Стан фетоплацентарного комплексу та корекція його порушень при невиношуванні вагітності

2. Фетоплацентарна недостатність проявляється змінами біофізичного профілю плода і його компенсаторно-пристосовних реакцій на момент дослідження (нестабільна ЧСС 16,7%, тахікардія 5%, збільшення кількості епізодів 25% і порушення форми дихальних рухів (рухи типу gasps) 10%, підвищена рухова активність 10%, зниження тонусу плода 3,3%, локалізація плаценти на передній стінці матки 54,6%, порушення структури плаценти: передчасне старіння - 55% і відставання 5%, патологічні включення в плаценті 80,2%, ЗВУР плода 16,9%, помірне багатоводдя 31,7%). Кардіомоніторне дослідження показує перехід трофічної недостатності функції плаценти в дихальну, яка проявляється прогресуючою гіпоксією плода.

3. Порушення стану фетоплацентарного комплексу проявляються зміною, в основному зниженням, рівнів естріолу, хоріонічного соматомамотропіну, кортизолу (в 2-4 рази). Особливо низькі концентрації гормонів (зниження в 3-6 разів) спостерігаються при затримці внутрішньоутробного розвитку плода в 27-32 тиж. У вагітних з загрозою передчасних пологів переважними типами гормональної адаптації ФПК (91,8%) є нестійкість гормональної функції (дисфун-кція) або виснаження (гіпофункція), які вважаються проявами вираженої ФПН.

4. Загроза передчасних пологів супроводжується підвищенням концентрації плацентарного б₁-мікроглобуліну в периферичній крові в 2-5 разів (від 44,1 до 147,9 нг/мл; при фізіологічній вагітності - не більше 40 нг/мл), що тісно пов'язано з порушеннями в плаценті, клінічними і лабораторними ознаками страждання плода і новонародженого. Найбільш високі концентрації білка (до 182,8 нг/мл) визначаються при внутрішньоутробній гіпоксії, ЗВУР плода і тяжкій асфіксії новонародженого. В ІІІ триместрі рівень ц-АМФ від 69,5 до 84,3 рМ/мл прогнозує несприятливе завершення вагітності для плода і новонародженого. При невиношуванні вагітності рівень IGF-2 різко підвищений (в 3-3,5 рази) і тісно корелює з масою тіла новонароджених і пондераловим індексом, що свідчить про його вплив на формування маси і розмірів плода.

5. Хронічна плацентарна недостатність при невиношуванні вагітності характеризується патологічною незрілістю плаценти, яка проявляється дисоційованим розвитком, наявністю інволютивно-дистрофічних змін (звуження міжворсинчастого простору 20%, кровиливи в міжворсинчастий простір 80%, фіброзування строми стовбурових ворсин 25%, фібриноїдний некроз ворсин 65%, ангіоматоз 65%, дилятація і повнокрів'я судин ворсин 90%) та циркуляторних розладів (інтервільозний стаз і тромбоз).

6. Показники вмісту плацентарних білків (ПАМГ-1), факторів росту (IGF-2) та циклічних нуклеотидів (ц-АМФ) в крові вагітних є клінічно значимими біохімічними маркерами неблагополучного розвитку плода і можуть бути використані в якості критерію прогнозу завершення вагітності, для своєчасної діагностики порушень стану ФПС і контролю за ефективністю лікування у жінок з невиношуванням вагітності.

7. Розроблено патогенетично обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з невиношуванням із застосуванням препаратів інстенону та АТФ-лонгу на фоні базової терапії з метою покращення стану ФПК. Впровадження розробленого комплексу сприяло підвищенню вірогідності успішного закінчення вагітності і в 77,8% випадків призводило до відсутності прогресування порушень в системі мати-плацента-плід (знижена перинатальна патологія плода на 33,6%, збільшений середній термін розродження і середня маса тіла новонароджених за рахунок нормалізації і оптимізації метаболізму на клітинному та субклітинному рівнях).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Гайструк А.Н., Супрунова Т.В., Михальчук М.А. Особливості показників фетоплацентарної системи і стан новонароджених при передчасних пологах //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, “Фенікс”. 2001. С. 129-132 (дисертант виконала збір матеріалу, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

Гайструк А.Н., Супрунова Т.В., Михальчук М.А., Балабуєва С.В. Гормональна адаптація фетоплацентарного комплексу у жінок із загрозою переривання вагітності //Вісник наукових досліджень. 2002. № 2. С. 149- 151 (дисертант виконала збір матеріалу, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

Супрунова Т.В. Показники біофізичного профілю і реактивності серцево-судинної системи плода при невиношуванні вагітності в поєднанні з фетоплацентарною недостатністю //Вісник Вінницького державного медичного університету. 2002. № 2. С. 507-510 (дисертант виконала збір матеріалу та провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

Супрунова Т.В., Михальчук М.А. Морфо-функціональні особливості плаценти при загрозі переривання вагітності //Вісник морфології. 2002.- № 2. С. 200-201 (дисертант виконала збір матеріалу, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

Супрунова Т.В. Характеристика стану фетоплацентарного комплексу та корекція його порушень при невиношуванні вагітності //Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. № 1/1. С. 91-93 (дисертант викона-ла збір матеріалу, впроваджувала, оцінювала ефективність загальновідомого і за-пропонованого методів корекції ФПН та провела статистичну обробку матеріалу).

Супрунова Т.В. Значення визначення вмісту специфічних білків вагітності, ц-АМФ та інсуліноподібного фактору росту 2 для діагностики фетоплацентарної недостатності при невиношуванні вагітності //Вісник наукових досліджень. 2003. № 1. С. 189 (дисертант виконала збір матеріалу та провела статистичну обробку).

Патент України 55182А. МПК: А61К31/00. Спосіб застосування інстенону та АТФ-лонгу в комплексному лікуванні порушень фетоплацентарного комплексу у жінок з невиношуванням вагітності /Гайструк А.Н., Супрунова Т.В. Опубл. 17.03.2003. Бюл. № 3. 2 с. (дисертант провела патентний пошук, аналіз літературних джерел, особисто впроваджувала лікувальний комплекс та оцінювала ефективність лікування).

Нововведення Реєстр. № 157/19/03. Застосування інстенону та АТФ-лонгу в комплексному лікуванні порушень фетоплацентарного комплексу у вагітних з невиношуванням вагітності /Гайструк А.Н., Супрунова Т.В. Реєстр галузевих нововведень. Київ, 2003. Вип. 18-19. С. 109 (дисертант особисто впроваджувала лікувальний комплекс і оцінювала ефективність лікування).

Супрунова Т.В. Роль специфічних білків вагітності при загрозі переривання вагітності в поєднанні з фетоплацентарною недостатністю //Тези доповідей VІІІ-ої університетської науково-практичної конференції молодих учених та фахівців, Вінниця, 17 травня 2002. С. 7 (дисертант виконала збір матеріалу та провела статистичну обробку).

Анотація

Супрунова Т.В. Стан фетоплацентарного комплексу та корекція його порушень при невиношуванні вагітності. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, 2003.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню стану системи мати-плацента-плід при невиношуванні вагітності на органному, тканинному та клітинному рівнях. В роботі проведено аналіз причин виникнення ФПН і невиношування вагітності, виявлені особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого, процесів адаптації новонародженого в ранньому неонатальному періоді, вивчено функціональний стан плода за допомогою кардіомоніторного дослідження і визначення біофізичного профілю плода. Визначені морфо-функціональні особливості плацент при невиношуванні вагітності і проведено клініко-морфологічні паралелі зі станом новонароджених в пологах і перебігом раннього неонатального періоду.

У роботі вперше визначені типи гормональної адаптації фетоплацентарного комплексу у жінок з невиношуванням вагітності. Виявлено значні порушення стану ФПК у вагітних з невиношуванням, які позначаються на рівні специфічних білків, циклічних нуклеотидів та факторів росту. Доведено, що існує тісна кореляційна залежність між рівнем гормонів, станом плода та вивченими маркерами. Розроблено критерії доклінічної діагностики ФПН у жінок з невиношуванням вагітності. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я патогенетично обгрунтований спосіб корекції ФПН при невиношуванні вагітності із застосуванням інстенону та АТФ-лонгу.

Ключові слова: невиношування вагітності, фетоплацентарна система, фетоплацентарна недостатність, маркери доклінічної діагностики, патогенетична корекція ФПН.

Аннотация

Супрунова Т.В. Состояние фетоплацентарного комплекса и коррекция его нарушений при невынашивании беременности. Рукопись.

Дисертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 акушерство и гинекология Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, Винница, 2003.

Дисертация посвящена комплексному изучению состояния системы мать-плацента-плод при невынашивании беременности на органном, тканевом и клеточном уровнях. В работе проведено анализ причин возникновения фетоплацентарной недостаточности и невынашивания беременности, выявлено особенности течения беременности и родов, состояния плода и новорожденного, процессов адаптации новорожденного в раннем неонатальном периоде, изучено функциональное состояние плода с помощью кардиомониторного исследования и определения биофизического профиля плода.

В работе впервые определены типы гормональной адаптации фетоплацентарного комплекса у женщин с невынашиванием беременности. Установлено, что преобладающими типами гормональной адаптации были гипофункция (вариант истощения) у 51,8% и дисфункция у 40% пациенток.

Виявлены значительные нарушения состояния фетоплацентарного комплекса у беременных с невынашиванием, которые сказываются на уровне специфических белков, циклических нуклеотидов и факторов роста. Доказано, что существует тесная корреляционная зависимость между уровнем гормонов, состоянием плода и изученными маркерами. Разработаны критерии доклинической диагностики ФПН у женщин с невынашиванием беременности. Установлена несомненная связь между уровнем ПАМГ-1 в сыворотке крови и состоянием ФПК и окончанием беременности. Установлено, что уровень ц-АМФ в плазме крови от 69,5 до 84,3 рМ/мл прогнозирует неблагоприятное завершение беременности для плода и новорожденного. Изменения уровня IGF-2 являются ранним прогностическим маркером, который характеризует начальные признаки нарушений в ФПК, возникающие задолго до клинической манифестации хронической ФПН.

Определены морфо-функциональные особенности плацент при невынашивании беременности и проведено клинико-морфологические параллели с состоянием новорожденных в родах и течением раннего неонатального периода, свидетельствующие о значении изменений в плаценте для прогнозирование постнатального развития детей. Морфологически плацентарная недостаточность при невынашивании беременности характеризовалась патологической незрелостью плаценты, проявляющейся диссоциированным развитием, наличием инволютивно-дистрофичских изменений и циркуляторных расстройств и патологическим дозреванием плаценты (раннее 65% и диссоциированное развитие 35%). В работе исследованы компенсаторно-приспособительные реакции на тканевом уровне и их топография.

Разработан и внедрён в практику охраны здоровья патогенетически обоснованный способ коррекции ФПН при невынашивании беременности с применением инстенона и АТФ-лонга, который позволил снизить проявления ФПН (вдвое частоту гипоксии плода и асфиксии новорожденного), улучшить состояние внутриутробного плода и адаптацию новорожденного к условиям внеутробного существования за счёт нормализации и оптимизации метаболизма на клеточном и субклеточном уровнях.

Ключевые слова: невынашивание беременности, фетоплацентарная система, фетоплацентарная недостаточность, маркеры доклинической диагностики, патогенетическая коррекция ФПН.

Summary

Suprunova T.V. Condition of fetoplacental complex and correction of its abnormalities at threat of pregnancy interruption. Manuscript.

The dissertation submitted for a Candidate to Doctor's of Medicine degree in speciality 14.01.01 Gynecology and Obstetrics - Vinnitsa Pirogov National Medical University, Vinnitsa, 2003.

The dissertation is devoted to complex investigation of system “pregnant placenta fetus” condition at the threat of pregnancy interruption on the organ, tissue and cellular levels. Causes of fetoplacental insufficiency and of threat of pregnancy interruption are analyzed in the work. Some features of pregnancy and delivery are revealed as well as these of condition of a fetus and a newborn, of newborn adaptation process in the early neonatal period. Functional condition of fetus has been investigated with cardiomonitoring technique and fetus biophysical profiles are determined. The morpho-functional features of placentas at the threat of pregnancy interruption are designated as well as some clinical and morphological parallels with newborn status in delivery and early neonatal period.

For the first time types of hormonal adaptation of fetoplacental complex in women with the threat of pregnancy interruption are determined. Serious abnormalities of FPC in pregnant with the threat of pregnancy interruption have been revealed, that correlate with the level of specific proteins, cyclic nucleotides and growth factors. It is proved that there is close correlation of hormone level and fetus status with the markers that have been analyzed. Criteria of preclinical diagnostic of fetoplacental insufficiency in women with the threat of pregnancy interruption are worked out. Pathogenetically based method of correction of fetoplacental insufficiency at the threat of pregnancy interruption with instenon and ATP-long application is elaborated.

Keywords: threat of pregnancy interruption, fetoplacental system, fetoplacental insufficiency, markers of preclinical diagnostic, pathogenetic correction of fetoplacental insufficiency.

Перелік наведених в авторефераті скорочень

БФПП біофізичний профіль плода

ДРП дихальні рухи плода

ЗВУР плода затримка внутрішньоутробного розвитку плода

IGF-2 інсуліноподібний фактор росту 2

Е₃ - естріол

Кр - кортизол

ПАМГ-1 плацентарний ₁-мікроглобулін

ПІ пондераловий індекс

ПСП показник стану плода

РАП рухова активність плода

СДП серцева діяльність плода

ТРП тест рухів плода

ФПС фетоплацентарна система

ФПН фетоплацентарна недостатність

ФПК фетоплацентарний комплекс

ХСМТ хоріонічний соматомамотропін

ц-АМФ циклічний аденозин-3',5'-монофосфат

ЧСС частота серцевих скорочень

Размещено на Allbest.ru