Оптимізація підходів до прогнозування, діагностики та лікування фонових і передракових захворювань шийки матки

5. Для пацієнток з хронічною генітальною інфекцією при передракових захворюваннях і преінвазивному раку шийки матки характерні порушення системного та місцевого імунітету у вигляді відносної лімфопенії до 15,4±1,1% при дисплазіях і 16,0±1,1% при преінвазивному раку, зниження відносного вмісту Т-хелперів до 15,1±1,2% та 15,9±2,0% відповідно, та співвідношення між Т-хелперами і Т-супресорами до 0,62±0,05 і 0,67±0,02.

Достовірне підвищення відносного вмісту плазмоцитів при дисплазії до 6,1±0,19% і преінвазивному раку до 5,83 ± 1,8% в порівнянні з фоновими захворюваннями (2,0±0,67%) може відбивати місцеву активацію продукції антитіл проти антигену атипових кліток, що може бути клітинним еквівалентом активованого стану місцевих імунних механізмів при вказаній патології.

6. Передракові процеси та рак шийки матки виникають на фоні прогресуючого зниження здатності клітин до апоптозу, що проявляється змінами вмісту продуктів генів, контролюючих запрограмовану загибель клітин, про що свідчить поява експресії р-53 протеїну при передракових станах шийки матки і його прогресивне підвищення зі збільшенням ступеня важкості дисплазії, а також відповідне ослаблення експресії bс1-2 протеїну до повної його відсутності при преінвазивному раку шийки матки.

7. У жінок з дисплазіями та раком шийки матки виявляється прогресивне збільшення частоти виявлення рецепторів епідермального фактору росту та їх концентрації в тканині екто- та ендоцервікса відповідно підвищенню ступеня важкості дисплазії до преінвазивного раку (від 53,3% при легкій дисплазії до 91,7% при важкій дисплазії та 100% при преінвазивному раку), що свідчить про те, що одним з патогенетичних механізмів розвитку передпухлинних процесів та раку шийки матки є порушення проліферативної активності епітеліоцитів шийки матки.

8. Запропонована комплексна терапія, що включає 2 етапи - ліквідацію інфекційного фактора на фоні імунокорегуючої терапії з наступною деструкцією патологічного вогнища - є достатньо ефективною, зводить до мінімуму кількість рецидивів (з 52% та 23,1% до 0% при фонових захворюваннях та дисплазіях відповідно) покращує показники системного та клітинного імунітету, стимулює фізіологічну запрограмовану загибель клітин.

Практичні рекомендації

1. Жінок з наявністю 3-х і більше факторів ризику виникнення фонових та передракових захворювань шийки матки слід включати в групи ризику по вказаним нозологіям, що передбачає проведення адекватної диспансеризації з комплексним застосуванням скринінгових методів діагностики даної патології.

2. Жінки з хронічною генітальною інфекцією (вірус папіломи людини 16 і 18 серотипу, вірус простого герпеса 1, 2 серотипу, хламідіоз), незалежно від наявності або відсутності патологічних змін шийки матки, повинні бути віднесені до групи підвищеного ризику по розвитку передраку і раку шийки матки.

3. У хворих з фоновими захворюваннями та епітеліальними дисплазіями шийки матки необхідно проводити поглиблену діагностику сексуально-трансмісивних інфекцій з використанням полімеразної ланцюгової реакції.

4. Особливості ехоструктури та васкуляризації шийки матки при фонових та передракових захворюваннях шийки матки не є самі по собі достатньо специфічними. Однак при комплексному застосуванні вони можуть служити ультразвуковими маркерами, що дозволять визначити групу підвищеного ризику захворюваності на рак шийки матки. Комплексна ехографічна оцінка структури шийки матки та аналіз її гемодинаміки за допомогою енергетичної та імпульсної доплерометрії мають належати до програми скринінгу патології шийки матки як швидкі та неінвазивні методи.

5. Хворим з дисплазіями шийки матки доцільне проведення спеціальних досліджень для оцінки апоптоза з метою визначення ступеню ризику переходу дисплазії в рак шийки матки та обрання правильної тактики лікування, направленої на запобігання малігнізації.

6. Пацієнткам з фоновою та передраковою патологією шийки матки доцільне проведення комплексної терапії, направленої на ліквідацію інфекційного фактора на фоні імуномоделюючої та імуностимулюючої терапії з наступною деструкцією патологічного вогнища, що дозволяє зменшити кількість ускладнень після оперативних втручань і знизити частоту рецидивів і прогресування патологічних станів шийки матки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. The Role of the Infection of the Sexually Transmitted Diseases (STD) in Cervical Polyps Genesis // Twoy Magazyn Medyczny, Ginecologia,1/2003, p.91 ( співавтори - С.І.Жук, А.М.Григоренко, В.В. Марцинківська ). Особистий внесок дисертанта - набір матеріалу, аналіз та статистична обробка матеріалу, написання статті.

2. Апоптоззалежні механізми розвитку передраку та раку шийки матки // Вісник наукових досліджень, №4, 2003, с. 60 - 61; ( співавтори - В. В. Камінський, А.М.Григоренко). Особистий внесок дисертанта - набір матеріалу, аналіз та статистична обробка матеріалу, написання статті.

3. Этиологическое значение сексуально-трансмиссивных инфекций в возникновении эндометриальных и эндоцервикальных гиперплазий // Репродуктивное здоровье женщины, № 4 (16), 2003, с. 82-83 (співавтори - В. В. Камінський, С.І.Жук, А.М.Григоренко). Особистий внесок дисертанта - набір матеріалу, аналіз та статистична обробка матеріалу, написання статті.

4. Особливості ехоструктури та гемодинаміки шийки матки при фонових захворюваннях // Здоровье женщины, № 2 ( 18 ) часть 2/2004, с. 63-65; (співавтори - В. В. Камінський, В.В. Марцинківська, А.М. Григоренко, А.А. Суханова ) . Особистий внесок дисертанта - набір матеріалу, аналіз та статистична обробка матеріалу, написання статті.

5. Особливості ехоструктури та гемодинаміки шийки матки при дисплазіях та раку in situ // Репродуктивное здоровье женщины, № 2 (18), 2004, с. 106-109; ( співавтори - В. В.Камінський, В.В. Марцинківська, А.М. Григоренко ). Особистий внесок дисертанта - набір матеріалу, аналіз та статистична обробка матеріалу, написання статті.

Размещено на Allbest.ru