Особливості впливу соціальної реклами на молодь

Так, суспільство, організація або індивідуум при зміні поведінки проходить такі етапи: від відсутності інформованості до інформованості що викликає стурбованість і бажання довідатися більше, що веде до набуття знань і вироблення визначених навичок що у свою чергу підсилює мотивацію до зміни поведінки і формує позитивне ставлення до можливої зміни поведінки, що виражається в готовності до змін, що стимулює бажання випробувати нову поведінку. Спробувавши нові навички один або кілька разів, людина оцінює їх, і якщо ця оцінка сприятлива, то згодом вони закріплюються і стають постійною практикою. Нарешті, людина, переконана в правильності своєї нової поведінки, починає активно пропагувати її в колі своїх друзів, знайомих і колег [3, С. 20-30 за 66].

Як свідчать результати проведеного дослідження «Вплив різних типів соціальної реклами центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на поінформованість, усвідомлення та поведінку дітей та молоді» Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та молоді, яке виконувалося фахівцями Державного інституту проблем сім'ї та молоді упродовж 2006 - 2012 рр., було виявлено значний рівень (58%) поінформованості молоді засобами соціальної реклами. Дослідницька група проаналізувала наявність соціальної реклами загалом та соціальної реклами центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в різних регіонах України. Результати свідчать про те, що соціальна реклама є досить розповсюдженою в Україні. Майже кожний другий респондент зазначив, що бачив хоч якусь соціальну рекламу [66].

На діаграмі (рис. 1) представлені дані щодо розповсюдженості соціальної реклами в різних регіонах держави. Так, найбільш поінформованими (які бачили хоч якусь соціальну рекламу) виявилися респонденти в АР Крим (78%), Києві (67%) та Південному регіоні (65%), тоді як у Північному та Центральному регіонах України вона найменш помітна (47 та 49% відповідно). З метою аналізу поширеності соціальної реклами Держсоцслужби дослідниками було зіставлено дані про ту частку молоді, яка бачила хоч якусь соціальну рекламу, з аналогічним показником стосовно соціальної реклами ДСССДМ. Із діаграми на рисунку 2 можна зробити висновок про те, що практично вся соціальна реклама, що розміщена в Східному регіоні, є рекламою центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, 100% респондентів, які бачили будь-яку соціальну рекламу, зазначили, що це була реклама ЦСССДМ.

Про поширеність соціальної реклами Держсоцслужби в інших регіонах свідчать такі дані: три з чотирьох опитаних респондентів Півдня та АР Крим, які бачили будь-яку соціальну рекламу, стверджують, що то була реклама ДСССДМ.

Рис. 1. Розподіл частки респондентів, які бачили будь-яку соціальну рекламу та рекламу центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, за регіонами, %

Таким чином, соціальна реклама ДСССДМ становить значну частину її загального масиву в Східному, Південному регіонах та АР Крим. За результатами дослідження, в Західному регіоні та м. Києві соціальна реклама ДСССДМ становить майже 45% від загальної її кількості, а в Центральному та Північному регіонах - приблизно 40%.

Рис. 2. Відсоток молоді, яка бачила соціальну рекламу центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, від загальної чисельності респондентів, які бачили будь яку соціальну рекламу по кожному регіону

Стосовно вікових особливостей сприйняття соціальної реклами як такої, то за результатами дослідження можна сказати, що найбільш уважними до такої реклами виявилася молодь віком 25-29 та 30-35 років. Серед неї змогли пригадати соціальну рекламу 64 та 61% відповідно. Трохи рідше звертають увагу на соціальну рекламу підлітки 14-15 років (48% серед тих, хто дав ствердну відповідь) див. на рис. 3.

Рис. 3. Розподіл частки респондентів, які можуть пригадати будь-яку соціальну рекламу, для тих, хто зустрічав соціальну рекламу центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за віковими групами, %

Отримані результати дослідження свідчать про те, що 58% серед усіх опитаних молодих людей віком від 14 до 35 років змогли пригадати хоч якусь соціальну рекламу. Це вказує на значний інтерес молоді до соціальної реклами. Проте необхідно відмітити також і те, що внаслідок опитування молоді методом обговорення у фокус-групах було виявлено, що до основних причин неефективності соціальної реклами молодь віднесла її незначну поширеність у ЗМІ на противагу комерційній. На думку експертів дослідження, недостатня тривалість і кількість соціальної реклами є причиною того, що реклама залишається непоміченою, іноді - взагалі недоступною для цільової аудиторії, швидко забувається, а отже є малоефективною. Експерти відмічають також важливість інших чинників соціальної реклами, що повинні забезпечувати її ефективний вплив на зміну ставлення молоді до певної проблеми та зміну поведінки в цілому. Так, зазначено, що соціальна реклама повинна бути максимально наближена до умов життя цільової групи, до конкретного села, міста. «Якщо в рекламі показувати фото зарубіжних підлітків або якесь красиве життя, а насправді підліток погано виглядає, немодно одягнений і в селі повний занепад, то така реклама нічого позитивного не викликатиме, а лише ображатиме молодь» [10, за 66].

Фахівці ДІПСМ, які проводили вищезазначене дослідження, виділяють переваги та недоліки різних видів соціальної реклами залежно від способу поширення, а також певні рекомендації щодо їх застосування, ґрунтуючись на отриманих даних гнучких інтерв'ю з експертами:

По-перше найефективнішою з технічного боку можна вважати рекламу, що транслюється по телебаченню. Адже така реклама сприймається людиною одночасно на декількох рівнях: людина одночасно бачить і чує. Проте, на думку експертів, недоліком такої реклами є те, що вона перериває цікаву передачу (кінофільм) у несподіваний момент, тим самим може виступати як фактор, що викликає роздратування та цілковито негативне її сприйняття.

По-друге необхідно враховувати вікові особливості аудиторії, на яку розрахована соціальна реклама. Так, для молоді характерним є швидке переключення уваги з одного об'єкта на інший. Підліток, як правило, не може додивитись рекламний ролик до кінця - реклама швидко починає набридати, тому для цієї категорії краще пропонувати рекламу на інших носіях - в метро, в друкованих засобах масової інформації.

Ще однією характерною особливістю аудиторії є належність до певної неформальної групи та залежність від думки інших. «Хороша» соціальна реклама може негативно сприйматися в групі, викликати специфічну реакцію протесту. Тому краще подавати рекламну інформацію для підлітка у буклетах, молодіжних журналах. Так він зможе самостійно познайомитися з рекламним зверненням і не боятися осуду або насмішок з боку інших.

Молодь - найбільш мобільна категорія населення. Для неї експерти пропонують подавати рекламну інформацію на біглбордах та сіті лайтах, тобто ефективною є зовнішня реклама.

Соціальна реклама повинна подаватися комплексно, тобто доцільно використовувати декілька видів реклами (основна рекламна кампанія може проводитись на ТБ, проте не зайвою буде і реклама на білборді - як акцент до основної) [10, за 66].

Найбільш доцільними видами соціальної реклами для дітей та молоді експерти професіонали у галузі реклами вважають:

? відео (перегляд фільмів + акцентна реклама); накладання зображення та звуку - до 70% успіху); передачі ТБ;

? аудіо (повідомлення діджеїв про акцію, запрошення взяти в ній участь).

? радіо (молодіжні FM-станції - наприклад, придумати якийсь один, але вдалий слоган);

? друкована в журналах для молоді

? реклама в інтернеті;

? комп'ютерні ігри (наприклад, заставка на початку гри);

? біл-борди;

? буклети, листівки (щоб щось запам'яталося, треба мати щось у руці).

Тобто соціальна реклама «повинна бути там, де молодь найчастіше буває». При цьому має сенс використовувати різні інноваційні, нестандартні підходи (наприклад, змінити відому фразу, перекрутити її, щоб було смішно); адресність (телефон, адреса), робити рекламу з використанням - своїх символів [19, за 66].

Взагалі, на думку експертів, успішно виробляти соціальну рекламу для дітей та молоді можна, виходячи з такої послідовності:

? актуалізація проблеми;

? формування шкали цінностей (по типу гарно - погано);

? поштовх замислитися;

? адресність (тобто, куди конкретно можна звернутися);

? доступність.

Для того щоб реклама краще сприймалася, фахівці використовують різні прийоми, поєднують зміст, поліграфію, художнє оформлення та інші засоби. Розглядаючи питання стосовно того, що має найбільше значення для ефективності соціальної реклами - її поліграфічна, художня чи змістовна якість, - експерти визначилися, що головним критерієм оцінки соціальної реклами є комплексність. Тобто, говорячи про ефективність соціальної реклами, необхідно брати до уваги всі її характеристики, які в цілому повинні забезпечувати підсилення ефекту сприйняття та здатність через технічні прийоми донести суть до конкретної цільової аудиторії.

Необхідно наголосити, що реклама може не тільки формувати потреби, інтереси, мотиви, настанови, які регулюють поведінку індивіда, але й змінювати соціальну поведінку індивідів і соціальних груп, не лише виступати фактором, що визначає поведінку споживачів стосовно предмета, послуги, інформації, які містяться в рекламі, але і сприяти переходу споживачів з однієї соціальної групи в іншу.

Водночас для того, щоб реклама повною мірою й ефективно виконувала своє призначення, необхідно удосконалювати її в процесі вивчення споживачів реклами. Чинники, що детермінують поведінку людини, піддаються опосередкованому психологічному втручанню з боку рекламної інформації, внаслідок чого відбуваються зміни у бажаннях, цінностях і ставленні до певних явищ соціального характеру. Відомо, що сприйняття реклами залежить від багатьох факторів, які привертають увагу, зацікавлюють, спонукають до роздумів та дій. Зрозуміло, що при виробленні соціальної реклами для молоді необхідно враховувати ці аспекти, зважати на фактори, які більшою мірою спонукають до дії чи привертають увагу. Ці фактори залежать від психологічних особливостей цільових груп, на які розраховано ту чи іншу соціальну рекламу.

За результатами досліджень, науковцями було виявлено основні фактори, які впливають на сприйняття молоддю соціальної реклами:

? точність та образність;

? кількість (мається на увазі не разова, а масована атака);

? наближеність до ознак конкретної цільової групи (мова, стиль тощо);

? кольорова гама;

? яскравість, динамічність;

? чіткість, лаконічність (щоб була зрозумілою, простою);

? емоційність (позитивні моменти, почуття гумору, доброти);

? нетрадиційний підхід;

? доступність;

? форма подання (художній задум);

? музика (гарно підібрана мелодія);

? образність;

? ефект влучання (своя реклама, зачепила);

? елементи абсурду (для запам'ятовування);

? відповідність цільовій аудиторії;

? розмір;

? правдивість, реалістичність;

? здатність викликати емоції.

Отже, важливим чинником, що забезпечує ефективний вплив реклами на поведінку молодих людей, є її психологічна продуманість. Однак результати дослідження вказують на те, що поряд з високоякісними зразками плакатної соціальної реклами значним є відсоток виготовлення психологічно непродуманої рекламної продукції. У зв'язку із цим актуальним стає питання про розробку технологій оцінки критеріїв ефективної соціальної реклами з метою збільшення її впливу на формування бажаної поведінки особистості, а отже і суспільства в цілому. Але перш ніж розглянути критерії ефективності соціальної реклами, необхідно визначити саме поняття ефективної реклами

Отже, проаналізувавши рівень впливу соціальної реклами в Україні на спрямованість належної поведінки молоді, можна зробити висновок, про недостатню ефективність існуючої соціальної реклами.

Основні причини цього такі:

1. Відсутність єдиного суб'єкта відповідальності за державну соціальну рекламу. Сьогодні соціальну рекламу замовляють різні відомства і роблять це безсистемно і спонтанно. Поряд із цим, як зазначає І. Голота [13], замовниками не проводяться розрахунки щодо виправданості проекту та попереднє вивчення громадської думки, а отже - створюється безадресний продукт.

2. Брак фінансування. Внаслідок того, що в Законі «Про рекламу» [1] не регламентується фінансовий бік соціальної реклами, невідомо, хто має платити за її виробництво та розміщення. Також відсутній єдиний бюджет на державну соціальну рекламу

3. Складність розміщення, на думку Л. Гейдар та Г. Довбах, є однією з найбільших перешкод для соціальної реклами. Незважаючи на те, що законом державні та комунальні ЗМІ зобов'язуються розміщувати соціальну рекламу безкоштовно або надавати пільги при її розміщенні, не існує органу, який би контролював обсяги розміщеної ними такої реклами. Більш того, комерційні ЗМІ (найбільш рейтингові), на які не поширюється дія даного закону, можуть взагалі відмовитися розміщувати соціальну рекламу [14].

4. Непрофесіоналізм у виробництві та розподілі. Замовлення на виробництво і трансляцію державної соціальної реклами розподіляються між великими комерційними рекламними агентствами, почасти без врахування специфіки соціальної реклами і її істотних відмінностей від реклами комерційної. При цьому художній, ідейний і креативний рівень створеної продукції є нерідко незадовільним [5, за 66]. Як наслідок, подібна соціальна реклама викликає не очікуваний ефект, а, навпаки, роздратування.

5. Відсутність контролю за результатом тієї або іншої соціальної рекламної кампанії. А отже, відсутність відповідальних за ефективність витрат бюджетних коштів. Таким чином, перспективами подальших розвідок у цьому напрямі можуть бути розробка механізмів усунення причин, які стоять на заваді розвиткові соціальної реклами в Україні, а також визначення і забезпечення необхідних соціально-педагогічних умов посилання впливу соціальної реклами.

Таким чином можна сміливо сказати, що влив соціальної реклами має місце в нашому суспільстві, за допомогою даної комунікації можливо впливати на розвиток, соціалізацію та становлення молоді в Україні. Але не можливо не звернути увагу на ті причини, що не дозволяють повноцінною мірою використовувати можливості.

Соціальна реклама, в будь-яких форматах є потужним інструментом впливу на суспільство, а як послідовність на життя кожної людини в нашій країні.

Висновки до другого розділу

В основі механізмів впливу соціальної реклами лежить її здатність активізовувати та формувати соціально-психологічні установки людини через когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти. Проте соціальна реклама лише один із інструментів суспільних комунікацій, а без системної продуманої роботи з досягнення суспільно значимих цілей соціальна реклама є малоефективною, саме тому через її непродуманість їй не вдається справити жодного ефекту [2].

Отже, важливим чинником, що забезпечує ефективний вплив реклами на поведінку молодих людей, є її психологічна продуманість. Однак результати дослідження вказують на те, що поряд з високоякісними зразками соціальної реклами значним є відсоток виготовлення психологічно непродуманої рекламної продукції. У зв'язку із цим актуальним стає питання про розробку технологій оцінки критеріїв ефективної соціальної реклами з метою збільшення її впливу на формування бажаної поведінки особистості, а отже і суспільства в цілому.

ВИСНОВКИ

Зроблений в магістерській роботі аналіз зібраного матеріалу про становлення та розвитку поняття реклами в наукових теоріях, дає підстави зробити висновок про те, що на основі теорій різних вчених будується базис поняття реклами, його втілення, пояснення та застосування. У роботі представлене виокремлення об'єкту дослідження - соціальної реклами.

Реклама в XX столітті стала одним із системоутворюючих чинників розвитку суспільства, що мають вплив як на різні суспільні структури, так і на конкретних членів суспільства. Під її впливом формуються нові властивості і зв'язки в системі «особистість - група - суспільство», змінюються стереотипи, ціннісні орієнтації, моделі поведінки людей, груп, організацій. Реклама сьогодні - один з найбільш активних компонентів соціального життя.

Причиною виникнення феномену соціальної реклами стали зміни середовища проживання в ході діяльності людини, що усвідомлювалися суспільством досить давно, але в середині XX в. привели до постійно зростаючого почуттю тривоги і стурбованості людей. Негативні ефекти інтенсивного промислового виробництва на всіх континентах, високі темпи «переробки» природних ресурсів, незліченні аварії на виробництвах, випробування у природному середовищі зброї, що поставили на порядок денний проблеми фізичного виживання людства.

До цього часу стали накопичуватися і соціальні наслідки макроекономічних змін: зростання народонаселення, скупчене проживання людей у мегаполісах, збільшення дитячої смертності в країнах з низьким життєвим рівнем життя, психологічні стреси людей, збільшення числа інвалідів, безпритульних дітей як результат воєнних дій, роль «людського фактору» в техногенних катастрофах, якісно більш часте звертання людей до таких небезпечних способів досягнення психофізіологічного комфорту, як алкоголь, наркотики та ін.

Особливостями розвитку феномену саме соціальної реклами послугували накопиченні соціальні наслідки макроекономічних змін.

В роботі також розглянуто сприйняття соціальної реклами, що є складним процесом, особливість якого полягає в цілісності, оскільки реклама представляє собою комплексний подразник і сприймається свідомістю як єдине ціле. Всі частини рекламного повідомлення повинні знаходитися в оптимальному співвідношенні один до одного і складати цілісний твір. Сама проблема, якій присвячена реклама, може бути надзвичайно актуальною та цікавою для аудиторії, але подана некваліфікованим диктором або виконана в агресивній формі, може знизити загальне враження.

Процес становлення соціології реклами у ХХ сторіччі обґрунтував важливість дослідження соціальної реклами. З ускладненням соціальних відносин на процес наукової розробки соціологічної теорії реклами вплинули її соціально-психологічні дослідження. На даному етапі розвитку інформаційного суспільства все частіше здійснюються спроби вивчення маніпулятивного впливу реклами на процеси сприйняття. Соціологічній підхід дав можливість наукового дослідження реклами як спеціалізованого соціального інституту, але він має певні пізнавальні обмеження, оскільки не повною мірою дозволяє дослідити специфічні комунікативні характеристики рекламних практик. Тому це дало поштовх для застосування соціально-психологічного підходу до дослідження соціальної реклами. Таким чином стало можливим вивчення ціннісного сприйняття людьми змісту рекламних повідомлень. Праксеологічний, інтегративний, системний, аксіологічний, структурно-функціональний, соціокультурний, креативний, комунікативний підходи до вивчення соціальної реклами дозволили змістовно доповнити її традиційні тлумачення.

Сприйняття соціальної реклами має свої межі і знаходиться в залежності від особливостей нервової системи людини. Нормальному сприйняттю телевізійної соціальної реклами може перешкодити, наприклад, занадто швидка зміна кадрів, а радіорекламі - високий темп мови. Вирішальна здатність органів чуття людини не дозволяє довго сприймати рекламне повідомлення в газеті, набране дрібним шрифтом. В даному випадку процес сприйняття не йде далі фіксування окремих знаків і символів, оскільки створюються фізичні межі усвідомленому розумінню рекламного повідомлення.

Ефективність сприйняття соціального рекламного повідомлення знижується, якщо відбуваються порушення часових меж. Механізм психологічного впливу соціальної реклами включає в себе наступні елементи: залучення уваги, сприйняття реципієнтом рекламної інформації, запам'ятовування та переробка її у свідомості. На кожному етапі потрібно використовувати адекватний набір засобів та інструментів впливу який здатний забезпечити найбільший психологічний ефект.

В дипломній роботі сформульована суть проблемної ситуації щодо особливостей механізмів впливу реклами на молодь. Вони полягають у тому, що в наш час реклама виступає найпотужнішим важелем стереотипізації світосприймання молоді, впливає на осмислення довкілля. Реклама моделює не тільки як поведінку, а й цінності, норми, установки молоді. У цьому ступінь її впливу варіюється залежно від соціального статусу молодої людини.

Проте, попри динамічність, увага до передавання повертається знову в своє русло. Поглиблена й стійка зосередженість уваги глядача на рекламному повідомленні одна з умов ефективності соціальної реклами.

На ефективність соціального рекламного впливу впливає інтенсивність уваги, встановлено, що найбільші витрати нервової енергії відбуваються у тому випадку, коли рекламне повідомлення походить від авторитетної особи.

Приміром, що у соціальній телепередачі, присвяченій проблемі наркотиків, провідний рок-музикант розширює об'єм і інтенсивність уваги телеглядачів. Сприятливими умовами до створення стійкої уваги до соціальної реклами служить середня швидкість мовлення, оптимальний обсяг, розмаїтість сюжетів, і навіть оптимальне чергування мовного й музичного супроводу, різний режим подачі матеріалу, дозволяють уникнути монотонності.

Ступінь впливу соціальної реклами загалом залежить від рівня впливу частин з яких складається. Сприйняття соціальної реклами має свої межі та залежність від особливостей механізму нервової системи людини. У разі процесу сприйняття не йде далі фіксування окремих знаків і символів, оскільки створюються фізичні межі усвідомленого розуміння рекламного повідомлення.

В роботі був проведений вторинний аналіз дослідження, за результатами якого було виявлено значний рівень (58%) інформованості молоді засобами соціальної реклами. Дослідницька група проаналізувала наявність соціальної реклами загалом та соціальної реклами центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в різних регіонах України. Результати свідчать про те, що соціальна реклама є досить розповсюдженою в Україні. Майже кожний другий респондент зазначив, що бачив хоч якусь соціальну рекламу.

Щодо особливостей впливу на різні вікові групи, то за результатами дослідження можна сказати, що найбільш уважними до такої реклами виявилася молодь віком 25-29 та 30-35 років. Серед неї змогли пригадати соціальну рекламу 64 та 61% відповідно. Трохи рідше звертають увагу на соціальну рекламу підлітки 14-15 років (48%).

Загалом, данні вказують на масштабність та особливість впливу соціальної реклами на суспільство і на молодь, зокрема, що має безпосередній вплив на формування нового покоління та засвоєння відповідних норм та цінностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агарков О.А. Соціальна реклама як інструмент профілактики негативних явищ в українському суспільстві: регіональний аспект [Електронний ресурс] / О.А. Агарков

2. Антипенко О.Р. Социальная реклама: какова ее эффективность? [Електронний ресурс] / О.Р. Антипенко

3. Бугрим В. Соціальна реклама в інформаційному суспільстві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - №50. - С. 58-62

4. Бове К.Л. Современная реклама / К.Л. Бове, У.Ф. Аренс; [ред. О.А.Феофанов, пер. с англ. Д.В. Вакин]. - Тольятти: Изд. дом «Довгань», 1995. - 704 с.

5. Бурдье П. Социальное пространство и генезис классов // Бурдье П. Социология социального пространства. - М.: СПб: 2005. - С. 15-17.

6. Барт Р. Рекламное сообщение // Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры. - М.: им. Сабашниковых, 2003. - 512с.

7. Вебер М. Избранные произведения. - М.: Прогресс, 1990. - 643 с.

8. Грицюта Н. В. Сучасний стан етичних проблем соціальної реклами в Україні [Електронний ресурс] / Н.В. Грицюта

9. Грушин Б.А. Эффективность массовой информации и пропаганды: понятие и проблемы измерения. - М.: Знание, 1979. - 64 с.

10. Голота И. Вопросы государственного регулирования социальной рекламы. - [Електронний ресурс]

11. Горбенко Г.В., Ефекти та ефективність масової комунікації. Практика соціальної реклами в сучасному суспільстві. - [Електронний ресурс]

12. Девис Дж.Дж. Исследования в рекламной деятельности. Теория и практика: Пер. с англ. - М.: СПб: Киев: Вильямс, 2003. - 864 с.

13. Демченко М.В. Місце сучасної реклами у системі новітніх соціальних комунікацій [Електронний ресурс] / М.В Демченко

14. Деревьяненко А.Р. Социальная реклама как вид коммуникационной деятельности в современных условиях [Електронний ресурс] / А.Р. Деревьяненко, О.С. Зыбин

15. Державне регулювання відносин у галузі реклами: проблеми та перспективи (за матеріалами "круглого столу" 11.01.2007 р.) - К.: Ін-т конкурентного суспільства, 2007. - 192 с.

16. Дмитриева Л.М. Социальная реклама: учеб. пособие для студентов вузов / Л.М. Дмитриева. - Москва: Юнити-Дана, 2009. - 271

17. Досенко А. Соціальна реклама і механізми впливу на цільову аудиторію. [Електронний ресурс]

18. Дрозд А.Г. Соціальна реклама в Україні. Оцінка розвитку та проблем / А.Г. Дрозд // Соціальна педагогіка: теорія та практика : методичний журнал. - 2006. - №2. - 89 с.

19. Дрю Ж-М. Ламаючи стереотипи. - СПб.: Питер, 2003. - 272 с.

20. Дубровская А.А. Социальная реклама: реклама проблем или решений? [Електронний ресурс] / А.А. Дубровская

21. Дыкин Р.В. Коммуникатор в рекламном дискурсе [Електронний ресурс] / Р.В. Дыкин

22. Евсина Н. Социальная реклама как основа развития современной общественной жизни [Електронний ресурс] / Н. Евсина, А. Нефедова, Е. Панова, С. Яблочкина

23. Закон України «Про рекламу» [Електронний ресурс]

24. Засоби масової інформації. - К.: Міжнародний фонд «Відродження». Інформаційний прес-центр IREX ПроМедіа, 1999. - 204 с.

25. Закусило М. Про що говорить і мовчить соціальна реклама // Телекритика. - 2005. - №12. - С. 47-48.

26. Капустина А.К. Нужны ли правила в социальной рекламе? [Електронний ресурс] / А.К. Капустина

27. Карамишев Д.В. Історія розвитку соціальної реклами в США: досвід для України [Електронний ресурс] / Д.В. Карамишев, Л.М. Усаченко

28. Картер Г. Эффективность рекламы. - М.: Прогресс, 1991. - 280 с.

29. Кобяк О.В. Оценка влияния социальной рекламы на общественное сознание: методика расчета эмпирических показателей и пути улучшения качества рекламного продукта [Електронний ресурс] / O,В Кобяк, А.И. Шабловский, В.В. Гончаров

30. Ковалева А.В. Эффективность социальной рекламы: опыт измерения - [Електронний ресурс] / А.В. Ковалева

31. Колядюк Р.О. Соціальна реклама - інструмент впливу на масову свідомість та стиль життя у суспільстві / Р.О. Колядюк // Теорія і практика соціальної реклами в Україні: тези допов. наук. конф. - К: - 2004. - С.6-8

32. Комова М.В Роль засобів соціальної комунікації у формуванні стереотипів масової свідомості - [Електронний ресурс] / - Режим доступу:

33. Кондратская В.Л. Методы влияния аудиовизуальной социальной рекламы [Електронний ресурс] / В.Л Кондратская, А.Д Жукова

34. Кондратюк С.М. Сприйняття соціальної реклами різними віковими групами [Електронний ресурс] / С.М Кондратюк

35. Кохтев Н.Н. Реклама: искусство слова: рекомендации для составителей рекламных текстов / Н. Кохтев. - М.:МГУ,1997. - 195 с.

36. Кузнецов П.А. Социальная реклама : теория и практика : учеб. пособие для студентов вузов, - М.: ЮНИТИ-Дана, 2010. - 175с.

37. Курбан О.В. Соціальна комунікація в системі сучасного наукового знання [Електронний ресурс] / О.В. Курбан

38. Курбан О. Соціальна реклама: держзамовлення, ринок маркетингових комунікацій чи сфера громадянської відповідальності суспільства? // Дзеркало тижня. - 2007. - №16 (28 квітня - 11 травня)

39. Кениг Т. Психология рекламы ее современное состояние и практическое значение. - М.: Н.А. Столяр, 1925. - 270 с.

40. Лаврик О.В. Соціальна реклама в сучасному медіа просторі: до визначення поняття [Електронний ресурс] / О.В. Лаврик

41. Лапіна В.В. Пізнавальний потенціал соціально-психологічного підходу до дослідження сучасних рекламних практик / В.В. Лапіна // Актуальні проблеми соціології, психології педагогіки: зб. наук. праць. - К.: Логос, 2012. - Вип. 14. -195 с.

42. Лисиця Н. Реклама в сучасному суспільстві. - Х.: Основа, 1999. - 271с.

43. Лисиця Н.М. Реклама як соціальний інститут: Автореф. дис. д-ра соціол. наук: 22.00.03 / Н.М. Лисиця; Ун-т внутр. справ. - Х., 1999. - 35 с.

44. Лисиця Н.М. Соціально-економічні аспекти розвитку рекламної діяльності / Н.М. Лисиця. - Х.: ХНЕУ, 2007. - 232 с.

45. Маклюэн Г.M. Понимание Медиа: Внешние расширения человека. Перевод с английского: В.Г. Николаев. // Центр гуманитарных технологий. - М.: 2003. - [Електроний ресурс]

46. Миронов Ю.Б. Основи рекламної діяльності: оцінка ефективності реклами [Електронний ресурс] / Ю.Б Миронов, Р.М Крамар

47. Міністерство молоді та спорту України. Соціальна реклама як чинник впливу на поведінку і вибір особистістю способу життя [Електронний ресурс]

48. Мокшанцев Р.І. Психология рекламы. - М.: Инфра-М, 2000. - С.45

49. Мудров А.Н. Аксиомы рекламы. - М.: Магистр, 2008. -- 462 с.

50. Николайшвили Г. Социальная реклама как технология влияния в публичной политике. [Електронний ресурс]

51. Обритько Б. Реклама і рекламна діяльність: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2002. - 240 с.

52. Паршенцева Н. Социальная Реклама [Електронний ресурс] / Н. Паршенцева

53. Пискунова М.И. Социальная реклама как феномен общественной рефлексии [Електронний ресурс] / М.И Пискунова

54. Рибак А.С. До проблеми оцінки комунікативної ефективності PR - діяльності [Електронний ресурс] / А.С Рибак

55. Савельева О.О. Социология рекламы. - М.: Прометей, 2004. - 296 с.

56. Савельева О.О. Социология рекламного воздействия. -- М.: «РИП-холдинг», С12 2006. -- 284 с. -- серия «Академия рекламы».

57. Селивестров С.Э. Социальная реклама. Искусство воздействия словом / С. Селивестров. - Самара: Издательский дом «Бахрах - М», 2006. - 288 с.

58. Сендідж Ч., Фрайбургер В., Ротцолл К. Реклама: теорія і практика. - М.: Прогрес, 1989. - 630 с.

59. Слушаєнко В.Є., Гірієвська Л.О. Соціальна реклама: світовий досвід та українські реалії // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право: Зб. Наук. праць. -- Київ: ІВЦ «Політехніка», 2009. -- №4 -- С. 122 - 126.

60. Соснюк О.П. Особливості сприймання підлітками різних типів соціальної реклами - [Електронний ресурс] / О.П. Соснюк

61. Тимошенко А.Л. Соціальна реклама в Україні: аналіз впливу на формування позитивно спрямованої поведінки молоді. Науковий журнал «Український соціум». [Електронний ресурс]

62. Уеллс Г. Реклама: принципи и практика / Г. Уеллс, Д. Бернет, С. Мориарти. - Питер: Питер, 2001. - 800 с.

63. Ученова В.В., Старых Н.В. История рекламы. - Спб.: Питер, 2002. - 304с.

64. Федотова Л.Н. Реклама в социальном пространстве: Социологические эссе / - М.: NCW Publisher, 1996. - 112 с.

65. Федотова Л.Н. Социология рекламной деятельности. - М.: Гардарики, 2002. - 272 с.

66. Федотова Л.Н Социология рекламы. - М.: ОНИКС, 1999. - 325с.

67. Феофанов О.А. США: реклама и общество. - М.: Мысль, 1974. - 266 с.

68. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. - 448с.

69. Шекова Е.Л Социальная реклама: основные понятия [Електронний ресурс] / Е.Л Шикова

70. Швець Л.М. Комерційна і соціальна реклама: порівняльний аналіз / Л.М. Швець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 10/2013. - Вип.55. - 127с.

71. Школьник А.Я. Социальная реклама в странах Запада [Електронний ресурс] / А.Я. Школьник

72. Шовина Е.Н. Эффективность социальной рекламы - [Електронний ресурс] / Е.Н. Шовина

73. Чудовська-Кандиба І.А. Соціокультурний контекст як сцена актуалізації рекламних практик // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федер. профспілок України. - 2009. - №2. - С. 25-30.

Размещено на Allbest.ru