Інтелектуальні методи та засоби візуалізації позаштатних ситуацій в складних системах

Умовою виходу СС у позаштатний режим буде вихід скалярної змінної за одиничний інтервал і вихід вектора за максимальне значення з множини . Розглянемо флуктуаційну капсулу параметрів. Введемо стохастичне збурення TS. За рахунок перетворення одновимірних інтервалів у двовимірну підмножину , одержуємо двовимірний розподіл усіх флуктуацій технологічних параметрів ц_i, які змінюються під впливом стохастичного збурення TS. Як двовимірну множину оберемо еліпс, у якого великий діаметр відповідає інтервалові, а малий - визначає флуктуації векторів технологічних параметрів при взаємодії із впливами TS.

Розглянемо варіант, коли зміна флуктуації параметра складає , де - максимально можлива його зміна при стохастичному впливові, що не призводить до позаштатної ситуації. Зміна флуктуації скалярної змінної зазначеного параметра щодо великого діаметра - . Вважаємо, що за рахунок параметрів управління не відбувається виходу СС зі штатного режиму. Тоді параметри і можуть бути обрані як критерії позаштатних і передаварійних ситуацій у СС.

Відобразимо підмножину векторів параметрів на сферичній поверхні одиничної сфери (на дотичній площині), при цьому проективні відображення векторів спільно зі скалярними змінними параметрів управління ізоморфні скалярній змінній : , що визначає можливість аналізу змін проекцій векторів і їхніх флуктуацій для розпізнавання передаварійних і аварійних ситуацій. Для зручності розгляду формальної моделі надамо кожній з множин деякий колір, наприклад, для параметрів - червоний колір, параметрів планування і його коригувань - зелений, параметрів ПФС людини-оператора - синій, одержавши, таким чином, RGВ-тріаду основних кольорів. Тоді, з урахуванням колірної параметризації і за наявності СВ, які змінюються в межах штатних ситуацій у СС, одержимо

_.

_{Розглянемо метод візуалізації позаштатних ситуацій в складній системі з канальною структурою. ФК може бути представлена у вигляді одиничної сфери, такої, що:}

- в стані нормального функціонування всієї СС або кожної з її підсистем у межах штатних ситуацій капсула забарвлена в адитивно-білий колір;

- за відсутності СВ зміни параметрів будуть призводити до збільшення або зменшення інтенсивностей червоного і зеленого кольорів, що призводить до збільшення жовтої компоненти при адитивному змішуванні; зміни ПФС людини-оператора призведуть до збільшення або зменшення інтенсивності синього кольору, у результаті чого колір ФК набуває адитивно-жовтого відтінку;

- за наявності СВ за рахунок появи областей прецесій векторів у забарвленні ФК будуть з'являтися різноманітні додаткові відтінки, відмінні від адитивно-білого.

Розглядається класифікація параметрів СС за ступенем її реакції на СВ: 1) підклас сильних взаємодій; 2) підклас слабких взаємодій; 3) підклас опосередкованих взаємодій. Під час аналізу ПС можливі декілька типів взаємодій, що визначають множину ситуацій під час функціонування складної системи з канальною структурою:

- технологічний параметр у штатному режимі функціонування СС проектує на поверхні одиничної сфери околицю ;

- технологічний параметр за рахунок взаємодії із СВ слабкої взаємодії змінює своє положення і виходить у зону передаварійної ситуації, при цьому на поверхні сфери проектується -околиця;

- технологічний параметр за рахунок взаємодії з СВ із сильною взаємодією змінює своє положення і виходить у зону передаварійної ситуації, при цьому на поверхні сфери проектується околиця.

_{Для побудови ФК капсули аксіоматично задамо два положення: 1) результуюча взаємодія технологічних параметрів, параметрів планування і ПФС людини-оператора поза полем СВ не впливає на положення їхніх векторів , , тобто координати проекцій вершин векторів на поверхні капсули не змінюються; 2) результуюча взаємодія технологічних параметрів, параметрів планування і ПФС людини-оператора із СВ призводить до зміни положення проекцій вершин векторів на поверхні капсули.}

Після визначення можливих систем зв'язку параметрів СС із СВ і відповідних характеристичних функцій, задамо кожному з векторів такі кутові значення , , щоб відповідні вектори виявилися рівномірно розміщеними в екваторіальних зонах одиничної сфери. Для кожної двовимірної області на поверхні сфери визначимо всередині області три підмножини , де Д1, Д2, Д3 - верхні значення розмірів двовимірних областей (зон), що відповідають положенням векторів параметрів СС, які зміщуються під впливом СВ та визначають позаштатний режим; Д0 - зона штатної ситуації параметра СС.

Розроблені модель флуктуаційної капсули параметрів режимів складної системи та метод візуалізації позаштатних ситуацій розвивають концепцію візуального відображення оперативної інформації, яка ґрунтується на колірній параметризації та на відміну від існуючих розгорткових чи мнемосхемних способів візуалізації забезпечує когнітивно-графічне подання інформації в людино-машинному інтерфейсі.

У п'ятому розділі розглядається вирішення задачі моделювання й адаптації ПФС людини-оператора, як одного з важливих компонентів системи управління складною системою, а також обґрунтовується метод візуального кодування інформації.

Запропоновано метод активації когнітивних функцій людини-оператора, що дозволяє адаптувати систему ПФС людини до негативного впливу монотонії на основі використання двох класів систем ПФС за ступенем включення когнітивних функцій людини-оператора з використанням кольорових образів. Такий невербальний вплив здатний досягти рішення двох задач: 1) допомогти системі гомеостазу повернути систему ПФС із нестійкого до квазістійкого стану; 2) перевести ПФС до нового стійкого стану. Запропоновані методи та засоби проходили експериментальну перевірку на групі операторів та показали значне покращення когнітивних операторських функцій (перш за все, швидкості реакції).

Розроблено модель функції уваги людини-оператора, заснована на оцінці фактора несподіванки в актуальному зоровому полі на основі волоконно-оптичного СК, що моделює вхід відеосистеми та складається з рахункової множини елементарних світловодів з різними діаметрами поперечних перерізів. При цьому вхідні поперечні перерізи світловодів мінімального діаметру розташовуються в центрі поля зору і моделюють зону фавеа, усі світловоди з великим діаметром - периферійну зону.

Усі світловоди, розташовані в центральній зоні входу, своїми вихідними поперечними перерізами оптично погоджені з відеоприймачем та електрично пов'язані з процесором послідовної обробки відеосигналів. Усі світловоди периферійної зони СК оптично погоджені з відеоприймачем, що пов'язаний із процесором паралельної обробки відеосигналів. Для кожної точки безперервного (регулярного) зображення, заданого в двовимірному континуальному просторі, після її проективного перетворення, ставиться у відповідність точковий елемент. Позначимо візуальну інформацію і фактор несподіванки, що міститься в ній, у вигляді багатовимірного вектора з усередненими значеннями інтенсивності трьох основних кольорів, які спроектовані на вхід СК із координатами, заданими в локальній системі координат. Як критерій наявності в актуальному зоровому полі фактора несподіванки обирається зміна інтенсивності і швидкості переміщення деякої візуальної складової актуального зорового поля. До системи вводяться волоконно-оптичні детектори уваги, засновані на комбінаціях ЕК і СК та комбінаторній нерегулярності. Модель функції уваги ґрунтується на використанні комбінаторної нерегулярності в детекторах уваги, при цьому малі лінійні переміщення візуального об'єкта на вході волоконно-оптичного СК стрибком переходять у високоінтенсивний процес, який далі може детектуватися звичайними методами.

Розроблено метод візуального кодування інформації про ПС на основі відображення інформації з використанням колірного і графічного кодування основних параметрів функціонуючої системи. Використання візуальних систем кодування інформації з позицій сучасних систем і засобів штучного інтелекту, є одним з важливих напрямків, що дозволяє підвищити ефективність операторської діяльності людини-оператора. Формальна модель відображення інформації є одиничною сферою, утвореною множиною вершин одиничних векторів параметрів складної системи. Для розробки методу візуалізації оперативної інформації використана модель у вигляді плоскої розгортки північної або південної півкуль одиничної сфери. При цьому обираються три кільцеві зони розгортки з радіусами , де е - околиця полярної зони розгортки. Далі впорядкуємо множину проекцій векторів параметрів , , і . Розділимо розгортку на 3m рівномірно розподілених секторних зон . В результаті розподілу одержуємо рівномірне розміщення відображуваних параметрів , , і на трьох кільцевих зонах розгортки. Одиночна проекція кожного з векторів СС відображається в центрі у вигляді точки зі своєю -околицею.

В першій кільцевій зоні розгортки розташуємо проекції вершин векторів, що мають сильний зв'язок із СВ (наприклад, множина технологічних параметрів складної системи електропостачання разом з параметрами управління . У другій зоні розташуємо проекції вершин векторів параметрів планування, що мають зв'язок із СВ. У третій кільцевій зоні розмістимо проекції вершин параметрів . За допомогою меридіональної розбивки розгортки одиничної півкулі на три кільцеві зони параметри СС класифікуються за ступенем їхньої взаємодії із СВ. Точки проекцій, відображених усередині під час ПС, передаварійних і аварійних ситуацій, утворюють в сукупності фігури, гомеоморфні колу. Чим сильніше реакція параметра СС на вплив , тим більша зміна їхніх кутових коефіцієнтів щодо ортів одиничної кулі. На основі введеної впорядкованості складемо систему функцій, що визначають положення векторів на розгортці з загальною точкою перетину (0,0,0): , де - флуктуації нормованого вектора параметра СС.

Підібравши відповідним чином значення коефіцієнтів , можна задати для кожного з параметрів СС відповідні граничні значення змін їхніх кутових параметрів , що використовується для розробки критеріїв розпізнавання поточних станів системи при її функціонуванні.

Так, для штатних ситуацій коефіцієнти зберігають свої значення в межах -околиці. Для позаштатних, передаварійних і аварійних ситуацій коефіцієнти змінюються в обраних інтервалах зміни кутового коефіцієнта з деякою метрикою. За максимальним значенням коефіцієнта проводиться класифікація ПС. Зміни положень векторів і площі будемо розглядати як графічно кодовані, а динаміка цих змін призначена для візуальної ідентифікації ПС.

Для підвищення якості візуального відображення оперативної інформації про стан СС запропоновано використовувати колірне кодування точкових проекцій параметрів системи та (або) їхніх площ. При використанні колірного кодування можливі кілька варіантів його використання: 1) проекція вершини вектора параметра системи в штатному режимі офарблюється у визначений колір, а при зміні стану СС змінюється, наприклад, інтенсивність кольору; 2) пофарбовані проекції векторів змінюють свій спектр при зміні стану СС; 3) на розгортці відображаються в постійному кольорі, як точкова проекція вектора, так і множина їхніх відображень.

Три запропонованих варіанти колірного кодування повинні бути доповнені четвертим варіантом реалізації: на розгортці однією точкою (множиною точок) відображається зміна системи, отримана при адитивному змішуванні двох (трьох) зв'язаних між собою параметрів системи. Виберемо значення коефіцієнтів і задамо зміни кутових положень проекцій векторів, наприклад, технологічних параметрів СС, у залежності від імовірнісного результату їхньої взаємодії із впливами . Коефіцієнти належать до напівупорядкованої множини, а як метрика обране значення -околиці .

Складемо систему лінійних рівнянь положень векторів параметрів, відображуваних на розгортки одиничної півкулі для кожної із ситуацій: штатна ситуація позаштатна ситуація передаварійна ситуація аварійна ситуація (де - секторна зона розгортки, утворена першою кільцевою зоною і двома радіусами з номерами ; - елементи впорядкованої множини).

На основі метода візуального кодування інформації про ПС розроблено методику відображення проекцій векторів у системі відображення інформації, який забезпечує на основі колірного кодування побудову матриць інцидентності, вибір максимальних значень коефіцієнтів, погодження з кутовими коефіцієнтами з матриць А і В, побудову розгортки одиничної сфери та розбивку її на кільцеві зони відповідно до , відображення штатної ситуації у вигляді точкової проекції вершини відповідного параметра та побудову для кожного з параметрів системи залежностей, при цьому коефіцієнти слугують критеріями ідентифікації ПС. Розроблену методику використано в реалізації інтелектуальної системи аналізу рішень під час ПС в складній системі електропостачання.

Шостий розділ присвячений розробці інтелектуальних засобів візуалізації позаштатних ситуацій у складних системах і вирішенню задач вибору і розробки методик і алгоритмів реєстрації параметрів режимів роботи складних систем з канальною структурою на прикладі систем електропостачання.

Розроблено методику й алгоритм реєстрації й аналізу позаштатних ситуацій у складній системі електропостачання. Розроблено модель зберігання параметрів позаштатної ситуації і на її основі - методика формування файлу параметрів позаштатних ситуацій.

Розроблено інформаційний екран для візуального відображення позаштатних ситуацій у складних системах, що забезпечує активне включення в процес контролю функціонування системи когнітивної функції уваги людини-оператора.

На основі досліджень ФК розроблена модель інформаційного екрана для візуального відображення ПС у СС електропостачання. Модель є множиною i-інформаційних каналів від споживачів, розташованих на S-рівні системи електропостачання. Кожний з i-каналів розбитий на три підканали, які несуть з виходу споживача інформацію про значення двох реактивних компонент потужностей і й і активної потужності на кожному з S-рівнів підсистем, що утворюють баланс загальної спожитої потужності.

Для розподілених потоків розглянемо тільки праву частину рівняння балансу потужностей, вважаючи її рівною лівій частині . Розглянемо тріаду активних і реактивних потужностей для i-го споживача на S-му рівні системи і далі її пронормуємо. Тоді кожному з нормованих значень призначимо свій колір із тріади RGB. Так, значенням активної потужності буде відповідати червоний колір, реактивної індуктивної потужності- синій, а реактивної ємнісної - зелений. Кожне з нормованих значень потужності, закодоване кольором, повинне відповідати інтенсивності випромінювання в колірній тріаді.

При адитивному додаванні інтенсивностей трьох кольорів тріади одержуємо адитивно-біле світіння, що означає оптимальний розподіл всіх енергетичних потоків потужностей між постачальником і споживачем.

При змінах значень потоків потужності в межах флуктуаційного коридору до адитивно-білого кольору оптимальності енергопотоків додаються фонові колірні компоненти червоного, синього або зеленого кольорів. За числом всіх споживачів формується відповідне число колірних тріад, на входи яких надходить інформація про миттєві значення активних і реактивних значень. З банку даних по кожному споживачу отримується інформація про оптимальні значення активних і реактивних потужностей, після чого виконується їх нормування.

Модель виконується у вигляді двовимірного екрана. При виході кожного з параметрів потужності за межі флуктуаційного коридору адитивно-біле світіння зникає, і на екрані з'являються комбінації змішаних або чистих кольорів тріади.

Розроблено універсальний елемент візуалізації, який складається із світлопровідних шарів, що підсвічуються світлодіодними матрицями червоного, зеленого та синього випромінювань в залежності від значень параметрів, а на поверхні іншої світлопровідної пластини нанесений номер контрольного елементу. Перевагами такого екрану є забезпечення людині-операторові психологічно комфортних умов оперативного чергування завдяки динамічності подання візуальної інформації про стан системи, що не викликає в людини появи стресу монотонії, а візуалізована інформація стимулює когнітивні функції людини-оператора.

У сьомому розділі розробляються засоби для реєстрації, фіксації й аналізу параметрів режимів роботи складної системи з канальною структурою і на основі цих засобів - інтелектуальна система аналізу рішень під час ПС.

Розроблено підсистему накопичення й аналізу параметрів аварійних ситуацій для складної системи електропостачання, що дозволяє в найкоротший термін визначати тип і місце виникнення аварії, значно прискорити пошук і ліквідацію ПС.

Досліджено моделі систем управління складними об'єктами електроенергетики. Уточнено модель балансу потужностей, що враховує нестаціонарний характер споживання, у вигляді:

,

,

де - - географічні координати постачальника і споживача, задані в геоінформаційній системі (ГІС);, - миттєві й інтегральні потужності постачальника і споживача відповідно; - значення ресурсних потоків; - миттєві значення кутів між фазами струму; - параметри, що характеризують структуру аварійно-технічних служб постачальника і споживача.

Для аналізу СС електропостачання використовуємо три миттєвих енергетичних параметри і баланс потужностей після перетворень набуває вигляду: . Тоді небаланс потужностей: . Введемо предикатні змінні

та .В реальній СС двополюсник із предикатною змінною характеризує стаціонарний розподіл енергопотоків між параметрами незалежно від класу еквівалентності і рівня. При порушенні балансу потужностей на кожному з рівнів предикатна змінна переходить до нового стану. У цьому випадку в обраній моделі двополюсник перетворюється в багатополюсник з відновленням структури зв'язків виходів-входів, а з цього моменту починається інформаційно-аналітичну діяльність з ідентифікації ПС. Найбільший практичний інтерес становить аварійна ситуація, здатна викликати відключення кожної з підсистем СС із координатами . Відключення означає, що в багатополюсникові відбувся розрив однієї або більше дуг, що зв'язують вершини .

На основі алгебро-логічних методів ідентифікації ПС запропоновано методику машинного виявлення ПС шляхом аналізу гармонічних складових електричного сигналу в мережі. Розроблено пристрій, призначений для фіксації й аналізу аварійних ситуацій у складній системі електропостачання. На основі запропонованих алгоритмів і методик розроблено модулі для геоінформаційної системи аналізу рішень під час ПС у СС, яка призначена для одержання, ведення і використання бази даних параметрів режимів роботи мережі, інформації про графічні, неграфічні, просторові й атрибутивні компоненти електричної мережі.

Адекватність запропонованих в роботі методів, моделей та засобів візуалізації позаштатних ситуацій доводяться результатами експериментальних перевірок, які показали покращення показників когнітивних функцій людини-оператора, пришвидшенням оперативності аналізу рішень, скороченням часу реакції операторів під час ПС в середньому на 0,1 с. Таким чином, використання розроблених методів візуалізації й ідентифікації на основі моделей флуктуаційної капсули та методів активації когнітивних функцій людини-оператора створює передумови для істотного покращення якості взаємодії людини-оператора в складній системі з канальною структурою.

У додатку наведено опис пристрою для реабілітації когнітивних функцій людини-оператора, програмного комплексу для аналізу і фіксації аварійних подій, результати експериментальних досліджень апаратно-програмних засобів для аналізу і фіксації аварійних ситуацій, інтелектуальної системи аналізу рішень під час позаштатних ситуацій, а також акти впроваджень та випробувань результатів дисертаційного дослідження.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена новому рішенню наукової проблеми відображення багатовимірної динамічної інформації у вигляді методів і засобів візуалізації позаштатних ситуацій у складних людино-машинних системах з канальною структурою. Це дозволило створити моделі перетворення інформації під час позаштатних ситуацій, інформації в трактах синтезу зорових образів, створити нові засоби інтелектуалізації комп'ютерних інтерфейсів складних систем та підвищити ефективність людино-машинної взаємодії в умовах невизначеного інформаційного стану, а також розробити методи, моделі і засоби візуалізації позаштатних ситуацій у складних людино-машинних системах при створенні засобів інтелектуалізації комп'ютерних інтерфейсів і систем синтезу зорових образів.

Основні наукові результати дисертаційного дослідження наступні.

1. Отримали подальший розвиток формальні моделі складних систем з канальною структурою у вигляді об'єднань елементарних і системних каналів та моделей комбінаторних перетворень інформації та перетворень підстановок в елементарних та системних каналах під час позаштатних ситуацій.

2. Встановлено, що універсальним концептуально й адекватним у прикладному значенні є підхід, що ґрунтується на формалізації складних людино-машинних систем з канальною структурою у вигляді об'єднань елементарних і системних каналів. На основі досліджень властивостей системного й елементарного каналів складної системи у вигляді дискретних множин показано, що комбінаторні підстановки на множинах входу моделі складної системи забезпечують при відображеннях на них множини виходу генерацію спотворень, при цьому ступінь спотворень відображення інформації залежить від числа предикатів з нульовими значеннями.

3. Вдосконалені алгебро-логічні методи аналізу та візуалізації рішень під час позаштатних ситуацій у вигляді методів алгебри предикатних операцій над матрицями впізнавання порушень регулярності і нечітких критеріїв ідентифікації позаштатної ситуації в складній системі, що забезпечує підвищення якості ідентифікації позаштатних ситуацій і в цілому підвищує стійкість функціонування складних людино-машинних систем з канальною структурою під час позаштатних ситуацій.

4. Вперше розроблена формальна модель флуктуаційної капсули для візуалізації параметрів системи, що представлена у вигляді одиничної сфери, створеної множиною проекцій вершин векторів параметрів складної системи, кожний з яких розташовується всередині двовимірної області з рівномірно розподіленими перетинами сферичної поверхні, що дозволяє швидше фіксувати локальні викиди флуктуацій для будь-якого параметра системи, і, отже, підвищити ефективність управління в позаштатних ситуаціях.

5. На основі досліджень флуктуаційної капсули запропонована формальна модель квазістійкості складної системи та представлена у вигляді флуктуаційної капсули параметрів, на поверхні якої розподілені вершини багатовимірних багатогранників векторів флуктуацій, що знаходяться в полі впливів стохастичних навантажень і ПФС людини-оператора. Запропоновані базові критерії ідентифікації передаварійних і аварійних ситуацій у вигляді множин прецесій параметрів, а для формальної моделі введена колірна параметризація, що дозволяє під час моніторингу складної системи візуалізувати поведінку системи (у динамічному режимі зміни параметрів під час і після стохастичних впливів) та стимулювати базову функцію уваги людини-оператора.

6. Вперше розроблено метод візуалізації позаштатних ситуацій в складній системі з канальною структурою, який ґрунтується на моделі квазістійкості у вигляді флуктуаційної капсули, зведеної до багатовимірної одиничної сфери, на поверхні якої визначені вершини багатовимірних векторів флуктуацій, що знаходяться в полі стохастичних впливів та взаємодій психофізіологічних станів людини-оператора, що дає можливість розробити когнітивно-графічний людино-машинний інтерфейс, який забезпечує підвищення ефективності людино-машинної взаємодії. Обґрунтована концепція візуалізації позаштатних ситуацій, заснована на моделі когнітивно-графічного людино-машинного інтерфейсу на основі перетворення простору параметрів Rⁿ > R², R³ за допомогою моделі флуктуаційної капсули параметрів складної системи, що дозволяє підвищити якість ідентифікації позаштатних ситуацій у системі, аналізувати можливі варіанти рішення і знаходити найкраще або припустиме рішення.

7. Вдосконалено метод візуального кодування інформації про позаштатні ситуації на основі використання колірного і графічного кодування точкових проекцій параметрів системи зі своїми е-околицями, і на його основі розроблено алгоритм роботи системи відображення інформації, що реалізує модель інтерфейсу складної системи, засновану на активації базових когнітивних функцій оператора, а на основі моделі - вперше створити інформаційний екран для візуального відображення позаштатних ситуацій у складних системах, який забезпечує активне включення в процес контролю функціонування системи когнітивної функції уваги людини-оператора.

8. Розроблено методи активації когнітивних функцій людини-оператора із врахуванням функції невимушеної уваги, що забезпечує підвищення швидкості реакції людини-оператора та оперативності аналізу рішень під час позаштатної ситуації.

9. Розроблено модель і методику формування файлу параметрів режимів складних систем, а на основі методики формування файлу параметрів позаштатних ситуацій розроблені інтелектуальні засоби фіксації й аналізу аварійних ситуацій у системі електропостачання.

10. На основі запропонованих і обґрунтованих у роботі методів і моделей візуалізації й ідентифікації позаштатних ситуацій розроблена інтелектуальна система аналізу рішень під час позаштатних ситуацій у складній системі електропостачання, яка забезпечує когнітивно-графічну візуалізацію позаштатних ситуацій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ерохин А.Л. Распознавание аварийных ситуаций в энергосистемах // Проблемы бионики. - 1998. - Вып. 49. - С.67-71.

2. Ерохин А.Л., Бурцев Вал.Н., Бурцев Влад.Н. Способ моделирования стохастических процессов с помощью топологических преобразований // Проблемы бионики. - 1999. - Вып. 51. - С.151-157.

3. Ерохин А.Л., Бурцев Вал.Н., Бурцев Влад.Н. Исследование стохастических процессов комбинаторно-топологического кодирования информации. Сообщение 1 // Радиоэлектроника и информатика. - 2000. - №4(13). - С.44-48.

4. Ерохин А.Л. Повышение эффективности управления электрическими сетями // Проблемы бионики. - 2000. - Вып.52. - С.45-51.

5. Ерохин А.Л., Подуфалов С.Ю. Построение базы знаний систем поддержки принятия решений при управлении электросетями // Автоматизированные системы управления и приборы автоматики. - 2000. - Вып. 113. - С.60-67.

6. Бондаренко М.Ф., Ерохин А.Л., Бурцев Вал.В., Бурцев Влад.В. Моделирование стохастических процессов и их применение в практической психологии // Системний аналіз, управління і інформаційні технології: Вісник Харківського Державного політехнічного університету. Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вип.99. - С.7-10.

7. Ерохин А.Л., Подуфалов С.Ю. О построении базы знаний прогнозирующих информационных систем // Радиоэлектроника и информатика. - 2001. - № 1(14). - С.54-58.

8. Бурцев Вал.Н., Бурцев Влад.Н., Ерохин А.Л. Анализ связей сложно-организованных систем с гомеостатическим и гетеростатическим управлением // Вестник Национального технического университета “Харьковский политехнический университет”: Сб. науч. тр. Тематический выпуск: Автоматика и приборостроение. - Харьков: НТУ “ХПИ”, 2001. - №4. - С.20-23.

9. Бурцев В.М., Єрохін А.Л. Застосування теорії груп підстановок для моделювання детермінованих хаотичних процесів // Системи обробки інформації.- Харків: НАНУ, ПАНМ, ХВУ, 2001. - Вип. 6(16). - С.47-51.

10. Ерохин А.Л. Математические модели сложно-организованных систем управления в энергетике // Проблемы бионики. - 2001. - Вып.54. - С.23-27.

11. Бурцев В.Н., Ерохин А.Л. Преобразование подстановок как модель случайных отказов сложно-организованных информационных систем // Проблемы бионики. - 2001. - Вып.55. - С.15-19.

12. Бурцев В.Н., Гнусов Ю.В., Ерохин А.Л. Формализация модели оптического волоконного системного канала // Проблемы бионики. - 2002. - Вып.56. - С.34-38.

13. Бурцев Вал.Н., Бурцев Вл.Н., Ерохин А.Л. Обеспечение устойчивости системы психофизиологического состояния ЛПР в системах поддержки принятия решений // Проблемы бионики. - 2002. - Вып.57. - С.91-95.

14. Гнусов Ю.В., Ерохин А.Л., Кольченко А.В. Модели обработки сигналов аварийных процессов в энергосистемах // Вестник Национального технического университета “Харьковский политехнический университет”. Сб. науч. тр. Тематический выпуск: Автоматика и приборостроение. - Харьков: НТУ “ХПИ”, 2002. - №9, Т.7. - С.46-50.

15. Ерохин А.Л., Бурцев В.Н. Моделирование дискретных множеств и их отображений посредством аналогий // Системи обробки інформації. - Харків: НАНУ, НАНМ, ХВУ, 2003. - Вип. 6(22). - С.123-126.

16. Єрохін А.Л. Топології просторових інформаційних моделей електричних мереж / Електроенергетичні та електромеханічні системи. Вісник Національного університету „Львівська політехніка”.- Львів, 2003. - №479. - С.72-79.

17. Ерохин А.Л., Бурцев Вал.Н., Бурцев Вл.Н. Моделирование когнитивной функции внимания в системе технического зрения // Проблеми біоніки: Всеукр. міжвід. наук.-техн. зб. - 2003. - Вип.58. - С.126-130.

18. Ерохин А.Л. Интеллектуальные модули для поддержки принятия решений при аварийных ситуациях в электрических сетях // Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. - 2004. - №1(7). - С.62-68.

19. Бондаренко М.Ф., Єрохін А.Л. Про моделі позаштатної поведінки інтелектуальних систем // Проблеми біоніки. - 2004. - Вип.60. - С.7-16.

20. Ерохин А.Л., Кольченко А.В. Методика сбора пользовательской информации для оценки юзабилити компьютерных интерфейсов // Вестник Национального технического университета “ХПИ”. Сб. науч. тр. - Харьков: НТУ “ХПИ”, 2004. - Вып.34. - С.82-87.

21. Ерохин А.Л., Бурцев В.Н. Формализация сложноорганизованных систем и распознавание аварийных ситуаций. Сообщение 1 // Бионика интеллекта.- 2004. - №1(61). - С.74-77.

22. Ерохин А.Л., Бурцев В.Н. Формализация сложноорганизованных систем и распознавание аварийных ситуаций. Сообщение 2 // Бионика интеллекта. - 2005. - № 1(62). - С.15-18.

23. Ерохин А.Л, Бурцев В.Н. Модели визуализации взаимодействий параметров сложно-организованных систем со стохастическими воздействиями / Вестник Национального технического университета “ХПИ”. Сб. науч. тр.- Харьков: НТУ “ХПИ”, 2005. - Вып.46. - С.87-94.

24. Ерохин А.Л. Алгебро-логические средства для идентификации и визуализации нештатных ситуаций в системах с канальной структурой // Бионика интеллекта. - 2005. №2(63). - С.66-75.

25. Ерохин А.Л. Алгоритм построения флуктуационной капсулы параметров сложной системы при аварийных ситуациях // Системи обробки інформації. Зб. наук. пр. - Харків: НАНУ, ПАНМ, ХВУ, 2005. -Вип.9(49). - С.221-227.

26. Єрохін А.Л. Візуалізація позаштатних подій в складних системах з канальною структурою // Системи обробки інформації. - Харків: Харківський університет Повітряних Сил ім. І.Кожедуба. - 2006. - Вип.6(55). - С.78-85.

27. Ерохин А.Л. О когнитивной визуализации оперативной информации в интеллектуальных системах // Системи обробки інформації. Зб. наук. пр. - Харків: НАНУ, ПАНМ, ХВУ, 2006. - Вип.5(54). - С.25-31.

28. Гриб О.Г., Ерохин А.Л., Сендерович Г.А., Старков К.А. Проектирование систем электроснабжения: Уч. пособие. - Харьков: ХГАГХ, 2002. - 185 с.

29. Єрохін А.Л., Самсонов В.В. Методи та засоби Інтернет-технологій: Навч. посібник. - Харків: ТОВ „Компанія СМІТ”, 2006. - 264 с.

30. Гриб О.Г., Чебатарев С.И., Ерохин А.Л. Использование геоинформационных технологий принятия решений при авариях в энергосистеме // Радиоэлектроника и информатика. - 1999.- №1. - C.40-43.

31. Бондаренко М.Ф., Ерохин А.Л., Подуфалов С.Ю. Общие проблемы формализации знаний в интеллектуальных пространственно-информационных системах // Системний аналіз, управління і інформаційні технології: Вісник Харківського Державного політехнічного університету. Зб. наук. пр. - Вип.99. - Харків: ХДПУ, 2000. - С.11-14.

32. Гриб О.Г., Ерохин А.Л., Светелик А.А. О поддержке принятия решений при аварийных ситуациях в электрических сетях // Проблемы бионики. - 2000. - Вып.53. - С.28-30.

33. Бурцев В.Н., Ерохин А.Л. Генерирование последовательностей псевдослучайных чисел (ППСЧ) методом комбинаторных перестановок дискретной двумерной информации // Доклады 3-й Международной конференции “Цифровая обработка сигналов и ее применение”, Москва. - 2000. - С.153-157.

34. Ерохин А.Л., Панарина М.Н., Светелик А.А. Модель управления информацией при аварийных ситуациях в электрических сетях // Сб. научн. тр. 7-й Международной конференции “Теория и техника передачи приема и обработки информации”. - Харьков: ХТУРЭ, 2001. - С.342-343.

35. Ерохин А.Л., Калякин С.В., Кольченко А.В. Модель хранения сигналов аварийных режимов // Сб. научн. трудов 8-й Международной конференции “Теория и техника передачи, приема и обработки информации”. - Харьков: ХТУРЭ, 2002. - С.477-479.

36. Ерохин А.Л., Кольченко А.В., Патрах Т.Е., Чикина В.А. Учебная лаборатория виртуальных средств измерения // Тр. 6-й Междунар. конференции Украинской ассоциации дистанционного образования “Образование и виртуальность - 2002”.- Харьков-Ялта: УАДО, 2002. - С.323-327.

37. Ерохин А.Л., Бурцев В.Н. Об оптимальной формализации сложно-организованных систем / Труды III Международной конференции “Идентификация систем и задачи управления”, Москва, 28-30 января 2004 года, ИПУ РАН. - С.440-444.

38. Ерохин А.Л., Полунин Р.А. Об интеллектуализации процесса поддержки жизненного цикла программных систем // Бионика интеллекта: науч.-техн. журнал. - 2004. - №1(61). - С.68-73.

39. Ерохин А.Л., Бурцев В.Н. Волоконно-оптический преобразователь двумерных изображений // Оптоелектронні інформаційні технології “Фотоніка ОДС-2005”. Збірник тез доповідей третьої міжнародної науково-технічної конференції, м.Вінниця, 27-28 квітня 2005 року. - Вінниця: “УНІВЕРСУМ-Вінниця”, 2005. - С.141-142.

40. Єрохін А.Л. Когнітивна візуалізація даних в системах підтримки прийняття рішень // Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України. Зб. наук. пр. науково-практичної конференції. - Харків: ХНУВС. - С.17-22.

41. Yerokhin A., Biletskiy Y., Biletska O., Chikina V. Emergency Event Signal Coding for Decision Support in Electrical Systems Control // The 2002 International Conference on Information and Knowledge Engineering (IKE'02): Las Vegas, USA, June 24-27, 2002). - P.510-512.

42. Yerokhin A.L., Cherednikov P.I. Development of Superfast Simulating Complex Based on Parametric Zonal Processor / Radioelectronics & Informatics. Proc. Of the East-West Design & Test Conf. - Alushta (Ukraine). - 2003. - P.173-177.

43. Yerokhin A., Biletskiy Y., Chikina V., Grib O., Kaluzhny D., Senderovich G. Decision Making Support at Emergency Situations in Electric Systems / The 4th IASTED International Conference on Power and Energy Systems (EuroPES 2004), Rhodes, Greece, 2004. - P.199-204.

44. Yerokhin A., Biletskiy Y., Chikina V., Grib O., Kaluzhny D., Senderovich G. Methods and Models for Control of Emergency Situations in Power Systems / WSEAS Trans. on Systems. Issue 8, Vol.4, Aug 2005. - P.1339-1348.

45. Yerokhin A., Biletskiy Y., Chikina V., Grib O., Kaluzhny D., Senderovich G. Methods and Models for Decision Making Support at Emergency Events in Power Systems / WSEAS Transactions on Systems. Issue 8, Vol.4, Aug 2005. - P.1349-1353.

Размещено на Allbest.ru