Клініко-патогенетичні особливості діагностики, лікування та профілактики невиношування вагітності

Вивчення морфофункціонального стану послідів при невиношуванні вагітності різного генезу дозволило виявити такі особливості.

При ендокринному генезі невиношування відзначені посилені інволютивні процеси в плаценті та оболонках, які пов'язані з активізацією продукції колагенів, як інтерстиціальних, так і базальних мембран, внаслідок розвитку імунопатологічних процесів та порушення первинної васкуляризації. Особливістю місцевих імунних реакцій було посилення активності плацентарних макрофагів, утворення плазматичних клітин, поява складних імунних комплексів у різних відділах посліду. Вищевказане в сполученні з порушенням дозрівання ворсин і недосконалими компенсаторними реакціями призводить до гіпоксії тканини, хронічної плацентарної недостатності та порушення обмінних процесів у системі мати-плацента-плід. Гіперплазія цитотрофобласта в поєднанні з різким стоншенням синцитіотрофобласта відбиває напруження функціональної морфології цих відділів плаценти, причетних до гормоногенезу.

При інфекційному генезі невиношування виражена запальна інфільтрація різних відділів посліду на фоні посилення інволютивних змін. Характер інфільтрації та переважна локалізація відбиває вид інфекції та її поширення. Так, при висхідній бактеріальній інфекції переважно вражалась хоріальна пластинка, при цьому гнійний характер запалення документувався переважанням у запальному інфільтраті нейтрофільних гранулоцитів (CD8) у присутності також основних клонів Т-клітин (CD3, CD4, CD8), В-лімфоцитів (CD22) та плазмобластів з IgМ та IgG. При вірусному, гематогенному процесі розвивались децидуїти, вілузити та інтервілузити переважно в субдецидуальній зоні з переважанням серед елементів запального інфільтрата CD3, CD8, CD4, CD22, CD16, а серед плазмобластів - клітин з IgМ та IgG і наявністю поодиноких нейтрофільних гранулоцитів (CD18). Переважання серед плазмобластів клітин з IgМ та IgG свідчить про наявність хронічної вірусної інфекції. Незалежно від збудника в тканинах послідів достовірно, у порівнянні з контролем, зросла популяція плацентарних макрофагів (CD57) та природних кілерів (CD16). Характерною особливістю вірусного ушкодження плаценти була виражена проліферація ендотелію судин ворсин з облітерацією їх просвітів, часто в поєднанні зі склеротичними змінами судинних стінок, що проявлялось розвитком великих ішемічних інфарктів, тобто порушення васкуляризації мало переважно вторинний характер. В умовах хронічного плацентиту порушувалось дозрівання ворсинчастого хоріона, свідченням чого було виявлення незрілих ворсин, а в амніоні відзначалось пригнічення синтезу інтерстиціальних колагенів I та III типів у стромі та посилене утворення колагену IV типу в базальних мембранах амніотичного епітелію та в субепітеліальній зоні. Останнє багато в чому обумовлювало формування ще однієї характерної особливості амніона при інфекціях - посилення проліферативної активності епітеліоцитів з утворенням так званих амніотичних ворсинок.

При невиношуванні автоіммунного генезу виявлено тенденцію до гіпоплазії плаценти, аномалії прикріплення пуповини та розширення кровоносних судин в хоріальній пластинці, відмічено патологічну незрілість ворсинчастого дерева, структурні ознаки атрофії синцитіотрофобласта, особливо виражена патологія судин децидуальної оболонки та всіх відділів ворсинчастого хоріона в поєднанні з первинним порушенням васкуляризації ворсин і потовщенням обмінних синцитіоендотеліальних мембран, вираженими гемореологічними порушеннями (тромбоз, анемічні та геморагічні інфаркти, гематоми, порушення гемодинаміки в міжворсинчастому просторі). Виражені склеротичні процеси обумовлені посиленим синтезом інтерстиціальних колагенів у стромі ворсин та сполучній тканині амніону, а також посиленням синтезу колагену IV типу у складі базальних синцитіальних і ендотеліальних мембран. Усе вищевказане обумовлено імунопатологічними процесами, а саме посиленням макрофагальної активності на фоні активації системи комплементу, зокрема його С3 фракції та появою в трофобласті клітин-носіїв HLA-Dr антигену. Поєднання імунопатологічних та інволютивних процесів у різних відділах посліду приводить до гіпоксії, хронічної плацентарної недостатності, і, можливо, до передчасного переривання вагітності.

Таким чином, вищевказані морфологічні та імуногістохімічні особливості зіскрібків та послідів дозволяють при зіставленні з клінічними даними, результатами додаткових методів дослідження виділяти зміни, які характеризують ту чи іншу з указаних причин невиношування, прогнозувати результат вагітності та планування профілактичних заходів.

У залежності від визначення провідної патогенетичної ланки невиношування вагітності нами розроблений алгоритм передгестаційної підготовки жінок з невиношуванням в анамнезі (рис. 1) та проведені відповідні патогенетично обґрунтовані курси передгестаційної підготовки.

Основний принцип передгестаційної підготовки полягав у комплексному, етіотропному та патогенетичному лікуванні, яке включає базисні види терапії, основані на виявленні провідної причини невиношування, а також дотримання принципу наступності відновлювального лікування з подальшою профілактичною терапією під час вагітності.

Підготовка до вагітності пацієнток з ендокринним генезом невиношування проводилася гестаген-естрогенними препаратами, дюфастоном або утрожестаном. Антибактеріальна терапія проводилась на підставі результатів чуттєвості мікрофлори урогенітального тракту до декількох антибіотиків, перевагу віддавали антибіотикам широкого спектру дії (джозаміцин, рулід, цифран) з урахуванням їх можливої нефротоксичної дії. Лікування 27 (57,5%) пацієнток при персистуючій вірусній інфекції проводили ацикловіром або фамцикловіром. Корекцію порушень імунної системи поза вагітністю у жінок з невиношуванням проводили різними фармакологічними засобами, базуючись при їх призначенні на тісному зв'язку імунної системи з ендокринною та системою гемостазу. При гіперфункції тромбоцитів 28 (71,8%) пацієнткам призначали антиагреганти - аспірин, трентал або теонікол. У 11 (28,2%) пацієнток у зв'язку з появою в крові маркерів внутрішньосудинного згортання (РКМФ та ПДФФ) застосовували малі дози гепарину підшкірно. 9 (3,3%) пацієнток з позитивною та різкопозитивною пробою на ВА одержували глюкокортикоїди та антиагреганти з урахуванням фази менструального циклу.

Таким чином, позитивні результати при автоімунному обстеженні та вираженість змін у системі гемостазу у 69,2% жінок стали підставою для лікування кортикостероїдами, антиагрегантами та антикоагулянтами в різному поєднанні, що було передгестаційною підготовкою до вагітності у жінок з невиношуванням в анамнезі.

Планування вагітності I групі жінок рекомендувалося тільки після проведення адекватних лікувальних заходів та оцінки їх ефективності. Якщо перед настанням вагітності всі досліджувані показники були нормальними, профілактика рекомендувалась лише в критичні періоди (гестаційний термін попереднього мимовільного аборту, а також дні, що відповідають менструації).

Контрольні дослідження гормонального статусу, імунологічних показників, стану гемостазу, бактеріологічне та вірусологічне дослідження вмісту урогенітального тракту, автоімунних процесів були проведені всім вагітними I групи при першому зверненні до лікаря з приводу вагітності, що настала, і вимагали зміни базисних видів лікування у 83 (65,4%) з них.

Нами проведене комплексне лікування 168 вагітних (II група), які надійшли на лікування в терміні вагітності 6-32 тижні. З них 43 (ІІА група) в комплексі лікувальних заходів одержували гормональне лікування, 57 вагітним (ІІВ група) з хронічною бактеріально-вірусною інфекцією урогенітального тракту проводилася відповідна антибактеріальна терапія і 68 вагітним (ІІС група) проводилася корекція гемостазіологічних та автоімунних порушень. У процесі лікування всім вагітним, крім загальноприйнятих клініко-лабораторних, проводились спеціальні методи дослідження.

Проведена терапія сприяла усуненню симптомів загрози переривання вагітності, поліпшенню гормональних, імунологічних, гемостазіологічних показників, зниженню автоагресії та доношуванню вагітності.

Проведене імуноморфологічне дослідження послідів після лікування в залежності від причини невиношування вагітності відбилось, по-перше, на характері місцевих імунних реакцій, наблизило їх якісний склад до такого при фізіологічній вагітності, по-друге, проявилось поліпшенням васкуляризації всіх відділів посліду і, як наслідок, зменшенням вираженості інволютивно-дистрофічних змін, активізацією дозрівання ворсинчастого хоріона та посиленням компенсаторно-пристосовувальних реакцій у ньому, що створило умови для нормального розвитку плода та доношування вагітності.

Порівняльний аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду в жінок з невиношуванням після проведення передгестаційної підготовки та без неї показав, що ускладнення та вихід вагітності багато в чому визначаються передгестаційним станом пацієнтки. Як виявилося, у жінок з невиношуванням, які пройшли обстеження та передгестаційну підготовку, частота ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду була в 2-3 рази нижчою, ніж у групі без передгестаційної підготовки. З 124 обстежених, які пройшли передгестаційну підготовку (I група), 114 (91,9%) народили життєздатних дітей, а з 164 жінок II групи - 145 (88,4%).

Ранній неонатальний період у дітей, народжених від матерів I групи, мав більш сприятливий перебіг, ніж у новонароджених від матерів II групи. Патологічна втрата ваги в 1,2 разу частіше зустрічалась у новонароджених від матерів II групи. Кількість днів втрати ваги в новонароджених від матерів II групи була більшою, ніж від матерів I групи (3,7±0,4 у II групі і 2,3±0,9 у I групі, Р<0,05). Час перебування дітей у відділенні немовлят залежав від їх стану при народженні та перебігу неонатального періоду і складав у середньому в I групі 5,8±1,2 дні, в II групі - 6,1±1,3 дні.

Таким чином, проведене комплексне дослідження показників гормонального, імунного статусу, інфекційного фактора, гемостазіологічних та автоімунних порушень у жінок поза вагітністю з невиношуванням в анамнезі та вагітних з різною причиною невиношування дозволило визначити нові ланки етіології та патогенезу, з урахуванням яких можливо рекомендувати диференційований підхід до комплексного лікування кожної групи пацієнток і з ранніх термінів прогнозувати результат вагітності.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукової проблеми, що заключається в удосконаленні та оптимізації методів діагностики, лікування та профілактики невиношування вагітності, створенні алгоритму обстеження таких жінок та науковому обґрунтуванні системи організації медичної допомоги на різних етапах спостереження.

1. У патогенезі невиношування вагітності істотне значення мають гормональні, імунологічні зміни, інфекційний фактор, гемостазіологічні та автоімунні порушення (або їх поєднання), які визначають вибір профілактичних та лікувальних заходів цього ускладнення вагітності.

2. Комплексне обстеження жінок поза вагітністю з невиношуванням в анамнезі дозволяє виділити етіопатогенетичні фактори невиношування вагітності, що диктує необхідність диференційованого підходу до проведення передгестаційної підготовки.

3. Ранньою ознакою гормональних порушень у вагітних з невиношуванням є зниження рівня двох або більше гормонів фетоплацентарного комплексу на одне сигмальне відхилення та наявність кольпоцитограм патологічного типу в I триместрі вагітності. Про несприятливий прогноз перебігу вагітності свідчить зниження ПЛ та ХГ у сироватці крові вагітних з невиношуванням на два сигмальні відхилення, а також наявність кольпоцитограм I та III патологічних типів.

4. У формуванні симптомокомплексу невиношування вагітності суттєву роль відіграє персистенція в організмі вагітної бактеріальної та вірусної інфекції, що свідчить про етіопатогенетичне значення інфекційного фактора в реалізації механізму невиношування вагітності.

5. У загальному спектрі показників імунного статусу найбільш інформативними для прогнозу невиношування вагітності та контролю за ефективністю лікування є показники концентрації Т-супресорів (СD8+), ПК (СD16+), рівень лімфоцитотоксичних алоантитіл, гетерофільних гемолізинів та блокуючої активності сироватки крові. Виражене підвищення ІРІ в поєднанні зі зниженням концентрації CD8 та CD16 клітин, підвищення лімфицитотоксичних алоантитіл понад 30%, гетерофільних гемолізинів до 1,2-1,5 ум.од. та зниження блокуючої здатності сироватки крові більш ніж на 50% у порівнянні з контрольною групою є прогностично несприятливими. У вагітних з невиношуванням, поряд з алосенсибілізацією, розвиваються автоімунні процеси, які супроводжуються в 26,7% випадків виробленням антилімфоцитотоксичних автоантитіл.

6. Вагітність у жінок з невиношуванням неясного генезу поєднується з розвитком патології автоімунної природи, що свідчить про зрив толерантності та прояв гіперреактивності ІКК матері до антигенів гістосумісності ембріофетоплацентарного комплексу.

7. Позитивна реакція на ВА виявлена у 46,5% жінок з невиношуванням вагітності в анамнезі, ВА + кардіоліпінові антитіла - у 21,5%, ВА + автоантитіла до ТПО - у 9,4%, ВА + автоантитіла до ТГ - у 7,1%, що підтверджує автоімунний генез невиношування вагітності. При рівні автоантитіл до фосфоліпідів, які перевищують їхній вміст у жінок з ФПВ, у 61,4% вагітних з невиношуванням виявлені порушення в системі гемостазу.

8. При невиношуванні вагітності ендокринного генезу має місце патологічна активація системи гемостазу, яка проявляється в розвитку субклінічної форми синдрому ДВЗ крові, а при невиношуванні інфекційного та неясного генезу у вигляді хронічної форми синдрому ДВЗ крові.

9. Результати морфологічного дослідження зіскрібків з порожнини матки, а також послідів при різних етіологічних видах невиношування вагітності свідчать про роль плацентарних макрофагів та природних кілерів (СD57, СD16) у генезі невиношування. Механізм посилення макрофагальної активності перебуває в залежності від етіологічного фактора невиношування вагітності.

10. Проведене лікування, яке відповідає генезу невиношування, наблизило якісний склад місцевих імунних реакцій до такого при фізіологічній вагітності, що виявилось у поліпшенні васкуляризації всіх відділів посліду і, як наслідок, зменшенні вираженості інволютивно-дистрофічних змін, активізації дозрівання ворсинчастого хоріона та посиленні компенсаторно-пристосовувальних реакцій у ньому, що створило умови для доношування вагітності та народження життєздатної дитини.

11. Застосування розробленої системи передгестаційної підготовки жінок з невиношуванням в анамнезі сприяло доношуванню вагітності та народженню життєздатних дітей у 91,9% проти 88,4% в групі без передгестаційної підготовки. У жінок з невиношуванням вагітності, які пройшли обстеження та передгестаційну підготовку, частота ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду була в 2-3 рази нижчою, ніж у групі без передгестаційної підготовки.

Практичні рекомендації

1. До алгоритму обстеження жінок з невиношуванням вагітності, крім традиційно використовуваних методів, необхідно включати діагностичні тести для оцінки функціонального стану органів та систем, найбільш важливих у генезі невиношування: ендокринної, імунної та системи гемостазу, наявності інфекційного фактора та автоімунних порушень.

2. Передгестаційну підготовку жінок з невиношуванням вагітності раціонально проводити у відповідності з виділеними патогенетичними факторами порушення їх репродуктивної функції та обов'язковою оцінкою ефективності, що дозволяє знизити частоту несприятливих результатів наступної вагітності. При нормалізації досліджуваних показників можна рекомендувати планування вагітності.

3. З настанням вагітності комплекс лікувально-профілактичних заходів рекомендується проводити лише в критичні періоди (термін попереднього мимовільного аборту, а також дні, що відповідають менструації).

4. Запропонована методика ведення жінок з невиношуванням вагітності, яка містить базисні види лікування та доповнена диференційованою корекцією виявлених порушень в основних ланках патогенезу, дозволяє пролонгувати вагітність до терміну фізіологічного розродження та поліпшити показники перинатальної захворюваності та смертності.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Щербаков А.Ю. Невынашивание беременности // Международный медицинский журнал. - Харьков, 1998. - Том 4, № 2. - С. 73-76.

2. Щербаков А.Ю. Імунологічні показники жінок з загрозою передчасних пологів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 6. - С. 89-91.

3. Щербаков А.Ю. Преждевременные роды // Международный медицинский журнал. - Харьков, 1999. - Том 5, № 1. - С. 98-100.

4. Щербаков А.Ю. Роль трансплантації шкірного клаптя в комплексному лікуванні невиношування вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 1. - С. 77-79.

5. Щербаков А.Ю. Внутриутробная инфекция // Международный медицинский журнал. - Харьков, 2000. - Том 6, № 2. - С. 51-52.

6. Щербаков А.Ю. Кольпоцитологическая диагностика при нормально протекающей беременности // Международный медицинский журнал. - Харьков, 2000. - Том 6, № 3. - С. 76-78.

7. Щербаков А.Ю. Ефективність застосування поліферментних препаратів у комплексному лікуванні невиношування вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 4. - С. 77-78.

8. Щербаков А.Ю. Роль урогенітальної інфекції у розвитку невиношування вагітності // Український медичний альманах. Науково-практичний журнал. Луганськ. - 2000. - Том. 3, № 5. - С. 192-193.

9. Щербаков А.Ю. Значение аутоиммунных процессов в невынашивании беременности // Международный медицинский журнал. - Харьков. - 2001. - Том 7, № 1. - С. 58-60.

10. Щербаков А.Ю. Патогенетичне обґрунтування лікування невиношування вагітності при захворюваннях щитовидної залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 3. - С. 76-79.

11. Щербаков А.Ю. Розробка комплексу імунологічних тестів для діагностики порушень материнсько-плодових взаємовідношень при невиношуванні вагітності // Український медичний альманах. Науково-практичний журнал. - Луганськ. - 2001. - Том. 4, № 3. - С. 191-194.

12. Щербаков А.Ю. Состояние системы гемостаза при нормальном гестационном процессе и невынашивании беременности // Международный медицинский журнал. - Харьков, 2001. - Том 7, № 3.- С. 59-62.

13. Щербаков А.Ю. Профілактика невиношування вагітності у жінок із захворюваннями щитовидної залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. -№ 4. - С. 103-105.

14. Щербаков А.Ю. Показники системи гемостазу у вагітних з невиношуванням // Український медичний альманах. Науково-практичний журнал. - Луганськ. - 2001. - Том 4, № 4. - С. 201-203.

15. Щербаков А.Ю. Особенности микробиоценоза влагалища у беременных с невынашиванием // Збірник наукових праць. “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 1998. - Вип. 4 (18). - С. 168-170.

16. Щербаков А.Ю. Диагностика и лечение вагинальной инфекции при невынашивании беременности // Збірник наукових праць. “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків, 1999. - Вип. 1 (21). - С. 285-289.

17. Щербакова В.В., Архипкина Л.В., Щербаков А.Ю. Комплексное лечение хронической плацентарной недостаточности у беременных с эндокринной патологией // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ - Луганськ - Харків, 2000. - Вип. 3 (29).- С. 211-214. (Розробив схеми лікування, обґрунтував висновки).

18. Щербаков А.Ю. Роль аутоімунних порушень в патогенезі невиношування вагітності // Збірник наукових праць. “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 2001. - Вип. 2(34). - С. 108-113.

19. Щербаков А.Ю. Особливості імунного статусу жінок із загрозою переривання вагітності // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 2001. - Вип. 3(35). - С. 222-226.

20. Щербаков А.Ю. Імунологічні аспекти невиношування вагітності // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 2001.- Вип. 4(36).- С. 90-95.

21. Щербаков В.Ю., Новикова Е.А., Щербаков А.Ю., Кравченко П.В. Беременность и роды у женщин с заболеваниями щитовидной железы // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 2001. - Вип. 6(38). - С. 264-270. (Обрав напрямок і програму дослідження, провів аналіз результатів роботи).

22. Щербаков В.Ю., Новикова Е.А., Щербаков А.Ю., Кравченко П.В. Особенности течения беременности и родов у женщин с диффузным токсическим зобом // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 2002. - Вип. 2(41). - С. 265-270. (Провів аналіз даних, обґрунтував висновки).

23. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Щербаков А.Ю., Ткачева Т.М., Христич А.В. Исходы беременностей и оценка новорожденных при внутриутробных инфекциях // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 2002. - Вип. 3(42). - С. 179-182. (Провів узагальнення результатів, обґрунтував висновки).

24. Щербакова В.В., Архипкина Л.В., Щербаков А.Ю. Применение хофитола для комплексного лечения при невынашивании беременности // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. Науково-практичний журнал. - 2000. - № 2(7). - С. 67-69. (Провів аналіз даних, обґрунтував висновки).

25. Щербаков А.Ю., Архипкина Л.В. Анаэробная инфекция в акушерско-гинекологической практике // Приложение к журналу “School of Fundamental Medicine Journal”. - March, 1999. - Vol. 5, No 1. - Харьков, 1999. - С. 4-5. (Підготував звітні дані, провів аналіз результатів).

26. Щербаков А.Ю. Невынашивание беременности как фактор риска развития внутриутробного инфицирования плода // Додаток до журналу “Ультразвукова перинатальна діагностика”. ІІ Конгрес Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як частина родини” - Харків, 2000. - С. 229-230.

27. Архіпкіна Л.В., Щербаков А.Ю. Оцінка стану фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності // Збірник наукових праць “Невиношування вагітності”. - Київ, 1997. - С. 9-12. (Розробив схему лікування, провів аналіз результатів).

28. Щербаков А.Ю. Особливості комплексного лікування вагітних з невиношуванням // Збірник наукових праць “Невиношування вагітності”. - Київ, 1997. - С. 431-433.

29. Щербакова В.В., Пивоваров Н.П., Венокуров Ю.А., Архипкина Л.В., Щербаков А.Ю., Михеева И.Е., Бердиков А.Я., Новикова Е.А. Течение и исход беременности у женщин с гиперплазией щитовидной железы // “Актуальні проблеми медичної науки”. Ювілейний науковий збірник, присвячений 75-річчю заснування Харківського інституту удосконалення лікарів. - Харків, 1998. - С. 168-170. (Розробив напрямок дослідження).

30. Щербакова В.В., Архіпкіна Л.В., Щербаков А.Ю. Профілактика гемостазіологічних ускладнень у жінок із загрозою передчасних пологів // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 1999. - С. 177-179. (Визначив напрямок досліджень, обґрунтував висновки).

31. Щербакова В.В., Архіпкіна Л.В., Щербаков А.Ю. Профілактика та лікування післяродового ендометриту у жінок з бактеріальним вагінозом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 1999. - С. 188-190. (Провів узагальнення результатів, обґрунтував висновки).

32. Щербакова В.В., Архіпкіна Л.В., Щербаков А.Ю., Венокуров Ю.О., Бердіков О.Я. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з гіпотиреозом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ: Фенікс, 2001. - С. 691-694. (Провів аналіз даних, обґрунтував висновки).

33. Щербаков А.Ю. Течение беременности у женщин с урогенитальной инфекцией // ІІІ международный конгресс “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии украинской секции ESIDOG”, 1-2 июня 2000. Программа и тезисы работ.- Одесса, 2000. - С. 142-143.

34. Щербакова В.В., Архіпкіна Л.В., Щербаков А.Ю. Особливості перебігу вагітності при цитомегаловірусній інфекції // ІІІ международный конгресс “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии украинской секции ESIDOG”, 1-2 июня 2000. Программа и тезисы работ.- Одесса, 2000. - С. 143-144. (Підготував звітні дані, провів аналіз результатів).

35. Заявка № 2002097593 від 23.09.2002, МПК 7G01N33/49. Спосіб діагностики невиношування вагітності автоімунного генезу / Щербаков А.Ю. Рішення від 10.10.2002.

Размещено на Allbest.ru