Розробка нанофільтраційної установки для лінії демінералізації молочної сироватки

· порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів.

Основними чинниками, що призвели до нещасних випадків були:

· падіння потерпілого;

· конструктивні недоліки станків та машин;

· падіння, обрушення, обвал предметів, матеріалів, породи, ґрунту;

· порушення правил техніки безпеки на робочому місці;

· погані санітарно-гігієнічні умови праці (захаращеність робочого місця, забруднення повітря, неадекватне освітлення);

· особистий стан працівника.

Організація служби охорони праці на підприємстві

Організацією роботи по охороні праці займається СУОП(Система управління охороною праці)- підготовка,прийняття та реалізація рішень щодо проведення організаційно-технічних,санітарно-гігіенічних і лікувально профілактичних заходів направленніх на збереження життя і здоров'я працюючих. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації.

Головна мета управління охороною праці є:

- створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці;

- покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

- здійснювати професійну підготовку працівників, підвищення їх кваліфікації та перевірку знань з питань охорони праці, вести пропаганду безпечних методів праці.

Фінансування заходів з охорони праці

Фінансування заходів з ОП спрямовані на поліпшення умов праці та підвищення рівня безпеки на виробництві. Фінансування здійснюється власником за рахунок прибутку. Працівники не несуть ніяких витрат на заходи з охорони праці.

Фінансування заходів по охороні праці на молочному заводі здійснюється у розмірі 0,5 % від ФОП, штрафів та спонсорської допомоги.

Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів при експлуатації нанофільтраційної установки

Рис. 9.1 Технологічна схема нанофільраційного апарату

1 - відцентровий насос;

2 - теплообмінник;

3 - фільтраційний рулонний елемент.

Умовні позначення шкідливих небезпечних чинників:

- електронебезпека;

- шум;

- вібрації;

- тепловиділення;

На апараті присутні насоси, які при виході з ладу можуть спричините електроураження, тому підходити до працюючого під напругою обладнання забороняється. Робота нанофільтраційної установки пов`язана з рядом небезпечних факторів, які необхідно виключити під час проектування устаткування і технологічного процесу.

Повітря робочої зони

Мікроклімат

Мікроклімат виробничих приміщень характеризується - температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників. Мікроклімат визначається такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, відносною вологістю повітря, швидкістю повітряного потоку. Норми мікроклімату встановлені згідно з ГОСТ 12.1.005 - 088 ССБТ. “ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”. Нормування мікроклімату: Температура 18-20С,швидкість повітря 0,1 - 0,2м/с, вологість40-60%. Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму - його терморегуляцію і визначають самопочуття.

Загазованість

Під час виробничих процесів відбувається виділенням шкідливих парів і газів. Ступінь і характер впливу парів і газів шкідливих речовин на організм людини залежить від їхнього хімічного складу, шляхів проникнення (через органи дихання, шкіряний покрив або шлунково-кишковий тракт), дози, часу дії, концентрації, біологічної розчинності, стану організму в цілому, а також мікроклімату робочої зони. Наявність парів (газів) шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничне допустимих концентрацій (ГДК) регламентованих за ГОСТ 12.1.005-88.

Під час роботі нанофільтраційної установки шкідливі гази не виділяються.

Запиленість

Виробничий пил шкідливо діє на організм людини а також підвищує зношення обладнання, збільшує брак продукції.

Санітарними нормами проектування промислових підприємств (СН 245-71) та ГОСГ І2.І.ОО5-88 (Повітря робочої зони) встановлені граничне допустимі концентрації (ГДК) шкідливих аерозолів, які не мають згубної дії на організм людини.

При роботі нанофільтраційної установки виділення шкідливого пилу не відбувається.

Вентиляція

Стан повітряного середовища забезпечується припливними вентиляційними установками, витяжними та аварійними. Припливна і витяжна вентиляційні системи включають працюючу вентиляційну установку і резервну, яка автоматично вмикається при зупинці працюючої. На спеціальному щиті розміщена світлова сигналізація роботи вентиляційної установки. При зупинці вентилятору подається звуковий сигнал. Всі припливні вентиляційні установки розміщуються в спеціально обладнаних венткамерах. На повітрьоводах у межах венткамери встановлені зворотні клапани, які виключають можливість проходження повітря через непрацюючі резервні вентилятори. Витяжні вентилятори розміщені на відкритих площадках.

Освітлення виробничих приміщень

В зоні роботи нанофільтраційної установки застосовується природне і штучне освітлення. Освітленність, яка здійснюється штучним освітленням, нормується за СНиП II - 4 - 79, допустиме значення - 0,8%, вимірене 0,5%.

Штучне освітлення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп типу ЛСП - 18. Лампи такого типу мають такі характеристики (для 1 шт.) потужність лампи, Вт - 40; світловий потік, лм - 1990; коефіцієнт використання, % - 65.

Основними недоліками цих ламп є: складність схеми вмикання; обмежена одинична потужність і великі розміри при даній потужності; залежність характеристик ламп від температури навколишнього середовища і напруження мережі живлення; шкідливі для зору пульсації світлового потоку. Але лампи мають ряд істотних переваг: висока світлова віддача; великий термін служби, тощо.

Для загального освітлення освітлювальна арматура розміщується у верхній зоні приміщення. Також передбачене аварійне освітлення. Управління освітленням здійснюється вимикачами з щита управління, який монтується на висоті 1,2 м. від рівня підлоги.

Шум і вібрація

У нанофільтраційній установці, шум та вібрація утворюється від роботи відцентрових насосів. За ГОСТ 12.1.003 - 83 ССБТ та ГОСТ 12.1.012-90 рівень шуму повинен становити 80, а фактично 85. Основними заходами для ліквідації шуму та вібрації є: організаційний (привальна експлуатація, монтаж та комплектація, проведення санітарно - профілактичних заходів) та технічний(правильне використання фундаментів, що відповідають динамічним навантаженням, ізоляція фундаментів від конструкцій, теплоізоляція трубопроводів). Головними напрямками боротьби з шумом є його послаблення або ліквідація безпосередньо в джерелі утворення.

Випромінювання

На нанофільтраційній установці є теплове випромінювання. По фізичній природі теплове випромінювання являє собою потік матеріальних частин, які мають хвильові і квантові властивості. Теплове випромінювання займає область спектра з довжиною хвилі, в межах від 760 км до 540 мкм. Теплова ізоляція являється ефективним і самим економічним засобом по зменшенню випромінювання, а також від опіків при доторканні до цих поверхонь і зменшення витрат палива. При виборі матеріалів для ізоляції необхідно приймати до уваги механічні властивості матеріалів, а також їх можливість витримувати високу температуру. Якщо температура ізолюємого об'єкта висока, та застосовується багатошарова ізоляція.

Техніка безпеки при обслуговування обладнання

Для уникнення промислового травматизму потрібно дотримуватись правил техніки безпеки. До роботи допускаються особи не молодші 18 років, які не мають медичних протипоказань, пройшли виробниче навчання та первинний інструктаж з техніки безпеки.

Необхідно проводити інструктажі: вступний; первинний; повторний; позаплановий; цільовий.

Необхідно дотримуватися правил внутрішнього розпорядку: не допускати присутності в робочій зоні сторонніх осіб, розпивання спиртних напоїв і куріння, робота у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також робота в хворобливому або стомленому стані.

Огляд і ремонт нанофільтраційної установки допускається тільки після її остигання до 30 °С. Під час проведення робіт, всі трубопроводи для подачі сироватки та охолоджуючої води повинні бути від'єднані, а на запірній арматурі повинні висіти таблички: “Не вмикати Ї працюють люди!”.

Електробезпека

В зв'язку з тим, що обладнання працює під напругою (насосні установки), то виникає небезпека ураження персоналу електричним струмом. По степені забезпечення надійності електропостачання електроприймачі нанофільтраційної установки відносяться до II - ї категорії. Відділення, де встановленна нанофільтраційна установка відноситься до категорії "В" по електробезпеці, а у відношенні до персоналу, до приміщень з підвищеною небезпекою. Експлуатація обладнання, що працює під напругою здійснюється з дотриманням "Правил техніки безпеки при експлуатації електричних установок промислових підприємств." Персонал, який обслуговує ці установки повинен забезпечуватись захисними засобами. Заземлення проводиться згідно СНиП 3,05.06 - 85, в якості основного заходу захисту персонала від ураження електричним струмом передбачено занулення елементів електрообладнання.

Вимоги безпеки до посудин, які працюють під тиском

Апарат нанофільтрації відноситься до посудин які працюють під тиском. Небезпека при експлуатації полягає у можливому раптовому вибуху великої потужності за рахунок вивільнення енергії адіабатичного розширення пари або газу. Так при вибуху посудини яка знаходь. під тиском 1 МПа, при її об'ємі 1м³,вивільняється енергія 10 МВт.

Тому, потрібно дотримуватись вимог безпеки при експлуатації такого обладнання. Залежно від конструкції обладнання його оснащують контрольно - вимірювальними приладами, запобіжними пристроями, засобами автоматизації, запірною арматурою.

Для своєчасного виявлення можливих дефектів об'єктів, що працюють під тиском, проводиться технічний огляд і випробуванню до пуску, періодично у процесі експлуатації та позапланово.

Пожежна безпека

Приміщення, в якому встановлено нанофільтраційну установку, за вибухо - пожежною небезпекою відноситься до категорії Д (пожежонебезпечне). Повітря в приміщення відділення приміщенні сухе.

В приміщенні передбачені шляхи евакуації і виходи, встановлено стаціонарну систему пожежогасіння з швидкодіючими світло - димовими датчиками. Також у відділенні присутні стенди з первинними засобами пожежегасіння, а саме внутрішньо пожежні крани, вогнегасники, ломи, топори та відра.

У разі виникнення пожежі в відділенні де знаходиться нанофільтраційна установка, обладнання потрібно гасити порошковими, повітряно - пінними або вуглекислотними вогнегасниками. Також, на молочному заводі передбачено запас води на пожежогасіння.

Розрахунок води на пожежогасіння

Основні вимоги до улаштування протипожежного водопостачання визначені СНиП 11-31-74.

Розрахунковий запас води при 3 - годинному пожежегасінні визначається із формули, м3:

Q=3?3600(n1+n2)/1000

де: 3600 і 1000 - переводні коефіцієнти відповідно годин - в секунди і літрів - в м3;

n1 - потреба води на внутрішнє (5 л/с) пожежогасінняі;

n2 - потреба води на зовнішнє пожежегасіння (табл.1).

Табл. 9.1

Потреба води на зовнішнє пожежогасіння

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд	Категорія вироб-ицтва по вибухопожене-безпеці	Витрати води, л/с, на одну пожежу при об'ємі будівлі, тис.м3 (n2)
		до 3	більше 3 до 5	більше 5 до 20	більше 20 до 50	більше 50 до 200	більше 200 до 400	більше 400
I і II	Г і Д	10	10	10	10	15	20	25
I і II	А, Б, В	10	10	15	20	30	35	40
III	Г, Д	10	10	15	25
ПІ	В	10	15	20	30
IV і V	Г, Д	10	15	20	30
IV і V	В	15	20	25

Отже:

Приймаємо об'єм резервуару з водою 250 м3.

У разі пожежі або інших непередбачуваних (аварійних) ситуаціях у відділенні є два шляхи евакуації людей. Розташовують виходи з протилежних сторін будівлі або розсереджено. У разі потреби одним шляхом евакуації може бути вікно з пожежною драбиною.

Пропозиції щодо покращення умов праці

Для виконання необхідних обсянів роботи, персоналу підприємства необхідно:

· підтримувати оптимальні параметри мікроклімату;

· забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;

· облаштовуючи робочі місця додатковими приладами, які поліпшать умови праці.

До таких приладів належать:

· засоби автоматизації;

· прилади контролю стану робочого середовища;

10. Заходи з цивільного захисту

Розроблення плану захисту виробничого персоналу молочного заводу ТОВ «Провіант» від сильнодіючих отруйних речовин (СДОР)

Вступ

Підприємства різноманітних галузей харчової промисловості у досить великих кількостях використовують СДОР у технологічному процесі. СДОР - такі хімічні сполуки (речовини), які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК), можуть спричинити шкідливий вплив на людей, сільськогосподарських тварин, культурні рослини, викликаючи у них ураження, у т.ч. й смертельні. Тому необхідно завчасно прогнозувати масштаби зараження СДОР навколишнього середовища під час аварій на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) і планування заходів для захисту виробничого персоналу і населення від уражаючої дії СДОР. У даному проекті в рамках обраної теми пропонуються:

ь розрахунки параметрів можливого хімічного зараження;

ь схема оповіщення персоналу про аварію на ХНО;

ь заходи захисту виробничого персоналу;

ь сили і засоби, якими здійснюється ліквідація наслідків можливої аварії, що є складовими частинами плану захисту виробничого персоналу від СДОР на підприємстві.

10.1 Характеристика можливої хімічної обстановки на ТОВ «Провіант», прогноз хімічної обстановки

ТОВ «Провіант» є хіміко-небезпечним об'єктом у технологічному процесі якого використовуються хімічні речовини, при порушенні технології застосування яких можливі ураження людей і завдання збитків навколишньому середовищу. Їх річні витрати становлять:

-сода каустична 25 т; -сода кальцинована 5 т;

-вуглекислота 750 т;

-гіпохлорит натрію марки «А» 7,3 т;

-аміак 1 т;

-газ природний 0,63 млн. м.

Усі речовини використовуються в суворому дотриманні норм безпеки, технологій застосування з повною нейтралізацією й утилізацією, безпечні для життєдіяльності людини й навколишнього середовища.

Найбільшу небезпеку становить аміак, який використовується для виробництва холоду. Рідкий аміак R-717 - це СДОР IV класу токсичності, 2-ої групи небезпечних речовин, у людей викликає ураження нервової системи, мозку, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, призводить до ядухи, заподіює хімічні опіки, вибухо-пожежонебезпечний.

Використання у виробництві СДОР - аміаку є визначальним чинником небезпеки підприємства, що належить до III-го ступеня небезпеки й має II-ий клас підвищеної безпеки.

Оскільки на підприємстві є СДОР, то необхідно здійснювати прогнозування при аварії на компресорній установці з виливом аміаку (з аміачних машин, систем трубопроводів і дренажного ресивера), що призведе до загазованості приміщень із катастрофічними наслідками - вибухом, пожежею, може викликати ураження людей. Розрахунок здійснюють згідно з «Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті», затвердженою МНС, МАП, МЕПР, МЕ від 10.03.2001 р. №73/82/64/122.

За даними оперативного прогнозування можна провести такі розрахунки і отримати можливі результати аварії на ХНО:

Для спрощення розрахунків приймаємо об'єм розлитого аміаку Q0 таким, що дорівнює максимально можливому - 1 т.

1.Визначаємо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі, т, за формулою:

Qе1=К1*К3*К5*К7*Q0,

де К1 - коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР; у нашому випадку К1=0,18;

К3 - коефіцієнт, що дорівнює відношенню значення уражаючої токсичної дози аміаку до значення уражаючої токсодози іншої СДОР; К3 = 0,04;

К5 - коефіцієнт, що враховує ступінь СВСП; для інверсії - 1;

К7 - коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря; при 20°С К7=1.

Тоді Qе1=0,18*0,04*1*1*1=0,072 т

2. Знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою: Г1 = 0,9 км.

3.Визначаємо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі, т:

Qе2 =(1-К1)*К2*К3*К4*К5*К6*(Q0 /(h*d)),

де К2 - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР; К2=0,025

К4 - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру у приземному шарі; К4=1;

К6 - коефіцієнт, що залежить від часу, що пройшов після аварії (4 год); К6=3,03;

h - висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, при розливі «вільно» h = 0,05;

d - питома маса аміаку, d = 0,68 т/м.

Тоді Qе2 = (1-0,18)*0,025*0,04*1*1*3,03*(1/(0,05*0,68))=0,073 т

4.Глибина зони зараження вторинною хмарою: Г2= 0,9 км.

5.Повна глибина зони зараження Г:

Г=Г2+0,5*Г1=0,9+0,5*0,9=1,35км

Порівнюємо визначене значення Г з даними табл.Д.2., беремо менше (за таблицею - 20 км, розраховане - 1,35 км).

6.Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення SЗМХЗ:

SЗМХЗ=(*Г)/n, де n - залежить від швидкості вітру; при 1 м/с n=2.

Тоді SЗМХЗ = (3,14*1,35)/2 = 2,86 км

7. Якщо треба, визначають час надходження хмари зараженого повітря до певного об'єкту, що знаходиться в радіусі ЗМХЗ:

T=x/v,

де х - відстань від джерела забруднення до об'єкту, км;

v - швидкість поширення переднього фронту зараженої хмари, км/год, визначають залежно від швидкості вітру.

8.Визначаємо можливі втрати персоналу в осередку ураження на заводі (чисельність працюючих 550 чол.; забезпеченість протигазами - 100%):

550*10/100=55чол

Втрати виробничого персоналу розподіляються:

а). легкі ураження - 25%: 55*25/100=13,75 чол.;

б).середньої важкості - 40 55*40/100= 22 чол.;

в).смертельні - 35%: 55*35/100= 19.2 чол.

Результати розрахунків оперативного прогнозування подано у вигляді зведеної таблиці результатів (таблиця 9.1).

Таблиця 10.1

Результати розрахунків оперативного прогнозування

Джерело забруднення	Тип СДОР	Кількість СДОР, т	Глибина зони зараження, км	Площа зони можливого хімічного зараження, км	Втрати від СДОР, чол
Холодильна станція	Рідкий аміак	1	1,35	2,86	55

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії на холодильних установках за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії й порядку дій у зоні можливого зараження. Для аварійного прогнозування використовуються аналогічні, але вже реальні дані безпосередньо з місця аварії. За цими даними проводять аналогічні розрахунки, уточнюючи тим самим результати оперативного прогнозування.

10.2 Порядок оповіщення виробничого персоналу

У випадку виникнення аварії у компресорній заводу на холодильній установці (ХУ) з виливом (викидом) аміаку чергові машиністи холодильних установок, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію холодильних агрегатів і устаткування, повідомляють про виникнення аварії з виливом (викидом) аміаку чергового диспетчера (начальника зміни охорони) і чергову зміну відомчої охорони заводу по прямому радіозв'язку, встановленому безпосередньо на робочому місці машиніста.

Оповіщення слід здійснювати згідно із затвердженою Схемою оповіщення за допомогою наявних засобів зв'язку заводу: сирени С-40, С-28 (старший зміни машиніст ХУ, начальник цеху розливу); гучномовний зв'язок (диспетчер, секретар приймальні); прямий зв'язок з Головним управлінням з НС міста (начальник штабу ЦЗ, диспетчер); телефонний зв'язок внутрішній (керівники структурних підрозділів); телефонний зв'язок міський (голова правління заводу, начальник штабу ЦЗ); пейджерний зв'язок (відділ збуту); радіотелефонний зв'язок (охорона, черговий диспетчер); мобільні телефони (керівники й командно-начальницький склад ЦЗ заводу). Схема узгоджується начальником ЦЗ заводу, начальником відділу з питань НС та ЦЗН міста, начальником відділу внутрішніх справ міста.

10.3 Заходи захисту виробничого персоналу

Небезпека роботи на підприємстві, пов'язана з наявністю такої СДОР, як аміак, вимагає певних заходів захисту виробничого персоналу. Розглянемо їх.

1.Організація інженерного захисту.

Інженерний захист населення, території, промислових і житлових об'єктів і споруд від надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру - це комплекс інженерних споруд, інженерно-технічних, організаційно-господарських і раціональноправових заходів, які забезпечують попередження й реагування на надзвичайні ситуації й ліквідацію їхніх наслідків.

2.Організація хімічного захисту.

Для виявлення і уточнення хімічної обстановки організовується розвідка, спостереження і постійний контроль. Хімічний контроль організовується начальником штабу ТОВ «Провіант» і здійснюється особовим складом ланки радіаційно-хімічного спостереження. Контроль ведеться з моменту оголошення режиму підвищеної готовності розвідником-хіміком, а також силами виробничої лабораторії, спеціально підготовленими особами для проведення цих робіт. Для проведення радіаційно-хімічного контролю й розвідки ланка радіаційно-хімічного спостереження забезпечена приладами згідно встановлених норм; прилади справні, перевірка здійснюється згідно плану, облік результатів дозиметричного й хімічного контролю ведеться згідно «Положення про дозиметричний і хімічний контроль у ЦЗ» і відображається у формалізованих документах.

3.Організація і здійснення спеціальної обробки.

Спеціальна обробка включає проведення дегазації й дезактивації території, будинків, техніки, устаткування, сировини й продукції при зараженні отруйними, небезпечними хімічними речовинами (зокрема аміаком). Спеціальна обробка може бути частковою або повною. Виконання вимог цього виду захисту досягається своєчасним пристосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування й транспортних підприємств для проведення спеціальної обробки. На заводі для виконання цієї роботи можуть бути залучені працівники цехів і допоміжних підрозділів, що мають відповідну матеріальну базу.

4.Забезпечення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ).

Забезпечення ЗІЗ досягається: завчасним нагромадженням і підтримкою в готовності ЗІЗ, приладів хімічної, радіаційної розвідки й дозиметричного контролю. У першу чергу, забезпечується позаштатне невоєнізоване аварійно-рятувальне формування ЦЗ молокозаводу, що призначене для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у забрудненій СДОР зоні, потім забезпечуються робітники та службовці заводу. Забезпеченню ЗІЗ також підлягає населення, що проживає поблизу заводу в зоні можливого хімічного зараження.

5.Організація медичного захисту.

На заводі є медичний пункт, в якому працює лікар місцевої поліклініки. Медичний пункт заводу укомплектований необхідним медичним устаткуванням, препаратами й засобами для надання долікарської допомоги у випадку виникнення НС на виробництві з ураженням працівників на різних етапах ліквідації наслідків аварії, пов'язаної зі СДОР.

6.Організація і проведення евакуаційних заходів.

Евакуація - комплекс заходів щодо організованого виведення (вивезення) населення й персоналу заводу з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його в безпечних районах (місцях) у випадку виникнення безпосередньої загрози життю й заподіяння шкоди здоров'ю людей. Евакуація працівників підприємства планується при надзвичайних ситуаціях на об'єктовому рівні та при надзвичайних ситуаціях державного й міського рівня

10.4 Сили і засоби, що залучаються для ліквідації наслідків аварії на ТОВ «Провіант»

До складу сил і засобів цивільного захисту заводу входить позаштатне невоєнізоване формування ЦЗ - аварійно-рятувальна група, що використовується для виконання завдань по попередженню й реагуванню на надзвичайні ситуації в межах території заводу. Аварійно-рятувальна група оснащена поливо-миючими машинами - 2 шт., вантажними автомобілями - 1 шт., легковими автомобілями - 1 шт., зварювальними агретгатами - 2 шт., газорізами - 1 шт.

Аварійно-рятувальна група складається з:

- ланки аварійно-рятувальних робіт (10 чол.; керівництво й організація покладаються на відділи: головного енергетика (ВГЕ), головного механіка (ВГМ), на авто- й електротранспортну ділянки);

- ланки пожежогасіння (7 чол.; керівництво й організація покладаються на ремонтно-будівельну дільницю (РБД) й ВГЕ);

ланки радіаційно-хімічного спостереження (3 чол.; керівництво й організація покладаються на виробничу лабораторію);

санітарної ланки (2 чол.; керівництво й організація покладаються на здравпункт заводу та еколога виробничої лабораторії);

ланки зв'язку й оповіщення (3 чол.; керівництво й організація покладаються на службу контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації);

ланки охорони громадського порядку (3 чол.; керівництво й організація покладаються на відомчу охорону заводу);

- ланки видачі ЗІЗ (3 чол.; керівництво й організація покладаються на відділ матеріально-технічного забезпечення (МТЗ).

Отже, розробка плану захисту персоналу молокозаводу Провіант від СДОР є невід'ємною складовою цивільного захисту на даному підприємстві. Розроблений у даному проекті план захисту підприємства є запорукою швидкого інформування персоналу, сусідніх з підприємством організацій, установ і населення, а також забезпечує ефективне і правильне реагування на аварійну ситуацію в результаті викиду СДОР (аміаку). Сили і засоби, що залучаються для ліквідації наслідків аварії з виливом (викидом) СДОР (у складі 31 чоловік та 7 одиниць техніки), забезпечать виконання максимально можливого обсягу аварійно-рятувальних робіт, евакуаційних заходів з мінімальними матеріальними втратами та без людських жертв.

11. Охорона довкілля

До недавнього часу розвиток людського суспільства і самоочищення навколишнього природного середовища від техногенних забруднень перебували в динамічній екологічній рівновазі. Проте останніми роками інтенсивне зростання населення планети, надзвичайно інтенсивний розвиток промисловості, сільського й комунального господарства та інші чинники антропогенної дії на навколишнє середовище, призвели до різних негативних наслідків, з якими біосфера впоратися не здатна.

Викиди промислових підприємств забруднюють ґрунти свинцем, сіркою, залізом, цинком, марганцем, хромом, ртуттю, міддю, натрієм, калієм, магнієм та багатьма іншими інгредієнтами і також стають причиною отруєння людей через рослинні і тваринні продукти харчування та воду.

Небезпека радіаційного забруднення ґрунтів полягає в тому, що вплив цих забруднень на організм людини проявлятиметься протягом багатьох поколінь.

Увага вчених - екологів на сучасному етапі зосереджена на вирішенні кількох кардинальних проблем, у яких фокусуються основні напрямки і розділи сучасної екології. Серед цих проблем можна виділити такі:

1. Керування продукційними процесами.

Вирішення цієї проблеми спрямоване на розробку заходів раціонального використання природних ресурсів.

2. Стійкість природних ресурсів і антропогенних чинників.

Ця проблема пов'язана із зміною біосферних зв'язків в навколишньому середовищі. Дослідження цієї проблеми дають змогу в майбутньому створити принципово нові природно - господарські екосистеми, в яких мають превалювати ознаки стабільності, стійкості та максимальної ефективності продуктивного процесу.

Заходи,що приймаються для рішення виниклих екологічних проблем:

- посилення уваги до питань охорони природи і забезпечення раціонального використання природних ресурсів;

встановлення систематичного контролю за використанням підприємствами і організаціями земель, вод, лісів, надр і інших природних багатств;

- посилення уваги до питань з попередження забруднень і засолення ґрунтів, поверхневих і підземних вод;

приділення більше уваги збереженню водоохоронних і захисних функцій лісів, збереженню і відтворенню рослинного і тваринного світу, попередженню забруднення атмосферного повітря;

посилення боротьби з виробничим і побутовим шумом. Найбільш важливим з аспектів цієї проблеми є те, що потрібно розповсюджувати інформацію про охорону природи серед населення.

Екологізація виробництва.

Вирішення цієї проблеми пов'язане з виробництвом екологічно безпечної продукції при мінімальних витратах природних ресурсів (сировини, енергії, палива та інших матеріалів) з утворенням мінімальної кількості не утилізованих та розсіювальних відходів, які не порушують функціонування природних екосистем та біосфери загалом.

Приймаючи до уваги екологічний стан на Україні, дуже велика увага приділяється контролю забруднень підприємств в навколишнє середовище.

Підприємства харчової промисловості, є значними джерелами забруднень навколишнього середовища. Тому на цих підприємствах велика увага приділяється вирішенню екологічних проблем.

Екологічна служба розділена на три складові частини, що підпорядковуються головному екологу:

1.Ліміти, викиди, розробка проектів ГДВ, моніторинг (спостереження) розробляє і виконує сам еколог.

2.Звітність водного господарства покладена на начальника виробничої лабораторії і енергетика.

3.Аналіз стічних вод покладений на одного з лаборантів.

Необхідність такої системи екологічної служби викладена значним обсягом роботи, що пов`язано з великим об`ємом виробництва. На малих підприємствах цей розділ роботи не потрібно. Всю роботу виконує еколог.

12. НДРС

Мембранні методи - сучасний інструмент реалізації ряду пріоритетних направлень розвитку науки, технологій і техніки. Їх практичне значення пов'язано перш за все з вирішенням глобальних проблем, що стоять перед людством у XXІ с. створення високих технологій, забезпечення безпеки проживання, виробництво екологічно чистих продуктів харчування, високоякісної питної води, а також формування належного балансу між рішенням соціально економічних проблем і збереженням оточуючого середовища.

За допомогою мембранних процесів можна охопити практично увесь діапазон виникаючих задач по розділенню: від самих тонких - концентрування ізотопів, до відносно “грубих” - очищення рідин від часточок субмікронних розмірів. У теперішній час їх використовують в хімічній, нафтохімічній, газовій, фармацевтичній, мікробіологічній, атомній, електронній, харчовій промисловості, медицині, підготовці води з різним подальшим використанням, в аналітичному приладобудуванні і в інших областях.

Необхідно відмітити, що існують області, де мембранні технології взагалі не мають конкуренції - наприклад низькотемпературна стерилізація розчинів дозволяє видаляти не лише бактерії, але і віруси, зберігаючи при цьому цінні якості термічно нестійких речовин. Це особливо важливо при отриманні біологічно активних речовин, лікарських препаратів, ферментів і т.д.

Нанофільтрацію використовують для очищення водних розчинів від органічних речовин і мінеральних домішок на стадіях, що передують кінцевому очищенню води іонним обміном, або електродіалізом.

Опис дослідної установки

На рис.12.1 представленна експериментальна баромембранна установка.

Рис. 12.1 Принципова схема лабораторної баромембранної установки непроточного типу: 1? циліндричний корпус; 2, 3 ? кришки; 4 ? мембрана; 5 ? патрубок для відводу фільтрату; 6 ? робоча камера; 7, 8 ? патрубки; 9 - балон з азотом; 10 - манометр; 11 - магнітна мішалка; 12 - мішалка; 13 - редуктор

До складу установки (рис.12.1) входила мембранна комірка, що складається з двох металевих циліндрів 1, між якими закріплена мембрана 4, круглих кришок 2 та 3, що виконують роль притискних плит і стягнуті металевими шпильками. В нижній частині комірки розташована мішалка 8, яка приводилась в дію магнітною мішалкою 9, тиск в камерах створювали за допомогою балону 11 з азотом.

Її принцип дії наступний. Після збирання елементів 1-4, у нижню камеру 5 мембранної комірки, через вентиль 7 шприцом заливали дистильовану воду. У верхню камеру 6 заливали ультрафільтрат молочної сироватки, залишаючи при цьому вільний простір 10, що забезпечувало створення однакового тиску з обох боків мембрани 4. Відкривали балон 11 та регулювали тиск, що подавався у комірку, за допомогою вентиля 12, розташованого на редукторі 13. Тиск в робочих камерах контролювали за допомогою манометра 14. Після закінчення експерименту мембранна комірка від'єднувалась від газового балону 11, через кран 15 виливали дистильовану воду та аналізували на вміст сухих речовин.

Перед кожним експериментом установку промивали миючими засобами, а потім заповнювали дистильованою водою. Через 6 год визначали в ній вміст сухих речовин арбітражним методом і порівнювали з вихідною водою. Якщо розбіжність була відсутня, проводили експеримент згідно з планом.

Методи досліджень процесу нанофільтрації.

Для зазначених процесів обробка отриманих експериментальних даних та підготовка мембран проводиться за подібними методиками, тому вони розглядаються в одному підрозділі.

Перед розділенням молочної сироватки, нові мембрани повинні пройти так званий процес «усадки» за умов майбутнього експерименту. Тобто, під дією тиску (для процесу нанофільтрації) та температури (для процесу мембранної дистиляції, ультра- та нанофільтрації) відбувається ущільнення структури мембран, що знижує їх питому продуктивність. Проте цей показник через відповідний період часу (для кожного типу мембран та температурних режимів цей період різний) стабілізується, що дозволяє проводити дослідження на реальних об'єктах та порівнювати отримані значення.

При обробці експериментальних даних користувались наступними залежностями:

питому продуктивність визначали за формулою:

, дм³/(м²·год) , (12.1)

де - об'єм пермеату, дм³, що отримується за час ф, с, з поверхні мембрани площею S, м².

селективність мембран за формулою:

, (12.2)

де с₁, с₂ - відповідно вміст розчинених речовин у концентрованому розчині та пермеаті, г/дм³.

об'ємну швидкість розчинів за формулою:

, дм³/с . (12.3)

Час вимірювали секундоміром з точністю ±0,5 с.

коефіцієнт концентрування визначали за формулою:

(12.4)

де V_о, V - відповідно початковий та кінцевий об'єм розчину, дм³.

В усіх експериментах температуру контролювали ртутними термометрами з точністю ±0,1 єС.

Результати і їх обговорення

Спочатку була встановлена залежність питомої продуктивності мембран ОПМН-П по дистильованій воді від тиску (рис. 12.2). Спостерігається вигин кривої при 5 МПа, що пояснюється значним ущільненням структури мембрани і, відповідно, зменшенням середнього розміру пір. Виходячи з отриманих даних, очевидно, що при розподілі молочної сироватки максимальна продуктивність буде при 5 МПа. Проте в цьому випадку концентраційна поляризація також буде найбільшою. Це може негативно відобразиться на розділових властивостях мембрани, а також зменшенні питомого потоку крізь неї. На величину концентраційної поляризації значно впливає склад і концентрація компонентів, які знаходяться в розчині, що розділяється.

На практиці нанофільтрації піддають молочну сироватку після попереднього відділення залишків молочного жиру (залишок не повинен перевищувати 0,05 %) і казеїнового пилу, а також ультрафільтраційні пермеати молочної сироватки. У останньому випадку в молочній сироватці залишається в основному тільки лактоза і мінеральні речовини.

Рис. 12.2 Залежність питомої продуктивності J мембрани ОПМН-П від тиску

Щоб вивчити, які компоненти молочної сироватки найбільш погіршують при високих тисках працездатність мембран ОПМН-П , в експериментах використовувалася як цілісна сироватка, так і після видалення мікрофільтрацією залишків молочного жиру і казеїнового пилу, а також ультрафільтраційніе пермеати. На рис. 12.3 представлені результати експериментальних досліджень.

Рис. 12.3 Питома продуктивність J мембрани ОПМН-П при розподілі цілісної молочної сироватки

Рис. 12.4 Питома продуктивність J мембрани ОПМН-П при розподілі молочної сироватки після мікрофільтрації

Рис. 12.5 Питома продуктивність J мембрани ОПМН-П при розподілі молочної сироватки потім мікро- і ультрафільтрації

Як видно з отриманих результатів, високомолекулярні з'єднання (молочний жир, сироваткові білки) сприяють зменшенню питомої продуктивності мембран. Це пов'язано з їх концентрацією у поверхні мембрани, що блокує або частково перекриває деякі пори. Низький коефіцієнт дифузії цих речовин не сприяє їх дифузійній міграції в глибину розчину. Сироваткові білки зменшують питому продуктивність майже в два рази (рис. 12.4 і 12.5), а присутність залишків молочного жиру призводить до зменшення цього показника майже в 4 рази (рис.12.3 і 12.5). З рис. 12.3 і 12.4 також можна зробити висновок, що формована динамічна мембрана з молочного жиру і білків більш схильна до ущільнення при підвищенні тиску, чим динамічна мембрана, що складається тільки з білків.

При розподілі ультрафільтраійних пермеатів молочної сироватки (рис.12. 5) і дистильованої води (рис. 12.2) спостерігається аналогія в характері зміни питомої продуктивності із збільшенням рушійної сили: максимум досягається при 5 МПа.

Таблиця 12.1

Селективність мембрани ОПМН-П по лактозі, сухим речовинам та мінеральним солям при розділенні молочної сироватки

Тип сироватки	Тиск, МПа	Селективність, %
		по мінеральним солям	по лактозі	по сухим речовинам
Цілісна	4	72	-	96
	5	71	-	95
	6	73	-	94
Після мікрофільтрації	1,6	67	95	93
	4	56	97	93
	5	64	96	92
	6	56	95	92
Після мікро- та ультрафільтрації	4	66	99	92
	5	68	98	93
	6	63	97	92

З таблиці.12.1 видно, що найкращі результати по затриманню лактози спостерігаються при розподілі ультрафільтраційних пермеатів молочної сироватки. Підвищення тиску сприяє збільшенню кількості лактози в пермеаті. Для визначення економічних показників розрахуємо питому кількість енергії і необхідну площу мембран для концентрації в два рази ультрафільтраційного пермеата, а також молочної сироватки після мікрофільтрації. Для цілісної сироватки розрахунок не провели, тому що на практиці недоцільно розділяти нанофільтрацією молочну сироватку без попереднього видалення залишків молочного жиру і казеїнового пилу, що підтверджується отриманими результатами (рис.12.3).

При розрахунках приймалося: об' єм сироватки - 1 м3, година розподілу - 1 година, об' ємна швидкість сироватки (м3/година) розраховували з умови, що довжина каналу 1 м, висота каналу 0,001 м, а ширину приймали виходячи з необхідної площі мембран при лінійній швидкості сироватки над мембраною - 1 м/c, значення середньої питомої продуктивності бралося з отриманих експериментальних даних. Гідравлічним опором каналів і трубопроводів нехтували. Коефіцієнт корисної дії насоса приймали 0,8. Результати розрахунку приведені в таблицю. 12.2.

Для порівняння, щоб випарувати 0,5 м3 вологу за 1 годину потрібне приблизно 347 кВт енергії, це без урахування теплових втрат і інших непередбачених витрат.

Таблица12. 2

Порівняння питомих витрат енергії і площі мембран при різних режимах

Тип сироватки	Параметр	Тиск, МПа
		4	5	6
Після МФ	Jср., дм3/(м2 год)	26,3	37,2	36,2
	W, кВт/м3	38,0	33,5	41,1
	F, м2	19,0	13,4	13,7
Після МФ+УФ	Jср., дм3/(м2 год)	61,0	78,7	70,0
	W, кВт/м3	16,4	15,8	21,3
	F, м2	8,2	6,3	7,1

1. Експериментально встановлено, що робочий діапазон тиску для нанофільтраційних мембран ОПМН-П може бути розширений від 1,6 до 5 МПа. Значної усадки і звуження пір, виходячи з отриманих даних, в цьому діапазоні тисків не спостерігається.

2. Селективність мембрани ОПМН-П по мінеральних солях не залежить від тиску, що вказує на складний механізм їх перенесення. Наявність в молочній сироватці залишків молочного жиру призводить до підвищення селективності приблизно на 5 % по мінеральних солях і десь на 2-3 % по сухих речовинах.

3. Питома продуктивність мембран ОПМН-П, в першу чергу, залежить від складу молочної сироватки, а не від тиску, що прикладається,:

а) за наявності залишків молочного жиру, питома продуктивність не залежить від тиску і приблизно в 4 рази нижче в порівнянні з розподілом ультрафільтраційного пермеата молочної сироватки;

б) наявність сироваткових білків знижує питому продуктивність приблизно в 2 рази в порівнянні з розподілом ультрафильтрационного пермеата молочної сироватки.

4. При використанні мембран ОПМН-П рекомендується застосовувати тиск 5 МПа при розподілі ультрафильтрационного пермеата молочної сироватки. За наявності в молочній сироватці білкових з'єднань, доцільний розподіл проводити при паспортному тиску 1,6 МПа.

13. Економічні розрахунки

В цьому розділі описується сутність проекту, яка зводиться до наступного: на підприємстві працює морально та фізично застаріла нанофільтраційна установка, на якій випускається обмежена кількість продукції. Якщо дану нанофільтраційну установку замінити на модернізований комплекс, то з'явиться можливість збільшити випуск продукції і зменшити кількість обслуговуємого персоналу.

Розраховуються інвестиції: загальна вартість нової нанофільраційної установки, поповнення обігових коштів, витрати на демонтаж, сума цих витрат зменшується на ліквідаційну вартість основних фондів, що демонтуються. Загальна вартість нового устаткування враховує ціну, а також транспортні, заготівельно-складські витрати та витрати на монтаж.

Розраховуються чисті грошові потоки, як сума додаткових чистого прибутку та амортизаційних відрахувань, які надходитимуть підприємству в результаті здійснення даного проекту. З цією метою розраховують калькуляцію витрат.

На підставі розрахованої калькуляції визначають додатковий прибуток а з урахуванням амортизаційних відрахувань визначають чистий грошовий потік як суму чистого додаткового прибутку та приросту амортизаційних відрахувань.

13.1 Вихідні дані для обґрунтування проекту

Таблиця 1

Показники	Одиниця виміру	Номер рядка	Дані для розрахунків
1	2	3	4
1. Ціна устаткування, що підлягає впровадженню, без ПДВ	гри.	1	1590000
2. Транспортні витрати по устаткуванню*	% до ціни	2	5
3. Заготівельно-складські витрати*	% до ціни	3	1,5
4. Монтаж обладнання*	% до ціни	4	10
5. Обсяги виробництва по проекту, що впроваджується в базисному році в проектному році	М3 М3	5 б	247800 315000
Ціна 1 тонни продукції: базисна проектна	грн/ м3 грн/ м3	7 8	450 460
7. Початкова вартість устаткування, що підлягає демонтажу	грн.	9	1300000
8. Витрати на демонтаж	% від вартості устаткуван-ня	10	3
9, Маса устаткування, що здаватиметься як металобрухт	тонн	11	3
10. Ціна 1 тонни металобрухту	грн.	12	350
11. Реалізація демонтованого обладнання	грн.	13	950000
12. Калькуляція витрат на 1000 м3 тонну продукції базисного року: -сировина - основні матеріали - додаткові матеріали - паливо на технологічні цілі	грн. грн. грн. грн.	І4 15 16 17	350000 16,3 2,3 20,1
- електроенергія на технологічні цілі - заробітна плата основних виробничих робітників - відрахування на соціальні заходи - витрати на утримання і експлуатацію обладнання - загальновиробничі витрати - адміністративні витрати - комерційні витрати	грн. грн. грн. грн. грн. грн. грн.	18 19 20 21 22 23 24	98.3 2760 81,4 781 220,5 381 275
13. Зміна витрат в результаті проекту: - зменшення витрат сировини - зменшення витрат електроенергії - вивільнення робітників з середньорічною місячною заробітною платою	% % чол. грн/чол.	25 26 27 28	1,22 3,7 1 2700
14. Частка умовно - постійних витрат в кошторисі комерційних витрат	%	29	70
15. Ставка дисконту	%	30	30
16. Показники в цілому по підприємству, базисні: - обігові кошти - обсяг виробництва в діючих цінах - обсяг виробництва в порівняльних цінах - повні витрати	тис. грн. тис. гри. тис. грн. тис. грн.	31 32 33 34	6504 111510 110860 82814

* Послуги здійснюють сторонні організації, розмір витрат вказаний без урахування ПДВ

13.2 Розрахунок необхідних інвестицій

Розрахунок суми інвестиційних витрат здійснєються за формулою;

ІВ=КВ + Д - Вреал - Вбр + Взал + ДОК (13.1)

де:

ІВ - інвестиційні витрати, пов'язані з впровадженням інноваційного проекту, грн;

КВ - капітальні витрати на будівництво (добудівництво), придбання нового обладнання, грн;

Д - витрати на демонтаж обладнання, грн;

Вреал - вартість реалізованого обладнання, грн;

Вбр- вартість обладнання, що реалізується за ціною металобрухту, грн;

Взал - залишкова вартість замінюваного обладнання, грн;

ДОК - додаткові обігові кошти, грн.

Капітальні витрати розраховуються за наступною формулою:

КВ = Ц + ТВ + ЗСВ + М (13.2)

де:

Ц - ціна обладнання, грн;

ТВ - транспортні витрати, грн;

ЗСВ - заготівельно-складські витрати, грн;

М - витрати на монтаж нового обладнання, грн.

Ц = 1590000 грн., ТВ = 5 % до ціни, ЗСВ = 1,5 % до ціни, М=10 % до ціни.

Тоді, КВ = 1590000+1590000 (0,05+0,015+0,1) = 1852350 грн.

Розрахуємо необхідні інвестиції на поповнення обігових коштів, оскільки передбачається збільшення випуску продукції з 247800 м³ до 315000 м³.

Вважаємо, що сума обігових коштів підприємства повинна збільшитись пропорційно зростанню обсягу виробництва. За вихідними даними обігові кошти становлять 6504 тис. грн. (рядок 31). За звітністю обсяги виробництва підприємства складають 111510 тис.грн. (рядок 32).

За проектом очікується збільшення обсягу виробництва з 247800 м³ (5 рядок) до 315000 м³ (6 рядок). Збільшення =315000 м³ - 247800 м³ = 67200 м³. У вартісному виразі 67200 м³* 450 грн. (7рядок) = 30240000 грн. (30240 тис.грн.).

Визначимо приріст обігових коштів: 30240000 * 6504 /111510000 = 1764000 грн.

Витрати на демонтаж становлять 3 % від початкової вартості обладнання, яке буде демонтуватись. Початкова вартість становить 1300000 грн. (рядок 9).

Демонтаж = 1300000 грн. * 0,03 =39000грн.

Обладнання, яке демонтується можна реалізувати:

а) частина як металобрухт 3 т (рядок 11) за ціною 350 грн./т (рядок 12);

б) другу частину обладнання реалізувати іншому підприємству за ціною 950000 грн. (рядок 13), яка відповідає залишковій вартості.

В результаті Вбр = 3т* 350 грн./т = 1050 грн.

Вреал = 950000 грн.

Можна розрахувати інвестиційні витрати:

ІВ = 1852350 + 39000 - 950000 -1050+ 1764000 = 2704300 грн.

13.3 Розрахунок чистих грошових потоків

Спочатку розрахуємо калькуляцію витрат на 1000 м³ продукції базисного та проектного року.

Розрахуємо зміну витрат на виробництво продукції, беручи за основу калькуляцію витрат на 1000 м³ продукції базисного року (рядок 14-24), крім того враховується наступне:

- обсяги виробництва зростуть з 247800 м³ до 315000 м³;

- витрати сировини знизяться на 1,22 % (рядок 25);

- витрати електроенергії знизяться на 3,7 % (рядок 26);

- знизяться витрати з оплати праці за рахунок вивільнення 1 робітника (рядок 27) із середньою заробітною платою 181 грн. (рядок 28);

- за рахунок зміни вартості обладнання зміняться амортизаційні відрахування;

- 70 % комерційних витрат є умовно-постійними (рядок 29). Здійснюємо перерахунок:

а) Сировина: до проекту - 350000 грн (рядок 14).

Після проекту = 350000*(100-1,22)/100 = 345730 грн.

б) Електроенергія:

до проекту - 98,3 грн. (рядок 18).

Після проекту = 98,3 * (100-3,7) / 100 = 92, 6629 грн.

в) Основні матеріали, допоміжні матеріали, паливо на технологічні цілі без змін.

г) Заробітна плата основних виробничих робітників: до проекту = 2760 грн.на

1000 м³ (рядок 19). На весь обсяг до проекту = 2760 * 247,8 = 683928 грн. Після проекту =683928-2760 * 12 = 650808 грн. (на 1000 м³ = 650808/ 315= 2066 грн.).

д) Відрахування на соціальні заходи (для всіх однаковий % нарахувань =37,28 %). Тоді після проекту = 2066 * 0,3728 = 770,2 грн.

е) витрати на утримання та експлуатацію обладнання: до проекту 781 грн. на 1000 м³ (рядок 21), на весь річний обсяг = 781*247,8 = 193532 грн.

Сума річних амортизаційних відрахувань обладнання, що демонтується (24%-для всіх однаковий) 950000*0,24=228000 грн.

Сума річних амортизаційних відрахувань нового обладнання = КВ*0,24 =1852350 * 0,24 = 444564 грн.

Отже, витрати після проекту річні = 193532 - 228000 + 444564 = 410096, на 1000 м³ продукції =410096 / 315 = 1302 грн.

є) загальновиробничі витрати: до проекту на 1000 м³ = 220.5 (рядок 22), на річний обсяг = 220,5 *247,8= 54639,9 грн. Після проекту на 1000 м³ = 54639,9/315=173,5 грн.

ж) адміністративні витрати: до проекту на 1000 м³ = 381 (рядок 23), на річний обсяг = 381 * 247,8 =94411,8 грн. Після проекту на 1000 м³ = =94411,8/315= 299,7 грн.

з) комерційні витрати: до проекту на 1000 м³ = 275 (рядок 24), на річний обсяг = 275 * 247,8 = 68145 грн. Після проекту:

умовно-постійна частина = 0,7 * 68145/315= 151,5 грн.

умовно-змінна частина = 275 * 0,3 = 82,5 грн. Розрахуємо збільшення = 82,5 * (1 + % збільшення обсягу виробництва) = 82,5*(1 + 0,44) = 118,8 грн.

Всього комерційні витрати після проекту = 151,5 + 118,8 = 270,3 грн. на 1000 м³. Результати розрахунків зводимо у таблицю 13.2.

Таблиця 2

Калькуляція витрат на 1000 м³ продукції базисного та першого проектного року, грн

Статті витрат	Базис	Проект	Відхилення +/-
			Абсолютне
Сировина	350000,00	345730,00	-4270,00
Основні матеріали	16,30	16,30	0,00
Додаткові матеріали	2,30	2,30	0,00
Паливо на технологічні цілі	20,10	20,10	0,00
Електроенергія на технологічні цілі	93,80	92,66	-1,14
Заробітна плата робітників	2760,00	2066,00	-694,00
Відрахування від заробітної плати	81,40	48,23	-33,17
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	781,00

Подобные документы

• Монтаж технічних засобів автоматизації процесу виробництва комбікорму

  Фактори, що впливають на процес виготовлення комбікорму та номінальні значення параметрів технологічного процесу. Вибір технічних засобів системи автоматизації. Принцип дії та способи монтажу обладнання. Сигналізатор рівня СУМ-1 сипучих матеріалів.
  
  курсовая работа [2,5 M], добавлен 01.06.2013
  

• Сировиготовлювач

  Будова і робота сировиготовлювачів, патентні розробки. Сутність модернізації, будова та принцип роботи обладнання. Витрати холодної води для установки по солінню сирного зерна в потоці. Технологія виготовлення окремих деталей. Автоматизація виробництва.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 05.02.2016
  

• Хімічна технологія та обладнання підприємств

  Основні типи та відмінності приймальних пристроїв машин для виробництва хімічних волокон і ниток: намотувальні і укладальні. Принцип установки бобінотримача. Характеристика роботи веретен, механізмів розкладки, пристроїв для укладки джгута в контейнер.
  
  реферат [6,5 M], добавлен 21.12.2011
  

• Розрахунок ліфта

  Будова, характеристики, принцип роботи ліфта. Шляхи технічних рішень при модернізації та автоматизації. Розробка та розрахунок циклограми і електричної схеми ліфта. Розробка математичної моделі схеми управління. Розрахунок надійності системи автоматики.
  
  курсовая работа [5,3 M], добавлен 14.05.2011
  

• Техніко-економічне обґрунтування проекту модернізації виробництва АТ "Пирятинський сирзавод"

  Визначення економічної доцільності реконструкції виробництва АТ "Пирятинський сирзавод" шляхом розширення асортименту м'яких сирів. Технічне обґрунтування установки нового устаткування для виробництва м'яких сирів. Оцінка рентабельності виробництва.
  
  дипломная работа [957,8 K], добавлен 17.09.2014
  

• Автоматизація процесу виготовлення еритроміцину

  Техніко-економічне обґрунтування проектованої системи автоматизації. Характеристика продукту виробництва еритроміцину, опис його технології. Розрахунок та проектування системи автоматичного керування технологічним процесом. Організація охорони праці.
  
  дипломная работа [2,3 M], добавлен 08.11.2011
  

• Автоматизація процесу виробництва в ПАТ "Концерн Хлібпром"

  Схема автоматизації технологічного процесу виробництва та її опис. Технічні характеристики приладів і засобів автоматизації, методики проведення ремонтних та налагоджувальних робіт. Заходи з протипожежної безпеки та екології, заходи з енергозбереження.
  
  отчет по практике [296,8 K], добавлен 24.05.2015
  

• Розробка функціональної схеми автоматизації вентиляції

  Основні напрямки модернізації вентиляційної системи механічного цеху. Розрахунок циклограми робочих органів, вибір елементів контролю та регулювання силового обладнання та захисту на базі ПК з використанням електронної бази даних, аналіз надійності.
  
  курсовая работа [726,5 K], добавлен 09.05.2011
  

• Розробка монтажної документації для автоматизації жомосушильного відділення

  Дані про рівень автоматизації сушильного відділення. Принцип роботи установки для сушіння вологого матеріалу бурячного жому. Вибір монтажних матеріалів, комутаційної і світлосигнальної арматури, які відповідають потребам. Розрахунок номінальних струмів.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 08.12.2011
  

• Розробка електропривода вентиляційної установки

  Призначення та будова вентилятора, вимоги до його електроприводу. Визначення потужності і вибір електродвигуна, побудова механічної характеристики, розрахунок характеристик статичного моменту опору. Принципова схема установки, заходи по енергозбереженню.
  
  практическая работа [362,5 K], добавлен 07.03.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам