой среди участников ЛПА 1986-1987 гг. по сравнению с участниками ЛПА более позднего периода: 85,2% и 74,42 %, соответственно (p<0,01) для мужчин; 86,6% и 70,21%, соответственно (p<0,05) для женщин. Повышение ЦМВ-серопозитивности у пострадавших контингентов было обусловлено реактивацией вируса, что определяли по наличию в сыворотке крови анти-ЦМВ антител класса IgM и класса IgG высокой авидности. Чувствительность полимеразной цепной реакции (ПЦР) в этой группе обследованных была низкой, тогда как в группе иммуноскомпроментированных пациентов (обследован 51 ребенок с врожденной ЦМВ-инфекцией), напротив, ПЦР имела значительные преимущества над иммуноферментными методами диагностики. Реактивация ЦМВ в группе участников ЛПА сопровождалась клинической симптоматикой, в которой преобладали длительный субфебрилитет, лимфоцитоз, немотивированная слабость, раздражительность, снижение памяти, повышение активности аминотрансфераз сыворотки крови, частые острые респираторные заболевания в анамнезе, аллергические реакции, кожная сыпь, транзиторная анемия и лейкопения.
В группе участников ЛПА, реконвалесцентов ОЛБ и в контроле обнаружена ассоциация ЦМВ-позитивности с заболеваниями желудочно-кишечного тракта (в частности, хроническими гастритами, хроническими холециститами), бронхолегочной системы, артритами, сахарным диабетом, лимфаденопатией, гематологическими нарушениями неопухолевого характера. При одновременном выявлении анти-ЦМВ антител и антител к антигенам вируса гепатита С в группе участников ЛПА возрастал риск стойкого повышения активности аминотрансфераз сыворотки крови и увеличения размеров печени. У ЦМВ-позитивных учасников ЛПА, больных хроническими гастритами, по сравнению с ЦМВ-негативными пациентами, чаще встречались заболевания других органов желудочно-кишечного тракта (79,3% и 50,0%, p<0,01) и бронхолегочной системы (47,4% и 22,2%, p<0,05), снижалась концентрация IgA в сыворотке крови (1,96 г/л и 2,29 г/л, p<0,05), что может нарушать иммунологическую защиту против бактериальных возбудителей основного заболевания. Обнаруживалась также негативная корреляционная зависимость между титрами анти-ЦМВ антител и концентрацией IgA (r = -0,4107; p<0,05). У больных хроническими заболеваниями бронхолегочной системы выявлена высокая частота реактивации ЦМВ (18,2% больных с наличием анти-ЦМВ антител класса IgM среди участников ЛПА и 13,4% среди необлученных больных). В группе участников ЛПА, больных хроническим необструктивным бронхитом, выявлена корреляция титров анти-ЦМВ антител и дозы внешнего облучения (r = 0,3557; p<0,05). У больных с хроническим обструктивным бронхитом наличие анти-ЦМВ антител класса IgG было ассоциировано с повышением содержания CD8+ лимфоцитов в периферической крови (30,78 + 0,86 и 26,74 + 1,78, p<0,05) и снижением хелперно-супрессорного соотношения (1,40 + 0,06 і 1,77 + 0,19, p<0,05), что может иметь патогенетическое значение, учитывая данные об участии CD8+ лимфоцитов в развитии бронхообструкции посредством синтеза ряда цитокинов. Это предположение подтверждаются более частой встречаемостью приступов удушья (ч2 = 4,71; p<0,05) и выраженной тенденцией к снижению показателей функции внешнего дыхания у ЦМВ-позитивных больных хроническими обструктивными бронхитами по сравнению с ЦМВ-негативными. У ЦМВ-позитивных участников ЛПА, страдающих сахарным диабетом II типа, нарастание титров анти-ЦМВ антител ассоциировалось со снижением числа CD4+ Т-лимфоцитов в периферической крови (r = -0,4267; p<0,05), хелперно-супрессорного соотношения (r = -0,3603; p<0,05), тенденцией к росту количества CD8+ Т-лимфоцитов (r = 0,3478; p = 0,051), более частой встречаемостью артериальной гипертензии (r = 0,4219; p<0,05). У больных ишемической болезнью сердца, которые перенесли инфаркт миокарда, наличие анти-ЦМВ антител одновременно с антителами против C. trachomatis, было характерным для лиц с нестабильным течением стенокардии напряжения (ч2 = 4,11; p<0,05 по сравнению с больными, у которых выявлялись антитела к одному из инфекционных агентов), повышением концентрации триглицеридов (2,68 + 0,61 ммоль/л и 2,21 + 0,51 ммоль/л, p<0,05), липопротеинов очень низкой плотности (1,41 + 0,14 ммоль/л и 0,96 + 0,09 ммоль/л, p<0,05) и фибриногена (4,77 + 0,41 г/л и 2,70 + 0,36 г/л, p<0,05), что может усугублять течение атеросклероза.
Разработаны показания для проведения противовирусной терапии лицам, пострадавшим в результате аварии на ЧАЭС. Исследования эффективности индукторов интерфероногенеза, проведенные в группе 54 человек, показали, что результатом их применения являются снижение числа жалоб, уменьшения выраженности объективных симптомов, нормализация аминотрансферазной активности сыворотки крови (активность аланинаминотранферазы 44,18 + 9,77 МЕ/л до и 18,28 + 1,68 МЕ/л после терапии; p<0,05; активность аспартараминотрансферазы 33,55 + 6,95 МЕ/л и 18,9 + 1,24 МЕ/л, соответственно; p<0,05), повышение уровня гемоглобина и числа эритроцитов у больных с наличием анемии (первоначальные показатели: гемоглобин 117,57 + 1,83 г/л, эритроциты 3,76 + 0,04 Т/л; после терапии - гемоглобин 133,50 + 1,21 г/л, эритроциты 4,41 + 0,09 Т/л, p<0,05). Эффективность терапии подтверждалась исчезновением анти-ЦМВ антител класса IgM у всех больных и снижением титров анти-ЦМВ антител класса IgG у 70,27% пациентов. Предложен тест определения индивидуальной чувствительности больных к индукторам интерфероногенеза.
Ключевые слова: цитомегаловирус, ионизирующее излучение, Чернобыльская катастрофа, острая лучевая болезнь, соматические заболевания, иммунитет.
SUMMARY
Boychenko P.K. The significance of cytomegalovirus infection for the development of somatic pathology in remote period after Chornobyl catastrophe. - Manuscript.
Dissertation for degree of doctor of medical science in speciality 03.00.01 - radiobiology. - Research Center for Radiation Medicine, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.
Thesis is devoted to evaluation of significance of cytomegalovirus (CMV) infection for forming and realization of somatic pathology in persons suffered due to Chornobyl NPP catastrophe and proposing methods for diagnosis and therapy of CMV reactivation to improve health state of suffered contingents.
On the basis of observation of 2162 persons, divided on different groups of Chornobyl NPP catastrophe sufferers and a control group of persons without direct exposure to ionizing radiation, it was established that the frequency of serum anti-CMV IgG antibodies in clean-up workers (CW) (79.16%), convalescents of acute radiation sickness (ARS) (85,59%), NPP workers (78.12%) was higher than in control (69.20%) (p<0.05). The correlation between titres of anti-CMV antibodies and dose of irradiation was revealed among ARS convalescents (r = 0.3244; p = 0.028). The frequency of anti-CMV antibodies was higher in CW of 1986-1987 than in CW of later period. The increasing of CMV-seropositivity was caused by CMV reactivation. ELISA methods were prefered for diagnostics of CMV reactivation than polimerase chain reaction in CW patients. The frequency of anti-CMV antibodies was higher in patients with diseases of gastrointestinal tract, respiratory system, artrithis, diabetes mellitus, lymphadenopathy, hematological nontumor disorders, and the presence of anti-CMV antibodies was associated with negative prognostic parameters of these diseases. The risk of stable increasing of serum aminotransferase activity and enlargement of liver was raised in patients with simultaneous presence of anti-CMV antibodies and antibodies to hepatitis C virus. The indications for antivirus therapy in patients suffered due to Chornobyl NPP catastrophe were developed. Interferonogenesis' inducers were effective in the treatment of CMV reactivation. A test for detection of individual sensitivity of patients to interferonogenesis' inductors was proposed.
Key words: cytomegalovirus, ionizing radiation, Chоrnobyl NPP catastrophe, acute radiation sickness, somatic diseases, immunity.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Плавання як ефективний засіб профілактики і лікування захворювань серцево-судинної і дихальної систем. Особливості функціонування серцево-судинної системи під час плавання. Причини виникнення захворювань серцево-судинної системи. Набуті пороки серця.
реферат [1,4 M], добавлен 04.11.2015Захворюваність та поширеність хронічного гепатиту у дорослих осіб чоловічої статі, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Вплив іонізуючого випромінювання на перебіг хронічного гепатиту. Вплив традиційних чинників ризику розвитку цього захворювання.
автореферат [46,6 K], добавлен 19.03.2009Попередні дані про тварину: реєстрація, анамнез. Дослідження загального стану та окремих органів і систем: серцево-судинної, дихальної, травлення, сечової, нервової, кровоносної. Спеціальні дослідження, порядок, принципи та значення їх проведення.
история болезни [37,2 K], добавлен 16.06.2012Морфо-функціональна характеристика серцево-судинної та респіраторної (дихальної) систем. Сутність методу степ-тесту. Порядок визначення частоти серцевих скорочень, тиску та об`єму крові. Аналіз впливу фізичних навантажень на кардіо-респіраторну систему.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010Розвиток особливості серцево-судинної системи. Вікові зміни серцево-судинної системи, погіршення роботи серцевого м'яза, зменшення еластичності кровоносних судин. Стан серцево-судинної системи впродовж старіння. Обмеження рухової активності людини.
реферат [25,6 K], добавлен 09.09.2009Важливе значення біологічних ритмів у забезпеченні нормальної життєдіяльності організму визначило появу таких областей досліджень, як хронобіологія та хрономедицина. Біологічні ритми серцево-судинної системи. Метод оцінки вікових змін добових ритмів.
автореферат [73,9 K], добавлен 07.03.2009Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу і серцево-судинної системи, природжені вади серця. Хвороби органів дихання, регіональний кровообіг, коронарне кровопостачання. Місцева регуляція легеневого кровотоку, мозковий та нирковий кровообіг.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 22.12.2009Організація ендокринної системи. Регуляція біологічних функцій. Характеристика функцій гормонів. Морфологічна, хімічна, фізіологічна класифікації гормонів. Передача гормонального сигналу через фосфоінозитидну систему. Інтеграція гуморальної організації.
реферат [19,6 K], добавлен 25.12.2012Серцево-судинні захворювання. Статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології. Вирішення проблеми високої смертності від ССЗ в Україні. Діагноз ішемічної хвороби серця. Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 років.
автореферат [208,5 K], добавлен 09.03.2009Види патології черевної порожнини. Посилення лікувального впливу на організм людини. Клініко-функціональне обґрунтування методів фізичної реабілітації при патології черевної порожнини. Показання і протипоказання до занять ЛФК в післяопераційному періоді.
курсовая работа [864,0 K], добавлен 11.05.2011
