Координатно-вимірювальна машина маніпуляторного типу

Ціна одиниці, грн

сума, грн

обгрунтування

Вимірювальна головка

-

1

600

600

Спец. замовлення

Підшипник

ГОСТ11648-75

1

1

1

Підшипник

ГОСТ11648-85

2

3

6

Всього

607

Невраховані покупні вироби

60

Всього

667

Транспортно-заготівельні витрати

124,5

всього

791,5

3.3.2 Витрати на оплату праці

До цього елемента належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати виконавців, обчислені згідно із системами оплати праці, прийнятими в організації, включаючи всі види матеріальних та грошових доплат.

Основна заробітна плата розраховується на основі даних про трудомісткість окремих робіт (наприклад, встановлених в сітьовому графіку) і посадових окладів основних виконавців НДР. Інформацію про трудомісткість робіт зводимо до табл. 3.8

Денну заробітну плату визначають виходячи зі щомісячних окладів, враховуючи тривалість умовного місяця при 21,1 днів ~ при 5-ти денному робочому тижні. Результати розрахунків основної заробітної плати виконавців зводимо у табл. 3.11.

Таблиця 3.11. Основна заробітна плата виконавців

	Щомісячний оклад,грн.	Денна заробітна плата, грн	Трудомісткість, людино-дні	Основна заробітна плата, грн.
Керівник групи	1800	36,19	25	180,95
Конструктор І	1500	61,91	20	247,64
Конструктор ІІ	1200	42,85	13	3170,9
Технолог	1000	40,48	8	121,36
Головний інженер	1300	66,67	4	333,35
Робітник	900	33,33	36	1199,88
Експерт	920	39,04	6	234,24
Всього	6509.26

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочення та ін.) розраховується згідно з нормативом, який встановлює підприємство і який становить 20-40 % від основної заробітної плати. Сума основної та додаткової заробітної плати складає витрати за статтею "Заробітна плата" або фонд оплати праці.

3.3.3 Відрахування на соціальні заходи

До цього елемента належать витрати здійснювані у порядку та розмірах, передбачених законодавством України:

* на обов'язкове державне пенсійне страхування - 33,2 %;

* на обов'язкове соціальне страхування - 4,6 %;

Всього відрахування - 37,8 %.

Всього відраховано: 2460,50 грн.

3.3.4 Витрати на спеціальне обладнання

У цій статті розраховуються витрати на придбання машин, приладів та іншого обладнання, яке необхідне тільки для цієї НДР. Розрахунок витрат на придбання обладнання проводиться так само, як для витрат на куповані вироби, з обов'язковим урахуванням транспортно-заготівельних витрат (табл. 3.12). Звичайне обладнання, необхідне для оснащення лабораторій, робочих місць та для інших цілей до цієї статті витрат не включають.

Таблиця 3.12 Спеціальне обладнання

Назва обладнання	Кількість,од.	Ціна, грн.	Сума, грн.
ПР М20П40. 01	1	40000	40000
Всього		40000
Транспортно-заготівельні витрати		2000
Загалом		42000

3.3.5 Витрати на службові відрядження

Витрати на службові відрядження складаються з фактичних витрат на відрядження штатних працівників, зайнятих виконанням НДЦКР: витрат на проїзд до місця відрядження і назад, витрат на проживання у готелі, добові витрати, які розраховуються за кожний день перебування у відрядженні, враховуючи час перебування у дорозі. Розрахунок витрат на відрядження зводимо в табл. 3.13.

Таблиця 3.13 Виграти на відрядження

Посада відряджувального	Місячний оклад, грн	Пункт та мета відрядження	Кількість та тривалість відрядження	Сума проїзду, грн.	Квартирні, грн.	Добові, грн.	Загальна сума, грн.
Конструктор	900	Одеса, технічні досліди	1раз, 3 дні	350	150	120	620
Всього		620

Станом на 01.04.1999 добові на території України становлять 30 грн.

3.3.6 Експериментально-виробничі витрати

Експериментально-виробничі витрати включають витрати на виготовлення стендів, дослідних зразків, окремих вузлів, деталей та ін., коли вони виготовляються в інших самостійних відділах або в інших організаціях. У більшості випадків розрахунок цих витрат ведеться шляхом розрахунку собівартості.

Ця стаття враховує витрати на оплату машинного часу, пов'язаного з підготовкою і налагодженням програм. Витрати розраховуються виходячи з кількості годин машинного часу, необхідного для виконання потрібного обсягу обчислювальних робіт за темою і вартістю однієї машинної години. Результати розрахунків оформляємо і вигляді табл. 3.14.

Таблиця 3.14. Витрати на оплату машинного часу

Роботи, які виконуються на ЕОМ	Тривалість виконання роботи, год.	Вартість однієї машино-години, грн.	Сума витрат, грн.
Розробка ескізів	80	8	640
Розробка технічної документації	64	8	512
Всього	1152

3.3.7 Накладні витрати

Витрати за цією статтею розраховуються за нормативом, встановленим підприємством відносно заробітної платні, який може знаходитися в межах 50-100 %; для НТУУ (КПІ) - 67 % відносно заробітної плати, або 20 % від 11-ої статті "Повна вартість роботи, виконаної власними силами".

Накладні витрати : 4361,20 грн.

3.3.8 Прибуток

Прибуток визначається у відсотках від суми витрат, найчастіше в проміжку (10-35 %). Для НТУУ (КПІ) прибуток становить (5-10%).

Прибуток : 5792,77 грн.



3.3.9 Загальні витрати

Загальні витрати обчислюються як сума п. п. 3.1-3.8.

Загальні витрати: 57927,66 грн.

3.3.10 Податок на додану вартість (ПДВ)

ПДВ обчислюється в розмірі 20 % від загальних витрат (табл. 3.19). Якщо робота фінансується з державного бюджету, то ПДВ не нараховується.

Податок на додану вартість: 11585,53 грн.

3.3.11 Повна вартість роботи, виконаної власними силами

Повна вартість роботи, виконаної власними силами - це сума статей 3.9 та З.1О.

Повна вартість роботи, виконаної власними силами: 69513,19 грн.

ДП на тему: регулятори температури прямої дії

(вид, тема роботи та номер реєстрації)

Джерело фінансування:

Замовник:

Співвиконавці:

Термін виконання робіт: початок__________, закінчення ____________



Табл.3.15. Кошторис вартості роботи

Стаття витрат	Норматив	Сума, грн	Питома вага статті, %
1. Матеріали	-	824,7	3,91 %
2. Заробітна плата, всього у тому числі: основна додаткова	-	6509,26	41,81 %
3. Відрахування на соціальні заходи у тому числі: - на обов'язкове державне пенсійне страхування - на обов'язкове соціальне страхування	37,8% (п.2) 33,2% (п.2) 4,6% (п.2)	2460,50	15,8 %
4. Спеціальне обладнання	-	42000	0,41 %
5. Відрядження	-	620	2,62 %
6. Експериментально-виробничі витрати	-	1152	4,37 %
7. Накладні витрати	% (п.2)	4361,20	23,2 %
7а. Сума витрат	-		93,04 %
8. Прибуток	% (п.7а)	5792,77	6,96%
9. Загальні витрати	-	57927,66	100 %
10. ПДВ	20% (п.9)	11585,53	-
11. Повна вартість роботи	-	69513,19	-
12. Договірна ціна	-	72000	-

Дата складання кошторису “ _ ” ________ 20 р

Керівник

Економіст



4. Технологія виробництва

Досконалість приладів точної механіки характеризується їхньою відповідністю своєму функціональному призначенню, зручністю, надійністю роботи, а також тим, якою мірою облічені і використані можливості найбільше прогресивних методів і засобів виготовлення і контролю.

Узагальненим критерієм технологічності є її економічна доцільність при заданій якості і спрятливих умовах виробництва, експлуатації і ремонту.

При оцінці необхідно роздивлятися також чинники, що визначають технологічність конструкції. Конструкція буде технологічною, якщо вона має найменшу трудомісткість виготовлення і самим коротким виробничим циклом, найбільшою уніфікацією і нормалізацією складальних одиниць і деталей, можливістю автоматизації складання при найменшій кількості матеріалів і устаткування. Для досягнення високих технічних характеристик приладу необхідно також використовувати резерви виробництва.

4.1 Опис об'єкту для технологічного завдання

Об'єктом для технологічного завдання обираємо складальну одиницю “Вузел зубчатого колеса поворотного механізму” Координатно вимірювальної машини.

4.2 Оцінка рівня технологічності

Технологічністю конструкції називається така властивість окремих деталей, складальних одиниць і приладів у цілому, при якому для даних умов, даного масштабу випуску і даних технічних вимогах до приладу забезпечується найбільш швидке і економічне освоєння його виробництва, а також найбільш раціональне його виготовлення.

Конструкція буде технологічною, якщо вона має найменшу трудомісткість і виробничий цикл, найбільшу уніфікацію і нормалізацію складальних одиниць і деталей, широкою можливістю застосування найбільш простих і раціональних операцій, а також можливістю автоматизації устаткування.

Для усіх виробів при відпрацьованності конструкції на технологічність ставляться наступні задачі: зниження трудомісткості виготовлення, застосування стандартних складових частин, використання унифікованих складових частин, використання унифікованих деталей, можливість застосування типових технологічних процесів.

Для складальних одиниць задачами відпрацьованності на технологічність є забезпечення технологічності принципової і конструктивної схем складальної одиниці, забезпечення технологічної компоновки складальної одиниці, забезпечення правильних і раціональних настановних баз, забезпечення раціонального членування на складові частини, забезпечення умов для застосування високовиробничих технологічних процесів, забезпечення умов регулювання, контролю й іспитів, скорочення номенклатури застосовуваних матеріалів.

4.2.1 Визначення основних показників технологічності

Абсолютний техніко-економічний показник трудомісткості виготовлення Ти виражається сумою нормо-часів, затрачених на виготовлення виробу:

Ти = Тi

де ТІ - трудомісткість виготовлення й іспиту i-й складової частини виробу в нормо-годинах.

У складальну одиницю “Вузел зубчатого колеса поворотного механізму” ДПБ.ЗПМ51.001.000 СК входить 9 деталей. На їхнє виготовлення витрачено в сумі 40 нормо годин. (Т_и=40 нормо годин).

Рівень технологічності конструкції по трудомісткості виготовлення Ку.т. визначається як відношення досягнутої трудомісткості виготовлення виробу Ти до базового показника трудомісткості виготовлення Тб.і (Тб.і=65 нормогодин):

Ку.т = Ти / Тб. и

Ку.т = 40/65= 0.62

Технологічна собівартість виробу Ст визначається як сума витрат на одиницю виробу:

Cт = См + Сз + Сц.р

де См - вартість матеріалів, затрачених на одиницю виробу (грн.);

Сз - заробітна плата виробничих робочих із нарахуваннями (грн.);

Сц.р- цехові витрати (електроенергія, ремонт і амортизація устаткування і т.п.).

По кошторисам: См =80 грн.; Сз=120 грн.; Сц.р=20 грн., тоді технологічна собівартість складе:

Ст = 80 + 120 + 20 = 220 грн.

Рівень технологічності конструкції по технологічній собівартості визначається як відношення досягнутої собівартості Ст до технологічної собівартості базового виробу Сб.т. (Сб.т.= 400 грн.)

Ку.с. = Ст / Cб.т.



Ку.с = 220 / 400 = 0.55

4.2.2 Визначення додаткових показників технологічності

Коефіцієнт уніфікації виробу Ку визначається по формулі:

Ку = (Еу +Ду) / (Е + Д)

де Еу й Е - кількість унифікованих складальних одиниць і загальне число складальних одиниць у виробі,

Ду і Д - відповідно кількість унифікованих деталей і загальне число деталей загальне число деталей у виробі ( без урахування кріплення).

У спроектованому витратомірі нема унифікованих складальних одиниць Еу=0, Е=3, Ду=3, Д=6

Ку=(0+3)/(3+6)=0.33.

Коефіцієнт уніфікації деталей виробу Ку.д. і дорівнює відношенню кількості уніфікованих деталей до загального числа деталей у виробі:

К_{у. ді=} Ду / Д

Ку.д.=3/6=0.5.

Коефіцієнт уніфікації складальних одиниць виробу Ку.е.і. дорівнює відношенню кількості уніфікованих складальних одиниць до загального числа складальних одиниць у виробі:

Ку.е.=Еу/Е

Ку.е.=0/3=0

Коефіцієнт стандартизації виробу Кст визначається по формулі:



Кст = ( Ест + Дст) / ( Е + Д )

де Ест і Дст - відповідно число стандартних складальних одиниць і деталей Ест =3 і Дст=3:

Кст=(3+3) / (3+6)= 0.67

Коефіцієнт стандартизації деталей Кст.д. дорівнює відношенню числа стандартних деталей до загального числа деталей:

Кст. д.= Дст / Д

К_{ст. д.}=3/6=0.5

Коефіцієнт стандартизації складальних одиниць Кст.е. визначається по формулі:

К_{ст. е.=} Ест/Е

Кст. е.=3/3=1

Коефіцієнт повторювальності Кповт визначається по формулі:

К_повт = 1 - Q / ( Е + Д)

Q - число найменувань складових частин ( Q = 8).

Кповт = 1-(8/9)=0.89

4.2.3 Комплексний показник технологічності виробу

Комплексний показник технологічності конструкції характеризує не окремі часткові ознаки технологічності, а визначену групу ознак технологічності конструкції.

Методика визначення комплексного показника враховує різноманітну економічну ефективність вхідних часткових показників шляхом уведення коефіцієнтів економічної ефективності К_э часткових показників технологічності виробу. Цей коефіцієнт доцільно обмежувати межами 0<Кэ1. При цьому коефіцієнти економічної ефективності визначаються з умови Кэ 1.

Комплексний показник технологічності виражається по формулі:

К =(К₁*К1е + К2*К2е + ...+ Кi*Кiе)/(К1е + К2е +... + Кiе)= ( Кi*Кiе)/ Кiе

Розрахунок комплексного показника технологічності зведений у таблицю 3.1.

Табл.4.1.

Показник КI	Коефіцієнт економічної ефективності Кi е	КiКiе
Ку.т=0.62 Ку.с.=0.55 Ку = 0.33 Ку.е = 0 Ку.д.=0.5 Кст=0.67 Кст. е.=0,1 Кст. д.=0.5 Кповт = 0.89	0,15 0,15 0,1 0,15 0,1 0,1 0,05 0.1 0.1	0.093 0.083 0.033 0 0.05 0.067 0,005 0.05 0.089
	Кiэ = 1	К = 0.47

Оскільки К<0.5, то виріб є технологічнім.

4.2.4 Визначення фізичної взаємозамінюваності

Визначити фізичну взаємозамінюваність приладу або складальної одиниці - це означає отримати необхідну величину вихідного фізичного параметра в заданих межах у всієї партії обслуговуваних приладів.

Забезпечення фізичної взаємозамінюваності по деякому контрольованому параметру грунтується на визначенні всіх первинних факторів і параметрів, від яких залежить вихідний фізичний параметр і встановленні функціональної залежності ,що пов'язує вихідний параметр з вхідним.

Визначимо погрішність вихідного параметра - числа зворотів гіродвігуна колекторного типа постійного струму з незалежним збудженням використовуваного в механізмі.

Число зворотів гіродвігуна в хвилину визначається по формулі:.

..

де Е - електрорушійна сила гіродвигуна по формулі:

де: U - напруга живлення гіродвигуна;

I - сила струму в обмотці статора;

Rя - опір обмотки статора;

ДUП - перехідне падіння напруги на щітках;

2а - число пар полюсів гіродвігуна;

Фб - магнітний потік в повітряному зазорі;

N - число провідників обмотки статора.

Погрішність зворотів викликана відхиленням вихідних параметрів в межах допуску при виготовленні гіродвигуна :

Rя =(36±1) Ом;

Фб = (5000±200) Мкс;

ДUП=(0,5±0,01) У;

N=(2700±9) витків.

Тоді Е=6,82 В.

Значення допусків на вказані параметри узяті з технічних умов на гіродвігун. Приватні похідні по змінних параметрах представляються у вигляді:.

При I=0,13A; U=12B; 2a=2; 2p=2 і середніх значеннях випадкових змінних коефіцієнти рівні :

Вважаючи, що випадкові змінні розподілені по нормальному закону, для якого К=1, отримуємо погрішність швидкості обертання гіродвигуна

(5.17)

що складає 5,7% чисел зворотів гіродвигуна.

Отримана погрішність швидкості обертання не враховує коливання напруги живлення, яке може бути дуже великим, проте коливання напруги живлення не належать до виробничих погрішностей. Якщо погрішність, рівна 5,7% чисел зворотів гіродвигуна не задовольняє вимогам експлуатації, то її то її можна зменшити шляхом точнішого регулювання величини повітряного зазору і попереднього сортування щіток по величині перехідного опору.



Технологічна схема складання



4.2.5 Технологічний процес складання вузла повороту

1. Спочатку беремо всі механічні деталі і промиваємо їх в спирті, бензині. Потім перевіряємо їх на відповідність розмірам креслення.

2. Починаємо складання приладу з зубчатого колеса. Першим встановлюємо зубчате колесо на вал і закріплюємо шпонкою.

3. Далі складаємо підшипниковий вузол. Промиваємо підшипники спиртом та продуваємо азотом через азотопровід. Встановлюємо подвійні підшипники звернені один до одного широкими торцями. Потім, для закріплення підшипників встановлюємо на вал шайбу. Для остаточного закріплення підшипників закручуємо гайку на різьбу, що знаходиться на валі.

4. Далі складаємо другий підшипниковий вузол. Промиваємо підшипники спиртом та продуваємо азотом через азотопровід.. Закріпляємо його на валу пружинним кільцем.

5. Після збирання підшипники змазуємо змазкою ЦИАТИМ - 201.

Висновки до розділу 4

4.1. Оцінено рівень технологічності складальної одиниці, показано, що складальна одиниця є технологічною і придатна для запуску у виробництво.

4.2. Було розроблено технологічний процес складання складальної одиниці і розроблено технологічних прилад.

Размещено на Allbest.ru