Слід зазначити, що всі показники амілазної активності у групі хворих з корекцією ентеральних розладів були істотно більшими, порівняно з пацієнтами, яким не проводилася корекція ентеральних розладів.

Аналогічний позитивний ефект відмічався й за показниками ліпазної активності.

Таблиця 6

Амілазна активність слизової оболонки тонкої кишки хворих на ДТЗ важкої форми через рік після операції (Mm)

Примітка. * достовірність відмінностей між групами пацієнтів, обстежених до операції і через 1 рік після операції (* P<0,05; ** P<0,01; *** P<0,001).

Таким чином, ентеральні розлади, зумовленні тиреотоксикозом, у частини хворих зберігаються впродовж року і зумовлені ферментатною недостатністю.

У пацієнтів, яким не проводили медикаментозної корекції ентеральних розладів до операції і в післяопераційному періоді показники травлення і активності окремих ферментів були нижчими, в порівнянні з хворими із корекцією ентерального синдрому.

Це вказує на необхідність медикаментної корекції ентеральних розладів у перед- і після- операційному періоді. Така терапія є пріоритетною в адекватності із передопераційним приготуванням, післяопераційною реабілітацією і результатами хірургічного лікування хворих на тиреотоксичний зоб.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у патогенетичному і клінічно-функціональному обґрунтуванні тиреотоксичного ентерального синдрому і випрацюванні способу його корекції на етапах хірургічного лікування хворих на тиреотоксичний зоб.

1. Гіпертироксинемія в експерименті викликає дистрофічні і запальні процеси в слизовій оболонці тонкої кишки, ентероцитах, глікокаліксі; в печінці настає набряк гепатоцитів, їх дистрофія, набряк впродовж портальних трактів і гістіоцитна інфільтрація, дискомплектація печінкових балок; у підшлунковій залозі розвивається набряк строми, фібриноїдне просякання і лімфоплазмоцитна інфільтрація, деструкція ендокриноцитів та ацинусних клітин, порушується мікроциркуляція. Внаслідок цього пригнічується функція травлення тонкої кишки, зменшується інтенсивність порожнинного та мембранного травлення, знижується активність ентероцитних ферментів розщеплення вуглеводів і жирів, порушується абсорбційна здатність кишки.

2. Екзогенний токсикоз тироїдином супроводжується підвищенням рівня ендогенної інтоксикації, який визначається збільшеною концентрацією молекул середньої маси у крові і обумовлює доцільність детоксикаційної терапії.

3. Застосування ентеросорбенту "Белосорб-П" в умовах експериментального тиреотоксикозу сприяє зменшенню його клінічних виявів, морфоструктурних змін у слизовій оболонці тонкої кишки, печінці, підшлунковій залозі, зниженню рівня ендогенної інтоксикації та ступеня розладів травної функції тонкої кишки. У відновному періоді після припинення ендогенної тиреоксинемії застосування сорбенту забезпечує швидке відновлення структури і функції шлунково-кишкового тракту.

4. Тиреотоксичний ентеральний синдром трапляється у 56,64 % хворих на тиреотоксичний зоб. Ентеральні розлади виявляються: проносами, схудненням, харчовою інтолерантністю, болем і бурчанням у животі, здуттям живота, зниженням апетиту, нудотою, іноді блюванням і абдомінальним тиреотоксичним кризом. Симптоми тиреотоксичної ентеропатії часто переважають над класичною симптоматикою тиреотоксичного зоба і у 23 % є причиною діагностичних помилок.

5. Тиреотоксичні ентеральні розлади частіше розвиваються у хворих на дифузний токсичний зоб (62,40 %). У випадках мішаного токсичного зоба вони трапляються у 53,00 %, й у хворих на вузловий токсичний зоб - у 38,50 %. У пацієнтів із дифузним токсичним зобом визначається найбільш виражена клінічна симптоматика. При мішаному і вузловому токсичному зобі виражені переважно кілька симптомів ентеропатії розлади стільця, біль і здуття живота, харчова інтолерантність.

6. Важкість тиреотоксикозу істотно впливає на зміни функції травлення тонкої кишки. При легкому тиреотоксикозі травлення в тонкій кишці прискорене, що зумовлено підвищенням активності ферментів порожнинного і мембранного травлення. При середньо важкому і важкому тиреотоксикозі знижується активність порожнинного і мембранного травлення, абсорбційна здатність кишки, зменшуються і зникають функціональні резерви всмоктування, а їх стимуляція спричиняє зворотний ефект.

7. У хворих на тиреотоксичний зоб, ускладнений ентеральним синдромом, настає деструкція мікроворсинок апікальної поверхні епітеліоцитів, руйнування органел цитоплазми, набряк міжклітинної речовини, скупчення плазмоцитів, розширення гранулярної ендоплазматичної сітки. Із наростанням важкості тиреотоксикозу зростає рівень ендогенної інтоксикації.

8. Тиреотоксичний зоб супроводжується напруженням та активуванням імунних механізмів у слизовій оболонці тонкої кишки. Із наростанням важкості тиреотоксикозу настають істотні зміни місцевих імунних реакцій: порушується співвідношення між плазмоцитами, які синтезують імуноглобуліни основних класів, знижується рівень секреційного імуноглобуліну А.

9. Застосування випрацьованого методу корекції порушень травної функції тонкої кишки на етапах хірургічного лікування хворих на тиреотоксичний зоб сприяє суттєвому покращанню структурної організації слизової оболонки і травної функції тонкої кишки, нормалізації місцевих імунних реакцій, зниженню рівня ендогенної інтоксикації.

10. Вагоме місце у корекції ентеральних розладів відводиться ентерсорбції. Застосування в комплексній терапії сорбента "Белосорб-П" супроводжується істотним приростом активності ферментів травлення, збільшенням загального запасу ферментів і частки мембранного травлення порівняно з пацієнтами, які не вживали сорбентів. Ентеросорбція також істотно покращує місцевий імунний захист слизової оболонки тонкої кишки, суттєво зменшує в ній деструкційні та інфільтраційні явища і судинні розлади.

11. Запропонований метод медикаментної корекції травної функції тонкої кишки у хворих на тиреотоксичний зоб сприяє скороченню термінів передопераційного приготування на 7 днів при зменшенні доз тиреостатичних препаратів на 25 %, обумовлює відновлення функції травлення тонкої кишки у післяопераційному періоді, покращує віддалені результати їх хірургічного лікування.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шідловський В.О., Дейкало І.М., П'ятикоп Г.І., Левчук Р.Д., Гудима А.А., Шідловський О.В. Активність амілолітичних та ліполітичних ферментів слизової оболонки тонкої кишки при експериментальному гіпертироїдизмі //Вісник наукових досліджень. - 1998. - № 3-4. - С. 72-73.

2. Шідловський В.О., Дейкало І.М., П'ятикоп Г.І., Голик І.В., Жуков О.А. Особливості передопераційної підготовки, анестезіологічного забезпечення та введення післяопераційного періоду у пацієнтів похилого та старечого віку хворих на зоб //Буковинський науковий вісник. - 1999.- № 3-4. - С. 88-90.

3. Волков К.С., Дейкало І.М., П'ятикоп Г.І., Мельник О.В., Городецький О.Є. Субмікроскопічні зміни структури слизової оболонки дванадцятипалої кишки у хворих на дифузний токсичний зоб в процесі хірургічного лікування //Буковинський медичний вісник. - 1999. - Т. 3, № 3-4. - С. 31-32.

4. Шідловський В.О., Дейкало І.М., П'ятикоп Г.І. Особливості хірургічного лікування патології щитовидної залози в осіб похилого та старечого віку //Шпитальна хірургія. - 1999. - № 2. - С. 83-86.

5. Шідловський В.О., Дейкало І.М., П'ятикоп Г.І., Чонка І.І., Левчук Р.Д. Ентеральний синдром у клінічному перебігу дифузного токсичного зоба //Лікарська справа. - 1999. - № 5. - С. 92-94.

6. Шідловський В.О., Дейкало І.М., П'ятикоп Г.І., Чонка І.І., Левчук Р.Д., Шідловський О.В., Стадник С.Л. Передопераційна підготовка хворих на дифузний токсичний зоб, ускладенний ентеральним синдромом //Ендокринологія. - 1999. - Т. 4. - № 1. - С. 11-15.

7. Шідловський В.О., Дейкало І.М., П'ятикоп Г.І., Гудима А.А. Ефективність ентеросорбції в корекції синдрому ендогенної інтоксикації, зумовленого екзогенним тиротоксикозом (експериментальне дослідження) //Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 1. - С. 49-51.

8. Комісаренко І.В., Шідловський В.О., Дейкало І.М. Топографо-анатомічне обґрунтування принципів оперативних втручань на щитоподібній залозі //Шпитальна хірургія. - 2000. - № 3. - С. 113-116.

9. Гнатюк М.С., Дейкало І.М. Місцевий іммуний статус слизової оболонки тонкої кишки у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений ентеральним синдромом //Одеський медичний журнал. - 2001. - № 4. - С. 27-28.

10. Шідловський В., Дейкало І., Мацюк Ю., Чепіль І., Левчук Р., Завіднюк Ю. Досвід хірургічного лікування хворих із патологією щитоподібної залози в ендемічному регіоні //Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 4. - С. 42-44.

11. Шідловський В.О., Дейкало І.М. Застосування ентеросорбції в комплексній передопераційній підготовці хворих на дифузний токсичний зоб //Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т 6, № 1-2. - С. 81-84.

12. Шідловський В.О., Дейкало І.М. Травна функція тонкої кишки у віддаленому післяопераційому періоді після хірургічного лікування дифузного токсичного зоба, ускладненого ентеральним синдромом //Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т. 6, № 4. - С. 152-154.

13. Шідловський В.О., Дейкало І.М. Хірургічне лікування дифузного токсичного зоба у вогнищі зобної ендемії //Шпитальна хірургія. - 2002. - № 2. - С. 33-37.

14. Дейкало І.М. Віддалені результати хірургічного лікування хворих на дифузний токсчний зоб, ускладнений ентеральним синдромом //Шпитальна хірургія. - 2002. - № 4. - С. 22-23.

15. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чонка І.І., П'ятикоп Г.І. Тиреотоксична ентеропатія, механізм розвитку //Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 4. - С. 61-64.

16. Дейкало І.М. Локальні імунні реакції у дванадцятипалій кишці хворих на дифузний токсичний зоб //Львівський медичний часопис. - 2002. - Т. 8, № 4. - С. 44-46.

17. Дейкало І.М. Передопераційна підготовка хворих на тиреотоксичний зоб, ускладнений ентеральним синдромом //Шпитальна хірургія. - 2003. - № 1. - С. 26-29.

18. Дейкало І.М. Вплив ентеросорбції на місцевий імунний гомеостаз слизової оболонки дванадцятипалої кишки хворих на дифузний токсичний зоб //Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 11-12.

19. Шідловський В.О., Дейкало І.М. Хірургічне лікування вузлових форм зоба //Хірургія України. - 2002. - № 4. - С. 27-29.

20. Кулешов Е.В., Дячук И.А, Дейкало И.Н., Гнатюк М.С., Паламарчук А.И. Клинико-иммуноморфологические параллели при диффузном токсическом зобе //Советская медицина. - 1986. - № 8. - С. 29-33.

21. Епишин А.В., Дейкало И.Н., Епишина Н.А. Иммунные нарушения и их роль в развитии заболеваний щитовидной железы //Клиническая медицина. - 1986. - Т. LXIV, № 3. - С. 27-32.

22. Епишин А.В., Кулешов Е.В., Дейкало И.Н., Епишина Н.А. Актуальные вопросы эндемического зоба //Советская медицина. - 1986. - № 11. - С. 37-40.

23. Епишин А.В., Дейкало И.Н., Епишина Н.А. Иммунные изменения при эндемическом зобе //Врачебное дело. - 1986. - № 4. - С. 68-72.

24. ДП 35689 А Україна, МКИ А 61 К 31/515. Спосіб медикаментозної корекції організму у хворих на тиротоксичний зоб з ентеральним синдромом / І.М. Дейкало, І.І. Чонка, В.О. Шідловський (Україна); Тернопільська мед. академія. - № 97126410; Заявл. 29.12.97; Опубл. 16.04.2001. - Бюл. № 3. - 1 с.

25. ДП 57521 А Україна, МКИ А 61 В 17/00. Спосіб резекції щитоподібної залози / І.М. Дейкало, Шідловський (Україна); Тернопільська мед. академія. - № 2002129590; Заявл. 02.12.2002; Опубл. 16.06.2003. - Бюл. № 6. - 1 с.

26. Дейкало І.М. Полінодозний евтироїдний зоб у сестер-близнюків //Клінічна хірургія. - 1998. - № 9-10. - С. 98-99.

27. Маркова Е.А., Файфура В.В., Дейкало И.Н. Активация резерпином холинэргических процессов в сердце при экспериментальном гипертиреозе //Кровообращение (Ереван). - 1987. - Т. ХХ, № 3. - С. 49-50.

28. Епишин А.В., Грицив В.А., Дейкало И.Н., Свидер И.О. Роль иммунных изменений при заболеваниях щитовидной железы //Советская медицина. - 1987. - № 12.- С. 61-66.

29. Дейкало І.М., Шідловський В.О., П'ятикоп Г.І., Федорків В.О. Особливості клінічної симптоматики тиреотоксичного ентерального синдрому у хворих на дифузний токсичний зоб //Ендокринологія. - 2001. - Т. 6 (додаток) - С. 81.

30. Шідловський В.О., Дейкало І.М., П'ятикоп Г.І. Особливості передопераційної підготовки хворих на тиреотоксичний зоб, ускладнений ентеральним синдромом //Ендокринологія. - 2001. - Т. 6 (додаток). - С. 338.

31. Дейкало И.М., Паламарчук А.И., Гнатюк М.С., Гонта В.И., Салайда Н.А. Клинико-морфометрические параллели при диффузном токсическом зобе //Тез. ХІІІ конф. эндокринологов Эстонии. - Тарту, 1990. - С. 100.

32. Шидловский В.А., Дячук И.А., Дейкало И.Н., Мазур П.А. Особенности хирургического лечения диффузного токсического зоба с аутоиммунным компонентом //Тез. ХІІІ конф. эндокринологов Эстонии. - Тарту, 1990. - С. 121-122.

33. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Герасимчук П.О., Чонка І.І., Сивак Л.І., Калінобродський Ю.І. Особливості хірургічної патології щитовидної залози і її лікування в радіоактивно забрудненій ендемічній зоні //Матер. IV конґресу світової федерації Українських лікарських товариств. - Харків, 1992. - С. 282-283.

34. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Ляпіс М.О., Мазур П.А. Віддалені результати хірургічного лікування дифузного токсичного зобу //Тези Всеукраїнського симпозіуму хірургів "Актуальні питання хірургії в світлі особистого досвіду". - Тернопіль, 1993. - С. 41-42.

35. Дейкало І.М., Шідловський В.О. Обґрунтування диференційованого підходу до визначення обсягу резекції щитовидної залози при хірургічному лікуванні хворих на тиреотоксичний зоб //Тези доп. V з'їзду ендокринологів України. - Київ, 1994. - С. 190-191.

36. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Васільєва Л.Г. Методологія морфологічної діагностики захворювань щитовидної залози //Тези міжнародної конф. "Актуальні питання морфології". - Тернопіль, 1996.- С. 701-703.

37. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Гнатюк М.С., Гонта В.І. Імуноморфофункціональна характеристика дифузного токсичного зоба //Тези міжнародної конф. "Актуальні питання морфології". - Тернопіль, 1996.- С. 703-705.

38. Шідловський В.О., Ляпіс М.О., Дячук І.О., Дейкало І.М., Чонка І.І., Паламарчук А.І., Мазур П.А., Герасимчук П.О., Левчук Р.Д., П'ятикоп Г.І. Корекція ентерального синдрому в передопераційній підготовці хворих на тиротоксичний зоб //Матер. ХХХІХ підсумкової наукової конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". - Тернопіль, 1996. - С. 197-200.

39. Шідловський В.О., Ляпіс М.О., Дейкало І.М. Корекція порушень засвоєння вуглеводів у хворих на дифузний токсичний зоб до операції та в після операційному періоді //Матер. ХL підсумккової конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". - Тернопіль, 1997. - С. 372-376.

40. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Курко В.С., Саюк Ю.М., Чонка І.І., Доброродній В.Б., Гривенко С.Г., Герасимець Ю.М., П'ятикоп Г.І. Передопераційна підготовка хворих на дифузний тксичний зоб, ускладений ентеральним синдромом і її ефективність //Матер. XLI підсумкової конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини". - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - Вип. 3. - С. 285-287.

41. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чонка І.І., П'ятикоп Г.І. Клініка і діагностика тиреотоксичного ентерального синдрому //Матер. ХХ з'їзду хірургів України. - Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. - С. 271-273.

42. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чонка І.І., П'ятикоп Г.І. Корекція тиротоксичної ентеропатії в хірургії токсичного зобу //Патогенетичні аспекти гормонотерапії ендокринних захворювань (Перші Данилевські читання). - Харків, 2002. - С. 128.

43. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чонка І.І., П'ятикоп Г.І. Клініко-лабораторна діагностика ентерального синдрому у хворих на дифузний токсичний зоб: Методичні рекомендації. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 10 с.

44. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чонка І.І., П'ятикоп Г.І. Корекція тиротоксичного ентерального синдрому в комплексному лікуванні хворих на дифузний токсичний зоб. - Інформ. лист № 18-99.

АНОТАЦІЯ

Дейкало І.М. Хірургічне лікування хворих на тиреотоксичний зоб, ускладнений ентеральним синдромом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України. - Львів, 2003.

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у патогенетичному і клінікофункціональному обґрунтуванні тиреотоксичного ентерального синдрому й опрацюванні способу його корекції на етапах хірургічного лікування хворих на тиреотоксичний зоб. Експериментально доведено, що тиреотоксичні ентеральні порушення мають чітке морфофункціональне підґрунтя, і показано можливість їх корекції з допомогою ентеросорбції. Встановлено, що у 56,64 % хворих поряд із типовими клінічними виявами тиреотоксикозу була наявна клінічна картина ентеральних розладів, які мали типовий характер і об'єднані в тиреотоксичний ентеральний синдром. Всебічно вивчено стан травної функції і місцеві імунні реакції тонкої кишки у хворих на тиреотоксичний зоб. Показано, що патогенетично обґрунтована корекція ентерального синдрому на етапах хірургічного лікування хворих на тиреотоксичний зоб значно підвищує його ефективність.

Ключові слова: тиреотоксичний зоб, тиреотоксичний ентеральний синдром, передопераційне приготування, ентеросорбція.

АННОТАЦИЯ

Дейкало И.Н. Хирургическое лечение больных на тиреотоксический зоб, осложненный энтеральным синдромом. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Львовский государственный медицинский университет им. Данила Галицкого МЗ Украины. - Львов, 2003.

В диссертации приведено новое решение научной проблемы, которое состоит в патогенетическом и клиникофункциональном обосновании тиреотоксического энтерального синдрома и разработке способа его коррекции на этапах хирургического лечения больных тиреотоксическим зобом.

Экспериментально доказано, что тиреотоксические энтеральные проявления имеют четкую морфофункциональную основу. Показано, что применение энтеросорбента "Белосорб П" в условиях эксперимента способствует уменьшению морфоструктурных изменений в слизистой оболочке тонкой кишки, печени, поджелудочной железы, снижению уровня эндогенной интоксикации - улучшая при этом пищеварительную функцию тонкой кишки.

Установлено, что у 56,64 % больных с тиреотоксическим зобом наряду с типичными симптомами тиреотоксикоза наблюдались клинические проявления нарушений пищеварительной функции тонкой кишки, которые впервые выделены в тиреотоксический энтеральный синдром.

Клинические проявления тиреотоксического энтерального синдрома чаще наблюдались у больных с дифузным токсическим зобом - 62,40 %. В случаях смешанного токсического зоба он встречался у 53,0 % и у 38,50 % больных с узловым токсическим зобом.

В клинических условиях проведено изучение пищеварительной функции тонкой кишки. Установлены особенности усвоения углеводов, изменения функциональных резервов всасывания, амилолитической и липолитической активности ферментов слизистой оболочки тонкой кишки у больных с тиреотоксическим зобом.

Показано, что при тиреотоксикозе наблюдается угнетение всех звеньев пищеварения. С нарастанием тяжести и продолжительности тиреотоксикоза активность ферментов полостного и мембранного пищеварения пропорционально снижается, ухудшается всасывание и истощаются функциональные резервы всасывания.

Впервые изучены местные иммунные реакции в слизистой оболочке тонкой кишки больных тиреотоксическим зобом. Установлено, что у больных дифузным токсическим зобом наблюдаются значительные нарушения местного иммунного гомеостаза слизистой оболочки тонкой кишки. Значительно увеличивается количество плазматических клеток продуцентов Ig A, Ig M, Ig G с выраженной диспропорцией между ними. Уровень секреторного иммуноглобулина существенно снижался.

Тяжесть иммунных нарушений коррелирует с тяжестью тиреотоксикоза, наличием энтерального синдрома и глубиной морфологических изменений слизистой оболочки тонкой кишки.

Разработан комплекс медикаментозной корекции энтерального синдрома в предоперационной подготовке больных с тиреотоксическим зобом и в их послеоперационной реабилитации. Установлено, что комплексная медикаментозная коррекция энтеральных нарушений с использованием энтеросорбции способствует увеличению общего запаса ферментов, количества ферментов мембранного пищеварения, увеличению удельного веса мембранного пищеварения, улучшению функциональных резервов всасывания и пищеварительной функции тонкой кишки в целом.

Применение энтеросорбции у больных с диффузным токсическим зобом существенно улучшает местную иммунную защиту слизистой оболочки тонкой кишки, способствует увеличению количества секреторного иммуноглобулина А и снижает уровень эндогенной интоксикации. Субмикроскопически установлено улучшение структурной организации и меньшая степень повреждения плазматических, ядерных и органоидных элементов эпителиоцитов тонкой кишки.

Показано, что патогенетически обоснованная комплексная коррекция тиреотоксического энтерального синдрома с использованием энтеросорбции на этапах хирургического лечения больных с тиреотоксическим зобом значительно повышает его эффективность, улучшает отдаленные результаты хирургического лечения.

Ключевые слова: тиреотоксический зоб, тиреотоксический энтеральный синдром, предоперационная подготовка, энтеросорбция.

SUMMARY

Deykalo I. M. Surgical Management of Patients Suffering from Thyrotoxic Goiter Complicated with Enteral Syndrome. - Manuscript.

The thesis for a Doctor's degree of Medicine in speciality 14.01.03 -surgery. - Lviv State Medical University by Danylo Halytsky. - Lviv, 2003.

The thesis is supposed to suggest a new approach to the research problem dealing with pathogenetic and clinicofunctional substantiation of thyrotoxic enteral syndrome and working out its correction method used during surgical management of the patients suffering from thyrotoxic goiter.

Thyrotoxic enteral disorders have been proved experimentally to have distinct morphofunetional background and the possibility of their correction via enterosorption has been shown.

56,44 per cent of the patients have been found to demonstrate typical clinical thyrotoxic manifestations accompanied by the clinical picture of enteral lesions which tend to have a typical character and are incorporated into the thyrotoxic enteral syndrome.

The condition of the digestive function and local immune reactions of the small intestine in the patients with thyrotoxic goiter was thoroughly investigated.

The pathogenetic substantiation of enteral syndrome correction in the patients with thyrotoxic goiter during surgical management stages has been found to contribute considerably to the treatment efficacy.

Key words: thyrotoxic goiter, thyrotoxic enteral syndrome, enterosorption.

Размещено на Allbest.ru