Наукове обґрунтування та розробка методів управління напруженим станом сталевого рамного кріплення гірничих виробок

П'ятий розділ присвячено дослідженню деформаційних процесів навколо підготовчої виробки і особливостей навантаження арочного кріплення при русі фронту очисних робіт.

Обстеження 29 підготовчих виробок, які підтримувались в умовах горизонтального та пологого залягання порід, виявили значну асиметрію навантаження кріплення, причому головний вектор зовнішнього навантаження зміщувався по периметру рами вбік виробленого простору на кут 15-30 градусів від вертикалі. Це підтверджує суттєву відмінність схем навантаження кріплення в капітальних і підготовчих виробках.

Основні етапи формування навантаження на арочне кріплення прилеглого до лави штрека пояснює схема, зображена на рис. 11.

На початковій стадії, коли відстань до лави значна, головний вектор зовнішнього навантаження співпадає з нормаллю до напластування порід. При приближенні лави в покрівлі штреку формується зона пошкоджень, яка може розповсюджуватися по всій ширині виробки. Виходячи з припущення, що утворення лінії відриву порід основної покрівлі (див. рис. 11, лінія I) відбувається з боку непорушеного масиву , можна ствердити, що при підході лави і осіданні основної покрівлі створюється поворот шарів породи в покрівлі штреку. При цьому до початку жорсткої взаємодії основної покрівлі з елементами охорони штреку, кут відхилення головного вектора зовнішнього навантаження складає:

(8)

де m - товщина пласта; - довжина ділянки віджатого вугілля (зазвичай 1-2 м); L - довжина консолі основної покрівлі.

На другому етапі, після забезпечення жорсткої взаємодії порід основної покрівлі з елементом охорони, формується друга лінія розриву порід покрівлі (див. рис. 11, лінія II), яка розташована під кутом до вертикалі. При цьому:

, (9)

де 2а - ширина виробки; с - ширина зони охорони.

Таким чином, при осіданні основної покрівлі в масиві проходять складні процеси руйнування та дезінтеграції порід, в результаті яких вектор максимальних навантажень зміщується по периметру рами на кут , середнє значення якого складає 20-25 градусів.

Для підтвердження покладених у розрахункову схему припущень та уточнення параметрів навантаження кріплення був проведений науковий експеримент на польській шахті “Пнювек”, умови експлуатації якої були подібні вітчизняним шахтам, що розроблюють вугільні пласти середньої товщини. Дослідження проводили в конвеєрному штреку W-11 горизонту 840 м, який був проведений комбайновим способом перерізом 14,8 м2 і закріплений трьох- та чотирьохсегментними арками із профілю V29 з щільністю 1 рама на метр. Для охорони виробки використовували бутову полосу шириною 2 м, підсилену з боків дерев'яними стояками. Оточуючі породи були представлені в боках виробки вугільним пластом потужністю 1,7 м, у підошві й покрівлі - шарами аргіліта, алевроліта та пісковика.

У штреку на відстані 50 м одна від одної було підготовлено дві контрольні станції (рис. 12), які представляли собою кернові свердловини в площині, перпендикулярній поздовжній осі виробки.

Для отримання об'єктивних відомостей про властивості вміщуючих порід було проведено їх комплексні випробування в лабораторних умовах та в масиві. Для забезпечення останнього було використано пенетрометричний метод досліджень, що базується на визначенні опору породи вдавлюванню індентора в стінку свердловини. Порівняння результатів випробувань зразків порід з даними пенетрометричних досліджень “in situ” свідчить про суттєве (в 1,7-2,1 рази) зниження міцності порід у масиві. Середні значення на стискання й розтягання склали відповідно 76 МПа і 8 МПа, та 44 МПа і 4 МПа. Оцінка порушеності керну за критерієм Діра (показник RQD) відносить породи по довжині свердловин від слабких до достатньо стійких.

Дослідження розвитку тріщинуватості порід у покрівлі штреку при русі очисних робіт проводили за допомогою відеокамеральної інтроскопії масиву (рис. 13). У свердловину поступово просували відеокамеру інфрачервоного спектра 1, яка відображала на моніторі 2 (одночасно фіксувала на реєстраторі зображення 5) фрагменти свердловини з розпізнаванням тріщин від 0,1 мм. Порівнюючи кілька зображень тієї ж самої ділянки свердловини, знятих через визначені інтервали часу, аналізували динаміку розвитку деформаційних процесів у масиві, для чого було використано комп'ютерний аналіз зображення 6.

На початок спостережень фронт лави знаходився на відстані 150 м від першої контрольної станції і 200 м від другої. Спостереження проводили з інтервалом у два тижні, при цьому лава переміщувалась на 30-40 м. Всього було зроблено 7 циклів спостережень, а загальна ділянка просування лави склала 284 м.

Отримані на обох контрольних станціях дані свідчать, що попереду очисної виробки просувається зона деформаційних процесів, які розповсюджуються в покрівлю прилеглого штреку. Істотне збільшення кількості й глибини розповсюдження щілин (5-5,3 м) було зафіксовано на обох контрольних станціях на відстані коло 60 м від фронту лави, що підтверджено динамікою зміщень елементів кріплення в піддатливих з'єднаннях рам. При підході лави інтенсивність виникнення щілин у породах покрівлі з боку незайманого масиву виявилася максимальною. Це свідчить про наявність тут підвищених напружень, зумовлених формуванням лінії відриву порід основної покрівлі, і підтверджує можливість повороту породних шарів. Після проходу лави інтенсивність тріщинуватості порід покрівлі різко збільшилася по всій ширині штреку, але в свердловинах №2 та 5, які пробурені в бік лави під кутом 20 градусів до вертикальної осі перерізу виробки, кількість та розкриття тріщин виявилися помітно більшими, ніж в інших, що свідчить про відповідне відхилення вектора максимальних зміщень порід.

Таким чином, при визначенні параметрів розроблених конструкцій і способів оптимізації кріплення в умовах підготовчих виробок необхідно враховувати зміну положення центра ділянки активного навантаження (кут ). Так, у розробленій конструкції арочного кріплення направленої піддатливості центр верхняка треба сполучити з головним вектором зовнішнього навантаження, що забезпечує його співпадання з напрямком піддатливості кріплення. Використання важких спецпрофілів та елементів підсилення , а також розпорних пристроїв для створення попереднього напруження кріплення повинно передбачати кут відхилення вектора зовнішнього навантаження і підсилювати конструкцію з боку лави.

У шостому розділі розглянуті питання управління несучою спроможністю кріплення згідно з розподілом навантажень вздовж виробки та розроблений спосіб підтримання гірничих виробок з резервуванням надійності кріплення.

Аналіз впливу стійкості виробок на показники роботи шахти свідчить, що ремонти кріплення, які викликають переривання функцій виробок, впливають на витрати значно більше, ніж то передбачено кошторисом ремонтів. Це пов'язано із зміненням або перериванням схеми транспортних потоків, погіршенням роботи вентиляційних систем, підвищенням небезпеки ведення гірничих робіт. У зв'язку з цим доцільно ввести в практику проектування принцип забезпечення надійності кріплення відповідно до класу функціональної відповідальності виробки. Класи слід ранжирувати в залежності від економічних витрат в разі переривання функцій виробок (у т.ч. при їх ремонтних простоях). Доцільно виділити чотири класи функціональної відповідальності виробок, у яких відкази кріплення приводять до зупинки: І - шахти, горизонту; ІІ - блока, крила; ІІІ - однієї видобувної лави, IV - істотно не впливають на показники системи. Відповідно до класу функціональної відповідальності та ризику втрати стійкості виробки повинна обиратися концепція управління несучою спроможністю кріплення:

- своєчасне підсилення базової конструкції (так зване кріплення регульованого опору);

- резервування надійності з подальшим зниженням запасу міцності кріплення в випадку його недовантаженого стану.

Для ефективного підтримання виробок з високою функціональну відповідальністю розроблений спосіб резервування надійності кріплення (патент України 17082А), блок-схема якого наведена на рис. 14.

Згідно із розробленим способом початково виробку кріплять з запасом міцності, що перебільшує рівень очікуваних навантажень на величину несучої спроможності резервного кріплення, а після реалізації основних зміщень породного контуру, в разі виявлення недовантаженого стану конструкції (див. табл. 1) проводять її полегшення шляхом поетапного демонтажу резервного кріплення.

В якості постійного кріплення рекомендовані сталеві рами, анкери, набризкбетон, породонесучі конструкції та їх сполучення. В якості резервного - сталеві рами. Для забезпечення взаємодії різних конструкцій кріплення доцільно використовувати тканинові рукави, які заповнюють розчином твердіючої суміші (технологія “Булфлекс”).

При визначенні несприятливого змінення навантаження й виборі параметрів резервного кріплення доцільно використовувати отримані в роботі ймовірнісні функції зміщень порід, прогностичні таблиці стану кріплення, а також пенетрометричні та інтроскопові дослідження стану гірського масиву. При прогнозуванні довжини ділянок з недовантаженим станом резервного кріплення та об'ємів робіт по його поетапному демонтажу використано підхід, який визначає довжину перебування випадкової функції коефіцієнта стійкості виробки вище заданого рівня, запропонований проф. Шашенком О.М. (у нашому випадку Кпр =1,3), що забезпечує раціональний запас міцності конструкції.

Переваги розробленого способу полягають у значному зменшенні ризику втрати стійкості виробки при керуванні несучою спроможністю кріплення та в приведенні його у відповідність до проявів гірського тиску, що дозволяє оптимізувати вагу конструкції в залежності від розподілу навантаження по довжині виробки.

Шахтна апробація нового способу (ш. ім. 50-річчя СРСР ДХК “Краснодонвугілля”) доказала принципову можливість полегшення матеріаломісткості кріплення під діючим навантаженням і дозволила звільнити на експериментальній ділянці довжиною 85 м 31 т металопрокату без погіршення стану виробки.

Висновки

Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою, у якій надано теоретичне узагальнення й нове рішення актуальної наукової проблеми надійного й економічного кріплення гірничих виробок, що полягає в забезпеченні відповідності між напруженим станом рамного кріплення і запасом міцності (деформаційної спроможності) його вузлів та несучих елементів. У роботі надано обґрунтування механізму формування активного навантаження на кріплення в умовах високого та середнього метаморфізму; установлено закономірності напруженого стану кріплення, які ураховують розмір ділянки активного навантаження, кут залягання вміщуючих порід, параметри реактивного опору; виявлено особливості деформаційних процесів у покрівлі підготовчої виробки при русі фронту очисних робіт та їх вплив на стан кріплення штреку. Це дозволило обґрунтувати й розробити нові конструкції та технологічні способи управління напруженим станом кріплення, які забезпечують підвищення стійкості гірничих виробок, зниження матеріальних і трудових витрат на їх підтримання.

Основні наукові й практичні результати роботи полягають у наступному:

1. Обґрунтовані принципи оптимізації сталевого рамного кріплення, які передбачають забезпечення рівного запасу міцності та деформаційної спроможності вузлів і несучих елементів конструкції, причому коефіцієнт запасу міцності повинен знаходитися в інтервалі 1-1,3, а коефіцієнт деформаційної спроможності - бути не менше 1. Управління напруженим станом сталевого рамного кріплення зумовлено величиною відхилення максимальних напружень від їх середніх значень, яка прямо пропорційна куту залягання вміщуючих порід та обернено пропорційна розміру ділянки активного навантаження рами, причому напруження, що діють поблизу нормалі до напластування порід, виявляються в 1,5-2,3 рази більшими, ніж у двох інших небезпечних перерізах, що визначає різний запас міцності елементів по периметру рами.

2. Доказаний зв'язок параметрів навантаження та експлуатаційного стану кріплення зі ступенем (класами) метаморфізму вугілля та вміщуючих порід. Установлено, що в умовах середнього метаморфізму кутові розміри ділянки активного навантаження арочного кріплення складають - 0,66±0,16 рад., а для високого метаморфізму - 0,32±0,1 рад., причому в обох випадках імовірність всебічного активного навантаження конструкції складає менше 0,1, що дозволяє перейти до научно обгрунтованих розрахункових схем, які відображають реальні умови навантаження кріплення в умовах різного метаморфізму.

3. Виявлені характерні особливості піддатливої роботи кріплення в умовах асиметричного навантаження. Установлено, що нерівномірність розподілу вигінних моментів, які діють в вузлах піддатливості кріплення, зі збільшенням кута залягання порід на кожні 15 градусів подвоюється, причому зусилля проковзування елементів у більш напруженому вузлі виявляються більшими на 18-20%, що пояснює механізм нерівномірних зміщень елементів кріплення й дозволяє оптимізувати піддатливий режим його роботи при різних кутах залягання порід.

4. Дана кількісна оцінка ефективності використання матеріалу рамного кріплення, яка виражена показником оптимальності конструкції Копт (0< Копт<1), що дорівнює інтегралу від відношення діючих та максимальних напружень по довжині рами. Визначено, що в типових конструкціях показник оптимальності не перебільшує значення 0,4 і діючі по периметру кріплення зусилля виявляються в середньому в 2,5 рази нижчими від максимальних (граничних). Доказана можливість збільшення показника Копт до величини 0,6-0,7 при вирівнюванні максимальних напружень у кожному з трьох небезпечних перерізів рами, що окреслює можливості способів зниження матеріаломісткості рамного кріплення.

5. Для умов середнього й високого метаморфізму виявлена суттєва нерівномірність розподілу напружень у перерізі профілю та по довжині периметра кріплення. Так напруження,, що діють в донній частині профіля опиняються на 10-20% вище, ніж на фланцах, і при вдосконаленні його конструкції необхідно підсилювати донну частину. Розмір найбільш небезпечної ділянки периметра кріплення, який визначає несучу спроможність конструкції, при симетричному навантаженні знаходиться в межах 1,2-1,8 м і потребує підсилення, а при асиметричному - більше 40% периметра кріплення з боку підняття порід має завищений запас міцності, що передбачає використання на цій ділянці полегшеного в 1,5-2 рази спецпрофілю.

6. Розроблена нова класифікація експлуатаційних станів сталевого рамного кріплення, в якій на основі запропонованої кількісної оцінки критеріїв працездатності виділені, окрім нормативного й аварійного, уточнені категорії недовантаженого та деформованого станів, що дозволило науково обґрунтувати нову методику обстежень кріплення, виявити помилки проектування першого і другого роду, забезпечити управління несучою спроможністю недовантаженого кріплення.

7. Обґрунтована концепція оцінки ризику виробника та споживача гірничопрохідницьких робіт на основі економічних наслідків реалізації проектних помилок першого та другого роду. Рівність “вартостей” помилок, яка забезпечує рівний ризик виробника та споживача гірничопрохідницьких робіт, визначається співвідношенням зайвої матеріаломісткості кріплення до матеріальних втрат за рахунок відказів конструкції та переривання функцій виробок і досягається при. Це положення лягло в основу способу підтримання гірничих виробок з резервуванням надійності кріплення.

8. Запропонована нова схема формування навантаження на арочне кріплення підготовчої виробки. Установлено, що розмір кута відхилення головного вектора навантаження визначають довжина консолі основної покрівлі, товщина покладу, ширина виробки й зони її охорони. Визначено, що головний вектор зовнішнього навантаження кріплення підготовчої виробки в умовах безціликової розробки пологих вугільних пластів відхиляється від вертикалі на кут до 10 градусів, а точка його прикладення зміщується по периметру рами в бік виробленого простору на кут 20-25 градусів, що дозволяє корегувати параметри підсилення кріплення в підготовчих виробках.

9. Розроблений спосіб управління зусиллями в несучих елементах сталевого рамного кріплення, який оснований на перерозподілі матеріалу та створенні попередніх напружень, що забезпечують у відповідності до характеру розподілу навантаження рівний запас міцності кожного елемента кріплення. Спосіб реалізований шляхом використання в конструкції профілів різної маси, а також елементів підсилення й попереднього напруження найбільш навантаженої ділянки рами, що дозволило знизити матеріаломісткість кріплення на 15-35% при збереженні її несучої здатності.

10. Запропонований спосіб створення попереднього напруження верхняка трапецієвидного кріплення при силовому розпорі рами. Для його здійснення на верхняку формують розвантажуючі консолі, на кінці яких передають зусилля від силового розпору піддатливих елементів стояків за допомогою домкратів, причому зусилля розпору фіксують затягуванням вузлів піддатливості. Спосіб дозволяє знизити максимальний вигинний момент у прямолінійному верхняку кріплення в 1,9-2 рази та забезпечити вирівнювання запасу міцності верхняка й піддатливих стояків.

11. Запропонований спосіб резервування надійності кріплення, згідно з яким початково виробку кріплять з запасом міцності, що перебільшує рівень очікуваного навантаження на величину несучої спроможності резервного (додаткового) кріплення, а після реалізації зміщень породного контуру, у випадку виявлення недовантаженого стану кріплення виконують зниження запасу міцності конструкції шляхом поетапного демонтажу резервного кріплення. Це забезпечує управління несучою спроможністю кріплення з мінімальним ризиком втрати стійкості виробки, що може бути ефективно використано в умовах високої функціональної відповідальності гірничих виробок.

12. Розроблена конструкція й параметри арочного кріплення спрямованої піддатливості, у якому вузли розміщені в площині, паралельній заляганню порід, центр верхняка розташований на нормалі до напластування, а стояки виконані різної довжини, яка визначається кутом залягання вміщуючих порід. Це дозволило вирівняти величини вигинних моментів у вузлах та оптимізувати піддатливий режим роботи кріплення в умовах асиметричного навантаження.

13. Розроблені конструкції трьохсегментного рамного кріплення спрямованої піддатливості, арочного піддатливого кріплення із спецпрофілів різної ваги, розпорного трапецієвидного кріплення, елементи підсилення небезпечних ділянок периметра, сталеві тонколистові затяжки й комбіновані міжрамні огорожі із поздовжніх стержнів і дротових матів було впроваджено в проектній та виробничій практиці, причому економічний ефект, отриманий за рахунок зниження матеріаломісткості кріплення, склав 450-500 грн. на 1 п.м спорудженої виробки, а зменшення трудомісткості гірничопрохідницьких робіт на 14-15 людино-годин.

Список опублікованих робіт здобувача за темою дисертації

1. Литвинский Г.Г., Гайко Г.И., Кулдыркаев Н.И. Стальные рамные крепи горных выработок. - К.: Техніка, 1999. - 216 с.

2. Литвинский Г.Г., Гайко Г.И., Малеев Н.В., Волошин В.Б. Межрамные ограждения шахтной крепи. - Алчевск: ДГМИ, 2000. - 110 с.

3. Гайко Г.И. История горной техники: Учебное пособие. - Алчевск: ДГМИ, 2001. - 134 с.

4. Гайко Г.И. Управление надежностью крепи как фактор ресурсосбережения в горных выработках // Известия вузов. Горный журнал. - 1996. - № 7. - С. 46-49.

5. Гайко Г.И. Способ поддержания горных выработок с резервированием надежности крепи // Строительство шахт, механика и разрушение горных пород. Сб. науч. трудов. - Алчевск: ДГМИ, 1996. - С. 95-98.

6. Гайко Г.І. Оптимізація та перспективи застосування сталевого трапецієвидного кріплення підготовчих виробок // Відомості Академії гірничих наук України. - 1997. - № 3. - С. 63-64.

7. Гайко Г.И. Предварительное напряжение как фактор адаптации крепи к условиям загружения //Сб. научн. трудов ДГМИ. - Алчевск, 1998. - Вып. № 8. - С. 42-45.

8. Гайко Г.И. Выравнивание усилий в элементах арочной крепи в условиях несимметричного нагружения // Сборник научных трудов НГУ. - Днепропетровск: РИК НГУ, 2002. - Вып. № 15. Том 1. - С. 40-44.

9. Гайко Г.И., Малеев Н.В. Функционально-стоимостный подход к выбору межрамных ограждений шахтной крепи // Науковий вісник НГА України. - 1999, № 5. - С. 30-33.

10. Гайко Г.И., Салуга П. Вероятностная трактовка закономерностей распределения нагрузки по периметру арочной крепи // Сб. научн. трудов ДГМИ . - Алчевск: ДГМИ, 2001. - Вып. № 14. - С. 57-63.

11. Гайко Г.И., Окалелов В.Н. Учет функциональной ответственности выработок при проектировании шахтной крепи // Уголь Украины. - 2001. - № 6. - С. 39-40.

12. Гайко Г.И., Майхерчик Т. Опыт крепления горных выработок на шахтах Польши // Уголь Украины. - 2002. - №1. - С. 51-53.

13. Гайко Г.И., Майхерчик Т. Исследование трещиноватости пород кровли штрека при движении фронта лавы // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2002. -№ 5. - С. 24-26.

14. Гайко Г.И., Мaлковский П. Исследования свойств породного массива “in situ” // Сборник научных трудов ДГМИ. - Алчевск: ДГМИ, 2002. - Вып. № 16. - С. 4-10.

15. Гайко Г.И., Роткегель М. Исследование несущей способности арочной крепи при различных вариантах нагружения // Уголь Украины.- 2003.-№2.- С.45-47.

16. Бабиюк Г.В., Гайко Г.И., Стельмах В.М. Управление процессом деформирования пород при креплении выработок рамной податливой крепью // Изв. вузов. Горный журнал. - 1997. - № 9-10. - С. 31-36.

17. Литвинский Г.Г., Гайко Г.И., Малеев Н.В. Оптимизация межрамных ограждений шахтной крепи // Уголь Украины.- 1998. - № 10. - С. 9-11.

18. Волошин В.Б., Гайко Г.И., Малеев Н.В. Исследование взаимодействия забутовочного слоя и затяжки рамной крепи // Известия вузов. Горный журнал. - 2001. - № 2. - С. 54-58.

19. Литвинский Г.Г., Гайко Г.И., Автономов К.В. Повышение адаптивных свойств стальных рамных крепей // Технология и проектирование подземного строительства: Вестник. - Донецк: Норд-пресс, 2002. - Вып.2. - С. 72-77.

20. Майхерчик Т., Гайко Г.И., Малковский П. Исследование деформационных процессов вокруг подготовительной выработки при движении фронта очистных работ // Уголь. - 2002. - № 11. - С.27-28.

21. Стопыра М., Рак З., Сташица Е., Гайко Г.И. Методика интроскопии породного массива видеокамерой инфракрасного спектра // Сб. научн. трудов НГУ. - Днепропетровск: НГУ, 2003. - Вып. № 17. Том 1- С.429-432.

22. Майхерчик Т., Гайко Г.И. Оценка геомеханических параметров вмещающих пород при проектировании крепи // Уголь Украины. - 2002. -№ 7. - С. 50-51.

23. Литвинский Г.Г., Гайко Г.И., Автономов К.В. Работа податливого узла рамной крепи в условиях изгиба // Сб. научн. трудов НГУ - Днепропетровск: НГУ, 2003. - вып. № 17. Том 2. - С.76-78.

24. Пат. 17082 А Україна, МПК6 Е 21 Д 11/14. Спосіб підтримання гірничих виробок / Г.І. Гайко, Ю.М. Довгаль (Україна). - Заявл. 18.12.1995. Опубл. 03.06.1997.

25. Пат. 28354 А Україна, МПК6 Е 21 Д 11/14. Спосіб керування станом порід у покрівлі виробки / Г.В. Бабіюк, Г.І. Гайко, В.М. Стельмах (Україна). - Заявл. 16.08.1996. Опубл. 16.10.2000. Бюл. № 5-11.

26. Пат. 29134 А Україна, МПК6 Е 21 Д 11/14. Спосіб підсилення верхняка рамного кріплення / Г.І. Гайко, Ю.М. Довгаль (Україна). - Заявл. 14.01.98. Опубл. 16.10.2000. Бюл. № 5-11.

27. Пат. 34539 А Україна, МПК6 Е 21 Д 11/15. Затяжка шахтного кріплення / Г.Г. Литвинський, Г.І. Гайко, М.В. Малєєв (Україна), М.Х. Буй (В'єтнам). - Заявлено 03.02.1998. Опубл. 15.03.2001. Бюл. № 2.

28. Пат. 63638 А Україна, МПК7 Е21Д 11/15. Комбінована міжрамна огорожа гірничих виробок / Г.І.Гайко. - Заявл. 19.05.2003. Опубл. 15.01.2004. Бюл. №1.

29. Пат. 42495 А Україна, МПК7 Е21Д 11/14. Стенд для випробувань вузлів піддатливості рамного кріплення /К.В. Автономов, Г.І. Гайко, М.І. Кулдиркаєв, Г.Г. Литвинський, П.М. Шульгін (Україна). - Заявл. 16.03.2001. Опубл. 15.10.2001. Бюл. № 9.

30. Пат. 57826 Україна, МПК7 Е 21Д11/14. Рамне піддатливе кріплення із спецпрофілю / Г.Г. Литвинський, Г.І. Гайко, К.В. Автономов. - Заявл. 11.08.2000. Опубл. 15.07.2003. Бюл. № 7.

31. Пат. 56802 А Україна, МПК7 Е 21 Д 11/14. Арочне піддатливе кріплення / Г.І. Гайко (Україна). - Заявл. 17.09.2002. Опубл. 15.05.2003. Бюл. № 5.

32. Гайко Г.И. Перспективные конструкции стальных рамных крепей // Материалы научно-практической конференции “Перспективы развития угольной промышленности на пороге XXI века”. - Алчевск - Ровеньки: ДГМИ, 2000. - С. 156-160.

33. Литвинский Г.Г., Гайко Г.И. Стальная рамная крепь горных выработок (проблемы и перспективы) // Mаterialy szkoly eksploatаcji podziemnej - 2000. - Krakow: ISGME PAN, 2000. - S. 253-266.

34. Литвинский Г.Г., Гайко Г.И., Автономов К.В. Состояние и прогноз работоспособности стальной рамной крепи на шахтах Донецкого бассейна // Mаterialy szkoly eksploatаcji podziemnej - 2001. - Krakow: ISGME PAN, 2001. - S. 253-266.

35. Gajko G., Rotkegel M., Saluga P. Badanie stanu naprezenia odrzwi obudowy lukowej pracujacej w warunkach roznych wariantow obciazenia // Materialy szkoly eksploatacji podziemnej - 2002. Tom 1. - Krakow: IGSME PAN, 2002. - S. 245-254.

36. Майхерчик Т., Гайко Г.И. Исследование зоны разрушения пород перед перемещающимся фронтом очистных работ // Материалы международной конференции “Современные геомеханические методы в горной промышленности, подземном, гражданском и туннельном строительстве”. - Несебр: Болгарский национальный комитет по геомеханике., 2003. - С. 209-216.

37. Гайко Г.И. Конструирование и расчет стержневых межрамных ограждений шахтной крепи // Материалы международной научно-практической конференции “Уголь - Mining Tеchnologies 2003” - Алчевск: ДГМИ, 2003. - С. 115-121.

38. Гайко Г.И. Проблемы оптимального проектирования крепи горных выработок // Материалы Международной научно-практической конференции “XXI столетие - проблемы и перспективы освоения месторождений полезных ископаемых”: Сб. научн. трудов НГА Украины. Прогрессивные технологии подземной разработки месторождений полезных ископаемых.- Днепропетровск: РИК НГАУ, 1998. - Вып. № 3. Том 3. - С. 122-126.

39. Литвинский Г.Г., Гайко Г.И., Малеев Н.В. Закономерности формирования нагрузок на рамные крепи // Материалы ІІІ Международной научно-технической конференции “Проблемы и перспективы освоения подземного пространства крупных городов”: Сб. научн. трудов НГА Украины. - Днепропетровск: НГАУ, 1998. - Вып. № 1. - С. 75-78.

40. Гайко Г.И. Анализ ошибок проектирования арочной крепи горных выработок // Труды Международной научно-практической конференции “Перспективы развития горных технологий в начале третьего тысячелетия”. - Алчевск: ДГМИ, 1999. - С.105-108.

41. Гайко Г.И., Малеев Н.В. Шахтные испытания межрамных ограждений повышенной работоспособности // Труды Международной научно-практической конференции “Перспективы развития горных технологий в начале третьего тысячелетия”. - Алчевск: ДГМИ. - 1999.- С. 105-108.

42. Гайко Г.И. Измерение усилий в элементах рамных крепей // Строительство шахт, механика и разрушение горных пород. Сб. науч. трудов. - Алчевск: ДГМИ, 1996. - С. -135.

43. Гайко Г.И. Методика определения ошибок распознавания гипотез при прогнозировании надежности крепи горных выработок // Строительство шахт, механика и разрушение горных пород. Сб. науч. трудов. - Алчевск: ДГМИ, 1996. - С. 33-37.

Размещено на Allbest.ru