Забезпечення якості продукції на промисловому підприємстві на засадах сучасних принципів управління якістю, та їх вплив на конкурентоспроможність на прикладі ПАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний""

Забезпечення якості, безпечності та конкурентоспроможності як основний фактор розвитку будь-якої продукції в умовах ринкової економіки. Зберігання - етап технологічного циклу товароруху від випуску готового продукту до його споживання чи утилізації.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2016
Размер файла 57,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3.1 Напрями удосконалення системи управляння якістю продукції

Для завоювання організацією твердих позицій як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, їй необхідно мати таку систему управляння якості, яка орієнтується на глобальний ринок із забезпеченням критеріїв конкурентоспроможності. Такою може бути система, яка відповідає вимогам стандартів ISO 9000. На сьогодні це необхідна умова, але вже недостатня. Образно кажучи, стандарти ISO 9000 -- це фундамент системи управління якості, на якому можуть успішно підніматися поверхи, які відповідають вимогам стандартів ISO 14000, QS 9000, Міжнародної системи рейтингу якості, концепції "шість сигм", TQM тощо.

Вивчення класичних і нових підходів до управління якості продукції свідчить про те, що їх різноманіття є з однієї сторони показником виключної складності проблем якості, а з іншої сторони результатом безперервного пошуку найкращих рішень. Звичайно, різноманіття ефективних, добре відпрацьованих підходів є благом для виробників продукції, оскільки надає їм можливість широкого вибору, виходячи з певних умов виробництва і поставлених перед організацією завдань.

Разом з тим очевидно, що в новому столітті продовжиться пошук масштабних і загальновизнаних концепцій типу стандартів ISO 9000, QS 9000 тощо, міжнародних і національних моделей ділової досконалості, реалізація яких дає найбільшу гарантію якості споживачам і одночасно зменшує ізольованість організацій у спробах знайти власні оптимальні рішення. Можна передбачити, що наступний розвиток практики буде пов'язаний із переходом від управління якості до якості загального менеджменту організації. Якість все більшою мірою буде визначати стратегію організації в умовах ринкової економіки.

Що ж робити українським виробникам сьогодні в умовах перехідної економіки і розмаїття використовуваних у світі систем менеджменту якості для забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції?

Одні переконані, що магістральний шлях для організацій -- розроблення і впровадження систем якості на відповідність стандартам ISO 9000, другі -- освоєння методів TQM, треті -- участь в різних конкурсах у сфері якості. А оскільки у пресі і на різних семінарах та конференціях обговорюються, як правило, не конкретні методи і засоби, а лише принципи і підходи, то виробникам важливо зорієнтуватися в ситуації, яка склалась.

Впровадження системи якості на базі стандартів ISO 9000 та її сертифікація не вирішують усіх проблем. Це дозволяє лише зафіксувати певний рівень управління якістю і відкрити шлях до ринку. Необхідно орієнтувати виробників на використання й інших систем якості, наприклад, QS 9000, "шість сигм" тощо, а також роботу за принципами TQM, які дають змогу працювати в умовах ринку набагато успішніше, використовувати сучасні підходи і методи менеджменту.

Впровадження систем якості на базі стандартів ISO 9000, QS 9000 та інших концепцій в організації є тим необхідним мінімумом, без якого на ринку робити нічого.

Сертифікація на відповідність цим стандартам є об'єктивним доказом для споживачів, що виробник управляє якістю своєї продукції, отже, якість її стабільна.

Однак впровадити систему і сертифікувати її може кілька організацій, які виготовляють однакову продукцію. Яку ж із них вибрати споживачу? Очевидно, що організація має надати додаткові об'єктивні докази, що якість її продукції вища, ніж у конкурентів.

Деякі організації вважають достатнім для такого доказу авторитет відомого органу з сертифікації системи якості, але для серйозного споживача потрібні переконливіші докази.

На сьогодні такими доказами є міжнародні, регіональні та національні конкурси з якості.

Таким чином, для забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції необхідно:

· впровадити систему якості, яка відповідає сучасним концепціям управління якістю;

· під час розроблення системи якості врахувати принципи TQM;

· сертифікувати свою систему якості;

· проводити самооцінювання на відповідність вимогам конкурсів у сфері якості (національних, регіональних, міжнародних).

3.2 Збільшення рівня конкурентоспроможності продукції за рахунок нововведень: запровадження у сфері управління якістю принципів TMQ

Для покращення рівня конкурентоспроможності мого підприємства, за рахунок підвищення якості я планую запровадити систему TMQ.

Загальний менеджмент якості (TQM) - це підхід до управління організацією, націлений на якість, що ґрунтується на участі всіх її членів і направлений на досягнення як довгострокового успіху шляхом задоволення вимог споживача, так і вигоди для членів організації і суспільства. TQM на сьогодні вважається революцією в менеджменті якості. Ціллю TQM є досягнення довгострокового успіху організації шляхом максимального задоволення запитів споживачів, співробітників і суспільства.

Інтерес до концепції загального менеджменту якості серед українських спеціалістів став проявлятися лише в середині 1990-х рр., що збіглося з певним пожвавленням роботи із впровадження стандартів ISO 9000. Таким чином, на відміну від зарубіжної практики, коли використання TQM розпочалося ще до використання стандартів ISO, в Україні саме впровадження цих стандартів дало поштовх до вивчення концепції TQM. Значне відставання економіки України від передових країн світу є цілком закономірним, оскільки тільки тепер у країні стали формуватися об'єктивні умови для використання цієї концепції:

· перехід економіки країни на ринкові відносини;

· демократизація у сфері виробничо-господарської діяльності організацій, яка дає їм повну свободу вибору стратегії своєї поведінки.

Відсутність необхідних умов виключала можливість успішного використання концепції TQM (між іншим, як і концепції стандартів ISO) у вітчизняній практиці управління.

Відповідно до підходів TQM якість трактується не стільки як якість виробленої продукції чи наданих послуг, стільки як якість роботи підприємства в цілому. Таким чином, TQM охоплює управління всіма аспектами діяльності організації і не може зводитися до діяльності випробувальної лабораторії чи ВТК.

Принципи загального менеджменту якості:

· орієнтація всієї діяльності організації на споживачів, від задоволення вимог і сподівань яких залежить її успіх у ринковій економіці;

· погляд на виробничі відносини між працівниками як на відносини споживача з постачальником;

· безперервне удосконалення виробництва і діяльності у сфері якості;

· комплексне і системне вирішення завдань забезпечення якості на всіх стадіях її життєвого циклу;

· перенесення головних зусиль у сфері якості в бік людських ресурсів (акцент на ставлення працівників до справи, на культуру виробництва, на стиль керівництва);

· участь усього без винятку персоналу у вирішенні проблем якості (якість -- справа кожного);

· безперервне підвищення компетентності працівників організації;

· концентрація уваги не на виявленні, а на попередженні невідповідностей;

· ставлення до забезпечення якості як до безперервного процесу, (коли якість об'єкта на кінцевому етапі є наслідком досягнення якості на всіх попередніх етапах);

· оптимізація співвідношення у тріаді «якість - витрати - час»;

· забезпечення достовірності даних про якість за рахунок використання статистичних методів;

· безперервне поліпшення якості.

Ці принципи визначають ідейний зміст філософії TQM, яка виставляє якість як основний критерій оцінювання роботи організації, трактує якість у її широкому економічному і соціально-психологічному розумінні, руйнує тезу про неминучість протиріччя між виробником і споживачем.

Якщо стандарти ISO 9000 проголошують досягнення якості кінцевою метою, то концепція TQM розглядає досягнення якості як поточний процес, де сам рух так само важливий, як і кінцева мета. Саме концепція TQM дає змогу максимально задовольняти вимоги і запити всіх груп зацікавлених осіб організації, яка виступає в ролі постачальника.

Відмінності основних принципів традиційного управління і системи "загального управління якістю" (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Відмінності основних принципів традиційної системи управління і системи TQM

Традиційні принципи управління

Принципи системи TQM

Задоволення потреб замовника

Задоволення потреб споживача, суспільства і співробітників організації

Планування, забезпечення і контроль покращення якості продукції

Планування, забезпечення і контроль покращення якості всіх процесів і системи

Розробка переважно коректуючих дій

Розробка переважно попереджувальних дій

Навчання управління якістю тільки співробітників відділу контролю якості

Навчання управління якістю всього персоналу

Покладання функцій забезпечення якості на працівників відділу контролю якості

Покладання функцій забезпечення якості на всіх працівників організації

Вирішення в області якості тільки "невідкладних" питань і завдань сьогоднішнього дня

Постійне виявлення і вирішення в області якості хронічних проблем

Виконання кожним автономно поставленої задачі

Координація і взаємодія діяльності всіх співробітників в області якості

Отже, організація з традиційними підходами до управління орієнтується на потреби замовника, що змінюються і відповідно до них змінює характеристики продукції. Методичною базою традиційного підходу до управління є системи маркетингових досліджень і маркетингової інформації, визначення об'ємів ринку і вибір цільових сегментів, розробка нового товару, розповсюдження товару і подальше технічне обслуговування.

Впровадження принципів TQM є можливим лише за умов серйозних змін корпоративної культури сучасних організацій. Стан корпоративної культури та система менеджменту якості підприємства повинні бути адекватними один одному. Впровадження принципів TQM менеджментом сучасних вітчизняних організацій, вимагає врахування трьох ключових аспектів:

1. Ставлення вищого керівництва до проблем якості та його спроможність проводити зміни, орієнтуючись на лідерські здібності.

2. Орієнтація на залучення персоналу організації на всіх рівнях управління до побудови системи менеджменту якості через удосконалення мотивації та побудови безперервної системи навчання співробітників.

3. Орієнтація на командні методи роботи.

У забезпеченні цих процесів особлива роль відводиться вищому керівництву організації. Наголос у стандартах робиться на обов'язкове врахування принципів управління якістю. Виходячи з цих принципів, керівництво повинно продемонструвати своє лідерство та зобов'язання щодо розроблення й упровадження системи менеджменту якості та постійного поліпшення ефективності її функціонування. Мова йде про шляхи створення сприятливих умов для залучення працівників організації до процесів управління та їх професійне зростання з метою виконання вимог щодо компетентності, обізнаності й підготовки для забезпечення результативного функціонування організації.

Можна сказати, що TQM це передовсім люди, які готові постійно шукати можливість вдосконалення як власної діяльності, так і діяльності підприємства в цілому, а також - керівники, які завжди готові вислухати та підтримати пропозиції, спрямовані на вдосконалення. Працівники підприємства повинні відмовитися від філософії: "Я тільки працюю на своєму робочому місці, виконую розпорядження, а інше мене не цікавить", а менеджери підприємства - від авторитарного стилю керівництва: "Я тут головний, а справа усіх інших - тільки виконувати мої розпорядження".

3.3 Вплив запропонованого заходу на рівень конкурентоспроможності ПАТ КЗШВ «Столичний»

Впроваджуючи на даному підприємстві систему стандартизації MTQ потрібно розуміти що це дуже складно, так як підбір та критерії майбутніх працівників стануть дуже вибагливими, а персонал що вже працює потрібно буде в деякій мірі навчити «працювати по новому», але все це реально і можливо здійснити за допомогою добре злагодженої системи керівництва. Також використовуючи дану стандартизацію ми зможемо досягти нових перемог та визнань на міжнародних конкурсах з якості, що підніме імідж підприємства та зробить його ще більше конкурентноздатним.

Покращаться відносини між керівництвом і працівниками, середині робочого колективу і допоміжного персоналу , а також між постачальником та споживачем. А також кожен працівник буде знати і вміти виконувати не лише свої обов'язки а і своїх колег. Залучення до покращення якості усіх працівників.

Буде відбуватися постійне та безперервне удосконалення у системі якості її контролю та перевірці на всіх стадіях виробництва. Будь які відхилення від норм, будуть прослідковуватися і нейтралізуватися на стадії початкового виробництва.

В цілому для заводу ПАТ Київський завод шампанських вин, запровадження системи стандартизації MTQ принесе значний прибуток, в котрий раз підкреслить відмінність якості його продукції, та стане вирішальним чинником підвищення конкурентоспроможності.

Висновки

товарорух конкурентоспроможність ринковий

Досліджуване підприємство ПАТ Київський завод шампанських вин «Столичний» займається виробництвом шампанських вин та являється лідером на цьому ринку. Справа, розпочата майже 50 років тому, продовжується. За весь час існування заводу колектив додав максимум зусиль щодо вдосконалення технології, слідкував за чітким виконанням технологічних режимів та вимог. Завдяки цьому якість шампанського, яке виготовляється на заводі, завжди знаходилась на найвищому рівні. Свідченням тому є понад 40 медалей, серед яких більше половини золотих.

Вивчаючи господарську, управлінську та виробничу діяльність підприємства ПАТ КЗШВ «Столичний», я зробила висновки щодо роботи підприємства. Мінусом в діяльності підприємства є його неритмічна робота, що є наслідком сезонності попиту на шампанське (як святкового напою) та велика залежність від врожаїв на виноград.

Наприклад неврожай у 2006 році на виноград в Україні призвів до збільшення імпорту виноматеріалів з-за кордону (Молдова). Це стало причиною збільшення витрат та собівартості продукції.

Великим плюсом є те, що шампанське вино споживають все більше в Україні. Споживач стає більш вибагливим та розбірливим у цій досить специфічній продукції. Шампанське вино «Столичне» має високий попит за кордом, що свідчать велика кількість підписаних контрактів та досить непоганий прибуток, отриманий від зовнішньоекономічної діяльності.

ПАТ КЗШВ «Столичний» приймає участь у всіх конкурсах для підтримання свого авторитету. Численні медалі та грамоти свідчать про високоякісне виробництво та підтримку виробів серед народу. Прикладом цього є участь у конкурсах: „Крим ігристе - 97”, де брюту було присуджено „Гран-Прі”, та міжнародні фестивалі-конкурси „Вибір року 2002” та „Вибір року 2003”, де продукція КЗШВ „Столичний” перемогла у номінації „Шампанське року”.

Україна та завод, зокрема в 1996 р. став членом Міжнародного співтовариства виноробів. А членство в цій організації означає, насамперед, престиж і визнання України як виноробної країни.

Виробнича структура ПАТ КЗШВ „Столичний” належить до такого типу виробничих структур, як цехова.

Виробнича діяльність Київського заводу шампанських вин „Столичний” спрямована, насамперед, на збереження лідируючих позицій та підвищення рентабельності підприємства з метою його подальшого розвитку. Статус та лідерський дух Київського заводу шампанських вин „Столичний” є запорукою виконання провідної ролі в галузі виробництва шампанських вин.

Жорсткі умови ринку та високої конкуренції вимагають від підприємства широкого його розвитку на базі забезпечення стабільного фінансового стану шляхом здійснення ефективної виробничо-збутової діяльності. Якщо подивитись на розрахунки, то можна сказати, що підприємство розвивається досить планомірно. У якості заходу щодо підвищення конкурентоспроможності продукції досліджуваного підприємства на зовнішньому ринку було запропоновано введення ще однієї системи стандартизації якості MTQ.

Література

1. Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.- метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. - 119с.

2. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 172с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За редакцією доктора економічних наук, професора І.В. Багрової. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004. - 580с.

4. Кракович П. Секрет фірми // Український дiловий тижневик "Контракти". - 2006. - 26. - 34-35с.

5. Лук'янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій. -- К.: КНЕУ, 1998.

6. Матюшко П. Скажи мені, хто твій посередник, і я скажу... //ЮР.ТЕМА.- 2005.-3-15-17с.

7. Міжнародний кодекс маркетингових досліджень / За ред. І.В. Калачової - К.: Бізнес+.- 2006. - 50с.

8. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 948с.

9. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Навч.- метод, посібник для самост. вивч. дисципліни. -- К.: КНЕУ, 1999.

10. Пелішенко В.П. Маркетинговий менеджмент: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 200с.

11. Попова О. Лояльність до бренду відходить у минуле? // Український дiловий тижневик "Контракти". - 2007.-1.-21с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.