Кальцинуюча хвороба клапанів серця: механізми розвитку, морфо-функціональний стан серця, клінічний перебіг, діагностика та підходи до медикаментозного лікування

Вивчення механізмів розвитку, факторів ризику, особливостей диференціальної діагностики, перебігу та лікування кальцинуючої хвороби клапанів серця. Проведено скринінгове обстеження 3532 кардіологічних хворих, які були скеровані на ехокардіографію.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2014
Размер файла 94,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

З урахуванням тісного зв'язку кальцинуючої хвороби клапанів серця з патологічним склерозуванням аортального та мітрального клапанів, яке передує їх кальцифікації і характеризується за даними ехокардіографії збільшенням еходенситивності та нерівномірним потовщенням стулок більше 3,2 мм для аортального та 5,2 мм для мітрального клапана, при виявленні патологічного склерозування клапанів серця рекомендується динамічне спостереження з щорічним проведенням допплерехокардіографії для ранньої діагностики кальцинуючої хвороби клапанів серця.

У зв'язку з більшою вираженістю ознак системного імунного запалення у хворих похилого віку з ревматичним пошкодженням клапанів серця, порівняно з хворими на кальцинуючу хворобу клапанів серця, рекомендується в якості додаткових критеріїв для диференціальної діагностики визначати рівні тумор-некротичного фактору-б, С-реактивного протеїну, середніх циркулюючих імунних комплексів. Збільшення рівня цих показників відповідно понад 138,2 пг/мл, 55,7 мкг/мл, 177,4 од.опт.густ., вказує на наявність ревматичного пошкодження клапанів серця з інформативністю 81%. 74% та 63% відповідно.

Для диференціальної діагностики кальцинуючої хвороби клапанів серця з пошкодженням провідності та хвороби Лева рекомендується проводити допплерехокардіографію: при кальцинуючій хворобі клапанів серця спостерігається розповсюджене пошкодження кальцинатами аортального і/або мітрального клапанів з поширенням на фіброзні кільця, основи склерозованих стулок і переходом на міжшлуночкову перегородку, при хворобі Лева кальциноз виявляється в ділянці міжшлуночкової перегородки іноді з локальним поширенням на фіброзне кільце мітрального (28,6%) або аортального (14,3%) клапана без пошкодження стулок. У якості додаткових критеріїв для диференціальної діагностики рекомендується визначати рівні С-реактивного протеїну та інтерлейкіну-6. Збільшення рівня цих показників понад 13,6 мкг/мл та 5,7 пг/мл вказує на наявність кальцинуючої хвороби клапанів серця з інформативністю 72% та 61% відповідно.

З метою запобігання прогресуванню пошкодження аортального та мітрального клапанів та дисфункції міокарда лівого шлуночка, хворим на кальцинуючу хворобу клапанів серця з супутньою артеріальною гіпертензією і збереженою систолічною функцією лівого шлуночка рекомендується лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприлом) та дилтіаземом в максимально переносимих дозах впродовж не менше 12 місяців

З урахуванням системного імунного запалення, як важливого фактору патогенезу кальцинуючої хвороби клапанів серця, що супроводжується підвищенням рівня антитіл до Chlamydia pneumoniae класу ІgG, при його збільшенні в динаміці таким хворим доцільно проведення антибактеріальної терапії азитроміцином по 500 мг один раз на день протягом 5 днів двома курсами з інтервалом в один місяць, що сприяє нормалізації маркерів запалення у віддаленому періоді та стабілізації рівня антихламідійних антитіл.

З метою контроля за ефективністю медикаментозної терапії, вторинної профілактики та своєчасного скерування на оперативне лікування, рекомендується проведення диспансерного спостереження за цими хворими з інтегральною бальною оцінкою ступеня пошкодження аортального та мітрального клапанів серця щонайменше один раз на рік і стадії розвитку цього захворювання на основі даних допплерехокардіографії та імунологічних показників хронічного запального процесу за допомогою розробленого нами способу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Федоров Ю.В. Патологічне склерозування як початкова стадія розвитку кальцинуючої хвороби клапанів серця, фактори ризику та критерії діагностики // Український кардіологічний журнал. - 2002. - №5. - С. 88-91.

Федоров Ю.В. Зміни показників активізаційних маркерів лімфоцитів як критерій диференціальної діагностики кальцинуючої хвороби клапанів серця та ревматичного пошкодження клапанів серця // Вісник наукових досліджень. - 2002 . - №1 (25). - С. 33-35.

Федоров Ю.В. Особливості діагностики та бальна система оцінки стадії розвитку “ізольованої” кальцинуючої хвороби клапанів серця // Буковинський медичний вісник. - 2002. - № 3. - С. 113-119.

Федоров Ю.В. Специфічність, чутливість та предиктивне значення клінічних методів обстеження хворих при діагностиці кальцинуючої хвороби клапанів серця // Таврический медико-биологический вестник. - 2002.- Т. 5, №4.- С. 127-134.

Федоров Ю.В. Теорії виникнення та патоморфогенез кальцинуючої хвороби серця (огляд літератури та власні дослідження) // Журн. АМН України.- 2003. - Т. 9, №3. - С. 452-464.

Федоров Ю.В. Роль остеопонтину в розвитку кальцинуючої хвороби серця // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. - 1998.- №3. - С. 155-156.

Федоров Ю.В. Етіологія, патогенез та патоморфологія кальцинуючої хвороби серця // Журн. АМН України. - 2000. - Т. 6, №1. - С. 54-64.

Федоров Ю.В. Клініка, діагностика та лікування кальцинуючої хвороби серця // Журн. АМН України. - 2001, - Т. 7, №1. - С. 45-55.

Федоров Ю.В. Особливості клініки та діагностики вторинних ідіопатичних пошкоджень провідної системи серця (огляд літератури та власні дослідження) // Таврический медико-биологический вестник.- 2001.- Т. 4, №1-2. - С. 92-99.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В, Ягенський А.В., Кондратюк О.А. До питання диференціальної діагностики кальцинуючої хвороби серця і ревматизму у хворих похилого та старечого віку // Вісник наукових досліджень. - 2000. - №4. - С. 10-12.

Участь здобувача в написанні статті є основною оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та ревматизм, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та допомозі в узагальненні результатів. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В, Ягенський А.В. Зміни показників запалення у хворих на кальцинуючу хворобу серця зі серологічними ознаками хронічної інфекції, спричиненої Chlamydia pneumoniae, при комплексному лікуванні із застосуванням макролідів // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000. - №4. - С. 90-95.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне ,частково, інструментальне обстеження хворих на КХКС та їх лікування, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки, написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та допомозі в узагальненні результатів. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

Федоров Ю.В., Ягенський В.В. Систолічна та діастолічна функції серця на початковій стадії розвитку кальцинуючої хвороби серця // Український ревматологічний журнал. - 2002. - №1. - С. 45- 48.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та ревматизм, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Участь Ягенського А.В. полягала у частковому проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

К.М.Амосова, Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А., Каганяк В.Й. Частота виявлення кальцинуючої хвороби серця та основні клінічні фактори ризику у хворих у кардіологічному стаціонарі // Український кардіологічний журнал. - 2002. - № 4. - С.103-108.

Здобувач самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та ревматизм, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Професор Амосова К.М. надавала консультативну допомогу в організації роботи та інтерпретації результатів дослідження. Участь Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в частковому проведені ехокардіографічного обстеження хворих. Участь Каганяк В.Й. полягала в клінічному обстежені хворих та оформленні статті.

К.М.Амосова, Федоров Ю.В., Чоп'як В.В. Зв'язок кальцинуючої хвороби клапанів серця з хламідійною, цитомегаловірусною та гелікобактерною інфекціями // Український кардіологічний журнал. - 2003. - №11. - С. 88-92.

Здобувач самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Професор Амосова К.М. надавала консультативну допомогу в організації роботи, виборі методик дослідження та в узагальненні результатів досліджень. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та в узагальненні результатів досліджень.

Зербіно Д.Д., К.М.Амосова, Федоров Ю.В., Аксенова О.А. Кальцинуюча хвороба клапанів серця: результати патоморфологічних досліджень та сучасні уявлення про морфогенез // Український медичний часопис. - 2002. - №3. - С. 1- 4.

Участь здобувача полягала в організації, та проведенні патоморфологічних досліджень, статистичній обробці та інтерпретації результатів, в написанні статті. Професор Зербино Д.Д. допомогав в організації патоморфологічних досліджень хворих на КХКС, в інтерпретації результатів. Професор Амосова К.М. надавала консультативну допомогу в організації роботи та інтерпретації результатів дослідження. Участь Аксенової О.А. полягала в проведенні патоморфологічних досліджень та оформленні статті.

К.М.Амосова, Федоров Ю.В. Кальцинуюча хвороба клапанів серця як актуальна проблема сучасної кардіології (огляд літератури та власні дослідження) // Лікування та діагностика. - 2002. - №2. - С. 44-47.

Здобувач самостійно зібрав клінічний матеріал, провів обробку результатів, сформулював узагальнення і висновки, написав статтю. Професор Амосова К.М. здійснювала загальне керівництво темою, допомагала у формулюванні висновків роботи.

Федоров Ю.В., Павлюк М.С., Іванів Ю.А., Якобисяк М.,Чоп'як В.В., Ягенський А.В., Бурковський А.Д., Кондратюк О.А. Особливості клініки та діагностики ідіопатичного прогресуючого септального фіброзу // Журнал АМН України. - 2002.- Т. 8, №2. - С. 282-290.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих з ІПСФ та на КХКС, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Професор Якобисяк М., професор Чоп'як В.В. провели імунологічні обстеження хворих, доцент Павлюк М.С. надавав консультативну допомогу в організації роботи та інтерпретації результатів дослідження. Участь Іваніва Ю.А., Кондратюк О.А. полягала в частковому проведенні ехокардіографічного обстеження хворих. Участь Бурковського А.Д. полягала в клінічному обстеженні хворих та оформленні статті.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. Особливості клініки та диференціальної діагностики кальцинуючої хвороби клапанів серця // Практична медицина. - 2003. - №2. - С. 80-89.

Участь здобувача у написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки, написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала у проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. Застосування дилтіазему та каптоприлу в лікуванні кальцинуючої хвороби серця // Ліки. - 2001. - №1-2. - С. 10-14.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та їх лікування, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки, написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та допомозі в узагальненні результатів. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. Застосування методу триплетної терапії (дилтіазем, каптоприл та макролід) у лікуванні кальцинуючої хвороби клапанів серця // Ліки України. - 2001. - №10. - С. 59-63.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та ревматизм, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та допомозі в узагальненні результатів. Участь Ягенського А.В. полягала в частковому проведенні ехокардіографічного обстеження цих хворих.

Федоров Ю.В., Чопяк В.В., Ягенский А.В., Кондратюк О.А. Идиопатические заболевания и повреждения проводящей системы сердца у людей пожилого и старческого возраста // Проблемы старения и долголетия. - 2000. - Т. 9, №4. - С. 364-373.

Участь здобувача у написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне частково інструментальне обстеження хворих на ІЗППСС та КХКС, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки, написав статтю. Участь Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

Ягенський А.В., Федоров Ю.В., Нагребецький В.А, Рудик Я.Б. Стан діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на недостатність аортального клапана // Буковинський медичний вісник. - 2000. - №3. - С. 165-170.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно стану діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на КХКС. Участь Ягенського А.В. та Нагребецького В.А., Рудика Я.Б. полягала у дослідженні, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з аортальними вадами іншої етіології.

Ягенський А.В., Федоров Ю.В., Нагребецький В.А. Вплив дилтіазему та верапамілу на частоту серцевих скорочень та толерантність до навантажень у хворих з тяжкою серцевою недостатністю та миготливою аритмією // Медичні перспективи. - 2000. - № 3. - С. 29-32.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведено лікування дилтіаземом, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно хворих на КХКС, ускладнену серцевою недостатністю та миготливою аритмією.Участь Ягенського А.В. полягала у дослідженні та проведені лікування дилтіаземом та верапамілом, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з серцевою недостатністю іншої етіології.

Ягенський А.В., Федоров Ю.В., Нагребецький В.А. Особливості ремоделювання та діастолічна функція лівого шлуночка при аортальних вадах // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - №2. - С. 532-535.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно хворих на КХКС, ускладнену аортальною вадою.Участь Ягенського А.В. та Нагребецького В.А. полягала у дослідженні, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з аортальними вадами іншої етіології.

Ягенський А.В., Федоров Ю.В. Вплив дилтіазему (діакордину) на частоту скорочень серця та показники гемодинаміки у хворих із серцевою недостатністю та миготливою аритмією // Український кардіологічний журнал. - 2001. - №4. - С. 47-50.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведено лікування діакордином, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно хворих на КХКС, ускладнену серцевою недостатністю та миготливою аритмією.Участь Ягенського А.В. полягала у дослідженні та проведені лікування діакордином, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з серцевою недостатністю іншої етіології.

Ягенський А.В., Федоров Ю.В., Духневич Л.П., Нагребецький В.А. Ренін-ангіотензинова система при серцевій недостатності: сучасні можливості корекції // Журнал АМН України. - 2001. - №3. - С. 536-549.

Стаття оглядового плану, присвячена методам лікування серцевої недостатності. Здобувачем самостійно визначена ідея і мета статті, проведено аналіз літературних джерел. Співатори Ягенський А.В., Духневич Л.П., Нагребецький В.А. представили аналіз літературних джерел щодо методів дослідження та лікування хворих з серцевою недостатністю різної етіології.

Вдовенко Е.В., Ягенский А.В., Федоров Ю.В., Нагребецкий В.А., Богун Л.В. Рестриктивный вариант диастолической дисфункции левого желудочка: частота и основные клинико-гемодинамические детерминанты при выраженной сердечной недостаточности различной этиологии // Медицина сьогодні і завтра. - 2000. - №2. - С. 27-30.

Здобувач провів клінічне та інструментальне обстеження хворих на КХКС, ускладненою серцевою недостатністю та приймав участь у аналізі результатів. Співавтор Вдовенко Е.В. очолює напрямок вивчення серцевої недостатності різної етіології, провів загальне редагування статті. Участь Ягенського А.В., Нагребецького В.А., Богуна Л.В. полягала у дослідженні, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з серцевою недостатністю іншої етіології.

Ягенський А.В., Федоров Ю.В. Миготлива аритмія у хворих з “дегенеративними” вадами клапанів серця: поширеність, клініко-гемодинамічні детермінанти, вплив на перебіг серцевої недостатності // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2002. - Т. 138, часть 1. - С. 242-246.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно хворих на КХКС, ускладнену серцевою недостатністю та миготливою аритмією, тому його участь у підготовці статті до друку є основною. Участь Ягенського А.В. полягала у дослідженні та проведені лікування, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з серцевою недостатністю іншої етіології.

Федоров Ю.В., Амосова К.М., Чоп'як В.В., Каганяк В.Й. Спосіб медикаментозного лікування кальцинуючої хвороби клапанів серця. Деклараційний патент на винахід 55834 А.

Здобувач визначив ідею винаходу та провів аналіз літературних джерел, самостійно провів дослідження, статистичну обробку, аналіз та узагальнення результатів роботи, оформив патент. Професор Амосова К.М. здійснювала загальне керівництво роботою. Співавтори Чоп'як В.В., Каганяк В.Й. допомагали в проведенні досліджень та на етапі узагальнення даних.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. Методика консервативного лікування кальцинуючої хвороби серця // Інформаційний лист. - Київ. - 2000. - № 42.

Здобувач визначив ідею методики лікування КХКСта провів аналіз літературних джерел, самостійно провів дослідження, статистичну обробку, аналіз та узагальнення результатів роботи, оформив інформаційний лист. Співавтори Чоп'як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. допомагали в проведенні досліджень та на етапі узагальнення даних.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Ягенський А.В. Підходи до лікування кальцинуючої хвороби серця в осіб похилого та старечого віку // Тези доповідей ІІІ Національного конгресу геронтологів та геріатрів України. Київ. - 2000р. - С. 70-71.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Ягенський А.В. Кондратюк О.А. Ідіопатичні захворювання та пошкодження провідної системи серця як причина виникнення хронічних пошкоджень провідності у осіб похилого та старечого віку // Матеріали І Української науково-практичної конференції "Порушення ритму серця: вікові аспекти".- Київ.- 2000. - С. 35.

Федоров Ю.В., Павлюк М.С. Системні захворювання сполучної тканини як причина виникнення повної АВ блокади серця // Матеріали ІІ-го з'їзду ревматологів України.- Київ.- 1997. - С. 58.

Федоров Ю.В., Ідіопатичні пошкодження провідної системи, як причина порушень атріовентрикулярної та внутрішньошлуночкової провідності // Матеріали V-го з'їзду кардіологів. України.- Київ.- 1997. - С. 238.

Федоров Ю.В., Павлюк М.С., Бурковский А.Д. Идиопатические повреждения проводящей системы сердца как причина возникновения полной атриовентрикулярной блокады // Тези III міжн. конф. з електрокардіостимуляції.Л.: - 1998. - С. 103.

Федоров Ю.В., Павлюк М.С., Бурковский А.Д. Роль ИППСС в возникновении бифасцикулярных блокад // ІІІ міжнародний конгрес з електрокардіостимуляції та клінічної електрофізіології серця “Кардіостим-1998”.Л.: - 1998. - С. 132.

Федоров Ю.В. Особливості діагностики ідіопатичних пошкоджень провідної системи серця // Тези конференції “Сучасні аспекти діагностики”. Львів. - 1998. - С. 34

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Ягенський А.В., Синенький О.В. Хламідійна інфекція як фактор розвитку кальцинуючої хвороби серця // Тези симпозіуму “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозу”. Київ. - 2000. - С. 56.

Федоров Ю.В., Чоп'як В.В., Гнатюк В.М., Гнатюк А.В., Ягенський А.В., Синенький О.В. Хламідійна інфекція як фактор ризику розвитку поєднаного кардіального кальцинуючого синдрому // Тези наукових доповідей VI конгресу кардіологів України.- Київ. - 2000. - С. 256.

Федоров Ю.В., Бурковский А.Д. Болезнь Лева или синдром Лева? ІV міжнародний конгрес з електростимуляції та клінічної електрофізіології серця “Кардіостим-2000”.// “Вестник аритмологии”. - 2000. - №15.- С. 171-175.

Федоров Ю.В. Роль хронической инфекции, вызванной Chlamydia pneumoniae, в развитии кальцинирующей болезни клапанов сердца: диагностические подходы и лечебная тактика // Сборник трудов 5 конгресса “Современные проблемы аллергологии, иммунологии и иммунофармакологии.- 12-14 ноября 2002.- С. 163.

Ягенский А.В., Федоров Ю.В., Нагребецкий В.А. Сравнительная оценка состояния диастолической функции левого желудочка при его дилатации различной этиологии // Республіканська науково-практична конференція "Нове в етіології, патогенезі і терапії кардіоміопатій (дилатаційної та гіпертрофічної)". Харків. - 2000.- Тези наукових доповідей.- С. 52-53.

Fedorov Yu.V., Lev's disease in elderly patients // Abstr. of 25th Osterreichisher Geria-trienkongress. Bad Hofgasstein (Germany). - 1996. - P. 159.

Fedorov Yu.V., Czopiak W.W., Brodyk O.W., Buraczynnski B.M., Kondratyuk O.A. Rola idiopatycznych uszkodzen ukladu przewodzacego serca w rozwoju bloku dwuwiazkowego // Abstr. of 2nd International Congress Polish Cardiac Society Katowice (Poland). - 1998. - Р. 119.

Fedorov Yu.V., Pawluk M.S., Burkowski A.D., Brodyk O.W., Kondratyuk O.A. Idiopatyczne uszkodzenia ukladu przewodzacego serca i wystapienie calkowitego bloku przedsionkowokomorowego // Abstr. of 5th International Congress Polish Cardiac Society Warshawa (Poland). - 2000. - Р. 97.

Yagensky A., Fedorov Yu., Dukhnevych L. Age-related changes in transmitral flow dispersion in healthy individuals: a pulsed Doppler study // Kardiologia Polska. - 1999. - Vol.51. Suppl. II. - P. 232.

Yagensky A., Fedorov Yu., Dukhnevych L., Nahrebeckyi V. Internal carotid artery blood flow is redused in patients with dilated cardiomyopathy and aortic regurgitation // Kardiologia Polska. - 1999. - Vol. 51. Suppl. II. - P.205.

Yagensky A., Fedorov Yu. Age-related changes in diastolic transmitral flow dispersion // Eur. J. Echocardiography. - 1999. - Abstr. Suppl. - P.S 6.

Yagensky A. , Tseluiko V., Fedorov Yu., Dukhnevych L., Romaniv M. Intraventricular and intraatrial diastolic transmitral flow velocities distribution in patients with arterial hypertension // Abstracts of 11th European Meeting on Hypertension (Milan). - 2001. - P. S 301.

Yagensky A.V., Tseluiko V.I., Fedorov Yu.V., Samborskyi T.G. Transmitral diastolic flow distribution in healthy individuals: influence of age // J. Heart Disease. - 2001. - Vol. 2. - P. 436.

Yagensky A., Tseluiko V., Fedorov Yu., Kostyk S., Dukhnevych L. Atrial fibrillation in patients with clinical signs of heart failure due to arterial hypertension // Abstracts of 19th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension, 12th European Meeting on Hypertension, Prague. - 2002. - P. S219.

хвороба кальцинуючий серце клапан

АНОТАЦІЯ

Федоров Ю.В. Кальцинуюча хвороба клапанів серця: механізми розвитку, морфо-функціональний стан серця, клінічний перебіг, діагностика та підходи до медикаментозного лікування. На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби.- Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2004 р.

Дисертацію присвячено вивченню механізмів розвитку, факторів ризику, особливостей диференціальної діагностики, клінічного перебігу та лікування кальцинуючої хвороби клапанів серця (КХКС). Проведено скринінгове обстеження 3532 кардіологічних хворих, які були скеровані на ехокардіографію. Набуті вади клапанів серця були виявлені в 991 хворого (28,1%). Серед них КХКС діагностована в 767 (77,4%), ревматичне пошкодження клапанів серця - у 167 (16,9%), інші причини - у 57(5,8%).Патологічне склерозування клапанів серця (ПСКС) зі значним ущільненням стулок АК і МК та потовщенням їх вільних країв було діагностовано в 607 хворих (17,2%). Наше дослідження засвідчило, що в жінок віком понад 55 років КХКС виникає вірогідно частіше, ніж у чоловіків, тоді як до 55 років КХКС частіше виявляється в чоловіків. Похилий вік та АГ є основними факторами ризику розвитку КХКС. ІХС (ПІК) є захворюванням, яке асоціюється з розвитком КХКС. При патологічному склерозуванні клапанів серця (ПСКС) є залежність розвитку цієї патології від похилого віку, артеріальної гіпертензії та асоціація з ІХС (ПІК) , як і при КХКС. На початковій стадії розвитку КХКС спостерігається значніше порушення діастолічної функції лівого шлуночка, ніж у процесі фізіологічного старіння. Патоморфологічною основою КХКС є дистрофічна кальцифікація фіброзного кільця з поширенням на основи стулок АК і МК при патологічному старінні, яка супроводжується хронічним запаленням, вогнищевим ліпоїдозом стулок і утворенням кальцинатів різного ступеня “зрілості” - від початкової розсіяної зернистості до великих сформованих кальцинатів з ознаками осифікації. У хворих на “ізольовану” КХКС без супутньої АГ та клінічно значущої ІХС (ПІК) є прояви системного імунного запалення. У хворих на КХКС з ІХС (ПІК) та АГ (“поєднаний кардіальний кальцинуючий синдром”) прояви імунного запалення більш виражені, формується вторинний імунодефіцитний синдром. У хворих з ІІІ-ІV ст. “ізольованої” КХКС прояви імунного запалення також зростають.Показники імунної реактивності у хворих на “ізольовану” КХКС, на відміну від хворих з РПКС, характеризуються меншою активацією гуморальних факторів запалення. Диференціальна діагностика між КХКС та хворобою Лева проводиться на основі ехокардіографічних даних та показників хронічного запалення -СРП та інтерлейкіну-6. Застосування для лікування КХКС І-ІІ ст. із супутньою АГ без ПІК дилтіазему та каптоприлу протягом 12-18 місяців сприяє збереженню функції АК та МК, поліпшує діастолічну функцію ЛШ. Тільки у хворих, лікованих азитроміцином, спостерігалося зниження рівня фібриногену, СРП та IL-6 через 3-4 місяці після лікування.

Ключові слова: кальцинуюча хвороба клапанів серця, ревматичні вади клапанів серця, аортальний стеноз, імунна реактивність, Chlamydia pneumoniae, хвороба Лева, повна атріовентрикулярна блокада, дилтіазем, каптоприл, азитроміцин, доксициклін.

АННОТАЦИЯ

Федоров Ю.В. Кальцинирующая болезнь клапанов сердца: механизмы развития, морфо-функциональное состояние сердца, клиническое течение, диагностика и подходы к медикаментозному лечению. На правах рукописи.

На получение научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 2004 г.

Диссертация посвящена вопросам изучения механизмов развития, факторов риска, особенностям дифференциальной диагностики, клинического течения и лечению кальцинирующей болезни клапанов сердца (КБКС). Проведено скрининговое обследование 3532 кардиологических больных, которые находились на стационарном лечении и были направлены на эхокардиографию. Приобретенные пороки клапанов сердца были обнаружены у 991 больного (28,1%). Среди них КБКС диагностирована у 767 (77,4%), ревматическое повреждение клапанов сердца (РПКС) - у 167 (16,9%), другие причини - у 57 (5,7%). Патологическое склерозирование клапанов сердца (ПСКС) со значительным уплотнением створок АК и МК и утолщением их свободных краев было диагностировано у 607 больных (17,2 %). У женщин в возрасте старше 55 лет КБКС развивается достоверно чаще, чем у мужчин, тогда как в возрасте до 55 лет КБКС достоверно чаще возникает у мужчин. Пожилой возраст и АГ являются основными факторами риска развития КБКС. ИБС (ПИК) является заболеванием, которое тесно ассоциируется с КБКС. При патологическом склерозировании клапанов сердца (ПСКС) мы также обнаружили достоверную зависимость развития этой патологии от пожилого возраста, наличия артериальной гипертензии и его ассоциацию с ИБС (послеинфарктным кардиосклерозом), также, как и при КБКС. На начальной стадии развития КБКС наблюдается более значительное нарушение диастолической функции левого желудочка, чем при физиологическом старении. Патоморфологической основой КБКС является дистрофическая кальцификация фиброзного кольца с распространением на основания створок АК и МК при патологическом старении, которая сопровождается хроническим воспалением, очаговым липоидозом створок и образованием кальцинатов разной степени “зрелости” - от начальной рассеянной зернистости до больших сформированных кальцинатов с признаками оссификации. У больних с “изолированной” КБКС без сопутствующей АГ и клинически значимой ИБС(ПИК) обнаруживаются признаки системного иммунного воспаления. У больных с КБКС с сопутствующими ИБС и АГ (“сочетанный кардиальный кальцинирующий синдром”) признаки иммунного воспаления более выражены. При прогрессировании “изолированной” КБКС у больных с ІІІ-ІV ст. признаки иммунного воспаления нарастают. Показатели имунной реактивности у больных с “изолированной” КБКС, в отличие от больных с РПКС, характеризуются меньшей активацией гуморальных факторов воспаления. Мы обследовали группу из 334 больных на КБКС без сопутствующей ИБС (ПИК и стенокардии). Среди этих больных полная АВ блокада и АВ блокада типа Мобитц II (2 : 1) диагностирована у 14 больных, бифасцикулярная блокада - у девяти, блокада левой ножки пучка Гиса - у 11. Таким образом, нарушения проводимости вследствие КБКС диагностированы у 34 больных (10,2%), причем 12 из них был имплантирован постоянный ЭКС. Кроме того, нами было обследовано 218 больных с полной атриовентрикулярной блокадой и 54 больных с хроническими би- и трифасцикулярными блокадами. Среди этих больных КБКС в 11,1-23,4% случаев была причиной возникновения нарушений проводимости. Дифференциальная диагностика между КБКС, осложненной повреждением проводимости с идиопатическим заболеванием проводящей системы сердца (болезнью Лева), проводится на основании данных эхокардиографии и показателей хронического воспаления - СРП и интерлейкина-6.. Мы провели медикаментозное лечение 46 больных КБКС I и II ст. с сопутствующей АГ, из которых 27 имели положительные возрастающие титры антихламидийных антител класса IgG. Применение для лечения КБКС І-ІІ ст. с сопутствующей АГ дилтиазема и каптоприла на протяжении 12-18 месяцев содействует сохранению функции АК и МК, улучшает диастолическую функцию ЛЖ. В соответствии с нашими данными, из 76 обследованых больных с КБКС у 37 (48,3%) наблюдалось прогрессирующее возрастание повышеного, уровня антител класса IgG к Chlamydia pneumoniae и показателей воспаления. Это может свидетельствовать об определенной роли в патогенезе КБКС колонизации Chlamydia pneumoniae поврежденных дистрофическим процессом клапанов. Поэтому у 16 больных с хронической латентной инфекцией дополнительно применяли доксициклин в дозе 100 мг 2 раза в день на протяжении 14 дней, а 11 больным - азитромицин в дозе 500 мг один раз в день на протяжении пяти дней двумя курсами с интервалом в три недели. Только у больных, леченных азитромицином, наблюдалось снижение уровня фибриногена, СРП, TNF-б и IL-6 в отдаленном периоде через 3-4 месяца после лечения.

Ключевые слова: кальцинующая болезнь клапанов сердца, ревматические пороки клапанов сердца, аортальный стеноз, иммунная реактивность, Chlamydia pneumoniae, болезнь Лева, полная атриовентрикулярная блокада, дилтиазем, каптоприл, азитромицин, доксициклин.

SUMMARY

Fedorov Yu.V. Calcific valvular heart disease: the mechanisms of development, morpho-functional peculiarities of the heart, clinic, diagnosis and approaches to medicamental treatment. On manuscript rights.

Thesis for a doctor's degree obtaining on a specialty 14.01.02 - internal diseases. Medical academy, Ivano-Frankivsk, 2004.

There was carried out screening examination of 3532 cardiological patients who were at hospital treatment and were directed to echocardiography. Acquired heart valve failure was detected in 991 patients (28,1%). Among them сalcific valvular heart disease (CVHD) was diagnosed in 767 patients(77,4%), rheumatic valvular heart disease (RVHD) in 167 patients (16,9%), bicuspid aortic valve in 21 (2,1%), primary infectious endorcarditis in 17 (1,6%), systemic diseases of connective tissue in 9 (0,9%), chorda abruption of mitral or tricuspid valve in 7 (0,7%), chronic renal insufficiency with hypercalcemia in 2 (0,2%), non-specific arteritis in 1 (0,1%). In 607 patients there was diagnosed (17,2%) pathologic sclerosing of heart valves (PSHV) with considerable induration of AV and MV cusps and thickening of their free margins .

Our examination showed the following: according to human ageing beginning with age 50 years old, the probability of CVHD increases irrespective of sex. In women at the age above 55 (postmenopause period), CHVD occurs probably more often than in men whereas CVHD occurs more often in men by the age of 55. Declining age, аrterial hypertension (AH), and may be coronary heart disease (postinfarction cardiosclerosis) [CHD (PIC)] are essential risk factors of CVHD development. In PSHV we also detected probable dependence of this pathology development on age, presence of hypertension and CHD (PIC) as well as in CVHD.

At the primary stage of “isolated” CVHD without AH and CHD(PIC) development more essential failure of diastolic function is observed than in the process of physiological ageing that manifested in probable increasing of АLV (Р < 0,01), decreasing of ЕLV (Р < 0,05) due to the absence of difference according to the index myocardial mass of left ventricular (LV) that attest to increasing of myocardial stiffness of LV at the first and second stage of CVHD development.

The results of our pathoanatomical examinations also confirm that combination of dystrophic calcification with chronic concomitant inflammation can be regarded as one of the most probable reason of CVHD. During the analysis of humoral indexes of immune system in patients with CVHD and with RVHD is clear that the manifestations of chronic inflammatory process due to CVHD are marked weaker and are characterized by the activation of TNF-б and IL-6, increasing of circulation immune complex level, C-reactive protein and fibrinogen in blood serum, increasing of absolute ammount CD HLA DR+, CD 25+, CD69+, CD38+- lymphocytes are cellular markers of chronic inflammation in these patients. Due to our data from 76 examined with CVHD in 37 (48,3%) was observed, probable higher than in the control and in patients with rheumatism, progressive elevation level of antichlamydia antibodies of IgG class to Chlamydia pneumoniae and such indexes of inflammation as fibrinogen, C-reactive protein, interleukin-6 and absolute ammount of CD 38+ and CD 69+ lymphocytes. It may attest to certain role in CVHD pathogenesis Chlamydia pneumoniae, which colonize of the damage valves by a dystrophic process. It was revealed that in patients with CVHD and AH more considerable elevations of С-reactive protein. TNF-б, and middle circulation immune complex in comparison with corresponding indexes of the patients with “isolated” CVHD and patients with CVHD and AH and CHD (PIC) (“united cardiac calcification syndrom”). These peculiarities can be explained by more considerable lesion of the cusps of heart valve apparatus as in CVHD and the walls of coronary arteries with atherosclerosis due to CHD, that is accompannied by chronic immune inflammation of these areas with by mononuclear leukocytes infiltration that may be provides the conditions for impaired areas by infectious agents like Chlamydia pneumoniae. We examined the group of 334 patients with CVHD without accompanying CHD(PIC). Among these patients complete A-V block and A-V block of Mobitz type II, (2 : 1) was diagnosed in 14 patients, bifascicular block - in 9 , left bundle branch block - in 11. Thus infringement of conduction as a result of CVHD was diagnosted in 34 patients (10,2%), 12 of them pacemaker was implanted. Besides we examined 218 patients with complete A-V block and 54 patients with chronic bi- and trifascicular blocks. Among these patients CVHD in 11,1-23,4% cases was the reason of conduction infringement appearing . We conducted medicamental treatment of 46 patients with CVHD of 1-st and 2-nd stages with accompanying AH, 27 from them had positive increasing titers of antibodies to Chlamydia pneumoniae of Ig G class more 1:32. Captopril was applied in the dose of 50 - 100 mg dayly and diltiazem in the dose of 120-360 mg dayly according to individual chosen regimen depending on the stage of accompanying arterial hypertension. In 16 patients with chronic latent chlamydia infection doxycyclin in the dose of 100 mg two times a day during 14 days additionally was administered, and 11 patients - azithromycin in the dose of 500 mg once a day during 5 days with two courses with the interval of three weeks. There was observed probable decreasing of C-reactive protein, fibrinogen, and interleukin-6 level only in patients treated with azithromycin in the remote period. Besides there was observed the improvement of aortic valve and mitral valve function, diastolic heart function under the influence of diltiazem and captopril. Applying of the computer system evaluation level of AV and/or MV defect and stage of CVHD development which we elaborated allowed us to evaluate with the most objectivity the condition of the patient and the possibilities of therapeutic and surgery treatment. The system of prophylactic medical examination of the patients with CVHD elaborated by us allowed us to sweep 227 patients with II-IV stage of CVHD and 45 (19,8%) of them were directed to surgery treatment, 12 patients (5,3%) of them pacemaker was implanted, 46 patients (20,3 %) followed medicamental treatment of CVHD.

Thus CHVD is the main cause of acquired damage of aortic and mitral heart valves in declining and elderly age, which leads more often to occuring of life threatening aortic stenosis, rarely to mitral insufficiency, development of heart failure, can be complicated by A-V blockade of II-III st., atrial fibrillation, infectious endorcarditis, thromboembolisms. That is why it is important to conduct well-timed treatment and effective prevention of this disease. Administration of ACE inhibitors, calcium channels blockers, macrolid antibiotics in the treatment of CHVD is perspective and needs further studying. Key words: сalcific valvular heart disease, rheumatic valvular heart disease, aortic stenosis, immune system reactivity, Chlamydia pneumoniae Lev's disease, complete atrioventricular block, diltiazem, captopril, azithromycin, doxycyclin

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПФ - ангіотензинперетворюючий фермент

АГАТ - антигелікобактерні антитіла

АК - аортальний клапан

АС - аортальний стеноз

АГ - АГ

ІХС - ІХС

КХКС - кальцинуюча хвороба клапанів серця

ЛШ - лівий шлуночок

МК - мітральний клапан

МН - мітральна недостатність

ММЛШ - маса міокарду лівого шлуночка

МШП - міжшлуночкова перегородка

ПАВБ - повна атріовентрикулярна блокада

ПІК - післяінфарктний кардіосклероз

ПСКС - патологічне склерозування клапанів серця

ПШ - правий шлуночок

РПКС - ревматичне пошкодження клапанів серця

ФВ - фракція викиду

ХС - холестерин

ХС ЛПНГ -холестерин ліпопротеїнів низької густини

ХС ЛПВГ -холестерин ліпопротеінів високої густини

А - швидкість пізнього діастолічного наповнення шлуночка

АСМV IgG - антицитомегаловірусні антитіла класу G

АТ - артеріальний тиск

АХАТпIgG - антихламідійні антитіла до Chlamydia pneumoniae класу G

Dec T - час сповільнення потоку раннього діастолічного наповнення шлуночка

Е - швидкість раннього діастолічного наповнення шлуночка

IL-1 - інтерлейкін-1

IL-2 - інтерлейкін-2

IL-6 - інтерлейкін-6

IVRT - час ізоволюмічного розслаблення шлуночка

TNF- б - туморнекротичний фактор-альфа

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.