Організація виробництва

Відомо, що кожен виробничий процес здійснюється в часі і просторі. Тривалість виробничого циклу, особливо при виготовленні дискретної продукції, істотно впливає на просторову його організацію, яка передбачає раціональне розміщення робочих місць, їх груп (дільниць, цехів) на певній площі, щоб забезпечити пересування предметів праці по операціях з якнайкоротшими мар-шрутами. Поєднання цих двох аспектів побудови виробничого процесу здійснюється із застосуванням певного методу організації, який визначається залежно від особливостей виробничих процесів та типу виробництва.

Метод організації виробництва -- це спосіб сполучення організації виробничого процесу в часі і просторі як сукупності засобів і прийомів його реалізації.

Основними ознаками методу організації виробництва є: взаємозв'язок послідовності виконання технологічних операцій з порядком розташування устаткування та ступінь безперервності виробничого процесу.

Організація виробничого процесу в часі визначається ступенем його переривчатості, яка залежить від виду продукції та технології її виготовлення.

Організація виробничого процесу в просторі визначається розташуванням (плануванням) устаткування (робочих місць), дільниць та цехів і залежить від виду продукції, кількості та технології її виготовлення.

У перервних виробничих процесах устаткування (робочі місця) можуть розташовуватись за однорідними технологічними групами (однорідними технологічними операціями) або за групами для обробки однорідних за конструкцією і розмірами (масою) деталей.

Для здійснення безперервних виробничих процесів при виготовленні дискретної продукції устаткування (робочі місця) розташовуються за ходом технологічного процесу обробки деталей (складання складальних одиниць та виробів).

Певні особливості здійснення виробничих процесів, також тип виробництва на робочих місцях, дільницях, цехах потребує застосування одиничного (одиночно-технологічного), партіонного або потокового методів організації виробництва. На вибір методу організації виробництва впливають такі чинники:

а) номенклатура продукції, що випускається. При незмінній номенклатурі протягом тривалого часу доцільне застосування потокового виробництва, а якщо номенклатура змінюється постійно, тоді вибирають партіонний чи одинично-технологічний;

б) кількість виробів, що підлягає випуску за певний період (рік, квартал, місяць, доба). Якщо, наприклад, передбачається випуск одного виробу на місяць, то економічно недоцільно організовувати потокове виробництво, яке потребує великих капітальних витрат;

в) розміри і маса виробу -- чим більший виріб і його маса, тим складніше створювати технологічну систему машин та організовувати потокове виробництво;

г) періодичність випуску виробів. За умови регулярного випуску вироби виготовляються ритмічно через певний час (наприклад, 30 виробів щомісячно або по одному за день). При нерегулярному випуску вироби виробляються через невизначені або різні відрізки часу, тому доцільно використовувати одиничний чи партіонний методи;

ґ) трудомісткість продукції, що випускається. У разі значної частки ручної праці під час виготовлення окремих виробів, де неможливе застосування машин і механізмів, використовується одинично-технологічний метод;

д) точність обробки та шерехатість поверхні виробу. При високій точності обробки та шерехатості поверхні вдаються до непотокового методу організації виробництва;

е) характер технології виробництва. Технології штучного, серійного та масового виробництв безпосередньо вказують на пріоритети того або іншого методу.

12.5. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ

Успіх реалізації продукції на внутрішньому й особливо на зарубіжному ринках можливий за умови, що вона відповідає вимогам норм, правил та законів, що діють у даній країні. Дозвіл на продаж товару регулюється законодавчо шляхом проведення процедури сертифікації відповідності і надання виробнику відповідного документа.

Сертифікація -- процедура, шляхом якої третя сторона дає гарантію, що продукція, процес або послуга відповідають вимогам, які встановлені стандартами або іншою нормативною документацією.

Таку гарантію видає третя сторона -- орган сертифікації (першою стороною вважається виробник або постачальник, продавець, другою стороною -- споживач або замовник).

Основні положення сертифікації регламентовані ДСТУ 3410-96. Сертифікація передбачає: а) сертифікацію продукції (процесів, послуг), включаючи імпортну; б) атестацію виробництв; в) сертифікацію систем якості; г) акредитацію випробувальних лабораторій, органів із сертифікації продукції, органів з сертифікації систем якості та аудиторів; д) реєстрацію в Реєстрі об'єктів сертифікації та інформацію про них у виданнях; е) технічний нагляд за виконанням вимог до об'єктів.

Систему сертифікації -- УкрСЕПРО, що створена і функціонує в Україні, очолює Національний орган із сертифікації --

Держстандарт України. Він акредитує (підтверджує правомочність) випробувальних лабораторій, органів із сертифікації та атестує аудиторів. Органи із сертифікації поділяються на галузеві та територіальні (центри стандартизації, метрології та сертифікації), і спеціалізуються на конкретних видах продукції, послуг та сертифікації систем якості.

Випробувальні лабораторії, аудитори мають також певну спеціалізацію на конкретних видах продукції або процесах. Сертифікація здійснюється за певними умовами, що передбачені схемами (моделями), які наведені в табл. 12.2.

організація виробництво

Таблиця 12.2

СХЕМИ (МОДЕЛІ) СЕРТИФІКАЦІЇ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В УкрСЕПРО

Масштаб вироб- ництва	Сертифікаційні роботи	Документація
	Сертифікаційні випро-бування	Атестація вироб- ництва	Сертифі- кація СЯ	Технічний нагляд
Одиничні вироби	Кожного виробу	--	--	--	Знак відповідності Сертифікат відповідності
Партії виробів	Вибіркові з партії	--	--	--	-- ” -- Для кожного виробу партії
Масове виробництво
1 модель	Вибіркові з потоку	--	--	Проводиться за повною програмою	-- ” -- Для кожного виробу потоку
2 модель	-- ” --	Проводиться	--	Проводиться за скороченою програмою	-- ” -- Атестат виробництва
3 модель	-- ” --	--	Проводиться	Проводиться за повною програмою	-- ” -- Сертифікат СЯ

Вибираючи схеми (моделі), керуються такими правилами:

1. Сертифікат (знак) відповідності на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів випробувань цього виробу у випробувальній лабораторії, що акредитувалася.

2. Сертифікат (знак) відповідності на разову партію виробів видається на основі вибіркових випробувань кожного виробу партії.

3. Якщо продукція випускається серійно або масово, підприємству видається ліцензія на право застосування сертифіката або знака відповідності для кожного виробу на термін дії сертифікації за умови періодичних іспитів зразків продукції, перевірок або атестації сертифікації системи якості та регулярного технічного нагляду.

Сертифікація поділяється на обов'язкову та добровільну. Обов'язкова сертифікація здійснюється винятково в системі УкрСЕПРО й передбачає перевірку продукції, яка затверджується Держстандартом, на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів: безпека, екологічність, відповідність (взаємозамінність).

Добровільна сертифікація за ініціативою виготовлювача продукції передбачає перевірку продукції на відповідність вимогам, не віднесеним до обов'язкових за будь-яким іншим показником. Добровільну сертифікацію можуть проводити недержавні організації, які зареєструвалися в Реєстрі УкрСЕПРО (наприклад, Українська асоціація якості).

Існує процедура визнання сертифікації інших країн, регіональної та міжнародної, якщо відповідні нормативні документи використовуються в Україні як національні.

У першому випадку сертифікація імпортної продукції проводиться за правилами УкрСЕПРО, у другому -- орган із сертифікації видає імпортеру свідоцтво про визнання іноземного (регіонального, міжнародного) сертифіката (знака відповідності).

До складної продукції, призначеної для компетентного споживання (устаткування, прилади виробничо-технічного, наукового призначення), додаються сертифікати відповідності.

Підприємства серійного та масового виробництва укладають з органом сертифікації ліцензії, угоди, що містять взаємні зобов'язання сторін на термін дії сертифікації. Ліцензійна угода -- юридичний документ, який посвідчує, що акредитованому органу передається право на проведення робіт із сертифікації продукції, систем якості, атестації виробництва і наступного технічного нагляду. Термін дії ліцензійної угоди -- до трьох років. Його чинність може бути зупинена або анульована достроково: за ініціативою підприємства; за приписом технагляду в разі виявлення невідповідностей; за наявності обґрунтованих претензій споживачів до якості продукції.

Чинність ліцензійної угоди відновлюється після усунення недоліків. У протилежному випадку вона анулюється. По закінченні терміну дії угоди роботи із сертифікації повторюються за повною або скороченою програмою.

Апеляційна комісія Держстандарту вирішує всі суперечності між підприємством та органом сертифікації.

Роботи, пов'язані із сертифікацією, незалежно від їх результату оплачує підприємство.

Сертифікація продукції. Порядок проведення сертифікації продукції такий: подання підприємством (заявником) заявки; відбір та направлення у випробувальну лабораторію зразків продукції; аналіз заявки і результатів випробувань та прийняття рішення про можливість сертифікації продукції з визначенням схеми (моделі) сертифікації; отримання сертифіката на одиничний виріб, партію (або дозволу на маркування продукції знаком відповідності), свідоцтва про визнання іноземної сертифікації; реєстрація продукції, яка сертифікувалася в Реєстрі УкрСЕПРО та інформації про неї в документах Держстандарту; укладення ліцензійної угоди на термін дії сертифікації серійної та масової продукції, технічний нагляд.

Реєстр УкрСЕПРО -- документ, що містить відомості про сертифіковану продукцію (процеси, послуги), системи якості, атестовані виробництва, акредитовані органи сертифікації, випробувальні лабораторії, атестування аудиторів системи УкрСЕПРО.

Під час проведення сертифікації продукції має забезпечуватись конфіденційність інформації про результати сертифікації, яка є комерційною таємницею.

Протягом терміну дії сертифіката орган сертифікації здійснює технічний нагляд за відповідністю продукції (процесів, послуг), що сертифікувалася, виробництва та системи якості вимогам, які встановлені відповідними стандартами. За результатами нагляду чинність сертифіката може бути зупинена або припинена достроково в разі: виявлення невідповідності продукції вимогам нормативних документів; наявності обґрунтованих претензій споживачів до якості продукції; неправильного викорис-тання сертифіката.

Як проста, так і складна продукція, що призначена для некомпетентного споживача (наприклад, побутова радіоелектронна техніка), маркується національним знаком відповідності.

Знак відповідності в круглій рамці означає, що сертифікація проведена на продукцію, без рамки -- за деякими вимогами нормативних документів, у квадратній рамці -- крім того, за іншими вимогами. Поруч зі знаком указуються код та інформація про показники, відповідність яких установленим вимогам гаран-тується.

Атестація виробництв. З метою оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що сертифікувалася, за ініціативою підприєм-

ства проводиться атестація виробництва -- офіційне під-твердження органом із сертифікації наявності необхідних умов виробництва продукції або виконання послуг, що сертифікувалися. Атестація проводиться за другою моделлю сертифікації продукції.

Основні етапи атестації виробництва: подання заявки; попередня оцінка; затвердження програми та методики атестації; перевірка виробництва та атестація його технічних можливостей; технічний нагляд за виробництвом, що атестувалося.

До заявки додається комплект документів, а також Інструкція з атестації технічних можливостей (ІАТМ), яка містить: відомості про процеси, устаткування та обладнання, що використовуються при виготовленні продукції; блок-схему процесу виробництва з переліком та стислим описом усіх операцій виготовлення продукції від надходження матеріалів, комплектуючих виробів на підприємство до відвантаження готової продукції; програму та методику випробувань для атестації технічних можливостей виробництва та їх межі: межі зміни показника (номінальні та граничні значення); характеристику процесу виготовлення (умови, при дотриманні яких забезпечується бездефектний випуск або випуск з установленим граничним рівнем дефектності продукції за даним показником); характеристику контролю (суцільний, вибірковий), застосування якого забезпечить допустиме відхилення показника; позначку про атестацію технічних можливостей виробництва.

Атестація технічних можливостей виробництва здійснюється за головними етапами технологічного процесу.

Перевірка виконується згідно з затвердженою програмою та методикою атестації. У перевірці беруть участь члени комісії, фахівці та керівники підприємства, основним завданням яких є перевірка відповідності інформації, наведеної у вхідних матеріалах, фактичному стану безпосередньо на підприємстві та проведення необхідних випробувань для атестації технічних можливостей виробництва.

За результатами перевірки складається звіт, що містить відомості про відповідність або невідповідність виробництва, які заявлені раніше, його технічним можливостям. У випадку позитивного результату перевірки підприємству видається атестат виробництва та укладається ліцензійна угода.

Сертифікація систем якості. За ініціативою виготовлювача продукції акредитовані органі сертифікації здійснюють сертифікацію систем якості за третьою моделлю сертифікації. Метою сертифікації є засвідчення відповідності систем якості вимогам стандартів ДСТУ ISО 9000 та забезпечення впевненості в тому, що виробник може постійно випускати сертифіковану продукцію конкретного виду. Продукція незадовільної якості вчасно виявляється, а виробник уживає заходи, щоб запобігти виготовленню такої продукції.

Об'єктами оцінювання за сертифікацією системи якості та технічного нагляду є: діяльність з управління і забезпечення якості відповідно до вимог стандартів ДСТУ ІSО 9000 та іншої документації оцінювання систем якості; стан виробництва, його спроможність забезпечити стабільну якість продукції, що підлягає сертифікації; якість продукції (на підставі аналізу інформації з різноманітних джерел).

Підприємство-виробник після подання заявки на сертифікацію заповнює анкету-запитання, яка містить відомості про продукцію, про стан системи якості на підприємстві (чи сформульована політика у сфері якості, чи здійснюється управління якістю, чи розподілені відповідальність і повноваження керівників та фахівців підприємства у сфері якості та ін.). Перелік вхідних матеріалів охоплює нормативну документацію на продукцію, показники, що характеризують її якість, відомості про виробництво (структурна схема підприємства, обсяг випуску продукції, що сертифікувалася, найвідповідальніші технологічні процеси та операції).

Для перевірки підприємства органом сертифікації створюється комісія, яка аналізує подані матеріали, здійснює попередню (заочну) оцінку з метою визначення доцільності продовження робіт із сертифікації системи якості. У разі необхідності комісія неофіційно відвідує підприємство або направляє запит на додаткові відомості про якість продукції з незалежних джерел (територіальних органів Держстандарту, громадських організацій та окремих споживачів).

У разі негативного рішення призначається повторна попередня перевірка. При позитивному рішенні комісія переходить до остаточної перевірки на основі розробленої програми (плану) та методики з урахуванням специфіки підприємства, що виготовляє продукцію, вимог споживачів та ін.

Під час обстеження комісія знайомиться з необхідними даними про систему якості шляхом опитувань, вивчає документи та результати спостережень на дільницях, що перевіряються. Результати обстеження реєструються в протоколах. На підставі звіту з висновками комісії орган сертифікації видає підприємству сертифікат та укладає ліцензійну угоду.



Практичне завдання

Задача 6.

Обчислити коефіцієнт змінності роботи обладнання за квартал, якщо ; кількість робочих днів - 66, в цеху встановлено 29 одиниць обладнання, відпрацьовано машино-зміни: у одну зміну - 1360, у дві зміни - 850, у три зміни - 720.

Розвязання

Коефіцієнт змінності роботи обладнання за квартал розраховуємо за формлою

Де. Взм - відпрацьовано машинозмін;

Др - робочі дні,

Т - кількість верстатів,

С - кількість змін.

1. 1. Робота в одну зміну

2. Робота в дві зміни

3. Робота в три зміни

Задача 7

Підприємство отримало замовлення на виробництво продукції об'ємом 100000 шт. Термін виконання замовлення 45 днів. За один виробничий цикл можна виготовити 50000 шт. продукції. Виробничий процес складається з 10 стадій. Стадії 1, 2, 3, 6, 9, 10 здійснюються послідовно. Стадії 4,5,8 - послідовні. Стадії 3 і 4 починаються після завершення 2. Стадії 5 і 7 починаються після завершення 4. Стадія 8 починається після завершення 5 і 7. Стадія 9 починається після закінчення 8 і 6. Час на виконання робіт по стадіях: 1-2 дн., 2-2 дн., 3-1 дн., 4-1 дн., 5-10 дн., 6-14 дн., 7-15 дн., 8-1 дн.,9-1 дн., 10-1 дн.

Визначите, чи зможе підприємство виконати отримане замовлення у встановлений термін. Побудуйте мережевий графік (СГ), розрахуйте його параметри, визначите кількість шляхів СГ, визначите критичний шлях.

Рисунок 1 - Мережений графік.

На рис.1 зображено мережений графік необхідно було додати 2 події 11 та 12, які вказують на те, що події 5,7 та 6,9 закінчилися відповідно. Роботи у ці події (11 та 12) позначимо фіктивними.

ранг	подія	№впоряд	№вх
0	0	0	0
1	1	1	1
2	2	2	2
3	3,4	3	3
4	5,6,7	4	4
5	11	5	5
6	8	6	6
7	12	7	7
8	9	8	11
9	10	9	8
		10	12
		11	9
		12	10

Шляхи СГ:

1) (0,1) (1,2) (2,3) (3,6) (6,10) (10,11) (11,12) = 22 дні

2) (0,1) (1,2) (2,4) (4,5) (5,8) (8,9) (9,10) (10,11) (11,12) = 18 днів

3) (0,1) (1,2) (2,4) (4,7) (7,8) (8,9) (9,10) (10,11) (11,12) = 23 дні - критичний шлях.

Критичний шлях складається під номером 3, так як його тривалість найтриваліше.

Підприємство не зможе вчасно виконати замовлення, тому що 2 цикли складає 46 днів, а підприємство склало термін виконання 45 днів, тобто воно запізниться з виконанням замовлення на 1 день.

Задача 8

Визначити вихідну та середньорічну потужність підприємства і можливий обсяг випуску продукції , якщо на початок року його потужнысть становила 280 млн.грн, у березні планується введення в експлуатацію потужностей на 25 млн грн., а у вересні - на 15 млн грн. У липні передбачено вивести за експлуатації певні основні фонди, в результаті чого потужність підприємства зменшиться на 18 млн.грн. Коефіцієнт використання виробничої потужності на рівні 0,89.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (Вп_вих, грн), обчислюється за формулою:

Вп_вих= Вп_вх + Вп_вв - Вп_вив

де Вп_вх - виробнича потужність на початок періоду, грн.;

Вп_вв - введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

Вп_вив - виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Вп_вих= 280+40-18=302 млн грн.

Показник середньорічної потужності (ВПср) визначається за формулою:

(1)

де ВПвх - вхідна потужність (потужність на початок року), грн.;

ВПвв - введена потужність, грн.;

ВПвиб - виведена потужність, грн.;

Тв - період використання (від вводу до кінця року), місяців;

Тн - період, протягом якого потужність не використовується (від вибуття до кінця року), місяців.

ВП ср= 280+25*9/12 + 15*3/12 - 18*5/12=280+18,75+3,75- 7,5= 295 млн.грн.

Виробнича потужність - це максимально можливий випуск продукції (у натуральному вираженні й в оптових цінах) за рік (добу, зміну).

Можливий випуск продукції = 302*0,89 = 268,78 млн. грн.



Задача 9

Ціна виробу А - 5 грн.. вироби Б - 15 грн., вироби В - 35 грн., вироби Грама -- 7 грн. Заробітна плата виробничих робітників у виробі: А -- 1,5 грн., Б- 7 грн., В - 15 грн.. Грам - 4 грн. Місячний обсяг виробництва виробів: А -10000 шт.. Б - 5000 шт., В -7000 шт.. Грам 15000 шт. Змінні витрати по виробу: А - 3.75 грн.. Б - 11 грн., В - 29 грн., Грам - 5,2 грн. Постійні виграти підприємства складають 350000 грн. в місяць. Рознесіть, використовуючи різні методи, постійні витрати по видах продукції. Визначите найменш рентабельну продукцію на підприємстві при різних способах.

рентабельність = Чистий прибуток/Дохід від реалізації=

= (Впост+Взм*Обсяг)/(Цвир*Обсяг)

рентабельність А = (5*10000) /(350000+(1,5+3,75)*10000)=0,124(12,4%)

рентабельність Б = (15*5000) /(350000+(7+11)*5000)=0,170(17,0%)

рентабельність В = (35*7000) /(350000+(15+29)*7000)=0,372(37,2%)

рентабельність Г = (7*15000) /(350000+(4+5,2)*15000)=0,234(23,4%)

Найменьш рентабельною продукцією є товар А.

Задача 10

Підприємство отримало замовлення на виробництво виробів А 12000 шт. і Б - 18000 шт.. Постійні витрати підприємства складають 29000 грн. в місяць. Змінні витрати на одиницю виробу А складають 44 грн.. Б -88 грн. Ціна виробу А - 47 грн.. Б -91 грн. За місяць підприємство може виготовити 1 партію товару А (6000 шт.) і 2 партії товару Б (6000*2=12000 шт.). Визначите доцільність виконання отриманого замовлення.

Дохід від реалізації товарів за 2 місяця =

Ціна товА*Обсяг товА+Ціна товБ* Обсяг товБ = 12000*47+18000*91=

= 564000+1638000=2202000

Витрати на виготовлення виробу=Постійні витрати за 2 місяця+змінні витрати товару А*обсяг товА+Зм.Витрати тов.Б* обсяг товБ = 29000*2 +44*12000+88*18000=58000+528000+1584000= 2170000грн.

Замовлення не є доцільним, так як збитки на виготовлення товарів значно вижче прибутку від їх реалізації.

Задача 17

Визначити ступінь фізичного та морального зносу обладнання підприємства, якщо його початкова вартість становить 18 тис. грн., щорічна сума амортизаційних відрахувань -2,5 тис. грн. Обладнання придбано та введено у дію 2 роки тому. Його продуктивність становить 20 деталей за годину. Продуктивність нового, більш сучасного аналогічного обладнання становить 25 деталей за годину.

Коефіцієнт фізичного зносу визначається за формулою

де ?Зн - сума зносу основних фондів, грн.;

Сп- первісна вартість усіх або окремих видів груп основних фондів, грн.

Кзн = 2*2,5/18 = 0,28

Ступінь морального зносу (техніко-економічного старіння) окремих видів активної частини основних фондів можна оцінити за допомогою коефіцієнта морального зносу, який розраховується так:

КМЗ=1-(В1/ВО)(ПО/П1)

де В0, В1 - відповідно, повна вартість нових та задіяних основних фондів (відновлювальна);

П0, П1 - відповідно, продуктивність або витрати на обслуговування тих же основних фондів.

КМЗ = 1-(13000/18000)*(20/25)=0,097

Ступінь фізичного та морального зносу знаходяться на значно низькому рівні, тобто ступінь зносу мала.

Задача 18

Підприємство придбало устаткування за ціною 590,000грн.Витрати на доставку устаткування склали 5000 грн. Витрати на установку - 10000 грн, на наладку 5000 грн. Термін корисного використання устаткування 10 років. Після закінчення терміну корисного використання устаткування можна продати за 10 % від первинної вартості при цьому витрати на демонтаж і відвантаження устаткування складуть 8000 грн. Розрахуйте річні амортизаційні відрахування, використовуючи метод зменшення залишкової вартості.

Розвязання

Сутність наданого методу складається у визначенні річної суми амортизації об'єкту основних засобів виходячи з основної вартості такого об'єкту на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом перемноження остаточної вартості об'єкту основних засобів на норму річної амортизації.

А = ЗВ х НА, (3.5)

де ЗВ - залишкова вартість об'єкту основних засобів.

Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі (3.6)

, (3.6)

де Н - строк корисного використання об'єкту основних засобів, років;

ЛВ - ліквідаційна вартість об'єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

ПВ - первісна вартість об'єкту основних засобів, грн.

НАрічна =1 - = 0,1982

№ року	Первісна(залишкова вартість)	Норма амортизації річна	Сума амортизації	Залишкова вартість
1	61000	0,1982	12090,2	48909,8
2	48909,8	0,1982	9693,92236	39215,87764
3	39215,87764	0,1982	7772,586948	31443,29069
4	31443,29069	0,1982	6232,060215	25211,23048
5	25211,23048	0,1982	4996,86588	20214,3646
6	20214,3646	0,1982	4006,487063	16207,87753
7	16207,87753	0,1982	3212,401327	12995,47621
8	12995,47621	0,1982	2575,703384	10419,77282
9	10419,77282	0,1982	2065,198973	8354,573849
10	8354,573849	0,1982	1655,876537	6698,697312



Задача 19

Розрахуйте норматив оборотних коштів у виробничих запасах по основних матеріалах за рік. Початкові дані представлені в таблиці.

Програма випуску виробів за 4 квартал планованого року :виріб А - 200 шт., виріб В - 50 шт.

Норматив власних оборотних коштів із сировини й матеріалів (Д.) визначається за формулою:

Нс = ПотНл, (9.1)

де Поіт -- одноденна потреба підприємства у сировині й матеріалах згідно з кошторисом витрат на виробництво; На -- норма запасу сировини й матеріалів у днях. Як правило, підприємства використовують на виробництво продукції багато (іноді сотні й тисячі найменувань) видів сировини й матеріалів. Тому для визначення норми запасу в днях на першому етапі роботи такі норми розробляються з окремих видів сировини й матеріалів або однорідних груп. Потім, виходячи з норм запасу за видами сировини й матеріалів, визначається середньозважена норма в цілому за даною статтею.

Н=Р*Д , де (1)

Н - норматив оборотних коштів у запасах сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів;

Р - середньодобова витрата сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів;

Д - норма запасу в днях.

Задача 20

Підприємство отримало замовлення на виробництво виробів А -12000шт. і Б - 18000 шт. Постійні витрати підприємства складають 29000 грн. в місяць. Змінні витрати на одиницю вибору А складають 44 грн., Би - 88 грн. Ціна виробу А - 47 грн., Би - 91 грн. За місяць підприємство може виготовити 1 партію товару А (6000шт) і 2 партії товару Б(6000*2=12000 шт.) Визначите доцільність виконання отриманого замовлення.

Розвязання

Для вирішення цього питання знайдемо точку беззбитковості для даного підприємства.

Вона, як правило, визначається в натуральних одиницях (кількість продукції), але може бути виражена і в грошовій формі. Точка беззбитковості в натуральному вимірі (Тб) обчислюється за формулою:

де -- сума постійних витрат;

ЗВ -- змінні витрати на одиницю продукції;

Ц -- ціна виробу;

МД -- маржинальний дохід на одиницю продукції (питомий маржинальний дохід).

ТбА = 14500/(47-44) = 4833,33 шт.

Тб Б = 14500 /(91-88) = 4833,33 шт.

Підприємству , для виготовлення поставленої мети буде потрібно ( для продукту А - 2 місяці) - але так як заказ більше точки беззбитковості, то його доцільно виконувати. Для продукту Б - 1,5 місяці. Якщо ті 0,5 місяця підприємство не буде виконувати інший заказ -то це є не вигідний контракт, а якщо у залишив шийся час підприємство буде випускати продукт Б для інших покупців - то угоду треба виконувати.

Задача 21

Визначити цехову , виробничу та повну собівартість виробу на підставі наступних даних.Норма витрати металу на виріб - 9 кг., чиста маса виробу - 7,2 кг Ціна металу -14,5 грн /кг. Основна зарплата виробничих робітників по виготовленню виробу в ливарному цеху 1,9 грн., 0,99 грн - в механічному цеху. РСЕО в механічному цеху -1,9 грн. , в литейном - 2,9 грн. Загальновиробничі витрати в ливарному цеху - 245%, в механічному - 185%. Загальногосподарські витрати -82%, позавиробничі -6%.

Розвязання

Порівняльна характеристика визначення собівартості продукції

Назва	ДСТУ 2962 - 94	П(С)БО 16 "Витрати"
Собівартість продукції	Собівартість продукції - грошове вираження витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції	Стаття 11. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на опла-ту праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати
Собівартість продукції	Цехова - грошове відображення витрат цеху на виготовлення продукції
	Виробнича - грошове відображення витрат підприємства на виготовлення продукції
	Повна - включає витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції

Розв'язання:

Цехова собівартість: 130,5+1,9+0,99 = 133,39 грн

Виробнича собівартість: 133,39 + 1,9*2,45+2,9*1,85 = 133,39+4,655+5,365 = 143,41 грн.

Повна собівартість:  143,41 * 1,88 =269,61 грн.



Література

1. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 524 с.

2. Нормування праці: Підручник / За ред. В. М. Данюка і В. М. Абра-мова. -- К.: 1995. -- 208 с.

3. Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. -- М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. -- 928 с.

4. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. -- К.: Вища шк., 1995. -- 265 с.

5. Гупалов В. К. Управление рабочим временем. -- М.: Финансы и статистика, 1998. -- 240 с.

6. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 200 с.

Размещено на http://www.allbest.ru/