Особливості ранньої діагностики, клінічного перебігу, лікування та профілактики виразкової хвороби у працівників гірничо-металургійного комплексу

Примітка. * - Статистично достовірна різниця (P < 0,05).

підвищення показників першої клінічної шкали - більше 80 Т-балів, що супроводжується збільшенням показників 1, 2, 4, 9 шкал із достовірною різницею. Інтерпретація одержаних результатів за допомогою усередненого профілю дає можливість зробити висновок, що у працівників ГМК, які працюють в несприятливих умовах та хворіють на виразкову хворобу, не дивлячись на схожість профілів з особами контрольної групи, що працюють в сприятливих умовах, виявляється піклування своїм фізичним станом. У наявності тривога за стан свого здоров'я із тенденцією до резистентності щодо терапевтичних заходів (підвищення шкали 4), що зумовлено відсутністю віри в їх ефективність.

Також виявляється поверхневе ставлення до можливих наслідків хвороби (шкала 9). Такий стан потребує відповідної корекції, що може забезпечити відповідне лікування із застосуванням сучасних психотерапевтичних методик.

Таким чином, встановлено, що у хворих на виразкову хворобу спостерігається значне підвищення показників за шкалами тривоги, егоцентризму, демонстративності, реєструєтьсяастено-невротична симптоматика, визначаються психопатологічні синдроми: тривожно-депресивний, іпохондричний та інші, що потребує обов'язкового корегування при лікуванні хворих.

Враховуючи можливі фактори розвитку виразкової хвороби та деякі особливості її клінічного перебігу у працівників ГМК, лiкування цієї патології повинно бути спрямовано на зменшення агресивності шлункового вмісту, нормалізацію моторики шлунка і дванадцятипалої кишки з пригніченням патологічних дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксів, стимуляцію імунних та репаративних процесів, ліквідацію запальних та дистрофічних змін у слизовій оболонці травного тракту. Зважаючи на рекомендації першої та другої Маастрихтських угод (1996, 2000 роки), в базисній терапії хворих використовували схеми потрійної або квадротерапії у всіх випадках виразок, асоційованих з НР-інфекцією. Призначались:

антисекреторний препарат: інгібітор Н ⁺/ К ^± АТ фази омепразол (20 мг, 2 рази на добу, протягом 14 днів);

метронідазол (400 мг, 3 рази на добу, протягом 7 днів);

антибіотик: амоксицілін (1000 мг, 2 рази на добу, протягом 7 днів);

препарат, що регулює моторну функцію травного тракту - прокінетик домперідон (мотиліум) (10 мг, 2 рази на добу, протягом 7 днів);

антидепресант з седативним ефектом - азафен (25 мг, 2 рази на добу, протягом 10 днів).

Враховуючи зміни імунітету, що мають місце у хворих, правомірним було використання імунокоректорів. В лiкуванні призначався тимоген синтетичний дипептид, отриманий із тималіну, що є препаратом вилочкової залози. Цей препарат прискорює процеси диференціювання субпопуляцій лімфоїдних клітин, модулює кількість Т-хелперів і Т-супресорів, сприяє активації імунітету, підвищує ефективність антибактеріальноїтерапії, стимулює процеси регенерації (Кадиев О. А. и соавт., 1985; Власенко Р. А., 1986; Хавинсон В. Х., 1991). Препарат призначався у дозі 100 мкг протягом 7 днів внутрішньом'язово.

Всі хворі отримали 10 сеансів гіпербаричної оксигенації, що, як відомо, покращує мікроциркуляцію, посилює процеси регенерації, прискорює заживлення виразок (Рахманова и соавт. А. Г., 1990).

Серед фізичних методів лiкування використовували електромагнітне випромінювання міліметрового діапазону (ЕМВ НВЧ), з довжиною хвилі 5,6 мм впродовж 30 хв. протягом 10-12 діб, з використанням апаратів “Явь-1”, “Явь-2”. Вказаний метод лiкування сприяє нормалізації імунної системи, антиоксидантного статусу, мікроциркуляції, реології крові та ін. (Тофан А. В. и соавт., 1990; Куценок В. А. и соавт., 1993; Виноградов В. Г. и соавт., 1994; Стародуб Є. М. і співавт., 1994; Бабак О. Я. і співавт., 1995). З урахуванням особливостей перебігу виразкової хвороби у працівників ГМК додатково призначали хворим проведення курсу екстракорпоральної трансфузії ультрафіолетом опроміненої крові (ЕУФОК) у кількості 5 процедур на курс лікування. Курс цієї покращує мікроциркуляцію, змінює спектр антитілоутворення, підвищує концентрацію імуноглобулінів класу A, M, G, має бактерицидну дію (Нациашвили Э. Ф. и соавт., 1987; М. В. Серебрянская и соавт., 1988; Шахмалов З. М., 1990; Л. И. Аруин и соавт., 1995). Курс трансфузії ультрафіолетом опроміненої крові проводили за допомогою апарату “Ізольда”. Забір, опромінення та повернення крові здійснювали з розрахунку 1-3 мл на 1 кг ваги тіла хворого.

Для посилення ефекту ЕУФОК-терапії використовували ентеросорбент карбосфер по 5 г 3 рази між вживанням іжї, за дві години до прийому інших медикаментозних препаратів.

Для визначення ефективності противиразкової терапії всі хворі були поділені на три групи. Перша група отримувала комплексне лікування, що включало дієтотерапію, антисекреторні, антимікробні препарати, блокатори центральних дофамінових рецепторів, азафен, ГБО, ЕМВ НВЧ, друга група хворих додатково отримувала імунокоректор тимоген і третя група додатково ЕУФОК-терапію та ентеросорбент.

Для визначення ефективності лiкування всім хворим до і після лікування проводилось клініко-лабораторне обстеження у повному обсязі.

У клініці вищеозначені лiкувальні комплекси отримали 64 особи, що хворіли на виразкову хворобу. У 60 хворих була діагностована виразкова хвороба з локалізацією виразкового дефекту у цибулині дванадцятипалої кишки, у 4 з локалізацією по малій кривизні тіла шлунка. Ефективність противиразкового комплексу лiкування, що використовувався у ІІІ групі хворих, підтверджують і терміни зникнення симптомів загострення у вигляді ознак запалення слизової оболонки, заживлення ерозій, рубцювання виразкового дефекту за даними ендоскопічного дослідження .

Порівнюючи результати лiкування серед трьох груп хворих, спостерігали, що найбільш ефективним воно було в групі хворих, яким додатково призначались імунокоректор, ЕУФОК, ентеросорбенти (ІІІ група). Термін заживлення виразкового дефекту склав у середньому 17,0 0,7 днів, в групі хворих, що отримували додатково один імунокоректор - 19,2 0,6 днів, а в групі хворих, що отримували тільки традиційне противиразкове лікування - 21,0 1,0 день. Чіткої залежності термінів заживлення виразкового дефекту від розмірів виразки та її локалізації не визначено.

Ознаки запалення слизової оболонки скоріше зникали у хворих ІІ та ІІІ груп (відповідно 21,2 0,6 та 19,0 0,7, порівняно з І групою - 22,5 1,0). Заживлення ерозій також скоріше спостерігалось у хворих третьої групи (14,0 0,7 днів порівняно з першою групою - 17,3 1,0).

Результати обстеження показали, що у 66,7% хворих ІІІ групи, які отримували додатково імунокоректор, ентеросорбент та ЕУФОК, біль зникав на 5-9 день від початку лiкування, у 33,3 % на 10-14 день другого тижня; в ІІ групі хворих в ці терміни такий ефект був досягнутий у 41,7 % хворих, тоді як у хворих і групи, що отримували базисне лiкування, спостерігались випадки збереження больового синдрому і більше двох тижнів. У всіх хворих, в лiкуванні яких використовувались імунокоректор, ЕУФОК, ентеросорбент скоріше зникали явища диспепсії, усувались метеоризм та інші симптоми порушення травлення; у групі хворих, що отримували додатково тільки імунокоректор, ефект від лiкування був менш виражений.

Ефективність використання противиразкових комплексів лiкування підтверджувалась також і термінами перебування хворих у клініці. Самим коротким було лiкування хворих ІІІ групи, що склало у середньому 21,0 0,7 днів. Це достовірно відрізняється від термінів лiкування хворих І групи, які отримували тільки традиційне лiкування (24,5 1,0 днів). В групі хворих, яким призначався додатково тільки імунокоректор, термін лiкування склав 23,2 0,6 днів. При цьому не було зареєстровано побічних ефектів у жодного пацієнта.

Враховуючи наявність у хворих синдрому тривоги, правомірним було включення до базисного лікувального комплексу тимолептика із седативною дією азафена. Це дозволило очікувати підвищення ефективності лiкування. Усереднені показники дослідження МБДО після проведеного комплексного лiкування наведені у табл. 2. Не дивлячись на те, що очікування змін показників МБДО за такий короткий термін лiкування дуже важко, виявляється виражена тенденція до зниження рівня тривоги (шкала 2). Достовірно зменшується показник шкали 9, що свідчить про формування правильного відношення до хвороби.

Таким чином, у працівників ГМК, що хворіють на виразкову хворобу, виявляється наявність тривожного синдрому. Включення до лiкувального комплексу азафена у загальноприйнятій дозі, дозволяє значно зменшити рівень тривоги, сформувати правильне відношення хворого до своєї хвороби, полегшує відношення лікар-хворий. Все це утворюю необхідний фон для прискорення видужання.

Таблиця 2. Усереднені результати дослідження МБДО (в Т-балах) у працівників ГМК, хворих на виразкову хворобу (Mm ) до та після лiкування

Ш к а л и	Групи, що досліджуються
	до лiкування (n= 64)	після лiкування (n=64)
L	50,9 1,5	51,6 1,5
F	67,6 2,5	62,3 1,7
К	52,6 2,4	55,4 1,6
1	87,4 2,8	80,2 2,5
2	78,2 3,1	70,8 2,1
3	63,5 2,8	61,0 1,8
4	78,1 2,7	74,7 1,6
5	59,0 2,0	56,6 1,7
6	62,5 2,7	56,5 1,8
7	76,6 1,9	72,5 5,1
8	76,1 1,6	74,8 4,2
9	72,6 2,0	65,2 1,7*
0	55,8 2,0	55,7 1,7

Примітка * - Статистично достовірна різниця, Р < 0.05

Для вирішення проблеми прогнозування розвитку, ранньої діагностики та профілактики виразкової хвороби впроваджуються найбільш інформативні скринінг-методи, до яких можна віднести і метод дерматогліфіки, що дозволяє окреслити чіткі генетичні критерії розвитку виразкової хвороби. Для цього працівникам необхідно зробити відбитки долоневого та пальцевого малюнку за методом Гладкової Т. Д. (1966) з використанням валка, яким розподіляють фарбу на долонях і пальцях верхніх кінцівок і знімають відбитки на спеціальній карті.

Вивчаються такі ознаки: гребневий рахунок на І- пальцях правої і лівої руки, сумарний гребневий рахунок, кут Atd праворуч, ліворуч і сумарний; АВ-рахунок праворуч, ліворуч і сумарний; дельтовидний індекс; індекси Ушара, Деймейнера, Фуругати, Камінса; кількість ульнарних і радіальних петель, дуг, завитків на пальцях рук праворуч і ліворуч, кількість великих і малих петель, завитків, слідів малюнка на міжпальцевих подушечках праворуч і ліворуч; відсоток малюнків, що зустрічаються на тенарі і гіпотенарі, осьових трирадиусів і головних долонних ліній.

Для діагностики та прогнозування виразкової хвороби у працівників ГМК, що працюють у шкідливих умовах, створені оригінальні програмні продукти, що працюють на фундації баз даних, створених за допомогою ПЕОМ IBM PS (486 процесор). Одна з них програма “Терапевт”. Інтерфейс програми з користувачем базується на використанні робочих вікон. Всі операції з керування програмою можуть бути виконані за допомогою клавіатури.

Для прогнозування розвитку та ранньої діагностики виразкової хвороби у працівників ГМК необхідно чітко дотримуватись послідовності методів автоматизованої діагностики хвороби, визначення спадкового анамнезу, дерматогліфічного обстеження. Це дозволить також не тільки визначити прогноз розвитку хвороби, а й провести профвідбір осіб для роботи в несприятливих умовах, сформувати групи працівників, які мають клініко-лабораторні та функціональні ознаки виразкової хвороби, а також узяти таких осіб на диспансерний облік, тим самим знизити захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, визначити можливості подальшого раціонального працевлаштування.

Використання дерматогліфічного обстеження гірників та металургів з метою визначення прогнозу розвитку виразкової хвороби у 80-85 % оптимізує заходи з ранньої діагностики та профілактики цього захворювання, що дає великий соціально-економічний ефект. Ефективність автоматизованої діагностики складає 99 %.

При експериментальних дослідженнях на білих щурах, яких піддавали протягом 12 тижнів інгаляційній дії антропогенних ксенобіотиків, що присутні у робочій зоні працівників ГМК, визначались порушення антитіло-утворюючої функції системи гуморального імунітету, що виражається у дисбалансі імуноглобулінів. Це послужило основою для проведення корекції виявлених порушень імунітету у експериментальних тварин за допомогою тимогену. Після проведення імунокорекції визначалась активація імунітету у вигляді створення великих ЦІК, збільшення вмісту імуноглобулінів. зниження продуктів перекисного окислення і гідропероксидів ліпідів.

Морфологічні дослідження показали, що у всіх піддослідних тварин, в різних експериментальних серіях, на відміну від контролю, в шлунку та дванадцятипалій кишці виявлялись виражені патологічні зміни, як з боку безпосередньо СО, так і всіх шарів органів у вигляді набряку СО і підслизового шару, дистрофічних змін епітелію, а також лімфо-лейкоцитарної інфільтрації СО. Дистрофічні зміни епітелію СО шлунка характеризувались помітним набряком покривного епітелію шлункових ямок та його фундальних залоз. До деструктивних, в більшій мірі, слід віднести виражені дистрофічні і некротичні зміни покривного епітелію СО шлунка і дванадцятипалої кишки, а також пошкодження мітотичного апарату клітин СО дванадцятипалої кишки, які проявляються значним збільшенням форм патології мітозу в епітеліальних клітинах СО кишки, що по аналогії наводить на думку про вплив подібних факторів виробничого середовища ГМК на здоров'я людини, сприяючи при цьому формуванню захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки.

Підсумовуючи вищесказане, є підстава говорити про такі механізми розвитку виразкової хвороби у працівників ГМК: комплексна дія спадкових та набутих факторів, головним чином шкідливих факторів виробництва (пилу, токсичних речовин, шуму, вібрації, нагріваючого мікроклімату, фізичного та психоемоційного перевантаження, тощо) призводить до активації НР-інфекції, порушень нейрогуморальних, гуморальних механізмів, мікроциркуляції, місцевого імунітету, змін в структурі слизової оболонки травного тракту, що, в свою чергу сприяє порушенню системи захисту шлунково-кишкового тракту та активації агресивних механізмів, які і викликають формування виразки.

Враховуючи велику чисельність працівників ГМК, а також значну поширеність захворювань органів травлення серед них, профілактика виразкової хвороби у даного контингенту набуває важливого соціально-економічного значення. В поняття первинної профілактики включається, поряд з поліпшенням умов праці, визначення безпечного терміну роботи в шкідливих умовах. До важливих заходів вторинної профілактики необхідно віднести застосування комплексу профілактичного лікування, що включає на фоні дієти: альфа-токоферола ацетат по 0,2 двічі на добу, колоїдний вісмут у дозі 120 мг двічі на добу за 30 хвилин до їжі; ранітидин у дозі 300 мг 1 раз на добу перед сном, тимоген у дозі 100 мкг протягом 5 днів внутрішньом'язово, прийом зборів трав: листя подорожника 20 г, суцвіття ромашки 15 г, трава сухоцвіту багнового 30 г, листя кропиви дводомної 20 г, кореневища оману високого 15 г (1 ст. л. сировини заливають 300 мл окропу, настоюють 6 годин), приймати по 100 мл 4 рази на день за 30 хвилин до їди; при закрепах можна використовувати такий збір рослин: коріння алтеї лікарської 30 г, трава звіробою 10 г , листя касії вузьколистої 15 г, листя мяти перцевої 10 г (2 ст. л. збору заливають 500 мл окропу, настоюють 2 години), пити по 50 мл 4 рази на день перед їдою; фізіотерапевтичне лікування з використанням ЕМВ НВЧ частотою 5,6 мм за допомогою апаратів “Явь-1”, “Явь-2”, протягом 10-12 днів.

Запропонований комплекс лікування протягом двох з половиною тижнів одержували 45 працівників ГМК, хворих на виразкову хворобу у фазі затухаючого загострення.

Результатом застосування цього комплексу було зникнення диспепсичних явищ, повне за живлення виразкового дефекту, позитивна динаміка більшості імунологічних показників, що вказує на ефективність проведених заходів. Використання курсів профілактичного лікування дозволило подовжити ремісію виразкової хвороби в середньому на 10-12 місяців, що доказує доцільність їх проведення у працівників ГМК.

Результатом проведених досліджень була розробка концепції ранньої діагностики, прогнозування розвитку та профілактики виразкової хвороби у працівників гірничо-металургійного комплексу, що ґрунтується на чіткому дотриманні послідовності методів автоматизованої діагностики хвороби, визначення спадкового анамнезу, дерматогліфічного обстеження, визначення безпечного терміну роботи в шкідливих умовах, проведення лікувальних заходів. У цілому її можна представити у вигляді схеми (рис. 3).

Широке застосування всіх заходів профілактики та чітке додержання усіх етапів ранньої діагностики, прогнозування розвитку виразкової хвороби дозволяє знизити захворюваність на виразкову хворобу у працівників ГМК на 25-30 %, зберегти їх здоровя та працездатність.

	Медичні огляди осіб, які поступають на роботу з шкідливими умовами праці
	Обстеження робітників в обсязі, передбаченому наказом МОЗ України № 45 від 31.03.94 р.
	Застосування автоматизованої системи діагностики та прогнозу виразкової хвороби
	Генетичне тестування
	Визначення безпечного терміну роботи в шкідливих умовах
--е------------------------
Здорові		Можливий розвиток виразкової хвороби		Хворі
Працездатність необмежена		Диспансерний облік		Диспансерний огляд з регулярним ендоскопічним обстеженням
Здоровий спосіб життя		Проведення курсів профілактичного лікування 2 рази на рік в амбулаторних умовах		Лікування виразкової хвороби
		Ендоскопічне обстеження 2 рази на рік		Раціональне працевлаштування
		Здоровий спосіб життя		Здоровий спосіб життя

Рис. 3. Схема етапів ранньої діагностики, прогнозування розвитку та профілактики виразкової хвороби у працівників ГМК.

Висновки

1. На основі комплексних досліджень знайдено нове вирішення проблеми виразкової хвороби у працівників основних професій ГМК, яке базується на урахуванні основних етіологічних факторів її розвитку, клінічного перебігу та полягає у застосуванні ефективних методів ранньої діагностики та прогнозування розвитку, етіопатогенетичного лікування шляхом доповнення традиційних методів імунокоректорами, ентеросорбентами, ЕУФОК і профілактики, що складається з визначення безпечного терміну в несприятливих умовах ГМК та превентивного лікування за допомогою біоантиоксидантів, імунокоректорів. Запропонований комплекс діагностичних лікувальних та профілактичних заходів дозволяє знизити захворюваність на виразкову хворобу на 30 %.

2. У працівників ГМК в 2-3 рази частіше реєструються скарги, характерні для порушень функцій шлунка та дванадцятипалої кишки, ніж у працівників інших промислових підприємств, що обумовлено дією факторів виробничого середовища, в першу чергу пилу, токсичних речовин, важкості та напруженості трудового процесу.

3. У працівників ГМК рівень захворюваності органів травлення становить 31,11 % випадків на 100 працюючих, що в середньому у 2 рази вище, ніж у інших контингентів працівників, максимальна захворюваність на цю патологію припадає на вік 40-49 років та стаж роботи в несприятливих умовах 10-14 років. У залежності від професії працівників найбільший рівень захворюваності спостерігається у прохідників (5,32 вип. на 100 працюючих) та гірничих робітників очисного вибою (5,04 вип. на 100 працюючих).

4. Професійний ризик виникнення виразкової хвороби залежить від величини експозиції хімічних та фізичних факторів виробничого середовища та терміну роботи в несприятливих умовах. Імовірність появи хвороби складає 15 %, а її прояви, за даними експериментальних досліджень, характеризуються стійкою структурно-функціональною зміною слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, зниженням місцевого імунітету.

5. Особливостями перебігу виразкової хвороби у працівників ГМК є виражений больовий синдром, диспепсичні розлади порушення мікроциркуляції та імунітету, що реєструються у 92-95 % хворих.

6. Виразкова хвороба у 75 % працівників ГМК супроводжується хронічним атрофічним гастритом, у 91 % зниження місцевого клітинного імунітету, у 85 % високим ступенем інфікованості Helicobacter pylori та у всіх хворих змінами психоемоційного статусу, що потребує відповідної корекції лікування.

Найбільш важливими патогенетичними механізмами розвитку виразкової хвороби у працівників ГМК є під впливом спадкових та набутих факторів, в першу чергу, виробничих (пилу, токсичних речовин, фізичного та психоемоційного перевантаження, тощо), активація НР-інфекції, поява порушень гуморальних, нейрогуморальних механізмів, змін мікроциркуляції, місцевого імунітету та структури слизової оболонки, що викликає порушення системи захисту та активацію механізмів агресії шлунково-кишкового тракту і сприяє формуванню виразки.

Враховуючи етіопатогенетичні механізми розвитку виразкової хвороби, найбільш ефективним комплексом її лікування у працівників ГМК є той, що включає, поряд з базисною терапією, додатково імунокоректор тимоген, седативний засіб азафен, ентеросорбент карбосфер та ЕУФОК. Використання цих засобів допомагає подовжити ремісію хвороби в середньому на 12 місяців, зменшити кількість рецидивів захворювання на 25 %.

Найбільш інформативними критеріями для прогнозування розвитку та ранньої діагностики виразкової хвороби у працівників ГМК є дані генеалогічного (спадкового) анамнезу, показники дерматогліфічного обстеження та результати ендоскопічного обстеження шлунка і дванадцятипалої кишки. Використання цих методів на 80-85 % оптимізує заходи з ранньої діагностики виразкової хвороби.

Прогнозування розвитку виразкової хвороби грунтується на чіткому дотриманні послідовності визначення спадкового анамнезу, дерматогліфічного обстеження, автоматизованої діагностики хвороби. Це дозволить провести профвідбір осіб для роботи в несприятливих умовах гірничо-металургійного виробництва, зменшити захворюваність на 30 % та визначити можливість подальшого раціонального працевлаштування. Ефективність системи ранньої діагностики складає 99 %.

Комплексна профілактика виразкової хвороби у працівників ГМК включає, поряд з заходами по поліпшенню умов праці, визначення безпечного терміну роботи в несприятливих умовах, при необхідності раціональне працевлаштування, цілеспрямовану диспансеризацію з проведенням курсів профілактичного лікування з обов'язковим використанням поряд із препаратами базисної противиразкової терапії біоантиоксидантів, імунокоректорів. Запропонована система профілактики дозволяє знизити захворюваність на виразкову хворобу серед працівників ГМК на 25-30 %, подовжити активну трудову діяльність та покращити якість життя хворих.

Практичні рекомендації

. Для ранньої діагностики виразкової хвороби у працівників ГМК необхідне систематичне якісне проведення попередніх при влаштуванні на роботу та періодичних медичних оглядів згідно з вимогами наказу МОЗ України № 45 від 31.03.1994 року. В доповнення до вказаних у наказі заходів, рекомендується проводити: а) автоматизовану діагностику виразкової хвороби з метою виявлення доклінічних та перших симптомів захворювання, вирішення експертних питань з подальшим раціональним працевлаштуванням хворих; б) визначати генеалогічний (спадковий) анамнез і застосовувати метод дерматогліфічного дослідження з метою проведення професійного тестування при прийомі на роботу в шкідливих умовах; в) визначати безпечний термін роботи в шкідливих умовах; г) проводити ендоскопічне обстеження шлунка та дванадцятипалої кишки та інтрагастральну рН-метрію для підтвердження діагнозу та проведення цілеспрямованого лікування.

2. Після проведення вищезазначених заходів працівників рекомендується розподіляти на групи: а) здорові; б) особи з можливим розвитком виразкової хвороби; в) хворі. В подальшому в групах робітників, що склалися після медогляду, необхідно проводити заходи лікування та профілактики. В групі здорових осіб працездатність не обмежена, їм рекомендується вести здоровий спосіб життя. В групі осіб з можливим розвитком хвороби необхідно проводити профілактичні заходи: диспансерний нагляд з курсами профілактичного лікування 2 рази на рік з обов'язковим ендоскопічним обстеженням, вести здоровий спосіб життя з виключенням дії ульцерогенів. Хворі повинні бути під диспансерним наглядом з регулярним ендоскопічним обстеженням, при необхідності лікування в умовах стаціонару, проведення курсів профілактичного лікування 2 рази на рік в період ремісії захворювання. Всім хворим рекомендується раціональне працевлаштування.

3. Лікування всіх хворих повинно бути комплексним, індивідуально диференційованим з урахуванням етіології, патогенезу, локалізації виразки, характеру клінічних проявів захворювання, тощо. В лікуванні хворих працівників ГМК, наряду з базисною противиразковою терапією, доцільно використовувати седативний засіб азафен, імунокоректор тимоген, ентеросорбент карбосфер, ЕУФОК-терапію. Одним із принципів лікування хворих є його систематичність та послідовність.

4. Комплексну профілактику виразкової хвороби у працівників ГМК рекомендується проводити у трьох напрямках: а) в умовах підприємства: поліпшення умов праці, раціональне працевлаштування, режим праці та відпочинку, раціональне харчування; б) проведення санітарно-просвітницької роботи по особистій профілактиці: усунення шкідливих звичок, у тому числі паління, зловживання алкоголем, кавою тощо; раціональне харчування; психогігієна усунення негативних емоцій; в) в умовах лікувально-профілактичних закладів: цілеспрямована диспансеризація, дієтичне харчування, проведення курсів профілактичного лікування, санаторно-курортне лікування.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Ковальчук Т. А, Филипченко Л. Л. Особенности течения заболеваний гастродуоденальной зоны у металлургов // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1990. № 11. - С. 43-46. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка. Аналіз результатів і підготовка публікації до друку здійснені разом з співавтором).

2. Карнаух Н. Г., Ковальчук Т. А., Филипченко Л. Л. Профилактика гастродуоденальных заболеваний у металлургов // Лікарська справа. - 1990. - № 10. - С. 119-121. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка. Аналіз результатів і підготовка її до друку здійснені разом з співавторами).

3. Ковальчук Т. А. Проблема хронического гастродуоденита у рабочих горячих цехов современного металлургического производства // Гигиена труда. 1993. вып. 29. С. 92-99.

4. Карнаух Н. Г., Ковальчук Т. А. Особенности проявления язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у металлургов. // Лікарська справа. - 1996. № 5-6. - С. 126 - 127. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка. Аналіз результатів і підготовка її до друку здійснені разом з співавтором).

5. Ковальчук Т. А. Профілактика виразкової хвороби у працівників гірничо-металургійного комплексу. // Довкілля та здоров'я. -1999. № 4. - С. 46-49.

6. Ковальчук Т. А. Перебіг виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у працівників гірничо-металургійного комплексу. // Український медичний альманах. - 1999. № 3. - С. 66-67.

7. Ковальчук Т. А. Характеристика ураження гастродуоденальної зони у робітників гірничо-металургійного комплексу за даними скринінгу. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -1999. № 2. - С. 34-36.

8. Ковальчук Т. А., Беднарик О. М., Науменко Б. С., Зеркаль Л. І. Професійна захворюваність, стан профпатологічної служби та шляхи її реформування в гірничорудній та металургійній промисловості України. // Гигиена труда. - К., 1999. - Вып. 30. С. 36-41. (Здобувачем особисто проведено набір даних та їх статистична обробка. Аналіз, інтерпретація отриманих даних і підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

9. Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В. Прогнозирование язвенной болезни у рабочих горно-металлургического комплекса. // Лікарська справа. №3-4. - 2000. - С. 91-93. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих. Проведення дерматогліфічного обстеження, статистична обробка, аналіз результатів і підготовка її до друку здійснені разом з співавтором).

10. Ковальчук Т. А., Тонкопряд І. В. Використання ЕУФОК в комплексній терапії виразкової хвороби у працівників гірничо-металургійного комплексу. // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2000. - Вип. 31. С. 324-327. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих. Виконання методики ЕУФОК, статистична обробка, аналіз результатів і підготовка її до друку здійснені разом з співавтором).

11. Ковальчук Т. А., Елезова Г. А. Применение гипербарической оксигенации в комплексной терапии язвенной болезни у рабочих горно-металлургического комплекса. // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. - 2000. № 2. - С. 54-55. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка і аналіз отриманих результатів. Виконання методики ГБО, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавтором).

12. Ковальчук Т. А. Корекція порушень психоемоційного статусу у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на виразкову хворобу. // Довкілля та здоров'я. - 2000. № 4. - С.20-22.

13. Ковальчук Т. А. Аналіз ефективності лікування виразкової хвороби у працівників гірничо-металургійного комплексу. // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2001. - Вип. 33. С.16-18.

14. Ковальчук Т.А. Характер жалоб как отражение психоэмоционального статуса у рабочих горно-металлургического комплекса, больных язвенной болезнью. // Український медичний альманах. - 2001. № 5. - С. 60-61.

15. Крушевський В. Д., Базовкін П. С., Беднарик О. М., Луговський С. П., Ковальчук Т. А., Білик Л. І. Кількісні критерії визначення системного стану імунітету. // Довкілля та здоров'я. - 2002. - № 4. С. 40-43. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих. Статистична обробка, аналіз результатів і підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

16. Филипченко Л. Л., Ковальчук Т. А., Слинченко Н. З. Особенности морфологических проявлений хронического гастрита у горнорабочих. // Лікарська справа. - 2002. - № 5-6. - С. 10-12. (Здобувачем особисто проведено клінічне та ендоскопічне обстеження хворих. Статистична обробка, аналіз отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

17. Ковальчук Т. А. Аспекти лікування виразкової хвороби у працівників гірничо-металургійного комплексу // Український медичний альманах. - 2003. - Том 6. № 2. - С 25-28.

18. Ковальчук Т. А., Луговський С.П. Вплив промислових аерозолів, що присутні в повітрі виробничої зони гірничо-металургійного комплексу, на стан слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки піддослідних щурів за умов хронічної інгаляційної дії (експериментальні дослідження) // Український медичний альманах. - 2003. - Том 6. - №3. - С 193-195. (Здобувачем особисто проведено планування експерименту, статистична обробка отриманих даних. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів і підготовка публікації до друку здійснені разом з співавтором).

19. Пат. 12417 А України, МКВ⁵ А 61 К 35/26; А 61 № 5/02. Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / Ковальчук Т. А., Філіпченко Л. Л., Білик Л. І. № 93007280; Заяв. 27.10.93; Опубл. 28.02.97., Бюл. № 1. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка отриманих даних. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

20. Пат. 20720 А України, МКВ⁶ А 61 В 10/00. Спосіб лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки / Ковальчук Т. А., Слінченко М. З., Філіпченко Л. Л. № 96010101; Заяв. 10.01.96; Опубл.27.02.98., Бюл. № 1. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка отриманих даних. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

21. Пат. 23618 А України, МКВ⁶ А 61 В 5/117. Спосіб прогнозування виразкової хвороби. / Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В. № 96124616; Заяв. 10.12.96; Опубл.31.08.98., Бюл. № 4. (Здобувачем особисто проведено клінічне та дерматогліфічне обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавтором).

22. Пат. 20232 А України, МКВ⁶ А 61 В 10/00. Спосіб діагностики клінічної форми хронічного атрофічного гастриту / Філіпченко Л. Л., Слінченко М. З., Ковальчук Т. А. № 96010097; Заяв. 10.01.96; Опубл.27.02.98., Бюл. № 1. (Здобувачем особисто проведено клінічне, ендоскопічне обстеження хворих з проведенням біопсії, статистична обробка отриманих даних. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

23. Пат. 29053 А України, МКВ⁶ А 61 В 10/00; А 61 К 35/55. Спосіб імунокорекції активованим тимогеном / Крушевський В. Д., Беднарик О. М., Луговський С. П., Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В., Гірін С. В., Бондарчук О. М. № 97126241; Заяв. 25.12.97; Опубл.16.10.2000. (Здобувачем особисто проведено планування експерименту, статистична обробка отриманих даних. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів і підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

24. Пат. 50397 А України, МКВ⁶ А 61 В 10/00. Спосіб оцінки індивідуальної придатності людини працювати в шкідливих умовах гірничо-металургійного комплексу / Карнаух М. Г., Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В., Базовкін П. С. № 2002010028; Заяв. 03.01.2002; Опубл.15.10.2002., Бюл. № 10. (Здобувачем особисто проведена вибірка проспективних матеріалів, клінічне обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних. Математичний аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

25. Пат. 38306 А України, МКВ⁶ G 01 N 33/50. Спосіб кількісного визначення ступеню порушень імунного статусу у робітників промислових підприємств з несприятливою санітарно-промисловою та екологічною ситуацією / Крушевський В. Д., Беднарик О. М., Луговський С. П., Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В., Гірін С. В., Бондарчук О. М. № 2000063595; Заяв. 21.06.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл. № 4. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих. Статистична обробка, аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

26. Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В., Білик Л. І., Грінченко І. І., Залєвський В. І. Рання діагностика, лікування та профілактика виразкової хвороби у працівників гірничорудної промисловості. // Методичні рекомендації. - Кривий Ріг, 1997. - С. 13. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження, лікування хворих, розробка концепції ранньої діагностики, лікування та профілактики виразкової хвороби, статистична обробка. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

27. Карнаух Н. Г., Ковальчук Т. А., Петров Г. А. Распространенность заболеваний сердечно-сосудистой и пищеварительной систем у рабочих современных горячих цехов металлургического производства // Тезисы докладов ХІІ съезда гигиенистов Украины. - Одесса, 1991. - С. 170 - 171. (Здобувачем особисто проведено епідеміологічні дослідження, статистична обробка. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

28. Ковальчук А. А., Ковальчук Т. А., Науменко Б. С. Актуальные вопросы профессиональной патологии в горнорудной и металлургической промышленности на современном этапе. // Тезисы докладов ХІІ съезда гигиенистов Украины. - Одесса, 1991. - С. 142-143. (Здобувачем особисто проведено епідеміологічні дослідження, статистична обробка. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

29. Ковальчук Т. А. Некоторые аспекты этиологии язвенной болезни у горняков. // Актуальные вопросы гигиены, физиологии труда и профпатологии в промышленности: Тез. докл. научно-практической конференции посвященной 40 - летию института, май 1995 г. - Кривой Рог, 1995. С. 84.

30. Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В. Дерматоглифические показатели, как прогностические критерии развития язвенной болезни желудка у горняков. // Актуальные вопросы гигиены, физиологии труда и профпатологии в промышленности: Тез. докл. научно-практической конференции посвященной 40 - летию института, май 1995 г. - Кривой Рог, 1995. С. 85. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка результатів. Аналіз і інтерпретація отриманих даних, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавтором).

31. Карнаух М. Г., Ковальчук Т. А. Профілактика виразкової хвороби у металургів. // Тез. доп. Перший Український конгрес гастроентерологів. - Дніпропетровськ, 1995. - С. 8. (Здобувачем особисто проведено епідеміологічні дослідження, статистична обробка. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавтором).

32. Ковальчук А. А., Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В. Деякі питання етіології виразкової хвороби у гірників Кривбасу. // Тез. доп. Перший Український конгрес гастроентерологів. - Дніпропетровськ, 1995. - С. 45. (Здобувачем особисто проведено епідеміологічні, клінічні дослідження, статистична обробка. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

33. Ковальчук А. А., Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В. Вопросы этиологии язвенной болезни у горняков. // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современных этапах развития хозяйственного комплекса Донбасса. Тез. докл., посвященные 70-летию Донецкого НИИ ГТ и ПЗ. - Донецк, 1995. - С. 148. (Здобувачем особисто проведено епідеміологічні, клінічні дослідження, статистична обробка. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

34. Ковальчук Т. А. Лікування виразкової хвороби у працівників гірничорудної промисловості з використанням імунокоректорів, ЕУФОК, ентеросорбентів. // Другий Український тиждень гастроентерологів: Тез. доп. - Дніпропетровськ, 1997. - С. 67.

35. Ковальчук Т. А., Науменко Б. С., Беднарик О. М., Зеркаль Л. І. Професійна захворюваність, стан профпатологічної служби та шляхи її реформування в гірничорудній та металургійній промисловості України. // „Сучасний стан, організація та перспективи розвитку профпатологічної служби України в нових умовах економічного розвитку з урахуванням змін форм власності”, Тез. доп. конф. профпатологів України; 4-6 жовтня, 1999. - С. 241-242. (Здобувачем особисто проведено вивчення професійної захворюваності та стану профпатологічної служби. Аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

36. Карнаух Н. Г., Ковальчук Т. А., Науменко Б. С. Принципы и критерии диагностики профессиональных заболеваний. // Тез. докл. І Всероссийского съезда профпатологов. - Тольятти, 2000. С. 173. (Здобувачем особисто проведена розробка принципів і критеріїв діагностики, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

37. Карнаух Н.Г., Ковальчук Т.А., Филипченко Л.Л. Профилактика язвенной болезни у металлургов. // Гигиена, токсикология, физиология труда и профессиональная патология в промышленности. Сборник научных трудов. - Кривой Рог., 1995. - С. 166-171. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка. Аналіз результатів і підготовка її до друку здійснені разом з співавторами).

38. Ковальчук Т. А. Некоторые этиологические факторы в развитии язвенной болезни у горняков Кривбасса.//Социально-медицинские аспекты охраны здоровья.- Днепропетровск,1995. - С. 86.

39. Ковальчук Т. А., Рубцов Р. В. Значение генетических факторов в определении прогноза развития язвенной болезни у горняков. // Сб. Актуальные проблемы теоретической медицины. - Днепропетровск, 1995. - С. 70. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка. Дерматогліфічне обстеження, аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавтором).

40. Карнаух М. Г., Вищипан В. П., Ковальчук Т. А., Науменко Б. С., Беднарик О. М. Сучасний стан умов праці, медичного обслуговування і професійної захворюваності у працюючих в гірничорудній та металургійній промисловості. // Актуальні проблеми медицини праці і екології Донбасу. - Донецьк, 2000. - С. 171-172. (Здобувачем особисто проведено вивчення професійної захворюваності. Вивчення умов праці, стану медичного обслуговування, аналіз і інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

41. Карнаух Н. Г., Ковальчук Т. А., Науменко Б. С. Принципы и критерии диагностики профессиональных заболеваний (монография). // Под ред. проф. Н. Г. Карнауха - Кривой Рог, 1998. - 100 с. (Здобувачем особисто проведено написання частини розділів. Підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

42. Карнаух М. Г., Беднарик О. М., Вищипан В. П., Ковальчук Т. А., Галабурда Л. Д. Шляхи створення єдиного програмно-інформаційного забезпечення в системі обліку та аналізу професійної захворюваності в Україні. // Друга конференція з Міжнародною участю інформаційної технології в охороні здоров'я та практичній медицині. / Наукові праці 19-21 червня 2002 р. м. Київ. - К, 2002. - С. 98-99. (Здобувачем особисто здійснена розробка концепції єдиного програмно-інформаційного забезпечення в системі обліку та аналізу професійної захворюваності. Підготовка публікації до друку здійснені разом з співавторами).

43. Карнаух М. Г., Ковальчук Т. А. Терміни та поняття у профпатології (довідник) // За ред. проф. М. Г. Карнауха - Кривий Ріг, 2002. - 57 с. (Здобувачем особисто написано частину розділів. Підготовка публікації до друку здійснені разом з співавтором).

Анотація

Ковальчук Т. А. Особливості ранньої діагностики, клінічного перебігу, лікування та профілактики виразкової хвороби у працівників гірничо-металургійного комплексу. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім.. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемі виразкової хвороби у працівників ГМК. Проведено багатопланові дослідження (епідеміологічні, клінічні, експериментальні), що розкривають роль комплексу факторів виробничого середовища, порушень імунітету, інфекції та ін. в розвитку виразкової хвороби у працівників ГМК. Визначені механізми виразкової хвороби у цього контингенту працюючих та особливості її клінічного перебігу. Обґрунтовані принципи етіотропної та патогенетичної терапії виразкової хвороби з включенням седативного препарату, імунокоректора, ЕУФОК. Розроблена концепція ранньої діагностики, прогнозування розвитку та профілактики виразкової хвороби у працівників ГМК, що ґрунтується на чіткому дотриманні послідовності методів автоматизованої діагностики, визначення спадкового анамнезу, генетичного тестування, визначення безпечного терміну роботи в шкідливих умовах праці.

Аннотация

Ковальчук Т. А. Особенности ранней диагностики, клинического течения, лечения и профілактики язвенной болезни у робочих горно-металлургического комплекса. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.02 внутренние болезни. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика МОЗ Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена проблеме язвенной болезни у рабочих ГМК. Проведены разноплановые исследования (епидемиологические, клинические, экспериментальные), раскрывающие роль комплекса факторов производственной среды, нарушений иммунитета, инфекции и др. в развитии язвенной болезни у рабочих ГМК.

Для оценки состояния здоровья и определения частоты поражения желудка и двенадцатиперстной кишки проведен скрининг с помощью специальной анкеты 1830 рабочих основных профессий ГМК и 787 рабочих других профессий, условия труда которых не связаны с неблагоприятным воздействием. Изучена заболеваемость 4541 рабочего ГМК с временной утратой трудоспособности за 1991-1993 годы. Установлено, что частота язвенной болезни у рабочих ГМК в среднем в два раза выше, чем у других контингентов работающих. Среди факторов риска развития язвенной болезни у рабочих ГМК, как было установлено, большое значение имеют неблагоприятные условия труда, в первую очередь влияние длительных психо-эмоциональных перегрузок, больших концентраций пыли и токсических веществ, а также сменная работа и нерегулярное питание.

Результатом сравнительного клинико-инструментального обследования 120 больных, работающих в условиях ГМК и 60 лиц контрольной группы, не имеющих контакта с неблагоприятными условиями труда, выявлены отличительные особенности в течении язвенной болезни, которая имеет более выраженную клиническую симптоматику у больных первой группы в виде выраженного болевого синдрома, диспепсических расстройств, нарушений иммунитета и гемостаза. Заболевание сопровождается хроническим атрофическим гастритом, снижением местного иммунитета, высокой степени поражения НР-инфекции и изменениями психо-эмоционального статуса больных.

С учетом установленных факторов развития язвенной болезни и особенностей её течения у рабочих ГМК было разработано комплексное этиотропное лечение, включающее наряду с базисной терапией (согласно рекомендации первого и второго Маастрихтских соглашений 1996 и 2000 г.г.), дополнительно антидепрессант с седативным эффектом азафен, иммунокоректор тимоген, ЕУФОК. Эффективность предложенного лечебного комплекса у больных была доказана сроками исчезновения болевого синдрома, явления диспепсии, рубцевания язвенного дефекта и в целом пребывания в стационаре, которые на 5-6 дней были меньше, чем при традиционном противоязвенном лечении.

Результаты экспериментальных исследований на белых беспородных крысах доказали, что ингаляционное действие антропогенных ксенобиотиков, которые присутствуют в производственной зоне рабочих ГМК вызывают стойкие изменения иммунитета и структурно-функциональное поражение слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки в виде дистрофии и некроза покровного эпителия, а также поражения митотического аппарата клеток слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки, которое проявляется в виде значительного увеличения форм патологического митоза в эпителиальных клетках.

На основании проведенных исследований разработана концепция ранней диагностики, прогнозирования развития и профилактики язвенной болезни у рабочих ГМК, основанной на четком соблюдении последовательности методов автоматизированной диагностики, наследственного анамнеза, генетического тестирования, определения безопасного срока работа в неблагоприятных условиях труда.

Широкое применение и выполнение всех этапов ранней диагностики, прогнозирования развития и профилактики язвенной болезни позволяет снизить заболеваемость язвенной болезни у рабочих ГМК на 25-30 %, сберечь их здоровье и трудоспособность.

Annotation

Kovalchuk T.A. Features of early diagnostics, clinical course, treatment and prophylaxis of a peptic ulcer at workers of a mining - metallurgical complex. - Manuscript.

Thesis for a Doctor's of Medical Sciences degree by speciality 14.01.02 - internal diseases. - Kyiv Medical Academy for Postgraduate Education named after P. L. Shupyk, Ukrainian Ministry of Public Health, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to the problem of an ulcer disease at workers of mining and metallurgical industry. Multiplane researches (epidemiological, clinical, experimental) which clarify a role of complex of factors of industrial medium, infringements of immunity, infections etc. in development of an ulcer disease at workers of mining - metallurgical complex are carried out. Mechanisms of an ulcer disease and features of its clinical course at this group of workers are determined.

Principles of etiotropic and pathogenetic therapy of this disease including a sedative preparation, immunocorrector, extracorporal ultraviolet blood irradiation (EUVBI) are proved. The concept of early diagnostics, prognosis of development and prophylaxis of an ulcer disease at workers of a mining-metallurgical complex is developed. It is based on precise keeping of a sequence of methods of automated diagnostics, definition of a hereditary anamnesis, genetic testing, definition of safe terms of work in harmful working conditions.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

ГБО - гіпербарична оксигенація

ГМК - гірничо-металургійний комплекс

ГПЛ - гідропероксиди липидів

ГП - гликопротеіди

ГРОВ гірничовидобувники очисного вибою

ДК - диєнові кон'югати

ЕУФОК - екстракорпоральна трансфузія

ультрафіолетом опроміненої крові

К константа рівноваги

м.п. - міжпальцеві подушечки

МБДО - методика багатобічного

дослідження особи

МЕЛ - міжепітеліальні лімфоцити

МОШ максимальна об'ємна швидкість

видиху

МСК максимальне споживання кисню

ОФВ₁ об'єм форсованого видиху за 1 сек.

П - палець

ПОЛ перекисне окислення ліпідів

СО - слизова оболонка

ФЗД функція зовнішнього дихання

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

Аtd - кут в дерматогліфіці

Іg - імуноглобулін

НР - Нelicobacter pylori

Размещено на Allbest.ru