20.3

1.2

0.057

0.0661

2

19.83

20.3

19.0

1.3

0.066

3

20.58

21.2

20.0

1.2

0.058

4

20.89

21.3

20.5

0.8

0.038

5

20.54

21.8

19.8

2.0

0.097

6

20.93

21.5

20.5

1.0

0.048

7

20.53

21.3

20.0

1.3

0.063

8

20.48

21.3

19.7

1.6

0.078

9

20.53

21.3

19.7

1.6

0.078

10

20.33

21.0

19.8

1.2

0.059

11

20.41

21.0

19.8

1.2

0.059

12

20.31

21.0

19.6

1.4

0.069

13

19.88

20.5

19.4

1.1

0.055

14

20.27

21.2

19.0

2.2

0.109

15

20.62

21.32

20.1

1.2

0.058

Для оцінки точності труб за розміром S найчастіше цілком достатньо знати величину у_z, тому що саме вона характеризує відхилення окремих значень S від середнього. Однак для вивчення окремих факторів, що впливають на точність, ця характеристика є надто загальною, не враховуючи розходжень при прокатці як партії труб, так і однієї труби.

Припустимо, що є результати l вимірів товщини стінки S в одному поперечному перерізі через рівний відрізок.

Обчислимо середнє значення в кожному перерізі для кожної труби (S₁ + … +S₁₆). Обчислимо загальну дисперсію для кожної партії труб за формулою.

Scp = (S ₁+ … +S16) /16 (2.2)

де Scp - середня товщина стінки для даной труби;

де S1…S16 - одиничний вимір S на одній трубі по переметру перерізу.

Величину S = S_max - S_min, обмірювану в одному перерізі труби, прийнято називати поперечною різностінністю. Маючи очевидну наочність, така характеристика не дає вичерпного уявлення про зміну товщини стінки в даному перерізі і, тим більше, не дозволяє розкрити механізм утворення різностінності.

S = S_max - S_min (2.3)

де S - відхилення максимальній і мінімальній товщині стінки в перерізі труби;

S_max - максимальна товщина стінки;

S_min - мінімальна товщина стінки.

За відсутністю гранчастості поперечні перерізи зовнішньої та внутрішньої поверхонь труби являють собою кола, центри яких, у загальному випадку, не збігаються один з одним. У цьому випадку зміна товщини стінки поперечної різностіності по периметру труби може бути виражена формулою:

R=S/Scp (2.4)

де R - абсолютна різностіність.

Визначена абсолютна поперечна різностіності по кожній трубі і визначено (Rcp) середня різностінність

Таблиця 2.4 - Порівняння теоретичної ваги 1-го погонного метра труб та ваги 1-го погонного метра, виходячи із середньої фактичної стінки та діаметра труб (за даними балансових прокаток) у ТПЦ-4

Таблиця 2.4

Стандарт	Номінальний розмір труб, мм	Середній фактичний розмір труб, що прокатуються	Теорети-чна маса 1п/м, кг/м	Маса, відповідно до середнього фактичного розміру труб, що прокатуються, 1 п/м, кг/м	Відхилення фак-тичної маси від теоретичної, кг
	Діаметр, мм	Стінка, мм	Діаметр, мм	Стінка, мм
ДЕРЖСТАНДАРТ 632-80	168,3	10,6	168	10,6	41,22	41,14	-0,08
	168,3	8,9	169,5	9,47	35,1	37,37	2,27
	323,9	12,4	326	12,4	95,2	95,89	0,69
	323,9	9,5	326,5	9,7	73,6	75,78	2,18
API 5CT	244,5	8,94	246	9,3	51,93	54,28	2,35
	177,8	8,05	178,8	8,4	33,7	35,3	1,6
	177,8	9,19	179	9,5	38,21	39,71	1,5
	177,8	10,36	178,3	10,48	42,78	43,37	0,59
	339,7	9,65	339,7	10,64	78,54	86,34	7,8
Середнє значення по обсадних трубах		54,48	56,58	2,1
ASTM	168,3	11,1	169,5	11,5	43,03	44,81	1,78
	168,3	7,11	169,5	7,7	28,26	30,72	2,46
	219,1	8,2	219	8,4	42,65	43,62	0,97
API 5L	168,3	12,7	168,5	12,95	48,73	49,67	0,94
	168,3	11	168,3	11,25	42,67	43,57	0,9
	273,1	7,1	273	7,4	46,57	48,47	1,9
ДЕРЖСТАНДАРТ 8732-78	219	8	219	8,69	41,63	45,06	3,43
	178	14	178	14,73	56,62	59,30	2,68
	325	20	325	20	150,43	153,72	3,29
DIN	355,6	8	355,6	8	68,57	68,57	0
Середнє значення по нафтопровідних трубах		56,92	58,75	1,83

При прокатці труб на пілігримовому стані прокатний номінал, як правило, лежить у плюсовому полі, при цьому прокат на «плюс» здійснюється як для тонкостінних, так і для товстостінних труб і сягає +30%.

Прокатка труб за товщиною стінки в полі плюсового допуску приводить до втрат металу внаслідок підвищеної маси труб, що відвантажуються. Спеціальними експериментами було встановлено, що прокатка труб у цеху здійснюється, переважно, в плюсовому полі допуску (таблиця 2.4). З даних балансових прокаток випливає, що прокатка за всіма стандартами ведеться, переважно, в плюсовому полі допуску і, отже, відвантаження труб за фактичною масою є економічно більш вигідним, ніж за теоретичною масою.

2.4 Дослідження характеру розподілу стінки по периметру труб

Пілігримова установка технічно дозволяє одержувати труби з точністю, що відповідає як вітчизняним, так і закордонним стандартам. При цьому товстостінні труби можуть прокатуватися з більш високою точністю.

Основним резервом зниження витрати металу та випуску труб з товщиною стінки, що відповідає припустимим відхиленням, є виготовлення їх з прокатним номіналом, який відповідає заданому, або навіть у полі мінусових допусків. Радикальним заходом, що забезпечує відповідність прокатного номіналу заданому, є установка приладів виміру середньої товщини стінки в процесі прокатки та створення системи керування положенням верхнього валка основного прокатного стана установки, що формує товщину стінки (пілігримового стана або автоматичної установки поздовжньої прокатки). Такий захід дозволить навіть знизити витрати металу за рахунок зменшення кількості труб, які вимагають настроювання. На першому етапі керування процесом може бути запропонована відома система визначення середньої розрахункової товщини стінки шляхом виміру ваги та довжини розкату, що може забезпечити зниження витрати металу до 10%.

Приведені результати дослідження відхилень товщини стінки безшовних труб, прокатаних на станах гарячої пілігримової прокатки. За основу узято вимірювання товщини стінки, поперечної разностіності готових труб. Вимір товщини стінки проводився за допомогою товщиноміром індикаторним С-25.

Получені статистичні данні характеру поперечної різностіності готових труб були занесені у (таблицю), визначено (S cp, S max, S min). Розрахована різниця між максимальною і мінімальною товщиною стінки, також визначена абсолютна поперечна різностіності по кожній трубі і визначено (Rcp) середня різностінність. Построєні рисунки поперечної різностіності для кожного розміра і труби.

Прокатка труб за товщиною стінки в полі плюсового допуску приводить до втрат металу внаслідок підвищеної маси труб, що відвантажуються. Спеціальними експериментами було встановлено, що прокатка труб у цеху здійснюється, переважно, в плюсовому полі допуску. З получених статистичних даних і балансових прокаток випливає, що прокатка за всіма стандартами ведеться, переважно, в плюсовому полі допуску і, отже, відвантаження труб за фактичною масою є економічно більш вигідним, ніж за теоретичною масою.

Зокрема встановлено, що труби різних розмірів, прокатані в різних цехах, мають відносно стабільний, однотипний характер відхилень товщини стінки.

2.5 Статистичні дослідження розкиду відносної різностінності у партії труб

Численні дослідження різних процесів виготовлення труб показують, що точність залежить від великої кількості факторів, вплив яких на кінцеву точність коливається як уздовж однієї труби, так і для різних труб. При аналізі партії труб, прокатаних, здавалося б, у незмінних виробничих умовах, можна переконатися, що за розмірами труби відрізняються одна від одної.

Слід підкреслити, що кожна зі складових визначається різними факторами технології. Так, наприклад, при пілігримовій прокатці:

- поперечна різностінність пов'язана з вихідною різностінністю гільзи, несиметричністю установки валків (перекосу валків), нерівномірною температурою гільзи по периметру, переповненням калібру при підвищеній величині подачі і т.н.

У зв'язку з тим, що похибки виготовлення є численними, і вплив їх на розміри може бути різним, природно розглядати кожний з розмірів як випадкову величину, що може приймати ті або інші значення, залежно від різного сполучення похибок.

Прокатана пліть складається з трьох частин: основної частини 1, переднього - затравочного кінця 2 та заднього кінця - пілігримової головки 3.

Довжина основної частини

(2.5)

Розкрій труб основної частини визначається таблицею прокатки. Загальна довжина пліті L_п може сягати 40 метрів, що визначається довжиною вихідної сторони пілігримового стана.

Довжина переднього кінця L_пк складається, як правило, з двох ділянок: однієї, довжиною L_деф - дефектного кінця по розривах, тріщинах, та іншої, довжиною L_в - кінця, стовщеного внаслідок підйому верхнього валка при запалі.

Через дефекти та підвищену різностінність передній кінець довжиною L_пк відділяється від основної частини. Задній кінець пліті складається з декількох ділянок пілігримової головки L_пг, що має змінне значення товщини стінки від S_п - товщини стінки основної частини до S_г - товщини стінки гільзи.

Візьмемо партію труб Ш219 х 8 мм, прокат труб здійснювався на три крата (k), що вміщуються в пліті.

Слід підкреслити, що найбільш складним і металомістким з точки зору витрати металу є процес пілігримової прокатки. Точність труб, які прокатуються, впливає на витрату металу залежить від настроювальної величини номіналу товщини стінки, тобто від (S_ср).

Значення товщини стінок і різностінності готових труб розміром 219 х 8 мм, які прокатані в плюсовому допуску. Допуски товщини стінки і різностінності труб. Приведені результати дослідження відхилень товщини стінки безшовних труб. Середня товщина стінки S_ср = 8.46-8.84 мм, максимальна товщина стінки S_max = 8.9 - 9.0 мм, мінімальна товщина стінки S_min = 8.0 - 8.4 мм, відхилення максимальної і мінімальної товщині стінки в перерізі S = 0.40 - 1.00 мм. Визначена абсолютна поперечна ріностінність по кожній трубі R= 0.046 - 0.118, визначено R_ср= 0.0882 середня різностінність у партії труб 8 - 9%.

Візьмемо партію труб Ш178 х 14 мм, прокат труб здійснювався на два крата (k), що вміщуються в пліті.

Змінювання поперечної різностінності у партії труб розміром 178х14 мм представлені на рисунку (2.6).

Значення товщини стінок і різностінності готових труб розміром 178 х 14 мм, які прокатані в плюсовому допуску. Допуски товщини стінки і різностінності труб. Приведені результати дослідження відхилень товщини стінки безшовних труб. Середня товщина стінки S_ср = 14.43 - 14.98 мм, максимальна товщина стінки S_max = 14.9 - 15.6 мм, мінімальна товщина стінки S_min = 13.5 - 14.6 мм, відхилення максимальної і мінімальної товщині стінки в перерізі S = 0.80 - 1.7 мм. Визначена абсолютна поперечна ріностінність по кожній трубі R = 0.054 - 0.114, визначено R_ср= 0.0623 середня різностінність у партії труб 6 - 7%.

У зв'язку з тим, що похибки виготовлення є численними, і вплив їх на розміри може бути різним, природно розглядати кожний з розмірів як випадкову величину, що може приймати ті або інші значення, залежно від різного сполучення похибок.

Візьмемо партію труб Ш325 х 20 мм, прокат труб здійснювався (k) на один крата.

Значення товщини стінок і різностінності готових труб розміром 325 х 20 мм, які прокатані в плюсовому допуску. Допуски товщини стінки і різностінності труб. Приведені результати дослідження відхилень товщини стінки безшовних труб. Середня товщина стінки S_ср = 19.83 - 20.94 мм, максимальна товщина стінки S_max = 20.3 - 21.8 мм, мінімальна товщина стінки S_min = 19.0 - 20.5 мм, відхилення максимальної і мінімальної товщині стінки в перерізі S = 0.80 - 2.2 мм. Визначена абсолютна поперечна ріностінність по кожній трубі R = 0.038 - 0.110, визначено R_ср= 0.0661 середня різностінність у партії труб 6 - 7%.

Получені статистичні данні характеру поперечної різностіності готових труб були занесені у (таблицю), визначено (S cp, S max, S min). Розрахована різниця між максимальною і мінімальною товщиною стінки, також визначена абсолютна поперечна різностіності по кожній трубі і визначено (Rcp) середня різностінність. Построєні рисунки поперечної різностіності для кожного розміра і труби.

Получені вперше єксперементальні дані і проведені дослідження показали, що е більші резерви підвищення точності розмірів гарячекатаних труб, прокатаних на станах гарячої пілігримової прокатки, без їхній корінній реконструкції.

3. Економічна ефективність

Метою дипломної роботи є дослідження процесу пілігримової прокатки і поперечної різностінності труб, що вироблені на трубопрокатному агрегаті з пільгерним станом.

Дипломна науково-дослідна робота (НДР) виконувалася в відділі техничного контролю якості ВАТ «Інтерпайп НТЗ».

Даний розділ присвячений головним чином методиці і розрахунку матеріальних витрат, що включає вартість матеріалів (основних і допоміжних), використаних у процесі проведення експериментів, енергетичних витрат, заробітну плату учасників НДР з нарахуванням, накладні витрати (зарплата виконавців дослідження, освітлення й ін.)

Тривалість проведеного дослідження, включаючи вивчення літературних джерел, розробку методики і власне експеримент, складає 4 місяці.

Агрегат 5-12^`` з пілігримовим станом «Інтерпайп НТЗ» призначений для виробництва труб за різними вітчизняними і міжнародними стандартами та їх комбінаціями. Розходження у вимогах стандартів, особливо при виробництві великої кількості замовлень малого об`єму, ускладнюють технологію їх виробництва, організацію потоків в оздоблювальній части (кінцевої обробки) цеху, вимагають ретельного комплектування монтажних партій на прокат. Для труб сталевих безшовних горячедеформованих закордонними аналогами ДЕРЖСТАНДАРТУ 8731 (технічні вимоги) є ЕН 10210 (евростандарт), DIN 1629 (Німеччина), ASTM А53, ASTM A106, ASTM A120, API5L (США), B.S. 3601 (Великобританія), NFA49-210, NFA49-310 (Франція), UN663 (Італія), JIS G 3454 (Японія), Аналогами ДЕРЖСТАНДАРТу 8732 (сортамент) є DIN 2448, DIN 1629 (Німеччина), ASTM A53, ASTM A106, ANSI B 36.10 (США).

Технологічний процес виготовлення труб, на сучасному агрегаті з пілігримовим станом складається з таких основних операцій, підготовки злитків до прокатки, нагрівання злитків, прошивання злитків у стакани, підгріви стаканів, косовалкої розкатки стаканів і прошивання денця, прокатки на пілігримових станах, горячій обрізки та розрізання труб, підігріву труб, прокатки труб у 12-ти клітьовому або 5-ти клітьовому калібрувальних станах, охолодження та виправлення.

3.1 Основні матеріальні витрати

У процесі створення математичної моделі і програмного забезпечення використовувалася наступна оргтехніка та матеріали: персональний комп`ютер, лазерний принтер, CD-RW диски, папір формату А4, трубні мікрометри, рулетка, штангенциркуль. Для розрахунку приведені ціни на матеріали прийняті в роздрібній торгівлі.

Розрахунок вартості матеріалів, що були витрачені при проведенні експерименту, приведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Матеріальні витрати на видаткові матеріали

Найменування матеріалів	Кількість	Ціна за одиницю, грн	Сума, грн
CD-RW диски	3 шт.	4,50	13,50
Аркуші формату А 4	350 шт.	0,08	28,0
Мікрометр трубний	1 шт.	210,0	210,0
Штангенциркуль	1 шт.	240,0	240,0
Рулетка 20 м.	1 шт.	49,0	49,0
Разом			540,50

3.2 Енергетичні витрати

Витрати електроенергії розраховуються виходячи з потужності устаткування, скоректованої на коефіцієнт навантаження, коефіцієнт втрат в електромережі, ККД і часу експлуатації кожної одиниці устаткування при проведенні експерименту. Тариф за 1 кВт електроенергії, прийнятий за даними бухгалтерії ВАТ «Інтерпайп НТЗ» - 0,23 грн.

Витрати і собівартість електроенергії приведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Витрати на електроенергію за час проведення дослідження

Найменування устаткування	Споживана потужність кВт	Час роботи, ч.	Витрати електроенергії, кВт	Витрати, грн.
Персональний комп`ютер	0,35	190	66,5	15,3
Лазерний принтер	0,1	6	0,6	0,14
Разом:				15,44

У такій спосіб витрати на електроенергію складають 15,44 грн.

3.3 Заробітна плата учасників НДР

Як вказувалося, тривалість дослідження складає 4 місяці. У виконанні роботи брали участь: контролер ВТК (5 розряду) з окладом 1750 грн. Контролер ВТК (4 розряду) з окладом 1570 грн. Студент під час проходження переддипломної практики і диплома, працював контролер ВТК (5 розряду) ділянки ВТК ТПЦ-4 і одержує заробітну плату в розмірі 1850 грн. Таким чином, заробітна плата учасників НДР складає:

(1750+1570+1850)=5170 грн.

Приймаємо рівної 5170 грн.

Нарахування на заробітну плату складають 40%

Нарахування разом складають 5170*0,4=2068 грн.

Приймаємо рівним 2068 грн.

3.4 Амортизація устаткування

Амортизація - це процес відшкодування зносу основних фондів у грошовій формі. Цей процес здійснюється постійно, тобто вартість основних фондів переноситься на вартість готового продукту, у даному випадку на вартість НДР, і накопичується в засоби для повного відновлення зносу основних фондів.

Грошове вираження розміру амортизації - це амортизаційні відрахування, що є частиною поточних витрат на виробництво продукції (собівартості).

Амортизаційні відрахування в механізмі економіки виконують наступні функції:

1. Забезпечують просте відтворення основних фондів, тобто заміну основних фондів, що вибувають після закінчення їхнього терміну служби;

2. Нагромадження засобів для поширеного відтворення, тобто для здійснення реконструкції, технічного переозброєння, модернізації устаткування;

3. Стимулювання більш швидкого відновлення основних фондів;

Відповідно закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», річна норма амортизаційних відрахувань за 2-ю групою основних фондів, тобто устаткування, дорівнює 25% від її залишкової вартості.

Залишкова вартість устаткування прийнята за даними бухгалтерії ВАТ «Інтерпайп НТЗ».

Тривалість експлуатації устаткування під час проведення експерименту - 4 місяці.

Сума амортизаційних відрахувань розрахована по формулі:

АМ=Ф_ост* Н_ам,

Де Ф_ост - залишкова вартість устаткування, грн; Н_ам - річна норма амортизаційних відрахувань, %

При річній нормі амортизації - 25%, норма амортизації за 4 місяці складає:

АМ₁=Ф_ост*Н_ам

Величина амортизаційних відрахувань приведена в таблиці 3.4.

Таблиця 4.4 - Амортизаційні відрахування

Найменування устаткування	Залишкова вартість, грн	Сума нарахувань, грн
Персональний комп`ютер	4500	214,5
Разом:		214,5

3.5 Накладні витрати

За даними планового відділу ВАТ «Інтерпайп НТЗ», виходячи зі сформованої практики, накладні витрати складають 20% від усіх витрат:

(540,50+15,44+5170+2068+214,5)*0,2=1601,700 грн.

Загальна сума витрат на проведення даної дослідницької роботи:

(540,50+15,44+5170+2068+214,5+1601,700)=9610,14 грн

Результати розрахунків зведені в таблицю 3.5

Таблиця 3.5 - Кошторис витрат на проведення НДР

Найменування витрат	Сума, грн	Структура, %
Основні матеріали	540,5	5,8
Енергетичні витрати	15,44	0,1
Заробітна плата учасників НІР	5170	53,5
Начислення на заробітну плату	2068	22
Амортизація обладнання	214,5	2,3
Накладні витрати	1601,700	16,3
Ітого	9610,14	100

У ціну НДР повинна бути закладена рентабельність, у такий спосіб:

Ц_нир=З*(1+R),

де З - витрати на проведення НДР; R - рентабельність роботи (20-25%).

Ц_нир=9610,14*1,2=11532,2 грн.

Загальна ціна НДР з обліком на додаткову вартість буде складати:

Ц_НДС=Ц_НИР*1,2=11532*1,2=13838,4 грн.

Техніко-економічна ефективність процесу пілігримової прокатки складається з багатьох складових: підвищення точності труб, що прокатуються, зменшення відходів у виді обрізі та ін.

Обчислити економічну ефективність у даному випадку важко, оскільки ця робота є науково-дослідною і результати не введені у виробництво, крім того, цей етап досліджень у цьому напрямку ще не закінчений.

4. Охорона праці та навколишнього середовища

Законодавство України про охорону праці базується на основах нормативно-правових актів, що відповідають Конституції України. Статті 43, 45, 46, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування [26]. Державну політику в галузі охорони праці закріплена законом України «Про охорону праці» (стаття 4) і базується на пріоритету життя і здоров'я працівників відповідно результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці [27]. «Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні створюватися з урахуванням вимог по охороні праці» (стаття 154). У відповідності зі Статтею 155 «Жодне підприємство, цех, ділянка, виробництво не повинні бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створені безпечні і нешкідливі умови праці». З впровадженням нових досягнень науки і техніки виробничий травматизм постійно знижується. У результаті широкої автоматизації і механізації ліквідована більшість небезпечних і важких професій, значно зменшилася професійна захворюваність. Однак підвищення технічної оснащеності металургійних підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення потужностей і швидкостей машин впливають на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Підвищена продуктивність праці знизила витрати м'язової енергії, але підвищила нервово-психічне навантаження на оператора стану.

Трубопрокатний цех №4 ВАТ «Інтерпайп НТЗ» один з найбільших у світовій практиці цехів по виробництву труб. Масштаби виробництва і різнотипність сортаменту зажадали оснащення цеху складним технологічним і енергетичним устаткуванням. Експлуатація такого устаткування обумовлює необхідність створення безпечних, нешкідливих і комфортних умов праці для персоналу цеху.

Технологічні процеси і устаткування в дипломній роботі відповідають вимогам ДСТ 120.003-83 ССБТ [28]. В даному розділі дипломного проекту розглянуті основні шкідливі і небезпечні чинники на стані ТПА 5 - 12», розроблені заходи щодо зниження їх впливу на працюючих, узагальнені питання пожежної профілактики.

4.1 Вибір і характеристика будівельного майданчика

У зв'язку з тим, що темою дипломної роботи передбачено дослідження поперечної різностіності труб, в умовах діючого підприємства і при цьому не змінюється клас шкідливості, вибір будівельного майданчику не виконувався і його характеристика не наводиться.

4.2 Основні шкідливі і небезпечні чинники

В ТПЦ №4 ВАТ «Інтерпайп НТЗ» катають труби загального призначення з вуглецевих та легованих марок сталей, котельні, обсадні, а також труби зі спеціалізацією цеха.

В состав обладнання цеху входять: кільцева піч, прошивний стан, два паралельно розташованих стана поздовжньої прокатки, два паралельно розташованих обкатних стана, секційна піч, калібрувальний та редукційний стани, відділення оцинкування та обробки. Машини і агрегати встановлені в цеху механізовані і автоматизовані, однак це не усуває виникнення шкідливих і небезпечних чинників у виробничому середовищі. Від вказаного обладнання в атмосферу виділяються такі забруднюючі речовини: СО, СО₂, NOx, оксиди заліза, марганцю, сірчана кислота, гідрооксид натрію, поліетилен, фтористий водень, оцтова кислота, хлорид натрію, фосфорна кислота.

В цеху токсичні речовини викликають загальне і місцеве отруєння, гострі чи хронічні в залежності від кількості газів, що потрапили в організм, (токсичних речовин) [29]. Пил, що містить окисли заліза, впливає на органи подиху. Проникаючи глибоко в дихальні шляхи, цей пил може привести до розвитку специфічного захворювання - сидерозу. При влученні в органи дихання людини, пил затримується на слизуватій оболонці носа і носоглотки, а потім поступово надходить у порожнину рота і органи травлення [30]. При більшому запилюжені повітряного середовища пилові частки, що попадають на шкіру, можуть порушити діяльність шкіри, знизити її опірність і утруднити терморегуляцію шкірним покривам тіла. Пил, що потрапив на слизувату оболонку очей, робить механічне і хімічне дратівне дія, викликаючи запальний процес слизуватих оболонок - коньюктивіт.

У таблиці 4.1 приведені фактична загазованість і запиленість цеху.

Таблиця 4.1 - Фактична загазованість і запиленість цеху

Найменування шкідливостей	ГДК, мг/м3	Фактична загазованість і запиленість, згідно санітарного паспорта цеху, мг/м3	Клас небезпеки
Загазованість СО	20	6,25	IV
Пил окалини	6	4,5-5,6/5,0	III

Мастильно-охолоджуючі рідини, емалі і ін. речовини є шкідливими виробничи-ми чинниками, котрі впливають на шкіру. Усі водяні технологічні рідини піддаються впливу мікроорганізмів, особливо емульсії. Мікроорганізми попадають у МОР з водою, пилом. Перевірка Санітарно-технічною лабораторією біоураження МОР, застосовуємих в цеху дала наступні результати. В ТПЦ №4 - з 9 перевірених станків - 3 працюють з емульсією з високою ступінню біоураження (4-й проліт «Хайд» №3, 6-й проліт «Кридан» №2, японський прес «Ямомото»).

Вміст речовин у повітрі цеху наводиться в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Зміст шкідливих речовин у повітрі цеху

Речовина	ГДР н.р. (мг/м3)	ГДР с.с. (мг/м3)	Загальний викид по заводу (т/рік)
Окис заліза	-	0,04	1468,1
Окис вуглецю	5,0	3,0	7574,1
Окис марганцю	0,1	0.01	1,07
Фтороводень	0,02	0,05	0,02
Гідрооксид натрію	0,01	-	0,536
Сіркова кислота	0,3	0,1	12,6
Поліетилен	0,1	0	0,06
Оцтова кислота	0,2	0,06	0,016
Фосфорна кислота	0,02	-	0,285
Розпилений фтор	0,03	0,01	0,016

До шкідливих чинників відносяться явне тепло і теплове випромінювання, що мають місце на ділянці прокату, унаслідок великої насиченості нагрівальни-ми приладами. Джерелами є: оброблюваний метал, нагрівальні пристрої, прокатні стани, печі для термічної обробки металу. Тепловий вплив на організм може бути причиною швидкого стомлення, ослаблення опору організму і шкідливих впливів різних захворювань. Роботи у цеху по загальним енерговитратам організму складає 250 Дж/ (кКал/год) і відносяться до категорії ІІб [31]. Показники мікроклімату, інтенсивність теплового випромінювання в цеху і робочій зоні наведені в таблицях 4.3 - 4.5.

Таблиця 4.3 - Показники мікроклімату в цеху

Пора року	Показники	Фактичні значення	Допустимі значення [32]	Оптимальні значення
Теплий час	Температура повітря, С0	32	18 - 27	21 - 24
	Відносна вологість, %	49 - 50	75	50 - 70
	Швидкість повітря, м/с	2,17	0,5 - 1	0,4
Холодний час	Температура повітря, С0	18	17 - 26	17 - 19
	Відносна вологість, %	47 - 53	75	50 - 70
	Швидкість повітря, м/с	1,04	0,4	0,3

Таблиця 4.4 - Інтенсивність теплового випромінювання в цеху

Робоче місце	Енергія випромінювання кКал/м2	Допустимі умови кКал/м2
Пульти керування	130 - 170	140
Робочі площі	850	140

Таблиця 4.5 - Показники мікроклімату робочої зони

Категорія роботи	Фактична t С (min-max)/сер.	Припустима, t, С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Склад злитків		33	Не більш 50	0,3-0,4
Нагрівальник металу		33		0,3-0,4
Вальцовщик стану		33		0,3-0,4

Виробничий шум, джерелом якого є працююче устаткування, передана заготівка, труба, значною мірою погіршує умови праці і перешкоджає нормальної організації виробничих процесів [32]. Рівень звукового тиску по середньо геометричних частотах складає (табл. 4.6).

Таблиця 4.6 - Рівень звукового тиску на середньо геометричних частотах

Середньогеометричні активні смуги ТУ	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	Загальний еквівалент звуку
Додатковий рівень звукового тиску, дБ	99	92	86	83	80	78	76	74	85 дБ

Шум є причиною швидкого стомлення, що приводить до збільшення браку.

Звуковий подразник впливає не тільки на органи слуху, але і на органи зору, а так само на нервову систему. Аналіз характеристики шуму свідчить про те, що загальний рівень інтенсивності шуму коливається в межах 78 - 107,6 дБ максимально перевищуючи допустимий рівень для закритих пультів керування на 27,6 дБ та для постійних робочих місць зовні на 18,2 дБ (табл. 4.7).

Таблиця 4.7 - Рівні виробничого шуму в цеху

№ п/п	Місце заміру	Рівень інтенсив-ності шуму, дБ	ГДР по ГОСТ 12.1.003-83, дБ
1	Прес полому та різки (різник, пресувальник)	98,2	80
2	Прошивний стан (вальцювальник)	100,4	80
3	Пульт керування (оператор)	80	75
4	Нагрівальна піч (старш. нагрівальник)	98	80
5	Оператор завантаження та видачі	90,2	80
6	СПП №1 (вальцювальник)	104,1	80
7	СПП №1 (оператор)	88	80
8	СПП №2 (вальцювальник)	102,7	80
9	СПП №2 (оператор)	85,6	80
10	Розкатний стан №1 (вальцувальник)	107,6	80
11	Розкатний стан №1 (оператор)	86,6	80
12	Розкатний стан №2 (вальцувальник)	105,3	80
13	Розкатний стан №2 (оператор)	84	80
14	Калібрувальний стан (оператор)	78,8	80

Приміщення цеху №4 по небезпеці поразки електричним струмом згідно ПУЕ [34] належить до категорії з підвищеною небезпекою, тому що в цеху присутні струмопровідний пил і сталеві плити металевих підлог. Електроустановки по електробезпечності відносяться до категорії: до 1000 В с глухозаземленною нейтраллю. По доступності електричного устаткування приміщення ТЕЗЦ №2 відноситься до виробничих приміщень, тому що тривалий контакт з електроустаткуванням мають особи неелектричних спеціальностей і такі, що не володіють відомостями про правила безпеки при роботі з електроустаткуванням.

Причини поразки електричним струмом: ушкодження ізоляції, коротке замикання, дотик до струмопровідної мережі або металевих констррукцій, які випадково стали під напругою. Поразка людини струмом можлива лише при замиканні електричного ланцюга через тіло людини, тобто унаслідок дотику людини не менше ніж до двох точок ланцюга, між якими існує напруга. Величина струму, що проходить через людину, залежить від особливостей мережі і схеми можливого включення в неї людини. Найтиповішими є дві схеми включення: між двома провідниками (двофазний дотик) і між дротом або корпусом пошкодженого устаткування і землею (однофазний дотик). Електричний струм, протікаючи через живий організм, виробляє термічну, електролітичну і біологічну дії. При впливі електричного струму на організм людини розрізняють загальні і місцеві електротравми. До числа загальних електротравм відноситься електричний удар, тобто поразка всього організму. Місцеві електротравми яскраво виражене місцеве порушення цілісності тканин, викликане впливом електричного чи струму електричної дуги. До місцевих електротравм відносять електричний опік, металізацію шкіри механічні ушкодження і електрофтальмію (запалення зовнішніх оболонок ока, що виникає в результаті впливу могутнього потоку ультрафіолетових променів, поглинають клітками організму і викликають у них хімічні зміни).

Світлова обстановка у виробничому приміщенні і на робочому місці характеризується наступними параметрами: світловим потоком, освітленістю, силою світла і яскравістю джерела світла. Нормування значення КЕО при природному і сполученому освітленні на робочих поверхнях і освітленість робочих місць в ТПЦ №4 наведена в таблицях 4.7 і 4.8.

Таблиця 4.8 - Нормування значення КЕО при природному і сполученому освітленні

Характеристика зорової роботи	Найменший об'єкт роз-ходження	Розряд зорової роботи	Нормоване значення [35]	Фактичне значення
			Е, лк	КЕО, %	Е, лк	КЕО, %
Постійне загальне спостереження за ходом виробничого процесу	Більш 5	VI	75	1	75	1

Таблиця 4.9 - Освітленість працюючих місць в ТПЦ №4

Нормативна освітленість	Фактична освітленість
200	150

Недостатня кількість освітлення небезпечних частин різних механізмів, різкі або рухомі тіні, що утрудняють їх розрізнення може викликати нещасні випадки на виробництві.

4.2.1 Розрахунок системи заземлення

Розрахуємо систему заземлення, виконану вертикальними стрижнями діаметром 0,1 м, довжиною 4 м, ґрунт-чорнозем, = 100 Ом/м пристрій, що заземлює, передбачається виконати у виді прямокутника 40х60 м. Стрижні з'єднані між собою сталевою смугою 60х35 мм і зариті на глибину 0,95 м. Коефіцієнт сезонності Кс = 1.

а) опір розтіканню струму для одного вертикального стрижневого заземлювача:

(4.1)

(4.2)

б) відстань між стрижнями приймається 5 м

в) визначаємо попередню кількість стрижнів:

(4.3)

г) необхідна кількість труб для системи заземлення при



д) опір з'єднувальної сталевої штаби

(4.4)

е) потребуємий опір системи заземлення

(4.5)

4.2.2 Розрахунок загального штучного освітлення

а) габарити прольоту: довжина А=276 м; ширина В=30;

б) кратність кроку колон в прольоті - 6 м (враховується для виробничих приміщень виходячи зі зручності закріплення світильників);

в) висота приміщень до нижньої крайки дахових ферм h_п = 18 м;

г) висота розрахункової (робочої поверхні устаткування, що обслуговується, над рівнем підлоги h_р = 0,8 м.

Норма освітлення: 200 лк.

Тип лампи: ДРЛ - лампи і СЗДРЛ - світильники.

Коефіцієнт відображення: від стелі - 50%; від підлоги-10%; від стін-30%.

Передбачаємо розташування світильників заподліцо з нижньою крайкою будівельних ферм покрівлі прольоту. Визначаємо розрахункову висоту світильників

h = h_п - h_р = 18-0,8 = 17,2 м (4.6)

Розрахункова відстань, що рекомендується, між світильниками:

L₁ = л_c Ч h = 0,91Ч17,2 = 15,48 м (4.7)

Значення L₁ приймаємо 15 м.

Визначаємо кількість світильників.

По довженні прольоту: h₁ = A / L = 276 / 15 = 18 шт.

По ширині прольоту: h₂ = A / L = 276 / 15 = 18 шт.

Кількість світильників у прольоті N = h₁ Ч h₂ = 18 Ч 2 = 36 шт.

Коефіцієнт запасу при штучному висвітленні - К_з = 1,8.

Приймаємо для наших умов коефіцієнт нерівномірності освітлення (для ламп ДРЛ) Z = 1,15.

Розраховуємо індекс приміщення i по формулі

(4.8)

Приймаємо і = 1,5.

Оцінюючи коефіцієнт відображення поверхні для світильників типу СЗДРЛ визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку: з = 68%.

На підставі отриманих даних по формулі розраховуємо сповивальний світовий потік кожної лампи:

лм.

Даному світловому потоку відповідає три стандартних лампи ДРЛ-1000 потужністю 1000 Вт зі світловим потоком 50000 лм.

Відхилення світлового потоку лампи від споживаного складає:

,

що знаходиться в межах припустимого.

Установлена потужність освітлювальної установки Р

Р = 3Ч1000Ч36 =72000 Вт = 72 кВт.

Світлове випромінювання робить впливу на весь організм, воно може викликати зміну частоти пульсу й інтенсивності не яких процесів обміну речовин, впливає на загальне нервово-хімічне становище.

4.3 Засоби індивідуального захисту

Спеціальний одяг і засоби індивідуального захисту служать для захисту працюючих від несприятливих впливів виробничого середовища і небезпек виробництва. Працюючі в цеху забезпечені ними згідно зі штатним розкладом на підставі типових галузевих норм ДСТУ 12.4.218:2004 [36]. Річна потреба в засобах, індивідуальної защити для робочих основних професій на ділянці, приведена в таблиці 4.10

Захисні каски видаються всім працівникам цеху на 24 місяці.

Таблиця 4.10 - Норми видачі ЗІЗ робітникам основних професій

Професія або посада	Кількість осіб	Спецодяг, спецвзуття та ін. засоби захисту	Термін носки в місяцях	Кількість на рік	ЦЦі-на, ггрн.	Вартість, грн.
Вальцювальник стану гарячого прокату труб	6	Костюм бавовняний з вогнестійким просоченням	12	6	90	540
		Черевики шкіряні	12	6	85	510
		Вачеги чи рукавиці комбіновані	2	36	15	540
Вальцювальник калібрувального стану	2 2	Костюм бавовняний з вогнестійким просоченням	12	2	90	180
		Черевики шкіряні	12	2	85	170
		Рукавиці комбіновані	1	24	15	360
		Навушники	1	24	8	192
Машиніст завантажувальної машини	4	Костюм бавовняний з вогнестійким просоченням	12	2	90	360
		Черевики шкіряні	12	2	85	340
		Вачеги чи рукавиці комбіновані	2	24	15	360
Нагрівальник металу	4	Костюм бавовняний з вогнестійким просоченням	12	2	90	180
		Черевики шкіряні	12	2	85	170
		Рукавиці сукняні	1	24	10	240
		Капелюх повстяний	2	12	23	276
Оператор ПК	2	Комбінезон бавовняний	12	3	65	195
		Черевики шкіряні	12	3	85	255
		Рукавиці комбіновані	2	18	15	180

4.4 Санітарно-гігієнічні та побутові приміщення

Згідно санітарно-гігієнічній характеристиці виробничий процес у ТПЦ-4 на ВАТ «НТЗ» відноситься до групи 2б [37]. Для даної групи побутові приміщення містять у собі гардеропні для збереження одягу, кожному робітнику відведена подвійна шафа з урахуванням резерву 5%.

Нормативне забезпечення ТПЦ №4 приведене у таблиці 4.11.

Питні пристрої розташовуються від робочих місць на відстані не більш 75 метрів. Роздача питної води виробляється за допомогою фонтанчиків і сатураторів для одержання питної підсоленої газованої води. Один питний пристрій розрахований на обслуговування 100 чоловік. Органи санітарного нагляду здійснюють систематичний контроль якості води.

Таблиця 4.11 - Забезпеченість побутовими приміщеннями

№ п/п	Найменування приміщення	Нормативне значення	Фактичне значення	Загальна кількість працюючих
1	Гардеробні	810	720	771/300
2	Душова (сітка)	45	40
3	Умивальник	30	26
4	Їдальня	1	1
5	Вбиральні	10	10
6	Медпункт	1	1
7	Водопостачання	14	14

Кількість джерел водопостачання: 1 на 21 чоловік. Убиральні розташовані від робочих місць на відстані, що не перевищує 75 метрів.

Харчування робітників здійснюється у виробничих їдальнях, з обліком того, що одне місце розраховане на обслуговування чотирьох чоловік у зміну.

4.5 Пожежна профілактика

Ділянка прокату цеху №4 «Інтерпайп НТЗ» по вибухопожежної небезпеки відноситься до категорії Г [38], тобто виробництво зв'язане з обробкою неспалених матеріалів у гарячому і розпеченому стані і супроводжується виділенням променистого тепла. Джерелом виникнення пожежі можуть бути: газоповітряні вибухонебезпечні суміші, олія, при влученні в неї іскри чи відкритого вогню, електроустаткування - при короткому замиканні, самозаймання промасленого дрантя чи інших предметів.

Газорятувальні служби здійснюють постійний контроль за станом газопроводів, газових засувок.

На всіх нагрівальних приладах установлюють клапани безпеки, що перекривають доступ газу до колекторів у випадку аварійної ситуації.

Для запобігання короткого замикання необхідний:

- правильний вибір, монтаж і експлуатація електричних ланцюгів.

- дотримання правил експлуатації, оглядів, ремонт і іспитів електричних установок.

Небезпека виникнення пожежі в цеху зменшена в проекті наступними розробленими заходами: оснащенням систем керування електроустаткуванням автоматами максимального струмового захисту і плавких запобіжників; обмеженням кількості пально-мастильних матеріалів добовою потребою (інші ПММ зберігаються на складі, спеціально обладнаному в протипожежному відношенні; головні електродвигуни приводів оснащені системою замкнутої примусової вентиляції, з очищенням повітря від щіткового пилу і його охолодженням; трансформаторні кіоски винесені за межі виробничого приміщення; олієпідвали обладнані системою припливно-витяжної вентиляції, що видаляє пари олії й зменшує їх концентрацію в повітрі, електроустаткування і освітлення олієпідвалів виконане в іскро-вибухобезпечному виконанні, промаслене ганчір'я після використання збираються в металеві шухляди з герметичними кришками, а наприкінці зміни вивозять з цеху і складають в спеціально відведеному місці; статичний заряд приділяється в землю по мережі заземлення; імовірність поразки будинків блискавкою зменшена застосуванням системи молнієзахисту. У ТЕЗЦ №3 згідно СН205-77 [39] блискавкозахист уже встановлений і його заміна не потрібна. Для гасіння пожеж у цеху передбачені первинні засоби пожежегасіння (табл. 4.5), згідно «Норм первинних засобів пожежегасіння для підприємств і організацій металургії» [40].

Для ліквідації наслідків короткого замикання використовують швидкодіючий релейний захист і вимикачі, автомати і плавкі запобіжники. Промаслене дрантя збирають у металеві шухляди, вивозять у спеціально відведені місця і спалюють. На випадок виникнення пожежі для його гасіння використовуються первинні засоби пожежегасіння відповідно до норм. Ці норми затверджують вищестоящі організації.

Для гасіння пожеж використовується вода технічна, пісок, вогнегасники.

У випадку пожежі евакуація людей повинна проходити по справних шляхах евакуації. При цьому не допускається захаращення проходів, переходів.

Норми первинних засобів пожежегасіння для цеху №4 «Інтерпайп НТЗ» приведені в таблиці 4.12.

Таблиця 4.12 - Первинні засоби пожежегасіння

Найменування приміщень	Площа, м2	Пінні вогнегасники ОХП-10, шт.	Вуглекислотні вогнегасники, шт.	Шухляда з піском, 0,5 м3
			ОУ-2	ОУ-8	УП-1 м, УП-2 м
Прокатний цех	2400	180	-	60	30	240
Машинний зал	1800	3	6	3	9	3
Пульт керування	-	-	-	1	-	1
Кабіни електромостового крану	на кабіну	1	-	-	1	-

4.6 Заходи щодо усунення шкідливих і небезпечних чинників

Заходи охорони праці в колективному договорі та комплексний план поліпшення умов праці на 2009 р. представлені у таблиці 4.13.

Таблиця 4.13 - Заходи по охороні праці на 2009 рік

Найменування заходу	Термін впровадження	Вартість тис. гр.	Очікуваний результат
Ремонт перекриття гідромаслопідвалу прошивного пресу	грудень	10,0	50/10
Ремонт плит перекриття виробничого приміщення в кількості 40 шт.	грудень	140,0	300/50
Влаштування витяжної вентиляції на труборазрізних станках «Кридан» №1,2 ділянки обробки та здачі відхідних труб з новими типами різьбовими з'єднаннями	листопад	3,0	10
Виконати ремонт плит перекриття колон	листопад	140,0	80/5

Ознайомившись зі станом охорони праці в ТПЦ №4 вважаю за необхідне виконання додаткових заходів:

а) встановити механічні пристосування для відчинення фрамуг у цеху

б) здійснити реконструкцію витяжної вентиляції станків плазменої різки №2 з встановленням сухих фільтрів

в) здійснити реконструкцію витяжної вентиляції від кожного станка індивідуально з влаштуванням вентилятора і пилеулавлювача

г) змонтувати і налаштувати витяжну вентиляцію від термопласт автомата обсадної ділянки

д) передбачити в системі механічної вентиляції пристрій підготовчої камери очистки повітря

е) для боротьби з дійсним інфрачервоним опромінюванням на робочих місцях влаштувати повітряні душі

є) для захисту органів слуху від шуму забезпечити робітників антифонами

ж) необхідно вилучити контакт працюючих з робочими вузлами агрегатів, а також забезпечити надійну міцність механізмів.

4.7 Охорона навколишнього середовища

Прокатні цехи споживають велику кількість води для охолодження елементів нагрівальних печей, інтенсивного охолодження валків, гідросбиву і змиву окалини, термічної обробки металу, готуванні труїльних розчинів і мастильно-охолоджуючих рідин. Стічні води прокатних цехів можна розділити на умовно чисті і забруднені. До умовно чистого відноситься вода, використовувана для охолодження елементів нагрівальних пристроїв; вона піддається тільки нагріванню і після охолодження в градирнях чи бризкальних ставках використовується вдруге.

Здебільшого стічні води прокатних цехів є забрудненими. Вони містять шматочки окалини, нафтопродуктів (олії), клаптики дрантя та інші речовини. Для видалення забруднень застосовуються різні системи очищення. Звичайно в прокатному цеху мається первинний відстійник, що служить для осадження окалини і виділення основної частини олії. Окалина періодично вивантажується з відстійника грейферним краном, а олія віддаляється з поверхні води за допомогою нафтовловлювачів. Потім воду спрямовують в другий відстійник, що знаходиться за межами цеху, у випадку необхідності проходить через фільтровальні пристрої і подається в бризкальні ставки або градирні ставки-охолоджувачі; звідки вода знову надходить у прокатний цех.

Таким чином, у сучасних прокатних цехах діють системи зворотного водопостачання. Це дуже важливо з погляду захисту навколишнього середовища. Добавка свіжої води з природних джерел у таку систему (для компенсації випару) складає лише 3 - 5% від загального споживаного обсягу.

Складній обробці, що включає процеси регенерації, піддаються відпрацьовані труїльні та електролітичні розчини, а також мастильно-охолоджувальна рідина.

Висновки

1. Виконано аналіз науково-технічної літератури по впливі різних факторів на точність труб по стінці при прокаті на пілігримових установках. Різностінність труб формується на всіх агрегатах пілігримовой установки, які вносять більший або менший внесок в абсолютну різностінність.

2. Виконано зіставлення основних вимог вітчизняних і закордонних стандартів до труб. Відзначається, що вимоги закордонних стандартів до геометричної точності труб у цілому вище, ніж вітчизняних.

3. Виконано порівняльний аналіз і експериментальні дослідження поперечної різностінності труб вироблені на трубопрокатному агрегаті з пільгерним станом розміром: 219х8 мм; 178х14 мм; 325х20 мм.

4. Визначено характер розподілу стінки по периметру труб. Виконано статистичні дослідження розкиду відносної різностінності у партії труб. Зокрема встановлено, що труби різних розмірів мають однотипний характер відхилень товщини стінки.

5. Встановлено, що прокатка труб у цеху здійснюється переважно в плюсовому полі допуску й, отже, відвантаження труб по фактичній масі економічно більше вигідна, чим по теоретичній масі.

6. В розділі «Економічна частина» зроблено розрахунок матеріальних витрат: вартість матеріалів (основних і допоміжних), використаних у процесі проведення експериментів, енергетичних витрат, а також заробітну плату учасників НДР з нарахуванням.

7. У розділі «Охорона праці» розглянуті основні шкідливі й небезпечні фактори виробничого процесу в цеху №4 ОАО «Інтерпайп НТЗ» на ділянці пілігримового стану й запропоновані заходи, що зменшують їхній вплив на працюючих. Проведен аналіз шкідливих і небезпечних факторів на ділянки пілігримового стану ТПЦ №4, виконано розрахунок системи заземлення та розрахунок загального штучного освітлення.

Перелік посилань

Технология трубного производства: Учебник для вузов / В.Н. Данченко, А.П. Коликов, Б.А. Романцев, С.В. Самусев. - М.: Интермет Инжиниринг, 2002. - 640 с.

Машины и агрегаты трубного производства: Учебное пособие для вузов / А.П. Коликов, В.П. Романенко, С.В. Самусев и др. - М.: МИСиС, 1998. - 536 с.

Грудев А.П., Машкин Л.Ф., Ханин М.И. Технология прокатного производства: Учебник для вузов. - М.: Арт-Бизнес-Центр, Металлургия, 1994. - 656 с.

Чернявский А.А., Березовский В.В., Угрюмов Ю.Д. Экономия металла при производстве труб нефтяного сортамента. - М.: Металлургия, 1987. - 304 с.

Емельяненко П.Т. Теория косой и пилигримовой прокатки.-М.: Металлургиздат, 1949. - 499 с.

Производство горячекатаных труб на современных пилигримовых установках / О.А. Пляцковский, П.Е. Осипенко, В.И. Девятисильный и др. Ростов н/д: Книжн. Изд-во, 1971. - 197 с.

Исследование технологических параметров прокатки обсадных труб на пилигримовых станах / Б.Г. Павловский, А.А. Ильницкий, А.И. Довгаль и др. // Сталь. - 1987. - №9. - С. 70-73.

Данилов Ф.А., Глейберг А.З., Балакин В.Г. Горячая прокатка и прессование труб. - М.: Металлургия, 1972. - 576 с.

Повышение точности труб нефтяного сортамента при пилигримовой прокатке / О.А. Пляцковский, В.Д. Шевченко, А.И. Довгаль и др. В сб. «Производство труб для нефтяной и газовой промышленности» (МЧМ СССР) - М.: Металлургия, 1981. с. 5-8.

Столетний М.Ф., Клемперт Е.Д. Точность труб. - М.: Металлургия, 1975. -240 с.

Шевакин Ю.Ф., Глейберг А.З. Производство труб:/Учеб. Пособие для вузов по специальности «Обработка металлов давлением».-М.: Металлургия, 1968.-187 с.

Феодосьев В.И. Сопротивление материалов:/Учебник для вузов. Изд. 6-е стереотип. - М.: Наука, 1972.-544 с.

Кузнецов Е.Д. Развитие теории и практики производства и рецизизионных стальных труб/ Сб. «Развитие теории процесов производства труб». Днепропетровск, 2005, С. 232 - 259.

Кузнецов Е.Д. Некоторые тенденции состояния производства стальных труб / Металлургическая и горнорудная промышленность, №1, 2004, С. 14-18

Березовский В.В., Угрюмов Ю.Д., Угрюмов Д.Ю. Металлосберегающие технологии при производстве труб на трубопрокатных агрегатах с пилигримовыми станами. АО «Черметинформация». Приложение 7 к Бюллетеню «Черная металлургия», 2003. - 15 с.

Кузнецов Е.Д., Кузнецов Д.Е., Проблема обеспечения точности размеров и качества поверхности при производстве труб / Металлургическая и горнорудная промышленность, №8 - 9, 2000, С. 336 - 339.

Повышение точности труб на пилигримовой установке / Я.Л. Ваткин, А.А. Чернявский, М.П. Гликин и др. // Сталь. - 1965.- №11. С. 1024-1026

Технологический инструмент пилигримового стана / Д.С. Фридман, И.Ф. Хайдуков, А.С. Ивахненко и др. Авторское свидетельство СССР. - №1189521.

Д.Е. Кузнецов, В.С. Вахрушева, Е.Д. Кузнецов. Алгоритм оценки состояния поверхности прецизионных труб / Материалы 3-й Международной научно-практической конференции по проблемам совершенствования производства и эксплуатации трубной продукции // Днепропетровск, 2002, С. 98 - 103.

А.с. 1498573 (СССР). Устройство для контроля толщины стенки труб. Кузнецов Е.Д., Никсдорф Б.Ю., 1989, Б.И. №29.

А.с. 1751908 (СССР). Способ управления трубопрокатным станом. Кузнецов Е.Д., Никсдорф Б.Ю., 1992, Б.И. №28.

Адаптивное управление точностью прокатки труб / Ф.А. Данилов, В.В. Имедадзе, Е.Д. Клемперт и др. - М.: Металлургия, 1973. - 224 с.

Угрюмов Д.Ю. Математическое моделирование пилигримовой прокатки для управления разностенностью труб. // Металл и литье Украины. - 2003. - №12. - 2003. С. 39-41.

Коба А.С., Девятисильный В.И., Авдиевская В.Н. Развитие процессов трубного производства. - Минчермет СССР. - М.: Металлургия, 1990. С. 37-45.

Коба А.С., Тарасенко В.А., Авдиевская В.Н. Развитие технологии производства труб и трубных изделий.-ВНИТИ. - М: Металлургия, 1988. - С 15-21.

Конституція України. - Відомості Верховної Ради, 1996, №30, С. 144

Законодательство Украины об охране труда (в 4^х томах). - Киев, 1995

ГОСТ 12.0.003 -83. ССБТ. МЧМ. Общие требования безопасности. М.: Изд-во стандартов, 1984. - 10 с.

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности М.: Изд-во стандартов, 1976. - 5 с.

ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны М.: Изд-во стандартов, 1988. - 75 с.

Петров С.В., Шорин А.Ф. Теплозащита в металлургии. Справочник. - М.: Металлургия. 1981 г.

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности. М.: Изд-во стандартов, 1983. - 10 с.

Правила устройства электроустановок. М.: Энергоатомиздат, 1987. - 645 с.

СНиП ІІ-4-79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. М.: Стройиздат, 1980. - 48 с.