главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Батик - технологія розпису тканин

Розгляд винайдення техніки нанесення малюнка на тканину. Сучасні версії ручного розпису тканини спираються на традиційні напрямки та підкріплені новими технологіями. Техніка розпису - холодний батик. Матеріали та обладнання для художнього розпису тканин.

Рубрика: Производство и технологии
Вид: реферат
Язык: украинский
Дата добавления: 22.12.2010
Размер файла: 23,9 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Види і способи обробки рельєфів
Характеристика основних видів костюмних тканин, вимоги надійності. Естетичні та ергономічні переваги велюру, вельвету, габардину, спандексу, твіду та трикотажу. Способи обробки рельєфів, конфігурація швів, види швейного ручного і машинного обладнання.
дипломная работа [1001,6 K], добавлена 02.07.2011

2. Дамаські тканини
Історія виникнення мистецтва виготовлення дамасту - унікального полотна, зовнішній бік якого шовковий, а внутрішній - бавовняний. Використання дамаської тканини для пошиття одягу та оформлення інтер'єрів. Винайдення жаккарду як замінника дорогої тканини.
презентация [4,2 M], добавлена 28.02.2014

3. Процес ручного дугового зварювання
Зварка: поняття, види і класи. Історія розвитку зварювального виробництва. Опис технологічного процесу ручного дугового зварювання, характеристики сталей. Матеріали, інструменти, обладнання та пристосування, що використовується при зварювальних роботах.
курсовая работа [67,6 K], добавлена 10.12.2010

4. Організація і технологія виконання робіт бульдозерами
Особливості конструкції робочого обладнання бульдозерів, їх технічні характеристики. Опис процесів та технологія виконання земляних робіт бульдозерами, схема робочих циклів. Інструкція з охорони праці для машиніста бульдозера, правила техніки безпеки.
реферат [4,2 M], добавлена 26.06.2010

5. Технологія виготовлення вбудованого обладнання
Столярне діло передбачає сховані великі можливості для раціоналізації і винахідливості. Технологія виготовлення вбудованого обладнання. Вбудоване обладнання призначається для зберігання носильних речей, предметів домашнього вжитку, господарських речей.
реферат [27,3 K], добавлена 07.04.2009

6. Розробка трьох варіантів заправних рисунків і структурних показників тканин
Розрахунок характеристики тканини для побудови заправного рисунку методом горизонтальних і вертикальних штрихів на базі мотивного патронування. Підбор виду переплетення: двошарова тканина з перев'язками по способу "знизу - вверх" та з притискним утоком.
курсовая работа [480,1 K], добавлена 16.01.2011

7. Технологія пошиву напівпальто
Опис зовнішнього вигляду пальто, пошитого по силуету трапеція. Опис поданої та рекомендованої тканини. Характеристика обладнання швейного виробництва. Інструменти і пристрої для ручних робіт. Повузлова послідовність обробки деталей запропонованого пальто.
курсовая работа [149,3 K], добавлена 23.01.2011

8. Технології галузей легкої промисловості
Класифікація та призначення текстильних волокон. Технологія одержання пряжі. Будова, властивості, методи опорядження та створення тканини на ткацькому верстаті. Асортимент швейних виробів, етапи їх виготовлення. Опис обладнання у швейному виробництві.
реферат [914,8 K], добавлена 26.11.2010

9. Технологія поверхневого зміцнення деталей з відновленням геометричних розмірів газотермічним напиленням
Загальні відомості про отримання покриттів газотермічним напиленням. Термічні параметри плазмових струменів. Способи стабілізації дуги в плазмотронах. Плазмове нанесення і обробка. Контроль якості. Правила техніки безпеки при проведенні напилення.
реферат [416,4 K], добавлена 03.02.2009

10. Технологія виробництва хліба
Місце хлібопекарської промисловості України в галузі харчової промисловості. Характеристика технології виготовлення пшеничного хліба на прикладі Київського хлібокомбінату. Аналіз сировинних матеріалів, знайомство з новітніми технологіями в хлібопеченні.
курсовая работа [997,2 K], добавлена 01.03.2013


Другие работы, подобные Батик - технологія розпису тканин


Размещено на http://www. allbest. ru

Реферат

на тему: Батик - технологія розпису тканин

Виконала: студентка гр. 36

Бреза Ілона

Мистецтво прикрашати тканини відоме з давніх часів. Спочатку з'явився ткацький малюнок, який створювали особливим переплетенням ниток в процесі виготовлення тканин. Пізніше малюнок стали наносити ручним способом. Ще пізніше були винайдені друкарські дерев'яні дошки.

В 17 столітті для друку почали використовувати металеві вибивні дошки.

Наступним кроком стало винайдення друкарських машин. Малюнок майстра-гравера вирізали на металевих валях, вали занурювали у фарбу, прокочували по тканині, наносячи візерунок. Якщо малюнок був кольоровим, підготовлювали декілька таких валів - для кожного кольору фарби.

Іноді при оформленні тканини використовували одночасно два способи прикрашення - переплетення ниток і розпис (або вибійка). Такими були китайські тканини "кесе", в яких ткацький візерунок доповнювали розписом пензля.

Найдавнішим із відомих розписів (біля двох тисяч років) є китайський розпис із давнього поховання. Тканина на диво добре збереглася. Вона покрита темними фігурами, розфарбованими мінеральними барвниками.

Батьківщиною гарячого батику вважається Індонезія. Класичний гарячий батик - дуже трудомісткий вид розпису. Тільки підготовка тканини займала декілька днів. Спочатку тканину тримали у воді 1-2 дні для пом'якшення, потім прали, сушили. Після цього кип'ятили в рисовому крохмалі 15 хвилин. Після повторного висушували тканину відбивали до м'якості дерев'яним валиком.

Розпис робили з допомогою винайденого в 17 столітті інструменту "чантингу". Це маленька мідна посудина з одним або кількома зігнутими носиками і бамбуковою або дерев'яною ручкою. Тканину з нанесеним воском малюнком на кілька годин занурювали в розчин барвника. Під час фарбування тканину обережно перевертали, стараючись щоб шар воску не потріскав. Потім тканину висушували і знову наносили інші елементи малюнка. Фарбування починали від найсвітлішого кольору до темного. Операція повторювалась стільки разів, скільки кольорів в малюнку. Після закінчення фарбування тканину знову висушували. Остання операція - знімання воску.

З часом техніка ручного батику використовувалась все рідше. Штамп із тонких металевих дротиків значно прискорили процес. Такий штамп занурювали в розтоплений віск, потім прикладали до полотна. Одержані контури малюнка заливали фарбою. Якщо раніше на розпис одного куска тканини йшло від півтора-двох тижнів до двох років, то з допомогою штампів можна було зробити в один день до двадцять кусків.

В кінці 17 століття Європу покорили своєю красотою індійські вибійні тканини - ситці. Штампом нанесеним барвником наносили удари по тканині - вибивали тканину. Спочатку з"явилась вибійка в один колір фарби.

В кінці 17 століття з"явилась так звана білоземельна вибійка - кольоровий штамп на білому фоні. Тоді ж почали використовувати більш складний контурний малюнок.

В штампуванні використовувались пігментні присипки, для чого варили спеціальну клейку масу із рослинного масла. Масло кип"ятили 12 годин, після чого вливали в посудину з холодною водою. На дно випадав густий осадок, який зливали окремо. Цим осадком друкували малюнок, який потім присипали пігментами, часто блискучими.

В Індії та Індонезії розписи найчастіше використовувались для оформлення одягу. В Японії та Китаї розписи використовували також при створенні традиційного для цих країн інтер"єру: ширм та картин. Майстри користувались тушшю часто з допомогою одного кольору , створюючи надзвичайної краси пейзажі. Пензель в руці художника то сильно і різко підкреслював одні елементи, то плавним і ніжними розпливами промальовував інші. Зараз ми назвали б цю техніку вільним розписом.

Сучасні версії ручного розпису тканини, спираючись на традиційні напрямки, підкріплені новими технологіями.

В гарячому батику замість бджолиного воску почали використовувати парафін та стеарин. Сітка тріщин, яка з"являлась в процесі фарбування в техніці гарячого батику і вважалась браком, отримала значення самостійного ефекту і стала невід"ємною частиною і символом цієї техніки.

З винайденням клейкого матеріалу, названого резервом, розвинулась принципово нова техніка розпису - холодний батик.

Матеріали та обладнання для художнього розпису тканин

Тканина. Ручний розпис можна робити на різних за волокнистим складом тканинах: бавовняних, лляних, віскозних, ацетатних, шерстяних та із натурального шовку. Проте найчастіше для розпису застосовують бавовняні, віскозні, капронові й тканини з натурального шовку.

Тканини не повинні мати на собі апрету, замаслювачів, мати добре змочування і капілярність. При розписі важливе значення має ткацьке переплетення тканини, її товщина і щільність. Найкращими для розпису (особливо холодним батиком) є тонкі гладкі тканини полотняного переплетення.

Рама. Усі види розпису виконують на дерев"яних рамах, які бувають розсувні (можна збільшувати та зменшувати до необхідного розміру за допомогою рухомих рейок і гвинтів) і нерозсувні. Такі рами з обох боків мають внутрішні зрізи шириною 5 - 6 мм, у які вбивають гострі гачки на відстані рейками рами, щоб не дряпали рук.

Інструменти для розпису способом холодний батик

Скляні трубочки. Для нанесення контурів рисунка резервом застосовують скляні трубочки довжиною 15. . . 20 см з тонкими загнутими кінчиками. На невеликій відстані від кінчика є потовщення - резервуар для резервної суміші. Для набирання резервної суміші кінчик трубочки опускають у резерв і через широкий кінець втягують його у трубочку до заповнення резервуару. Для розпису слід мати набір таких трубочок з отворами різного діаметра. Можна застосовувати також звичайні скляні креслярські рейсфедери або трубочки, у прямий кінець яких вставляється голка з затупленим кінцем. У практиці роботи використовують також медичні спринцівки, у які вставляють вкорочені скляні трубочки з резервуаром.

Якщо зігнутий кінець трубочки має нерівні краї і дряпає тканину, його слід підточити дрібним наждачним папером або напильником.

Пензлі і тампони. Для нанесення фарб при розписі способом холодний батик застосовують різні пензлі і тампони. Тампони виготовляють із вати й поролону. Вату накручують на дерев'янні стержні різного діаметра. Кінець намотаної вати закріплюють ниткою, щоб тампон не спадав з палички під час роботи. Для кожного кольору фарби слід мати окремий тампон. Тампон не повинен бути надто щільним, бо він тоді погано вбиратиме фарбу, і надто м'яким, бо під час роботи буде кошлатитись. Поролонові тампони застосовуються для покриття великих площин.

Інструменти для розпису способом гарячий батик

Як і під час роботи холодним батиком, так і за розпису гарячим, застосовують різні нескладні інструменти, багато з яких можна виготовити самому. Це штампики, лійки, рейсфедери, ножі, тощо).

Пензлі. Найчастіше використовують щетинні пензлі різних розмірів. Ними покривають великі і малі площини рисунка, наносять лінії. Такі пензлі повинні мати дерев'яні ручки.

Рейсфедери. Застосовують звичайні креслярські рейсфедери, попередньо насаджені на дерев'яні ручки. Між лезами рейсфедера вставляють смужки вати або поролону, щоб збільшити запас резерву. За типом такого рейсфедера для нанесення кількох паралельних ліній виготовляють саморобні рейсфедери різних розмірів. Для нанесення ліній можна використати звичайний столовий ніж, обтягнений трикотажем або тканиною.

Лійки. Використовують саморобні мідні або латунні лієчки різних розмірів з отворами для подавання гарячого резерву діаметром 0,2 - 0,3 мм. До них припаюють ручки.

Штампики. Їх застосовують, коли необхідно нанести якісь часто повторювані форми. Вони можуть бути у вигляді різних геометричних фігур, листочків, квітів, а також різноманітних каталок.

Штампик-каталка має вигляд катушки з ручкою, що вільно обертається на осі. Тверді металеві штампики обтягують тканиною або трикотажем. М'які штампики вирізають з фетру, повсті, поролону гострим ножем або скальпелем. До них прибивають дерев'яні колодки з ручками.

Батик-штифт. Цей інструмент є найдосконалішим для нанесення на тканину резервної суміші. Існує кілька конструкцій батик-штифта, але всі вони мають принцип роботи. Робочою частиною батик-штифта є головка - це мідний конус із отвором, з якого виступає голка-штифт. Протилежним кінцем голка впирається в пружину. Батик-штифт повинен мати набір голок з отворами різного діаметра для отримання різних за товщиною ліній.

-Натуральні барвники. Тканини з натурального шовку та капрону можна розписувати натуральними барвниками. При цьому отримують чисті, м'які, теплі пастельні кольори, насичені кольори дістати досить важко. Для розпису можна застосовувати ті самі барвники, що і для гладкого фарбування, проте фарби для розпису виготовляють із концентрованіших відварів цих барвників. Рослин-барвників беруть у 1,5 рази більше, ніж за гладкого фарбування.

Розписувати слід свіжовиготовленими відварами барвників, бо багато з них вже на другий-третій день випадає в осад. Розпис можна виконувати чистими відварами барвників без будь-яких добавок і з добавленням солей металів: мідного та залізного купоросу, алюмокалієвих галунів. Уведення солей змінює і поглиблює кольори та відтінки.

Зазначимо, що за розписування відвари барвників, як правило, рівномірно покривають і добре розтікаються по тканинах. Фарби з уведенням солей металів покривають менш рівномірно, гірше розтікаються, проте після запарювання ця нерівномірність часто зникає.

Кольори, які дістають за розпису натуральними барвниками, збігаються з кольорами гладкого фарбування, але отримуються трохи світліші.

Розписи олійними фарбами. Цим способом можна розписувати всі види тканин. Після розпису цими фарбами виріб не потребує спеціальних обробок для закріплення фарб на волокні. Для виготовлення фарби олійну фарбу спочатку знежирюють. Для цього її витискають на будь-який гігроскопічний папір і залишають на 2 - 3 години. Фарба після цього робиться сухішою. Її розміщують приблизно з такою самою кількістю розчинника, як і у масляному живописі і застосовують для розпису.

Фарби для ручного розпису тканин. У процесі виготовлення фарб для холодного і гарячого батику застосовують барвники, які добре розчиняються у воді, спирті, маютьхорошупокривнувластивість у розчинах кімнатної температури, дають широку гаму чистих і яскравих кольорів. Такі фарби мають добре розтікатись по тканині, глибоко її просочують, за довгого зберігання не випадати в осад і не желатинизуватись. Цим вимогам відповідають активні, прямі, кислотні, хромові (кислотно-протравні), основні й дисперсні барвники. Фарби виготовлені з усіх класів барвників,зберігають у закритому посуді.

-Активні барвники. Такі барвники широко застосовують для розпису бавовняних, віскозних, капронових, шерстяних тканин, натурального шовку. Нагадаємо, що асортимент активних барвників для целюлозних волокон складається з трьох груп: барвники холодного фарбування, вони мають у своїй назві індекс Х (з імпортних це: проціони М, остазин S, ксирон , гелактин Ф);барвники теплого фарбування, вони не мають у своїй назві спеціального індексу (з імпортних це: порціони Н, остазин Н, ксирон Н, гелактинД, цибактрони). Для розпису можна використовувати усі три групи барвників. Проте, тканини розписані барвниками за індексом Х після запарювання виробів під час промивання можуть підфарбовувати фон тканини. Тому для розпису найкращими барвниками є з індексом Т і без індексу. До складу таких фарб входить барвник, сечовина, бікарбонат натрію (питна сода). Сечовина вводиться у фарбу для збільшення розчинності барвника й підвищення ступеня фіксації на тканині; бікарбонат натрію є препаратом, завдяки якому активний барвник вступає у хімічний зв'язок з волокном і цим самим забезпечує стійкість забарвлення. Зазначимо, що фарби, які містять у собі соду, довго не зберігаються, тому розчин соди у фарбу вливається безпосередньо перед розписом.

-Прямі барвники. Виготовляючи фарби для розпису, використовують прямі, звичайні та прямі світлостійкі барвники. Цими барвниками можна розписувати бавовняні, віскозні, капронові тканини і натуральний шовк. Проте фарби на основі цих барвників мають ряд істотних недоліків. Вони дають недостатню яскравість кольорів з розписування тканин розчинами кімнатної температури, погано рівняють і розтікаються по тканині. За охолодження концентрованих розчинів деяких барвників вони желатинизуються (хризофенні, прямий чорний З, прямий коричневий СХ і КХ, прямий жовтий світлостійкий ЗХ). Проте після нагрівання ці барвники переходять у розчин. тканина розпис техніка батик

-Кислотні барвники. Ці барвники використовують для розпису шерстяних, капронових тканин і натурального шовку. Застосовують кислотні звичайні й кислотні металовмісні барвники комплексу 1:2. більшість марок кислотних барвників дають фарби, які добре розтікаються на тканині, мають хорошу рівняючи властивість, яскраві чисті кольори. Розчини цих барвників для за кімнатної температури стійкіші, ніж прямих барвників.

Розпис олійними фарбами. Цим способом можна розписувати всі види тканин. Після розпису цими фарбами виріб не потребує ніяких спеціальних обробок для закріплення фарб на волокні. Для виготовлення фарби олійну фарбу спочатку знежирюють. Для цього її витискають з тюбика на любий гігроскопічний папір і залишають на 2. . . 3 год. Фарба після цього робиться сухішою. Її розміщують приблизно з такою самою кількістю розчинника, як і у масляному живописі (пінне) і застосовують для розпису. Розпис виконують щетинними або колонковими пензлями. Після кожного змочування пензля фарбою слід зробити спочатку пробу на папері, щоб мазок на тканині був чистим. Ці фарби для збагачення кольорів можна змішувати і накладати одна на одну. Після закінчення роботи виробу дають висохнути протягом 3-4 днів. Добре висушений виріб можна прати у теплому розчині миючого препарату.

Розписувати тканини можна й олійними фарбами, розмішаними з клеєм ВФ-6, олійним лаком або оліфою. Олійна фарба розмішується лише з клеєм ВФ-6, або з добавками масляного лаку або оліфи до однорідної консистенції. Співвідношення між цими компонентами визначається їх густотою. Розчинником клею ВФ-6 є спирт. Готову фарбу зберігають у щільно закритому посуді.

Розписують цими фарбами щетинними колонковими пензлями вільними мазками або через трафарет. Трафарет вирізають з картону, просочивши його оліфою, або з клейонки. Якщо рисунок наносять через трафарет, застосовують підрізані малярні пензлі або одежні щітки. Затирають фарбу через трафарет від країв до центра, щоб не кошлатився трафарет і краще лягала фарба. Наносять її дуже тонким шаром, щоб не втрачався характерний для тканини гриф. Розписані вироби висушують протягом доби.

2. 2. Технологічні особливості

Ручний художній розпис тканин, як своєрідний вид оформлення текстильних виробів, має багатовікову історію. Найпоширенішим є спосіб оформлення тканин за допомогою резервуючи сумішей (резервів), відомий під назвою батик. Суть цього способу полягає в тому, що ділянки тканини, не мають бути зафарбованими, покривають резервом (бджолиний віск, парафін, різні смоли), які, просочуючи тканину, захищають її від фарби. Підготовлену таким чином тканину опускають у фарбу і зафарбовують, а потім видаляють з неї резерв. Внаслідок цього на тканині дістаємо білий рисунок на зафарбованому фоні. Ручні способи розпису тканини вміщують так званий холодний батик, гарячий батик і вільний розпис тканини. Кожний з них має свої особливості.

Розпис способом холодний батик. Особливістю рисунків холодного батику є їх чітко виражений графічний характер. Рисунки ці наносять на тканину спеціальними резервами сумішами (резервами) у вигляді замкнутих контурів і вже у їх межах фарбами розписують виріб. Резерви для холодного й гарячого батику відрізняються між собою. За розпису скляною трубочкою до складу резервуючи сумішей для холодного батику входять гумовий клей, бензин, віск, парафін, вазелін і каніфоль. За виготовлення резерву для холодного батику слід строго дотримуватись правил пожежної безпеки. Варити резерв необхідно у добре вентильованому приміщені на закритому вогні (електроплитка із закритою спіраллю) на водяній бані. У скляну або металеву банку насипають подрібнений парафін і розплавляють на водяній бані. Після цього вливають гумовий клей, розмішують і поступово вливають бензин. Суміш нагрівають на киплячій водяній бані до отримання однорідної маси. Такий резерв готовий до вживання. Його слід зберігати у щільно закритому посуді. За зберігання резерву парафін, віск випадають в осад, бензин випаровується. Тому перед вживанням його слід розігріти на водяній бані, якщо надто густи - долити трохи бензину. В процесі виготовлення резерву бензин потрібно вливати не весь одразу, а поступово і за цього робити проби на тканині, що підлягає розпису. У холодному батику зарезервовані контури назавжди залишаються на тканині. Ізнаведених рецептів найпоширеніший перший. Такий резерв дає чистий білий контур. Резерви з бджолиним воском мають хорошу пластичність, текучість, але дають жовтуваті контури. У такому разі, коли біла або жовтувата лінія порушує ув"язку кольорів на рисунку, резерв можна підфарбувати. Олійні фарби попередньо знежирюють на пористому папері. Знежирену фарбу розміщують з резервом. Для одного рисунка можна використати також алюмінієвий і бронзовий порошки. У підігрітий гумовий клей вводять парафін, каніфоль, вазелін, цинкові білила і за постійного перемішування вливають уайт-спірит, а потім варять на водяній бані. У кінці варіння вводять знежирену олійну фарбу для підфарбовування резерву. Отриманий резерв перед застосовуванням розводять до необхідної концентрації вводячи в нього 200. . . 300 г уайт-спіриту залежно від виду тканини, на якій буде друкуватись рисунок резервом (капрон, натуральний шовк) і номера сита. Правильно зварений резерв повинен мати хорошу текучість, пластичність і добре просочувати тканину. Якщо в резерві забагато парафіну, він не проникає через тканину і лежить зверху. Такий резерв ламкий, пропускатиме фарбу. Якщо в резерві забагато гумового клею, то за наведення контурний ліній з носика трубочки відділяються тонкі волосинки клею, які осідають на тканину. При фарбуванні вони проявляються у вигляді не зафарбованих ліній і замаскувати їх неможливо. За розпису способом холодний батик рисунки можуть бути виконані різноманітні, але обов"язковий чіткий поділ кольорових площин. Кожну з таких площин обводять резервом. Для нанесення контурів рисунка резервом застосовують скляні трубочки. При розписуванні кінчик трубочки з набраним резервом обтирають ватою. Після цього швидко опускають на тканину і почекавши, поки резерв зтече у кінчик трубочки, починають наводити контури рисунка. Коли ж резерв рідкуватий, то на початку ліній, у місцях уповільненого руху або під час відривання трубочки від тканини можуть утворюватись краплі. Тому на початку роботи трубочку слід швидко опускати на тканину, не чекаючи утворення краплі й намагаються наводити контури рівномірно. Під час відривання трубочки від тканини, її кінець потрібно швидко повернути вгору щоб резерв відійшов від кінчика. При роботі рідкуватим резервом по щільних тканинах краще починати й наводити лінії з паперової підкладки, яку укладають поруч на початку й кінці лінії. Залежно від волокнистого складу тканини, її щільності й товщини трубочки необхідно вести з різною швидкістю. Наприклад, за наведення контуру по щільних і більш товстих бавовняних тканинах (мерсеризоване полотно, мадаполам, бязь. ) трубочку слід вести досить повільно, щоб резерв міг повністю просочити тканину (для таких тканин необхідно наводити контур також із зворотнього боку тканин). При наведені контурів рисунка на капроні й натуральному шовку трубочки слід вести швидше , постійно стежачи за тим, наскільки рівномірно резерв просочує тканину. Якість наведення контуру слід контролювати зі зворотнього боку, поки не висох резерв. Місця, які погано просочені, або мають пропуски, треба зарезервувати зі зворотнього боку тканини. Практика показала, що на наведення контурів рисунка резервом витрачається 60-70% часу, а на покриття рисунка фарбою - 30-40%. Резерв може наноситись на тканину йому дають і за допомогою фотошаблону. Таке нанесення нагадує друкування тканини. Цим способом можна дістати дуже складні й тонкі рисунки, які трубочкою зробити важко. Наносити резерв через шаблон рекомендується на тонкі й легкі тканини (капронові, з натурального шовку). Після нанесення резерву на тканину йому дають висохнути. Тривалість висихання залежить від температури приміщення і становить у середньому 20. . . 40 хвилин. Резерви, підфарбовані олійними та друкарськими фарбами, висихають довше. Якщо резерв не підфарбований, після висихання на тканині він стає непомітним. Перед розписом рисунка на тканину наносять олівцем, а потім нанесені контури рисунка обводять скляною трубочкою з резервом. Якщо виріб виконуватиметься у кількох примірниках, доцільно спочатку виготовити шаблон. Для цього ескізу на кальку знімають контур рисунка, а потім чорною тушшю переводять на щільний папір, використовуючи для цього стіл з підсвічуванням лампами. Контурна лінія рисунка повинна мати ширину не менше 1 мм, щоб її було добре видно через тканину. Отриманий шаблон підколюють до тканини. З такого шаблону рисунок на тканині наводять олівцем, а потім шаблон відколюють і трубочкою наводять контурні лінії резервом. Частіше шаблон не відколюють, а працюють трубочкою по контурних лініях, які добре помітні через тканину. При виготовленні рапорт них рисунків (горох тощо) на такому шаблоні попередньо вирізають або пробивають отвори, а потім такий шаблон накладають поверх тканини і в межах цих отворів працюють трубочкою з резервом.

Розпис фарбами. Починати розпис фарбами можна лише після повного висихання резерву. Розписаний резервом виріб не рекомендується залишати більше як на 24 години, тому, що резерв дасть ореол і фарба не буде підходити до контурів рисунка. Для нанесення фарб при розписі способом холодний батик застосовують різні пензлі й тампони. Перед початком роботи необхідно зробити пробу фарб на шматочку від тканини, що підлягає розпису. Після висихання фарби висвітлюється й тільки так можна встановити їх точний колір. Для цього на шматочок резервом наносять невеликі квадратики й після висихання резерву заливають ці ділянки фарбою, намагаючись досягти забарвлення, яке буде на виробі. Тканини з різних волокон неоднаково вбирають фарби, тому останні слід застосовувати різного ступеня насиченості. Фарби на різних тканинах розтікаються неоднаково. Добре розтікаються фарби на бавовняних, віскозних тканинах, натуральному шовку, трохи гірше - на ацетатних та триацетатних тканинах, ще гірше - на капронових. Тому при розписуванні останніх, пензлик або тампон з фарбою слід підводити до країв зарезервованого рисунка. В процесі розписування тканини, на яких фарби добре розтікаються, під час покриття невеликих площин рисунка тампони або пензлик з фарбою треба ставити у центрі площини й фарба рівномірно підтече до країв зарезервованого контуру. На поверхні тканини фарба досить швидко висихає, тому її потрібно наносити однаково рівномірно насиченими тампонами швидко й рівномірно. Інакше під час покриття великих площин утворюються ареоли й затікання, які є браком у роботі. Великі площини рекомендується заливати зліва на право та зверху вниз. Необхідно слідкувати, щоб фарба не проходила за межі резервної лінії, що призводить до браку в роботі. Якщо це сталось, то пляму потрібно швидко обвести резервом, а потім такі самі плями ввести в композицію рисунка, щоб маскування плями не носило випадкового характеру. Покривати фарбою площину тканини необхідно за один раз. При перекриття однієї й тієї самої площини можуть уторитись ділянки темнішого кольору. Якщо за характером рисунку потрібно зробити кілька перекривань кольором, то це виконують нанесенням резервної лінії по висохлій кольоровій площині спочатку для другого перекриття, а потім так само для третього і т. д. Під час роботи може бути так, що фон і окремі ділянки рисунку нерівномірно покрились фарбою. Це може бути в тих випадках, коли тампон був неоднаково насичений фарбою. За повільної роботи, високої температури приміщення, коли фарба швидко висихає і не встигає злитись з фарбою на ділянках, покритих пізніше. У такому разі слід зробити друге перекриття фарбою темнішого кольору або нанести резервом рисунок. Розписані фарбами сушать на рамах в горизонтальному положенні, щоб не підтікала фарба. Після повного висихання вироби запарюють, щоб зафіксувати барвник на волокні. Час запарювання визначається видом тканини і класом барвника, яким була розписана тканина.

Гарячий батик. Під час розпису способом батик контури рисунка й окремі площини покривають гарячим резервом. Звідси й пішла назва гарячий батик. За цього способу розпису резервування тканини є тимчасовим і допоміжним процесом, після закінчення роботи резерв із тканин знімається. Головною складовою частиною резервів для гарячого батику є парафін. Парафін у чистому вигляді для розпису майже не застосовують, тому що після охолодження він твердне і стає крихким. Другою важливою частиною резервів є віск (бджолиний або штучний) або вазелін. Співвідношення між цими компонентами можуть бути різноманітні й кожен працюючий підбиває для себе оптимальний варіант. Якщо збільшувати у резерві кількість воску, пластичність резерву також збільшується. Названі речовини плавлять у металевому посуді на закритому вогні до отримання однорідної маси. За виготовлення резерву слід дотримуватись правил пожежної безпеки, оскільки парафіни і віск є дуже горючими речовинами і пари парафіну, крім того, є шкідливими. Розпис таким резервом слід робити у добре вентильованому приміщенні при відкритих вікнах. Працюючи гарячим резервом потрібно бути дуже обережним, не нахилятись над посудом із резервом, стежити, щоб у нього не потрапили краплі води, бо він може вибухнути. Способи розпису гарячим батиком. Загальновідомі три способи гарячим батиком: простий батик (в одне перекриття), складний батик (у два й більше перекриттів) і робота "від плями". Простий батик. За цього способу любим інструментом для гарячого батику на тканині, натягненій на раму, наносять узор гарячим резервом. Після застигання й охолодження резерву всю тканину тампоном чи пензлем покривають зверху фарбу абу знімають з рами і опускають у посуд із фарбою. Після повного висихання фарби на тканині гарячим резервом покривають лише ділянки тканини, покриті фарбою і знову дають резерву охолонути. Отриманий виріб пропрасовують гарячою праскою ( 180. . . 200 градусів за Цельсієм) між кількома (2-3) шарами старих газет або іншого гігроскопічного паперу. В міру вбирання папером резерву, його замінюють на чистий. Пропрасовувати слід доти, поки папір перестане вбирати резерв ( не буде жирний). Жирні плями, залишились після пропрасовування, знімають тампоном, змоченим у бензині. Внаслідок цього на поверхні тканини утворюється світлий рисунок на темному зафарбованому фоні.

Складний батик. За цього способу розпису на тканині виконують кілька послідовних перекриттів резервом і фарбою. Кожне з таких перекриттів ніби повторює розпис простим батиком. Перекриття фарбою ідуть від світлого кольору до темного. Після першого перекриття тканини резервом і світлою фарбою їй дають висохнути. Потім на зафарбованих ділянках тканини знову рисунок гарячим резервом і після його застигання покривають увесь фон фарбою темнішого кольору. Після висихання цієї фарби на зафарбованих ділянках тканини знову працюють гарячим резервом, а потім наносять фарбу ще темнішого кольору і т. Д. Скільки кольорів, стільки разів повторюють узор резервом, фарбують і сушать. Такі перекриття виконують до 4 разів. Треба добре знати закони змішування кольорів, щоб після кожного перекриття фарбою виробу дають висохнути і зафарбовані ділянки востаннє повністю закривають резервом. Перед пропрасовуванням для знімання резерву весь виріб розглядають, щоб на ньому не було місць, не закритих резервом. Якщо такі місця залишаться, то після пропрасовування на ньому будуть виступати " сухі" плями на загальному зажиреному фоні. Пропрасовування розписаних виробів виконують, як і у попередньому випадку. Робота від плям. За цього способу розпису можна виконувати складні багатоколірні рисунки. Принцип розпису такий самий, як у складному батику, але замість суцільних послідовних перекриттів усієї тканини, за цього способу на тканини наносять плями різних кольорів. Потім по кожній із цим плям відповідно до ескізу виконують початкову пророку орнаменту, далі ці самі плями або сусідні з ними ділянки фону покривають іншим кольором і закінчують подальшу доробку орнаменту. Так по кожній плямі працюють до трьох разів. Перед останнім перекриттям остаточно прорисовують орнамент резервом і в кінці весь виріб перекривають якимось темним кольором. Рисунки такого виду, як правило, мають темний фон, який приховує попередню фарбу, що пройшла за межі рисунка. Далі, як у попередніх випадках, виріб поглядають, щоб усі місця були закриті резервом і пропрасовують для знімання резерву. При розписі способом гарячий батик потрібно пам"ятати, що рисунок резервом слід наносити на повністю висушену тканину. Резерв має бути достатньо гарячим (але не диміти) й повністю просочувати тканину. Чим щільніша і товща тканина, тим гарячішим має бути резерв, і навпаки. Як і в холодному батику, для нанесення резерву можна використовувати шаблони, які можна накладати поверх виробу або підколювати знизу. Під час роботи фарбами тут потрібно дотримуватись тих самих правил, що й при роботі холодним батиком. Заливаючи поверхню тканин фарбою поверх резерву, необхідно залиту площину відразу витерти ватою, щоб на зарезервованій поверхні не залишилось краплі фарби. У противному разі після пропрасуваня виробу (для знімання резерву) всі ці краплі утворять на тканині плями. Збагатити рисунок на виробах гарячого батику можна, якщо на них виконати так званий ефект кракле. Після закінчення роботи, коли вся поверхня тканини покрита резервом, її знімають з рами і обережно зминають руками у різних напрямах, щоб на резерві утворились дрібні глибокі тріщини. Після цього тканину знову натягують на раму і широким пензлем або тампоном покривають усю площину фарбою темного кольору і залишають на 15. . . 20 хвилин. Фарба проникає у тріщини й утворює на тканині тонку темну сітку, через яку просвічує раніше нанесений малюнок. Залишки фарби знімають з виробу ватою так, щоб поверхня його була чистою, фарба має бути лише у тріщинках. Після висихання тканини резерв знімають так само, як у попередніх випадках. Після знімання резерву вироби гарячого батику, як і холодного, потрібно запарити у виварці або автоклаві. Тривалість запарювання і режим промивання після запарювання залежать від виду тканини і класу барвника, яким був виконаний розпис. Запарювати слід добре висушені вироби. На практиці часто буває так, що вироби гарячого і холодного батику не запарюють. Це допускається для декоративних виробів типу панно, ширм, завіс. У такому разі можна розписувати усі тканини будь-якими класами барвників, дотримуючись однієї вимоги - фарба має рівномірно покривати тканину. У подальшому такі вироби не можна прати і на них мають потрапляти краплі води.

Вільний розпис. Рисунки на тканину за цим способом наносять вільними мазками і лише заключна обробка рисунка може іноді виконуватись за допомогою резерву. Відомо кілька способів вільного розпису тканин: фарбами із застосовуванням сольового розчину; фарбами із загустою з резерву; друкувальними фарбами; по тканинах, апретованих згустками; олійними фарбами.

За характером виробленням і досягнення кінцевого результату художня тканина має двояку природу. По-перше. Ужиткова річ, необхідна в житті і діяльності кожної людини. По-друге - утилітарна функція тканини ніколи не виступає як самодостатня і тим паче абсолютна, а завжди доповнюється здатністю прикрашати, приносити задоволення, радість, збуджувати і формувати почуття прекрасного, одним словом, доповнюється художньо-естетичною функцією.

Прекрасне закладене в самій сутності тканини: її м"якості, еластичності, здатності набирати будь-яких еластичних форм. Тканина, як пластичний матеріал є неначе образом і рукотворною алегорією природи в її вічній мінливості і діалектичному взаємозв"язку. І саме тому природа - рослинний світ, є невичерпним джерелом збагачення художньо-естетичної функції тканини, особливо її колористичної виразності. Фактурне ж багатство тканини - це також художня категорія, яка вимагає творчого пошуку, винахідливості і роботи передусім митця, але також роботи, яка опирається на бажання, силу волі і натхнення. Тканина як художній виріб посідає у діяльності людини проміжне місце між художньою і науковою творчістю, між емоційним сприйняттям і раціональним мисленням. Багато творчої вигадки виявлено митцями. Щодо оновлення асортименту і художньо-колористичного оформлення тканин. Оздоблення тканин почалося ще здавна. Розпис по тканині - незвичайно багатий, гідний подиву. Вид декоративної творчості, лише йому притаманні засоби виразності.

Основне кредо розпису - рукотворний, імпровізований характер. Цим ручний розпис відрізняється від машинно-заводського. Такий розпис оформить інтер"єр житла, офісу, учбового закладу, оскільки в ньому стає "тепліше" від ваших рук.

Художній розпис - можливість розписати хустки на шию, косинки, шарфи, портьєри, скатертини. Сумки і навіть взуття. Невеликі матеріальні витрати, дуже проста техніка виконання робить його доступним і можливим. В домашніх умовах ручний розпис допоможе аматору надати в інтер"єр, а одяг урізноманітнити і придати йому індивідуальність. Художній розпис тканин - творіння прекрасного, теплого і затишного. Адже,Мистецтво вічне, а краса безмежна!

Размещено на Allbest. ru


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Батик - технологія розпису тканин" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов