Використання з превентивною та лікувальною метою L-аргініну у стресонестійких щурів за пептичної виразки свідчить про його протективну роль у запобіганні деполімеризації сіалопротеїнів, зниженні активності протеїназ за одночасного підвищення активності б₁-ПІ, а також гальмуванні активації ПОЛ в тканинах слинних залоз.

Попереднє введення L-аргініну щурам до відтворення пептичної виразки сприяло зниженню активності протеолітичних ферментів у тканині підшлункової залози стресонестійких щурів на фоні зростання активності б₁-ПІ у тварин цієї групи. L-аргінін виявляє також позитивний ефект на стан ПОЛ і антиоксидантної системи у тканині підшлункової залози за умов його введення з превентивною метою. Концентрація ТБК-реактантів зменшилась в 1,5 рази за одночасного зростання активності СОД. Попереднє введення L-аргініну сприяє нормалізації зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, про що свідчить підвищення активності ліпази в дуоденальному вмісті у щурів з модельованою пептичною виразкою порівняно з тваринами, яким його не вводили.

Застосування L-аргініну з лікувальною метою у стресонестійких щурів з модельованою виразкою викликає зниження в 1,3 рази загальної протеолітичної активності в тканині підшлункової залози, порівняно з щурами, які отримували плацебо; водночас встановлено зростання в 1,5 рази активності б₁-ПІ в тканині підшлункової залози, що є важливим фактором обмеження ушкоджуючого впливу протеолітичних ферментів на орган. Введення L-аргініну з лікувальною метою стресонестійким щурам з пептичною виразкою викликає зменшення в 1,4 рази концентрації ТБК-реактантів у тканині підшлункової залози на фоні зростання в 1,5 рази активності СОД порівняно з щурами із модельованою виразкою, які отримували плацебо. Отже, лікувальний вплив L-аргініну на тканини підшлункової залози у стресонестійких щурів за пептичної виразки здійснюється за рахунок нормалізації протеїназно-інгібіторного балансу і гальмування процесів ПОЛ.

Таким чином, L-аргінін як субстрат синтезу оксиду азоту, виявляє протективний і лікувальний ефекти на підшлункову залозу у стресонестійких щурів з пептичною виразкою шляхом нормалізації протеїназно-інгібіторного балансу, гальмування ПОЛ та відновлення зовнішньосекреторної функції органа.

Для підтвердження положення про те, що ушкодження обох відділів травного каналу - пародонта та шлунка розвиваються за участю спільних патогенетичних механізмів, ми використали регуляторний нейропептид тироліберин, дія якого на функції ШКТ вивчена недостатньо. Однак доведені наявність тироліберину в тканинах ШКТ та його гальмівний ефект на утворення хлористоводневої кислоти в парієтальних клітинах (Иваников И.О., Белкин А.И., Виноградов В.А., 1983).

Нами встановлено, що попереднє введення тироліберину до початку відтворення гострого стресу виявляє виражену стреспротекторну дію, про що свідчить достовірне зниження в 2,4 рази частоти і в 13 раз множинності виразкових уражень СОШ у стресонестійких щурів порівняно з тваринами цього типу без корекції пептидом.

За цих умов тироліберин виявляє захисний вплив на тканини пародонта і СОШ за рахунок нормалізації загальної колагенолітичної активності у тварин, які схильні до гострого стресу. Визначення активності колагеназ в тканинах пародонта і СОШ стресонестійких щурів показало, що застосований нами пептид сприяє зниженню колагенолітичної активності за умов гострого стресу у 1,2 і 2 рази відповідно порівняно з тваринами цього типу, які зазнали дії стресорного впливу без введення тироліберину.

Зміни вмісту фукози в тканинах пародонта і СОШ за умов гострого стресу на фоні попереднього введення пептиду свідчать про позитивний вплив тироліберину на сполучнотканинні структури цих органів. Так, у стресонестійких тварин введення тироліберину знизило рівень фукози в тканинах пародонта і шлунка в 1,6 і 2 рази відповідно порівняно із стресованими щурами цього типу без корекції.

Таким чином, попереднє введення регуляторного пептиду тироліберину усуває метаболічні зрушення у тканинах пародонта і шлунка при гострому стресі, що є також переконливим доказом спільності патогенетичних механізмів стресорного ушкодження цих відділів травного каналу. Тироліберин здійснює захисний вплив на тканини пародонта і шлунка залежно від реактивності тварин, що є ще одним аргументом на користь тісного взаємозв'язку обох відділів системи травлення.

Для корекції стресорних ушкоджень органів системи травлення ми використали також глутапірон - похідне 1,4-дигідропіридину, який володіє стреспротективним ефектом (Muceniece R., Liepa I., Dambrova M., 1991) і антиокислювальними властивостями (Губський Ю.І. і співавт., 1997-1999).

Попереднє введення глутапірону до початку стресорного впливу достовірно знижує множинність і частоту виразкових уражень СОШ у дослідних тварин. За цих умов глутапірон проявляє захисний вплив на тканини пародонта і СОШ шляхом нормалізації загальної колагенолітичної активності у тварин не- стійких до стресу, а також попереджує деградацію глікопротеїнів і протеогліканів сполучної тканини пародонта і СОШ, про що свідчить достовірне зниження вмісту фукози і гексуронових кислот.

Можливо, одним із механізмів стреспротекторної дії глутапірону є його здатність нормалізувати стрес-індуковане зниження вмісту ГАМК у тканинах мозку (Карпова М.Н. и соавт., 1993) та інгібувати реакції ініціації ПОЛ (Губський Ю.І. і співавт., 1999).

З урахуванням фармакологічних властивостей похідних 1,4-дигідропіридину нами досліджено вплив глутапірону на процеси ПОЛ у тканинах пародонта і шлунка при гострому стресі, активація яких є провідним механізмом стресорного ушкодження цих органів (Тарасенко Л.М., 1985, 2000). Встановлено, що сам глутапірон не впливає на показники ПОЛ в досліджуваних тканинах, але на його фоні виявлений чітко виражений стреспротективний ефект, про що свідчить зниження в 2,7 рази вмісту ТБК-реактантів у тканині пародонта і в 2,4 рази - в СОШ у нестійких до стресу тварин порівняно із стресованими щурами відповідного типу реагування. Введення препарату сприяло також нормалізації зниженої за умов стресу активності СОД у досліджуваних тканинах тварин нестійкого типу та зниженню вмісту ТБК-реактантів.

Глутапірон відтворює захисний вплив на тканини пародонта і шлунка залежно від реактивності організму, що є ще одним аргументом на користь тісного взаємозв'язку обох відділів системи травлення.

Таким чином, комплекс проведених нами досліджень переконує в тому, що патогенетичні механізми ушкодження різних відділів системи травлення за екстремальних умов є спільними, а їх метаболічну основу складають: 1) протеїназно-інгібіторний дисбаланс, 2) активація ПОЛ, 3) дезорганізація сполучнотканних структур внаслідок підвищеної деградації їх біополімерів.

Ініціюючим факторам, що реалізує ушкодження тканин органів системи травлення, являється розлад нейрогуморальної регуляції. Джерелом патологічних імпульсів можуть бути окремі відділи системи травлення - пародонт, слинні залози, шлунок, які відзначаються високою чутливістю до патогенних впливів. Дане положення найбільш переконливо обґрунтовують виконані нами дослідження на тваринах з різними типами нервової регуляції, що обумовило відмінності їх реагування на екстремальні фактори. Використані з превентивною метою модифікатори з нейрорегуляторним впливом - тироліберин, глутапірон підтверджують це положення. Паралелізм їх позитивного впливу на стресонестійких тварин чітко проявився при аналізі метаболічних змін у всіх досліджуваних відділах системи травлення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті спільних механізмів ушкоджень органів системи травлення (пародонт, слинні залози, шлунок, підшлункова залоза) при патологічних процесах в окремих її відділах залежно від типологічних особливостей організму і на їх підставі та за допомогою експериментальної терапії цих ушкоджень обґрунтований їх тісний взаємозв'язок.

1.Тісний патогенетичний зв'язок ушкодження тканин пародонта і шлунка при гострому стресі підтверджується однотипним розвитком в них метаболічних змін, зокрема, активації протеолітичних і вільнорадикальних процесів та деполімеризації сполучнотканинних структур досліджуваних тканин, які залежать від типу реагування тварин. Взаємозв'язок метаболічних змін в тканинах пародонта і шлунка зумовлений нейрогуморальними механізмами, які детермінують та корегують індивідуально-типологічні особливості реактивності організму, та високою чутливістю обох відділів травного каналу до патогенних факторів.

2. В механізмі розвитку метаболічних змін у слинних залозах за умов гострого стресу відіграють роль провідні механізми ушкодження клітин, а саме - активація протеолізу на фоні достовірного зниження б₁-протеїназного інгібітору, підсилення вільнорадикальних процесів та деполімеризації сіалопротеїнів залежно від реактивності організму. Найбільш виражені патологічні зміни у тканинах слинних залоз спостерігаються у стресонестійких щурів порівняно з іншими типами реагування.

3. Захисний вплив попередньої адаптації до гострого стресу на тканини пародонта, слинних залоз, шлунка зумовлений запобіганням деполімеризації складних білків сполучної тканини, нормалізацією протеїназно-інгібіторного потенціалу та гальмуванням процесів вільнорадикального окислення, що попереджує або послаблює виникнення ушкодження органів системи травлення.

4. Розвиток ушкодження тканин пародонта і шлунка характеризується активацією протеолітичних та вільнорадикальних процесів, підвищенням розпаду сіало-, фукопротеїнів та протеогліканів за умов моделювання пептичної виразки шлунка, свідчить про тісний патогенетичний зв'язок патологічних змін в обох відділах системи травлення.

5. Експериментальна пептична виразка шлунка супроводжується розвитком метаболічних змін в тканинах слинних залоз, які залежать від типологічних властивостей організму. Найбільш виражені порушення протеїназно-інгібіторного балансу, інтенсивності вільнорадикальних процесів та ступеня деполімеризації сіалопротеїнів у тканинах слинних залоз спостерігаються у стресонестійких щурів.

6. Спонтанний пародонтит супроводжується метаболічними змінами в тканинах шлунка: підвищенням колагенолітичної активності, вмісту фукози і ацетилнейрамінової кислоти, що призводить до розвитку виразкових уражень слизової оболонки шлунка у 60% тварин та ослаблення резистентності слизового бар'єру. Частота виразок шлунка у тварин із спонтанним пародонтитом тісно корелює (r=+0,85) з підвищенням деполімеризації компонентів слизового гелю шлунка.

7. Попередник біосинтезу оксиду азоту - L-аргінін володіє цитопротекторною дією на органи системи травлення за пептичної виразки шлунка. Обґрунтована доцільність використання L-аргініну з превентивною та лікувальною метою для корекції метаболічних змін в тканинах пародонта, слинних залоз, шлунка та підшлункової залози за пептичної виразки.

8. Регуляторний пептид тироліберин проявляє стреспротекторний ефект на тканини пародонта, слинних залоз і шлунка шляхом зниження активності колагеназ і запобігання підсилення деполімеризації фукопротеїнів. Попереднє введення тироліберину усуває метаболічні зміни у тканинах пародонта і шлунка при гострому стресі, що є переконливим доказом спільності патогенетичних механізмів стресорного ушкодження органів.

9. Глутапірон здійснює захисний вплив на тканини пародонта, слинних залоз і шлунка залежно від реактивних особливостей організму шляхом нормалізації протеїназно-інгібіторного балансу, запобігання підвищення деполімеризації глікопротеїнів і гальмування активації вільнорадикальних процесів, що є важливим доказом взаємозв'язку даних відділів системи травлення.

10. Ефективність експериментальної патогенетичної терапії, яка корегує універсальні патогенетичні механізми ушкодження органів порожнини рота та інших відділів системи травлення, що розвиваються паралельно, свідчить про їх тісний взаємозв'язок та спільність формування патогенетичного ланцюга цих ушкоджень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розроблена та впроваджена експериментальна модель пептичної виразки з метаболічними змінами в інших відділах травного каналу та системними порушеннями в організмі, яка включає провідні механізми розвитку виразкової хвороби у людини (психоемоційне напруження, цитолітичну та детергентну дію жовчних кислот на слизову оболонку шлунка та дозоване голодування), пропонується для подальшого вивчення патогенезу виразкової хвороби шлунка і ефективності фармакологічних препаратів та засобів індивідуальної профілактики.

2. Запропонована модель попередньої адаптації до коротких стресорних чинників може бути використана у наукових експериментальних дослідженнях для вивчення механізмів стресостійкості та індивідуальної реактивності тварин.

3. Рекомендується подальше вивчення стреспротекторних властивостей та впровадження в клінічну практику глутапірону і тироліберину з метою корекції ушкодження органів системи травлення.

4. Рекомендується використання попередника біосинтезу оксиду азоту - L-аргініну як з превентивною, так і з лікувальною метою для корекції метаболічних змін в тканинах пародонта, слинних залоз, шлунка та підшлункової залози за пептичної виразки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Слюнные железы. Биохимия, физиология, клинические аспекты /Л.М. Тарасенко, Г.А. Суханова, В.П. Мищенко, К.С. Непорада. - Томск: Изд-во НТЛ, 2002. - 124с. (особисто написані глави 3,5, для 8 глави використаний власний фактичний матеріал, підбір літературних джерел. Підготовка до друку).

2. Непорада К.С. Метаболічні зміни в слинних залозах за пептичної виразки шлунка та їх корекція L-аргініном //Фізіол. журн.- 2003.- Т.49, №6.- С. 70-74.

3. Непорада К.С. Зміна органічного матриксу нижньощелепних кісток у щурів з різними типами нервової регуляції за умов хронічного стресу //Медична хімія. - 2003. - Т.5, №2. - С.28-31.

4. Непорада К.С. Стрессорная активация резорбции костной ткани пародонта //Укр. стоматол. альманах. - 2001. - №6. - С.9-11.

5. Непорада К.С. Метаболічні зміни у тканинах пародонта за пептичної виразки та корекції за допомогою L-аргініну //Укр. стоматол. альманах. -2003. - №3. - С.4-6.

6. Непорада К.С. Сполучнотканинні структури пародонта та шлунка при гострому стресі у тварин з різною стресостійкістю і їх корекція тироліберином //Міжвідомч. зб. “Гастроентерологія”. - 2000. - Вип.31. - С.107-112.

7. Непорада К.С. Захисний ефект попередньої адаптації до гострого стресу на тканини слинних залоз у щурів з різною стресостійкістю //Галицький лікарський вісник. - 2004. - №1.- С.68-70.

8.Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Роль центральних нейрогенних механізмів у розвитку остеопорозу щелепних кісток //Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - №4. - С.59-61 (проведення експериментальних досліджень, виконання біохімічних методів, огляд літератури).

9. Адаптація до коротких стресорних впливів як фактор підвищення стійкості пародонта до гострого стресу /Л.М. Тарасенко, Т.О. Петрушанко, К.С. Непорада, І.М. Скрипник //Укр. стоматол. альманах. - 2003. - №4. - С.42-46 (типування тварин, виконання біохімічних досліджень тканин пародонта, у сумісництві розроблений режим адаптації, підбір літературних джерел).

10. Непорада К.С., Леонтьева Ф.С., Тарасенко Л.М. Хронический стресс нарушает структурную организацию органического матрикса костной ткани пародонта крыс //Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2003. - Т.135, №6. - С.637-638 (моделювання хронічного стресу, типування тварин, формулювання висновків).

11. Залежність активації ПОЛ і ефективність його корекції глутапіроном при емоційному стресі від типологічних особливостей реагування організму /К.С. Непорада, І.М. Скрипник, Л.М. Тарасенко, В.Є. Клуша //Медична хімія. - 2002. - Т.4, №2. - С.23-26 (планування і проведення експерименту, виконання біохімічних досліджень тканин пародонта, підбір літературних джерел).

12. Ушкодження сполучнотканинних структур як провідний патогенетичний механізм стрес-синдрому /Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О., Корольова В.В. //Медична хімія. - 2001. -Т.3, №2. - С.26-30 (виконання біохімічних досліджень тканин пародонта, моделювання стресу, формулювання висновків).

13. Залежність протеолітичної активності крові і тканин при гострому стресі від типу реагування /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Вакуленко С.В., Скрипник І.М., Корольова В.В. //Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, №6. - С.75-78 (планування і виконання експерименту, типування тварин, дослідження тканин пародонта, підбір літературних джерел).

14. Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Метаболическое обеспечение пародонта при эмоциональном стрессе //Укр. стоматол. альманах. - 2001. -№5. - С.20-22 (експериментальні дослідження, формулювання висновків).

15. Тарасенко Л.М., Скрыпник И.Н., Непорада К.С. Параллелизм метаболических нарушений в тканях желудка и пародонта при стрессорных воздействиях //Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2000. - Т.130, №7. - С.31-34 (виконання біохімічних досліджень тканин пародонта, фактичний аналіз отриманих даних, його інтерпретація).

16. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Клуша В. Стресспротекторный эффект глутапирона - нового типа аминокислотсодержащих 1,4-дигидропиридинов в отношении тканей пародонта и желудка у крыс с разной стрессоустойчивостью //Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2002. - Т.133, №4. -С.426-428 (планування і виконання досліджень, формулювання висновків, підбір літературних джерел).

17. Непорада К.С., Тарасенко Л.М. Залежність метаболічних змін у тканинах пародонта при хронічному стресі від типологічних особливостей нервової регуляції //Вісник стоматології. - 1998. - №3.- С.4-6 (виконання експерименту і біохімічних досліджень, формулювання висновків).

18. Экспериментальная модель пептической язвы желудка /Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада, И.Н. Скрыпник, А.И. Воложин //Патол. физиол. и эксперим. тер. - 2001. - №4. - С.27-28 (у сумісництві розробка моделі пептичної виразки шлунка, виконання біохімічних досліджень).

19. Роль зміни сполучнотканинних структур в генезі стресорних ушкоджень тканин і пізнього гестозу (експериментально-клінічні дослідження) /Непорада К.С., Скрипник І.М., Тарасенко К.В., Корольова В.В., Тарасенко Л.М. //Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - №1. - С.52-55 (виконання експерименту і біохімічних досліджень тканин пародонта).

20. Петрушанко Т.О., Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Патогенетичне обґрунтування системи індивідуальної профілактики захворювань пародонту у підлітків //Проблеми екології та медицини. - 1998. - Т.2, №5-6. - С.51-53 (аналіз наукової літератури).

21. Биохимические основы повреждения и защиты органов полости рта в условиях стресса /Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада, Т.А.Петрушанко, И.Ю.Литовченко //Вісник стоматології. - 1997. - №4. - С.525-527 (моделювання гострого стресу, дослідження маркерів сполучної тканини пародонта).

22. Моделювання емоційного стресу у тварин /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М., Григоренко В.К., Юхновець Р.Я., Вакуленко С.В., Тарасенко К.В., Петрушанко Т.О. //Проблеми екології та медицини.-1998. - №1-2. - С.82-83 (у сумісництві моделювання гострого стресу і типування тварин та формулювання висновків).

23. Вікові зміни ротової рідини підлітків /Петрушанко Т.О., Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М., Вакуленко С.В., Григоренко В.К., Юхновець Р.Ю. //Укр. стоматол. альманах. - 2000. - №1. - С.44-46 (дослідження в'язкості слини, вмісту фукози і ацетилнейрамінової кислоти в ротовій рідині підлітків).

24. Скрипник І.М., Непорада К.С., Тарасенко Л.М. Регуляторні пептиди як перспективні органопротектори в гастроентерології /Матеріали XIV з'їзду терапевтів України. - Київ,1998. - С.424-426 (планування та проведення експериментів, вивчення біохімічних показників, математична обробка матеріалу).

25. Зависимость реакции соединительной ткани на стресс от типологических свойств организма /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрыпник И.Н., Тарасенко К.В., Нетюхайло Л.Г., Петрушанко Т.А., Королева В.В., Воложин А.И. //Патол. физиол. и эксперим. тер. - 2000. - №2. - С.17-19 (моделювання стресу, дослідження вмісту фукози в тканинах пародонта і шлунка, математична обробка матеріалу).

26. Индивидуальные особенности стрессорной реакции органов пищеварения, связанные с типом реагирования нервной системы /Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада, И.Н. Скрыпник, Т.А. Петрушанко //Архив клин. и эксперим. мед. - 2000. - Т.9,№1. - С.103-105 (типування тварин, біохімічні дослідження шлунка, математична обробка матеріалу, підбір літературних джерел).

27. Патогенетичні механізми кореляції стресорного пошкодження пародонта та шлунка /Л.М. Тарасенко, І.М. Скрипник, К.С. Непорада, Т.О. Петрушанко //Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, №4. - С.76-79 (планування і виконання експерименту, біохімічне дослідження шлунка, формулювання висновків).

28. Литовченко І.Ю., Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Патогенетичні механізми пошкодження тканин пародонту при хронічному стресі та спонтанному пародонтиті //Фізіол. журн. - 1995. - Т.41, №1-2. - С.104-107 (моделювання хронічного стресу, дослідження тканин пародонта, підбір літературних джерел).

29. Особливості реакцій сполучнотканинних структур при стресі /К.С.Непорада, І.М.Скрипник, В.В.Тарасенко, Л.М.Тарасенко //Фізіол. журн.-1996. - Т.42, №5-6. - С.90-93 (моделювання стресу, виконання біохімічних досліджень тканин пародонта).

30. Типологічні особливості стресової активації перекисного окислення ліпідів та їх корекція тимопентином /Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада, І.М.Скрипник, В.Є.Клуша //Фізіол. журн. - 1997. - Т.43, №1-2. - С.113-116 (моделювання гострого стресу, типування тварин, дослідження тканин пародонта, у сумісництві інтерпретація отриманих даних).

31. Вплив тривалого емоційного напруження на структурні та метаболічні зміни в тканинах пародонта /І.Ю.Литовченко, А.К.Ніколішин, Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада //Новини стоматології. - 1999. - №3. - С.48-49 (моделювання хронічного стресу, дослідження біохімічних показників тканин пародонта).

32. Патент 35336 А Україна, А 61В 5/00. Спосіб моделювання пептичної виразки шлунка /Л.М.Тарасенко, І.М.Скрипник, К.С.Непорада. - № 99095270; Заявл. 24.09.99; Опубл. 15.03.01. - Бюл. №2. - 2 с.

33. Патент 52610 Україна, 7 G09B23/28. Спосіб моделювання адаптації до коротких стресорних чинників /Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О., Корольова В.В. - № 98010441; Заявл. 27.01.98; Опубл. 15.01.03. - Бюл. №1. - 2 с.

34. Патент 24673 А Україна, А 61 К 33/42. Спосіб лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки /Тарасенко Л.М., Френкель Л.А., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О. - №9706791; Заявл. 12.06.97.; Опубл. 04.08.98. - Бюл. №5. - 2с.

35. Петрушанко Т.А., Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Организация профилактики заболеваний пародонта у подростков /Сб. тезисов междунар. науч.-практ. конф. “Стоматология-2000. Современные аспекты профилактики и лечения стоматологических заболеваний”. - Москва,2000. - С.129-130 (у сумісництві створення нового способу профілактики захворювань пародонта у підлітків).

36. Regulatory peptides as modulators of stressor injuries /Tarasenko L.M., Devyatkina T.A., Neporada K.S., Skrypnik I.N., Korolyova V.V., Vakulenko S.V., Petrushanko T.A., Nityuhajlo L.G. //Abstr. 2-nd Parnas Conference. - Gdansk (Poland), 1998. - P.25 (моделювання стресу, біохімічне дослідження тканин шлунка, формулювання висновків).

37. Tarasenko L.M., Skrypnik I.N., Neporada K.S. Antiulcerogenic effect of L-arginine of mucous membrane of stomach in experimental ulcer //Abstr. 3-rd Parnas Conference “Mechanisms of cellular signal transduction and communication”. - Lviv, 2000. - P.83 (моделювання пептичної виразки шлунка, біохімічні дослідження СОШ).

38. Взаємозв'язок морфофункціональних змін в органах системи травлення за умов стресорних впливів /І.М.Скрипник, К.С.Непорада, Т.О.Петрушанко, Л.М.Тарасенко //Фахове видання наук.праць ІІ Нац. Конгресу АГЕТА України “Актуальні питання морфології”. - Луганськ, 1998. - С.221 (моделювання стресу, математична обробка матеріалу).

39. Acute stress oppresses the protective function of the mucous barrier of the stomach /L.M. Tarasenko, I.N. Skripnik, K.S. Neporada, S.V. Vaculenko /Abstr. of the First FEPS Congress //Eur. J. Physiology. - 1995. - Vol.430,№4. -P.330 (моделювання гострого стресу, вивчення біохімічних показників шлунка, формулювання висновків роботи).

40. Індивідуальні механізми стійкості тканин пародонту до емоційного стресу /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О., Юхновець Р.Я., Григоренко В.К. //Фізіол. журн. - 1996. - Т.42, №3-4. - С.92 (типування тварин, біохімічні дослідження тканин пародонта).

41. Роль типу реагування організму у механізмах розвитку дезорганізації сполучної тканини при стресі /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М., Петрушанко Т.О., Вакуленко С.В., Тарасенко К.В., Литовченко І.Ю., Нетюхайло Л.Г. //Фізіол. журн. - 1998. - Т.44, №4. -С.115-116 (розподіл тварин за індивідуально-типологічними особливостями реактивності організму, біохімічне дослідження тканин пародонта).

42. Особливості органоспецифічних змін при гострому емоційному стресі /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Вакуленко С.В., Нетюхайло Л.Г., Скрипник І.М., Петрушанко Т.О., Александрова Н.В., Тарасенко К.В., Корольова В.В. //Фізіол. журн. - 1998. - Т.44, №3. - С.59-60 (розподіл тварин за індивідуально-типологічними особливостями реактивності організму, дослідження тканин пародонта, математична обробка матеріалу).

43. Захисний ефект нейропептидів при емоційно-больовому стресі /Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Вакуленко С.В., Корольова В.В., Петрушанко Т.О., Нетюхайло Л.Г. //Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, №2 (додаток). - С.128 (моделювання емоційно-больового стресу, формування висновків роботи).

44. Метаболічні особливості стресової реакції системи травлення у щурів з різними типами реагування /Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада, Т.О.Петрушанко, І.М.Скрипник //Тези допов. VII Укр. біохім. з'їзду. - К.,1997. - Ч.ІІ. - С.57-58 (у сумісництві моделювання експериментальних досліджень).

45. Непорада К.С., Скрипник І.М., Тарасенко Л.М. Ефективність цитопротекторної дії альгігелю на слизову оболонку шлунка при гострому емоційно-больовому стресі у щурів //Тези допов. ІІ Нац. з'їзду фармакологів України “Фармакологія 2002 - крок у майбутнє”. - Дніпропетровськ, 2001. - С.176 (моделювання гострого емоційно-больового стресу у тварин, математична обробка матеріалу).

46. Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Механізми стресостійкості тканин пародонту //Матер. доп. наук. конф. “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні”. - Полтава, 1996. - С.400-401 (виконання експериментів і біохімічних досліджень тканин пародонта).

47. Скрипник І.М., Непорада К.С., Тарасенко К.В. Зміни вмісту глікопротеїнів та сіалових кислот в крові і тканинах при екстремальних станах //Матер. доп. наук. конф. “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні”. - Полтава, 1996. - С.369-370 (дослідження біохімічних показників в тканинах пародонта).

48. Непорада К.С., Скрипник І.М., Тарасенко В.В. Зв'язок стресостійкості деяких відділів системи травлення та органа зору від стану сполучної тканини //Матер. наук. конф. “Актуальні питання морфогенезу”. - Чернівці,1996. - С.229-230 (розподіл тварин за стресостійкістю, дослідження тканин пародонта, математична обробка матеріалу).

49. Непорада К.С. Коррекция стрессорной реакции тканей пародонта в зависимости от типологических свойств организма //Матер. доп. Всеукр. наук.-практ. конф. лікарів-стоматологів “Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування”. - Полтава, 1996. - С.50-51.

50. Скрипник І.М., Непорада К.С., Тарасенко Л.М. Залежність стану слизового бар'єру шлунка від типу реагування тварин //Тези доп. ІІ Укр. тижня гастроентерологів. - Дніпропетровськ, 1997. - С.119-120 (типування тварин, моделювання стрес).

51. Скрыпник И.Н., Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Зависимость метаболических процессов в слизистом барьере желудка при язвенной болезни и стрессорных язвах желудка от типа нервной регуляции //Матер. наук. праць республ. наук.-практ. конф. “Досягнення та невирішені питання гастроентерології”. - Харків, 1998. - С.178 (розподіл тварин за стресостійкістю, визначення вмісту NANA і фукози в тканинах шлунка).

52. Тарасенко Л.М., Вакуленко С.В., Непорада К.С. Роль панкреатических ферментов в патогенезе катаболической фазы острого стресса //Тезисы докл. І Рос. конгр. по патофизиологии “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы”. - Москва, 1996. - С.218-219 (моделювання гострого стресу).

53. Непорада К.С. Единство патогенетических механизмов стрессорного повреждения пародонта и желудка //Тезисы докл. ІІ Рос. конгр. по патофизиологии “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы”. - Москва, 2000. - С.132.

54. Системный характер изменений соединительно-тканных структур при стрессе /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник И.Н., Петрушанко Т.А., Королева В.В., Нетюхайло Л.Г., Тарасенко К.В., Вакуленко С.В. //Тезисы докл. ІІ Рос. конгр. по патофизиологии “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы”.- Москва, 2000. - С.226 (у сумісництві досліджено тканини пародонта і сформульовані висновки роботи).

55. Ступінь стресорного пошкодження тканин залежить від типу реагування тварин /Непорада К., Скрипник І., Вакуленко С., Петрушанко Т., Нетюхайло Л., Корольова В., Тарасенко К., Задоя Н. //Тези допов. 2-го між нар. мед. конгр. студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1998. - С.55 (типування тварин, моделювання гострого стресу, дослідження тканин пародонта).

56. Показники вільнорадикального окислення у крові при гострому стрессі у щурів з різною стресостійкістю /Непорада К., Скрипник І., Гопко О., Задоя Н., Іванина І. //Тези допов. 4-го міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2000. - С.322 (моделювання гострого стресу, розподіл тварин за стресостійкістю).

57. Непорада К.С. Влияние L-аргинина на метаболические изменения в тканях пародонта при пептической язве желудка //Тезисы докладов VII Междунар. конгр. “Парентеральное и энтеральное питание”. - Москва, 2003. - С.61.

58. Зависимость стрессорной активации гидроперекисей от типа реагирования крыс /К.С. Непорада, И.Н.Скрипник, В.В.Королева, Л.М.Тарасенко //Тезисы докладов V Междунар. конф. “Биоантиоксидант”. - Москва, 1998. - С.158-159 (моделювання гострого стресу, розподіл тварин за стресостійкістю).

59. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М. Корекція L-аргініном ушкоджень клітин за пептичної виразки //Укр. біохім. журн. - 2002. - Т.74, №4а (додаток 1). - С.106 (моделювання пептичної виразки шлунка, біохімічні дослідження).

60. Метод оцінки стану слизового бар'єра шлунка у хворих на виразкову хворобу / Тарасенко Л.М., Потяженко М.М., Непорада К.С., Скрипник І.М. / Інформ. лист. - 1998. - №27. - 2с.

61. Індивідуально-типологічні особливості нервової регуляції як важливі диференціально-діагностичні критерії виразкової хвороби /Потяженко М.М., Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О. /Інформ. лист. - 2001. - № 84. - 4с.

62. Скрипник І.М., Непорада К.С., Тарасенко Л.М., Скрипніков М.С. Спосіб лікування пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки /Реєстр галузевих нововведень. - 2003. - Вип. № 18-19.- реєстр №155/19/03. - С.107-108.

АНОТАЦІЯ

Непорада К.С. Спільні механізми розвитку патологічних змін в окремих відділах системи травлення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2004.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті універсальних механізмів ушкоджень органів системи травлення (пародонт, слинні залози, шлунок, підшлункова залоза) при патологічних процесах в окремих її відділах залежно від типологічних особливостей організму і на їх підставі та за допомогою експериментальної терапії цих ушкоджень обґрунтований їх тісний взаємозв'язок.

Обґрунтована доцільність використання L-аргініну як з превентивною, так і з лікувальною метою для корекції метаболічних змін у тканинах пародонта, слинних залоз, шлунка та підшлункової залози за пептичної виразки.

Ефективність експериментальної патогенетичної терапії, яка корегує універсальні патогенетичні механізми ушкодження органів порожнини рота та інших відділів системи травлення, що розвиваються паралельно, свідчить про їх тісний взаємозв'язок та спільність формування патогенетичного ланцюга цих ушкоджень. Використані з превентивною метою модифікатори з нейрорегуляторним впливом - тироліберин, глутапірон підтверджують це положення. Паралелізм їхнього позитивного впливу на стресонестійких тварин чітко виявився при аналізі метаболічних змін в усіх досліджуваних відділах системи травлення.

Ключові слова: пародонт, шлунок, слинні залози, підшлункова залоза, адаптація, пептична виразка шлунка, стресостійкість, L-аргінін, тироліберин, глутапірон.

АННОТАЦИЯ

Непорада К.С. Общие механизмы развития патологических изменений в разных отделах системы пищеварения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Институт физиологии им. А.А. Богомольца НАН Украины, Киев, 2004.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы, которое заключается в раскрытии общих механизмов повреждений органов системы пищеварения (пародонт, слюнные железы, желудок, поджелудочная железа) при патологических процессах в различных ее отделах в зависимости от типологических особенностей организма.

Обоснована целесообразность использования L-аргинина как с превентивной, так и с лечебной целью для коррекции метаболических изменений в тканях пародонта, слюнных желез, желудка и поджелудочной железы при пептической язве.

Эффективность экспериментальной патогенетической терапии, которая коррегирует универсальные патогенетические механизмы повреждения органов полости рта и других отделов системы пищеварения, развивающиеся параллельно, свидетельствует об их тесной взаимосвязи и общности формирования патогенетической цепи этих повреждений. Использованные с превентивной целью модификаторы с нейрорегуляторным влиянием - тиролиберин, глутапирон подтверждают это положение. Параллелизм их протективного влияния на стрессонеустойчивых животных четко установлен при анализе метаболических изменений во всех исследуемых отделах системы пищеварения.

Ключевые слова: пародонт, желудок, слюнные железы, поджелудочная железа, адаптация, пептическая язва желудка, стрессоустойчивость, L-аргинин, тиролиберин, глутапирон.

SUMMARY

Neporada K.S. General mechanisms' development of pathological changes in different areas of the digestive system. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the Doctor of Medical Science to specialty 14.03.04 - Pathological Physiology. - The Institute of Physiology named after A.A. Bogomolets of the NAS of Ukraine, Kiev, 2004.

The thesis gives the theoretical conclusion and a new solution of the scientific problem that shows universal mechanisms of the digestive organ system damages (parodontum, salivary glands, stomach, pancreas) at pathological processes in its different areas in dependence on the body typological peculiarities.

The complex of the research carried can prove that pathogenic mechanisms of the digestive system damages of its different areas at extreme conditions are common ones, and their metabolic and structural basis consists of: proteinaso-inhibitor disbalance, activation of free-radical processes, disorganization of connective tissue structures due to the increased degradation of their biopolymers. Iniciating factors that cause the damage of the digestive organs are the disturbance of the central neurohumorol regulation. The source of the pathologic impulses com be created by different areas of the digestive system-parodontum, salivary glands, stomach, - they being very sensitive to the pathogenic influences.

The metabolic foundation of the oral cavity organs' interrelation, as well as of parodontum tissues and salivary glands in particular with other areas of the digestive canal at the experimental stomach ulcer has been grounded. The action of the pathogenic factors that cause the ulcer damages of the stomach mucous membrane lead to the development of the pathologic changes in the parodontum tissues, their intensity depending on individual peculiarities of the body reactivity.

It has been proved that in the mechanism of the pathologic changes' development in salivary glands at the stomach peptic ulcer modeling, a number of the leading pathogenic mechanisms of the cell damages plays an important role, proteolysis activation, free-radical oxidation on the back ground of the antioxidant defense decrease and sialoproteins' disintegration decrease are among them. The most vividly expressed changes of the studied data in salivary glands are viewed in stress-nonresistant rats in comparison with other types.

The received data on the NO cytoprotective action upon the digestive system organs at the stomach peptic ulcer modeling have the priority character. For the first time the possibility of using the predecessors of NO biosynthesis - L-arginin for the correction ot the pathological changes in the parodontum tissues at the stomach peptic ulcer has been grounded. Its preventive and treating effects on the parodontum tissues at experimental ulcerogenesis has been proved, the degradation weakness of the connective tissue structures, proteinaso-inhibitor balance of normalization and the activation the slowing of process of the radical oxidation being the provement of it. The data concerning the protective action of the preventive usage of L-arginin in stomach and pancreas tissues at stomach peptic ulcer modeling have been got. For the first time the defensive effect of L-arginin in salivary glands' tissues at stomach peptic ulcer has been proved.

The effectiveness of the experimental pathogenic therapy, which corregates universal mechanisms of the oral cavity organs and other areas of the digestion system's damage proves their close interrelation and the common formation of the pathogenic chain of these damages. The modificators used having neuroregulatory influence with the preventive aim - thyroliberine, glutapirone - prove this statement. Their parallel positive influence on stress-nonresistant animals is clearly seen in the analysis of the metabolic changes in all the digestive system areas studied.

Key words: parodontum, stomach, salivary glands, pancreas, adaptation, stomach peptic ulcer, stress-resistance, L-arginin, thyroliberine, glutapirone.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

СОШ - слизова оболонка шлунка

СОД - супероксиддисмутаза

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

NANA - N-ацетилнейрамінова кислота

б₁-ПІ - б₁-протеїназний інгібітор

Размещено на Allbest.ru