Прогнозування, профілактика, діагностика та лікування первинної аменореї у дівчат-підлітків

Довжина яєчників при ПА ЦГ складала: правого - 37,0±1,8 мм, лівого - 37,0±1,2 мм, а при ПА ЯГ - відповідно 34,3±1,5 і 33,0±1,4 мм. В контрольній же групі розміри правого яєчника складали 34,8±1,5 мм і лівого -34,6±1,5 мм, причому відмінності з контрольною групою не були достовірними (p>0,05).

В яєчниках дівчат-підлітків з ПА ЦГ, ПА ЯГ та ПА МГ було виявлено значні відмінності у вигляді порушення функціональної активності обох яєчників. Так, звертала увагу неоднорідність ехоструктури за рахунок поєднання ділянок підвищеної та зниженої ехощільності. Примітним виявився у пацієнток з ПА ЦГ, ПА ЯГ і ПА МГ факт, що у них відмічалася підвищена частота множинних дрібнокістозних змін в обох яєчниках, поряд з відсутністю нормального розвитку фолікула, зниженням загальної ехогенності паренхіми яєчників в усіх групах пацієнток, неоднорідністю ехо-структури яєчників за рахунок наявності дрібних рідинних включень.

Особливу увагу при УЗД приділяли товщині капсули яєчників, оскільки у здорових дівчат-підлітків вона не візуалізувалася. Капсула яєчників у дівчат-підлітків з ПА визначалась як гіперехогенне утворення. Потовщення капсули яєчників до 3-4 мм відмічено у кожної третьої хворої з ПА ЦГ, ПА ЯГ і ПА МГ.

На підставі аналізу даних проведеного ехографічного дослідження матки можна виділити наступні ознаки ПА у дівчат-підлітків: залежність розмірів матки (довжини, ширини, передньо-заднього розміру) і величини М-ехо від форми ПА. Зменшення матки, переважно за рахунок передньо-заднього розміру, було характерно для усіх груп дівчат-підлітків з ПА за винятком пацієнток з ПВМК, у яких виявлено об'ємне рідинне утворення (гематокольпос).

Ультразвукове сканування дозволило контролювати ріст матки і встановлення менструального циклу на фоні лікування з використанням запропонованих нами ехографічних критеріїв - коефіцієнтів збільшення довжини і товщини матки і коефіцієнту приросту М-ехо; показника розвитку тіла матки; способу визначення індивідуальної чутливості до терапії у дівчат-підлітків з гіпоплазією матки (патент № 37918А від 15.05.2001).

При аналізі розмірів яєчників виявлено, що їх об'єм у дівчат-підлітків з гіпоталамічною, гіпофізарною і психогенною формами ПА ЦГ (11,57±1,24, 10,64±1,25 та 10,87±1,39 см3 ) і ПА МГ (11,95±1,53 см3) достовірно (р<0,05) перевищував такий у дівчат-підлітків контрольної групи (7,42±1,01 см3). При аналізі об'єму яєчників серед дівчат-підлітків з ПА ЯГ лише у підгрупі пацієнток з СПКЯ він перевищував показники контрольної групи і складав 12,43±1,44 см3 (p<0,01). У інших підгрупах об'єм яєчників був зменшеним, причому найбільше при ДГ (3,13±0,92 см3), що достовірно нижче (р<0,01), ніж в контролі. Таким чином, незважаючи на подібність розмірів, виявлених при ехографічній морфометрії внутрішніх геніталій у дівчат-підлітків з ПА ЦГ і ПА ЯГ, об'єм яєчників у хворих з ПА ЦГ перевищував такий у пацієнток в підгрупах з ПА ЯГ.

Аналіз показників ЯМІ у обстежених дівчат-підлітків з ПА встановив, що ці показники були достовірно (р<0,001) вищими у дівчат-підлітків з ПА ЦГ й складали 4,11±0,14 проти 2,44±0,10 в контрольній групі, причому в усіх підгрупах ЯМІ перевищував 3,5, що свідчить про формування полікістозних змін в яєчниках дівчат-підлітків з ПА ЦГ. В підгрупах дівчат-підлітків з ДГ і ЗСД яєчникового генезу ЯМІ достовірно (р<0,05) відрізнявся від такого в контрольній групі і склав відповідно 2,07±0,10, 2,12±0,11 і 2,44±0,10, за винятком підгрупи дівчат-підлітків з СПКЯ, де ЯМІ дорівнював 4,99±0,17 (р<0,001).

На наш погляд, показник ЯМІ є дуже інформативним і може бути використаний для додаткового встановлення переважного патогенетичного механізму виникнення ПА у дівчат-підлітків, що також підкреслює важкість перебігу захворювання при ПА ЦГ з формуванням морфологічних змін у яєчниках, що проявляється їх збільшенням, ростом об'єму, підвищенням ЯМІ. При дослідженні взаємозв'язку ехометричних і гормональних показників виявлено найтіснішу кореляцію між рівнем ЯМІ і Т (r = 0,64).

У зв'язку з зазначеним, ми пропонуємо дівчатам-підліткам з відсутністю менструацій з 14,5 року обов'язкове ехографічне обстеження органів малого тазу для ранньої ехографічної морфометрії внутрішніх геніталій з метою встановлення розвитку відхилень, що призводять до ПА у пубертатному періоді.

При вивченнi рентгенограм черепа i турецького сiдла у 29,2±2,6% пацiєнток з ПА виявлено рiзнi вiдхилення вiд нормальної картини краніограми (р<0,001). Найчастіше зустрiчалися такi змiни, як внутрiшнiй гiперостоз (14,8±2,0%; р<0,001) i гiперпневматизацiя повiтроносних порожнин (16,0±2,1%; р<0,001). Найбільш виражені достовірні зміни на краніограмах порівняно з контрольною групою було встановлено у дівчат-підлітків з ПА ЦГ: внутрішній гіперостоз - у 19,9±3,4% (р<0,001), посилення пальцевидних вдавлень - у 11,8±2,8 (р<0,01), посилення судинного рисунка - у 8,1±2,3% (р<0,01), гіперпневматизацію повітроносних порожнин - у 25,0±3,7% (р<0,001).

При РЕГ у 82 (60,3%) пацієнток з ПА ЦГ встановлено помірно виражену асиметрію в тонусі регіонарних артерій, частіше дрібного та середнього калібрів, рідше - крупного і середнього калібрів. Інколи відрізнялися також швидкість наповнення артерій справа і зліва та хвилинне артеріальне кровонаповнення у дівчат-підлітків з ПА ЦГ. У кожної п'ятої дівчинки-підлітка з ПА ЦГ і у з ПА ЯГ діагностувався гіпотонічний тип РЕГ, відповідно у кожної третьої - гіпертонічний тип; у решти пацієнток відмічався нестійкий судинний тонус, лабільність, дистонічні явища.

Бактеріологічним та бактеріоскопічним обстеженнями встановлено, що загальна частота вульвовагініту у дівчат-підлітків з ПА складала 50,9±2,8%: в 22% випадків вiн був спричинений стафілококом (St. еpidermidis - в 7,6%, St. аureus - в 14,5% випадків), ентеробактером - в 5,0%, протеєм - в 6,0%, ешерихією - в 9,4% випадків. Обстеження також дозволило виявити в 21,1% випадків - кандидоз, в 6,6% - уреаплазму, в 6,0% - хламiдiї, таким чином УГІ дiагностовано у 12,6% обстежених дiвчат-підлітків з ПА. Отже, у дiвчат-підлітків з ПА встановлено порушення мікробіоценозу піхви.

З метою побудови моделі для раннього прогнозування ПА у дівчат-підлітків ми провели критеріальний аналіз даних автоматизованої системи масових профілактичних оглядів та результатів анкетування і поглибленого обстеження дівчат-підлітків з ПА, зіставляючи їх з даними дівчат-підлітків контрольної групи.

Результати критеріального аналізу дозволили для побудови моделі прогнозу з 50 анамнестичних та морфометричних показників відібрати 32 фактори, а з 180 соціо-психологічних - 22 фактори. Фактори були згруповані у наступні кластери: перинатальний період; захворювання у дитячому, пре- та пубертатному періодах, включаючи інфекційні; антропометричні характеристики; соціологічний кластер; психологічний кластер.

Вхідні перемінні моделі прогнозу можуть приймати 2 альтернативних значення: “наявність ознаки” або “відсутність ознаки”. Перше значення збільшує ймовірність розвитку ПА, друге зменшує її. Значення вхідних перемінних, які використовуються у формулі прогнозу (1), беруться відповідно до ознак:

де Рпа - ймовірність розвитку ПА; і - номер ознаки; хаі - апріорна ймовірність і-ої ознаки при розвитку ПА; хні - апріорна ймовірність і-ої ознаки при нормальній менструальній функції.

Модель не передбачає обов'язкового використання всіх ознак у формулі. Прогнозування може здійснюватися при будь-якому обсязі обстеження, хоча, чим повніше воно проведено, тим точнішим буде результат. У моделі ми використовували симптоми, які можна отримати без додаткових обстежень і маніпуляцій на етапі профілактичних оглядів. Нами було оцінено ефективність даної прогностичної моделі, яка склала 94,4%.

Виходячи з того, що використання описаної прогностичної моделі внаслідок великого обсягу обчислень припускає наявність комп'ютера ми розробили спрощений засіб прогнозування ризику розвитку ПА.

Для цього в результаті проведеного профогляду серед 15911 дівчат-підлітків міста Донецька було відібрано 753 дівчини-підлітки з відхиленнями у статевому й фізичному розвитку, на яких заповнено спеціальні карти спостереження. Під час прогнозування було використано такі параметри: зріст, маса, обхват грудей, розміри таза, бал статевого розвитку, які оцінено за допомогою створеної нами інформаційної системи.

Методом найменших квадратів було побудовано множинне лінійне рівняння регресії і виявлено, що належність дівчат-підлітків до групи ризику пов'язана з вищеназваними параметрами таким рівнянням регресії (2):

У = 141-1,310*Р+0,478*B-0,504*ОГ+4,940*Dsp-0,906*Dcr+0,598*Dtr-2,230*БСР (2)

де У - показник належності до групи ризику розвитку ПА; Р - зріст (см); В - маса (кг); ОГ - обхват грудей (см); Dsp - дистанція спінарум (см); Dcr - дистанція крістарум (см); Dtr - дистанція трохантеріка (см); БСР - бал статевого розвитку.

При підстановці у рівняння показників норм фізичного й статевого розвитку дівчат-підлітків (найменше й найбільше значення) одержували діапазон значення відгуку (-6,44<y<-4,88) для дівчат, які не мають ризику розвитку ПА. Якщо у<-6,44 чи у>-4,88, то дівчинку-підлітка можна віднести до групи ризику ПА (патент № 2151541 від 27.06.2000). Таким чином, починаючи з віку менархе, у пубертатному періоді можливе прогнозування ПА при ранніх проявах ознак, що складають морфограму підлітка, за якими можна судити про ранню схильність до аменореї, оскільки розвиток кісткового скелета та вторинних статевих ознак залежить від рівня естрогенів та андрогенів в крові дівчат-підлітків.

За рівнем в крові гормонів, а також даними УЗД проводили диференціальну діагностику ПА у дівчат-підлітків і встановлювали можливу причину її розвитку (патент № 29311А від 16.10.2000). Так, у результаті статистичної обробки одержаних даних розроблено рівняння регресії, які дозволяють: 1) віднести дівчат-підлітків до групи підвищеного ризику за розвитком ПА вже на етапі проведення профілактичних оглядів; 2) достовірно діагностувати ПА та причини її виникнення, оцінити подальший перебіг аменореї.

Таким чином, розроблені нами прогностичні моделі дозволяють на етапі профілактичних оглядів виявляти групу високого ризику за розвитком ПА у дівчат-підлітків, достовірно діагностувати стани, пов'язані з ПА, що значно прискорює діагностику i дозволяє підібрати найбільш адекватне лікування для кожної конкретної пацієнтки.

Результати багатофакторного та кореляційно-регресійного аналізів отриманих даних на підставі комплексного дослідження пацієнток з ПА дозволили розробити концепцію виникнення і розвитку ПА (рис. 3) з метою вибору методів діагностики та лікування.

За результатами наших досліджень, патологічний вплив різноманітних факторів на різних етапах онтогенезу, включаючи анте- й інтранатальний періоди, дитинство, препубертатний і пубертатний періоди, спричиняє дисфункцію ЦНС - гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, що призводить до клінічних проявів захворювання у підлітковому віці: порушення фізичного і статевого розвитку, морфологічних змін внутрішніх геніталій, порушення гормонального статусу, виникнення або посилення психоемоційних розладів, порушення мозкового кровообігу. Поглиблення цих змін призводить до порушення репродуктивної функції, а в подальшому спричиняє ризик безплідності.

Запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи (рис. 4) дають можливість впливати на функціональну систему менструального циклу організму, оскільки дозволяють сприяти за допомогою певної дози і/або сили різноманітних дій, контрольованих гормональними та іншими показниками, необхідній адаптаційній реакції - появі менструації.

Комплексна терапія, спрямована на стабілізацію гормонального і психоемоційного статусів у пацієнток з ПА, сприяє поліпшенню гормонального стану організму і морфологічних змін ВГ. Проведення розробленої терапії з використанням електростимуляції шийки матки (патент № 23735А від 31.08.1998), циклічної фітоарома-, вітаміно-, фізіотерапії, біостимуляторів, адаптогенів, а за показниками - гормональної терапії, у пацієнток з ПА у пубертатному віці, сприяло початку менструальної функції в 90,6%; а використання психотерапії та рефлексотерапії забезпечувало стабілізацію вегетативно-ендокринної регуляції у вигляді нормалізації психоемоційного статусу, гормонального балансу, біоелектричної активності головного мозку та нейро-вегетативної циклічності.

Встановлено принципову можливість використання алотрансплантації культури оваріальної тканини для корекції гіпофункції яєчників (патент № 33843А від 15.02.2001) за допомогою авторського способу (патент № 33842А від 15.02.2001).

Запропоновано нові методи хірургічного лікування дівчат з атрезією гімена (патент № 2102933 від 27.01.1998) і СРКМ (патент № 2157122 від 10.10.2000).

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що запропонований нами комплекс лікувально-профілактичних заходів виявився досить ефективним, враховуючи те, що комплексна терапія сприяла початку менструальної функції у 288 (90,6%) пацієнток.

При оцінці віддалених результатів у дівчат-підлітків, які лікувалися з приводу ПА і отримували розроблену нами комплексну терапію, у 15 (62,5±9,9%) серед 24 пацієнток, які почали регулярне статеве життя протягом року, настала вагітність.

Таким чином, нова клінічна інформація щодо розвитку і клінічних проявів ПА у дівчат-підлітків, а також розроблений і впроваджений комплекс профілактично-лікувальних і реабілітаційних заходів дають можливість знизити кількість ускладнень перебігу пубертатного періоду та гінекологічну захворюваність у дівчат-підлітків.

За допомогою триступеневої системи гінекологічної допомоги дівчаткам і дівчатам-підліткам здійснено можливість раннього виявлення уже на етапі профілактичних оглядів осіб групи ризику за розвитком ПА і хворих на ПА та застосування комплексу реабілітаційних заходів для своєчасного відновлення менструальної функції.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукової проблеми, що виражається в удосконаленні й оптимізації методів діагностики, лікування, профілактики та прогнозування виникнення ПА у дівчат-підлітків з метою поліпшення стану їх репродуктивного здоров'я.

Первинна аменорея у дівчат-підлітків є однією з провідних причин серед порушень репродуктивної функції жіночого організму і займає в структурі порушень менструальної функції у дівчат-підлітків 13,2%, при цьому центральна форма виявляється у 46,7%, яєчникова - у 36,6% й маткова - у 8,2%.

Первинна аменорея супроводжується патологічними змінами гормонального статусу організму, морфофункціональними особливостями розвитку внутрішніх геніталій, психоемоційними та психонейровегетативними порушеннями.

До чинників ризику розвитку ПА відносяться як патологічні перинатальні фактори (гестоз першої половини вагітності - 24,8%, прееклампсія - 22,0%, загроза переривання вагітності - 20,8%, передчасні пологи - 22,0% та внутрішньо-утробна гіпоксія плода - 15,4%), так і захворювання, перенесені у дитинстві, пре- та пубертатному періодах (високий інфекційний індекс - 2,6±0,3, захворювання ЛОР-органів - 40,0%, ШКТ - 39,9%, вегетосудинна дистонія - 20,8%).

Дівчата-підлітки з ПА відрізняються від своїх здорових однолітків за кількісними характеристиками антропометричних вимірів. Гармонійність фізичного розвитку, що за своїм характером є інтегральним показником, відмічається лише у 20,1% обстежених, тоді як затримка фізичного розвитку - у кожної другої дівчини (49,7%).

На тлі астенічного та інтерсексуального морфотипів у дівчат-підлітків з ПА у більшості випадків має місце зниження бала статевого розвитку та зміни в статевій формулі (MaxAxyPbzMeo), що свідчить про дисгармонійний розвиток жіночої статевої системи.

За даними ехографічної морфометрії в 59,4% випадків при первинній аменореї у дівчат-підлітків відмічаються зміни анатомо-функціонального стану матки у вигляді гіпоплазії, а також формування мультифолікулярних яєчників з дрібнокістозними змінами за рахунок наявності множинних кістозних включень і збільшення атретичних фолікулів, які прогресують за давністю захворювання.

Психоемоційний стан дівчат-підлітків з ПА згідно з психологічним діагностичним тестуванням за Ч. Спілбергером, М. Люшером, рівнем психопатизації і невротизації, патохарактерологічним діагностичним опитувальником та особистісним опитувальником Бєхтєрівського інституту характеризується підвищенням рівня особистісної тривожності до 49,4±0,22 проти 38,7±0,52 в контрольній групі, а серед виявлених порушень психоемоційного стану найчастіше зустрічається неврастенічний тип, який проявляється підвищенням негативних величин психопатизації до 31,8±2,6 бала і невротизації до 16,0±2,1 бала проти 13,7±3,1 і 12,9±3,0 бали відповідно порівняно зі здоровими дівчатами.

Зміни функціонального стану гіпофізарно-наднирково-гонадної системи у дівчат-підлітків з ПА характеризуються особливостями залежно від переважного рівня ураження репродуктивної системи. Центральні форми ПА супроводжуються зниженням рівня гонадотропінів з порушенням їх співвідношення (ЛГ>ФСГ) на фоні різкого зниження секреції статевих стероїдних гормонів (Е2 та П), що свідчить про відсутність зворотного подвійного зв'язку внаслідок функціональної незрілості регуляторних механізмів.

При яєчникових формах ПА гормональний профіль різний залежно від клінічних проявів захворювання. При затримці статевого дозрівання відмічаються суттєво низькі рівні як гонадотропінів, так і всіх стероїдних гормонів (Е2, П, Т і К). Диференціально діагностичним критерієм при ПА та ДГ є підвищення рівнів Т та К на тлі різкої гіперпродукції гонадотропінів.

Виявлені зміни біоценозу піхви у 50,9% дівчат-підлітків з ПА свідчать про розвиток дисбактеріозу (кандидозний вульвовагініт - у 21,1%, бактеріальні інфекції - у 17,3%, урогенітальні - у 12,6%). Широкий спектр умовнопатогенних мікроорганізмів, які утворюють асоціації, супроводжується середнім та високим ступенями мікробного засівання піхви на тлі недостатньої гормональної стимуляції периферичних органів-мішеней.

На підставі згрупованих кластерів ознак (антропометричних характеристик, перенесених захворювань, включаючи інфекційні, особливостей перебігу перинатального періоду, соціологічних та психологічних факторів ризику) розроблено прогностичну модель розвитку ПА з урахуванням рівня ураження гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи, що дозволяє на етапі профілактичних оглядів виявляти групи високого ризику виникнення захворювання.

Розроблене і впроваджене науково обгрунтоване комплексне лікування пацієнток з ПА сприяє поліпшенню гормонального стану організму і морфологічних змін внутрішніх геніталій, а отже, початку менструальної функції в 90,5% випадків. Електростимуляція шийки матки, циклічні фізіо-, фітоароматерапія, голкорефлексотерапія, психокорекція, психотерапія, а за показниками - гормональна терапія, сприяють стабілізації нейроендокринної регуляції у вигляді нормалізації гормонального балансу, психоемоційного стану, біоелектричної активності головного мозку, нейровегетативних функцій.

Створена система профілактично-лікувальних заходів та діагностичний алгоритм дозволяють проводити скринінг-обстеження дівчат-підлітків, формуючи при цьому групи ризику з проведенням етіотропної та патогенетичної терапії. Запропонований чотирьохетапний комплекс лікувально-профілактичних заходів, який складається з послідовних курсів терапії, дозволяє знизити частоту виникнення ПА у дівчат-підлітків групи ризику в 3,2 раза. Проведені дослідження лягли в основу організаційно-методичних заходів з надання первинної медичної допомоги дівчатам-підліткам, що є профілактикою порушень репродуктивного здоров'я майбутньої жінки-матері.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У процесі організації обстеження та лікування дівчат-підлітків з первинною аменореєю, починаючи з кабінетів дитячих та підліткових гінекологів та закінчуючи спеціалізованими гінекологічними стаціонарами, необхідно проводити поетапне клініко-параклінічне обстеження пацієнток з метою визначення причин виникнення ПА, глибини ураження або пошкодження органів та систем, а також своєчасного проведення комплексу профілактично-лікувальних заходів, спрямованих на поліпшення стану репродуктивної системи у майбутніх жінок. Для впровадження в практику лікувальних закладів пропонується розроблена клінічна класифікація ПА у дівчат-підлітків з урахуванням переважного рівня ураження репродуктивної системи і провідного патогенетичного механізму його дії.

Рекомендовано алгоритм діагностики ПА у дівчат-підлітків (рис. 5), використання якого в практиці лікарів дитячих та підліткових гінекологів сприятиме ранньому виявленню патології та своєчасному проведенню патогенетично обгрунтованого лікування. Дівчатам-підліткам групи ризику показано проведення диспансерного спостереження з оцінкою фізичного (антропометрія) й статевого (послідовність та ступінь вторинних статевих ознак) розвитку, а також - гормонального і ультразвукового досліджень з метою встановлення рівня гормонального дисбалансу і розвитку матки.

Необхідно проведення обов'язкового динамічного ехографічного обстеження стану внутрішніх геніталій у дівчат-підлітків групи ризику і хворих на ПА завдяки його інформативності, що дозволяє проводити ехографічну морфометрію і діагностувати мультифолікулярні яєчники.

Усім пацієнткам з ПА необхідно проводити обстеження психоемоційного стану за тестами ООБІ, Ч. Спілбергера, М. Люшера, РПН, ПДО на етапі початку лікування для своєчасного проведення психотерапевтичної корекції.

Дівчатам-підліткам з ПА показано бактеріологічне і бактеріоскопічне обстеження виділення з піхви для діагностики збудників вульвовагініту. Висока частота ЛОР-патологiї у хворих з ПА свiдчить про необхiднiсть проведення у них планової профiлактичної санацiї вогнищ хронiчної iнфекцiї.

Для профілактики розвитку ПА у дівчат-підлітків у практику гінекологів дитячого та підліткового віку, запропоновано апробований метод прогнозування виникнення ПА, який дозволяє на підставі індивідуальних прогнозів формувати групи ризику щодо даної патології. Групи підлітків, віднесених до категорії ризику розвитку первинної аменореї, підлягають проведенню лікувально-профілактичних заходів.

До і після лікування необхідна оцінка показників приросту довжини, передньо-заднього розміру матки і М-ехо, а також коефіцієнту індивідуальної чутливості (Кіч) до терапії в практиці лікарів дитячих та підліткових гінекологів. При позитивному ефекті від першого курсу негормональної терапії при Кічі0,7 (середня і висока чутливість до терапії) слід продовжувати її, після чого додатково оцінити Кіч, а при КічЈ0,69 (слабка чутливість до терапії) вирішувати питання про необхідність гормональної терапії.

У дівчат-підлітків з ПА необхідно визначати відповідність між станом розвитку ВГ (за даними ехографічної морфометрії) та БВСО. Відповідність ВСО нормі за віком у дівчат-підлітків з ПА може свідчити про наявність психогенної аменореї або СПКЯ. Невідповідність БВСО стану розвитку ВГ упродовж лікування слід розглядати як несприятливий прогностичний критерій терапії ПА.

Рекомендовано індивідуальну обгрунтувану патогенетичну терапію з використанням нових методичних підходів при лікуванні ПА, ураховуючи етіологічні і патогенетичні фактори її розвитку, гормональний статус організму, з включенням до комплексної терапії вітамінів, фітоароматерапії, фізио-, рефлексотерапії і за показниками - гормональних препаратів.

В середніх навчальних закладах України, соціальних службах для молоді рекомендується впровадження цілеспрямованої системи інформування дівчат-підлітків з урахуванням вікових особливостей, спрямованої на профілактику ПА та організацію проведення медичних профілактичних оглядів в школах серед дівчат-підлітків.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

порушення гормональний дівчата підліток

Нетрадиционные методы лечения в детской и подростковой гинекологии // Нетрадиционные методы лечения в акушерстве и гинекологии / Под. ред. А.Г. Коломийцевой. - К.: Здоров'я. - 1996. - С. 254-261 (соавт.: Вовк И.Б.).

Особенности заболеваний, передаваемых половым путем у несовершеннолетних девочек // Инфектология в акушерстве и гинекологии / Под. ред. В.К. Чайки. - Донецк, 1999. - С. 121-147 (соавт.: Яковлева Э.Б.).

Особенности внутриутробного развития и их влияние на репродуктивное здоровье // Репродуктивное здоровье: Руководство для врачей / Под ред. Б.М. Ворника. -К.:ИЦ “Семья”, 1999. - С. 73-76 (соавт.: Квашенко В.П., Чайка В.К., Яковлева Э.Б.).

Диагностика и коррекция нарушений репродуктивной системы у детей и подростков / Под ред. В.К. Чайки, Л.А. Матыциной. - Донецк: ООО “Лебедь”, 2000. - 206 с.

Аменорея у девочек-подростков. - К.: Здоров'я, 2001. - 610 с. (соавт.: Чайка В.К., Вовк И.Б.).

Репродуктивное здоровье детей и подростков: проблемы и пути решения // Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство / Под. ред. В.К. Чайки. - Донецк: ООО “Альматео”, 2001. - С. 457-541.

Диагностика и лечение воспалительных заболеваний гениталий полимикробной этиологии, бактериального вагиноза и урогенитальных инфекций у девочек и девушек: Методические рекомендации. - Донецк, 1995. - 24 с. (соавт.: Чайка В.К., Квашенко В.П., Иотенко Б.А. Підбір і обстеження пацієнток, статистичне оброблення, підсумки результатів дослідження, підготовка до друку).

Харчування дітей та підлітіків // Сексуальное здоровье молодежи: Методическое пособие. - Донецк, 1997. - Вип. 5. - 60 с. (співавт.: Дацун Н.М., Довганич О.П. Аналіз літератури, підготовка до друку).

Організація роботи з питань планування сім'ї // Сексуальное здоровье молодежи: Методическое пособие. - Донецк, 1997. - Вип. 6. - 46 с. (співавт.: Чайка В.К., Дацун Н.М., Золото О.В., Сергієнко М.Ю. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Проведение медицинских профилактических осмотров в школах и дошкольных учреждениях: Методические рекомендации. - Донецк, 2000. - 43 с. (соавт.: Чайка В.К., Жильцова Т.Г., Мишук О.Н., Желтоноженко Л.В. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Кольпопоез тазовою очеревиною у дівчат і молодих жінок з синдромом Рокітанського-Кюстера-Маєра // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1994. - № 3. - С. 50-53 (співавт.: Чайка В.К., Золотухін М.С. Підбір пацієнток з СРКМ, обстеження, участь у оперативному лікуванні та післяопераційному веденні хворих, статистичне оброблення, аналіз результатів, підготовка до друку).

Значення ехографії у ранній діагностиці синдрому склерокістозних яєчників у дівчат-підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - № 4. - С. 40-42 (співавт.: Чайка В.К. Підбір і обстеження пацієнток, статистичне оброблення, аналіз, підготовка до друку).

Роль ультразвукового исследования в диагностике синдрома Рокитанского-Кюстнера-Майера в выборе дальнейшей тактики лечения // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 1994. - № 4-5. - С. 78-81 (соавт.: Чайка В.К. Підбір, ультразвукове обстеження пацієнток з СРКМ, статистичне оброблення, аналіз, підготовка до друку).

Свойства и функции тестостерон-эстрадиол-связывающего глобулина // Арх. клин.-эксп. мед. - 1994. -Т. 3, № 1. -С. 67-71. (соавт.: Чайка В.К. Аналіз літератури, підготовка до друку).

Про питання хірургічного лікування атрезії гімена // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1995. - № 5. - С. 64 (співавт.: Чайка В.К., Доманова А.І. Набір матеріалу, участь у оперативному лікуванні та післяопераційному веденні хворих, статистичне оброблення, аналіз результатів, підготовка до друку).

Актуальные проблемы репродуктивного здоровья девочек и девочек-подростков Донецкого региона // Медико-социальные проблемы семьи. - 1996. - Т. 1, № 1. - С. 13-19 (соавт.: Чайка В.К. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Заболеваемость урогенитальными инфекциями (УГИ) у девочек и девочек-подростков // Медико-социальные проблемы семьи. - 1997. - Т. 2, № 2. - С. 136-141 (соавт.: Синенко Л.В., Онипко А.Н. Підбір і обстеження пацієнток з УГІ, статистичне оброблення, аналіз, підсумки результатів дослідження, підготовка до друку).

Роль ультразвукових досліджень у діагностиці причин первинної аменореї у дівчат-підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 5. - С. 81-84. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Применение гомеопатического препарата “Ременс” в лечении нарушений менструального цикла у девочек-подростков // Проблемы медицины. - 1999. - № 1-2 (5-6). - С. 36-39. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Эхографические критерии оценки состояния внутренних гениталий и эффективности терапии у девочек-подростков с вторичной аменореей // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т.4, № 2. - С. 28-31 (соавт.: Яценко В.Ю., Сергиенко М.Ю. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Застосування електростимуляції шийки матки у комплексному лікуванні аменореї у дівчат-підлітків з гіпоплазією матки на фоні затримки статевого розвитку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 1. - С.105-107. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Возрастные эхографические параметры внутренних гениталий у девочек и девочек-подростков Донецкого региона // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 1. - С. 31-34 (соавт.: Чайка В.К., Яценко В.Ю. Набір матеріалу, статистичне оброблення, аналіз, підготовка до друку).

Особливості психоемоційного стану дівчат-підлітків з первинною аменореєю // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т. 4, № 2-3. - С.89-91 (співавт.: Мовчан І.В. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підсумки результатів, підготовка до друку).

Вторинні статеві ознаки та стан розвитку внутрішніх геніталій у дівчат-підлітків із затримкою статевого дозрівання і первинною аменореєю // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 5. - С. 91-93 (співавт.: Сергієнко М.Ю. Набір матеріалу, статистичне оброблення, аналіз, підготовка до друку).

Гормональный статус у девочек-подростков с первичной аменореей // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2000. - Т. 5, № 4. - С. 18-23. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Динамика состояния гормонального статуса у девочек-подростков с гиперандрогенией на фоне лечения “Диане-35” // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2000. - С. 510-512. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Гормональний профиль пациенток с первичной аменореей яичникового генеза // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, № 6. - С. 137-140. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Эхографическая характеристика состояния внутренних гениталий у девочек-подростков с первичной аменореей // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001. - Т. 6, № 1. - С. 28-32. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Деякі етіопатогенетичні аспекти та особливості клініки вульвовагінітів у дівчат-підлітків із затримкою статевого дозрівання // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 3. - С. 96-99 (співавт.: Сергієнко М.Ю. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підсумки результатів, підготовка до друку).

О некоторых этиопатогенетических факторах возникновения психогенной аменореи // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 2. - С. 212-215 (соавт.: Золото Е.В. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підсумки результатів, підготовка до друку).

Прогнозирование первичной аменореи у девочек-подростков // Вісник проблем біології та медицини. - 2001. - № 4. - С. 53-58 (соавт.: Місуна Г.Д. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підсумки результатів, підготовка до друку).

Первинна аменорея у дівчат-підлітків: визначення поняття, розповсюдженість, принципи класифікації (огляд літератури і власні дані) // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2001.-№ 4.-С.140-143. (Аналіз літератури, набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Використання кольорового тесту Люшера для оцінки емоційного стану у дівчат-підлітків з первинною аменореєю // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4, № 2. - С. 167-170 (співавт.: Мовчан І.В. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підсумки результатів дослідження, підготовка до друку).

Репродуктивное здоровье детей и подростков Донецкого региона // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001. - Т. 6, № 2. - С. 15-20 (соавт.: Чайка В.К., Орда А.Н. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підсумки результатів, підготовка до друку).

О необходимости выявления и коррекции психоэмоциональных расстройств у девочек-подростков с аменореей (анализ клинического наблюдения) // Український медичний альманах.-2001.-Т. 4, № 3. - С. 114-118. (Аналіз літератури, набір матеріалу, підготовка до друку).

Аменорея у дівчат в аспекті теорії функціональних систем - новий погляд на проблему // Вісник проблем біології та медицини. - 2001. - № 5. - С. 9-15. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Заступна гормональна терапія у дівчат-підлітків з дисгенезією гонад // Перинатологія та педіатрія.-2001.-№ 3. - С. 79-81. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Особливості гормонального статусу у дівчат-підлітків з первинною аменореєю центрального генезу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -2001. - № 5. - С. 90-93. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Закономерности полового развития девочек и девочек-подростков Донецкого региона с нормальным половым созреванием // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001. - Т. 6, № 3. - С. 13-18 (соавт.: Сергієнко М.Ю. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Визначення індивідуальної чутливості до терапії у дівчат-підлітків з первинною аменореєю // Вісник проблем біології та медицини. - 2001. - № 6. - С. 59-63 (співавт.: Яценко В.Ю. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підсумки результатів, підготовка до друку).

Сравнительная характеристика психоэмоционального состояния девочек-подростков с психогенной аменореей и аменореей непсихогенного генеза // Український медичний альманах. - 2001. -Т. 4, № 4. -С. 105-109 (соавт. Золото Е.В. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підсумки результатів, підготовка до друку).

Соціологічні та психологічні фактори ризику розвитку первинної аменореї у дівчат-підлітків // Медико-соціологічні проблеми сім'ї. - 2001. -Т. 6, № 4. -С.24-29. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Физическое и половое развитие девочек-подростков Юго-Восточного региона Украины // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - № 2. -С. 67-70. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Лікування естрогенної недостатності трансплантацією культур оваріальної тканини // Ендокринологія. - 2002. - Т. 7, № 1. -С. 89-92 (співавт.: Слюсарев О.А., Ракша-Слюсарева Е.А., Алексієнко О.А. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Стан мозкового кровообігу у дівчат-підлітків з первинною аменореєю // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - № 3. -С. 9-11. (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Терапия фетальными тканями человека // Медико-социальные проблемы семьи. - 2002. - Т. 7, № 1. -С. 122-127 (соавт.: Чайка В.К., Савон Е.И. Аналіз літератури, підготовка до друку).

Репродуктивное здоровье девочек и девочек-подростков в условиях неблагоприятной экологической ситуации Донецкого региона // Перінатологія та педіатрія. -2002. - №1. -С. 34-38 (соавт.: Марова С.Ф. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Urogenital infection with teenagers girls with amenorrhea // The modern problems of infectology in the obstetrics and gynecology: Joint Ukrainian-Germany scientific-practical conference. -Donetsk, 1996. -P. 140 (Et.al.: Yatsenko V.Yu. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Amenorrhea central genesis in adolescent girls // Official Journal of the International Society of Gynacological Endoctinology / 5th World Сongress of Gynecological Endocrinology “Gynecological Endocrinology”.-Barselona, 1996.-Vol. 10, № 4.-P. 143. (Набір матеріалу, підготовка до друку).

Amenorrhea in the adolescent girls with defects of development genitals // Book of abstracts: 7th European Congress on Pediatric and Adolescent Gynecology. -Vienna, 1997. -P. 216 (Et.al.: Chaika V.K. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Комплексная оценка состояния репродуктивного здоровья девочек-подростков по результатам профилактических осмотров на основе новых информационных технологий // The Third International Conference and Discussion Scientific Club “New information technologies in medicine and ecology”. - Yalta-Gursuff, 1997. - P. 59-62 (соавт.: Чайка В.К., Дацун Н.Н., Коломойцева И.А., Иотенко Б.А. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

The application of cultures ovarian tissues in treatment gonadal disgenesia // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics. - Washington (USA). - 2000. -P.1.14.12. (Набір матеріалу, підготовка до друку).

Анотация

Матиціна Л.О. Прогнозування, профілактика, діагностика та лікування первинної аменореї у дівчат-підлітків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01. - акушерство і гінекологія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, Київ, 2002.

Проведено соціологічне, психологічне та клініко-статистичне обстеження дівчат-підлітків, які проживають у Донецькому регіоні. Визначено закономірності та виявлено причинно-наслідкові зв'язки між психоемоційними розладами, гормональними порушеннями і розвитком первинної аменореї (ПА) у дівчат-підлітків, що ускладнює перебіг пубертатного періоду. Вперше проведено вивчення та аналіз особливостей клінічного перебігу, деяких етіологічних і патогенетичних механізмів розвитку ПА у дівчат-підлітків.

Вивчення семіотики ПА у підлітковому віці дозволило запропонувати клініко-діагностичні критерії, що грунтуються на результатах клінічних, антропометричних, гормональних та ехографічних досліджень, та розробити методи лікування на підставі етапності, комплексності та індивідуального вибору терапії. Виділено фактори ризику даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку ПА.

Запропоновано новий напрямок у встановленні причин первинної аменореї - профілактики і прогнозування її розвитку у дівчат-підлітків. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у дівчат-підлітків групи ризику і з ПА, який дозволить знизити питому вагу подальших ускладнень: порушень репродуктивної функції та безплідності у майбутніх жінок-матерів.

Ключові слова: первинна аменорея, гормональний дисбаланс, діагностика, лікування, профілактика, прогнозування.

Аннотация

Матыцина Л.А. Прогнозирование, профилактика, диагностика и лечение первичной аменореи у девочек-подростков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. - Институт педиатрии, акушерства и гинекологии Академии медицинских наук Украины, Киев, 2002.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы, выражающееся в усовершенствовании методов профилактики, диагностики и лечения первичной аменореи (ПА) у девочек-подростков с учетом результатов изучения клинико-лабораторных, гормональных, эхографических, антропометрических характеристик данной патологии в пубертатном периоде и особенностей психоэмоционального статуса пациенток.

Проведено социологическое, психологическое и клинико-статистическое обследование девочек-подростков, проживающих в Донецком регионе. Определены закономерности и выявлены причинно-следственные связи между гормональными нарушениями, психоэмоциональными расстройствами, и развитием ПА у девочек-подростков, что осложняет течение пубертатного периода.

Впервые проведено изучение и анализ особенностей клинического течения, этиологических и патогенетических механизмов развития разных форм ПА у девочек-подростков.

Изучение семиотики ПА в подростковом возрасте позволило предложить клинико-диагностические критерии, построенные на результатах клинических, антропометрических, гормональных и эхографических исследований, и разработать методы лечения на основе этапности, комплексности и индивидуального подбора терапии.

Выделены факторы риска данной патологии и предложен метод прогнозирования развития ПА у девочек-подростков.

Разработана и внедрена комплексная программа, включающая методы ранней диагностики при проведении скрининговых профосмотров и лечебно-профилактические мероприятия, позволившие снизить частоту возникновения первичной аменореи у девочек-подростков в 3,2 раза.

Предложено новое направление в установлении причин первичной аменореи - профилактики и прогнозирования её развития. Разработаны комплексные лечебно-профилактические и реабилитационные мероприятия у девочек-подростков группы риска и с ПА, которые позволят снизить удельный вес дальнейших осложнений: нарушений репродуктивной функции и бесплодия у будущих женщин-матерей.

Ключевые слова: первичная аменорея, гормональный дисбаланс, диагностика, лечение, профилактика, прогнозирование.

Summary

Matytsina L.A. Prognosis, prophylaxtis, diagnostic and treatment primary amenorrhea in adolescent girls. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of the doctor of medical sciences in specialty 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.

It has been conducted the social, psychological, clinical and statistic investigation of adolescent girl patients with primary amenorrhea (PA) who living in Donetsk region. There are have revealed the dependences, causal and conseguent relationships between the rate of psychoemotional stress and the presence of hormons in the blood, the psychoemotional dysfunction and development at adolescent girls of pathological arising on cycle the background of chronical stress, hormonal discharge of the blood, endocrine function, wich are accompanied by complications of the pubertal period. For the first time there were carried out the study and comparative analysis of clinical current, pathogenic mechanisms of development of PA in adolescent girls at present conditions.

The study of semiotics of PA in adolescent's age allowed to suggest clinical-diagnostic criteria, based on the results of study of clinical-morphometrical, hormonal, echographical manifestations of disease. As well as elaborate the methods of treatment on the basis of integrated approach and individual choice of therapy. It has been suggested a new direction in the esteblishment of reasons of primary amenorrhea is a prophylactic and diagnostics PA in adolescent girls.

A complex of prophylaxtis, reabilitation and medical measures is worked out for a case of PA, that gives possibility to reduce the rate of disturbance of menstrual cycles. Taking the age characteristics into account there was create the system of sexual education of children and adolescent aimed at safeguarding of reproductive health of future woman-mother.

Key words: primary amenorrhea, hormonal disbalance, diagnostics, treatment, prophylaxis, prognosis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БВСО - бал вторинних статевих ознак

ВГ - внутрішні геніталії

ВСО - вторинні статеві ознаки

ДГ - дисгенезія гонад

ДМ - довжина матки

ДЯ - дисфункція яєчників

Е2 - естрадіол

ЗСД - затримка статевого дозрівання

ІФІ - інфекційний індекс

К - кортизол

К1 - співідношення лютеїнізуючого до фолікулостимулюючого гормону

Кіч - коефіцієнт індивідуальної чутливості

ЛГ - лютеїнізуючий гормон

ООБІ - особистісний опитувальник Бєхтєрівського інституту

ОТ - особиста тривожність

П - прогестерон

ПА - первинна аменорея

ПА МГ - первинна аменорея маткового генезу

ПА ЦГ - первинная аменорея центрального генезу

ПА ЯГ - первинная аменорея яєчникового генезу

ПВМК - порушення відтікання менструальної крові

ПДО - патохарактерологічний діагностичний опитувальник

ПЕР - психоемоційні розлади

ПМЦ - порушення менструального циклу

ПРЛ - пролактин

РЕГ - реоенцефалографія

РПН - рівень психопатизації та невротизації

СПКЯ - синдром полікістозних яєчників

СРКМ - синдром Рокитанського-Кюстера-Майєра

Т - тестостерон

УЗД - ультразвукове дослідження

УГІ - урогенітальні інфекції

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон

ЦАТ - циклічна ароматерапія

ЦВТ - циклічна вітамінотерапія

ЦГРТ - циклічна голкорефлексотерапія

ЦФЗТ - циклічна фізіотерапія

ЦФТ - циклічна фітотерапія

ШКТ - шлунково-кишковий тракт

ЯМІ - яєчниково-матковий індекс

Размещено на Allbest.ru