Значення рідкокристалічного (мезоморфного) стану ліпідів у патогенезі атеросклерозу та діагностиці атерогенних дисліпідемій (клініко-експериментальне дослідження)

За допомогою лазерної дифрактометрії у препаратах ліпідної фракції плазми крові всіх обстежених осіб виявляли рідкокристалічні включення, середня арифметична величина (D) яких варіювала в межах 10,18-22,32 мкм. При порівнянні середніх арифметичних величин цих включень у групі пацієнтів з ІХС та в групі осіб без клінічно виражених захворювань, що зумовлені атеросклеротичним ураженням, з'ясовано, що в групі хворих цей показник перевищував такий у осіб, що не мають ІХС або інших захворювань, пов'язаних з атеросклерозом, на 13,3 % (табл. 3).

Таблиця 3. Результати визначення середніх арифметичних величин ділянок кристалізації ліпідної фракції плазми крові у осіб, що не хворіють на обумовлені атеросклерозом захворювання (контрольна група), та у хворих на ІХС (M ± m), мкм

Аналіз кореляційного зв'язку доплерангіографічного показника індексу резистентності аорти (IR) з показником середньої величини рідкокристалічних ділянок ліпідної фракції плазми крові продемонстрував помітний, що наближається до високого, ступінь їхньої оберненої залежності. При обчисленні коефіцієнтів кореляції IR аорти та загальноприйнятих у клінічній практиці маркерів атеросклерозу - концентрацій загального ХС, пре-b-ЛП, b-ЛП, ХС b-ЛП, ХС a-ЛП, та коефіцієнта атерогенності з'ясовано, що величини цих коефіцієнтів менш вагомі (табл. 4).

Таким чином, порівняльний аналіз даних показав, що у хворих на атеросклероз середня арифметична величина рідкокристалічних частинок достовірно перевищує таку у осіб, що не мають клінічно виражених захворювань, які зумовлені атеросклерозом. Близький до високого ступінь негативного кореляційного зв'язку між IR аорти та середньоарифметичною величиною рідкокристалічних утворень свідчить також про те, що прогресування атеросклеротичного процесу супроводжується збільшенням розмірів цих мезоморфних включень.

Діапазон нормальних значень середньої величини мезоморфних частинок обчислювали у відповідності до прийнятого у ліпідології визначення норми для інших ліпідологічних показників як M 10 % [Климов А.Н., Никульчева Н.Г., 1995]. В результаті проведених обчислень межі норми ділянок кристалізації становили 10,92-16,80 мкм.

Таблиця 4. Характеристика кореляційних зв'язків величини IR аорти з середньою величиною рідкокристалічних включень ліпідної фракції плазми крові й концентраціями ліпідів та ЛП плазми крові (n = 100)

При порівнянні результатів дослідження ліпідної фракції плазми крові практично здорових осіб та пацієнтів з ІХС з'ясовано, що середня арифметична величина рідкокристалічних частинок у останніх перевищує таку у групі практично здорових людей на 32,0 % (табл. 5).

Таблиця 5. Результати визначення середніх арифметичних величин ділянок кристалізації ліпідної фракції плазми крові у здорових осіб та хворих на ІХС (M ± m), мкм

У відповідності до визначеної норми серед 70 хворих на ІХС збільшення середнього розміру рідкокристалічних включень виявлено у 49 (70 %), тоді як серед 30 осіб без клінічно виражених захворювань, що зумовлені атеросклерозом, у 8 (26,7 %), що згідно зі статистичною оцінкою становить достовірну різницю (p<0,001).

ВИСНОВКИ

1. Холестеринова, у сучасній інтерпретації - ліпопротеїдна, теорія атерогенезу є найбільш обґрунтованою і отримала широке поширення.

Водночас, залишається нез'ясованим низка важливих питань, що стосуються атеросклерозу, серед яких головними є:

механізм причинно-наслідкового зв'язку гіперхолестеринемії, дисліпопротеїдемії і ліпідної інфільтрації інтими з морфогенезом атеросклеротичної бляшки;

особливості прямого й зворотного транспорту холестерину та інших ліпідів між плазмою крові і ділянками артеріальної стінки з різною вираженістю атеросклеротичного процесу;

значення рідкокристалічного стану ліпідів інтими артерій в атерогенезі;

ліпідологічні показники, що використовуються у клініці, недостатньою мірою відбивають рівень атерогенних порушень у системі ліпідного обміну.

Таким чином, слід визнати, що у даний час відсутня універсальна теорія атеросклерозу, яка могла б інтепретувати й об'єднати накопичені при вивченні атерогенезу факти.

Вирішення зазначених питань дозволить зміцнити позиції холестеринової (ліпопротеїдної) теорії, консолідувати її з іншими концепціями, у тому числі судинною та перекисною, і може слугувати основою для розробки інформативних методів діагностики атерогенних дисліпідемій, а у перспективі - ефективних методів лікування і профілактики атеросклерозу.

2. In vitro установлено, що рідкокристалічні ліпідні компоненти атеросклеротичних уражень при температурі 37,5 0,5 С мають антисегнето- та сегнетоелектричні властивості. Середні величини щільності електричних зарядів рідкокристалічних ліпідів у сегнетоелектричній фазі становлять на ділянках трансформації ліпідної плями у фіброзну бляшку (595,9 98,1)^_9 Кл/см ², на стадії фіброзної бляшки - (709,2 84,3)^_9 Кл/см ², атероматозної бляшки - (610,2 45,8)^_9 Кл/см ². Згідно з законами кристалофізики рідкокристалічні сегнетоелектричні ліпіди інтими за певних умов спроможні виявляти п'єзоелектричні властивості. Всі умови для прояву рідкокристалічними ліпідами інтими сегнето- і п'єзоелектричних властивостей в умовах життєдіяльності дотримуються.

3. На стадії ліпідної плями з плазми крові в інтиму проникають ліпопротеїди низької та високої густини. Перші забезпечують доставку холестерину і піддаються необоротному катаболізму, другі - виносять холестерин у плазму крові. На стадії фіброзної бляшки транспорт ліпопротеїдів низкою густини в інтиму знижується, а проникаючі до неї ліпопротеїди високої густини катаболізують. На стадії атероматозу проникнення в інтиму ліпопротеїдів усіх класів знижено. Селективне зменшення інтенсивності прямого й зворотного транспорту ліпопротеїдів різної густини між плазмою крові й окремими ділянками інтими, а також посилення процесів перекисного окислення ліпідів в артеріальній стінці призводять до зміни складу сумарних ліпідів інтимальної оболонки. Співвідношення ліпідних компонентів поряд з іншими факторами визначає електричні властивості рідкокристалічних сумарних ліпідів атеросклеротичних уражень артерій.

4. Руйнування пінистих клітин інтими з виливом ліпідів, що утримуються в них, у позаклітинний простір і трансформація ліпідної плями у фіброзну бляшку асоційовані з фазовим переходом при фізіологічних температурах внутрішньоклітинних ліпідів з аморфного у рідкокристалічний стан.

5. В експерименті на клітинних культурах і тваринах позаклітинні електричні рідкі кристали активують проліферацію навколишніх клітинних елементів і викликають фіброгенний ефект в артеріальній стінці. Патобіологічна дія рідких кристалів зумовлена проявом їхніх електричних властивостей. Викладене дозволяє висунути рідкокристалічну ліпідну концепцію атеросклерозу, суть якої полягає в тому, що включення ліпідних рідких кристалів інтими артерій людини, які мають спонтанні електричні властивості, спроможні ініціювати морфогенез атеросклеротичної бляшки.

6. Рідкокристалічна концепція консолідує холестеринову теорію атеросклерозу з судинною і носить універсальний характер, що дає можливість обґрунтувати ряд гіпотез:

переважна локалізація атеросклеротичних уражень у проксимальних відділах, місцях вигинів і біфуркацій артеріального русла обумовлена вираженою більшою мірою в цих ділянках напруженістю електромагнітного поля і, отже, підсиленням електричної поляризації рідкокристалічних ліпідних компонентів інтими;

ініціація морфогенезу атеросклеротичної бляшки під впливом артеріальної гіпертензії є результатом підсилення п'єзоелектричної поляризації рідкокристалічних ліпідних компонентів інтими;

кальциноз при атеросклерозі обумовлений постійною компенсацією електричного заряду рідкокристалічних ліпідних компонентів інтими іонами кальцію;

механізм атерогенної дії активації системи перекисного окислення ліпідів реалізується внаслідок фазового переходу ліпідів інтими - аморфний стан рідкокристалічний стан;

механізм атерогенної і протиатерогенної дії насичених і високоненасичених жирних кислот відповідно реалізується внаслідок зміни умов фазового переходу - аморфний стан рідкокристалічний стан;

локальне накопичення естерифікованого холестерину ліпопротеїдів високої густини в артеріальній стінці і фазовий перехід ліпідів ліпідної плями - аморфний стан рідкокристалічний стан є фактором, що ініціює морфогенез атеросклеротичної бляшки.

7. Рідкокристалічні властивості плазматичних мембран тромбоцитів значною мірою визначають агрегаційний процес цих клітин і реалізують механізм підвищення функції агрегації (її I фази) при атерогенних дисліпідеміях.

8. Збільшення здатності ліпідної фракції плазми крові до кристалізації є маркером атеросклеротичного процесу. У якості діагностичного критерію атерогенної дисліпідемії може бути використана середня арифметична величина ділянок кристалізації (D) на підкладинці ліпідної фракції плазми крові, визначальна за допомогою лазерної дифрактометрії. При значенні D 16,3 мкм констатують відсутність атерогенної дисліпідемії, при значенні D 16,3 мкм - її наявність.

Порівняно з іншими ліпідологічними показниками атерогенності дисліпідемій - з вмістом у плазмі крові загального холестерину, пре-b-ліпопротеїдів, b-ліпопротеїдів, холестерину ліпопротеїдів високої густини, коефіцієнтом атерогенності - показник визначення здатності ліпідної фракції плазми крові до утворення рідкокристалічної фази має підвищену чутливість.

Практичні рекомендації.

"Спосіб діагностики атерогенних дисліпідемій" (патент України 19490А, МКІ G 33/92) здійснюється таким чином. З плазми крові за методом Фолча виділяють сумарні ліпіди. Краплю розчинених ліпідів наносять на предметне скло і після випарювання розчинника накривають покривним склом. Виявлення і визначення розмірів ділянок кристалізації у ліпідній плямі здійснюють за допомогою лазерної дифрактометрії. Як джерело світла використовують гелій-неоновий лазер, з довжиною хвилі 0,6328 мкм. Промінь світла, пропущений через ліпідну пляму, попадає на мішень з нанесеною сіткою полярних координат. На мішені спостерігають плями, які виникають в результаті розподілу дифрагуючого і розсіяного світла внаслідок чергування ділянок з анізотропними та ізотропними властивостями. Отримане на мішені зображення реєструють фотографічним методом. Виявлення розподілу ділянок кристалізації за розмірами проводять у відповідності з теорією Мі, яка використовує наближення дифракції Фраунгофера для випадку малих кутів розсіювання (< 100) і в області малого поля. При визначенні середньої арифметичної величини ділянок кристалізації D 16,3 мкм - робиться висновок про відсутність атерогенної дисліпідемії, при D > 16,3 мкм - про її наявність.

Розроблений "Спосіб діагностики атерогенних дисліпідемій" має підвищену чутливість. При реалізації способу число операцій, що необхідно виконувати невелике, витрати часу малі, що робить можливим його викеористання для експрес-діагностики атерогенних дисліпідемій не лише у клінічній практиці, але й при масових епідеміологічних обстеженнях населення.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поляков А.Е. Липиды, атеросклероз и тромбоз. - Одесса: АОЗТ ИРЭНТТ, 1997. - 204 с.

2. Поляков А.Е. Жидкокристаллическое состояние липидов и атеросклероз (исследование на культуре клеток) // Фізіологічний журнал. - 1995. - № 3-4. - С. 90-96.

3. Поляков А.Е. Исследование липидов плазмы крови и артериальной стенки у больных атеросклерозом //Український кардіологічний журнал. - 1995. - № 6. - С. 32-34.

4. Поляков А.Є. Рідиннокристалічний (мезофазний) стан ліпідів та піноподібні клітини артеріальної стінки під час атеросклерозу // Медичні перспективи. - 1997. - Т. ІІ. - № 4. - С. 19-21.

5. Поляков А.Е. Жидкокристаллическое (мезофазное) состояние липидов и агрегация тромбоцитов у больных ишемической болезнью сердца // Український кардіологічний журнал. - 1997. - Вип. ІІ. - № 4. - С. 11-13.

6. Поляков А.Е. Электрические жидкие кристаллы и атеросклероз (экспериментальное исследование) // Український кардіологічний журнал. - 1997. - Вип. ІІ. - № 4. - С. 101-103.

7. Поляков А.Е. Определение способности липидной фракции плазмы крови к образованию жидкокристаллической фазы как метод диагностики атерогенных дислипидемий.// Український кардіологічний журнал. - 1997. - Вип. ІІ. - № 5. - С. 21-24.

8. Поляков А.Е. Противоатеросклеротическое действие липопротеидов высокой плотности - реальность или миф?// Український кардіологічний журнал. - 1998. - № 4. - С. 74-77.

9. Поляков А.Е. Состояние перекисного окисления липидов в крови и артериальной стенке больных атеросклерозом.// Вестник проблем биологии и медицины. - 1998. - № 9. - С. 60-67.

10. Поляков А.Є. Артеріальна гіпертензія і атеросклероз: гіпотеза причинно-наслідкового зв'язку // Одеський медичний журнал. - 1998. - № 4. - С. 33-35.

11. Поляков А.Е., Федчук А.П. Электрические свойства липидов атеросклеротических поражений артериальной стенки человека // Український кардіологічний журнал. - 1997. - Вип. ІІ. - № 6. - С. 14-18.

12. Поляков А.Е., Прокопова Т.Н. Липиды, липопротеиды, атеросклероз и ишемическая болезнь сердца (обзор литературы) // Український кардіологічний журнал. - 1998. - № 9. - С. 5-10.

13. Поляков А.Е., Прокопова Т.Н., Коломиец С. Н. Оценка значимости показателей ультразвуковой сонографии в диагностике атеросклеротического поражения артерий // Вестник проблем биологии и медицины. - 1998. - № 9. - С. 68-74.

14. Поляков А.Е., Федчук А.П., Шакун Л.С. Кристаллохимические свойства липидов артериальной стенки при атеросклерозе (математическое моделирование) // Вісник проблем біології і медицини - 1998. - № 22. - С. 95-99.

15. Патент 19490А України МКИ G № 33/92. Спосіб діагностики атерогенних дисліпідемій /А.Е. Поляков, В.М. Юрлов, О.П. Федчук, Р.О. Руденко (Україна). - № 95073442; Заявл. 21.07.95; Опубл. 25.12.97, Бюл. 6. - 5 с.

16. Поляков А.Є. Фазовий стан ліпідів та піноподібні клітини артеріальної стінки людини // Український кардіологічний журнал (додаток) (Матеріали V конгр. кардіологів України 12-14 травня 1997 р., м. Київ). - 1996. - № 3. - С. 59-60.

17. Поляков А.Є., Юрлов В.М., Федчук О.П., Руденко Р.О. Гіпотеза кальціювання артерій при наявності атеросклерозу // Український кардіологічний журнал (додаток). (Матеріали V конгр. кардіологів України 12-14 травня 1997 р., м. Київ). - 1996. - № 3. - С. 60.

18. Поляков А.Е., Юрлов В.М. Мезоморфное состояние и состав липидов при атеросклерозе в позднем онтогенезе // Тезисы докладов пленума "Акт. вопр. гериартрии в клинике внутренних болезней" (28-30 апр. 1992 г., Ростов-на-Дону). - Ростов-на-Дону, 1992. - С. 129-131.

19. Поляков А.Є., Юрлов В.М., Федчук О.П., Коломієць С. М. Діелектрична спектроскопія ліпідної фракції плазми крові хворих на атеросклероз // Тези доп. IV з'їзд кардіологів України: (15-17 вересня 1993 р., Дніпропетровськ). - Київ, 1993. - С. 27.

20. Поляков А.Є., Федчук О.П. Концентрація електрично заряджених центрів в уражених атеросклерозом стінках артерій та вплив атероматозного детриту на клітинну проліферацію // Тези доп. IV з'їзд кардіологів України: (15-17 вересня 1993 р., Дніпропетровськ). - Київ, 1993. - С. 36.

21. Поляков А.Є. Рідкокристалічний стан ліпідів та проліферативна активність культури ембріональних фібробластів людини // Тези доп. II національного конгресу геронтологів і геріатрів України: (4-6 жовт. 1994 р., Київ): В 2 ч. - Київ, 1994. - Ч. II. - С. 516.

22. Poliakov A.E., Yurlov V.M., Fedchouk A.P., Rudenko R.A., Shevchenko L.D. Ferroelectric phase transitions in liquid crystalline state of arteria walls affected by atherosclerosis // 15-th International Liquid Chrystal Conference (July 3-8, Hungary, Budapest): Abstracts. - Budapest, 1994. - Vol. 2. - Sessions G-I. - P. 856.

23. Поляков А.Е., Федчук А.П., Руденко Р.А., Барняк Е.М., Федчук А.А. Сегнетоэлектрические фазовые переходы в жидкокристаллической фазе вещества стенок артерий поражённых атеросклерозом // Тез. докл. 17-ой конф. стран СНГ "Дисперсные системы": (23-27 сент. 1996 г., Одесса). - Одесса, 1996. - С. 211-212.

24. Барняк Е.М., Федчук А.П., Поляков А.Е., Ковальчук Л.И. Роль лиотропной фазы в формировании атеросклероза // III-d International meeting on lyotropic liquid crystals (December 16-18, 1997, Russia, Ivanovo): Abstracts. - Ivanovo, 1997. - P. 111.

Вжиті у тексті скорочення:

АБ - атероматозна бляшка

АСФ - антисегнетоелектрична фаза

АтД - атероматозний детрит

ЖК - жирні кислоти

ІХС - ішемічна хвороба серця

ЛВГ - ліпопротеїди високої густини

ЛНГ - ліпопротеїди низької густини

ЛП - ліпопротеїди

ЛПм - ліпідна пляма

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

СФ - сегнетоелектрична фаза

ТГ - тригліцериди

ФБ - фіброзна бляшка

ФЛ - фосфоліпіди

ХС - холестерин

CaOv - cancer ovarium.

АНОТАЦІЯ

Поляков А.Є. Значення рідкокристалічного (мезоморфного) стану ліпідів у патогенезі атеросклерозу та діагностиці атерогенних дисліпідемій (клініко-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю: 14.01.11 - Кардіологія, Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертація присвячена питанням атерогенезу і діагностики атерогенних дисліпідемій. У роботі розвивається новий напрямок у рамках ліпідної теорії атеросклерозу на основі уявлення про ключову роль рідкокристалічних ліпідів у атерогенезі. Встановлено, що початок атеросклеротичного процесу асоційований з фазовим переходом ліпідів інтими з аморфного у рідкокристалічний стан; рідкокристалічні ліпіди атеросклеротичних уражень мають спонтанні електричні властивості, внаслідок чого здатні активувати клітинну проліферацію та ініціювати фіброз, що є суттю морфогенезу атеросклеротичної бляшки. Показано, що формування ліпідами рідкокристалічної фази в інтимі відбувається внаслідок порушення ліпідного транспорту - плазма крові артеріальна стінка. Розроблено математичні моделі, що описують кристалохімічні властивості ліпідів. Дано інтерпретацію механізму посилення агрегації тромбоцитів (її I фази) при атерогенних дисліпідеміях. Запропоновано чутливий спосіб діагностики атерогенних дисліпідемій, що ґрунтується на визначенні здатності ліпідної фракції плазми крові до утворення рідкокристалічної фази. Основні результати роботи впроваджені у клінічну практику і навчальний процес.

Ключові слова: атеросклероз, ліпіди, рідкокристалічний стан, діагностика.

АННОТАЦИЯ

Поляков А.Е. Значение жидкокристаллического (мезоморфного) состояния липидов в патогенезе атеросклероза и диагностике атерогенных дислипидемий (клинико-экспериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности: 14.01.11 - Кардиология, Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена вопросам атерогенеза и диагностики атерогенных дислипидемий. В работе развивается новое направление в липидной теории атеросклероза на основе представления о ключевой роли жидкокристаллических липидов в атерогенезе.

Исследована интима пораженных атеросклерозом артерий нижних конечностей 24 больных и не пораженных атеросклерозом у 9 больных. Фрагменты артерий получены во время хирургических операций, проведенных по поводу облитерирующего атеросклероза и в связи с тяжелыми травмами нижних конечностей.

При исследовании препаратов интимы в поляризованном свете при температуре 37-38,5 С показано, что начало атеросклеротического процесса - разрушение пенистых клеток интимы - ассоциировано с фазовым переходом липидов артериальной стенки из аморфного в жидкокристаллическое состояние.

In vitro установлено, что жидкокристаллические липиды атеросклеротических элементов способны проявлять сегнето- и антисегнетоэлектрические свойства. Так, средние величины плотности электрических зарядов в сегнетоэлектрической фазе составили в участках трансформации липидного пятна в фиброзную бляшку (595,9 98,1)10^_9 Кл/см³, на стадии фиброзной бляшки - (709,2 84,3)10^_9 Кл/см ³, атероматозной бляшки - (610,2 45,8) 10^_9 Кл/см ³.Все условия для проявления жидкокристаллическими липидами интимы сегнето- и пьезоэлектрических свойств в условиях жидкоскристалличтости соблюдаются.

Сравнительный и корреляционный анализ содержания липидов в плазме крови и различных по стадиям атеросклеротических элементах позволил сделать следующие выводы. На стадии липидного пятна из плазмы крови в интиму проникают липопротеиды низкой и высокой плотности. На стадии фиброзной бляшки транспорт липопротеидов низкой плотности в интиму снижается, а проникающие в нее липопротеиды высокой плотности катаболизируют. На стадии атероматоза проникновение в интиму всех классов липопротеидов снижено. Селективное уменьшение прямого и обратного транспорта липопротеидов различной плотности приводит к изменению состава суммарных липидов интимной оболочки. Соотношение липидных компонентов наряду с другими факторами определяет фазовое состояние суммарных липидов атеросклеротических поражений артерий.

Математическое моделирование кристаллохимических свойств липидов интимы показало, что в формировании их электрических свойств наибольшее значение имеют показатели долевого содержания триглицеридов и общего холестерина, а также интенсивность перекисного окисления липидов.

В эксперименте на клеточных культурах (эмбриональные фибробласти человека и клетки линии cancer ovarium) и животных (собаки) установлено, что внеклеточные жидкие электрические кристаллы активируют пролиферацию окружающих клеточных элементов и инициируют фиброз в артериальной стенке. Патобиологическое действие жидких кристаллов обусловлена проявлением их электрических свойств.

Изложенное позволяет развить общепризнанную липидную теорию атеросклероза в жидкокристаллическую концепцию. Суть которой заключается в том, что фазовый переход липидов интимы аморфного в жидкокристаллическое состояние способен инициировать морфогенез атеросклеротической бляшки. Жидкокристаллическая теория атеросклероза носит универсальный характер. На ее основе предложен ряд гипотез.

Корреляционный анализ показателей липидного состава, способности липидной фракции плазмы крови к образованию жидкокристаллической фазы и агрегационной функции тромбоцитов у 27 больных ишемической болезнью сердца позволили прийти к выводу о том, что жидкокристаллические свойства плазматических мембран этих клеток в значительной мере определяет агрегационный процесс и реализуют механизм повышения функции агрегации (ее I фазы) при атерогенных дислипидемиях.

Для оценки у 70 больных ишемической болезнью сердца и 30 практически здоровых лиц способности липидной фракции плазмы крови к образованию жидкокристаллической фазы с целью диагностики атерогенных дислипидемий использовали лазерную фибрактометрию. Диагностическую значимость способа обосновали допплерангеографическим исследованием. В качестве диагностического критерия атерогенной дислипидемии использовали среднюю арифметическую величину участков кристаллизации (Д) на подложке липидной фракции плазмы крови. При значении Д 16,3 мкм констатировали отсутствие атерогенной дислипидемии, при значениях Д > 16,3 мкм - её наличие. Чувствительность способа подтверждена сравнением с общепринятыми липидологическими показателями.

Основные результаты работы внедрены в клиническую практику и учебный процесс.

Ключевые слова: атеросклероз, липиды, жидкокристаллическое состояние, диагностика.

ANNOTATION

Polyakov A.E. The significance of liquid crystalline (mesomorphic) state of lipids in the pathogenesis of atherosclerosis and atherogenic dislipidemia diagnostics (clinical-experimental exploration). - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by specialty 14.01.11 - Сardiology, Kharkov state medical university, Kharkov, 1999.

The dissertation is devoted to the problem of atherogenesis and diagnostics atherogenous dislipidemia. The new direction is being developed within the framework of the lipid theory of an atherosclerosis. It is based of the idea about a key role of liquid crystal lipids in atherogenesis. It is estimated that the beginning of atherosclerotic process is associated with phase transition of intima lipids from amorphous state to a liquid crystal state. Liquid crystal lipids of atherosclerotic affections have spontaneous electrical properties. That makes them capable to activate cell proliferation and to initiate a fibrosis, that is the essence of a morphogenesis of an atherosclerotic plaque. It is shown, that formation of a liquid crystal phase in an intima by lipids occurs owing to infringement of lipid transport - a blood plasma an arterial wall. The mathematical models describing crystal-chemical properties of lipids are developed. The interpreting of the mechanism of intensifying an aggregation of thrombocytes (of its first phase) at atherogenous dislipidemia is given. The sensitive way of diagnostics atherogenous dislipidemia is offered, that is based on definition of ability of a lipid fraction of a blood plasma to form a liquid crystal phase. The basic results of work are introduced into clinical practice and educational process.

Key words: atherosclerosis, lipids, liquid crystal state, diagnostics.

Размещено на Allbest.ru